Урок 31 Підсумковий урок за темами: «Кліматичні умови та ресурси», «Внутрішні води», «Ґрунти і земельні ресурси» - Географія 8 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Географія 8 клас

Урок 31 Підсумковий урок за темами: «Кліматичні умови та ресурси», «Внутрішні води», «Ґрунти і земельні ресурси»

Урок 31

Підсумковий урок за темами: «Кліматичні умови та ресурси», «Внутрішні води», «Ґрунти і земельні ресурси»,
«Рослинний покрив», «Тваринний світ»

Мета: оцінити рівень навчальних досягнень учнів за темами: «Кліматичні умови та ресурси», «Внутрішні води», «Ґрунти і земельні ресурси», «Рослинний покрив», «Тваринний світ».

Обладнання: атлас України, контурні карти; роздавальний матеріал: аркуші з тестовими завданнями.

Тип уроку: узагальнення вивченого матеріалу та оцінювання рівня навчальних досягнень учнів.

I.   Організаційний момент

Коротко назвати основні вимоги щодо роботи на уроці, види робіт, які будуть запропоновані учням, та обладнання, необхідне для результативного виконання завдань.

II. Узагальнення та систематизація знань

Тестові завдання

Варіант І

І рівень

Завдання у формі твердження з правильною відповіддю «так» або «ні» (0,5 балу за кожне завдання)

1.   Ґрунти степової зони сформувалися в умовах надлишкової кількості вологи.

2.   Озерна улоговина, що утворюється в районах поширення легкорозчинних гірських порід, називається загатною.

3.   Лісами вкрито близько 14 % території України. Найбільші площі вони займають в Карпатах, Криму і на Поліссі.

4.   Сучасна флора України сформувалася наприкінці антропогену, після материкового зледеніння.

ІІ рівень

Завдання відкритого типу з короткою відповіддю (1 бал за кожне завдання)

5.   Коротко опишіть лучний тип рослинності.

6.   Дайте визначення поняття «пряма сонячна радіація».

7.   Як утворилися низинні болота?

ІІІ рівень

Завдання для роботи з контурною картою (2 бали за кожне завдання)

8.   Позначте на контурній карті та підпишіть річки басейну Азовського моря.

9.   На контурній карті позначте території поширення дерново-підзолистих ґрунтів, назвіть рослини, які ростуть на цих ґрунтах.

IV рівень

Творче завдання відкритого типу (3 бали)

10.   Поясніть значення поняття «земельні ресурси». Дайте господарську оцінку земельних ресурсів України.

Варіант ІІ

І рівень

Завдання у формі твердження з правильною відповіддю «так» або «ні» (0,5 балу за кожне завдання)

1.   У ґрунті, як правило, виділяють чотири горизонти: той, що обробляється, гумусовий, вмивання та вимивання.

2.   На рівнинних територіях України кількість опадів зменшується в напрямку зі сходу на захід.

3.   Карпати — низько- і середньовисокі гори з найвищими вершинами не більше ніж 2100 м — утворилися в період альпійського горотворення.

4.   На південь від Києва в Дніпро впадають потужні притоки — Десна, Тетерів, Ірпінь.

ІІ рівень

Завдання відкритого типу з короткою відповіддю (1 бал за кожне завдання)

5.   Коротко опишіть болотний тип рослинності.

6.   Дайте визначення поняття «відбита сонячна радіація».

7.   Як утворилися верхові болота?

ІІІ рівень

Завдання для роботи з контурною картою (2 бали за кожне завдання)

8.   Позначте на контурній карті та підпишіть річки басейну Чорного моря.

9.   На контурній карті позначте території поширення чорноземів південних, назвіть рослини, які ростуть на цих ґрунтах.

IV рівень

Творче завдання відкритого типу (3 бали)

10.   Поясніть значення поняття «кліматичні ресурси». Дайте господарську оцінку рекреаційних кліматичних ресурсів України.

Варіант ІІІ

І рівень

Завдання у формі твердження з правильною відповіддю «так» або «ні» (0,5 балу за кожне завдання)

1.   Унаслідок випадання зливових дощів у Карпатах можуть сформуватися короткочасні селеві потоки, які мають велику руйнівну силу.

2.   Переважна більшість річок України належить до басейнів Азовського та Балтійського морів.

3.   Взимку на території України переважає пряма сонячна радіація.

4.   Рівень забезпеченості водними ресурсами «вище середнього по країні» мають території Волинської, Закарпатської, Житомирської та Чернігівської областей.

ІІ рівень

Завдання відкритого типу з короткою відповіддю (1 бал за кожне завдання)

5.   Коротко опишіть степовий тип рослинності.

6.   Дайте визначення поняття «розсіяна сонячна радіація».

7.   Як утворилися загатні озера?

ІІІ рівень

Завдання для роботи з контурною картою (2 бали за кожне завдання)

8.   Позначте на контурній карті та підпишіть найбільші озера та лимани.

9.   На контурній карті позначте території поширення чорноземів звичайних, назвіть рослини, які ростуть на цих ґрунтах.

IV рівень

Творче завдання відкритого типу (3 бали)

10.   Поясніть значення поняття «рослинні ресурси». Дайте господарську оцінку рослинних ресурсів України.

III.  Домашнє завдання

Випереджальне завдання: підготуйте повідомлення про ландшафти (природні та антропогенні) та вплив людини на ландшафти.

Матеріал для повідомлень

Ландшафти

Ландшафтознавство — це розділ фізичної географії, який вивчає складні природно-антропогенні географічні системи. Основою ландшафтознавства є вчення про географічний ландшафт.

Розрізняють природний та антропогенний ландшафти. Природний ландшафт складається з природних, взаємодіючих між собою компонентів, що формується під впливом природних фізико-географічних процесів — ландшафтотвірних чинників. Антропогенний ландшафт складається з природних і змінених людиною компонентів, що взаємодіють між собою. Антропогенні ландшафти сформувалися за історичний час під впливом господарської діяльності людини. Основними природними компонентами ландшафтів є гірські породи, повітря, вода, ґрунти, рослинність, тваринний світ. Антропогенними компонентами ландшафту є сільськогосподарські угіддя, меліоративні системи, населені пункти, лісонасадження, штучні водосховища, кар’єри, дороги тощо. Назви природних ландшафтів відбивають їх належність до теплових поясів, фізико-географічних зон, рівнин, гір. За цими ознаками виділяють арктичні, тайгові, мішано-лісові, лісостепові, степові, пустельні, субтропічні, тропічні, екваторіальні, рівнинні і гірські ландшафти. Назви антропогенних ландшафтів залежать від виду господарської діяльності, під впливом якого змінений природний ландшафт. Серед антропогенних ландшафтів виділяють сільсько-, лісо-, водогосподарські, промислові, селитебні (населені пункти), рекреаційні, природоохоронні.

Компоненти ландшафту мають певну послідовність розташування. Якщо, наприклад, розглядати їх розташування по вертикалі (знизу вгору), то ця послідовність така: гірські породи з підземними водами — ґрунти — поверхневі води — рослинність і тварини — приземний шар повітря. Таке взаємопов’язане розташування компонентів ландшафту характеризує його вертикальну структуру.

(За матеріалами http://www.geograf.com.ua/physical/school-course/455-prirodni-kompleksi-ukrajini)

Вплив людини на ландшафти

І учень

Під впливом господарської діяльності людини відбуваються зміни природних компонентів ландшафтів. Наприклад, будується міст, дорога, гребля на річці — порушується рельєф. Неправильний обробіток ґрунтів призводить до їх водної й вітрової ерозії, площинного змиву. Розорювання степів, луків, зведення лісів, осушення боліт позначаються на видовому складі рослинності, а отже, і тваринного світу: природні угруповання рослин витісняються культурними (поля, сади, виноградники), збіднюється видовий склад тварин. Зміни цих компонентів ландшафтів впливають на клімат і води.

Завдання: наведіть приклад руйнації ґрунтів у нашій місцевості.

ІІ учень

На орних землях розвивається водна і вітрова ерозія, що супроводжується змивом гумусового горизонту, видуванням, засипанням озимих культур, садів, виноградників, лісосмуг, каналів, доріг. Водна ерозія нині проявляється на площі 12 млн гектарів. Щорічно до 3 тис. гектарів земель руйнується ярами. У степових ландшафтах через екстенсивну технологію землеробства втрати гумусу за останні 20 років становлять 1,5—2,5 % в орному шарі.

Завдання: запропонуйте спосіб боротьби з ярами.

ІІІ учень

У степовій зоні надмірні поливи призводять до вторинного засолення родючих земель, їх підтоплення і заболочування. Неправильне застосування мінеральних добрив і отрутохімікатів порушує природний кругообіг речовин, погіршує якість сільськогосподарської продукції. За недосконалої технології внесення добрив та обробітку ґрунту рослини здатні засвоювати тільки 50 % їх кількості, решта змивається поверхневим стоком, потрапляє в підземні й поверхневі води, підвищує їх мінералізацію. Отрутохімікати, що використовуються під час вирощування сільськогосподарських культур, у більшості є токсичними для організмів, шкідливими для здоров’я людей. Потенціальним джерелом забруднення ґрунтів, поверхневих і підземних вод, повітря є пестициди. Вони можуть бути причиною патологічних змін у людському організмі.

Запитання: чи знаєте ви способи, що запобігають потраплянню в організм людини шкідливих речовин разом із сільськогосподарськими продуктами?

IV учень

Рельєф, ґрунт, рослинний покрив, рівень ґрунтових вод, стан атмосферного повітря змінюються під впливом добування й виробництва будівельних матеріалів. Порушуються ландшафти в місцях добування гранітів, діабазів, лабрадоритів, бутового каменю, щебеню, піску, глини в Житомирській, Вінницькій, Кіровоградській, Дніпропетровській та інших областях. Підприємства цементної промисловості, яких особливо багато в Донецькій, Дніпропетровській, Харківській областях, забруднюють навколишнє середовище пилом, оксидами азоту, сірчистим ангідридом. При цьому вміст пилу в повітрі перевищує гранично допустимі концентрації в 5—10 разів. Недосконала технологія виробництва цегли, шиферу, керамзиту та інших будівельних матеріалів значно погіршує стан довкілля.

Завдання: покажіть на карті області України, де під впливом видобутку корисних копалин змінюються компоненти природи.

V учень

На стан довкілля в Україні дуже впливає транспорт. 70 % від загального обсягу викидів в атмосферу великих міст припадає на автотранспорт. Так, кожний автомобіль (а в Україні понад 1 млн вантажних і 2,5 млн легкових) споживає щороку від 12 до 30 т високооктанового бензину переважно російського виробництва. У цьому бензині вміст свинцю досягає 0,36 г/л (у Великій Британії та ФРН — 0,15, США — 0,013 г/л).

Залізничний транспорт є більш екологічно чистим, особливо коли застосовують електричну тягу. Значний негативний вплив може бути під час аварій на залізниці, коли в навколишнє середовище одночасно надходить багато токсичних речовин.

Водний транспорт загрожує довкіллю в разі недотримування технології перевезення екологічно небезпечних речовин. Так, аварія танкера здатна призвести до значного забруднення акваторії та узбережжя. Велику небезпеку створюють судна з ядерними енергетичними установками. Щодо повітряного транспорту, то найбільшу небезпеку становлять військові літаки й системи наземного обслуговування. Залишки пального з токсичними домішками потрапляють у ґрунт і ґрунтові води. Нафто- та газопроводи, що простяглися по всій території України, є екологічно небезпечними в разі аварій на них.

Запитання: які, на вашу думку, більш екологічно альтернативні види транспорту слід використовувати?


 

Категорія: Географія 8 клас | Додав: uthitel (22.12.2013)
Переглядів: 2288 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: