Урок 25 Лимани, озера, водосховища, канали, болота. Практична робота 4 - Географія 8 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Географія 8 клас

Урок 25 Лимани, озера, водосховища, канали, болота. Практична робота 4
Урок 25
Лимани, озера, водосховища, канали, болота.
Практична робота 4 (продовження). Позначення на контурній карті географічної номенклатури
Мета: сформувати в учнів уявлення та знання про природу основних озер, лиманів, водосховищ, каналів та боліт України; визначити загальні риси гідрологічного режиму та роботи озер, лиманів, водосховищ України; познайомити учнів із ресурсами та екологічними проблемами озер, лиманів, водосховищ; пояснити взаємозв’язки між гідрологічним режимом озер та кліматичними умовами, підземними водами; продовжити формувати вміння роботи з картографічними джерелами географічної інформації; сприяти розширенню знань географічної номенклатури, розвитку навичок мислення високого порядку, критичного мислення, формуванню екологічної культури особистості.
Обладнання: зошит для практичних робіт, фізична карта України, карта поверхневих вод України, кліматична карта, атлас, контурні карти, підручник, заготовки таблиці, конверти із завданнями, таблиця «Класифікація озер за походженням їхніх улоговин».
Тип уроку: комбінований (вивчення нового матеріалу, набуття практичних навичок).
Основні поняття та назви: озеро, лиман, водосховище, озера: Шацькі озера, Світязь, Пу-лемецьке, Лука, Вершина, Старуха, Ялпуг, Курулгуй, Кагул, Бребенескул, Несамовите, Марічейка, Ріпне, Сліпе, Синевір, Шибене, Липовецьке, Синє, Перекопські озера, Сиваш, Донузлав, Сасик, Са-ки, лимани: Дністровський, Куяльницький, Хаджибейський, водосховища: Київське, Канівське, Кременчуцьке, Дніпродзержинське, Дніпровське, Каховське, Дністровське, Качинське, Альминське, Салгирське, канали: Північнокримський, Каховський, Дніпро—Донбас, Дніпро—Інгулець, Сіверсь-кий Донець—Донбас, Інгулецький.
Очікувані результати: учні навчаться: показувати на картах озера, лимани, водосховища, канали, заболочені території; характеризувати загальні риси гідрологічного режиму та роботи каналів, озер, лиманів, водосховищ України; оцінювати ресурси та екологічні проблеми поверхне-вих вод України; давати оцінку водозабезпеченості території України та її окремих регіонів; ро-бити висновки про поширення озер та боліт територією України.
I. Організаційний момент
Оголосити учням тему та основні етапи й види роботи на уроці, назвати основні поняття і тер-міни, із якими вони працюватимуть, разом з учнями визначити мету і завдання роботи на уроці відповідно до його теми.
Нагадати учням про випереджальне домашнє завдання: необхідно було принести фотографії лиману, озера, водосховища, каналу, болота України, та розповісти, що оформлення виставки «Ге-ографічний вернісаж» відбуватиметься протягом усього уроку (називається певний географічний об’єкт — його фотографія прикріплюється на дошці або стенді).
II. Актуалізація опорних знань і вмінь
Варіант 1
Прийом «Географічна лабораторія»
Учитель: заповніть таблицю, визначивши особливості гідрографічних характеристик річок України.
(Учні виконують завдання у співпраці з учителем.)
Зразок таблиці
План характеристики Рівнинні річки Гірські річки Українських Карпат Гірські річки Кримських гір
Живлення річок
Річковий стік
Падіння та похил
Робота річок
Твердий стік
Загальний висновок
Варіант 2
Робота в групах
Методика проведення: учні об’єднуються в групи, кожна з яких отримує конверт із за-вданням. Учні працюють чітко визначений учителем час (2 хвилини), після чого підбивають під-сумки роботи, оголошують її результати.
І група — «Знавці боліт»: поясніть, що таке болото. На які групи поділяються болота за похо-дженням (за умовами утворення)?
ІІ група — «Знавці озер»: поясніть, що таке озеро. Які способи утворення озерних улоговин вам відомі?
ІІІ група — «Знавці лиманів»: поясніть, що таке лиман. Чи можете ви назвати найбільші ли-мани України?
ІV група — «Знавці каналів»: поясніть, що таке канал. Чому канали називають «штучними рі-ч¬ками»?
V група — «Знавці водосховищ»: поясніть, що таке водосховище. У результаті чого утворю-ються водосховища?
VІ група — «Знавці ставків»: поясніть, що таке ставок. Із якою метою люди створюють такі штучні водойми, як ставки?
Варіант 3
Прийом «Бліцопитування»
1. Дайте визначення понять «озеро», «лиман», «болото», «верхове болото», «низинне болото», «канал», «водосховище».
2. На які групи поділяють озера за наявністю стоку?
3. Як називають штучні аналоги озер? Чи є такі в нашій місцевості? Із якою метою вони створюються?
4. Чим озеро відрізняється від болота?
III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
Вступне слово вчителя
Територією України озера розміщені нерівномірно. Основними озерними районами країни вважають Полісся, заплаву Дніпра, Дунаю, Сіверського Дінця, Поділля, Причорномор’я, гірські райони Криму та Карпат. Найбільше прісноводне озеро України — Ялпуг. Найбільшою групою озер є Шацькі озера на Поліссі. Найбільший лиман — Дністровський. Загалом в Україні налічують близько 20 тис. озер, серед яких із площею понад 10 км2 — 43.
Усі озера поділяються за характером водообміну, походженням озерних улоговин, солоністю вод тощо.
За характером водообміну озера можуть бути стічними та безстічними.
За походженням озерних улоговин озера поділяються на тектонічні, річкові (стариці, дельтові, заплавні), морські, льодовикові, карстові, просадні, вулканічні, завальні. Озер тектонічного похо-дження в Україні практично немає. Значно поширені озера, що утворилися під дією роботи річок. Озера морського походження поширені в Причорномор’ї та Приазов’ї. Озера-лимани утворилися в результаті затоплення річкових долин. Льодовикові озера мають місце тільки в найвищих части-нах Карпат. Карстові озера наявні в місцях поширення легкорозчинних гірських порід — на По-ліссі, у Кримських горах. Завальні озера характерні для Карпат. Озера вулканічного походження зустрічаються на Закарпатті.
Кількість озер — 20 000, їх загальна площа — 4 тис. км2.
Кількість водосховищ та ставків — понад 1000, їх загальна площа — 10 тис. км2.
Кількість магістральних каналів — сім; загальна їх довжина — 1192 км.
Кількість великих водогонів — десять.
Кількість міжобласних зрошувальних систем — 25.
Кількість міжобласних осушувальних систем — 37.
IV. Вивчення нового матеріалу
План вивчення нового матеріалу
1. Озера.
2. Лимани.
3. Водосховища.
4. Канали.
5. Болота.
Варіант 1
1. Озера.
Прийом «Географічна мандрівка»
Методика проведення: учні працюють у парах, вивчаючи матеріал, розміщений у таблиці. У процесі роботи з таблицею учні підписують зазначені озера на контурній карті. (Виконання практичної роботи відбувається впродовж уроку на всіх його етапах.)
КЛАСИФІКАЦІЯ ОЗЕР ЗА ПОХОДЖЕННЯМ ЇХНІХ УЛОГОВИН
Походження
озерної улого-вини Спосіб утворення озерної улоговини Приклади (у межах України)
Заплавні У старицях і зниженнях заплав річкових долин Повсюди (найчастіше в долинах річок Поліс-ся)
Дельтові При зміні течії водотоків серед нанесень дельт Дельта Дунаю (Ялпуг, Кагул, Китай тощо)
Лиманні Через опускання та затоплення гирл річок мо-рем Мойнацьке, Сасик
Залишкові Колишні морські затоки (відокремлені після підняття узбережжя) Саки, Донузлав, озера на Перекопському перешийку
Карстові У розчинних водою гірських породах (вапня-ках, крейді, солях) Шацькі озера (Світязь та ін.), Слов’янські озера (Донбас), Караголь (Кримські гори)
Льодовикові У льодовикових карах Карпат Бребенескул, Несамовите
Вулканічні У кратерах згаслих вулканів На Закарпатті: озеро Синє, Ворочанські озе-ра тощо
Загатні (завальні) Гірські річки, перекриті загатами (завалами, зсувами) Переважно в Карпатах: Синевір (глибина 24 м)
Прийом «Географічний кінозал»
Перегляд та подальше обговорення відеосюжету про озеро Синевір (http://www.youtube.com/-watch?v=r7RogJRocso&feature=related).
2. Лимани.
Робота з підручником
Завдання: самостійно опрацюйте матеріал підручника, присвячений лиманам України. Підпи-шіть назви найбільших лиманів на контурній карті.
Прийом «Географічний кінозал»
Перегляд та подальше обговорення відеосюжету про Куяльницький лиман (http://www.youtube.com/watch?v=8FBUErPAZvo).
3. Водосховища.
Розповідь учителя з елементами бесіди
Водосховища — це штучні водойми, які утворюють на річках, перекриваючи їх заплаву греб-лями.
Каскад із шести великих водосховищ створений на Дніпрі.
Завдання: знайдіть на карті та назвіть ці водосховища. (Київське, Канівське, Кременчуцьке, Дніпродзержинське, Дніпровське, Каховське.)
Найбільшим за площею водного дзеркала є Кременчуцьке водосховище, а за об’ємом води — Каховське. Дніпровське водосховище було створене першим у 1934 р. (Запоріжжя, водосховище Дніпровської ГЕС). Воно затопило знамениті Дніпровські пороги, крім ділянки біля острова Хор-тиця.
На Дністрі створене велике Верхньодністровське водосховище.
Запитання: із якою метою і чому були створені ці водосховища?
Крім водосховищ, до штучних водойм належать ставки. Звичайно, вони мають менший об’єм води. Ставки досить швидко замулюються. Їх використовують для місцевих потреб господарства.
Запитання: чи є ставки у нашому краї? Як вони утворені?
Прийом «Географічний кінозал»
Перегляд та подальше обговорення відеосюжету про шлюз Київської ГЕС (http://www.youtube.com/watch?v=gWJtKyA0kr8&feature=related).
4. Канали.
Розповідь учителя з елементами бесіди
До штучних водотоків належать також канали та зрошувальні системи. Найбільше господарське значення мають канали: Північнокримський, Дніпро—Донбас, Дніпро—Кривий Ріг, Сіверський Донець—Донбас. Вони створені для поліпшення постачання територій із недостатньою кількістю води для забезпечення водою як населення, так і потреб промисловості, а також сільського господарства.
Завдання: знайдіть на карті зазначені канали.
Найбільші зрошувальні системи України — у зоні Північнокримського каналу, каналу Дніп-ро—Донбас; Північнорогачинська (Запорізька область); Краснознам’янська (Херсонська область); Інгулецька (Миколаївська область). Усі ці системи включають магістральні канали, відкриту зро-шувальну мережу, дренажні меліоративні канали.
Завдання: позначте та підпишіть на контурній карті названі канали.
5. Болота.
Розповідь учителя з елементами бесіди
Болота це мілководні водойми з багнистим дном, надмірно зволожені ділянки суходолу з ша-ром торфу, не меншим ніж 30 сантиметрів. Від озер болота відрізняються меншою глибиною. Найбільша заболоченість, до 5 %, у межах України спостерігається на території Поліської низови-ни та в заплавах і дельтах річок.
Завдання: поміркуйте, якими є причини заболочення названих територій. (Надмірне зволожен-ня, низовинний рельєф, який зумовлює близьке залягання ґрунтових вод.)
Упродовж минулого століття велися меліоративні роботи з осушення боліт.
Меліорація (від латин. melioratio — покращення) — це система організаційно-господарських та технічних заходів із докорінного покращення несприятливих гідрологічних, ґрунтових та інших умов земель із метою найбільш ефективного їх використання. Серед основних видів меліорації — зрошення, осушення, хімічна меліорація та агролісомеліорація.
Як ми вже з вами сьогодні зазначали, за умовами водного живлення болота поділяють на ни-зинні (ті, що живляться підземними водами), верхові (ті, що живляться переважно атмосферними опадами) і перехідні (ті, що мають мішане живлення). За умовами живлення й походженням 90 % боліт в Україні є низинними.
Низинні болота утворюються в долинах річок. Із рослин переважають осока, очерет, хвощі, плавуни та інші вологолюбні рослини, із дерев — вільха. В Україні низинні болота поширені на Поліссі.
Верхові болота розміщуються на вододілах річок. Рослинність тут бідна, здебільшого — різні мохи, ростуть також пухівка, журавлина. Багато таких боліт розташовані в районах із великою кі-лькістю опадів — тайзі, тундрі.
Перехідні болота мають добре виражені ознаки як низинних, так і верхових боліт.
Варіант 2
Прийом «Географічна лабораторія»
Методика проведення: учні об’єднуються у групи дослідників, кожна з яких отримує завдання для виконання. Учні працюють протягом чітко визначеного учителем часу (3—4 хвилини), після чого підбивають підсумки роботи, оголошують її результати. (У процесі оголошення результатів можна переглядати запропоновані вище відеоматеріали та проводити їх коротке обговорення.)
І група: опрацюйте матеріал підручника, присвячений озерам. Знайдіть зазначені в підручнику озера на карті, підпишіть їх на контурній карті.
ІІ група: опрацюйте матеріал підручника, присвячений лиманам. Знайдіть зазначені в підруч-нику лимани на карті, підпишіть їх на контурній карті.
ІІІ група: опрацюйте матеріал підручника, присвячений водосховищам. Знайдіть зазначені в підручнику водосховища на карті, підпишіть їх на контурній карті.
ІV група: опрацюйте матеріал підручника, присвячений каналам. Знайдіть зазначені в підруч-нику канали на карті, підпишіть їх на контурній карті.
V група: опрацюйте матеріал підручника, присвячений болотам. Знайдіть зазначені в підруч-нику болота на карті, підпишіть їх на контурній карті.
Повідомлення учнів
ВОДОЙМИ УКРАЇНИ
Уздовж берегів Степового Криму є відокремлені піщаними пересипами затоки, які утворилися в результаті затоплення морем сухих долин та балок. Через ділянки пересипів морська вода про-довжує проникати в озера й насичувати їх солями. Такі озера називають сивашами. Вони так само неглибокі, мають високу солоність води й великі відкладення лікувального мулу — цілющих гря-зей. Найбільші озера-сиваші — Донузлав і Сасик (Сиваш), поряд із яким розташоване місто-курорт Євпаторія. Грязі Сакського озера унікальні за своїм складом і цілющим впливом на організм людини. Для оздоровлення людей використовуються також грязі солоних лиманів.
Озером інколи називають затоку Азовського моря Сиваш. Вона майже повністю відокремлена від моря піщаною косою Арабатська Стрілка та з’єднана з ним лише вузькою протокою на півночі. Солоність води в затоці-озері сягає понад 220 ‰. Його солі є цінною мінеральною сировиною.
(За матеріалами http://ukrmap.su/uk-g8/877.html)
Кілька верхових боліт Полісся мають значні розміри. Серед них — болотний масив Кремінне на межиріччі Льви і Ствиги та в долині Льви в Ракитнівському й Сарненському районах Рівненсь-кої області. Загальна площа масиву становить 35 тис. гектарів. Більшість масиву має оліготрофний характер, частина — мезотрофний. На окремих ділянках тут ведуться торфорозробки, ці території використовують також під сільськогосподарські угіддя після меліоративних робіт. У болотному масиві Кремінне в 1984 р. засновано заказник Сира Погоня площею 13 635 гектарів. Заказником також оголошене болото Переброди в Дубровицькому районі Рівненської області. Його площа становить 16 530 гектарів. Загалом в Українському Поліссі під охорону взято 70 боліт і болотних масивів загальною площею 120 тис. гектарів.
(За матеріалами http://geografica.net.ua/publ/galuzi_geografiji/fizichna_geografija_ukrajini/vodojmi_ukrajini_ozera_limani_vodoskhovishha_bolota_i_kanali/39-1-0-533)
Прийом «Географічний вернісаж»
Учні прикріплюють на стенд вернісажу підготовлені ними фотографії водойм та коротко про них розповідають.
V. Узагальнення та систематизація знань
Прийом «Бліцопитування»
1. На які групи за походженням улоговин поділяють озера?
2. Назвіть причини заболочення території Українського Полісся.
3. Назвіть позитивні та негативні наслідки створення водосховищ.
VI. Підсумки уроку
Прийом «Географічна естафета»
Методика проведення: див. урок 19.
Орієнтовний перелік понять і назв
Озеро, лиман, водосховище, озера: Шацькі озера, Світязь, Пулемецьке, Лука, Вершина, Стару-ха, Ялпуг, Курулгуй, Кагул, Бребенескул, Несамовите, Марічейка, Ріпне, Сліпе, Синевір, Шибене, Липовецьке, Синє, Перекопські озера, Сиваш, Донузлав, Сасик, Саки, лимани: Дністровський, Куяльницький, Хаджибейський, водосховища: Київське, Канівське, Кременчуцьке, Дніпродзержинське, Дніпровське, Каховське, Дністровське, Качинське, Альминське, Салгирське, канали: Північнокримський, Каховський, Дніпро—Донбас, Дніпро—Інгулець, Сіверський Донець—Донбас, Інгулецький.
VII. Домашнє завдання
1. Підручник
2. Випереджальне завдання: підготуйте повідомлення про екологічний стан однієї з річок України.
Матеріал для повідомлень
ЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН РІЧОК УКРАЇНИ
Басейн річки Дніпро забезпечує питною водою понад 75 % населення України. Одним із видів забруднення вод Дніпра є їх насичення високогуміновими сполуками природного походження, які формуються в басейні річки Прип’ять, особливо при проходженні повені та дощових паводків. Протягом декількох років у Київському водосховищі спостерігається значне сезонне збільшення показника кольоровості та органічного забруднення води. Незадовільний стан Київського й Канівського водосховищ значною мірою впливає на якість води нижче розташованих водосховищ дніпровського каскаду, особливо Кременчуцького водосховища, де акумулюється основна частина як поверхневого стоку річкової системи Дніпра, так і значної частини забруднень, які потрапляють у цю річкову систему. Тут щорічно в меженний період відзначається різке зниження розчиненого у воді кисню, зростає вміст марганцю, заліза загального та в цілому спостерігається високе органічне забруднення води.
(За матеріалами http://www.mama-86.org.ua)
Категорія: Географія 8 клас | Додав: uthitel (22.12.2013)
Переглядів: 2535 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: