Урок 39 Географічне положення, межі, розміри Кримських гір. Геологічна історія. Рельєф. Клімат. Водні ресурси. - Географія 8 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Географія 8 клас

Урок 39 Географічне положення, межі, розміри Кримських гір. Геологічна історія. Рельєф. Клімат. Водні ресурси.

Урок 39

Географічне положення, межі, розміри Кримських гір.
Геологічна історія. Рельєф. Клімат. Водні ресурси.
Ґрунтовий покрив. Рослинність. Тваринний світ

Мета: схарактеризувати природу Кримських гір; сформувати в учнів знання про географічне положення та межі природних областей Кримських гір; визначити геологічні особливості; схарактеризувати рельєф, корисні копалини, клімат, води, ґрунти, рослинний і тваринний світ; закріпити вміння працювати з різними джерелами географічної інформації — літературними, картографічними, статистичними, матеріалами мережі Інтернет.

Обладнання: підручник, карта Криму, фізична карта України, шкільні навчальні атласи, геохронологічна таблиця, картини природи Криму, шкільний навчальний гербарій.

Тип уроку: урок-конференція (варіант 1); комбінований (вивчення нового матеріалу, набуття практичних навичок) (варіант 2).

Основні поняття та назви: Кримський півострів, Кримські гори, Південний берег Криму, г. Ай-Петрі, Карадаг, Ялтинська яйла, Бабуган-яйла, Чатирдаг, Демерджі, Карабі-яйла, гори-останці: Чуфут-Кале, Мангуп-Кале, Тепе-Кермен, масив Карадаг, г. Кастель, г. Аюдаг, Великий каньйон Криму, мис Мартьян, Демерджі-яйла.

Очікувані результати: учні навчаться: називати чинники формування висотної ландшафтної поясності Кримських гір; характеризувати природу Кримських гір; наводити приклади проявів висотної поясності; розпізнавати географічне положення та межі природних областей і Кримських гір; аналізувати відмінності в природі Українських Карпат та Кримських гір; пояснювати причини виникнення та прояв стихійних природних явищ і процесів у горах; порівнювати гірські природні області; робити висновки про закономірності висотної поясності в горах; про вплив природних умов на господарювання в Кримських горах.

I.   Організаційний момент

Оголосити учням тему та основні етапи роботи на уроці, назвати основні поняття і терміни, із якими вони працюватимуть, разом з учнями визначити мету і завдання роботи на уроці відповідно до його теми.

II. Актуалізація опорних знань і вмінь

(Прийом «Бліцопитування» та вступне слово вчителя супроводжує слайд-шоу природи Криму: http://video.bigmir.net/show/205490/.)

Прийом «Бліцопитування»

1.   Назвіть гірські країни, які виділяються в межах України. Покажіть їх на карті.

2.   До яких гір за висотою та будовою можна віднести Кримські гори?

3.   Чи були ви колись у Кримських горах? Коротко опишіть свої враження.

4.   Чи впливає географічне положення Кримських гір на відмінність їх природи від природи Українських Карпат?

Вступне слово вчителя

На попередніх уроках ми розглянули природні зони рівнинної частини території України та познайомилися з особливостями природи Українських Карпат. На сьогоднішньому уроці ми будемо вивчати особливості природи Кримських гір.

Відбудеться наш урок у формі конференції, до якої ми попередньо готувалися (варіант 1).

III.  Вивчення нового матеріалу

Варіант 1

Конференція

Методика проведення: учитель надає по черзі слово учням-спеціалістам: фізико-географу, геоморфологу, геологу, кліматологу, гідрологу, ґрунтознавцю, ботаніку, зоологу, які підготували короткі доповіді з власної теми. Ці повідомлення можуть доповнюватися невеликими авторськими мультимедійними презентаціями, ілюстраціями тощо. У процесі виступів учні розміщують підготовлені ілюстративні матеріали на «Географічному вернісажі». Виступи учнів супроводжуються демонстрацією названих географічних об’єктів на географічній карті. Після кожного виступу решта учнів ставить підготовлені вдома запитання (по два-три кожному спеціалісту).

Повідомлення учнів

Фізико-географ

Кримські гори розташовані на півдні Кримського півострова. Вони простягаються із заходу на схід на 180 км уздовж чорноморського берега Кримського півострова від Севастополя до Феодосії. Максимальна ширина гір — до 50 км. Завширшки вони простягаються на 50—60 км. Схили гір асиметричні. Північні схили довгі й пологі, а південні круті. Вони стрімко обриваються в напрямку до Чорного моря. Із цим пов’язана неоднорідність їх ландшафтної висотної поясності. У рельєфі гір чітко виділяються три майже паралельні пасма: Головне (найвище), Внутрішнє і Зовнішнє.

Зовнішнє пасмо Кримських гір тягнеться на півночі й має середню висоту 250 м. Це височина з дуже пологими північними та крутими південними схилами, куестами. У межах Зовнішнього пасма розташована столиця Автономної Республіки Крим місто Сімферополь.

Внутрішнє пасмо має куестові височини й низькогір’я з висотою вершин до 738 м. Утворення куестів зумовлене тим, що верхній пласт складений вапняками, стійкішими до вивітрювання, а нижче залягають мергелі й глини, які легко вивітрюються й утворюють шлейфи осипних порід, прорізані ярами.

Найвище Головне пасмо розділене зниженнями на окремі масиви — яйли, розташоване на півдні. У середній частині пасма, між Ялтою та Алуштою, перебувають найвищі яйли. До них входить Бабуган-яйла з найвищою точкою Криму, горою Роман-Кош (1545 м). Північні схили Головного пасма відносно пологі, а південні круто обриваються в бік моря. На крутих схилах часто трапляються обвали та зсуви гірських порід. Течії річок перериваються водоспадами.

Між Головним пасмом і морем розташована вузька смуга Південного берега Криму. Починається Південний берег від мису Айя й тягнеться до міста Коктебеля.

Завдання: знайдіть ці об’єкти на карті.

Кримські гори займають менше ніж 1 % площі України, вони невисокі й невеликі за розміром.

Геоморфолог і геолог

В основі гори складені сланцями, пісковиками, вапняками, тріасовими та юрськими породами. Головне пасмо утворюють масивні вапняки юрського періоду. Тектонічними рухами, річищами річок Головне пасмо розбите на окремі гірські масиви: Ай-Петрі, Ялтинську яйлу, Бабуган-яйлу, Чатирдаг, Демерджі, Карабі-яйлу, що підносяться над Південним берегом Криму на 800 м.

Завдання: давайте знайдемо їх на карті.

У формуванні рельєфу Кримських гір основна роль належить тектонічним та денудаційним процесам. У районі Бахчисарая ними утворені долини, своєрідні гори-останці: Чуфут-Кале, Мангуп-Кале, Тепе-Кермен та ін. На Південному березі Криму трапляються вулканічні породи, якими складені масив Карадаг, гори Кастель, Аюдаг та ін. У приморській смузі Південного берега Криму хвилі Чорного моря інтенсивно підмивають пухкі породи, зносять їх у море. Через це берегова смуга, у межах якої розташовані міста й курорти, руйнується. Від руйнування береги захищають інженерними спорудами, які зменшують руйнівну силу морської стихії.

Східний Крим і Карадаг — невисокі гори (300—500 м), але близькість моря, загостреність форм, значні перепади висот надають їм справжнього гірського вигляду. Карадаг — це музей вулканічних порід під відкритим небом. Тут можна побачити вулканічну лаву юрського періоду — «чортів комин», химерні фігури вивітрювання вулканічних порід: Піраміда, Кінь-Пряник, Сокіл тощо.

На північному схилі Головного пасма утворилися глибокі ущелини — каньйони. Найбільший із них — Великий каньйон — унікальний витвір природи. У третинний період, коли в Криму відбувалися горотворні процеси, у єдиному вапняковому масиві стався розлом. Потім під дією води тріщинувата смуга навколо розлому перетворилася на глибокий каньйон. Довжина його — 3 км, глибина — 350 м. Дном каньйону протікає річка Кокозка з чистою прозорою водою. Схили каньйону дуже круті, для виходу з нього на масив Ай-Петрі потрібні альпіністська підготовка та спорядження. Але перебувати в каньйоні небезпечно, оскільки він вузький і під час дощу швидко переповнюється водою.

Кліматолог

Положення на окраїні субтропічного поясу, південна експозиція приморських схилів сприяли розвитку ландшафтів середземноморського типу. Це найтепліша природна область в Україні: середні температури липня — +23,5…+24 °С, січня +4…+2 °С. Сума активних температур найбільша в Україні від 3700 до 4100 °С. Саме це сприяє розвитку в цьому регіоні країни виноградарства. Річна кількість опадів недостатня: 577 мм (Ялта), 430 мм (Алушта), 323 мм (Судак). Максимум їх припадає на осінньо-зимовий період.

Найбільш цікавими для туристів є карстові печери Криму. Розвитку карстових процесів сприяють тріщинуватість юрських вапнякових порід, кліматичні умови. На Головному пасмі за рік випадає від 1000 (на заході) до 600—700 мм (на сході) опадів. Від 50 до 60 % опадів тут випадає у вигляді снігу. Клімат яйлинського поясу прохолодний (середні температури липня — +15…+16 °С, січня — –4 °С).

Гідролог

У Кримських горах беруть початок усі річки, які протікають на Кримському півострові. Більшість із них короткі та впадають у Чорне море, наприклад річки Альма, Кача, Чорна. Найдовша річка Кримського півострова Салгир несе свої води до Азовського моря. Влітку в пониззі вона пересихає. У горах річки часто мають неширокі каньйоноподібні долини. Живляться вони здебільшого дощовими водами, а ті, що починаються на північних схилах Головного пасма, ще й талими сніговими водами. У верхів’ях деяких річок споруджено водосховища, вода з яких використовується населенням. У горах багато джерел, є водоспади. Головне пасмо є акумулятором підземних вод, які, розтікаючись на південні й північні схили, дають початок струмкам і річкам.

На території Гірського Криму можна спостерігати дію близько сотні водоспадів. Більшість дрібних водоспадів у Криму пересихають на літо, тому, щоб побачити водоспади в їх природній красі, найкраще вирушати до Криму ранньої весни, коли танення снігів додає потужності потокам, або після осінніх дощів. Під час зимових заморозків у гірських річках вода не замерзає. Водоспади перетворюються на кришталеві алькови, вкриті каскадами бурульок. До основних водоспадів Криму входять Джур-Джур, Срібні струмені, Су Учхан і Учан-Су. Водоспад Джур-Джур заслужено може вважатися наймальовничішим у Криму. Водоспад Учан-Су падає зі стрімкого урвища та являє собою вражаюче видовище, особливо навесні.

Запитання: чому річки гір (Салгир, Кача, Альма) найбільш повноводні взимку й навесні? Чому в кримських річок частка підземного живлення більша, ніж у карпатських?

Ґрунтознавець

Кримська передгірна лісостепова область охоплює Зовнішнє і Внутрішнє пасма, де переважають лісостепові ландшафти. Дубові ліси на дерново-карбонатних ґрунтах чергуються тут із лучними степами на чорноземах. Річна сума опадів становить 550 м, сума активних температур — 3000—4500 °С. Річковий стік зарегульований водосховищами. Подекуди трапляється карст улоговини, лійки та ін.

Головне гірсько-лучно-лісове пасмо має різноманітні ландшафти. На північному схилі поширені горбисто-улоговинні низькогір’я з бурими гірськими ґрунтами, які вкриті дубовими лісами (до 750—800 м). Вище простягнулися глибоко розчленовані середньогір’я з бурими гірсько-лісовими й дерново-буроземними ґрунтами під буково-грабовими та буково-сосновими лісами. Верхній пояс головного пасма утворюють яйли. Це середньогір’я під гірсько-лучними степами на гірсько-лучних чорноземоподібних ґрунтах і гірських чорноземах. Тут поширені також різноманітні карстові форми рельєфу.

Ботанік

Природна рослинність Південного берега Криму представлена низькорослими лісами, заростями чагарників і напівчагарників, сухостійких трав. Тут поширені пухнастий дуб, деревоподібний ялівець, дика фісташка, суничне дерево, скумпія, ломиніс, плющ тощо. На значних територіях природні ландшафти замінені антропогенними. Це парки з рослин, завезених із різних частин світу. Тут прижилися кипарис, лавр, магнолія, платан, ліванський кедр, мексиканська сосна тощо. До значних парків — пам’яток садово-паркового мистецтва належать Фороський, Місхорський, Лівадійський, Масандрівський, Гурзуфський. Найбільшою науковою установою з акліматизації тропічних і субтропічних рослин є Нікітський ботанічний сад.

На сухих південних схилах Головного пасма та кам’янистих урвищах поширені напівчагарники. У карстових лійках і улоговинах росте бук, на скелястих кручах трапляється тис ягідний.

На південному схилі Кримських гір широколисто-лісові ландшафти утворюють низькогірний ярус із дуба пухнастого та скельного на бурих гірських лісових ґрунтах і прияйлинський середньогірний ярус із бука і дуба на бурих гірських лісових ґрунтах.

У Кримських горах розвинулися середньо- і низькогірні, пасмово-улоговинні широколистяно-лісові, мішано-лісові, передгірні лісостепові, гірські лучні, прибережно-схилові, субтропічні середземноморські ландшафти.

Зоолог

Тваринний світ Гірського Криму порівняно бідний. Але для нього також характерні види, які проникли колись із інших територій; є чимало ендеміків і реліктів (кримський підвид благородного оленя, чорний гриф, білоголовий сип, ящірки — кримський гекон і жовтопузик, змія леопардовий полоз, кримський скорпіон). Тут проведено акліматизацію окремих видів тварин: корсиканський муфлон, кеклик (птах із Кавказу), різні види білок.

Варіант 2

План вивчення нового матеріалу

1.   Географічне положення, межі, розміри.

2.   Геологічні особливості. Рельєф. Корисні копалини.

3.   Клімат. Водні ресурси. Ґрунтовий покрив.

4.   Рослинний і тваринний світ.

1.   Географічне положення, межі, розміри.

Прийом «Картографічна лабораторія»

Учні працюють із підручником та фізичною картою шкільних навчальних атласів та визначають основні особливості географічного положення Кримських гір.

2.   Геологічні особливості. Рельєф. Корисні копалини.

Прийом «Картографічна лабораторія»

Учні працюють із підручником та фізичною картою шкільних навчальних атласів. Завдання перевіряється за допомогою прийому «Ланцюжок». По черзі учні одним реченням характеризують особливості геологічної будови, рельєф та корисні копалини Кримських гір.

3.   Клімат. Води. Ґрунти.

Прийом «Практичність теорії»

Учитель акцентує увагу учнів на тому, що вони вже вивчили матеріал щодо особливостей клімату, внутрішніх вод та ґрунтів Кримських гір. Тому учням пропонується самостійно схарактеризувати особливості клімату, вод, ґрунтів Кримських гір. Учитель може ставити учням запитання:

1)  За допомогою карт шкільних навчальних атласів визначте температурний режим та кількість опадів у межах Кримського півострова в цілому та окремо території Кримських гір.

2)  Укажіть закономірності розподілу опадів по території та за сезонами року.

3)  Назвіть несприятливі фізико-географічні явища та процеси, які виникають у межах Кримських гір і пов’язані з кліматичними умовами.

4)  Які річки протікають у межах Кримського півострова?

5)  Схарактеризуйте характер їх течії. Поясніть, як відрізняється річковий стік за порами року.

6)  Які ґрунти переважають у межах території Криму? Укажіть особливості їх утворення та поширення.

4.   Рослинний і тваринний світ.

Повідомлення учнів

Виступи учнів із підготовленими повідомленнями про рослинний та тваринний світ Кримських гір (супроводжуються оформленням виставки «Географічний вернісаж»).

Прийом «Географічний кінозал»

Перегляд і подальше обговорення відеосюжету про рослинність Криму (http://www.youtube.com/watch?v=rJnJPSwu7h4).

IV.   Узагальнення та систематизація знань

Варіант 1

Прийом «Бліцопитування»

1.   За допомогою фізичної карти України порівняйте географічне положення Кримських гір і Українських Карпат.

2.   Із яких пасом складаються Кримські гори? Покажіть їх розташування на карті.

3.   За допомогою карт атласу та геохронологічної таблиці визначте, коли утворилися й коли оновилися Кримські гори.

4.   Назвіть причини сейсмічної активності на південному узбережжі Криму.

5.   Поясніть особливості живлення й водного режиму річок Кримських гір.

6.   Схарактеризуйте несприятливі явища, які спостерігаються у Кримських горах.

7.   Чому кількість опадів, які випадають у межах південно-західних схилів гір, східних і південно-східних, західної частини південного узбережжя Криму та східного узбережжя, відрізняється?

Варіант 2

Прийом «П’ять речень»

Методика проведення: див. урок 8.

V.  Підсумки уроку

Прийом «Географічна естафета»

Методика проведення: див. урок 19.

Перелік географічної номенклатури

Кримський півострів, Кримські гори, Південний берег Криму, г. Ай-Петрі, Карадаг, Ялтинська яйла, Бабуган-яйла, Чатирдаг, Демерджі, Карабі-яйла, гори-останці: Чуфут-Кале, Мангуп-Кале, Тепе-Кермен, масив Карадаг, г. Кастель, г. Аюдаг, Великий Каньйон Криму, мис Мартьян, Демерджі-яйла.

VI.   Домашнє завдання

1.   Підручник

2.   Випереджальне завдання: підготуйте повідомлення про природно-заповідні об’єкти Криму.

Матеріал для повідомлень

Карадаг

Історія заповідника розпочалася в 1901 р., коли приват-доцент Московського університету, лікар-невропатолог Т. Вяземський придбав невеликий занедбаний маєток в урочищі Карагач-Кабурга Феодосійського повіту та збудував тут наукову біологічну станцію. У серпні 1979 р. було створено одне з найважливіших підрозділів біостанції — природний заповідник.

Мета заповідника — збереження й вивчення первинної флори і фауни цього цікавого, єдиного в Європі парку, що протягом мільйонів років зберіг свій первісний вигляд.

Для вчених Карадаг цікавий насамперед як найбільш потужне вогнище давньої вулканічної діяльності в Криму. Академік П. Паллас — один із перших дослідників Тавриди, який під час подорожі півостровом у 1793—1794 рр. звернув увагу на його «конічні скелі, що мають подобу цукрової голови». А в 1891 р. з’явилася замітка О. Прозоровського-Голіцина, що викликала нову хвилю інтересу до Карадагу: доти в Криму не були відомі залишки наземних вулканічних утворень. Відтоді й розпочалося вивчення «чорного» вулкана. При цьому треба відзначити, що робота на Карадазі знайшлася не тільки геологам. Великий інтерес становлять і його рослини, серед яких виявлено рідкісні, ендемічні; і тваринний світ; і своєрідний мікроклімат, що відрізняє його від місць, розташованих поряд.

(За матеріалами http://www.sudak-travel.com)

Мис Мартьян

Район розміщення заповідника — це район складних і тривалих геологічних процесів, пов’язаних як із відкладенням осадових порід, переважно вапняків, так і з підняттям земної кори. Внаслідок дії геологічних процесів від Нікітського хребта відокремилися уламки вапняків, що опустилися до моря й утворили власне мис Мартьян.

Клімат заповідника більш теплий і сухий, ніж на сусідніх територіях, оскільки з півночі він захищений від холодних вітрів близько розташованим Головним пасмом.

Унікальність і наукова цінність заповідника полягає в тому, що тут зберігаються типові природні ландшафти й багатий генофонд флори і фауни середземноморського типу, що пов’язано з його розташуванням на північній межі Середземноморської флористичної області. Акваторія заповідника — одна з небагатьох ділянок, яка збереглася на Південному березі Криму в природному стані, із типовою донною рослинністю, яка відрізняється високим біорізноманіттям.

Тут трапляються найтиповіші для Криму середземноморські угруповання, які добре зберігають риси первинної структури. Загалом рослинність представлена лісами, більшу частину площі яких становлять ліси дуба пухнастого, меншу — рідколісся ялівцю високого й зовсім невелику — сосни кримської. Теплий клімат і достатня кількість опадів сприяють поширенню в них єдиного в Криму вічнозеленого листяного дерева — суничника дрібноплодого та чагарників: чисту кримського, рускусу понтійського, плюща кримського.

(За матеріалами http: www.poltavalk.com.ua)

Казантип

Один із природних об’єктів України, який має унікальну біоланшафтну різноманітність. Утворений 1998 р. Казантипський природний заповідник займає площу 450 га. Територія заповідника являє собою живописну місцевість з екзотичними скелями та бухтами. Тут розташоване заповідне урочище у вигляді атолоподібного мису, центральна низовинна частина якого оточена колом вапнякового пасма.

 

 

Категорія: Географія 8 клас | Додав: uthitel (03.04.2014)
Переглядів: 2063 | Рейтинг: 2.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: