Урок 15 Гори. Антропогенні форми рельєфу - Географія 8 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Географія 8 клас

Урок 15 Гори. Антропогенні форми рельєфу

Урок 15

Гори. Антропогенні форми рельєфу

Мета: сформувати знання учнів про особливості природи гірських районів України; показати вплив господарської діяльності людини на формування та поширення антропогенних форм рельєфу; розвивати навички самоосвітньої роботи на уроці та в позаурочний час, уміння працювати з картами та іншими джерелами географічних знань; формувати навички раціонального природокористування.

Обладнання: підручник, фізична карта України та світу, контурні карти України, фотографії природи Карпат та Кримських гір, шкільні навчальні атласи, географічні словники-довідники; роздавальний матеріал: аркуші з тестовими завданнями.

Тип уроку: комбінований (формування нових знань, умінь та навичок).

Основні поняття та назви: природний рельєф, антропогенний рельєф.

Очікувані результати: учні навчаться: аналізувати взаємозв’язок основних форм рельєфу та тектонічних структур; використовувати в навчальній роботі фізичну, геологічну, тектонічну карти; називати й показувати на карті гори України, визначати їх складові частини; наводити приклади поширення основних типів і форм рельєфу; розрізняти та наводити приклади природних та антропогенних форм рельєфу.

I.   Організаційний момент

Оголосити учням тему, назвати основні етапи уроку, форми роботи та обладнання, яке необхідне для результативної навчальної діяльності, разом з учнями визначити мету й завдання роботи на уроці відповідно до його теми.

II. Актуалізація опорних знань і вмінь

Вступне слово вчителя

Гори займають близько 5 % території України. Українські Карпати називають Східними, або Лісистими. Вони становлять 1/10 частину підковоподібної Карпатської гірської системи. Крім них, у межах Карпат виділяють ще Західні Карпати (Словаччина, Угорщина та південь Польщі) та Південні Карпати (Румунія).

Кримські гори іноді відносять до Кримсько-Кавказької гірської системи.

Кримські гори та Карпати є складовою частиною великого Середземноморського гірського поясу. Обидві гірські системи складаються з кількох паралельних ланцюжків окремих гір — пасом і гірських масивів майже округлої форми, які розділені міжгірними долинами й улоговинами.

Площа Карпат становить 24 тис. км2, а площа Кримських гір — 7,9 тис. км2.

Виникнення Карпат пов’язане з альпійською епохою горотворення.

У Кримських горах виокремлюють три пасма: Головне (1200—1500 м), Внутрішнє (400—600 м) та Зовнішнє (250—300 м).

III.  Вивчення нового матеріалу

План вивчення нового матеріалу

1.   Гори.

2.   Антропогенні форми рельєфу.

1.   Гори.

Варіант 1

Метод «Мозковий штурм»

Учитель: назвіть гірські системи, які вам відомі з курсу географії 7-го класу, покажіть їх на фізичній карті світу (Гімалаї, Кордильєри, Анди, Альпи, Памір, Кавказ, Уральські, Аппалачі тощо).

Варіант 2

Завдання

Учитель: укажіть, на які групи поділяють гори за висотою, наведіть приклади, покажіть ці гори на фізичній карті світу.

Розповідь учителя

Українські, або Східні Карпати є частиною великої Карпатської системи. Це молоді середньовисокі гори, що утворилися під час альпійської складчастості. Їх середні висоти коливаються в межах 1200—1600 м.

Структурно Українські Карпати відповідають Карпатській складчастій області, яка належить до Альпійсько-Гімалайського складчастого поясу. Їх складають різновікові відкладення (від докембрійських до антропогенових) порід, але найпоширенішими є крейдові й палеогенові відкладення: пісковики, сланці, мергелі. Із льодовикового періоду тут збереглися такі форми рельєфу, як кари та цирки.

У межах Українських Карпат проходить основний вододіл, що розділяє басейни Дністра й Тиси. Полонинсько-Чорногірські Карпати охоплюють внутрішню найбільш підняту частину гір. Плоскі безлісі вершини хребтів тут називають полонинами. Розділені долинами річок, вони утворюють окремі масиви.

Карпати складаються з кількох паралельних пасом, які простягаються з північного заходу на південний схід у межах України на 270 км. Гірські пасма мають простягання, близьке до субмеридіонального, і називаються Зовнішніми Карпатами (Бескиди, Горгани та Покутсько-Буковинські Карпати), Вододільно-Верховинські Карпати, Полонинсько-Чорногірський хребет, Рахівські та Чивчинські гори.

Найвищою частиною Карпат у межах України є масив Чорногора. Крім найвищої точки в межах України гори Говерли (2061 м), тут розташовано ще п’ять гір із висотою понад 2000 м — Бребенескул (2032 м), Піп-Іван (2022 м), Петрос (2020 м), Ребра (2010 м), Гутин-Томнатик (2016 м). Зручними перевалами в Українських Карпатах є Ужоцький, Борецький, Вишківський, Яблуницький.

Кримські гори простягаються із заходу на схід на 180 км і займають крайній південь Кримського півострова. Виділяються три гірські пасма: Головне з висотами 1200—1500 м, Внутрішнє — 400—600 м та Зовнішнє — 250—350 м. Схили пасом є асиметричними: південні — круті й урвисті, північні — положисті. Це пов’язано з розмиванням м’яких порід у гірських нашаруваннях, що складаються з шарів різної твердості. Довгі й похилі схили Зовнішнього та Внутрішнього пасом збігаються з напрямом залягання стійких гірських порід — вапняків, круті схили — наслідок руйнування м’яких порід — мергелів і глин. Такі асиметричні форми рельєфу називають куестами. Між куестовими пасмами в результаті ерозії утворилися зниження. Головне пасмо Кримських гір є найвищим. Воно становить суцільний ланцюг плоских безлісих масивів, що називаються яйлами («яйла» у перекладі з тюркської — літнє пасовище): Байдарська яйла, Ай-Петринська, Ялтинська, Нікітська, Гурзуфська, Бабуган-Яйла, Чатирдаг, Демерджі, Довгоруківська, Карабі-Яйла.

У межах Бабуган-Яйли розташована найвища точка Кримських гір — г. Роман-Кош (1545 м). Крім неї, у Криму є ще чотири вершини з позначками понад 1500 м — Демір-Капу, Зейтін-Кош, Кемаль-Егерек, Еклізі-Бурун. Характерною рисою Кримських гір є наявність різноманітних карстових форм рельєфу завдяки поширенню тут вапнякових порід. Зустрічаються дуже глибокі провалля, печери. На дні багатьох із них зустрічаються підземні потоки й озера, які є важливим джерелом живлення для річок Криму.

Найбільш привабливим для численних туристів є Великий Кримський каньйон. Узбережні схили Головного пасма закінчуються Південним берегом Криму, де поширені ерозійні, зсувні та вулканічні форми рельєфу. Сучасного вигляду Кримські гори набули в епоху альпійської складчастості. У геологічній будові гір беруть участь породи різного віку, складу та походження, адже горотворчі процеси тут започатковані ще в кіммерійську епоху, а в альпійську відбулося омолодження гір.

Варіант 1

Робота з підручником

Опрацюйте відповідний матеріал підручника та дайте відповіді на запитання, записані на дошці.

Запитання та завдання

1)  Назвіть загальні особливості гір України.

2)  Схарактеризуйте особливості Українських Карпат.

3)  Схарактеризуйте особливості Кримських гір.

4)  Назвіть найвищі точки гірських районів України.

5)  Що таке «полонини» та «яйли»?

Варіант 2

Прийом «Географічний вернісаж»

Учні демонструють фотографії гірських краєвидів України, які вони підготували, коротко розповідають про власні враження від зображеного.

Розповідь учителя

Несприятливими фізико-географічними процесами, які характерні для гірських районів України, є селі, зсуви, повені.

Повідомлення учнів

Сель

Сель (від араб. «сайль» — бурхливий потік) — грязьові або грязьокам’яні потоки, які раптово виникають у руслах гірських річок унаслідок різкого паводка, викликаного інтенсивними зливами, бурхливим сніготаненням та іншими причинами. Можуть спричиняти величезні руйнування. Боротьба із селями ведеться переважно шляхом закріплення ґрунтового й рослинного покриву, будівництва спеціальних гідротехнічних споруд (наприклад гребель).

Зсув 

Зсув — сповзання й відрив мас гірських порід униз схилом під дією сили тяжіння. Зсуви виникають у результаті порушення природної рівноваги залягання верств гірських порід із розривом їх суцільності та переміщенням у горизонтальному або близькому до нього напрямі. Вони часті на схилах долин або річкових берегів, у горах, на берегах морів. Найчастіше зсуви виникають на схилах, складених водотривкими й водоносними породами, які чергуються. Зсуви можуть виникати під час горотворення, унаслідок зволоження ґрунту, а також у результаті нераціональної господарської діяльності людини (техногенні при гірничих та будівельних роботах тощо).

Причиною утворення зсувів є порушення рівноваги між силою тяжіння й утримуючими силами, найпоширенішими причинами якої у свою чергу є:

•     збільшення крутизни схилу в результаті підмиву водою;

•     ослаблення міцності порід при вивітрюванні або перезволоженні опадами та підземними водами;

•     дія сейсмічних поштовхів;

•     будівельна й господарська діяльність.

Зазвичай зсув має форму півкільця, утворюючи пониження всередині.

Зсуви шкодять сільськогосподарським угіддям, підприємствам, населеним пунктам. Для боротьби з ними застосовуються споруди для підтримання берегів, насадження рослинності та ін.

(За матеріалами http://uk.wikipedia.org/wiki/Зсув_ґрунту)

Повінь

Повінь — значне затоплення місцевості в результаті підвищення рівня води в річці, озері або морі в період сніготанення, злив, вітрових нагонів води.

Повінь (повідь, повіддя) — це природне лихо, що виникає, коли вода виходить за межі звичайних для неї берегів і затоплює значні ділянки суходолу. Терміни «повінь» та «повідь» у повсякденній мові вживають як синоніми. У гідрології повенями називають регулярні розливи водойм, які повторюються зазвичай щороку і часто не спричиняють стихійного лиха. Нерегулярні розливи називаються паводками.

Зазвичай причиною повені є значне підвищення рівня води. На річках це трапляється внаслідок збільшення припливу води, танення снігів, дощів тощо. На озерах чи водосховищах — унаслідок перевищення припливу води над відпливом. Часом причиною повені може стати вітер, який «наганяє» воду. Ще однією причиною підняття рівня води може стати утруднення відпливу через технічні несправності на штучних водоймах чи природні греблі, що часом утворюються на гірських річках у результаті зсувів (зазвичай після землетрусів). Ще однією причиною повені може стати прорив води на рівнину, рівень якої розташований нижче за рівень води. Такі повені зазвичай трапляються внаслідок прориву дамб або зміни річкового русла.

(За матеріалами http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%8C)

Прийом «Географічний кінозал»

Перегляньте відеосюжет про повінь (http://www.youtube.com/watch?feature=endscreen&v=m4LOVXqqWwc&NR=1).

2.   Антропогенні форми рельєфу.

Розповідь учителя

Антропогенними формами рельєфу, що характерні для України, є кар’єри, терикони.

Повідомлення учнів

Кар’єр

Кар’єр (від фр. carriere) — сукупність гірських утворень, що виникли при видобутку корисної копалини відкритим способом; гірське підприємство з видобутку корисних копалин відкритим способом.

Терикон

Терикон — це насип, найчастіше конусоподібний, із порожньої породи на земній поверхні при шахті (копальні).

У Донецькій області налічується 641 терикон (1257 в усьому Донбасі), що займають площу в 5000 га, або ж 0,2 % від загальної площі області. Перші донецькі штучні гори з’явилися тут ще до революції.

Жодних географічних назв або специфічної нумерації терикони не мають. Існують лише народні найменування та орієнтація за найближчими іменованими об’єктами, поблизу яких вони утворилися (вугільні шахти). За кожний терикон в оригіналі відповідає шахта, яка його створила. На практиці ж половина шахт закриті, а ці рожеві гіганти порожньої породи змушені існувати самостійним життям під блакитним небом Донбасу.

Так, трапляється, що терикони горять. Що найцікавіше, не ззовні, а зсередини. Нагору непомітно здіймається чадний газ, а температура всередині подекуди сягає 3000 градусів, а інколи вони можуть вибухати.

(За матеріалами http://bezlik.kultor.com.ua/2009/06/19/terykony-z-chym-jih-jidyat)

Прийом «Географічний кінозал»

Перегляньте відеосюжет про терикони Донбасу (http://www.youtube.com/watch?v=nDxHLU636pY).

IV.   Узагальнення та систематизація знань

Варіант 1

Прийом «Бліцопитування»

1.   Які форми рельєфу характерні для України?

2.   У яких частинах України розташовані гори? Частинами якого великого поясу й гірських систем вони є?

3.   Покажіть на карті приклади: 1) передгірних височин; 2) низькогірних пасом; 3) середньогірних пасом і масивів; 4) перевалів.

4.   Для яких гір України характерні полонини та яйли? Коротко опишіть їхню природу.

5.   Чим відрізняється природний рельєф від антропогенного?

6.   Назвіть антропогенні форми рельєфу, які поширені в Україні.

Варіант 2

Прийом «Експрес-тест»

1.   Виберіть числові показники, які показують співвідношення між рівнинною і гірською частинами території України.

А   50 % рівнини і 50 % гори

Б   90 % рівнини і 10 % гори

В   95 % рівнини і 5 % гори

Г   55 % рівнини і 45 % гори

2.   Укажіть найвищу точку рівнинної частини України.

А   г. Могила-Мечетна

Б   г. Берда

В   г. Камула

Г   г. Бельмак-Могила

3.   Який із перелічених гірських масивів є найвищим?

А   Бескиди

Б   Горгани

В   Чорногора

Г   Чивчинські гори

4.   Яка з перелічених височин має найвищі абсолютні позначки?

А   Подільська

Б   Приазовська

В   Придніпровська

Г   Тарханкутська

5.   Як називаються плоскі безлісі вершини Кримських гір?

А   куести

Б   яйли

В   полонини

Г   перевали

6.   Назвіть показники, які характеризують особливості рельєфу України.

А   90 % низовини; 5 % височини; 5 % гори

Б   50 % низовини; 25 % височини; 25 % гори

В   70 % низовини; 25 % височини; 5 % гори

Г   95 % низовини; 5 % гори

7.   Українські Карпати — це

А   молоді середньовисокі гори

Б   старі середньовисокі гори

В   молоді високі гори

Г   старі низькі гори

8.   Виберіть правильне закінчення твердження: «Найбільшою сейсмічністю на території України відзначається…».

А   Крим

Б   район Карпатських гір

В   Донецький кряж

Г   Придніпровська височина

9.   Укажіть найвищу точку гірської частини України.

А   г. Сивуля

Б   г. Роман-Кош

В   г. Ай-Петрі

Г   г. Говерла

10.   Яка з перелічених низовин характеризується найнижчими позначками над рівнем моря?

А   Поліська

Б   Причорноморська

В   Придніпровська

Г   Північнокримська

11.   Установіть відповідність між тектонічними структурами та формами рельєфу в межах України.

1    Східноєвропейська платформа

2    Український щит

3    Воронезький кристалічний масив

4    Донецька складчаста область

А   Придніпровська височина

Б   Донецький кряж

В   Східноєвропейська рівнина

Г   Українські Карпати

Д   схили Середньоруської височини

 

12.   Установіть відповідність між абсолютними висотами та формами рельєфу.

1    г. Бельмак-Могила

2    г. Берда

3    г. Камула

4    г. Могила-Мечетна

А   Подільська височина

Б   Приазовська височина

В   Донецький кряж

Г   Хотинська височина

Д   Придніпровська височина

V.  Підсумки уроку

Прийом «Мікрофон»

Методика проведення: див. урок 5.

VI.   Домашнє завдання

1.   Підручник

2.   Випереджальні завдання:

1)  Підготуйте кілька запитань за темою «Мінерально-сировинні ресурси», які б починалися зі слів «що», «де» і «коли».

2)  Підготуйте коротку інформацію, яка стосується теми наступного уроку — «Мінерально-сировинні ресурси».

Матеріал для повідомлень

Мінерально-сировинні ресурси

1.   Нафта, природний газ, кам’яне й буре вугілля, торф, горючі сланці — це паливні корисні копалини, родовища яких є на території України. Найсприятливіші умови для їх утворення були в межах тектонічних западин.

На території України відкрито два кам’яновугільні та один буровугільний басейни.

Донецький кам’яновугільний басейн (Донбас) має приблизно 330 вугільних пластів середньою потужністю від 0,3 до 2 метрів. Вугілля тут видобувають шахтним способом із глибини від 300—400 до 1000 метрів і більше. Найбільше значення для господарства України має коксівне вугілля та антрацит. Коксівне вугілля використовують для виплавки заліза.

Запаси вугілля у Львівсько-Волинському басейні значно менші, але пласти залягають ближче до земної поверхні.

2.   Дніпровський буровугільний басейн розташований у межах малопотужного осадового чохла Українського щита. Вік пластів, у яких розташоване буре вугілля, молодий (палеогеновий — неогеновий), і вони залягають відносно близько від поверхні. Тому видобуток бурого вугілля проводять переважно відкритим способом (у кар’єрах).

3.   Порівняно із запасами кам’яного та бурого вугілля в Україні набагато менші запаси нафти і природного газу (видобувається, відповідно, приблизно 1/10 і 1/5 від потреб країни). Значна частина запасів уже вичерпана. Для поповнення розвіданих запасів необхідно проводити геологорозвідувальні роботи.

В Україні виділяють три нафтогазоносні області, які розташовані в межах тектонічних западин: Східноукраїнську, Західноукраїнську та Південноукраїнську.

4.   Найбільший обсяг видобутку нафти й газу здійснюється в межах Дніпровсько-Донецької западини. Нафта тут якісна, малопарафіниста. Родовища часто приурочені до куполоподібного підняття гірських порід, під якими залягає кам’яна сіль. Найбільш відомі родовища в її межах — Шебелинське, Західнохрестищенське (газові); Леляківське, Глинсько-Розбишівське (нафтові), Гнідинцівське, Качанівське, Яблунівське (запаси нафти, природного газу й газового конденсату залягають разом). Можливе відкриття нових родовищ на глибинах 5—7,5 км.

5.   Перший видобуток нафти в Європі розпочався в 1771 р. в межах Передкарпатського прогину, на Бориславському родовищі. Нафта тут містить багато парафіну та швидко застигає. Технологія її видобутку була дуже простою та не завжди безпечною. Її черпали з колодязів, опускаючи на дно робітника. У ХХ ст. в Передкарпатті були відкриті великі родовища нафти (Долинське, Битківське) та природного газу (Дашавське).

Південноукраїнську нафтогазоносну область спеціалісти також вважають перспективною для подальшого освоєння, і це незважаючи на те, що перші згадки про видобуток нафти для побутових цілей на Керченському півострові датуються ще ІІІ ст. до н. е. На шельфі Чорного моря на південь від острова Зміїний розвідано великі поклади вуглеводнів. Глибина залягання горизонтів — від 1800 до 2000 м.

 

p�+ag�ow ��w �риторія майже всієї України поступово то ставала дном моря, то піднімалася з води. Про це свідчать значні товщі осадових відкладень тих часів. У Донбасі відновилися інтенсивні горотворчі процеси. Починається утворення Карпат і Кримських гір. Розвиваються птахи, з’являється флора, яка дає початок сучасній рослинності.

Розвиток природних умов на Землі в кайнозойську еру

Починаються процеси альпійського горотворення. Інтенсивно виявляються тектонічні рухи. Утворюються Карпатські гори, відокремлюється Чорне море. Розвиваються людиноподібні мавпи. Починається зледеніння. Установлюється сучасна берегова лінія.

Де і чому в Україні відбуваються землетруси. 
Сейсмічно активна зона гір Вранча в Румунії

Сейсмічно активна зона гір Вранча, розташована в Румунії, на зламі Карпатської «підкови», між Східними й Південними Карпатами. Саме вона зумовлює найсильніші, до 7—8 балів, землетруси на південному заході України.

Закарпатська сейсмічно активна зона приурочена до глибинного розлому, у її межах відбувається розсування ділянки земної кори.

Землетруси Кримсько-Чорноморської зони приурочені до глибинного розлому, на північ від якого піднімаються Кримські гори, а на південь опускається Чорноморська глибоководна западина.

Південно-Азовська сейсмоактивна зона зумовлена розломом, на північ від якого опускається улоговина Азовського моря, а на південь — піднімається східне продовження Кримських гір на Керченському півострові.

Невеликі землетруси часом відбуваються в Передкарпатті, у зоні глибинного розлому, яким Карпатська складчаста споруда насувається на схід.

 

Категорія: Географія 8 клас | Додав: uthitel (22.12.2013)
Переглядів: 2732 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: