Урок 22 Несприятливі метеорологічні явища. Пори року. Вікові зміни клімату - Географія 8 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Географія 8 клас

Урок 22 Несприятливі метеорологічні явища. Пори року. Вікові зміни клімату

Урок 22

Несприятливі метеорологічні явища.
Пори року. Вікові зміни клімату

Мета: сформувати знання учнів про несприятливі метеорологічні явища та їх вплив на життя й господарську діяльність людини; схарактеризувати відмінність погодних умов у межах нашої країни в різні пори року; дати уявлення про вікові зміни клімату; продовжити формування навичок роботи з кліматичними картами, формувати навички роботи з синоптичними картами.

Обладнання:кліматична та синоптична карти, магнітна дошка з магнітами, таблички з поняттями та термінами, метеорологічні прилади: гігрометр, барометр, флюгер та ін., конверти з надписами пір року, у яких вміщено завдання й описи пір року.

Тип уроку: комбінований (вивчення нового матеріалу, набуття практичних навичок та вмінь).

Основні поняття та назви: кліматологія, синоптична карта, метеорологічні прилади.

Очікувані результати: учні навчаться: наводити приклади небезпечних явищ природи; аналізувати матеріали метеорологічних спостережень; виконувати інструментальні спостереження за погодою; складати прогноз погоди за синоптичними картами, народними прикметами.

I.   Організаційний момент

Коротко назвати основні етапи уроку, форми роботи та обладнання, яке необхідне для результативної навчальної діяльності.

II. Актуалізація опорних знань і вмінь

Прийом «Дерево географічних понять»

Методика проведення: на магнітній дошці намальоване дерево. У нижній частині крони написане слово «Клімат».

Учитель показує учням таблички з поняттями та термінами, а учні, по черзі даючи визначення цих понять та термінів, прикріплюють їх магнітами на дереві в певній послідовності та залежності.

Зразок відповіді

III.  Вивчення нового матеріалу

План вивчення нового матеріалу

1.   Несприятливі метеорологічні явища.

2.   Пори року.

3.   Вікові зміни клімату.

1.   Несприятливі метеорологічні явища.

Слово вчителя

Стихійні явища в атмосфері, які негативно впливають на життя й господарську діяльність населення, називають небезпечними. Стихійними їх називають тому, що вони мають могутню руйнівну силу. Серед стихійних явищ можна назвати посухи, суховії, град та інші.

Прийом «П’ять речень»

Методика проведення: див. урок 8.

Учні об’єднуються в групи, кожна з яких отримує аркуш з описом одного з несприятливих кліматичних явищ. Учням групи необхідно, не називаючи самого явища, п’ятьма реченнями так схарактеризувати його, щоб решта учнів могли правильно вказати його назву. Після того як явище буде впізнане, слово надається учням, які підготували про нього додаткову інформацію.

І група

Посуха

Посуха — це тривала нестача вологи, яка супроводжується високими температурами повітря, що зумовлює вичерпання запасів вологи в ґрунті. Майже через кожні 233 роки на південному сході України бувають сильні посухи. Наприкінці весни посухи зумовлюються приходом антициклонів з Арктики. Під час тривалого руху на південь повітря антициклону прогрівається та стає ще сухішим. Для боротьби з посухами треба вживати спеціальних заходів зі збільшення запасів вологи в ґрунті шляхом снігозатримання, лісомеліорації, зрошення, слід висівати рослини в ґрунт в оптимальні терміни, застосовувати вже виведені вченими посухостійкі сорти та виводити нові.

ІІ група

Заморозки

Заморозки — це зниження температури повітря біля поверхні ґрунту до 0 °С і нижче в той час, коли вегетаційний період уже почався. Заморозки зазвичай бувають вранці при антициклонах. Найчастіше вони спостерігаються на північному сході України (Донбас, Луганщина тощо).

ІІІ група

Суховії

Суховії — це гарячі й сухі вітри, які рухаються зі швидкістю понад 5 м/с, при температурі повітря понад +25 °С і відносній вологості повітря менше ніж 30 %. Вони виникають по західній і південно-західній периферії антициклонів, що формуються над територіями Північного Кавказу та Казахстану. Особливо небезпечними суховії бувають у період цвітіння або дозрівання сільськогосподарських культур. Найбільша вірогідність суховіїв спостерігається в південно-східних областях України.

IV група

Грози

Грозові дощі з блискавкою розвиваються в умовах просування над територією холодних фронтів циклонів улітку. Рекордна разова кількість опадів (282 мм) під час грозового дощу зафіксована в селищі Підгайці на Тернопільщині. Якщо над певною територією випадає понад 50 мм опадів упродовж 12 годин і менше, це явище вважають стихійним кліматичним лихом.

V група

Тумани

Стихійними кліматичними явищами природи вважають тумани з видимістю до 100 м. Найбільш характерними вони є для холодного півріччя. Найчастіше бувають у гірських районах, часто на височинах, найрідше — на низовинах (в окремих районах тривають до 80 днів). Впливають на роботу транспорту, особливо авіаційного.

VІ група

Ожеледь

Сильна ожеледь спостерігається при надходженні теплого вологого повітря на охолоджену поверхню, тому частіше вона буває в південних областях взимку. Супроводжується обламуванням гілок та цілих дерев, заважає руху транспорту, завдає шкоди будівлям тощо. До стихійного лиха зараховують ожеледь із показником діаметра понад 20 мм.

 

Учитель підбиває підсумки: крім перелічених стихійних кліматичних явищ, до їх переліку можна ще віднести пилові та чорні бурі, які виникають як взимку, так і влітку, в умовах сухого й розпушеного ґрунту при вітрах зі швидкістю понад 15 м/с; сильні вітри (понад 15 м/с), у тому числі і шквали (різкі пориви вітру), характерні для гір (найчастіше бувають у Криму); сильні хуртовини, коли сніг із сильним вітром заносять дороги, припиняють рух транспорту, особливо міжміського сполучення; сильний град, який виникає при проходженні холодних фронтів улітку (максимальні показники окремих градин досягають діаметра від 2 до 12 см); сильна спека (коли температура повітря досягає +30 °С і більше в тіні). Настання сильних спек пов’язано з установленням антициклональної погоди й найчастіше спостерігається в південних степових областях України.

2.   Пори року.

Варіант 1

Прийом «Бліцопитування»

1)  Назвіть умови, завдяки яким на Землі відбувається зміна кліматичних сезонів, або, як ми звикли говорити, пір року.

2)  Як ви вважаєте, чому поділ на чотири кліматичні сезони найбільш виражений у помірних широтах?

3)  Дайте визначення поняття «погода».

4)  Назвіть прилади, за допомогою яких вивчають погоду, слідкують за її змінами та складають прогнози погоди.

Розповідь учителя

В Україні діє понад 180 майданчиків метеорологічних станцій. Прогнозуванням погоди в Україні займається Національна гідрометеорологічна служба, а в областях — центри гідрометеорології. Розвиток науки дозволив сьогодні в процесі прогнозування погоди використовувати показники метеорологічних супутників, метеорологічних спостережень з інших країн. Сьогодні існує Всесвітня служба погоди. Усі отримані дані обробляють за допомогою електронно-обчислювальних машин.

Завдання: назвіть професії, представникам яких дуже потрібні показники метеорологічної служби. Поясніть, чому саме їм.

Прийом «Кути»

Методика проведення: у чотирьох кутах класної кімнати прикріплено великі конверти з надписами пір року, у яких розміщено завдання й описи пір року. Учні об’єднуються в чотири групи — «художники», «письменники», «дослідники», «спостерігачі» та обирають капітана групи. Кожна з груп розташовується поблизу одного з кутів. Капітан відкриває конверт і зачитує текст.

1)  «Художники» повинні дібрати необхідні кольори, щоб зобразити на полотні свою пору року.

2)  «Письменники» повинні дібрати епітети, якими вони хотіли б нагородити свою пору року.

3)  «Дослідники» повинні обрати прилади, за допомогою яких вони могли б найкраще дослідити свою пору року.

4)  «Спостерігачі» повинні назвати, які природні та кліматичні явища можна спостерігати в той час, коли триває їхня пора року.

На виконання роботи відводиться 3—5 хвилин.

Описи пір року

Зима

Зима — це кліматичний сезон, або пора року, із середньодобовою температурою повітря нижче від 0 °С. В Україні вона триває від 140 днів на північному сході до 60 на півдні й південному заході. Зима помірно м’яка в західній частині України. Це наслідок впливу атлантичних циклонів з Ісландського мінімуму, які зумовлюють надходження теплішого повітря та завдяки великій хмарності зменшують вихолодження земної поверхні. На півдні України зима м’яка у зв’язку з більшим надходженням сонячного тепла та впливом середземноморських і чорноморських циклонів. На сході й північному сході України зима прохолодніша у зв’язку з впливом антициклонів із Сибірського максимуму й Північного Льодовитого океану.

Весна

Весна — це пора року, сезон, який характеризується середньодобовою температурою повітря від 0 до +15 °С. У межах України весна триває від 100 днів у Карпатах до 50 днів на сході України. Погода навесні досить нестійка. Вторгнення арктичних антициклонів зумовлює заморозки. Арктичне повітря, що прогрівається над Середньою Азією й Північним Кавказом, із південно-східними антициклонами надходить в Україну й зумовлює суховії. Повітря з Азорського максимуму зумовлює потепління. Протягом одного весняного дня погода може змінюватися кілька разів.

Літо

Літо — це сезон, пора року, яка триває між датами переходу середньодобової температури повітря крізь позначку +15 °С від перевищення цього показника до зниження показників температурного режиму нижче цього показника. Триває літо в межах України від 140 днів на півдні та узбережжях морів, де воно спекотне, до 95—100 днів на півночі й заході України. Там літо прохолодніше, із більшою кількістю опадів. На Південному березі Криму літо триває 160—165 днів. На більшій частині України на початок літа припадає максимум річної кількості опадів, що зумовлено проходженням атлантичних циклонів, які й приносять опади.

Осінь

Осінь — це пора року, сезон між датами переходу середньодобової температури повітря від +15 до 0 °С. Погода восени, як і навесні, спостерігається нестабільна, нестійка. Але майже повсюдно в межах України осінь триває дещо довше, ніж весна, від 65 днів на сході й північному сході до 100 днів у Карпатах і на Південному березі Криму.

 

Презентуючи результати власної роботи, кожна група повинна назвати народні прикмети, які пов’язані з їхньою порою року, та презентувати власні малюнки до цих прикмет (випереджальне домашнє завдання). Малюнки розміщуються на класній дошці або спеціальному стенді.

Варіант 2

Прийом «П’ять речень»

Методика проведення: див. урок 8.

Учні об’єднуються в групи, кожна з яких отримує опис пори року. За певний час учні мають зробити доповнення до наданого вчителем опису, яке б складалося з п’яти речень.

Презентуючи результати власної роботи, кожна група називає народні прикмети, які пов’язані з їхньою порою року, та презентує власні малюнки до цих прикмет (випереджальне домашнє завдання). Малюнки розміщуються на класній дошці або на спеціальному стенді. Учні, які підготували відеофрагменти мультфільмів, у яких чітко визначено ту чи іншу пору року, демонструють їх та коментують.

Описи пір року

Зима

Зима — це кліматичний сезон або пора року із середньодобовою температурою повітря нижче від 0 °С. В Україні вона триває від 140 днів на північному сході до 60 на півдні й південному заході. Зима помірно м’яка в західній частині України. Це наслідок впливу атлантичних циклонів з Ісландського мінімуму, які зумовлюють надходження теплішого повітря та завдяки великій хмарності зменшують вихолодження земної поверхні. На півдні України зима м’яка у зв’язку з більшим надходженням сонячного тепла та впливом середземноморських і чорноморських циклонів. На сході й північному сході України зима прохолодніша у зв’язку з впливом антициклонів із Сибірського максимуму й Північного Льодовитого океану.

Весна

Весна — це пора року, сезон, який характеризується середньодобовою температурою повітря від 0 до +15 °С. У межах України весна триває від 100 днів у Карпатах до 50 днів на сході України. Погода навесні досить нестійка. Вторгнення арктичних антициклонів зумовлює заморозки. Арктичне повітря, що прогрівається над Середньою Азією й Північним Кавказом із південно-східними антициклонами надходить в Україну й зумовлює суховії. Повітря з Азорського максимуму зумовлює потепління. Протягом одного весняного дня погода може змінюватися кілька разів.

Літо

Літо — це сезон, пора року, яка триває між датами переходу середньодобової температури повітря крізь позначку +15 °С від перевищення цього показника до зниження показників температурного режиму нижче від цього показника. Триває літо в межах України від 140 днів на півдні та узбережжях морів, де воно спекотне, до 95—100 днів на півночі й заході України. Там літо прохолодніше, із більшою кількістю опадів. На Південному березі Криму літо триває 160—165 днів. На більшій частині України на початок літа припадає максимум річної кількості опадів, що зумовлено проходженням атлантичних циклонів, які й приносять опади.

Осінь

Осінь — це пора року, сезон між датами переходу середньодобової температури повітря від +15 до 0 °С. Погода восени, як і навесні, спостерігається нестабільна, нестійка. Але майже повсюдно в межах України осінь триває дещо довше, ніж весна, — від 65 днів на сході й північному сході до 100 днів у Карпатах і на Південному березі Криму.

3.   Вікові зміни клімату.

Розповідь учителя

Аналізом змін клімату займається Гідрометеорологічний інститут Національної академії наук України, кафедри метеорології провідних університетів.

Глобальні зміну клімату, які особливо помітно спостерігалися впродовж останніх десятиліть ХХ ст., не оминули й територію України. Клімат України став менш континентальним, дещо зросла річна кількість атмосферних опадів. Зима стає м’якшою, коротшою, а висота снігового покриву зменшується, особливо на півдні країни, останніми роками він практично відсутній. Спостерігається також деяке зміщення дат початку й кінця кліматичних сезонів у бік збільшення тривалості перехідних сезонів — весни й осені, а також теплого півріччя. Водночас посилюються контрасти погоди всередині сезонів. Якщо раніше можна було говорити: літо було прохолодним і вологим або навпаки — спекотним і сухим, то нині в межах кожного кліматичного сезону можливі різкі коливання температури повітря й кількості атмосферних опадів. Наприклад, влітку спекотні й сухі періоди значної тривалості чергуються з прохолодними й дощовими.

Повідомлення учнів

Фенологічний календар

Наші предки-хлібороби користувалися фенологічним календарем, і цей природний календар їх не підводив.

Цвітіння пролісків — сигнал до початку обробітку ґрунту (ранньовесняна оранка, перекопування, боронування).

Квітують осика, ліщина, верба — час сіяти моркву, петрушку, пастернак, редиску, ранню редьку, шпинат, кмин. Тоді ж розпочинайте й обробіток полуниці та суниці — їх звільняють від зимового укриття. Варто виставляти вулики, білити дерева.

Коли цвітуть береза та чорна тополя — садіть ранню картоплю. А в час квітування черемхи, кульбаби розпочинається масове садіння бульби.

Зацвів дуб — можна сіяти горох, боби, садити розсаду ранньої, цвітної та савойської капусти.

Цвіте вільха й ліщина — висаджуйте дерева та кущі. Роблять це доти, доки не зазеленіють берези.

Квітує черемха — можна сіяти пшеницю. Але беріться за справу не раніше, ніж з’явиться листя на дубі.

Якщо зацвіли терен, вишня — час вкидати в землю насіння кукурудзи, соняшнику, квасолі.

Квітують калина, півонія, бузок — сійте огірки, кабачки, цукіні, патисони, гарбуз, дині.

Цвіте горобина — висаджуйте у відкритий ґрунт розсаду помідорів, перцю, фізалісу, баклажанів, селери.

Вкрилася квітами бузина (чорна) — пора висаджувати розсаду пізньої капусти.

Цвіте жито — сійте гречку.

Якщо чутно зозулю — час братися за огірки, льон, гарбузи та інші теплолюбні.

(За матеріалами http://www.wz.lviv.ua/articles/82472)

Прийом «Географічний практикум»

Учні знайомляться з легендою синоптичної карти Європи зі шкільного географічного атласу, разом з учителем намагаються скласти прогноз погоди для своєї території.

IV.   Узагальнення та систематизація знань

Варіант 1

Прийом «Мікрофон»

Методика проведення: див. урок 5.

1.   Що нового я дізнався на уроці?

2.   Яка інформація була для мене найбільш цікавою та корисною?

3.   Які види навчальної діяльності мені сподобалися понад усе?

Варіант 2

Прийом «Аукціон»

Методика проведення: див. урок 1.

V.  Підсумки уроку

Прийом «Бліцопитування»

1.   Чи є діючі метеорологічні станції у вашій області? Де вони розташовані? Які основні підприємства вони обслуговують?

2.   Схарактеризуйте кліматичні сезони в межах території України.

3.   Яку корисну інформацію можна отримати із синоптичної карти?

VI.   Домашнє завдання

1.   Підручник

2.   Випереджальне завдання: підготуйте повідомлення про агрокліматичні, енергетичні та рекреаційні кліматичні ресурси вашого регіону (крім повідомлень, можна підготувати автор­ські презентації обсягом до п’яти слайдів).

 

�=r$s-�"  :1'>   Кліматичні карти.

Варіант 1

Робота в групах

Групи працюють над виконанням завдань (3—5 хвилин), а потім коротко доповідають про результати роботи.

І і IV група

1)  Розгляньте уважно кліматичну карту шкільного географічного атласу. Що можна дізнатися за допомогою цієї карти?

2)  За допомогою кліматичної карти України назвіть мінімальну та максимальну температури повітря, зафіксовані в районі Луцька та Луганська. Укажіть максимальну кількість опадів у районі Північного Криму та в Закарпатті. За цими показниками зробіть відповідні висновки.

3)  Схарактеризуйте клімат Києва та Львова (за допомогою кліматодіаграм у шкільному атласі).

ІІ і V група

1)  Розгляньте уважно кліматичну карту шкільного географічного атласу. Укажіть, що можна дізнатися за допомогою цієї карти.

2)  За допомогою кліматичної карти України схарактеризуйте середні температури повітря в січні та липні в Карпатах і Криму. Поясніть причину різниці цих показників.

3)  Схарактеризуйте клімат Полтави та Ялти (за допомогою кліматодіаграм у шкільному атласі).

ІІІ і VI група

1)  Розгляньте уважно кліматичну карту шкільного географічного атласу. Що можна дізнатися за допомогою цієї карти?

2)  Яку інформацію про середню річну кількість опадів у межах узбережжя Чорного моря та Українського Полісся дає нам кліматична карта?

3)  Схарактеризуйте клімат Луганська та Києва (за допомогою кліматограм у шкільному атласі).

Варіант 2

Прийом «Так — ні»

Учитель зачитує певні твердження, а учні, користуючись кліматичною картою України в шкільному атласі, визначають, чи правильне це твердження. Якщо твердження неправильне, учні повинні пояснити свою думку і дати правильний варіант відповіді.

1)  Ізотерма липня +19 °С проходить у районі міст Суми та Чернівці.

2)  Абсолютний мінімум температур, зафіксований у районі міста Луганська, складає –42 °С.

3)  Мінімальна річна кількість опадів у межах території України випадає в районі затоки Сиваш.

4)  Кількість опадів у межах України збільшується в напрямку з півночі на південь території.

5)  Уздовж течії Дніпра найбільша кількість опадів спостерігається на півдні в районі гирла річки.

IV.   Узагальнення та систематизація знань

Варіант 1

Прийом «Експрес-тест»

1.   Який чинник зумовив утворення середземноморського типу клімату на Південному березі Криму?

А   географічне положення як найпівденнішої частини країни

Б   приморське положення території

В   особливості циркуляції атмосфери в прибережній смузі

Г   захищеність території горами від холодних північних вітрів

2.   Укажіть пункт, у якому клімат є більш континентальним.

А   Західна Україна

Б   Причорноморсько-Приазовський регіон

В   Центральна Україна

Г   Донбас

3.   Назвіть головний чинник, що впливає на формування температури повітря.

А   пояси атмосферного тиску

Б   прозорість атмосфери

В   кут падіння сонячних променів

Г   висота місця над рівнем моря

4.   Укажіть один із видів сонячної радіації.

А   від’ємна

Б   розсіяна

В   мішана

Г   загальна

5.   Укажіть кліматичний пояс, у якому розташований Південний берег Криму.

А   помірний

Б   тропічний

В   субтропічний

Г   субарктичний

6.   Який тип клімату, характерний для рівнинної частини України?

А   помірний

Б   помірно континентальний

В   субтропічний

Г   континентальний

7.   Визначте, коли і під впливом чого на Україні випадає найбільше опадів.

А   взимку, під дією антициклонів

Б   влітку, завдяки циклонам

В   навесні, завдяки значним коливанням температури

Г   восени, завдяки частій зміні повітряних мас над територією України

8.   Укажіть причину збільшення континентальності клімату України в напрямку з північного заходу на південний схід.

А   вплив Карпатських гір на циркуляцію атмосфери в західних регіонах

Б   велика протяжність території із заходу на схід

В   трансформація морського помірного повітря в континентальне помірне під час руху з північного заходу на південний схід

Г   велика протяжність території з півночі на південь

9.   В Україні найбільше опадів випадає:

А   на півночі

Б   у Карпатах

В   у Криму

Г   на крайньому північному заході

10.   Назвіть місяць, коли в Україні не буває заморозків.

А   червень

Б   вересень

В   липень

Г   серпень

Варіант 2

Прийом «Мікрофон»

Методика проведення: див. урок 5.

Зразок відповіді

1.   Амплітуда температур — коливання температури протягом певного періоду або різниця між найвищим та найнижчим її показниками.

2.   Атмосферна циркуляція — постійний горизонтальний і вертикальний рух повітря в атмо­сфері Землі.

3.   Барометр — прилад для вимірювання атмосферного тиску.

4.   Вітер — горизонтальний рух повітря, спрямований від області високого тиску до низького.

5.   Гроза — розряди атмосферної електрики, які супроводжуються блискавками та громом.

6.   Ізотерми — ізолінії на карті, що з’єднують місця з однаковою температурою повітря.

7.   Коефіцієнт зволоження — це відношення кількості опадів за рік до випаровуваності.

8.   Випаровуваність — це максимальна кількість вологи, яка могла б випаруватися в певній місцевості.

V.  Підсумки уроку

Прийом «Бліцопитування»

1.   Чи однаково впливають кліматичні чинники на розподіл температур повітря взимку і влітку?

2.   Які чинники та умови впливають на розподіл сонячної радіації на території України?

3.   Назвіть основні типи повітряних мас, які поширюються територією України.

4.   Як характер підстилаючої поверхні впливає на формування клімату України?

5.   Покажіть на карті ті території України, у межах яких переважає вплив морських та континентальних повітряних мас.

6.   Поясніть, чому в Карпатах ізотерми утворюють не лінії, а замкнені кола.

7.   Назвіть території України, у межах яких спостерігається найменша і найбільша хмарність. Поясніть свою відповідь.

VI.   Домашнє завдання

1.   Підручник

2.   Випереджальні завдання:

1)  Підготуйте відеофрагменти мультфільмів, у яких чітко визначено ту чи іншу пору року.

2)  Підготуйте повідомлення про несприятливі метеорологічні явища на території України; про науку фенологію та фенологічні дослідження на території України. Які народні прикмети пов’язані з погодою та кліматичними умовами? Намалюйте відповідні малюнки до цих прикмет.

Матеріал для повідомлень

І група

Посуха

Посуха — це тривала нестача вологи, яка супроводжується високими температурами повітря, що зумовлює вичерпання запасів вологи в ґрунті. Майже через кожні 233 роки на південному сході України бувають сильні посухи. Наприкінці весни посухи зумовлюються приходом антициклонів з Арктики. Під час тривалого руху на південь повітря антициклону прогрівається та стає ще сухішим. Для боротьби з посухами треба вживати спеціальних заходів зі збільшення запасів вологи в ґрунті шляхом снігозатримання, лісомеліорації, зрошення, слід висівати рослини в ґрунт в оптимальні терміни, застосовувати вже виведені вченими посухостійкі сорти та виводити нові.

ІІ група

Заморозки

Заморозки — це зниження температури повітря біля поверхні ґрунту до 0 °С і нижче в той час, коли вегетаційний період уже почався. Заморозки зазвичай бувають вранці при антициклонах. Найчастіше вони спостерігаються на північному сході України (Донбас, Луганщина тощо).

ІІІ група

Суховії

Суховії — це гарячі й сухі вітри, які рухаються зі швидкістю понад 5 м/с, при температурі повітря понад +25 °С і відносній вологості повітря менше ніж 30 %. Вони виникають по західній і південно-західній периферії антициклонів, що формуються над територіями Північного Кавказу та Казахстану. Особливо небезпечними суховії бувають у період цвітіння або дозрівання сільськогосподарських культур. Найбільша вірогідність суховіїв спостерігається в південно-східних областях України.

IV група

Грози

Грозові дощі з блискавкою розвиваються в умовах просування над територією холодних фронтів циклонів улітку. Рекордна разова кількість опадів (282 мм) під час грозового дощу зафіксована в селищі Підгайці на Тернопільщині. Якщо над певною територією випадає понад 50 мм опадів упродовж 12 годин і менше, це явище вважають стихійним кліматичним лихом.

V група

Тумани

Стихійними кліматичними явищами природи вважають тумани з видимістю до 100 м. Найбільш характерними вони є для холодного півріччя. Найчастіше бувають у гірських районах, часто на височинах, найрідше — на низовинах (в окремих районах тривають до 80 днів). Впливають на роботу транспорту, особливо авіаційного.

VІ група

Ожеледь

Сильна ожеледь спостерігається при надходженні теплого вологого повітря на охолоджену поверхню, тому частіше вона буває в південних областях взимку. Супроводжується обламуванням гілок та цілих дерев, заважає руху транспорту, завдає шкоди будівлям тощо. До стихійного лиха зараховують ожеледь із показником діаметра понад 20 мм.

Фенологічний календар

Наші предки-хлібороби користувалися фенологічним календарем, і цей природний календар їх не підводив.

Цвітіння пролісків — сигнал до початку обробітку ґрунту (ранньовесняна оранка, перекопування, боронування).

Квітують осика, ліщина, верба — час сіяти моркву, петрушку, пастернак, редиску, ранню редьку, шпинат, кмин. Тоді ж розпочинайте й обробіток полуниці та суниці — їх звільняють від зимового укриття. Варто виставляти вулики, білити дерева.

Коли цвітуть береза та чорна тополя — садіть ранню картоплю. А в час квітування черемхи, кульбаби розпочинається масове садіння бульби.

Зацвів дуб — можна сіяти горох, боби, садити розсаду ранньої, цвітної та савойської капусти.

Цвіте вільха й ліщина — висаджуйте дерева та кущі. Роблять це доти, доки не зазеленіють берези.

Квітує черемха — можна сіяти пшеницю. Але беріться за справу не раніше, ніж з’явиться листя на дубі.

Якщо зацвіли терен, вишня — час вкидати в землю насіння кукурудзи, соняшнику, квасолі.

Квітують калина, півонія, бузок — сійте огірки, кабачки, цукіні, патисони, гарбуз, дині.

Цвіте горобина — висаджуйте у відкритий ґрунт розсаду помідорів, перцю, фізалісу, баклажанів, селери.

Вкрилася квітами бузина (чорна) — пора висаджувати розсаду пізньої капусти.

Цвіте жито — сійте гречку.

Якщо чутно зозулю — час братися за огірки, льон, гарбузи та інші теплолюбні.

(За матеріалами http://www.wz.lviv.ua/articles/82472)

 

Категорія: Географія 8 клас | Додав: uthitel (22.12.2013)
Переглядів: 2888 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: