Урок 32 Природно-територіальні комплекси (ПТК), взаємодія чинників і компонентів, що їх формують. Ландшафти та їх класифікація. - Географія 8 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Географія 8 клас

Урок 32 Природно-територіальні комплекси (ПТК), взаємодія чинників і компонентів, що їх формують. Ландшафти та їх класифікація.

Урок 32

Природно-територіальні комплекси (ПТК), взаємодія чинників і компонентів, що їх формують. Ландшафти та їх класифікація. Вплив господарської діяльності людини на ландшафти

Мета: поглибити та систематизувати знання учнів про природні компоненти та природні комплекси на прикладі території України; сформувати в учнів знання про чинники формування природно-територіальних комплексів (ПТК) — ландшафтів; показати особливості взаємодії компонентів природи у ПТК; продовжувати формувати вміння та навички роботи з картографічними матеріалами на прикладі ландшафтної карти та тематичних карт шкільного навчального атласу; продовжувати сприяти формуванню в учнів навичок екологічного мислення.

Обладнання: фізична карта України, атлас України, ландшафтна карта України, таблиці «Одиниці класифікації ландшафтів України», «Типи ландшафту рівнинної території України».

Тип уроку: комбінований (вивчення нового матеріалу, набуття практичних навичок).

Основні поняття та назви: природно-територіальні комплекси, ландшафти, ландшафтотвірні чинники, палеоландшафти, природні ландшафти, антропогенні ландшафти.

Очікувані результати: учні навчаться: називати чинники формування природно-територіальних комплексів; характеризувати особливості взаємодії компонентів природи у ПТК; класифікувати ландшафти; наводити приклади та оцінювати вплив господарської діяльності людини на ландшафти на прикладі території України.

I.   Організаційний момент

Коротко назвати основні етапи уроку, форми роботи та обладнання, яке необхідне для результативної навчальної діяльності, разом з учнями визначити мету та завдання роботи на уроці.

II. Актуалізація опорних знань і вмінь

Прийом «П’ять речень»

Методика проведення: див. урок 8.

Учні об’єднуються в групи. Учитель називає опорні поняття теми уроку: клімат, рельєф, ґрунти, флора, фауна України. Учні в групах обговорюють відповідь та п’ятьма реченнями дають характеристику понять (І група — клімат, ІІ група — рельєф, ІІІ група — ґрунти, IV група — флора, V група — фауна).

Прийом «Викликаю асоціацію»

1.   Із якою інформацією природно-географічного змісту у вас асоціюється поняття «природно-територіальний комплекс»?

2.   Беручи до уваги ваші знання з попередніх курсів географії, дайте визначення поняття «природно-територіальний комплекс». Пригадайте, які компоненти природи складають ПТК та взаємодіють у його межах.

3.   Наведіть приклади взаємодії окремих компонентів у межах природних комплексів. Наприклад, клімату та рельєфу, ґрунтів та клімату, рослинності та клімату тощо. (Учитель складає на дошці схему.)


III.  Вивчення нового матеріалу

План вивчення нового матеріалу

1.   Природно-територіальні комплекси (ПТК), взаємодія чинників і компонентів, що їх формують.

2.   Ландшафти та їх класифікація.

3.   Вплив господарської діяльності людини на ландшафти.

1.   Природно-територіальні комплекси (ПТК), взаємодія чинників і компонентів, що їх формують.

Робота з підручником

Опрацюйте відповідний матеріал підручника та дайте визначення понять «ландшафт», «природно-територіальний комплекс».

Варіант 1

Розповідь учителя

(Розповідь учителя супроводжується роботою з підручником, картами шкільного навчального атласу та настінною географічною картою.)

Природно-територіальні комплекси (ПТК) — це цілісні складові частини географічної оболонки, які утворюються внаслідок тривалого взаємопов’язаного і взаємозумовленого розвитку природних компонентів. У світовій географії для характеристики цього поняття вживають термін німецького походження — «ландшафт».

Усі ландшафти, які існують на Землі, поділяють на природні та антропогенні.

Природні ландшафти утворюють гірські породи, повітря, вода, ґрунти, рослинність, тваринний світ, які взаємодіють між собою та формуються під впливом тільки природних процесів, так званих ландшафтотвірних чинників. Природні ландшафти, у свою чергу, поділяються на водні та ландшафти суходолу. Назви природних ландшафтів відображають їх належність до теплових поясів, природних зон і форм рельєфу (рівнин та гір). Наприклад, на території України, виділяють рівнинні, мішано-лісові, лісостепові, степові, субтропічні, гірські природні ландшафти.

Антропогенні ландшафти утворюють природні та змінені людиною компоненти, що взаємодіють між собою. Вони сформувались упродовж тривалого історичного періоду під впливом господарської діяльності людини. Антропогенними компонентами ландшафтів є сільськогосподарські угіддя, меліоративні системи, населені пункти, лісосмуги, водосховища, транспортні системи, кар’єри, шахти тощо. Назви антропогенних ландшафтів залежать від виду господарської діяльності, під впливом якої змінився природний ландшафт (сільсько-, лісо-, водогосподарські, промислові, селитебні (населених пунктів), рекреаційні, природоохоронні).

Ландшафтам властива зональність, що виявляється в зміні їх природних характеристик.

Відмінність природних ландшафтів між собою зумовлена впливом різних чинників ландшафтоутворення — зовнішніх і внутрішніх. Радіаційний та циркуляційний — зовнішні чинники, під впливом яких формується клімат. Тектонічний — внутрішній чинник впливає на формування гірських порід та рельєфу. Антропогенний чинник — це перетворена та спрямована людиною енергія Сонця, земних надр, повітряних мас і водних потоків.

Різноманіття ландшафтів пов’язане з тим, що на кожній ділянці Землі названі чинники ландшафтоутворення взаємодіють по-різному. Якщо з часом з’являються відмінності у впливі хоча б одного чинника ландшафтоутворення — змінюється й ландшафт у цілому.

Прийом «Географічна лабораторія»

Методика проведення: учні об’єднуються в групи та отримують завдання. Час на підготовку — 3 хвилини. Потім учні підбивають підсумки роботи, оголошують її результати. Під час підготовки можна користуватися атласами, настінною географічною картою.

Завдання: прочитайте короткий опис ландшафту та скажіть, як він зміниться за умови, якщо…

І, ІІ, ІІІ групи: ці території будуть розорані та засіяні культурними рослинами.

ІV, V, VІ групи: на цій території буде збудовано кар’єр із видобутку руди.

Середньостепова підзона, або причорноморський степовий край

Для цього краю характерні майже однакові кліматичні умови й однотипний низовинний рельєф. Ця підзона має значні теплові ресурси при недостатньому зволоженні. За таких умов, коли випаровуваність значно перевищує кількість опадів, сформувався переважно ковилово-типчаковий степ, де поширена значна кількість рослин-сухолюбів. Кліматичні особливості підзони досить чітко відобразилися в ґрунтовому покриві, за яким визначають межі поширення середньостепових ландшафтів. Північною межею є лінія суцільного поширення чорноземів, а південною — смуга контакту цих чорноземів із каштановими ґрунтами.

(За матеріалами: Пестушко В. Ю.  Фізична географія України. Підручник для 8 кл. загальноосвіт. навч. закл. / В. Ю. Пестушко, Г. Ш. Уварова — К.: Генеза, 2008. — 288 с.)

Варіант 2

Повідомлення учнів

Ландшафти

Ландшафтознавство — це розділ фізичної географії, який вивчає складні природно-антро­погенні географічні системи. Основою ландшафтознавства є вчення про географічний ландшафт.

Розрізняють природний та антропогенний ландшафти. Природний ландшафт складається з природних, взаємодіючих між собою компонентів, що формується під впливом природних фізико-географічних процесів — ландшафтотвірних чинників. Антропогенний ландшафт складається з природних і змінених людиною компонентів, що взаємодіють між собою. Антропогенні ландшафти сформувалися за історичний час під впливом господарської діяльності людини. Основними природними компонентами ландшафтів є гірські породи, повітря, вода, ґрунти, рослинність, тваринний світ. Антропогенними компонентами ландшафту є сільськогосподарські угіддя, меліоративні системи, населені пункти, лісонасадження, штучні водосховища, кар’єри, дороги тощо. Назви природних ландшафтів відбивають їх належність до теплових поясів, фізико-географічних зон, рівнин, гір. За цими ознаками виділяють арктичні, тайгові, мішано-лісові, лісостепові, степові, пустельні, субтропічні, тропічні, екваторіальні, рівнинні і гірські ландшафти. Назви антропогенних ландшафтів залежать від виду господарської діяльності, під впливом якого змінений природний ландшафт. Серед антропогенних ландшафтів виділяють сільсько-, лісо-, водогосподарські, промислові, селитебні (населені пункти), рекреаційні, природоохоронні.

Компоненти ландшафту мають певну послідовність розташування. Якщо, наприклад, розглядати їх розташування по вертикалі (знизу вгору), то ця послідовність така: гірські породи з підземними водами — ґрунти — поверхневі води — рослинність і тварини — приземний шар повітря. Таке взаємопов’язане розташування компонентів ландшафту характеризує його вертикальну структуру.

(За матеріалами http://www.geograf.com.ua/physical/school-course/455-prirodni-kompleksi-ukrajini)

Прийом «Географічна лабораторія»

Учні працюють із картою шкільного географічного атласу «Ландшафти».

Завдання: уважно розгляньте легенду карти та дайте відповіді на запитання:

1)  Які основні види природних ландшафтів виділяються на території України?

2)  Порівняйте карту «Ландшафти» з картою «Природно-географічне районування». Чи прослід­ковується широтна зональність у зміні природних зон та ландшафтів на території України?

3)  Які ландшафти поширені в нашій місцевості?

2.   Ландшафти та їх класифікація.

Розповідь учителя

Класифікація ландшафтів має на меті виявлення й відображення їх найбільш суттєвих властивостей. Загальноприйнята в науці ступінчаста система одиниць класифікації природних ландшафтів: клас — тип і підтип — вид.

Класи ландшафтів виділяють за переважним впливом тектонічного азонального чинника: належністю певних територій до складчастих областей (відповідно — гір) чи платформ (відповідно — рівнин), а також за особливостями циркуляції атмосфери в межах певної території.

Робота з таблицями

1)  Розгляньте таблицю «Одиниці класифікації ландшафтів України» та назвіть основні класи, типи і підтипи та види ландшафтів у межах України.

2)  Розгляньте таблицю «Типи ландшафту рівнинної території України» та виконайте завдання:

а)  укажіть походження назв рівнинних типів ландшафту;

б)  назвіть основні чинники формування ландшафту рівнинної території України.

Типи ландшафту рівнинної території України.   Вплив господарської діяльності людини на ландшафти.

Прийом «Домашня заготовка»

Учні презентують підготовлений матеріал про вплив людини на ландшафти. Після виступу кожний учень дає завдання однокласникам: дати відповідь на запитання або знайти та показати певні об’єкти на карті.

І учень

Під впливом господарської діяльності людини відбуваються зміни природних компонентів ландшафтів. Наприклад, будується міст, дорога, гребля на річці — порушується рельєф. Неправильний обробіток ґрунтів призводить до їх водної й вітрової ерозії, площинного змиву. Розорювання степів, луків, зведення лісів, осушення боліт позначаються на видовому складі рослинності, а отже, і тваринного світу: природні угруповання рослин витісняються культурними (поля, сади, виноградники), збіднюється видовий склад тварин. Зміни цих компонентів ландшафтів впливають на клімат і води.

Завдання: наведіть приклад руйнації ґрунтів у нашій місцевості.

ІІ учень

На орних землях розвивається водна і вітрова ерозія, що супроводжується змивом гумусового горизонту, видуванням, засипанням озимих культур, садів, виноградників, лісосмуг, каналів, доріг. Водна ерозія нині проявляється на площі 12 млн гектарів. Щорічно до 3 тис. гектарів земель руйнується ярами. У степових ландшафтах через екстенсивну технологію землеробства втрати гумусу за останні 20 років становлять 1,5—2,5 % в орному шарі.

Завдання: запропонуйте спосіб боротьби з ярами.

ІІІ учень

У степовій зоні надмірні поливи призводять до вторинного засолення родючих земель, їх підтоплення і заболочування. Неправильне застосування мінеральних добрив і отрутохімікатів порушує природний кругообіг речовин, погіршує якість сільськогосподарської продукції. За недосконалої технології внесення добрив та обробітку ґрунту рослини здатні засвоювати тільки 50 % їх кількості, решта змивається поверхневим стоком, потрапляє в підземні й поверхневі води, підвищує їх мінералізацію. Отрутохімікати, що використовуються під час вирощування сільськогосподарських культур, у більшості є токсичними для організмів, шкідливими для здоров’я людей. Потенціальним джерелом забруднення ґрунтів, поверхневих і підземних вод, повітря є пестициди. Вони можуть бути причиною патологічних змін у людському організмі.

Запитання: чи знаєте ви способи, що запобігають потраплянню в організм людини шкідливих речовин разом із сільськогосподарськими продуктами?

IV учень

Рельєф, ґрунт, рослинний покрив, рівень ґрунтових вод, стан атмосферного повітря змінюються під впливом добування й виробництва будівельних матеріалів. Порушуються ландшафти в місцях добування гранітів, діабазів, лабрадоритів, бутового каменю, щебеню, піску, глини в Житомирській, Вінницькій, Кіровоградській, Дніпропетровській та інших областях. Підприємства цементної промисловості, яких особливо багато в Донецькій, Дніпропетровській, Харківській областях, забруднюють навколишнє середовище пилом, оксидами азоту, сірчистим ангідридом. При цьому вміст пилу в повітрі перевищує гранично допустимі концентрації в 5—10 разів. Недосконала технологія виробництва цегли, шиферу, керамзиту та інших будівельних матеріалів значно погіршує стан довкілля.

Завдання: покажіть на карті області України, де під впливом видобутку корисних копалин змінюються компоненти природи.

V учень

На стан довкілля в Україні дуже впливає транспорт. 70 % від загального обсягу викидів в атмосферу великих міст припадає на автотранспорт. Так, кожний автомобіль (а в Україні понад 1 млн вантажних і 2,5 млн легкових) споживає щороку від 12 до 30 т високооктанового бензину переважно російського виробництва. У цьому бензині вміст свинцю досягає 0,36 г/л (у Великій Британії та ФРН — 0,15, США — 0,013 г/л).

Залізничний транспорт є більш екологічно чистим, особливо коли застосовують електричну тягу. Значний негативний вплив може бути під час аварій на залізниці, коли в навколишнє середовище одночасно надходить багато токсичних речовин.

Водний транспорт загрожує довкіллю в разі недотримування технології перевезення екологічно небезпечних речовин. Так, аварія танкера здатна призвести до значного забруднення акваторії та узбережжя. Велику небезпеку створюють судна з ядерними енергетичними установками. Щодо повітряного транспорту, то найбільшу небезпеку становлять військові літаки й системи наземного обслуговування. Залишки пального з токсичними домішками потрапляють у ґрунт і ґрунтові води. Нафто- та газопроводи, що простяглися по всій території України, є екологічно небезпечними в разі аварій на них.

Запитання: які, на вашу думку, більш екологічно альтернативні види транспорту слід використовувати?

(За матеріалами http://readbookz.com/book/113/2878.html)

IV.   Узагальнення та систематизація знань

Прийом «Бліцопитування»

1.   Дайте визначення понять «ландшафт», «чинники ландшафтоутворення», «природні компоненти ландшафтів», «ландшафти природні», «ландшафти антропогенні».

2.   Із якою метою класифікують ландшафти? Які одиниці класифікації ландшафтів виділяють? За якими чинниками це здійснюють?

3.   Які класи ландшафтів виділяють у межах України та за якими критеріями?

4.   Назвіть типи ландшафтів у межах сучасної території України.

5.   Як впливає на ландшафти господарська діяльність людини?

6.   До яких класу, типу, підтипу, виду належать ландшафти нашої місцевості?

V.  Підсумки уроку

Прийом «П’ять речень»

Методика проведення: див. урок 8.

Зразок відповіді

1.   Ландшафт — це основний природно-територіальний комплекс.

2.   Ландшафти, які сформувалися під впливом природних чинників, називаються природними.

3.   Антропогенні ландшафти — це наслідок господарської діяльності людини.

4.   Природно-територіальні комплекси залежно від чинників їх формування поділяють на зональні та азональні.

5.   Розрізняють класи, типи та види ландшафтів.

VI.   Домашнє завдання

1.   Підручник

2.   Випереджальне завдання: підготуйте повідомлення про П. Тутковського.

Матеріал для повідомлення

Павло Тутковський

Народився в 1858 р. Закінчив природничий факультет Київського університету. Від 1884 до 1902 рр. проводив геологічні дослідження за дорученням Київського товариства дослідників природи в Київській, Волинській, Подільській, Катеринославській, Мінській, Гродненській, Херсонській і Таврійській губерніях.

Від 1900 р. є членом-співробітником геологічного комітету, за дорученням якого провів геологічні дослідження уздовж Києво-Ковельської залізниці та систематичне й детальне геологічне дослідження площі 16-го листка загальної 10-верстної карти європейської частини Росії. Надрукував понад 70 наукових робіт і статей із геології, мінералогії, палеонтології, гідрології та фізичної географії, підручник описової мінералогії для студентів і безліч популярних статей.

Найголовніші з результатів його наукових праць:

     установлення деяких горизонтів артезіанських вод (наприклад, під юрськими глинами) у Південно-Західному краї;

     констатування й опис оригінальних самобутніх артезіанських ключів (поліських «вікон») у зв’язку з дислокаційними явищами;

     установлення нової теорії утворення лісу в Європі й Північній Америці;

     відкриття й дослідження ланцюга кінцевих морен, а також слідів пустель (барханів і пірамідальних валунів) у південному Поліссі;

     установлення нового кордону поширення льодовикових відкладень у Поліссі;

     установлення послідовності лісового, зандрового, звичайно-моренного й моренного ландшафтів у Поліссі та ін.

(За матеріалами http://greatest.com.ua/t/tutkovskiy_pavlo)

 

Категорія: Географія 8 клас | Додав: uthitel (22.12.2013)
Переглядів: 4982 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: