Урок 37 Географічне положення, межі, розміри Українських Карпат. - Географія 8 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Географія 8 клас

Урок 37 Географічне положення, межі, розміри Українських Карпат.
Урок 37
Географічне положення, межі, розміри Українських Карпат. 
Геологічні особливості. Рельєф. Корисні копалини. Клімат. Води. Ґрунти. Рослинний і тваринний світ
Мета: схарактеризувати природу Українських Карпат; сформувати в учнів знання про геог-рафічне положення та межі природних областей Українських Карпат; визначити геологічні осо-бливості; схарактеризувати рельєф, корисні копалини, клімат, води, ґрунти, рослинний і тварин-ний світ; закріпити вміння учнів працювати з різними джерелами географічної інформації — лі-тературними, картографічними, статистичними.
Обладнання: карта Українських Карпат, фізична карта України, шкільні навчальні атласи, картини природи Карпат.
Тип уроку: варіант 1: урок-конференція; варіант 2: комбінований (вивчення нового матеріа-лу, набуття практичних навичок).
Основні поняття та назви: Українські Карпати, Передкарпатська височина, Закарпатська низовина, перевали: Ужоцький, Веревецький, Воловецький, Яблуницький, Горгани, Покутсько-Буковинські Карпати, Вододільні Верховинські Карпати, Чорногора, г. Говерла, Рахівсько-Чивчинський гірський масив, Теребля, Ріка, Тересва, Тиса, Прут, Черемош, Бистриця, Стрий, Серет.
Очікувані результати: учні навчаться: характеризувати географічне положення, межі, ро-зміри, геологічні особливості, рельєф та природу Українських Карпат; визначати особливості корисних копалин, клімату, водних ресурсів, ґрунтів, рослинного та тваринного світу Українських Карпат; самостійно добирати та аналізувати додаткові джерела географічних знань; аналізу-вати вплив природних умов на господарювання в Українських Карпатах.
I. Організаційний момент
Оголосити учням тему та основні етапи роботи на уроці, назвати основні поняття і терміни, із якими вони працюватимуть, разом з учнями визначити мету і завдання роботи на уроці відповідно до його теми.
II. Актуалізація опорних знань і вмінь
Прийом «Бліцопитування»
1. Назвіть гірські країни, які виділяються в межах України. Покажіть їх на карті.
2. До яких гір за висотою та будовою можна віднести Українські Карпати та Кримські гори?
3. Чи були ви колись у Карпатах або Кримських горах? Коротко опишіть свої враження.
Вступне слово вчителя
На попередніх уроках ми розглянули природні зони рівнинної частини території України. На сьогоднішньому уроці ми будемо знайомитися з особливостями природи Українських Карпат, які є частиною Карпатської гірської країни.
III. Вивчення нового матеріалу
Варіант 1
Конференція
Учитель: наш урок відбудеться у формі конференції, до якої ми попередньо готувалися.
Методика проведення: учитель по черзі надає слово учням-спеціалістам — фізико-географу, геоморфологу, геологу, кліматологу, гідрологу, ґрунтознавцю, ботаніку, зоологу, які підготували короткі повідомлення з власної теми. Доповідь може ілюструватися авторськими невеликими мультимедійними презентаціями, ілюстраціями тощо. У процесі виступів учні розміщують підготовлені ілюстративні матеріали на виставці «Географічний вернісаж». Виступи учнів супроводжуються демонстрацією названих географічних об’єктів на географічній карті. Після кожного виступу решта учнів ставить підготовлені запитання.
Повідомлення учнів
Фізико-географ
Східні, або Лісисті, Українські Карпати — частина фізико-географічної провінції великої Кар-патської гірської фізико-географічної країни, що розташована в Середній Європі. Власне гори ма-ють протяжність до 280 км (із північного заходу на південний схід), ширину — до 100—110 км. Східну межу фізико-географічної країни проводять по глибинному тектонічному розлому, який в основному відповідає в рельєфі долині Дністра.
Це середньовисокі гори, які витягнуті з північного заходу на південний схід, паралельні гірські хребти мають асиметричну будову. Напрям простягання гірських хребтів зумовлений розташу-ванням основних тектонічних структур.
Площа цієї провінції складає близько 24 тис. км2. Це дорівнює території Кіровоградської або Миколаївської областей.
Ця провінція охоплює територію Чернівецької та частково Закарпатської, Львівської та Івано-Франківської областей.
Геоморфолог
Карпатська фізико-географічна країна сформувалася в межах великої тектонічної структури Карпатської складчастої системи у складі середземноморського рухливого поясу. У її межах виді-ляється два передгірні прогини — Передкарпатський, який відповідає певній формі рельєфу (Пе-редкарпатська височина), і Закарпатський, який відповідає формі рельєфу Закарпатській низовині. Між прогинами розташована Карпатська гірська складчасто-покривна споруда, якій у рельєфі відповідають пасма Українських Карпат. Південно-західні схили Карпат більш круто обриваються до Закарпатської низовини. А північно-східні схили більш пологі, поступово переходять до Передкарпатської височини.
У межах гірського масиву Чорногора розташовані найвищі вершини Українських Карпат — гори Говерла (2061 м), Бребенескул (2035 м), Піп-Іван Чорногорський (2022 м), Петрос (2022 м), Гутин-Томнатик (2016 м), Ребра (2001 м), Менчул (1998 м), Піп-Іван Мармароський (1937 м).
Більшість пасом Українських Карпат складаються із зім’ятих у складки осадових гірських по-рід. Виняток становлять Рахівські й Чивчинські гори. Тут на поверхню виходять давні кристалічні гірські породи, а також Вулканічне пасмо й куполи згаслих вулканів на Закарпатті.
У геологічному відношенні сучасні складчасті Карпати дуже молоді. Вони почали утворювати-ся близько 25 млн років тому внаслідок підняття, зминання у складки та насування на розломах тонких пластів конгломератів, піщаників, глинистих сланців. До цього часу товщі гірських порід накопичувалися впродовж 100 млн років на дні мілководного моря.
Епохи підняття змінювалися епохами, коли поверхня гір згладжувалася та вирівнювалася. Ці вирівняні поверхні згодом знову піднімалися й нині являють собою полонини.
У льодовиковий період найвищі вершини Карпат покривали гірські льодовики. Слідами їх пе-ребування тут є заглибини, льодовикові кари й цирки, на дні яких часто утворювалися озера.
На території Закарпатського прогину добре відомим є соляний карст. Тут зустрічаються соляні піраміди, столи, гриби заввишки до 6 м. Поширені також соляні лійки.
Геолог
У межах прогинів, що утворювалися одночасно з підняттям гір, у палеогеновому й неогеново-му періодах накопичувалися потужні товщі пісків і глин, а серед них горючі корисні копалини: природний газ, нафта, буре вугілля, горючі сланці, озокерит. Утворилися тут також нерудні кори-сні копалини, наприклад кам’яна й калійна солі. Карпатська гірська складчасто-покривна споруда значно бідніша на корисні копалини. Виняток становлять Рахівські й Чивчинські гори, до яких приурочені родовища чорних металів і ртуті, та Вулканічний хребет, до якого приурочені родови-ща руд кольорових і благородних металів свинцю, цинку, золота, барію, алюмінію.
Серед гірських порід, які утворюють Українські Карпати, — кристалічні палеозойські, тріасові та юрські конгломерати, доломіти, породи крейдового й палеогенового віку — глинисті сланці, пісковики, вапняки. Є також породи вулканічного походження — туфи, андезити.
Сланці легко піддаються руйнуванню, тому гірські хребти Українських Карпат здебільшого мають пологі схили, зручні перевали. На найвищих гірських масивах (Чорногора, Полонинський хребет, Рахівські гори, Чивчини) трапляються давньольодовикові форми рельєфу.
Кліматолог
На кліматичні умови Українських Карпат впливають висота та орієнтація схилів гірських хребтів, для гір характерні зміни температури й кількості опадів із висотою. Завдяки розташуванню гір на шляху перенесення мас морського повітря з Атлантичного океану та достатній висоті на території Карпат сформувався вологий клімат. Тут випадає від близько 700 мм опадів у передгір’ях до 1600—2000 мм на найвищих вершинах.
На основні відмінності клімату північно-східних і південно-західних схилів суттєво впливає розташування гір. Південно-західні схили тепліші (приблизно на 2 °С) і вологіші, ніж північно-східні. На навітряному, південно-західному схилі Карпат випадає на 100—200 мм опадів більше, ніж на тих самих висотах на північно-східному схилі.
Як влітку, так і взимку на Закарпатті на 2 °С тепліше, ніж у Прикарпатті. Середня температура повітря в січні, відповідно, становить –3 і –5 °С; у липні +20 і +18 °С. Гори є бар’єром для холод-них північних вітрів, особливо взимку.
На вершинах гір середня температура січня дорівнює –6…–12 °С; липня +8…+14 °С. Сумарна річна сонячна радіація становить 3770—4106 МДж/м2 у Передкарпатті та 4399 МДж/м2 на Закар-патській низовині.
В Українських Карпатах немає льодовиків і постійної снігової лінії. Однак на окремих невели-ких ділянках найвищих вершин сніг лежить до середини літа. Випадання снігу іноді супроводжу-ється сніговими зсувами, лавинами. Подекуди лавини набирають великої руйнівної сили й можуть бути небезпечними.
Гідролог
Інтенсивне танення великої маси снігу, який випадає в Карпатах взимку, дощі теплого періоду року спричинюють бурхливі розливи карпатських річок. Швидка течія річок підмиває берег, несе каламуть, каміння, дерева. Підняття рівня води в річках іноді набуває характеру стихійного лиха. Паводки на річках Карпат можливі в будь-яку пору року після тривалих дощів. Бурхливі річки прорізують гірські хребти, утворюючи вузькі долини, мальовничі ущелини, оточені густою зелен-ню лісів. Річки Карпат належать до басейнів Дунаю, Дністра, Вісли. Серед найбільших річок — Теребля, Ріка, Тересва, Тиса, Прут, Черемош, Бистриця, Стрий, Серет.
Ґрунтознавець
Широколистяно-лісові природно-територіальні комплекси Передкарпаття розвиваються в умо-вах помірного теплого клімату з надмірним зволоженням із річною сумою опадів 600—750 мм. Тут переважають ландшафти передгірних розчленованих рівнин, горбистих передгір’їв на неоге-нових породах із буково-дубовими, буковими, буково-грабовими лісами на ясно-сірих і сірих лі-сових ґрунтах. Такі ландшафти поширені на острівних горбогір’ях та терасово-рівнинних місцево-стях Закарпатської низовини, для яких характерними є дубово-грабові і дубові ліси на дерново-буроземних ґрунтах. Найхарактернішою рисою карпатських ґрунтів є їх висотна поясність.
Ботанік
Карпати мають різноманітний рослинний покрив. Тут ростуть понад 70 видів дерев і 110 видів чагарників. Серед них є чимало реліктових видів: кедрова сосна європейська, модрина польська, тис ягідний. Наприклад, модрина польська — це хвойне дерево, але на зиму воно скидає м’яку хвою, яка з весною відростає знову. Модрина й кедрова сосна, як і багато рослин поясу альпійсь-ких луків, — релікти льодовикового періоду. До цих реліктів належать також оленячий мох, дріа-да, родіола рожева або «золотий корінь». Тис ягідний — релікт дольодовикового часу.
Флора Українських Карпат складається здебільшого з видів середньоєвропейських широколистяних лісів, які становлять близько 35 % усієї флори: бук лісовий, або звичайний, граб звичайний, дуб звичайний і скельний, липа серцелиста, клен, явір; із трав’яних: переліска багаторічна, арум плямистий, астранція велика, білоцвіт весняний та ін. Значну роль у флорі (близько 30 %) відіграють тайгові євро-сибірські форми, наприклад, ялина європейська, ялина гірська, смерека біла, ялівець сибірський та ін. Помітний вплив елементів аркто-альпійської високогірної флори (18 %) — верба трав’яниста і туполиста, дріада восьмипелюсткова, гірчак живородний, осока волосоподібна, анемона нарцисоцвіта, нечуйвітер альпійський. На недоступних скелястих обривах розпускаються сріблясті зірочки едельвейса альпійського. Зустрічаються представники степової флори: ковила периста, або волосиста, костриця борозниста, півники угорські; представники північно-балканського (гвоздики скупчені, шафран Гейфеля та банатський, омег банатський) і кримсько-кавказького рослинного світу.
Зоолог
Причина багатства тваринного світу Карпат — велике різноманіття природних умов. Фауніс-тичні комплекси Українських Карпат є унікальними. Вони характеризуються чітко вираженою висотною поясністю клімату, ґрунтів та рослинного покриву. У складі фауни Карпат переважають мешканці лісового комплексу: тут зареєстровано 60 видів ссавців (комахоїдних — сім видів, рукокрилих — 16 видів, зайцеподібних — один вид, гризунів — 19 видів, хижих — 13 видів, парнокопитних — чотири види). Серед птахів тут гніздяться, зимують чи перебувають у період міграції до 250 видів. Генофонд плазунів Українських Карпат представлений такими видами, як гадюка звичайна, мідянка, вуж водяний, вуж звичайний, полоз лісовий, веретільниця ламка, ящірки прудка, живородна.
Варіант 2
План вивчення нового матеріалу
1. Географічне положення, межі, розміри.
2. Геологічні особливості. Рельєф. Корисні копалини.
3. Клімат. Води. Ґрунти.
4. Рослинний і тваринний світ.
1. Географічне положення, межі, розміри.
Прийом «Картографічна лабораторія»
Методика проведення: учні працюють із підручником та фізичною картою шкільних навчальних атласів та визначають основні особливості географічного положення Українських Карпат.
2. Геологічні особливості. Рельєф. Корисні копалини.
Прийом «Картографічна лабораторія»
Методика проведення: учні працюють з підручником та фізичною картою шкільних на-вчальних атласів, визначаючи особливості геологічної будови, рельєф та корисні копалини Украї-нських Карпат. Потім учитель перевіряє результати роботи за допомогою прийому «Ланцюжок»: учні по черзі характеризують особливості геологічної будови, рельєф і корисні копалини Україн-ських Карпат (по одному реченню).
3. Клімат. Води. Ґрунти.
Прийом «Практичність теорії»
Учитель акцентує увагу учнів на тому, що вони вже вивчили матеріал щодо особливостей клі-мату, внутрішніх вод та ґрунтів України. Тому він пропонує учням самостійно схарактеризувати особливості клімату, вод, ґрунтів Українських Карпат.
Запитання та завдання
1) За допомогою карт шкільних навчальних атласів визначте температурний режим та кіль-кість опадів у межах Українських Карпат.
2) Укажіть закономірності розподілу опадів по території та за сезонами року.
3) Назвіть несприятливі фізико-географічні явища та процеси, які виникають у межах Карпат і пов’язані з кліматичними умовами.
4) Які річки протікають у межах Карпат?
5) Схарактеризуйте характер їх течії.
6) Які ґрунти переважають у межах території Карпат? Якими є особливості їх утворення та поширення?
4. Рослинний і тваринний світ.
Прийом «Домашня заготовка»
Виступи учнів із підготовленими повідомленнями про рослинний та тваринний світ Українсь-ких Карпат (супроводжуються оформленням виставки «Географічний вернісаж»).
Прийом «Географічний кінозал»
Перегляд відеофрагментів про Карпати з їх подальшим обговоренням (тривалість визначає вчитель):
1) http://www.youtube.com/watch?v=oQyU4QjxlpQ&feature=related
2) http://www.youtube.com/watch?v=xI0tkWdQr1M&feature=related
IV. Узагальнення та систематизація знань
Варіант 1
Прийом «Бліцопитування»
1. Назвіть особливості вод і ґрунтового покриву Українських Карпат.
2. Який характер течії, водне живлення й режим розподілу стоку впродовж року мають річки Карпат?
3. Знайдіть та покажіть на карті основні річки Карпат: Прут, Тису, Черемош, Латорицю, Бист-рицю, Сан.
4. Назвіть річки, притоками яких вони є. Покажіть їх на карті.
5. Схарактеризуйте клімат Карпат. Чому повені часто бувають не в Передкарпатті, а на Закар-патті?
6. Схарактеризуйте загальні риси рослинного покриву Карпат.
7. Схарактеризуйте географічне положення Українських Карпат.
8. Назвіть велику тектонічну структуру, до якої належать Карпати.
9. Назвіть і поясніть закономірності розташування корисних копалин у межах частин Карпат-ської складчастої системи.
10. Як і чому відрізняється клімат Передкарпаття й Закарпаття; Південно-Західного і Північно-Східного схилів Карпат?
11. Що ви знаєте про особливості живлення та стоку річок Карпат; походження озерних улого-вин?
12. Чи змінюється склад ґрунтів Карпат із висотою?
13. У чому полягає причина багатства й різноманітності рослинного й тваринного світу Кар-пат?
Варіант 2
Прийом «Творча лабораторія»
Методика проведення: учні об’єднуються в групи та формулюють загальні висновки уроку у вигляді кількох коротких тез.
V. Підсумки уроку
Прийом «Географічна естафета»
Методика проведення: див. урок 19.
Орієнтовний перелік понять і назв
Українські Карпати, Передкарпатська височина, Закарпатська низовина, Ужоцький перевал, Веревецький перевал, Воловецький перевал, Яблуницький перевал, Горгани, Покутсько-Буковинські Карпати, Вододільні Верховинські Карпати, Чорногора, г. Говерла, Рахівсько-Чивчинський гірський масив, Бребенескул, Теребля, Ріка, Тересва, Тиса, Прут, Черемош, Бистри-ця, Стрий, Серет, реліктові рослини.
VI. Домашнє завдання
1. Підручник
2. Випереджальні завдання:
1) Підготуйте ілюстративні матеріали щодо заповідних територій Українських Карпат для оформлення виставки «Географічний вернісаж».
2) Підготуйте повідомлення про природно-заповідні об’єкти Українських Карпат.
Матеріал для повідомлень
ЧОРНОГІРСЬКИЙ ЗАПОВІДНИЙ МАСИВ
Чорногірський заповідний масив — природоохоронна територія в Українських Карпатах, роз-ташована в Рахівському районі Закарпатської області, який є частиною Карпатського біосферного заповідника.
Заснований у 1968 р. для збереження унiкальних гiрських ландшафтів. Розташований на пів-денних і західних схилах Чорногірського хребта, у межах висот від 700 до 2061 м над рівнем моря, площа територій, що охороняються, становить 16 375 га, тут розташована найвища вершина Укра-їнських Карпат — Говерла (2061 м). Рельєф високогірної частини масиву має сліди давнього зле-деніння з характерними льодовиковими формами — карами; у деяких із них утворилися озера, наприклад Брескул, Верхнє озеро, Бребенескул.
Чорногірський заповідний масив характеризується великою різноманітністю флори і фауни. Панівним типом рослинності є ліси. У прохолодному кліматі Чорногори чисті бучини мають об-межене поширення та приурочені до південних схилів. У більш широкому висотному діапазоні трапляються мішані листяно-хвойні ліси, що сягають висоти 1200 м. Вище поширені зональні смеречники, що утворюють верхню межу лісу, яка тут проходить на висоті 1500—1600 м. У суба-льпійському поясі поширені криволісся. Значні площі займають трав’янисті формації — альпійські луки. У складі флори Чорногірського масиву налічується низка рідкісних видів.
МАРМАРОСЬКИЙ ЗАПОВІДНИЙ МАСИВ
Мармароський заповідний масив — природоохоронна територія в Українських Карпатах, роз-ташована в південній частині Рахівського району Закарпатської області, є частиною Карпатського біосферного заповідника.
У межах заповідника лежать гори: Піп-Іван Мармароський (1936 м), Петрос (П’єтросул) (1784 м), Берлебашка (1733 м), Жербан (1795 м) та ін.
Заповідна територія площею 8990 га лежить у межах висот 750—1940 м над рівнем моря. Ос-новним гірським вузлом є гора Піп-Іван Мармароський. Тут є сліди кайнозойського зледеніння — льодовикові цирки.
У субальпійському й альпійському поясах заповідника росте кілька рідкісних видів рослин, за-несених до Червоної книги України.
Фауна масиву багато в чому схожа з Чорногорою, але має власні особливості. Завдяки більш скелястому ландшафту високогір’я краще представлені мешканці кам’янистих розсипів — полівка снігова і тинівка альпійська. Тільки тут у заповіднику є сокіл-сапсан, який надає перевагу скеляс-тим ділянкам. Із безхребетних трапляються деякі ендемічні види комах.
(За матеріалами http://uk.wikipedia.org)
Додаток до уроків 37—40
ОСНОВНІ РИСИ ПРИРОДИ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ І КРИМСЬКИХ ГІР
План 
характеристики Українські Карпати Кримські гори
Географічне поло-ження, розміри Розташовані в межах Центральної Європи, у західній частині України. Складають 6 % від загальної площі України Розташовані в межах Південно-Східної Євро-пи, у південній частині України. Складають 1 % від площі України
Рельєф, геологічна будова, корисні копалини Рельєф (гірські пасма, най-вищі вершини, їх абсолютна висота) Складаються з гірської системи (середньо-гірні пасма й масиви — Полонинське, Чор-ногора, Свидовець тощо та низькогірні па-сма: Вулканічне, Верховинське); міжгірної Закарпатської низовини та передгірної Прикарпатської височини. Найвища точка в межах України — гора Говерла (2061 м) Складаються із середньогірно-низькогірного Головного пасма та передгірних Зовнішнього і Внутрішнього пасом, розташованих дугою з південного заходу на схід Кримського півост-рова. Найвища точка в межах України — гора Роман-Кош (1545 м)
Період утво-рення В альпійський геотектонічний цикл У кіммерійський геотектонічний цикл (відро-джені в альпійський цикл)
Назва геологі-чної структу-ри Карпатська складчаста система середзем-номорського рухливого поясу Кримська складчаста система середземно-морського рухливого поясу
Переважаючі гірські породи Грубоуламкові осадові пісковики, аргіліти, конгломерати, мергелі, на Закарпатті вул-каногенні туфи, базальти Осадові вапняки, доломіти, мармури, конгло-мерати, аргіліти й алевроліти, зрідка вулкано-генні породи 
Корисні копа-лини Кам’яна та калійна солі; нафта, газ, озоке-рит, сірка, поліметалеві руди, золото, мар-ганець, ртуть, барит Будівельна, цементна сировина, флюси для металургії, декоративно-виробниче каміння
Клімат М’яка зима та прохолодне літо, на верши-нах гір клімат холодний. Опади протягом року розподіляються відносно рівномірно. На Закарпатті клімат тепліший, у Передка-рпатті прохолодніший М’яка зима й тепле літо, на південно-західних яйлах вологе й прохолодне. Максимум опадів у холодне півріччя. Континентальність кліма-ту швидко наростає з південного заходу на північний схід гір. Південний берег Криму має субтропічний клімат
Внутрішні води Густа річкова мережа. Живлення переважно дощове. Паводковий режим стоку (паводки здебільшого навесні). Озера — вулканічні, загатні, льодовикові (карові) Негуста річкова мережа. Живлення переваж-но дощове. Паводковий режим стоку (паводки переважно в холодне півріччя). Озер мало (карстові)
Ґрунтовий покрив На схилах переважають буроземи кислі, у передгір’ях — буроземно-підзолисті, на полонинах — дерново-буроземні Переважають буроземи менш кислі. У перед-гір’ях — чорноземи й сірі лісові ґрунти, на яйлах — чорноземи й лучні, на Південному березі Криму — коричневі
Рослинний покрив Лісистість — 40 %. На схилах — широко-листяні середньоєвропейські ліси, гірська тайга; на полонинах альпійські й субаль-пійські луки Лісистість — 32 %. На схилах широколистяні середньоєвропейські ліси; у передгір’ях лісо-степ і степ; на яйлах степи і луки; на Півден-ному березі Криму субтропічні середземно-морські ліси й чагарники
Типові тварини Карпатський благородний олень, бурий ведмідь, дика лісова кішка, рись, полівка снігова, бурозубка альпійська, горіхівка, глухар, орябок, оляпка, саламандра плямиста, тритони альпійський і карпатсь-кий Кримський благородний олень, муфлон, кримська гірська лисиця, чорний гриф, біло-головий сип, кеклик, жовтопузик безногий, полоз леопардовий, скельна і кримська ящір-ки, гекон кримський, кримський скорпіон
Ландшафти Низовинні й передгірні лісостепові, низько-гірні й середньогірні широколистяні серед-ньоєвропейські; мішано-лісові й гірсько-тайгові; полонинські безлісі субальпійські та альпійські Передгірні лісостепові. Низькогірні й серед-ньогірні широколистяно-лісові середньоєвро-пейсько-кавказькі прибережно-схилові суб-тропічно середземноморські, лучні, лучно-степові й степові ландшафти яйл
Несприятливі фізи-ко-географічні яви-ща та процеси Землетруси, обвали, зсуви, селі, лавини, ерозія ґрунтів, катастрофічні паводки, бу-реломи, шквали й сильні вітри Землетруси, селі, лавини, зсуви, обвали й осипи, сильні вітри
Основні природоо-хоронні території Карпатський біосферний заповідник; при-родний заповідник Горгани, національні парки: Карпатський, Синевір, Сколівські Бескиди, Вижницький Природні заповідники: Кримський, Ялтинсь-кий, Мис Мартьян, Карадазький

Категорія: Географія 8 клас | Додав: uthitel (18.02.2014)
Переглядів: 2571 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: