Урок 38 Територіальні особливості природи. Передкарпатська підвищена рівнина. Закарпатська низовина. Природно-заповідні об’єкти Українських - Географія 8 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Географія 8 клас

Урок 38 Територіальні особливості природи. Передкарпатська підвищена рівнина. Закарпатська низовина. Природно-заповідні об’єкти Українських
Урок 38
Територіальні особливості природи. Передкарпатська підвищена рівнина. Закарпатська низовина. Природно-заповідні об’єкти Українських Карпат
Мета: сформувати в учнів знання про чинники формування й закономірності та прояви ви-сотної ландшафтної поясності в межах Українських Карпат; схарактеризувати природу, геог-рафічне положення та межі природних областей Українських Карпат: Передкарпатської підви-щеної рівнини та Закарпатської низовини; розкрити причини виникнення та прояв стихійних при-родних явищ і процесів у горах; закріпити вміння працювати з різними джерелами географічної інформації — літературними, картографічними, статистичними; розвивати навички викорис-тання мережі Інтернет як додаткового джерела географічної інформації.
Обладнання: підручник, фізична карта України, атласи України, схема висотної поясності в Андах, картосхема Українських Карпат, карта рослинного і тваринного світу, ґрунтів, географі-чні енциклопедії, підготовлені учнями ілюстративні матеріали, таблиця «Зміни клімату в Україн-ських Карпатах із висотою».
Тип уроку: комбінований (вивчення нового матеріалу, набуття практичних навичок).
Основні поняття та назви: Українські Карпати, Передкарпатська височина, Закарпатська низовина, перевали — Ужоцький, Веревецький, Воловецький, Яблуницький, Горгани, Покутсько-Буковинські Карпати, Вододільні Верховинські Карпати, Чорногора, г. Говерла, Рахівсько-Чивчинський гірський масив, Теребля, Ріка, Тересва, Тиса, Прут, Черемош, Бистриця, Стрий, Серет.
Очікувані результати: учні навчаться: визначати територіальні особливості природи Кар-пат; характеризувати природно-заповідні об’єкти Українських Карпат; описувати особливості природи Передкарпатської підвищеної рівнини та Закарпатської низовини; оцінювати вплив гос-подарської діяльності людини на природу Карпат; аналізувати причини виникнення та прояв сти-хійних природних явищ і процесів у межах території Українських Карпат.
I. Організаційний момент
Оголосити учням тему та основні етапи роботи на уроці, назвати основні поняття і терміни, із якими вони працюватимуть, разом з учнями визначити мету і завдання роботи на уроці відповідно до його теми.
II. Актуалізація опорних знань і вмінь
Прийом «Бліцопитування»
1. Схарактеризуйте географічне положення Українських Карпат.
2. Схарактеризуйте особливості річок Українських Карпат.
3. Коротко схарактеризуйте особливості клімату Карпат. У якій їх частині часто бувають по-вені?
4. Які загальні риси має рослинний покрив Карпат?
5. Назвіть причини багатства й різноманітності рослинного й тваринного світу Карпат.
Вступне слово вчителя
У межах Українського Передкарпаття розвиваються широколистяно-лісові природні комплек-си. Ви вже знаєте, що тут сформувався помірно теплий клімат із надмірним зволоженням. Річна сума опадів складає від 600 до 750 мм на рік. Тут переважають ландшафти передгірних розчлено-ваних рівнин, горбистих передгір’їв на неогенових породах із буково-дубовими, буковими, буко-во-грабовими лісами на ясно-сірих і сірих лісових ґрунтах. Такі ландшафти поширені на острівних горбогір’ях та терасово-рівнинних місцевостях Закарпатської низовини, для яких характерними є дубово-грабові й дубові ліси на дерново-буроземних ґрунтах.
В Українських Карпатах, як і в інших гірських країнах, спостерігається вертикальна поясність природних компонентів і ландшафтів.
Завдання: пригадайте з курсу географії материків і океанів особливості вертикальної поясності Анд або Гімалаїв. (Продемонструвати схему висотної поясності в Андах на широті, що близька до екватора.)
 
Гірські хребти Українських Карпат витягнуті з північного заходу на південний схід, що збіга-ється з простяганням тектонічних структур і відповідних їм орографічних елементів.
В Українських Карпатах зосереджено понад 1400 природоохоронних об’єктів.
III. Вивчення нового матеріалу
План вивчення нового матеріалу
1. Територіальні особливості природи. Передкарпатська підвищена рівнина. Закарпатська ни-зовина.
2. Висотна поясність в Українських Карпатах.
3. Природно-заповідні об’єкти Українських Карпат.
1. Територіальні особливості природи. Передкарпатська підвищена рівнина. Закарпатська низовина.
Розповідь учителя
У межах території Українських Карпат і прилеглих територіях відбуваються стихійні ендогенні та екзогенні фізико-географічні явища, наприклад землетруси. Вони активізуються не тільки вна-слідок природних процесів, а й через нераціональну господарську діяльність людини, зокрема, можуть бути пов’язаними з вирубкою лісів, наприклад, селі, лавини, зсуви, катастрофічні паводки тощо. У результаті вирубки лісів, надмірного випасання худоби на полонинах природний рослин-ний і тваринний світ Українських Карпат нині не просто змінюється, а й значно збіднюється.
Головними рисами природи Українських Карпат є: переважання середньогірських копицеподі-бних пасом, складених м’якими осадовими піщано-глинистими гірськими породами, зім’ятими у складки й розбитими розломами; вологий клімат із порівняно теплою зимою й прохолодним лі-том; швидкоплинні річки з переважно дощовим водним живленням і паводковим режимом стоку; буроземні ґрунти на схилах гір під буковими й смерековими лісами.
Прийом «Географічна лабораторія»
Завдання: за допомогою різноманітних джерел географічних знань складіть коротку характе-ристику природи:
І варіант — Передкарпатської підвищеної рівнини.
ІІ варіант — Закарпатської низовини.
(Учні використовують довідники, підручник, заготовлені вдома матеріали. Для виконання ро-боти учнів можна об’єднати в кілька груп, роздати їм відповідні навчальні матеріали.)
Зразок повідомлень
ПЕРЕДКАРПАТСЬКА ПІДВИЩЕНА РІВНИНА
Передкарпатська підвищена рівнина розташована в межах Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької областей і простягається на 300 км вузькою смугою вздовж північно-східної частини Зовнішніх Карпат. Фундамент рівнини створює Передкарпатський прогин — проміжну ланку між Волино-Поділлям і Карпатською складчастою структурою. Передкарпатська підвищена рівнина має висоти від 200 до 700 м. Рельєф її розчленований ерозією. Видовжені межиріччя чергуються з широкими долинами й улоговинами.
Передкарпатську підвищену рівнину прорізають численні річки й потоки, що впадають у Дніс-тер. Далі на південний схід тече Прут, який бере початок поблизу Говерли та впадає в Дунай.
Клімат Передкарпаття помірно континентальний і відрізняється від клімату Карпатських гір. Ці території — унікальний район зосередження багатьох мінерально-сировинних ресурсів. Завдя-ки видобуванню, переробці й використанню природних ресурсів цей густозаселений регіон перетворився на важливий центр промисловості й санаторно-курортного господарства України.
Серед мінерально-сировинних багатств винятково важливе значення мають нафта і природний горючий газ, поклади озокериту, на сході Івано-Франківщини (поблизу Коломиї) виявлено родо-вища бурого вугілля, є також калійні й кухонні солі, великі поклади самородної сірки.
У Передкарпатті зосереджені великі лісові ресурси, основні масиви яких розташовані ближче до Карпатських гір. Одним із найбільших таких масивів є Чорний Ліс, що розташований між Іва-но-Франківськом і Калушем (на південному заході цей масив зливається з лісами Карпат).
ЗАКАРПАТСЬКА НИЗОВИНА
Закарпатська низовина — це східна частина Середньодунайської рівнини. Вона лежить на пів-денний захід від Карпатських гір. Північно-західна її межа проходить державним кордоном Украї-ни зі Словаччиною, південна — із Румунією, південно-західна — з Угорщиною. Природними ме-жами Закарпатської низовини є південно-західні підніжжя схилів гірського масиву Вигорлат (Вулканічний хребет), край західних відрогів Вулканічного хребта й північно-східна частина Середньодунайської рівнини. Територія Закарпаття видовжена з північного заходу на південний схід на 80—90 км при ширині 22—35 км.
У межах Закарпатської низовини є значні мінерально-сировинні ресурси: поліметалеві руди, золото, уранова руда залягають поблизу міста Берегового (Мужіївське родовище), комплексні ру-ди (свинцево-цинкові, мідні, ртутні, алуніти), великі запаси високоякісних каолінів, вулканічних туфів, тверді кристалічні породи (андезити, базальти та ін.).
Закарпатська низовина розчленована долинами карпатських річок — Тисою та її притоками. Поверхня низовини плоска, слабо нахилена на південний захід. Середні висоти — 102—120 м.
Клімат Закарпатської низовини помірно континентальний, однак він істотно відрізняється від клімату територій, розташованих у центральній і східній частинах України на тій самій широті: тут відносно вищі температури повітря, триваліший безморозний період і період вегетації рослин, більша річна кількість опадів тощо.
Ґрунтовий покрив досить різноманітний. Переважають дернові опідзолені лучно-болотні ґрун-ти. Трапляються також буроземно-підзолисті ґрунти. Понад 70 % території низовинного Закарпат-тя розорано. Велика площа земель сільськогосподарського використання зайнята населеними пун-ктами, шляхами, сіножатями й пасовищами, садами, виноградниками. Залісненість території не-значна (10—15 %). Господарська освоєність земель низовинного Закарпаття дуже висока.
(За матеріалами http://geoknigi.com/book_view.php?id=823)
2. Висотна поясність в Українських Карпатах.
Варіант 1
Прийом «Мозковий штурм»
Завдання: розгляньте таблицю, що зображує зміну клімату на схилах Українських Карпат, яка зумовлює певні зміни природної рослинності на різних висотах. Опишіть за допомогою таблиці та знань, які ви вже маєте про територію сучасної природи Українських Карпат, особливості природи кожного висотного поясу.
(Відповіді даються короткими реченнями. Робота відбувається так, як під час використання прийому «Мікрофон».)
ЗМІНИ КЛІМАТУ В УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТАХ ІЗ ВИСОТОЮ
Інтервали висот, м Висотні пояси рослинності
100—200 Низовинні луки й лучні степи
200—400 Передгірні дубові ліси
400—1100 Низькогірні букові ліси
1100—1500 Середньогірні ялинові ліси
1500—2061 Субальпійські й альпійські луки (полонини)
Варіант 2
Прийом «Картографічна лабораторія»
Завдання: за допомогою карт атласу, змісту підручника, змісту таблиці «Зміни клімату в Укра-їнських Карпатах із висотою» та контурних карт накресліть схему висотної поясності в Українсь-ких Карпатах.
ЗМІНИ КЛІМАТУ В УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТАХ ІЗ ВИСОТОЮ
Інтервали висот, м Висотні пояси рослинності
100—200 Низовинні луки й лучні степи
200—400 Передгірні дубові ліси
400—1100 Низькогірні букові ліси
1100—1500 Середньогірні ялинові ліси
1500—2061 Субальпійські й альпійські луки (полонини)
3. Природно-заповідні об’єкти Українських Карпат.
Варіант 1
Прийом «Географічний кінозал»
Перегляд і подальше обговорення відеосюжету про Сколівські Бескиди (http://www.youtube.com/¬watch?v=qaJiRmTK4XA).
Варіант 2
Повідомлення учнів
(Повідомлення ілюструються авторськими презентаціями.)
ЧОРНОГІРСЬКИЙ ЗАПОВІДНИЙ МАСИВ
Чорногірський заповідний масив — природоохоронна територія в Українських Карпатах, роз-ташована в Рахівському районі Закарпатської області, який є частиною Карпатського біосферного заповідника.
Заснований у 1968 р. для збереження унiкальних гiрських ландшафтів. Розташований на пів-денних і західних схилах Чорногірського хребта, у межах висот від 700 до 2061 м над рівнем моря, площа територій, що охороняються, становить 16 375 га, тут розташована найвища вершина Укра-їнських Карпат — Говерла (2061 м). Рельєф високогірної частини масиву має сліди давнього зле-деніння з характерними льодовиковими формами — карами; у деяких із них утворилися озера, наприклад Брескул, Верхнє озеро, Бребенескул.
Чорногірський заповідний масив характеризується великою різноманітністю флори і фауни. Панівним типом рослинності є ліси. У прохолодному кліматі Чорногори чисті бучини мають об-межене поширення та приурочені до південних схилів. У більш широкому висотному діапазоні трапляються мішані листяно-хвойні ліси, що сягають висоти 1200 м. Вище поширені зональні смеречники, що утворюють верхню межу лісу, яка тут проходить на висоті 1500—1600 м. У суба-льпійському поясі поширені криволісся. Значні площі займають трав’янисті формації — альпійські луки. У складі флори Чорногірського масиву налічується низка рідкісних видів.
МАРМАРОСЬКИЙ ЗАПОВІДНИЙ МАСИВ
Мармароський заповідний масив — природоохоронна територія в Українських Карпатах, роз-ташована в південній частині Рахівського району Закарпатської області, є частиною Карпатського біосферного заповідника.
У межах заповідника лежать гори: Піп-Іван Мармароський (1936 м), Петрос (П’єтросул) (1784 м), Берлебашка (1733 м), Жербан (1795 м) та ін.
Заповідна територія площею 8990 га лежить у межах висот 750—1940 м над рівнем моря. Ос-новним гірським вузлом є гора Піп-Іван Мармароський. Тут є сліди кайнозойського зледеніння — льодовикові цирки.
У субальпійському й альпійському поясах заповідника росте кілька рідкісних видів рослин, за-несених до Червоної книги України.
Фауна масиву багато в чому схожа з Чорногорою, але має власні особливості. Завдяки більш скелястому ландшафту високогір’я краще представлені мешканці кам’янистих розсипів — полівка снігова і тинівка альпійська. Тільки тут у заповіднику є сокіл-сапсан, який надає перевагу скеляс-тим ділянкам. Із безхребетних трапляються деякі ендемічні види комах.
(За матеріалами http://uk.wikipedia.org)
Прийом «Географічний кінозал»
Перегляд і подальше обговорення відеосюжету про реакліматизацію зубрів у Карпатах (http://video.bigmir.net/show/174514/).
IV. Узагальнення та систематизація знань
Варіант 1
Прийом «Мікрофон»
Методика проведення: див. урок 5.
Варіант 2
Прийом «Бліцопитування»
1. Назвіть причини, які визначили формування висотної поясності в Українських Карпатах.
2. Назвіть несприятливі фізико-географічні явища й екологічні проблеми Українських Карпат.
3. Які заходи щодо запобігання чи боротьби з несприятливими фізико-географічними явища-ми можна запропонувати?
V. Підсумки уроку
Запитання та завдання
1. Перелічіть висотні пояси Українських Карпат від підніжжя до вершин.
2. Як кожний висотний пояс може використовуватися в господарській діяльності людини?
3. Назвіть об’єкти природно-заповідного фонду Карпат.
VI. Домашнє завдання
1. Підручник
2. Випереджальні завдання:
1) Якщо урок буде проводитися за варіантом 1 (у формі конференції): а) опрацюйте матері-ал підручника, присвячений Кримським горам, розподіліть ролі «спеціалістів»: фізико-географа, геоморфолога, геолога, кліматолога, гідролога, ґрунтознавця, ботаніка, зоолога, склавши коротку (1—2 хвилини) доповідь із власної теми (окремим учням); б) опрацюйте матеріал підручника, присвячений Українським Карпатам та частково Кримським горам, підготуйте запитання для спеціалістів (решті учнів).
Матеріал для повідомлень
Фізико-географ
Кримські гори розташовані на півдні Кримського півострова. Вони простягаються із заходу на схід на 180 км уздовж чорноморського берега Кримського півострова від Севастополя до Феодосії. Максимальна ширина гір — до 50 км. Завширшки вони простягаються на 50—60 км. Схили гір асиметричні. Північні схили довгі й пологі, а південні круті. Вони стрімко обриваються в напрямку до Чорного моря. Із цим пов’язана неоднорідність їх ландшафтної висотної поясності. У рельєфі гір чітко виділяються три майже паралельні пасма: Головне (найвище), Внутрішнє і Зовнішнє.
Зовнішнє пасмо Кримських гір тягнеться на півночі й має середню висоту 250 м. Це височина з дуже пологими північними та крутими південними схилами, куестами. У межах Зовнішнього пасма розташована столиця Автономної Республіки Крим місто Сімферополь.
Внутрішнє пасмо має куестові височини й низькогір’я з висотою вершин до 738 м. Утворення куестів зумовлене тим, що верхній пласт складений вапняками, стійкішими до вивітрювання, а нижче залягають мергелі й глини, які легко вивітрюються й утворюють шлейфи осипних порід, прорізані ярами.
Найвище Головне пасмо розділене зниженнями на окремі масиви — яйли, розташоване на пів-дні. У середній частині пасма, між Ялтою та Алуштою, перебувають найвищі яйли. До них вхо-дить Бабуган-яйла з найвищою точкою Криму, горою Роман-Кош (1545 м). Північні схили Голов-ного пасма відносно пологі, а південні круто обриваються в бік моря. На крутих схилах часто тра-пляються обвали та зсуви гірських порід. Течії річок перериваються водоспадами.
Між Головним пасмом і морем розташована вузька смуга Південного берега Криму. Почина-ється Південний берег від мису Айя й тягнеться до міста Коктебеля.
Завдання: знайдіть ці об’єкти на карті.
Кримські гори займають менше ніж 1 % площі України, вони невисокі й невеликі за розміром.
Геоморфолог і геолог
В основі гори складені сланцями, пісковиками, вапняками, тріасовими та юрськими породами. Головне пасмо утворюють масивні вапняки юрського періоду. Тектонічними рухами, річищами річок Головне пасмо розбите на окремі гірські масиви: Ай-Петрі, Ялтинську яйлу, Бабуган-яйлу, Чатирдаг, Демерджі, Карабі-яйлу, що підносяться над Південним берегом Криму на 800 м.
Завдання: давайте знайдемо їх на карті.
У формуванні рельєфу Кримських гір основна роль належить тектонічним та денудаційним процесам. У районі Бахчисарая ними утворені долини, своєрідні гори-останці: Чуфут-Кале, Ман-гуп-Кале, Тепе-Кермен та ін. На Південному березі Криму трапляються вулканічні породи, якими складені масив Карадаг, гори Кастель, Аюдаг та ін. У приморській смузі Південного берега Криму хвилі Чорного моря інтенсивно підмивають пухкі породи, зносять їх у море. Через це берегова смуга, у межах якої розташовані міста й курорти, руйнується. Від руйнування береги захищають інженерними спорудами, які зменшують руйнівну силу морської стихії.
Східний Крим і Карадаг — невисокі гори (300—500 м), але близькість моря, загостреність форм, значні перепади висот надають їм справжнього гірського вигляду. Карадаг — це музей вулканічних порід під відкритим небом. Тут можна побачити вулканічну лаву юрського періоду — «чортів комин», химерні фігури вивітрювання вулканічних порід: Піраміда, Кінь-Пряник, Сокіл тощо.
На північному схилі Головного пасма утворилися глибокі ущелини — каньйони. Найбільший із них — Великий каньйон — унікальний витвір природи. У третинний період, коли в Криму відбувалися горотворні процеси, у єдиному вапняковому масиві стався розлом. Потім під дією води тріщинувата смуга навколо розлому перетворилася на глибокий каньйон. Довжина його — 3 км, глибина — 350 м. Дном каньйону протікає річка Кокозка з чистою прозорою водою. Схили каньйону дуже круті, для виходу з нього на масив Ай-Петрі потрібні альпіністська підготовка та спорядження. Але перебувати в каньйоні небезпечно, оскільки він вузький і під час дощу швидко переповнюється водою.
Кліматолог
Положення на окраїні субтропічного поясу, південна експозиція приморських схилів сприяли розвитку ландшафтів середземноморського типу. Це найтепліша природна область в Україні: се-редні температури липня — +23,5…+24 °С, січня +4…+2 °С. Сума активних температур найбіль-ша в Україні від 3700 до 4100 °С. Саме це сприяє розвитку в цьому регіоні країни виноградарства. Річна кількість опадів недостатня: 577 мм (Ялта), 430 мм (Алушта), 323 мм (Судак). Максимум їх припадає на осінньо-зимовий період.
Найбільш цікавими для туристів є карстові печери Криму. Розвитку карстових процесів спри-яють тріщинуватість юрських вапнякових порід, кліматичні умови. На Головному пасмі за рік ви-падає від 1000 (на заході) до 600—700 мм (на сході) опадів. Від 50 до 60 % опадів тут випадає у вигляді снігу. Клімат яйлинського поясу прохолодний (середні температури липня — +15…+16 °С, січня — –4 °С).
Гідролог
У Кримських горах беруть початок усі річки, які протікають на Кримському півострові. Бі-льшість із них короткі та впадають у Чорне море, наприклад річки Альма, Кача, Чорна. Найдовша річка Кримського півострова Салгир несе свої води до Азовського моря. Влітку в пониззі вона пересихає. У горах річки часто мають неширокі каньйоноподібні долини. Живляться вони здебіль-шого дощовими водами, а ті, що починаються на північних схилах Головного пасма, ще й талими сніговими водами. У верхів’ях деяких річок споруджено водосховища, вода з яких використовується населенням. У горах багато джерел, є водоспади. Головне пасмо є акумуля-тором підземних вод, які, розтікаючись на південні й північні схили, дають початок струмкам і річкам.
На території Гірського Криму можна спостерігати дію близько сотні водоспадів. Більшість дрі-бних водоспадів у Криму пересихають на літо, тому, щоб побачити водоспади в їх природній кра-сі, найкраще вирушати до Криму ранньої весни, коли танення снігів додає потужності потокам, або після осінніх дощів. Під час зимових заморозків у гірських річках вода не замерзає. Водоспади перетворюються на кришталеві алькови, вкриті каскадами бурульок. До основних водоспадів Криму входять Джур-Джур, Срібні струмені, Су Учхан і Учан-Су. Водоспад Джур-Джур заслуже-но може вважатися наймальовничішим у Криму. Водоспад Учан-Су падає зі стрімкого урвища та являє собою вражаюче видовище, особливо навесні.
Запитання: чому річки гір (Салгир, Кача, Альма) найбільш повноводні взимку й навесні? Чому в кримських річок частка підземного живлення більша, ніж у карпатських?
Ґрунтознавець
Кримська передгірна лісостепова область охоплює Зовнішнє і Внутрішнє пасма, де переважа-ють лісостепові ландшафти. Дубові ліси на дерново-карбонатних ґрунтах чергуються тут із луч-ними степами на чорноземах. Річна сума опадів становить 550 м, сума активних температур — 3000—4500 °С. Річковий стік зарегульований водосховищами. Подекуди трапляється карст улого-вини, лійки та ін.
Головне гірсько-лучно-лісове пасмо має різноманітні ландшафти. На північному схилі поши-рені горбисто-улоговинні низькогір’я з бурими гірськими ґрунтами, які вкриті дубовими лісами (до 750—800 м). Вище простягнулися глибоко розчленовані середньогір’я з бурими гірсько-лісовими й дерново-буроземними ґрунтами під буково-грабовими та буково-сосновими лісами. Верхній пояс головного пасма утворюють яйли. Це середньогір’я під гірсько-лучними степами на гірсько-лучних чорноземоподібних ґрунтах і гірських чорноземах. Тут поширені також різномані-тні карстові форми рельєфу.
Ботанік
Природна рослинність Південного берега Криму представлена низькорослими лісами, заростя-ми чагарників і напівчагарників, сухостійких трав. Тут поширені пухнастий дуб, деревоподібний ялівець, дика фісташка, суничне дерево, скумпія, ломиніс, плющ тощо. На значних територіях природні ландшафти замінені антропогенними. Це парки з рослин, завезених із різних частин сві-ту. Тут прижилися кипарис, лавр, магнолія, платан, ліванський кедр, мексиканська сосна тощо. До значних парків — пам’яток садово-паркового мистецтва належать Фороський, Місхорський, Ліва-дійський, Масандрівський, Гурзуфський. Найбільшою науковою установою з акліматизації тропі-чних і субтропічних рослин є Нікітський ботанічний сад.
На сухих південних схилах Головного пасма та кам’янистих урвищах поширені напівчагарни-ки. У карстових лійках і улоговинах росте бук, на скелястих кручах трапляється тис ягідний.
На південному схилі Кримських гір широколисто-лісові ландшафти утворюють низькогірний ярус із дуба пухнастого та скельного на бурих гірських лісових ґрунтах і прияйлинський середньогірний ярус із бука і дуба на бурих гірських лісових ґрунтах.
У Кримських горах розвинулися середньо- і низькогірні, пасмово-улоговинні широколистяно-лісові, мішано-лісові, передгірні лісостепові, гірські лучні, прибережно-схилові, субтропічні се-редземноморські ландшафти.
Зоолог
Тваринний світ Гірського Криму порівняно бідний. Але для нього також характерні види, які проникли колись із інших територій; є чимало ендеміків і реліктів (кримський підвид благородно-го оленя, чорний гриф, білоголовий сип, ящірки — кримський гекон і жовтопузик, змія леопардо-вий полоз, кримський скорпіон). Тут проведено акліматизацію окремих видів тварин: корсикансь-кий муфлон, кеклик (птах із Кавказу), різні види білок.
2) Якщо урок буде проводитися за варіантом 2: підготуйте повідомлення про рослинний і тва-ринний світ Криму. (Можна зробити мультимедійні презентації.) Доберіть ілюстрації із зображен-ням природи Криму для оформлення виставки «Географічний вернісаж».

Категорія: Географія 8 клас | Додав: uthitel (18.02.2014)
Переглядів: 1804 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: