Урок 23 Кліматичні ресурси. Вплив погодно-кліматичних умов на здоров’я та господарську діяльність людини - Географія 8 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Географія 8 клас

Урок 23 Кліматичні ресурси. Вплив погодно-кліматичних умов на здоров’я та господарську діяльність людини

Урок 23

Кліматичні ресурси. Вплив погодно-кліматичних умов
на здоров’я та господарську діяльність людини

Мета: розкрити зміст поняття «кліматичні ресурси»; показати конкретний вплив погодно-кліматичних умов на здоров’я та господарську діяльність людини; розвивати навички роботи з кліматичною та синоптичною картами.

Обладнання: кліматична та синоптична карти, зображення метеорологічних приладів; роздавальний матеріал: аркуші з тестовими завданнями.

Тип уроку: комбінований (вивчення нового матеріалу, набуття практичних навичок).

Основні поняття та назви: кліматичні ресурси, агрокліматичні ресурси, енергетичні кліматичні ресурси, рекреаційні кліматичні ресурси, кліматична карта, синоптична карта.

Очікувані результати: учні навчаться: давати визначення понять «кліматичні ресурси», «агрокліматичні ресурси», «енергетичні кліматичні ресурси», «рекреаційні кліматичні ресурси»; характеризувати та давати господарську оцінку зазначених вище видів кліматичних ресурсів; визначати вплив погодно-кліматичних умов на здоров’я та господарську діяльність людини; користуватися під час виконання практичних завдань кліматичними та синоптичними картами.

I.   Організаційний момент

Оголосити учням тему, основні етапи роботи на уроці, назвати основні поняття і терміни, із якими вони працюватимуть, разом з учнями визначити мету і завдання роботи на уроці відповідно до його теми.

II. Актуалізація опорних знань і вмінь

Прийом «Бліцопитування»

1.   Дайте визначення понять «погода», «клімат», «синоптик», «метеорологія», «температурний режим», «метеорологічні прилади».

2.   Які метеорологічні явища називають несприятливими? Чому?

3.   Які несприятливі метеорологічні явища можна спостерігати в нашій місцевості?

Прийом «Викликаю асоціацію»

Методика проведення: учні об’єднуються в групи, кожна з яких отримує конверт, всередині якого — фотографія або зображення одного з метеорологічних приладів (гігрометр, барометр, флюгер, опадомір, термометр, снігомірна рейка). Кожна група учнів за 1 хвилину має підібрати до зображеного приладу певні асоціації, які виникли в процесі роботи з ним. Потім групи називають свої асоціації, а решта учнів повинні правильно назвати прилад.

Зразок відповіді

Гігрометр — вода, пар, туман, газоподібний стан.

Барометр — повітря, висота, ртуть, вітер.

Флюгер — вітер, сила, швидкість, штиль, ураган.

Опадомір — сніг, дощ, вода, посуха.

Термометр — повітря, холод, тепло, стовпчик.

Снігомірна рейка — кількість, висота, норма.

III.  Вивчення нового матеріалу

Вступне слово вчителя

Залежно від форми природокористування з групи кліматичних ресурсів виділяють енергетичні, агрокліматичні, рекреаційні. Сонячна радіація та енергія вітру є ресурсами геліотермальних та вітрових електростанцій. Агрокліматичні ресурси характеризують запаси вологи в ґрунті, місячні суми температур повітря та атмосферних опадів за період інтенсивної вегетації, складові теплового балансу, суми атмосферних опадів за теплий і холодний періоди. Умови перезимовування рослин визначаються температурним режимом повітря і ґрунту, характером снігового покриву — тривалістю його залягання й висотою, запасами води, особливостями сніготанення, відлигами та ін.

Біокліматичні та рекреаційні ресурси визначають за їхнім впливом на умови життєдіяльності, відпочинку й лікування населення. Найсприятливішими районами в Україні в цьому відношенні є узбережжя Чорного й Азовського морів. Значні рекреаційні ресурси мають Українські Карпати та Кримські гори. В Україні можлива як літня, так і зимова рекреація практично на всій її території. Як вам уже відомо, в усіх областях України є лікувальні мінеральні води. Існують великі запаси лікувальних грязей, на базі яких функціонують відомі курорти.

План вивчення нового матеріалу

1.   Кліматичні ресурси.

2.   Вплив погодно-кліматичних умов на здоров’я та господарську діяльність людини.

1.   Кліматичні ресурси.

Варіант 1

Розповідь учителя

Кліматичні ресурси — це невичерпні природні ресурси, зокрема сонячна радіація, сума додатних температур, необхідних для вегетації рослин, вологість повітря та енергія вітру.

Залежно від використання кліматичні ресурси поділяють на енергетичні, сільськогосподарські та рекреаційні.

Робота з підручником

Учні працюють із підручником і за допомогою нього та підготовлених на урок повідомлень (або авторських презентацій) виконують завдання:

І ряд: коротко схарактеризуйте енергетичні кліматичні ресурси України.

ІІ ряд: коротко схарактеризуйте сільськогосподарські кліматичні ресурси України.

ІІІ ряд: коротко схарактеризуйте рекреаційні кліматичні ресурси України.

Робота з таблицею

Ознайомтеся з даними таблиці.

Середня тривалість безморозного періоду та періодів із температурами повітря, що забезпечують вегетацію рослинності

Розповідь учителя

Відомо, що сума активних температур для вегетації ярового рапсу становить 1700 °С, оптимальна — 1900—2100 °С, сума активних температур для вегетації соняшнику складає 3000—3400 °С, для вегетації квасолі середньоспілих сортів — 1500—2000 °С, пізньоспілих 2500—3000 і навіть 4000 °С.

Робота з таблицею

Проаналізуйте дані таблиці та визначте, у яких районах України можна вирощувати зазначені вище сільськогосподарські рослини.


Варіант 2

Розповідь учителя

(Під час розповіді вчитель може використовувати лекцію, яка має елементи фронтальної бесіди та супроводжується демонстрацією географічних об’єктів та певних територій на карті України. Учні для роботи використовують карти шкільного навчального атласу.)

Розповідь учителя

Кліматичні ресурси — це невичерпні природні ресурси, зокрема сонячна радіація, сума додатних температур, необхідних для вегетації рослин, вологість повітря та енергія вітру.

Залежно від використання кліматичні ресурси поділяють на енергетичні, сільськогосподарські та рекреаційні.

Важко виділити ту групу кліматичних ресурсів, які є найбільш важливими та корисними. За умови їх правильного та раціонального використання кожні з них можуть дати господарству країни позитивний економічний ефект.

Сільськогосподарські, або агрокліматичні, ресурси — це зміни температур повітря та ґрунту, а також зміни в них вологи. Одним із показників агрокліматичних ресурсів є тривалість вегетаційного періоду — із температурою повітря понад +5 °С.

Запитання: пригадайте, що таке вегетаційний період. Чому важливо мати найбільш тривалий вегетаційний період?

Тривалість вегетаційного періоду в Україні зростає від 190 днів на північному сході України до 290 днів на Південному березі Криму. Сума температур, необхідних для активної вегетації (понад +10 °С), збільшується на рівнинах України з півночі на південь від 2400 до 3600 °С. Ці показники мають велику значущість для фермерів та працівників сільського господарства, адже за їхньою допомогою визначають, чому не скрізь і не кожний рік можна отримати урожай теплолюбних культур у межах України. Наприклад, для вирощування та визрівання кукурудзи на зерно потрібна сума температур 2500—2900 °С; для вирощування винограду — понад 3000 °С.

Важливим агрокліматичним показником є також коефіцієнт зволоження впродовж вегетаційного періоду, адже кількість опадів також впливає на розвиток та продуктивність сільськогосподарських культур.

Запитання: чи можете ви назвати професію, яка вимагає від фахівця знань про основні агрокліматичні показники?

Рекреаційні кліматичні ресурси — це сприятливі погодні умови або умови клімату певної території, які використовуються для відпочинку й лікування людей: тривале сонячне сяйво, чисте сухе або вологе морське повітря тощо. Наприклад, із метою лікування бронхіальної астми лікарі можуть рекомендувати сухий і теплий клімат (влітку — санаторії морського узбережжя, соснових лісів лісостепової і степової природних зон).

Найбільш сприятливими для створення оздоровчо-лікувальних об’єктів є території Українських Карпат та Кримських гір, береги морів, річок, озер та інших водойм, лісові масиви тощо.

Завдання: назвіть рекреаційні ресурси та зони України, де відпочивали ви та ваші близькі.

Енергетичні кліматичні ресурси — це сонячна та вітрова енергія. У Криму діють близько 20 тис. м2 сонячних колекторів (переважно для забезпечення гарячого водопостачання об’єктів).

Енергію вітру використовують на вітрових електростанціях — Донузлавській, Тарханкутській, Сакській, Трускавецькій, Новоазовській.

Запитання: чи знаєте ви території, де використовується енергія вітру та Сонця в Україні або в інших країнах світу? Наведіть приклади.

Окрім того клімат визначає тривалість опалювального періоду.

Завдання: пригадайте дати, коли в школі та у вас вдома починає працювати система центрального опалення. Чому це відбувається саме в такий період?

Дати переходу середньої температури повітря нижче ніж +8 °С (восени) та вище ніж +8 °С (навесні), які мають тривалість із півночі на південь України від 200 до 150 днів, визначають межі опалювального сезону.

2.   Вплив погодно-кліматичних умов на здоров’я та господарську діяльність людини.

Прийом «Картографічний практикум»

Учні під керівництвом учителя знайомляться зі змістом агрокліматичної карти України; виділяють у межах країни окремі агрокліматичні зони та райони; визначають зону або район, у якому вони живуть; характеризують та оцінюють особливості основних кліматичних ресурсів цієї території.

Слово вчителя

У цілому клімат України сприятливий для сільськогосподарського виробництва, життя й відпочинку населення (особливо в середній, лісостеповій частині країни). Несприятливою рисою є посушливість клімату південної і східної частин країни, а також окремі несприятливі кліматичні явища, про які йшлося на минулому уроці.

Прийом «Інтелектуальна розминка»

Учні коротко відповідають на запитання, які стосуються матеріалу попереднього уроку:

1)  Назвіть відомі вам стихійні явища, які спостерігаються в межах території України.

2)  Коротко схарактеризуйте такі стихійні явища в атмосфері, як посухи, суховії, град.

Прийом «Проблемне питання»

Методика проведення: учні об’єднуються в групи, кожна з яких отримує завдання. На обговорення завдання відводиться 3—4 хвилини. Потім кожна група коротко оголошує результати своєї роботи.

І група: наведіть зразки впливу погодно-кліматичних умов на здоров’я та господарську діяльність людини на прикладі території Північного Криму.

ІІ група: наведіть зразки впливу погодно-кліматичних умов на здоров’я та господарську діяльність людини на прикладі території Південного узбережжя Криму.

ІІІ група: наведіть зразки впливу погодно-кліматичних умов на здоров’я та господарську діяльність людини на прикладі території Українського Полісся.

ІV група: наведіть зразки впливу погодно-кліматичних умов на здоров’я та господарську діяльність людини на прикладі території Донбасу.

V група: наведіть зразки впливу погодно-кліматичних умов на здоров’я та господарську діяльність людини на прикладі території Закарпаття.

VІ група: наведіть зразки впливу погодно-кліматичних умов на здоров’я та господарську діяльність людини на прикладі території Причорномор’я.

IV.   Узагальнення та систематизація знань

Прийом «Експрес-тест»

1.   Укажіть кліматичний пояс, у якому розташований Південний берег Криму.

А   помірний

Б   тропічний

В   субтропічний

Г   субарктичний

2.   Визначте тип клімату, характерний для рівнинної частини України.

А   помірний

Б   помірно континентальний

В   субтропічний

Г   континентальний

3.   Вузька смуга, де взаємодіють дві різнорідні повітряні маси, — це:

А   антициклон

Б   циклон

В   торнадо

Г   фронт

4.   Якому поняттю відповідає визначення: «Вітри з добовим періодом, які дмуть на берегах морів і великих озер»?

А   циклони

Б   пасати

В   мусони

Г   бризи

5.   Виберіть три основні кліматотвірні чинники.

1    сонячна радіація

2    рельєф

3    циркуляція атмосфери

4    океанічні течії

5    циклони

6    підстилаюча поверхня

6.   Виберіть три основні види сонячної радіації.

1    сумарна

2    розсіяна

3    відбита

4    пряма

5    позитивна

6    мішана

7.   Виберіть три головні ознаки антициклональної діяльності.

1    у центрі високий атмосферний тиск

2    у центрі низький атмосферний тиск

3    повітря рухається подібно до вихору від периферії до центру проти годинникової стрілки

4    повітря рухається подібно до вихору від центру до периферії за годинниковою стрілкою

5    погода обумовлена великою кількістю опадів

6    погода обумовлена малою кількістю опадів

8.   Установіть відповідність між адміністративними одиницями України та характеристикою їх агрокліматичних умов.

1    Волинська область

2    Черкаська область

3    Луганська область

4    Закарпатська область

А   вологий, теплий район

Б   посушлива, дуже тепла зона

В   помірно волога, тепла зона

Г   недостатньо волога, тепла зона

Д   дуже посушлива, помірно жарка зона

Варіант 1

Прийом «Бліцопитування»

1.   Які ресурси називають агрокліматичними?

2.   Які три групи кліматичних ресурсів вам відомі?

3.   Які з цих ресурсів є у нашій місцевості?

4.   Наведіть приклади впливу кліматичних ресурсів на життя й господарську діяльність людей нашого краю.

5.   Назвіть причини відмінностей показників агрокліматичних ресурсів різних регіонів України.

6.   Пригадайте основні сезонні особливості клімату України. Назвіть їх позитивний і негативний вплив на здоров’я та господарську діяльність людини.

Варіант 2

Прийом «Аукціон»

Методика проведення: див. урок 1.

V.  Підсумки уроку

Завдання

1.   Спробуйте дати оцінку сприятливості або несприятливості клімату різних частин території України для життя та господарської діяльності людей.

2.   Запропонуйте заходи з більш раціонального господарського використання кожного з трьох видів кліматичних ресурсів.

VI.   Домашнє завдання

1.   Підручник

2.   Випереджальні завдання:

1)  Підготуйте повідомлення про одну з річок України.

2)  Принесіть фотографію однієї з річок України для оформлення виставки «Географічний вернісаж».

3)  Підготуйте повідомлення за темою «Сила Коріоліса та Закон Бера».

Матеріал для повідомлень

Сила Коріоліса та закон Бера

Сила Коріоліса — одна із сил інерції, яка вводиться для визначення впливу обертання рухливої системи відліку на відносний рух тіла. Наприклад, облік сили Коріоліса дозволяє пояснити закон Бера.

Закон Бера: річки, що течуть у напрямку меридіана, у Північній півкулі, підмивають правий берег, у Південній — лівий. Пояснюється це впливом добового обертання Землі на рух часточок води в річці. Був сформульований К. Бером у 1857 р.

Бер Карл Максимович (Карл Ернест) (1792—1876 рр.) — природодослідник, фундатор ембріології, один із засновників Російського географічного товариства, іноземний член-кореспондент (1826 р.), академік (1828—1830 і 1834—1862 рр., почесний член від 1862 р.) Петербурзької Академії наук. Народився в Естляндії. Працював в Австрії та Німеччині; у 1829—1830 і від 1834 р. — у Росії. Відкрив яйцеклітину в ссавців, описав стадію бластули; вивчив ембіогенез курчати. Установив схожість ембріонів вищих і нижчих тварин, послідовну появу в ембріогенезі ознак типу, класу, ряду тощо; описав розвиток усіх основних органів хребетних. Дослідив Нову Землю, Каспійське море. Редактор серії видань із географії Росії. Пояснив закономірність підмиву берегів річок (закон Бера).

(За матеріалами Енциклопедії Кирила та Мефодія)

 

Категорія: Географія 8 клас | Додав: uthitel (22.12.2013)
Переглядів: 4091 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: