Урок 16 Різноманітність і багатство мінерально-сировинних ресурсів, їх зв’язки з геологічною будовою. Закономірності поширення корисних к - Географія 8 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Географія 8 клас

Урок 16 Різноманітність і багатство мінерально-сировинних ресурсів, їх зв’язки з геологічною будовою. Закономірності поширення корисних к

Урок 16

Різноманітність і багатство мінерально-сировинних ресурсів,
їх зв’язки з геологічною будовою. Закономірності поширення
корисних копалин. Паливні ресурси

Мета: пояснити закономірності поширення корисних копалин у межах території України та показати взаємозв’язок між геологічною будовою території й розташуванням родовищ корисних копалин; класифікувати родовища корисних копалин України; визначити господарське значення мінерально-сировинних ресурсів, навести приклади поширення родовищ корисних копалин; визначити заходи, що сприятимуть раціональному використанню й охороні корисних копалин України.

Обладнання: карти фізична, корисних копалин, геологічна, тектонічна, карти шкільних учнівських атласів, аркуші із запитаннями, заготовки таблиці, контурні карти, таблиця з класифікацією «Основні родовища корисних копалин України», шкільна навчальна колекція гірських порід, корисних копалин та мінералів.

Тип уроку: комбінований (формування нових знань, умінь та навичок).

Основні поняття та назви: мінерали, гірські породи, магматичні, метаморфічні, осадові гірські породи та мінерали, кам’яне вугілля (Донецький басейн, Львівсько-Волинський басейн), буре вугілля (Дніпровський басейн), горючі сланці (Бовтиське, Прикарпатське родовища), нафтогазоносні області (Карпатська, Дніпровсько-Донецька, Причорноморська), торф (родовища Полісся).

Очікувані результати: учні навчаться: пояснювати взаємозв’язки між геологічною будовою території та розміщенням на ній родовищ корисних копалин; самостійно робити класифікацію родовищ корисних копалин України; визначати роль та значення мінерально-сировинних ресурсів для розвитку економіки країни; наводити приклади поширення родовищ корисних копалин у межах території України; висловлювати судження про заходи з раціонального використання та охорони корисних копалин; називати та показувати на карті родовища паливних корисних копалин.

I.   Організаційний момент

Оголосити учням тему та основні етапи роботи на уроці, назвати основні поняття й терміни, із якими вони працюватимуть, разом з учнями визначити мету і завдання роботи на уроці відповідно до його теми.

II. Актуалізація опорних знань і вмінь

Прийом «Бліцопитування»

1.   Дайте визначення понять «корисні копалини», «мінерали», «гірські породи».

2.   Коротко назвіть основні особливості геологічної будови території України.

3.   Назвіть основні форми рельєфу, у межах яких розташована наша країна.

Вступне слово вчителя

Мінерально-сировинні ресурси, їх наявність або відсутність, істотно впливають на розвиток економіки в цілому та окремих її галузей зокрема, вони навіть можуть стати причиною збройних конфліктів.

Україна виділяється потужною мінерально-сировинною базою. Адже, займаючи лише 0,4 % території світу, маючи близько 0,8 % від загальної кількості населення планети, наша держава може видобувати близько 5 % загальносвітових мінерально-сировинних ресурсів. А за показниками запасів та видобутку окремих із них Україна значно випереджає багато інших держав. Так, вона видобуває 25 % марганцевих, 10 % залізних руд, дає 5 % світової мінеральної сировини та продуктів її переробки. Однак, наприклад, свою нинішню потребу в нафті Україна власними ресурсами задовольняє тільки на 8 %, у газі — на 22 %.

Загальна кількість мінеральних ресурсів, їх різноманітність в Україні оцінюються 8 балами за десятибальною шкалою. У її надрах розвідано більше ніж 200 видів корисних копалин, відкрито близько 20 тис. їх родовищ. Із 90 видів корисних копалин, що мають промислове значення, експлуатується 61. Це залізні, марганцеві й уранові руди, вугілля, титан, циркон, сірка, каолін, ртуть, графіт, нафта і газ, нерудна металургійна й цементна сировина, будівельні матеріали, мінеральні води, гіпс тощо.

III.  Вивчення нового матеріалу

План вивчення нового матеріалу

1.   Різноманітність і багатство мінерально-сировинних ресурсів, їхні зв’язки з геологічною будовою.

2.   Закономірності поширення корисних копалин.

3.   Паливні ресурси.

1.   Різноманітність і багатство мінерально-сировинних ресурсів, їхні зв’язки з геологічною будовою.

Розповідь учителя

В Україні розвідано близько 300 родовищ нафти та газу, що є базою для розвитку нафтогазової промисловості. Найбільш перспективним за видобутком нафти і газу вважається Дніпровсько-Донецький регіон, де зосереджено до 85 % ресурсів вуглеводнів України. Відкрито газові родовища в Передкарпатті. Розширюються пошуки нафти на Чорноморському шельфі.

Використання мінерально-сировинних ресурсів супроводжується їх великими втратами через недосконалу технологію видобутку. У надрах залишається близько 70 % нафти, понад 40 % вугілля та 25 % металевих руд, 50 % — солі. Відходи гірничодобувної промисловості займають понад 50 тис. гектарів сільськогосподарських угідь. Це відомі всім «рукотворні гори» — терикони, поширені на території Донбасу. У відходах містяться сланці, мергелі, глини, пісковики, вапняки, а також залишки вугілля, що самозаймаються. Багато териконів горять, виділяючи азот, хлор, метан, сполуки ртуті, сірки та інші елементи, що містяться у вугіллі й забруднюють повітря, ґрунти, поверхневі та підземні води, сільськогосподарські продукти, які вирощуються на полях поряд із териконами. Від місця накопичення вони повітряними потоками, поверхневим стоком води переносяться на сотні кілометрів.

Під час добування корисних копалин кар’єрним способом утворюються відвали з розкривних та вміщуючих порід. Вони поширені біля кар’єрів залізних руд у Криворізькому басейні, поблизу Кременчука й Керчі, марганцевих — біля Нікополя, рідкісних металів — у Придніпров’ї та на Поліссі. Відвали з нерудних порід залягають біля кар’єрів, де видобувають сірку і калійні солі (у Передкарпатті), каоліни (у Придніпров’ї та на Поділлі), у районах видобутку щебеню, глини, піску та ін.

(Див. додаткові матеріали: http://klymenko.data-tec.net/other_world/Ukraine.KryvyiRih.htm — Криворізький залізорудний кар’єр.)

 

Варіант 1

Прийом «Географічна лабораторія»

Методика проведення: учні об’єднуються в групи. Кожна група отримує завдання, написане на окремому аркуші паперу. Завдання роздаються таким чином, щоб у двох групах вони були однаковими. Під час перевірки виконання завдання результати роботи спочатку проголошує одна група, а потім група, яка мала таке саме завдання, намагається доповнити відповідь попередньої групи. Учні працюють протягом чітко визначеного учителем часу, після чого підбивають підсумки роботи, оголошують її результати. Учитель робить висновок про різноманітність і багатство мінерально-сировинних ресурсів, їхній зв’язок із геологічною будовою території країни.

І і IV група: користуючись фізичною картою України (в атласі), назвіть основні форми рельєфу Лівобережної та Правобережної України.

ІІ і V група: користуючись картою тектонічної будови України, назвіть основні тектонічні структури Лівобережної та Правобережної України.

ІІІ і VI група: користуючись картою корисних копалин, назвіть основні групи, на які поділяються корисні копалини, та наведіть приклади корисних копалин кожної зазначеної групи.

Варіант 2

Прийом «Що? Де? Коли?»

Кілька учнів презентують підготовлені запитання, що починаються словами «що», «де» і «коли». Решта учнів відповідають на них.

Зразок запитань

1)  Що можна дізнатися за допомогою геологічної карти?

2)  Де в межах України розташовані рухливі та малорухливі ділянки земної кори?

3)  Коли утворилися Українські Карпати та Кримські гори?

4)  Що таке корисні копалини?

5)  Де в межах України розташовані паливні корисні копалини?

Розповідь учителя

За способами використання в господарській діяльності людини мінерально-сировинні ресурси поділяють на три великі групи:

•     паливні (горючі);

•     рудні (руди чорних і кольорових металів);

•     нерудні (гірничохімічна й агрохімічна, будівельна та промислова сировина тощо).

Робота з картами

Учитель пропонує учням:

1)  ще раз повернутися до карти мінерально-сировинних ресурсів України шкільного навчального атласу та назвати основні корисні копалини, які належать до паливних, рудних і нерудних;

2)  після роботи з картою мінерально-сировинних ресурсів України вчитель пропонує учням відкрити карту тектонічної будови України та спробувати назвати, які тектонічні структури відповідають родовищам корисних копалин зазначених груп.

Після виконання роботи учні під керівництвом учителя роблять висновки, зазначаючи, що різні корисні копалини сформувалися в межах різних тектонічних структур і за різних палеогеографічних умов:

•     паливні корисні копалини — це гірські породи переважно осадового походження, які сформувалися в межах осадового чохла тектонічних западин;

•     рудні корисні копалини є переважно гірськими породами магматичного й метаморфічного походження, які сформувалися в межах Українського щита, Вулканічного хребта Карпат, подекуди — у межах Донецької складчастої області;

•     серед нерудних корисних копалин є гірські породи як осадового, так магматичного й метаморфічного походження.

2.   Закономірності поширення корисних копалин.

Варіант 1

Прийом «Картографічна лабораторія»

Учитель: користуючись картами шкільного навчального атласу (карта мінерально-сировинних ресурсів України, карта тектонічної будови України), заповніть таблицю.

Корисна копалина

Назва родовища

Форма рельєфу

Тектонічна структура

Кам’яне вугілля

 

 

 

Буре вугілля

 

 

 

Марганцева руда

 

 

 

Залізна руда

 

 

 

Нафта

 

 

 

Газ

 

 

 

Кам’яна сіль

 

 

 

Сірка

 

 

 

Варіант 2

Прийом «Домашня заготовка»

Окремі учні презентують підготовлений матеріал, який стосується теми уроку. Після закінчення власної розповіді вони ставлять запитання решті учнів.

І учень

Нафта, природний газ, кам’яне й буре вугілля, торф, горючі сланці — це паливні корисні копалини, родовища яких є на території України. Найсприятливіші умови для їх утворення були в межах тектонічних западин.

На території України відкрито два кам’яновугільні та один буровугільний басейни.

Донецький кам’яновугільний басейн (Донбас) має приблизно 330 вугільних пластів середньою потужністю від 0,3 до 2 метрів. Вугілля тут видобувають шахтним способом із глибини від 300—400 до 1000 метрів і більше. Найважливіше значення для господарства України має коксівне вугілля та антрацит. Коксівне вугілля використовують для виплавки заліза.

Запаси вугілля у Львівсько-Волинському басейні значно менші, але пласти залягають ближче до земної поверхні.

Запитання

1)  Ким були відкриті родовища кам’яного вугілля Донбасу?

2)  Чим відрізняється Донецька складчаста область від інших частин Східноєвропейської платформи?

(За матеріалами http://donbass.name/ukr/1645-doneckij-vugilnij-basejn.html — див. карту басейну, додаткову інформацію, відео.)

ІІ учень

Дніпровський буровугільний басейн розташований у межах малопотужного осадового чохла Українського щита. Вік пластів, у яких розташоване буре вугілля, молодий (палеогеновий — неогеновий), і вони залягають відносно близько від поверхні. Тому видобуток бурого вугілля проводять переважно відкритим способом (у кар’єрах).

Запитання

Як, на вашу думку, впливає на навколишнє природне середовище утворення такої антропогенної форми рельєфу, як кар’єр?

ІІІ учень

Порівняно із запасами кам’яного та бурого вугілля в Україні набагато менші запаси нафти і природного газу (видобувається, відповідно, приблизно 1/10 і 1/5 від потреб країни). Значна частина запасів уже вичерпана. Для поповнення розвіданих запасів необхідно проводити геологорозвідувальні роботи.

В Україні виділяють три нафтогазоносні області, які розташовані в межах тектонічних западин: Східноукраїнську, Західноукраїнську та Південноукраїнську.

Завдання

Визначте приуроченість зазначених нафтогазоносних областей до певних тектонічних структур. Назвіть ці тектонічні структури.

IV учень

Найбільший обсяг видобутку нафти й газу здійснюється в межах Дніпровсько-Донецької западини. Нафта тут якісна, малопарафіниста. Родовища часто приурочені до куполоподібного підняття гірських порід, під якими залягає кам’яна сіль. Найбільш відомі родовища в її межах — Шебелинське, Західнохрестищенське (газові); Леляківське, Глинсько-Розбишівське (нафтові), Гнідинцівське, Качанівське, Яблунівське (запаси нафти, природного газу й газового конденсату залягають разом). Можливе відкриття нових родовищ на глибинах 5—7,5 км.

Завдання

Знайдіть на відповідній карті атласу та підпишіть у контурній карті зазначені родовища.

V учень

Перший видобуток нафти в Європі розпочався в 1771 р. в межах Передкарпатського прогину, на Бориславському родовищі. Нафта тут містить багато парафіну та швидко застигає. Технологія її видобутку була дуже простою та не завжди безпечною. Її черпали з колодязів, опускаючи на дно робітника. У ХХ ст. в Передкарпатті були відкриті великі родовища нафти (Долинське, Битківське) та природного газу (Дашавське).

Південноукраїнську нафтогазоносну область спеціалісти також вважають перспективною для подальшого освоєння, і це незважаючи на те, що перші згадки про видобуток нафти для побутових цілей на Керченському півострові датуються ще ІІІ ст. до н. е. На шельфі Чорного моря на південь від острова Зміїний розвідано великі поклади вуглеводнів. Глибина залягання горизонтів — від 1800 до 2000 м.

Завдання

Знайдіть на відповідній карті атласу та підпишіть на контурній карті зазначені родовища.

3.   Паливні ресурси.

Робота з підручником

Учитель: самостійно опрацюйте відповідний матеріал у підручнику та дайте відповіді на запитання:

1)  Які паливні корисні копалини розвідані та видобуваються в межах України?

2)  Чи забезпечує Україна себе власними паливними корисними копалинами?

3)  Яким чином покривається нестача паливних корисних копалин в Україні?

IV.   Узагальнення та систематизація знань

Варіант 1

Прийом «Бліцопитування»

1.   На конкретних прикладах поясніть взаємозв’язки між геологічною будовою території України та розміщенням на ній родовищ корисних копалин.

2.   Зробіть класифікацію родовищ корисних копалин України.

3.   Визначте роль та покажіть значення мінерально-сировинних ресурсів для розвитку економіки країни.

4.   Наведіть приклади поширення родовищ корисних копалин у межах території України. Покажіть найбільші родовища паливних корисних копалин на карті України.

5.   Запропонуйте заходи щодо раціонального використання та охорони корисних копалин.

6.   Чи існують закономірності в розташуванні родовищ паливних корисних копалин?

7.   Яке походження мають паливні корисні копалини?

8.   Чи є паливні корисні копалини у вашому регіоні? Що ви знаєте про їх відкриття та розробку?

Варіант 2

Прийом «Аукціон»

Методика проведення: див. урок 1.

V.  Підсумки уроку

Прийом «Мікрофон»

Методика проведення: див. урок 5.

VI.   Домашнє завдання

1.   Підручник

2.   Випереджальне завдання: підготуйте короткі повідомлення за темою «Рудні корисні копалини України».

Матеріал для повідомлень

Рудні корисні копалини України

1.   У 1879 р. донбаський гірничий інженер, керівник Чегарської вугільної копальні Міненков Аркадій Васильович зовсім випадково відкрив ртутні руди неподалік залізничної станції Микитівка на щойно побудованій Азовсько-Харківсько-Курській залізничній магістралі.

Міненков очікував поїзд на Харків, часу було вдосталь, і він вирішив пройтися пристанційним селищем. Під час прогулянки чоловік звернув увагу на кам’яні паркани вздовж вулиці, складені брилами пісковику з характерними червоними вкрапленнями. Із цього самого каменю було виконано й перон станції. Він розпитав місцевих жителів і встановив, де розташовані каменярні, — виявилося, що за чотири версти від залізниці. Це були давні шахти завглибшки 12—20 метрів, просто «набиті кіновар’ю і ртутною рудою». Поряд із каменярнями Міненков знайшов покинуту старовинну копальню кіноварі, побудовану, імовірно, ще давніми праслов’янами.

Аркадій Васильович звернувся зі своїм відкриттям до відомого гірничого інженера та практика О. Ауербаха. Вони з Міненковим, розуміючи важливість відкриття, але не маючи достатнього досвіду видобутку й переробки руд ртуті, поїхали до Австрії та Іспанії, на той період — світових центрів видобутку ртуті.

Повернувшись, інженери організували «Товариство ртутного виробництва "О. Ауербах і Ко”», ртутновидобувний комплекс назвали на честь дружини Ауербаха — «Софіївський», до нього крім заводу входили ртутні шахти «Софія», «Чегарники», «Железнянка», а пізніше і вугільні шахти. Будівництво заводу розпочали навесні 1886 р., а вже 14 грудня випалили першу партію ртутної руди. Справа пішла вгору, і Микитівський завод почав експортувати продукцію за кордон, витісняючи з міжнародного ринку австрійську та іспанську. Лондонський банк Ротшильда, який володів найбільшою у світі ртутною копальнею в Іспанії (родовище Альмаден), запропонував Ауербаху продати підприємство. Але на загальних зборах Акціонерного товариства банку Ротшильда вирішили відмовити.

(За матеріалами http://uk.wikipedia.org)

2.   Державне підприємство «Східний гірничозбагачувальний комбінат» почало промисловий видобуток уранової руди на Новокостянтинівському родовищі в Кіровоградській області. Промисловий видобуток розпочався в червні 2011 р.

Потужний видобуток уранової руди на Новокостянтинівському родовищі було розпочато у 2008 р. Зараз комбінат планує виробити з добутої у 2011 р. на родовищі руди близько 170 тонн уранового концентрату.

Загалом «Східний гірничозбагачувальний комбінат», що виробляє 3,3 % урану від обсягів світового виробництва, планував у 2011 р. збільшити виробництво природного урану на 20—25 % до понад 1 тис. тонн.

30 травня 2011 р. компанія «Енергоатом» і Китайська національна ядерна корпорація підписали меморандум про співробітництво. У Міненерго повідомили, що Китай може бути корисним Україні як інвестор у видобутку урану, а також як альтернативне місце зберігання ядерних відходів.

(За матеріалами http://ukranews.com/ru/news/economics/2011/07/01/47281)

Примітка. Цікаві та корисні матеріали з теми можна також знайти у виданні Гайко Г., Білецький В., Мікось Т., Хмура Я. Гірництво та підземні споруди в Україні та Польщі (нариси з історії). — Донецьк: УКЦентр, Донецьке відділення НТШ, «Редакція гірничої енциклопедії», 2009.


Категорія: Географія 8 клас | Додав: uthitel (22.12.2013)
Переглядів: 2330 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: