УРОК № 12 Тема. Територіальна структура господарства. - Географія 9 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Географія 9 клас

УРОК № 12 Тема. Територіальна структура господарства.


УРОК  №  12
  Тема.      Територіальна     структура     господарства.
  Очікувані   учень      визначає     суттєві     ознаки     понять     «господар-ство»,      «галузь»;     називає      галузі      виробничої     і     невироб-ничої    сфери;    характеризує    особливості     територіальної    
структури     господарства.
  Тип уроку:     комбінований.
  Обладнання:     підручник,     атлас,     карта     «Господарство»,     контурні     карти.
 Опорні поняття:     господарство,     галузь,    територіальна     структура     госпо -дарства,    спеціалізація,     промисловий    центр,    промисло -вий      вузол,     промисловий     район,     чинники      розміщення     
підприємств    різних     галузей.
Хід  уроку
I.  МОТИВАЦІЯ  НАВЧАЛЬНОЇ  ДІЯЛЬНОСТІ
Розміщення виробництва — одне з основних питань економічної і  со-ціальної географії. Цього року ви побачите, як різні чинники «керують»
розміщенням теплових і атомних електростанцій, підприємств чорної й
кольорової  металургії,  машинобудівних  заводів  і  хімічних  комбінатів;
впливають на спеціалізацію сільського господарства. Ці знання знадоб-ляться багатьом із вас, особливо тим, хто пов’яже своє майбутнє з підпри -ємницькою діяльністю.
II.  АКТУАЛІЗАЦІЯ  ОПОРНИХ  ЗНАНЬ  УЧНІВ
Запитання
1)   Як ви вважаєте, на розміщення яких галузей найбільше впливає
наявність  мінеральних  ресурсів?  кваліфікованих  трудових  ре -сурсів?
2)   Які великі підприємства є у вашій області (республіці)? Які види
сировини вони використають у процесі виробництва?
III. ПЕРЕВІРКА  ВИВЧЕНОГО  МАТЕРІАЛУ
Географічний диктант
Учитель об’єднує учнів у два варіанти. У кожному варіанті галузям ви-робничої або невиробничої сфери господарства відповідають певні цифри.
Наприклад: галузі виробничої сфери — 1, 2; галузі невиробничої сфери —
3,  4,  не  належать  до  галузей  виробничої  та  невиробничої  сфери  —  5,  6).
Залежно  від  того,  яка  передбачається    відповідь,  учні  повинні  написати
відповідну цифру.
Запитання
1)   До цієї сфери належить промисловість.
результати:

2)   Надання послуг населенню — одне з основних завдань цієї сфери
господарства.
3)   Основним завданням галузей цієї сфери є виробництво матеріаль-них благ.
4)   До складу цієї сфери входить освіта.
5)   У  розвинених  країнах  більшість  працюючих  зайнята  саме  в  цій
сфері господарства.
6)   Одна з галузей цієї сфери займається вирощуванням сільськогос-подарських культур.
7)   Їх завдання – забезпечувати охорону кордонів України.
8)   До складу цієї сфери входить транспорт.
Відповіді.  І варіант: 1, 3, 1, 3, 3, 1, 5, 1; ІІ варіант: 2, 4, 2, 4, 4, 2, 6, 2.
IV. ВИВЧЕННЯ  НОВОГО  МАТЕРІАЛУ
1.     Поняття    про     територіальну     структуру     господарства.
Господарство  має  не  тільки  галузеву,  але  й  територіальну  структуру.
Під  нею  розуміють  поєднання  й  взаємозв’язки  центрів,  вузлів  і  районів.
Промисловий  центр  —  це  населений  пункт,  у  якому  розміщені  підпри -ємства  певної  спеціалізації.  Сукупність  промислових  центрів,  що  мають
спільну інфраструктуру, утворюють промисловий вузол. В умовах ринко -вого  господарювання  вузли  стають  формуючим  ядром  якісно  нових  сис -тем  територіальної  організації  виробництва.  Промислові  центри  й  вузли
є  складовою  частиною промислового  району  —  територіально  цілісної
частини господарства країни, яка спеціалізується на виробництві певної
продукції (її виробництво забезпечує максимальний ефект при найменших
витратах).  Спеціалізація  залежить  від  географічного  положення,  а  також
історичних, природних, економічних та соціальних умов певного району.
Завдання
Дайте  визначення  понять  «промисловий  центр»,  «промисловий  ву -зол», «промисловий район».
2.     Чинники,     що    впливають    на    розміщення     підприємств     різних     галузей.
Теоретичні відомості
Кожна  територія  характеризується  набором  чинників,  які  визначають
її придатність для ефективної роботи конкретного підприємства. Серед цих
чинників  найбільше  значення  мають  такі:  сировинний,  транспортний,  па-ливно-енергетичний, споживчий, трудовий (чинник трудових ресурсів), вод-ний, територіальної концентрації, науково-технічного прогресу, комбінуван -ня й кооперування, екологічний.
Усі чинники виробництва можна розділити на дві великі групи: природні
і  суспільні  чинники.  Природні  чинники  мають  найбільше  значення  при  за-лежності  промисловості  й  сільського  господарства  від  забезпечення  водою,
ґрунтом,  лісом,  корисними  копалинами,  сприятливим  для  господарської
діяльності рельєфом. Найбільше вони впливають на розміщення добувної про-мисловості й сільського господарства, а також матеріаломістких виробництв
обробної промисловості.
До  матеріаломістких  належать  ті  виробництва,  у  яких  високим  є  рівень
витрат на сировину в продукції, що випускається. Чим вищою є матеріало-місткість, тим ближче до сировини розміщується підприємство, інакше бу-дуть дуже великі витрати на транспортні перевезення. До матеріаломістких
належать чорна металургія, цукрова промисловість, важке машинобудуван-ня. Так, для того щоб одержати 1 т цукру, необхідно переробити 5—7 т цукро -вого буряку. Звичайно, цукровий завод необхідно будувати поблизу районів
вирощування цієї культури.
Для розміщення добувної промисловості й матеріаломістких виробництв
істотне значення має транспортний чинник. Так, підприємства чорної мета -лургії за рік «поглинають» мільйони тонн залізної й марганцевої руди, кок-сівного вугілля, а «віддають» мільйони тонн чавуну, сталі, прокату — усе це
потрібно перевозити.
Виробництва, що зазнають сильного впливу паливно-енергетичного чин-ника,  називаються  енергоємними.  До  них  належить  виробництво  титану,
магнію, алюмінію (кольорова металургія), електросталі (чорна металургія),
хімічних волокон (хімія органічного синтезу). До паливних ресурсів тяжіють
і теплові електростанції, наприклад для роботи ТЕС потужністю в 3 млн кВт
необхідно 6,5 млн т умовного палива на рік.
Дія споживчого чинника проявляється в наближенні виробництва до місць
споживання готової продукції. Подібне тяжіння виникає в таких випадках: коли
готовий продукт не можна перевозити на великі відстані через споживчі власти -вості (хлібобулочні вироби, борошно, кондитерські вироби, молочні продукти);
коли продукт є порівняно дешевим і перевезення на великі відстані може істотно
збільшити його вартість (цегла, залізобетон та інші будівельні матеріали).
Вплив фактора трудових ресурсів визначається обсягом трудових витрат для
випуску одиниці продукції. Так, у легкій промисловості один працівник у серед -ньому може виробити тільки 2 т пряжі, ще вищою є трудомісткість у  точному
машинобудуванні.  Так,  на  одного  працівника  припадає  0,6  т  продукції  елект-роніки. Крім того точне машинобудування досить вибагливе до освіти й  кваліфі-кації трудових ресурсів — це наукоємні виробництва. Тому їх приваблюють міс-та, де достатньо трудових ресурсів, що відповідають цій вимозі.
Міста відіграють важливу роль у розміщенні багатьох видів промислових
підприємств,  адже  вони  увібрали  в  себе  чинник  територіальної  концентра-ції. Це означає, що на порівняно невеликій території розміщені різні вироб-ництва, що дозволяють кооперуватися для випуску тієї чи іншої продукції.
Особливо це важливо для машинобудування, адже для того, щоб виготовити
трактор, автомобіль або літак, потрібні сотні, тисячі деталей.
Слід зазначити, що на розміщення більшості підприємств впливає відразу
кілька чинників. При цьому вплив одних може бути вирішальним, других  —
сильним, третіх — слабким.
Запитання
1)   Які  чинники  найбільше  впливають  на  промислові  підприємства?
2)   Наведіть приклади виробництв, на розміщення яких впливає си-ровинний чинник; паливно-енергетичний; споживчий.
3)   Яка з пар понять, що вказує на виробництво та чинники, які мають
вирішальне значення для розміщення галузі, є неправильною? Ви-робництво коксу — сировиний, виробництво кондитерських виробів
(тістечка,  торти)  —  транспортний,  виробництво  цукру  —  спожив-чий,  виробництво  електроенергії  на  ГЕС  —  водний  (гідроресурси),
виробництво цегли — споживчий.
V.  ЗАКРІПЛЕННЯ  ВИВЧЕНОГО  МАТЕРІАЛУ
Завдання
1) Робота з контурною картою (виконується у групах)
Позначте  на  контурній  карті  райони,  де  було  б  доцільно  побудувати
такі підприємства: нафтопереробний завод, швейну фабрику, гідроелект -ростанцію, меблеву фабрику, завод залізобетонних конструкцій. Обґрун-туйте свої пропозиції щодо розміщення цих підприємств.
2) Наведіть приклади великих міст України, які відіграють важливу
роль у розміщенні багатьох видів промислових підприємств. Використо-вуючи економічну карту, охарактеризуйте особливості їхнього місцепо -ложення на території країни.

VI. ДОМАШНЄ  ЗАВДАННЯ
1)   Якими  є  особливості  територіальної  структури  господарства  Ук-раїни?
2)   Які підприємства працюють у вашій області? Поясніть розташуван-ня деяких із них із точку зору наявності необхідних факторів, які
мають вирішальний і сильний вплив на їхнє розміщення.
3)   Наведіть  приклади  невдалого  розташування  підприємства.
Обґрунтуйте свою точку зору.

Категорія: Географія 9 клас | Додав: uthitel (03.10.2014)
Переглядів: 1833 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: