Урок 17 Рудні корисні копалини - Географія 8 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Географія 8 клас

Урок 17 Рудні корисні копалини

Урок 17

Рудні корисні копалини

Мета: показати взаємозв’язок між геологічною будовою території й розташуванням родовищ рудних корисних копалин; сформувати знання учнів про розподіл рудних корисних копалин на руди чорних та кольорових металів, рідкоземельних та коштовних металів, з’ясувати значення рудних мінерально-сировинних ресурсів для розвитку господарського комплексу України; навести приклади поширення родовищ рудних корисних копалин у межах країни; визначити заходи, що сприятимуть раціональному використанню та охороні корисних копалин України; показати приклади негативного впливу на природу України процесу видобутку рудних корисних копалин.

Обладнання: карти фізична, корисних копалин, геологічна, тектонічна шкільних учнівських атласів, таблиця з класифікацією «Основні родовища корисних копалин України», фотографії зразків або шкільна навчальна колекція мінералів та гірських порід, геохронологічна таблиця, періодична система хімічних елементів Д. Менделєєва, контурні карти України з нанесеними 15 родовищами корисних копалин.

Тип уроку: комбінований (вивчення нового матеріалу, набуття практичних навичок).

Основні поняття та назви: залізорудні райони та басейни (Криворізький, Кременчуцький, Білозерський, Керченський), окремі родовища залізної руди — Гуляйпільське, Куксунгурське, Маріупольське; Нікопольський марганцеворудний басейн (Нікопольське та Великотокмацьке родовища), Микитівське родовище ртуті, родовища руд кольорових та коштовних металів (перелік відповідно до чинних підручників).

Очікувані результати: учні навчаться: пояснювати взаємозв’язок між геологічною будовою території та розміщенням родовищ рудних корисних копалин; самостійно поділяти родовища рудних корисних копалин України на чорні, кольорові, рідкоземельні та коштовні; визначати роль та значення рудної мінеральної сировини для розвитку економіки країни; наводити приклади поширення родовищ рудних корисних копалин у межах території України; висловлювати судження про заходи щодо раціонального використання й охорони корисних копалин, екологічно чистих способів видобутку рудних та інших корисних копалин; називати та показувати на карті родовища та басейни рудних корисних копалин.

I.   Організаційний момент

Оголосити учням тему та основні етапи роботи на уроці, назвати основні поняття і терміни, із якими вони працюватимуть, разом з учнями визначити мету і завдання роботи на уроці відповідно до його теми. Визначити рівень готовності учнів до роботи на уроці.

II. Актуалізація опорних знань і вмінь

Прийом «Інтелектуальна розминка»

Методика проведення: учні об’єднуються в пари. Учитель роздає кожній парі аркуші з переліком назв (по 2—3) родовищ корисних копалин, базових понять та термінів, які будуть використовуватися на поточному уроці, та тих, які вивчалися на попередніх уроках (вони можуть повторюватися для різних пар учнів).

Орієнтовний перелік назв

1.   Базальт, Донбас, коштовні метали.

2.   Геологія, Львівсько-Волинський басейн, осадові гірські породи.

3.   Гірські породи, Дніпровський басейн, магматичні гірські породи.

4.   Граніт, Карпатська область, метаморфічні гірські породи.

5.   Метаморфізм, Дніпровсько-Донецька область, шахтний спосіб.

6.   Тектоніка, Причорноморська область, кар’єрний спосіб.

7.   Тектонічні рухи, кам’яновугільний період, каледонський етап горотворення.

8.   Тектонічні структури, мезозойська ера, екологія.

Завдання: треба коротко дати визначення (характеристику) понять. Протягом 3 хвилин учні обговорюють між собою варіанти відповідей. Під час відповіді однієї групи решта можуть внести доповнення або пропонувати власний варіант відповіді.

Прийом «Бліцопитування»

1.   На які групи поділяються корисні копалини за способом утворення?

2.   На які групи поділяються корисні копалини за способом використання? Чи існують певні закономірності в поширенні корисних копалин на тій чи іншій території?

3.   Чи є у вашій місцевості корисні копалини? Які саме? Що вам відомо про способи їх видобутку?

4.   За допомогою геохронологічної таблиці визначте періоди з найбільш сприятливими умовами для утворення рудних корисних копалин.

III.  Вивчення нового матеріалу

План вивчення нового матеріалу

1.   Рудні корисні копалини України.

2.   Руди чорних та кольорових металів.

3.   Руди коштовних та рідкісних металів.

1.   Рудні корисні копалини України.

Прийом «Здивую всіх»

Учитель, демонструючи зразки рудних корисних копалин шкільної навчальної колекції мінералів та гірських порід, дає учням узагальнену інформацію щодо запасів рудних корисних копалин на території України, розповідає про історію їх геологічної розвідки та відкриття, використовуючи при цьому випереджальні домашні завдання, які підготували учні.

Учитель: руда — це природне мінеральне утворення, яке містить у собі один або декілька металів у такій концентрації, у якій їх економічно вигідно використовувати в промисловості. Термін «руда» інколи застосовується й щодо неметалевих корисних копалин (наприклад руди фосфору, алмазів тощо). Велика кількість рудних корисних копалин утворилася в результаті застигання магми. До таких належать залізні, нікелеві, мідні, ванадієві руди, а також руди фосфору, хрому, алмазів. У процесі застигання магма набуває твердого вигляду та кристалізується. Це відбувається в певному, відповідному порядку. Але є окремі руди, які утворилися в результаті метаморфізації (у процесі зміни гірських порід під впливом температури, тиску та хімічної активності глибинних розчинів). Так утворилися марганцеві, мідні, свинцеві, цинкові, уранові руди та золото.

Повідомлення учнів

І учень

У 1879 р. донбаський гірничий інженер, керівник Чегарської вугільної копальні Міненков Аркадій Васильович зовсім випадково відкрив ртутні руди неподалік залізничної станції Микитівка на щойно побудованій Азовсько-Харківсько-Курській залізничній магістралі.

Міненков очікував поїзд на Харків, часу було вдосталь, і він вирішив пройтися пристанційним селищем. Під час прогулянки чоловік звернув увагу на кам’яні паркани вздовж вулиці, складені брилами пісковику з характерними червоними вкрапленнями. Із цього самого каменю було виконано й перон станції. Він розпитав місцевих жителів і встановив, де розташовані каменярні, — виявилося, що за чотири версти від залізниці. Це були давні шахти завглибшки 12—20 метрів, просто «набиті кіновар’ю і ртутною рудою». Поряд із каменярнями Міненков знайшов покинуту старовинну копальню кіноварі, побудовану, імовірно, ще давніми праслов’янами.

Аркадій Васильович звернувся зі своїм відкриттям до відомого гірничого інженера та практика О. Ауербаха. Вони з Міненковим, розуміючи важливість відкриття, але не маючи достатнього досвіду видобутку й переробки руд ртуті, поїхали до Австрії та Іспанії, на той період — світових центрів видобутку ртуті.

Повернувшись, інженери організували «Товариство ртутного виробництва "О. Ауербах і Ко”», ртутновидобувний комплекс назвали на честь дружини Ауербаха — «Софіївський», до нього крім заводу входили ртутні шахти «Софія», «Чегарники», «Железнянка», а пізніше і вугільні шахти. Будівництво заводу розпочали навесні 1886 р., а вже 14 грудня випалили першу партію ртутної руди. Справа пішла вгору, і Микитівський завод почав експортувати продукцію за кордон, витісняючи з міжнародного ринку австрійську та іспанську. Лондонський банк Ротшильда, який володів найбільшою у світі ртутною копальнею в Іспанії (родовище Альмаден), запропонував Ауербаху продати підприємство. Але на загальних зборах Акціонерного товариства банку Ротшильда вирішили відмовити.

(За матеріалами http://uk.wikipedia.org)

ІІ учень

Державне підприємство «Східний гірничозбагачувальний комбінат» почало промисловий видобуток уранової руди на Новокостянтинівському родовищі в Кіровоградській області. Промисловий видобуток розпочався в червні 2011 р.

Потужний видобуток уранової руди на Новокостянтинівському родовищі було розпочато у 2008 р. Зараз комбінат планує виробити з добутої у 2011 р. на родовищі руди близько 170 тонн уранового концентрату.

Загалом «Східний гірничозбагачувальний комбінат», що виробляє 3,3 % урану від обсягів світового виробництва, планував у 2011 р. збільшити виробництво природного урану на 20—25 % до понад 1 тис. тонн.

30 травня 2011 р. компанія «Енергоатом» і Китайська національна ядерна корпорація підписали меморандум про співробітництво. У Міненерго повідомили, що Китай може бути корисним Україні як інвестор у видобутку урану, а також як альтернативне місце зберігання ядерних відходів.

(За матеріалами http://ukranews.com/ru/news/economics/2011/07/01/47281)

Примітка. Цікаві та корисні матеріали з теми можна також знайти у виданні Гайко Г., Білецький В., Мікось Т., Хмура Я. Гірництво та підземні споруди в Україні та Польщі (нариси з історії). — Донецьк: УКЦентр, Донецьке відділення НТШ, «Редакція гірничої енциклопедії», 2009.

2.   Руди чорних та кольорових металів.

Прийом «Географічний кінозал»

Перегляд і подальше обговорення відеосюжету про видобуток руди на російському залізорудному кар’єрі; дається опис усього технологічного процесу (http://www.youtube.com/watch?v=xOi0V6e-scw).

Варіант 1

Робота з підручником

І ряд

Завдання: опрацюйте відповідний матеріал підручника, назвіть і коротко схарактеризуйте родовища руд чорних металів.

ІІ ряд

Завдання: опрацюйте відповідний матеріал підручника, назвіть та коротко схарактеризуйте родовища руд кольорових металів.

ІІІ ряд

Завдання: відкрийте відповідну карту шкільного атласу та знайдіть на ній родовища рудних корисних копалин у межах України.

Підсумки виконання завдання: учні роблять висновки за результатами опрацьованого матеріалу, показують на настінній географічній карті основні родовища рудних корисних копалин у межах території України.

Варіант 2

Прийом «Картографічна лабораторія»

Учитель тезово подає учням навчальний матеріал, і в процесі його викладення учні наносять умовними знаками на контурну карту України основні родовища рудних корисних копалин, підписують їхні назви.

Розповідь учителя

Найбільші запаси залізних руд, багатих на вміст заліза (понад 46 %), зосереджені в Криворізькому залізорудному басейні. Їх видобувають у шахтах завглибшки до 1500 м та в кар’єрах із глибиною близько 250 м. Кар’єрним способом видобувають залізну руду у Кременчуцькому залізорудному районі, шахтним способом — у Білозерському залізорудному районі. Усі перелічені родовища належать до кристалічного фундаменту Українського щита.

У межах Керченського залізорудного басейну зосереджено бурі залізняки, які мають осадове походження. Окрім того, ці руди містять домішки ванадію та марганцю, які є корисними для виплавки високоякісної сталі. Видобуток залізних руд тут проводився кар’єрним способом. Керченський басейн приурочений до Індоло-Кубанського прогину Кримської складчастої області.

Якщо забезпеченість України рудами чорних металів є дуже високою, то рудами кольорових металів економіка країни в цілому забезпечена гірше.

Одним із найбільших у світі є Нікопольський марганцеворудний басейн, який приурочений до осадового чохла південного схилу Українського щита. Двометровий пласт руди залягає на глибині від 20 до 150 м, тому видобуток ведеться переважно кар’єрним способом.

В Україні розвідано невеликі родовища хромових і нікелевих руд у середній частині течії річки Південний Буг (Деренюське, Капітанівське) та на Дніпропетровщині (Девладівське, Тернівське, Південнонікопольське).

Великі родовища титанових руд розташовані на Житомирщині в басейні річки Ірша та на Дніпропетровщині (Самотканське родовище).

Значне родовище самородної міді — Рафалівське розвідане на межі Волино-Подільської плити і Львівського прогину.

Родовища кіноварі (ртутної руди) знайдено в межах Донецької височини (Микитівське) та в Карпатах (Вишківське). Також там відкриті невеликі родовища поліметалевих руд (свинцю, цинку, срібла та деяких інших металів). Але вони не розробляються.

Родовища бокситів (алюмінієвих руд) в Україні незначні й поки що не розробляються.

3.   Руди коштовних та рідкісних металів.

Розповідь учителя

До групи рідкісних металів, тобто металів, які рідко зустрічаються в земній корі та використовуються в незначній кількості у промисловості, належить понад 50 різних елементів. Кількість рідкісних металів у складі земної кори становить 0,53 % від її загальної маси. Зрозуміло, що це дуже мала кількість. Тим більше, що 0,41 % цієї маси припадає на титан, родовища якого, до речі, є в межах території України (Іршанське, Зеленоярське, Самотканське та Вовчанське родовища).

Завдання

1)  Знайдіть на карті Іршанське, Зеленоярське, Самотканське та Вовчанське родовища.

2)  Визначте, у межах яких адміністративних одиниць вони розташовані.

Прийом «Географічна лабораторія»

Методика проведення: учні об’єднуються в групи (по четверо осіб). Кожній групі видається періодична система хімічних елементів Д. Менделєєва. (Бажано за наявності такої можливості запросити на урок учителя хімії, який допоможе учням працювати з таблицею Д. Менделєєва, адже восьмикласники тільки-но розпочали вивчати хімію.)

Завдання: впишіть у таблицю елементи періодичної системи, які належать до рідкісних металів.

2)  Перелічіть рідкісні метали.

3)  Зазначте, де використовуються рідкісні метали.

Додатковий матеріал

Багато рідкісних металів у всьому світі класифікуються як продукція подвійного призначення, тому без виваженого державного регулювання цей ринок стабільно зростати не може. У 2011 р. актуальність державного регулювання цього сектору економіки світовому ринку наочно продемонстрував Китай. На початку минулого десятиліття він став найбільшим виробником рідкісних металів у світі, а десять років потому запровадив квотування експорту. Обмеження вивезення дорогої гірничорудної сировини для металургії рідкісних металів Пекін мотивував необхідністю накопичення стратегічного й мобілізаційного резервів. Після такого рішення світові ціни на титанову сировину протягом 2011 р. підвищилися на 50 %. Зростання цін на сировину інших металів становило від 18 до 70 %. Рекорди побив рідкоземельний матеріал європій, який використовується у виробництві плазмених телеекранів. За минулий рік він подорожчав у 15 разів і досяг ціни 4015—4324 долари за кілограм. Удвічі за рік — до 1470 доларів за кілограм — зросли ціни на диспрозій, що застосовують у виготовленні жорстких комп’ютерних дисків і вітряних турбін. І панічно налаштовані експерти ринку впевнені, що при збереженні Китаєм квотування ціни на рідкісні метали до 2020 р. досягнуть нинішніх цінових параметрів золота, які сьогодні коливаються в межах до 53 тис. доларів за кілограм. (Утім, зараз деякі рідкісні метали, такі як ядерно чистий осмій або рутеній, давно вже перейшли межу у 80 тис. доларів за кілограм).

Пекін не приховує, що квотування експорту та створення резервів націлені на забезпечення роботи китайської промисловості в особливий період (воєнного часу, блокад або надзвичайних ситуацій). Чи настане такий час, нікому не відомо. Але вже в мирний час Пекін навчився заробляти гроші на обмеженні експорту рідкісних металів — така стратегія забезпечує доступ до державних резервів місцевим китайським філіалам електронних, машинобудівних і хімічних корпорацій зі США, Японії та ЄС. І вони дедалі активніше переводять у Китай свої наукоємні виробництва.

(За матеріалами http://smi.liga.net)

IV.   Узагальнення та систематизація знань

Варіант 1

Прийом «Вірю — не вірю»

Методика проведення: учні об’єднуються в пари. Кожна пара отримує контурну карту України, на яку нанесено 15 родовищ корисних копалин України. Учням треба знайти помилки, тобто погодитися або не погодитися із запропонованими варіантами.

Варіант 2

Прийом «Бліцопитування»

1.   Поясніть, які корисні копалини називають рудними.

2.   На які групи поділяють рудні корисні копалини за способом їх використання?

3.   Назвіть тектонічні структури, до яких належать родовища рудних корисних копалин у межах України.

4.   Назвіть залізорудні басейни та райони, що розташовані в межах України. Покажіть їх розташування на карті.

5.   Дайте оцінку забезпеченості України різними видами руд.

6.   Руди яких металів розвідані переважно серед гірських порід кори вивітрювання й осадового чохла?

7.   Де розташовані найближчі до вашої місцевості родовища рудних корисних копалин? Яким способом вони видобуваються? Чи знаєте ви, коли, як і ким вони були відкриті?

V.  Підсумки уроку

Фронтальна бесіда

1.   Назвіть рудні корисні копалини, які вам відомі.

2.   Які з них видобувають на території України?

3.   За якими властивостями рудні корисні копалини поділено на групи?

4.   Визначте геологічний час, у період якого існували найбільш сприятливі умови для утворення родовищ рудних корисних копалин (для цього скористайтеся геохронологічною таблицею).

VI.   Домашнє завдання

1.   Підручник

2.   Випереджальне завдання: підготуйте повідомлення за темою «Нерудні корисні копалини України» (див. додаток до уроку 16).

Матеріал для повідомлень

Графіт

Графіт — цінна сировина майже всіх галузей народного господарства, використовується для виробництва будь-яких ливарних форм, тиглів, реторт, вогнетривів, акумуляторів, електровугільних елементів, метало-графітових виробів, колоїдно-графітових препаратів, мастильно-охолоджувальних рідин, олівців, технічних алмазів та інших виробів. Тільки цей перелік уже вказує на універсальність застосування цього мінералу.

Графіт — дефіцитна сировина на світовому ринку. У нашій країні зосереджені одні з найбільших у світі запасів на Заваллівському родовищі (Кіровоградська область). Загальні розвідані запаси графітових руд в Україні становлять понад 97 млн тонн, із них 86 % припадає на Заваллівське родовище, яке нині інтенсивно експлуатується.

Вартість тонни крупнолускатого збагаченого графіту на світовому ринку становить від 540 до 1500 доларів.

Україна постачає заваллівський графіт до багатьох країн світу і лише 28 % його використовує для власних потреб. Найбільшим споживачем є Росія. Крім того, український графіт експортується в Японію, Болгарію, Польщу, Німеччину, Чехію, Словаччину, В’єтнам, Угорщину, Іран, Нігерію, Грецію, Австрію, Бельгію та інші країни.

Графіт — велике багатство нашого народу. Україна може стати світовим постачальником не тільки цього цінного й досить дорогого мінералу, але, що особливо важливо, виробів із нього — металево-графітових виробів, мастильно-охолоджувальних рідин та штучних алмазів.

(За матеріалами http://geoknigi.com/book_view.php?id=458)

Флюорит

Флюорит є єдиним серед великої кількості самоцвітів, що здатний імітувати будь-який самоцвіт. Він і прозорий, і непрозорий, білий і чорний, червоний і зелений, синій і жовтий, рожевий і малиновий, із вигадливим візерунком і смугастий. Проте флюорит має один значний недолік — низьку твердість, крихкість та здатність знебарвлюватися на сонячному світлі. Ювелірам із ним важко працювати не тільки через ламкість, але й через погану здатність сприймати дзеркальне полірування. Незважаючи на низьку твердість, він добре полірується лише алмазними порошками. І все-таки флюорит є чудовим матеріалом для виготовлення художніх виробів. За красу та багатобарвність гірники Саксонії прозвали його «рудною квіткою» (ерцблюме).

Однак не краса принесла флюоритові визнання і славу, а те, що під час додавання до руд металів він має здатність знижувати температуру їх плавлення та надавати текучості шихті. Звідси й латинська назва цього каменю — «флюорит», що означає «текти». Нині мінерал використовується не тільки в чорній металургії, але й в алюмінієвій, цементній, скляній та хімічній промисловості.

Флюорит широко застосовують для виготовлення спеціального скла, емальованого посуду, електродів, деяких виробів в електроніці, голографії, у лазерній, електро- і радіотехніці. Він є сировиною для отримання цінної плавикової кислоти, спеціальних та легких сплавів. Деякі різновиди цього мінералу йдуть для виготовлення лінз, призм та об’єктивів мікроскопів.

В Україні відкрито два родовища флюориту — Бахтинське і Покровсько-Киреївське.

Найперспективнішим є Бахтинське родовище на півдні Вінницької області (глибина залягання — 40—120 м від поверхні землі, вміст флюориту в руді — 11—41 %). За якістю вінницькі флюорити не поступаються флюоритам Китаю, а хімічний склад відповідає вимогам міжнародних стандартів. Географічне розташування цього родовища також досить зручне: воно розташоване неподалік від основних споживачів флюориту та польового шпату.

(За матеріалами http://geoknigi.com/book_view.php?id=458)

Волинські самоцвіти

Першовідкривачем волинських топазів і берилів, як і в цілому Волинського родовища моріону, є Г. Осовський. Знахідки великих прозорих (ювелірних) кристалів топазу вагою від 1 до 50 кг на Волині — звична справа.

За характером забарвлення волинські кристали топазу бувають одноколірні (безбарвні, блакитні, рожеві) і поліхромні (блакитно-рожеві).

Найбільший кристал топазу, який був видобутий у 1964 р. на Волині, важив 117 кг. Висота кристалу — 82 см. Центральна його частина жовтого кольору, а периферійна — рожево-жовтого. Головка кристалу цілком прозора, а основа непрозора за рахунок великої кількості тріщин і газово-рідинних включень. Обсяг ювелірної сировини з цього кристалу склав 48 кг.

Тут же був видобутий другий великий кристал топазу вагою 110 кг, цілком прозорий (ювелірний) рожево-жовтого кольору, який і тепер перебуває в Мінералогічному музеї ім. О. Ферсмана в Москві.

Третій за вагою кристал топазу (68 кг) видобутий на Волині в 1952 р. і переданий у музей землезнавства Московського університету ім. Ломоносова. Унікальним (ювелірним) кристалам топазу, які зберігаються в Музеї коштовного і декоративного каміння Міністерства фінансів України, присвоєні імена — «Академік Олександр Ферсман», «Джерельце», «Казка», «Золоте Полісся».

(За матеріалами сайта Музею коштовного і декоративного каміння Міністерства фінансів України. На сайті музею можна переглянути унікальні фотографії самоцвітів: http://www.museumkiev.org.)

Лікувальні грязі

Лікувальні грязі (англ. therapeutic muds) — мулисті осади водоймищ, торфові відкладення боліт, глинисті породи грязьових сопок, що застосовуються в нагрітому стані для грязелікування.

У складі лікувальних грязей виділяють: грязьовий розчин — вода та розчинені в ній солі, органічні речовини, гази; грубодисперсну частину (силікатні частинки, гіпс, карбонати й фосфати кальцію, карбонати магнію та інші солі, органічні залишки); колоїдний комплекс — тонкодисперсна частина (органічні, неорганічні речовини та органомінеральні сполуки).

Лікувальні грязі містять також ряд мікроорганізмів та антибактеріальних речовин.

Обсяг природно-рекреаційного потенціалу України за лікувальними грязями становить 25 млн людино-доз.

Прикладами грязелікувальних курортів із муловими грязями є в Україні Євпаторія і Саки (Крим), Одеса, торфові грязі використовують на курортах Моршина (Західна Україна), «Слов’янський курорт» (Слов’янськ Донецької області).

(За матеріалами http://uk.wikipedia.org)

Лікувальні мінеральні води

Найбільш багатими на лікувальні мінеральні води є Українські Карпати. У Закарпатській області значно поширені вуглекислі води: Поляна квасова, Свалява, Лужанська. У Передкарпатті (у Львівській області) розташовані всесвітньо відомі курорти Трускавець і Моршин, де широко використовуються води Нафтуся та хлоридно-сульфатно-натрієві. Лікувальні води типу Нафтуся відкрито в Хмельницькій області, де розвивається курорт Сатанів. Важливі лікувальні властивості мають радонові мінеральні води, які поширені переважно на Українському кристалічному щиті й використовуються в місті Хмільнику Вінницької області, Білій Церкві й Миронівці Київської області, у Приазов’ї.

Давнім курортом України є місто Миргород у Полтавській області, який базується на мінеральній воді Миргородській. Березівський курорт у Харківській області використовує воду гідрокарбонатно-магнієво-натрієвого складу. Її також використовують як столову мінеральну воду. Досить різноманітними є мінеральні води Криму, які використовуються в містах Євпаторії, Феодосії, Саках, на Керченському півострові.

(За матеріалами http://geografica.net.ua)

 

3/ ��# �" �ються в його межах окремі кряжі, пасма горбів. На більшій частині території характерними є карстові явища (розчинення гірських порід поверхневими й підземними водами та утворення порожнин, печер, карстових лійок). Волинська височина підіймається над рівниною Малого Полісся в середньому на 30—50 м. Абсолютні позначки на ній змінюються від 200 до 300 м. На сході України розташована Донецька височина, її середні висоти становлять 75—300 м (найвища точка — г. Могила-Мечетна, 367 м). Її найвищу вододільну частину на південному сході називають Донецьким кряжем. Вона є залишком гір герцинського етапу горотворення. Тепер це горбиста височина, утворена кількома пасмами, що складені крейдяними породами. На територію України південно-західними відрогами заходить Середньоруська височина. Висота її в межах нашої країни не перевищує 236 м. Тут дуже багато ярів, балок. У її тектонічній основі залягає Воронезький масив, у межах якого піднятий кристалічний фундамент платформи, перекритий незначною товщею пухких осадових відкладень (знизу — крейдою, а зверху — лесами). Хвилясте плато поступово знижується від 240 до 150 м у південному та південно-західному напрямках. На межиріччі річок Пруту та Дністра розміщене хвилясте горбисте пасмо, що утворює Хотинську височину. Із південного заходу на північний схід височина тягнеться на 50 км, із середніми висотами 350—400 м; тут перебуває найвища точка рівнинної частини України — г. Берда (515 м). Височина складена вапняками, глинами, гіпсами, поверхня її розчленована притоками річок Пруту та Дністра, які мають глибокі долини з крутими схилами. Більша частина височини вкрита буковими й дубово-грабовими лісами. До північного краю Приазовської височини прилягає Донецька височина. На північному сході території України виділяються відроги Середньоруської височини. Рівнинні простори України є сприятливими для господарської діяльності. Ускладнюють її розвиток яри на височинах та Причорноморській низовині, заболоченість Поліської низовини тощо.

Варіант 2

Прийом «Географічна лабораторія»

Див. варіант 1 (виконується та сама робота, тільки за допомогою карт атласу).

Учитель у процесі виконання учнями цього завдання консультує кожну групу, слідкує за часом виконання роботи, контролює перебіг діяльності учнів.

IV.   Узагальнення та систематизація знань

Варіант 1

Прийом «Бліцопитування»

1.   Назвіть та покажіть на фізичній карті України основні форми рельєфу: низовини та височини.

2.   Назвіть процеси, які впливають на формування та зміни рельєфу України.

3.   Які форми мікрорельєфу ви знаєте? Назвіть їх та поясніть процеси їх утворення.

4.   Дайте господарську оцінку рельєфу України.

5.   Яка частина України відносно долини Дніпра є вищою?

6.   Долини яких річок розділяють великі форми рельєфу? У якому напрямі переважно течуть по них річки?

7.   У межах яких великих форм рельєфу розташована ваша область і ваш населений пункт?

8.   Укажіть позитивні і негативні риси впливу рельєфу на господарську діяльність населення в місцевості, у якій ви проживаєте.

Варіант 2

Прийом «Експрес-тест»

1.   Визначте загальногеографічну закономірність, яка пояснює розміщення основних форм рельєфу на території України.

А   залежність між географічною широтою та температурою повітря

Б   залежність між тектонічною будовою та рельєфом

В   залежність між геологічною будовою й утворенням корисних копалин

Г   залежність між поясами атмосферного тиску та кількістю опадів

2.   Назвіть горотворення, під час якого в Україні сформувались гори.

А   байкальське

Б   герцинське

В   альпійське

Г   мезозойське

3.   Визначте, який рельєф є для України переважним.

А   гірський

Б   низовинний

В   височинний

Г   рівнинний

4.   Укажіть назву геологічної ери, опис якої наведено: «Формування сучасного рельєфу, потужні процеси горотворення, руйнування гірських систем мезозойської ери, формування сучасного рослинного та тваринного світу з переважанням ссавців».

А   архейська

Б   кайнозойська

В   палеозойська

Г   протерозойська

5.   Яка височина є найвищою?

А   Хотинська

Б   Приазовська

В   Донецький кряж

Г   Словечансько-Овруцький кряж

6.   Яка низовина є найнижчою в межах України?

А   Поліська

Б   Північнокримська

В   Придніпровська

Г   Причорноморська

7.   Який із перелічених процесів є наслідком дії зовнішніх сил?

А   вулканізм

Б   землетруси

В   рухи літосфери

Г   вивітрювання

8.   Укажіть найвищу точку України.

А   г. Камула

Б   г. Берда

В   г. Говерла

Г   г. Роман-Кош

9.   Укажіть височину, найвищою точкою якої є г. Бельмак-Могила.

А   Придніпровська

Б   Подільська

В   Волинська

Г   Приазовська

10.   Який чинник визначає рівнинність рельєфу в Україні?

А   тектонічна будова

Б   геоморфологічна будова

В   геологічна будова

Г   структура четвертинних відкладень

11.   Укажіть процес, що відбувається здебільшого під впливом зміни температури повітря впродовж доби та року.

А   механічне вивітрювання

Б   хімічне вивітрювання

В   фізичне вивітрювання

Г   органічне вивітрювання

V.  Підсумки уроку

Прийом «Аукціон»

Методика проведення: див. урок 1.

Учитель орієнтує учнів на короткі змістовні речення. Якщо є необхідність, твердження учнів підкріплюються використанням ілюстрацій у підручнику або настінної географічної карти.

VI.   Домашнє завдання

1.   Підручник

2.   Підготуйте фотографії гірських краєвидів України.

3.   Випереджальне завдання: підготуйте короткі повідомлення про несприятливі фізико-географічні процеси, які характерні для гірських районів України (селі, зсуви, повені), антропогенні форми рельєфу (кар’єри, терикони).

Матеріал для повідомлень

Сель

Сель (від араб. «сайль» — бурхливий потік) — грязьові або грязьокам’яні потоки, які раптово виникають у руслах гірських річок унаслідок різкого паводка, викликаного інтенсивними зливами, бурхливим сніготаненням та іншими причинами. Можуть спричиняти величезні руйнування. Боротьба із селями ведеться переважно шляхом закріплення ґрунтового й рослинного покриву, будівництва спеціальних гідротехнічних споруд (наприклад гребель).

Зсув

Зсув — сповзання й відрив мас гірських порід униз схилом під дією сили тяжіння. Зсуви виникають у результаті порушення природної рівноваги залягання верств гірських порід із розривом їх суцільності та переміщенням у горизонтальному або близькому до нього напрямі. Вони часті на схилах долин або річкових берегів, у горах, на берегах морів. Найчастіше зсуви виникають на схилах, складених водотривкими й водоносними породами, які чергуються. Зсуви можуть виникати під час горотворення, унаслідок зволоження ґрунту, а також у результаті нераціональної господарської діяльності людини (техногенні при гірничих та будівельних роботах тощо).

Причиною утворення зсувів є порушення рівноваги між силою тяжіння й утримуючими силами, найпоширенішими причинами якої у свою чергу є:

•     збільшення крутизни схилу в результаті підмиву водою;

•     ослаблення міцності порід при вивітрюванні або перезволоженні опадами та підземними водами;

•     дія сейсмічних поштовхів;

•     будівельна й господарська діяльність.

Зазвичай зсув має форму півкільця, утворюючи пониження всередині.

Зсуви шкодять сільськогосподарським угіддям, підприємствам, населеним пунктам. Для боротьби з ними застосовуються споруди для підтримання берегів, насадження рослинності та ін.

(За матеріалами http://uk.wikipedia.org/wiki/Зсув_ґрунту)

Повінь

Повінь — значне затоплення місцевості в результаті підвищення рівня води в річці, озері або морі в період сніготанення, злив, вітрових нагонів води.

Повінь (повідь, повіддя) — це природне лихо, що виникає, коли вода виходить за межі звичайних для неї берегів і затоплює значні ділянки суходолу. Терміни «повінь» та «повідь» у повсякденній мові вживають як синоніми. У гідрології повенями називають регулярні розливи водойм, які повторюються зазвичай щороку і часто не спричиняють стихійного лиха. Нерегулярні розливи називаються паводками.

Зазвичай причиною повені є значне підвищення рівня води. На річках це трапляється внаслідок збільшення припливу води, танення снігів, дощів тощо. На озерах чи водосховищах — унаслідок перевищення припливу води над відпливом. Часом причиною повені може стати вітер, який «наганяє» воду. Ще однією причиною підняття рівня води може стати утруднення відпливу через технічні несправності на штучних водоймах чи природні греблі, що часом утворюються на гірських річках у результаті зсувів (зазвичай після землетрусів). Ще однією причиною повені може стати прорив води на рівнину, рівень якої розташований нижче за рівень води. Такі повені зазвичай трапляються внаслідок прориву дамб або зміни річкового русла.

(За матеріалами http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%8C)

Кар’єр

Кар’єр (від фр. carriere) — сукупність гірських утворень, що виникли при видобутку корисної копалини відкритим способом; гірське підприємство з видобутку корисних копалин відкритим способом.

Терикон 

Терикон — це насип, найчастіше конусоподібний, із порожньої породи на земній поверхні при шахті (копальні).

У Донецькій області налічується 641 терикон (1257 в усьому Донбасі), що займають площу в 5000 га, або ж 0,2 % від загальної площі області. Перші донецькі штучні гори з’явилися тут ще до революції.

Жодних географічних назв або специфічної нумерації терикони не мають. Існують лише народні найменування та орієнтація за найближчими іменованими об’єктами, поблизу яких вони утворилися (вугільні шахти). За кожний терикон в оригіналі відповідає шахта, яка його створила. На практиці ж половина шахт закриті, а ці рожеві гіганти порожньої породи змушені існувати самостійним життям під блакитним небом Донбасу.

Так, трапляється, що терикони горять. Що найцікавіше, не ззовні, а зсередини. Нагору непомітно здіймається чадний газ, а температура всередині подекуди сягає 3000 градусів, а інколи вони можуть вибухати.


Категорія: Географія 8 клас | Додав: uthitel (22.12.2013)
Переглядів: 3461 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: