Урок 40 Територіальні відмінності Кримських гір. Природно-заповідні об’єкти - Географія 8 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Географія 8 клас

Урок 40 Територіальні відмінності Кримських гір. Природно-заповідні об’єкти

 Урок 40

Територіальні відмінності Кримських гір.
Природно-заповідні об’єкти

Мета: показати територіальні відмінності Кримських гір; визначити особливості природно-заповідних об’єктів Кримського півострова та Кримських гір; показати значущість природно-заповідного фонду Криму для збереження унікальної флори та фауни півострова; розвивати навички самостійного здобуття знань, зв’язного мовлення, самостійної роботи з картами атласу, матеріалами мережі Інтернет та іншими джерелами географічних знань.

Обладнання: підручник, карта Криму, фізична карта України, шкільні навчальні атласи, таблиця, схема висотної поясності Кримських гір, картини природи Криму, шкільний навчальний гербарій.

Тип уроку: комбінований (вивчення нового матеріалу, набуття практичних навичок).

Основні поняття та назви: парки — пам’ятки садово-паркового мистецтва: Фороський, Місхорський, Лівадійський, Масандрівський, Гурзуфський, заповідники: Мис Мартьян, Карадаг, Ялтинський гірсько-лісовий, Казантипський, Опуцький, Кримський, Лебедині острови.

Очікувані результати: учні навчаться: характеризувати природу Кримських гір; наводити приклади проявів висотної поясності на території Кримських гір; розпізнавати географічне положення та межі природних областей Кримських гір; аналізувати відмінності в природі Українських Карпат та Кримських гір; пояснювати причини виникнення та прояв стихійних природних явищ і процесів у горах; робити висновки про вплив природних умов на господарювання в Кримських горах.

I.   Організаційний момент

Оголосити учням тему та основні етапи роботи на уроці, назвати основні поняття і терміни, із якими вони працюватимуть, разом з учнями визначити мету і завдання роботи на уроці відповідно до його теми.

II. Актуалізація опорних знань і вмінь

Вступне слово вчителя

(Супроводжується показом слайд-шоу про природу Криму: http://video.bigmir.net/show/205488/)

Природу Криму, Чорного моря та Кримських гір оспівували у своїх творах видатні поети, письменники, художники, дослідники, діячі культури і науки.

Запитання: чи відомі вам їхні імена?

Для Кримських гір, як і для Українських Карпат, характерна висотна поясність. Природа гір значно змінена під впливом господарської діяльності людини. Для охорони рідкісних і тих видів тварин та рослин, що зникають, у межах Кримського півострова створено заповідники, заказники, національні парки. Найбільші з них: Мис Мартьян, Карадаг, Ялтинський гірсько-лісовий, Казантипський, Опуцький, Кримський, Лебедині острови. Крім того тут розташовано 27 ландшафтних парків, 15 прибережних урочищ, 17 пам’яток садово-паркового мистецтва.

Прийом «Бліцопитування»

1.   Назвіть складові частини Кримських гір.

2.   Схарактеризуйте особливості геологічної будови Кримських гір.

3.   Схарактеризуйте особливості кліматичних умов Кримських гір.

4.   Якими є особливості живлення та режиму річок Кримських гір?

5.   Назвіть несприятливі фізико-географічні явища, які характерні для Кримських гір. Поясніть причини їх утворення та поширення.

III.  Вивчення нового матеріалу

План вивчення нового матеріалу

1.   Територіальні відмінності Кримських гір.

2.   Природно-заповідні об’єкти.

1.   Територіальні відмінності Кримських гір.

Варіант 1

Прийом «Географічна лабораторія»

Учні об’єднуються в групи, кожна з яких отримує таблицю. Використовуючи матеріал підручника, учні повинні усно доповнити інформацію, що міститься в таблиці. Після завершення роботи представники груп оголошують результати.

Пояс гір

Висота, м

Стисла характеристика природи

Передгірний лісостеп

120—350

Характерний для Зовнішнього куестового пасма: лучні степи на вирівняних ділянках родючих чорноземів звичайних, які нині розорані. На більш розчленованих ділянках рельєфу вони поєднувалися з низькорослими дубовими лісами й шибляками на сірих гірсько-лісостепових ґрунтах

Передгірний і низькогірний пояс

350—700

Дубові ліси на Внутрішньому куестовому пасмі й у нижній частині Головного пасма. В інтервалах висот 350—550 м зростають більш посухостійкі низькорослі ліси з дуба пухнастого, які частково перетворилися на шибляки

Низькогірний і середньогірний пояс

500—700, до нижньої межі яйл

Тінисті букові і грабово-букові ліси на буроземах сформувалися в умовах більш вологого та прохолоднішого клімату. На верхній межі ці ліси поступово переходять у букове рідколісся й криволісся з домішкою сосни

Яйли

600—1545

Безлісі вершини Кримських гір. Зростанню дерев тут заважають сильні вітри. У минулому формуванню безлісого ландшафту сприяло також надмірне випасання овець. На яйлах західної частини Кримських гір панують гірські луки, а східної частини — гірські степи

Варіант 2

Робота з підручником

Учні самостійно працюють із підручником (2, с. 225, мал. 196), вивчаючи особливості висотної поясності Кримських гір та порівнюючи їх з особливостями висотної поясності Українських Карпат. Під час виконання роботи учні користуються картами шкільного навчального атласу.

2.   Природно-заповідні об’єкти.

Прийом «Географічний кінозал»

Перегляд і подальше обговорення відеосюжетів про заповідники Криму взагалі (http://100dorog.ru/­club/video/item/5576042/) та заповідник Карадаг зокрема (http://www.youtube.com/watch?v=­NzhnGzu4DHE).

Повідомлення учнів

Карадаг

Історія заповідника розпочалася в 1901 р., коли приват-доцент Московського університету, лікар-невропатолог Т. Вяземський придбав невеликий занедбаний маєток в урочищі Карагач-Кабурга Феодосійського повіту та збудував тут наукову біологічну станцію. У серпні 1979 р. було створено одне з найважливіших підрозділів біостанції — природний заповідник.

Мета заповідника — збереження й вивчення первинної флори і фауни цього цікавого, єдиного в Європі парку, що протягом мільйонів років зберіг свій первісний вигляд.

Для вчених Карадаг цікавий насамперед як найбільш потужне вогнище давньої вулканічної діяльності в Криму. Академік П. Паллас — один із перших дослідників Тавриди, який під час подорожі півостровом у 1793—1794 рр. звернув увагу на його «конічні скелі, що мають подобу цукрової голови». А в 1891 р. з’явилася замітка О. Прозоровського-Голіцина, що викликала нову хвилю інтересу до Карадагу: доти в Криму не були відомі залишки наземних вулканічних утворень. Відтоді й розпочалося вивчення «чорного» вулкана. При цьому треба відзначити, що робота на Карадазі знайшлася не тільки геологам. Великий інтерес становлять і його рослини, серед яких виявлено рідкісні, ендемічні; і тваринний світ; і своєрідний мікроклімат, що відрізняє його від місць, розташованих поряд.

(За матеріалами http://www.sudak-travel.com)

Мис Мартьян

Район розміщення заповідника — це район складних і тривалих геологічних процесів, пов’язаних як із відкладенням осадових порід, переважно вапняків, так і з підняттям земної кори. Внаслідок дії геологічних процесів від Нікітського хребта відокремилися уламки вапняків, що опустилися до моря й утворили власне мис Мартьян.

Клімат заповідника більш теплий і сухий, ніж на сусідніх територіях, оскільки з півночі він захищений від холодних вітрів близько розташованим Головним пасмом.

Унікальність і наукова цінність заповідника полягає в тому, що тут зберігаються типові природні ландшафти й багатий генофонд флори і фауни середземноморського типу, що пов’язано з його розташуванням на північній межі Середземноморської флористичної області. Акваторія заповідника — одна з небагатьох ділянок, яка збереглася на Південному березі Криму в природному стані, із типовою донною рослинністю, яка відрізняється високим біорізноманіттям.

Тут трапляються найтиповіші для Криму середземноморські угруповання, які добре зберігають риси первинної структури. Загалом рослинність представлена лісами, більшу частину площі яких становлять ліси дуба пухнастого, меншу — рідколісся ялівцю високого й зовсім невелику — сосни кримської. Теплий клімат і достатня кількість опадів сприяють поширенню в них єдиного в Криму вічнозеленого листяного дерева — суничника дрібноплодого та чагарників: чисту кримського, рускусу понтійського, плюща кримського.

(За матеріалами http: www.poltavalk.com.ua)

Казантип

Один із природних об’єктів України, який має унікальну біоланшафтну різноманітність. Утворений 1998 р. Казантипський природний заповідник займає площу 450 га. Територія заповідника являє собою живописну місцевість з екзотичними скелями та бухтами. Тут розташоване заповідне урочище у вигляді атолоподібного мису, центральна низовинна частина якого оточена колом вапнякового пасма.

(За матеріалами http://wikimapia.org (За умови наявності в класі доступу до мережі Інтернет можна попрацювати з картою.).)

IV.   Узагальнення та систематизація знань

Варіант 1

Прийом «Географічна лабораторія»

Методика проведення: учні об’єднуються в групи, кожна з яких протягом трьох хвилин працює над одним із завдань (завдання можуть повторюватися в різних групах). Потім представники груп оголошують результати роботи, доповнюють відповіді одне одного.

Завдання

1.   Назвіть спільні й відмінні риси в наборі висотних поясів південно-західного схилу Карпат і північного схилу Кримських гір.

2.   Знайдіть відмінності та спільні риси ґрунтово-рослинного покриву полонин і яйл.

3.   Укажіть найбільш значні відмінності й спільні риси висотної поясності Українських Карпат та Гірського Криму.

Варіант 2

Прийом «Мікрофон»

Методика проведення: див. урок 5.

V.  Підсумки уроку

Прийом «Експрес-тест»

1.   Укажіть заповідник, розташований на території Кримських гір.

А   Асканія-Нова

Б   Чорноморський

В   Дунайський

Г   Казантипський

2.   Виберіть правильний маршрут для туристів, які хочуть послідовно в напрямку з півночі на південь перетнути всі фізико-географічні області Кримських гір.

А   Внутрішнє пасмо, Головне пасмо, Зовнішнє пасмо, яйла, Південний берег Криму

Б   Південний берег Криму, яйла, Головне пасмо, Внутрішнє пасмо, Зовнішнє пасмо

В   Зовнішнє пасмо, Внутрішнє пасмо, Головне пасмо, яйла, Південний берег Криму

Г   яйла, Південний берег Криму, Зовнішнє пасмо, Внутрішнє пасмо, Головне пасмо

3.   Визначте правильне закінчення твердження: «На вершинах Кримських гір, на відміну від Українських Карпат, ...».

А   є вічні сніги

Б   розташовані безлісі яйли

В   немає вічних снігів

Г   розташовані полонини

4.   Від Кримських гір бере початок річка:

А   Стрий

Б   Латориця

В   Прут

Г   Салгир

5.   Установіть відповідність між природними зонами та заповідними територіями.

1    мішані ліси

2    лісостеп

3    Кримські гори

4    степ

А   Дунайський біосферний заповідник

Б   Заповідник «Горгани»

В   Карадазький заповідник

Г   Шацький національний парк

Д   Канівський заповідник

6.   Установіть відповідність між природними зонами України та їх характерними рисами.

1    Кримські гори

2    Полісся

3    лісостеп

4    степ

А   найбільша кількість днів із циклонічною діяльністю

Б   має значні запаси геотермічних ресурсів

В   природно-географічні умови найбільш сприятливі для життя людини

Г   заліснення території становить близько 40 %

Д   тут розташовані райони гніздування рідкісних птахів — баклана, сокола-сапсана

7.   Установіть відповідність між природними зонами та річною кількістю опадів у них.

1    мішані ліси

2    лісостеп

3    Кримські гори

4    степ

А   750—450 мм

Б   до 1100 мм

В   700 та більше

Г   600—680 мм

Д   450—300 мм

VI.   Домашнє завдання

1.   Підручник

2.   Випереджальні завдання:

1)  Якщо урок буде проводитися за варіантом 1 (у формі конференції): зі складу учнів класу обрати «учених»: океанолога, кліматолога, гідролога, хіміка, еколога, економіста, геолога, ботаніка, зоолога. Вони мають підготувати короткі (1—2 хвилини) повідомлення та виступити з ними на наступному уроці. Решта учнів — «кореспонденти» — повинні будуть ставити «ученим» запитання.

2)  Якщо урок буде проводитися за варіантом 2: підготуйте повідомлення про екологічні проблеми Чорного моря.

Матеріал для повідомлення

Екологічні проблеми Чорного моря

Сучасне Чорне море — це частина Середземного моря, воно належить до басейну Атлантичного океану. Його площа — 420 325 км2, об’єм — 537 тис. км3, найбільша глибина — 2245 м, середня — від 1271 до 1301 м, середня солоність води — 18 ‰, що майже у 2 рази нижче, ніж у Світовому океані, але вдвічі більше, ніж в Азовському морі.

У морі налічують близько 1000 видів рослин і 2000 видів тварин, але від 1970-х рр. спостерігається загибель організмів на величезних площах — від 10 тис. км2 і більше на глибинах до 35—40 м. На кожному квадратному кілометрі гине їх від 100 до 200 т, у тому числі 10—15 т риби. Значною проблемою моря є, як і для Дніпра, інтенсивне цвітіння морської води в прибережній смузі, зумовлене винесенням із річковим стоком добрив із полів. За останні 15 років це явище посилилося більше ніж у 30 разів. Через це концентрація кисню, розчиненого у воді та необхідного для всіх форм життя, і насамперед для риб, постійно зменшується. Замість цього зростає концентрація сірководню. Учені вважають, що через це шар живої, безсірководневої води зменшується на 3—4 м за рік, і через 50—70 років Чорне море може стати мертвим. Великої шкоди завдають йому хлорорганічні речовини — пестициди, сполуки важких металів, насамперед ртуті та свинцю.

 

 

Категорія: Географія 8 клас | Додав: uthitel (03.04.2014)
Переглядів: 2816 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: