Урок 14 Фізична карта України. Низовини і височини - Географія 8 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Географія 8 клас

Урок 14 Фізична карта України. Низовини і височини

Урок 14

Фізична карта України. Низовини і височини

Мета: поглибити та систематизувати набуті з попередніх курсів географії знання учнів про рельєф; сформувати уявлення про загальні риси рельєфу на території України та розташування в її межах великих форм рельєфу; навчити учнів складати стислу характеристику певних форм рельєфу; удосконалювати вміння та навички учнів працювати з фізичною картою України, сприяти розвитку вміння зіставляти, аналізувати, описувати.

Обладнання: підручник, фізична карта України, контурні карти України, фотографії різних форм рельєфу, заготовки таблиці, шкільні навчальні атласи, географічні словники-довідники; роздавальний матеріал: аркуші з тестовими завданнями.

Тип уроку: комбінований (формування нових знань, умінь та навичок).

Основні поняття та назви: рельєф, низовина, височина, абсолютна висота, відносна висота, геоморфологія, г. Могила-Мечетна, Мізоцький кряж, г. Камула, г. Берда, г. Бельмак-Могила, г. Говерла, г. Роман-Кош, Поліська, Придніпровська, Полтавська, Причорноморська, Північнокримська, Закарпатська низовини, Придніпровська, Приазовська, Волинська, Подільська, Хотинська, Передкарпатська, Донецька, Середньоруська височини.

Очікувані результати: учні навчаться: аналізувати взаємозв’язок основних форм рельєфу та тектонічних структур; використовувати в навчальній роботі фізичну, геологічну, тектонічну карти; називати і показувати на карті: основні орографічні одиниці України — низовини, височини, гірські пасма, головні річкові долини, найвищі точки рівнинної частини Українських Карпат і Кримських гір, перевали; наводити приклади поширення основних типів і форм рельєфу.

I.   Організаційний момент

Коротко назвати основні етапи уроку, форми роботи та обладнання, яке необхідне для результативної навчальної діяльності, перелічити основні поняття та терміни, із якими учні працюватимуть, разом з учнями визначити мету й завдання роботи на уроці відповідно до його теми.

II. Актуалізація опорних знань і вмінь

Вступне слово вчителя

Подивіться уважно на фізичну карту України. Ви бачите, що рельєф території нашої країни досить різноманітний. Він представлений низовинами, височинами та горами. Кожна з форм рельєфу має свої характерні особливості, оскільки їх формування відбувалося протягом багатьох геологічних епох під впливом внутрішніх і зовнішніх сил Землі, що взаємодіяли між собою.

Запитання: як ви вважаєте, чи має практичне значення знання рельєфу для організації раціональної економічної діяльності?

Прийом «Бліцопитування»

1.   Який зв’язок існує між тектонічною будовою території України та розташуванням основних форм рельєфу?

2.   Яку інформацію надає нам геохронологічна таблиця?

3.   Що таке тектонічна структура? Які тектонічні структури ви знаєте?

4.   Що таке рельєф?

5.   Які основні форми рельєфу ви знаєте?

6.   Якими способами позначаються на фізичній карті різні форми рельєфу?

7.   Як за шкалою висот визначити висоту місцевості?

8.   Що можна сказати про рельєф України, розглянувши фізичну карту?

III.  Вивчення нового матеріалу

План вивчення нового матеріалу

1.   Рельєф. Геоморфологічна будова.

2.   Фізична карта України.

3.   Рівнини.

1.   Рельєф. Геоморфологічна будова.

Фронтальна бесіда

1)  Що таке геоморфологія?

2)  Під впливом яких сил сформувався рельєф України?

3)  Що ви розумієте під назвами «екзогенні» та «ендогенні» сили?

4)  Що таке вивітрювання?

5)  Який вплив на рельєф території країни мають неотектонічні рухи?

Робота зі схемою

Накреслити на дошці схему, пояснюючи її.


Робота з таблицею

Крім наведеної нижче таблиці учням можна запропонувати опрацювати таблицю в підручнику (1, с. 69).

Учитель: розгляньте таблицю і, використовуючи відповідні словники-довідники, дайте визначення понять, які в ній містяться.

Генетичні типи і форми рельєфу

Типи рельєфу

Форми рельєфу

Ендогенні

Тектонічні

Хребти, височини, рівнини, западини

Вулканічні

Кратери, лійки, конуси, лавові плато, нагір’я

Екзогенні

Водні

Річкові долини, балки, яри, вимоїни, тераси, дельти

Морські та озерні

Абразійні схили, ніші, пляжі, берегові вали, тераси

Льодовикові

Троги, кари, баранячі лоби, моренні горби, ози, ками

Карстові

Печери, лійки, гроти, понори, сталактити, сталагміти

Гравітаційні

Осипи, обвали, зсуви, випуклі та ввігнуті схили

Еолові

Западини, ніші, пасма, бархани, дюни

Техногенні

Кар’єри, копанки, виїмки, шахти, насипи, вали, терикони

Повідомлення учнів

Сталагміти

Сталагміти (від грец. stalagma — крапля) — натеклі мінеральні утворення (найчастіше вапнякові) у вигляді конусів, стовпів, що ростуть із долу печер та інших підземних порожнин у карсті назустріч сталактитам і нерідко зливаються з ними.

Сталактити

Сталактити (від грец. stalaktos — такий, що натік по краплі) — натеклі мінеральні утворення (найчастіше вапнякові), які звисають у вигляді бурульок, торочків і т. ін. зі стелі та верхньої частини стін печер та інших підземних порожнин у карсті.

Карст

Карст (від нім. Karst), карстові явища — явища, пов’язані з розчиненням природними водами гірських порід (гіпс, кам’яна сіль). Карст характеризується комплексом підземних (печери, порожнини, ходи, природні криниці) і поверхневих (лійки, пілля) форм рельєфу, своєрідністю циркуляції та режиму підземних вод, річкової мережі (що зникає в підземних порожнинах) та озер.

Терикон

Терикон (від фр. terri conique — конічний відвал породи) — насип (найчастіше конусоподібний) із порожньої породи на земній поверхні при шахті (копальні). Порода подається на вершину терикону в скипах або перекидних вагонетках.

(За матеріалами Енциклопедії Кирила та Мефодія)

Прийом «Географічний кінозал»

Перегляньте відеоролик про карстову печеру Оптимістичну (http://zur.in.ua/optim-cave.html).

2.   Фізична карта України.

Прийом «Географічний вернісаж»

Учні демонструють фотографії краєвидів України, які вони підготували. Окремим учням надається слово: розказати, де була зроблена фотографія, які особливості рельєфу характерні для цієї місцевості, а потім закріпити її на фізичній карті України у відповідному місці. Таким чином виходить ілюстрована карта України.

У процесі роботи учні підписують назви основних форм рельєфу на контурних картах України.

Прийом «Географічний кінозал»

Перегляньте відеоролик, який демонструє природу нашої країни (http://io.ua/v772f7a8b7c8cb9abd76e9d5726bfb597).

3.   Рівнини.

Варіант 1

Прийом «Географічна лабораторія»

Учні об’єднуються в шість груп. Учитель дає І групі заздалегідь підготовлену таблицю й учні за визначений час, працюючи з підручником, мають заповнити в ній відповідну частину, потім таблиця передається ІІ групі і т. д.

Розповідь учителя

Рівнини є переважним типом рельєфу України, охоплюючи близько 70 % її території. На півночі України розташована Поліська низовина, що має похил до річок Прип’яті та Дніпра. Висоти її не перевищують 200 м, тільки Словечансько-Овруцький кряж, що є припіднятим блоком Українського щита, піднімається до 316 м. В основі Поліської низовини лежать різні тектонічні структури: на заході — Волино-Подільська плита, у центральній частині — Український кристалічний щит, а на сході — Дніпровсько-Донецька западина. Західна частина Полісся складена в основному мергелями, крейдою та пісковиками, які утворюють горбисті підвищення. Більшість території низовини формувалася під впливом материкових зледенінь і тому складена пісками водно-льодовикового та річкового походження.

Придніпровська низовина розміщена між Дніпром на заході, Середньоруською височиною на сході, пониззям Десни на півночі та гирлом Самари на півдні. Територія, прилегла до Дніпра, має майже ідеально плоску поверхню із середніми висотами 100—150 м. Відповідає низовині Дніпровсько-Донецька тектонічна западина, кристалічний фундамент якої лежить на глибині 3000—8000 м. Поверхневі шари утворені на заході переважно піщаними, а на сході — лесовими відкладеннями. Це сприяє широкому розвитку яроутворення на території Придніпровської низовини. На сході долина Дніпра поступово переходить у Полтавську рівнину, яка має плоску й горбисту поверхню з долинами та балками.

Із південного заходу до Українських Карпат прилягає частина Середньодунайської низовини — Закарпатська низовина. Вона слабо похилена на південний захід і має абсолютні висоти 105—120 м. Поверхню Закарпатської низовини утворює плоска терасована долина річки Тиси з її притоками.

Причорноморська низовина охоплює широку смугу на півдні України вздовж Чорного та Азовського морів, а також Рівнинний Крим. В основі низовини залягає Причорноморська западина та Скіфська плита. Абсолютні висоти змінюються тут від 210—240 м на заході до 50—80 м на сході. Окремі ділянки поверхні лежать нижче рівня моря. Так, Хаджибейський лиман має 13 м, Куяльницький — 5 м. Складена поверхня Причорноморської низовини осадовими породами морського походження, а тому дуже розчленована глибокими (до 100 м) долинами річок та балками.

Складовою частиною Причорноморської низовини є Північнокримська рівнина, поверхня якої поступово знижується до Сиваша. Її абсолютні висоти не перевищують 40 м над рівнем моря. У межах країни вони утворюють майже суцільну смугу, яка простяглася через усю територію з північного заходу на південний схід. Відрізняються вони тектонічними структурами, формами поверхні, абсолютними висотами.

У центральній частині України розташована найбільша з височин — Придніпровська, яка лежить у межиріччі Дніпра й Південного Бугу. У її східній частині виділяється своєрідний район — Канівські гори з висотами 230 м. Формування височини пов’язано з виступами Українського кристалічного щита, що перекриті зверху незначними площами лесових порід. На півночі й півдні Придніпровська височина поступово переходить у низовини. Придніпровська височина має слабогорбисту поверхню із середніми висотами 220—240 м. Найвища точка має позначку 321 м.

На південному сході країни розташована Приазовська височина з висотами 150—300 м. Тут на поверхню виходять кристалічні породи, що утворюють підвищення, які в народі називають «могилами» (г. Бельмак-Могила, 324 м). У тектонічному відношенні вона відповідає лівобережній частині кристалічного щита. У долинах річок інколи відслонюються граніти, а на вершинах залягають леси. У західній частині України розташовані Подільська та Волинська височини, поверхні їх дуже розчленовані. Вони розділені рівниною Малого Полісся. Абсолютні висоти становлять 320—350 м (г. Камула, 471 м). На Волинській височині виділяється Мізоцький кряж, на Подільській — окремі масиви-гори: Кременецькі гори, Гологори, Розточчя, Опілля, Товтри (Медобори). Подільська височина є однією з найвищих частин усієї Східноєвропейської рівнини. Абсолютні висоти її перевищують 400 м. Рельєф Поділля дуже розчленований численними річковими долинами, ярами, балками, глибина яких сягає подекуди 150 м. Виділяються в його межах окремі кряжі, пасма горбів. На більшій частині території характерними є карстові явища (розчинення гірських порід поверхневими й підземними водами та утворення порожнин, печер, карстових лійок). Волинська височина підіймається над рівниною Малого Полісся в середньому на 30—50 м. Абсолютні позначки на ній змінюються від 200 до 300 м. На сході України розташована Донецька височина, її середні висоти становлять 75—300 м (найвища точка — г. Могила-Мечетна, 367 м). Її найвищу вододільну частину на південному сході називають Донецьким кряжем. Вона є залишком гір герцинського етапу горотворення. Тепер це горбиста височина, утворена кількома пасмами, що складені крейдяними породами. На територію України південно-західними відрогами заходить Середньоруська височина. Висота її в межах нашої країни не перевищує 236 м. Тут дуже багато ярів, балок. У її тектонічній основі залягає Воронезький масив, у межах якого піднятий кристалічний фундамент платформи, перекритий незначною товщею пухких осадових відкладень (знизу — крейдою, а зверху — лесами). Хвилясте плато поступово знижується від 240 до 150 м у південному та південно-західному напрямках. На межиріччі річок Пруту та Дністра розміщене хвилясте горбисте пасмо, що утворює Хотинську височину. Із південного заходу на північний схід височина тягнеться на 50 км, із середніми висотами 350—400 м; тут перебуває найвища точка рівнинної частини України — г. Берда (515 м). Височина складена вапняками, глинами, гіпсами, поверхня її розчленована притоками річок Пруту та Дністра, які мають глибокі долини з крутими схилами. Більша частина височини вкрита буковими й дубово-грабовими лісами. До північного краю Приазовської височини прилягає Донецька височина. На північному сході території України виділяються відроги Середньоруської височини. Рівнинні простори України є сприятливими для господарської діяльності. Ускладнюють її розвиток яри на височинах та Причорноморській низовині, заболоченість Поліської низовини тощо.

Варіант 2

Прийом «Географічна лабораторія»

Див. варіант 1 (виконується та сама робота, тільки за допомогою карт атласу).

Учитель у процесі виконання учнями цього завдання консультує кожну групу, слідкує за часом виконання роботи, контролює перебіг діяльності учнів.

IV.   Узагальнення та систематизація знань

Варіант 1

Прийом «Бліцопитування»

1.   Назвіть та покажіть на фізичній карті України основні форми рельєфу: низовини та височини.

2.   Назвіть процеси, які впливають на формування та зміни рельєфу України.

3.   Які форми мікрорельєфу ви знаєте? Назвіть їх та поясніть процеси їх утворення.

4.   Дайте господарську оцінку рельєфу України.

5.   Яка частина України відносно долини Дніпра є вищою?

6.   Долини яких річок розділяють великі форми рельєфу? У якому напрямі переважно течуть по них річки?

7.   У межах яких великих форм рельєфу розташована ваша область і ваш населений пункт?

8.   Укажіть позитивні і негативні риси впливу рельєфу на господарську діяльність населення в місцевості, у якій ви проживаєте.

Варіант 2

Прийом «Експрес-тест»

1.   Визначте загальногеографічну закономірність, яка пояснює розміщення основних форм рельєфу на території України.

А   залежність між географічною широтою та температурою повітря

Б   залежність між тектонічною будовою та рельєфом

В   залежність між геологічною будовою й утворенням корисних копалин

Г   залежність між поясами атмосферного тиску та кількістю опадів

2.   Назвіть горотворення, під час якого в Україні сформувались гори.

А   байкальське

Б   герцинське

В   альпійське

Г   мезозойське

3.   Визначте, який рельєф є для України переважним.

А   гірський

Б   низовинний

В   височинний

Г   рівнинний

4.   Укажіть назву геологічної ери, опис якої наведено: «Формування сучасного рельєфу, потужні процеси горотворення, руйнування гірських систем мезозойської ери, формування сучасного рослинного та тваринного світу з переважанням ссавців».

А   архейська

Б   кайнозойська

В   палеозойська

Г   протерозойська

5.   Яка височина є найвищою?

А   Хотинська

Б   Приазовська

В   Донецький кряж

Г   Словечансько-Овруцький кряж

6.   Яка низовина є найнижчою в межах України?

А   Поліська

Б   Північнокримська

В   Придніпровська

Г   Причорноморська

7.   Який із перелічених процесів є наслідком дії зовнішніх сил?

А   вулканізм

Б   землетруси

В   рухи літосфери

Г   вивітрювання

8.   Укажіть найвищу точку України.

А   г. Камула

Б   г. Берда

В   г. Говерла

Г   г. Роман-Кош

9.   Укажіть височину, найвищою точкою якої є г. Бельмак-Могила.

А   Придніпровська

Б   Подільська

В   Волинська

Г   Приазовська

10.   Який чинник визначає рівнинність рельєфу в Україні?

А   тектонічна будова

Б   геоморфологічна будова

В   геологічна будова

Г   структура четвертинних відкладень

11.   Укажіть процес, що відбувається здебільшого під впливом зміни температури повітря впродовж доби та року.

А   механічне вивітрювання

Б   хімічне вивітрювання

В   фізичне вивітрювання

Г   органічне вивітрювання

V.  Підсумки уроку

Прийом «Аукціон»

Методика проведення: див. урок 1.

Учитель орієнтує учнів на короткі змістовні речення. Якщо є необхідність, твердження учнів підкріплюються використанням ілюстрацій у підручнику або настінної географічної карти.

VI.   Домашнє завдання

1.   Підручник

2.   Підготуйте фотографії гірських краєвидів України.

3.   Випереджальне завдання: підготуйте короткі повідомлення про несприятливі фізико-географічні процеси, які характерні для гірських районів України (селі, зсуви, повені), антропогенні форми рельєфу (кар’єри, терикони).

Матеріал для повідомлень

Сель

Сель (від араб. «сайль» — бурхливий потік) — грязьові або грязьокам’яні потоки, які раптово виникають у руслах гірських річок унаслідок різкого паводка, викликаного інтенсивними зливами, бурхливим сніготаненням та іншими причинами. Можуть спричиняти величезні руйнування. Боротьба із селями ведеться переважно шляхом закріплення ґрунтового й рослинного покриву, будівництва спеціальних гідротехнічних споруд (наприклад гребель).

Зсув

Зсув — сповзання й відрив мас гірських порід униз схилом під дією сили тяжіння. Зсуви виникають у результаті порушення природної рівноваги залягання верств гірських порід із розривом їх суцільності та переміщенням у горизонтальному або близькому до нього напрямі. Вони часті на схилах долин або річкових берегів, у горах, на берегах морів. Найчастіше зсуви виникають на схилах, складених водотривкими й водоносними породами, які чергуються. Зсуви можуть виникати під час горотворення, унаслідок зволоження ґрунту, а також у результаті нераціональної господарської діяльності людини (техногенні при гірничих та будівельних роботах тощо).

Причиною утворення зсувів є порушення рівноваги між силою тяжіння й утримуючими силами, найпоширенішими причинами якої у свою чергу є:

•     збільшення крутизни схилу в результаті підмиву водою;

•     ослаблення міцності порід при вивітрюванні або перезволоженні опадами та підземними водами;

•     дія сейсмічних поштовхів;

•     будівельна й господарська діяльність.

Зазвичай зсув має форму півкільця, утворюючи пониження всередині.

Зсуви шкодять сільськогосподарським угіддям, підприємствам, населеним пунктам. Для боротьби з ними застосовуються споруди для підтримання берегів, насадження рослинності та ін.

(За матеріалами http://uk.wikipedia.org/wiki/Зсув_ґрунту)

Повінь

Повінь — значне затоплення місцевості в результаті підвищення рівня води в річці, озері або морі в період сніготанення, злив, вітрових нагонів води.

Повінь (повідь, повіддя) — це природне лихо, що виникає, коли вода виходить за межі звичайних для неї берегів і затоплює значні ділянки суходолу. Терміни «повінь» та «повідь» у повсякденній мові вживають як синоніми. У гідрології повенями називають регулярні розливи водойм, які повторюються зазвичай щороку і часто не спричиняють стихійного лиха. Нерегулярні розливи називаються паводками.

Зазвичай причиною повені є значне підвищення рівня води. На річках це трапляється внаслідок збільшення припливу води, танення снігів, дощів тощо. На озерах чи водосховищах — унаслідок перевищення припливу води над відпливом. Часом причиною повені може стати вітер, який «наганяє» воду. Ще однією причиною підняття рівня води може стати утруднення відпливу через технічні несправності на штучних водоймах чи природні греблі, що часом утворюються на гірських річках у результаті зсувів (зазвичай після землетрусів). Ще однією причиною повені може стати прорив води на рівнину, рівень якої розташований нижче за рівень води. Такі повені зазвичай трапляються внаслідок прориву дамб або зміни річкового русла.

(За матеріалами http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%8C)

Кар’єр

Кар’єр (від фр. carriere) — сукупність гірських утворень, що виникли при видобутку корисної копалини відкритим способом; гірське підприємство з видобутку корисних копалин відкритим способом.

Терикон 

Терикон — це насип, найчастіше конусоподібний, із порожньої породи на земній поверхні при шахті (копальні).

У Донецькій області налічується 641 терикон (1257 в усьому Донбасі), що займають площу в 5000 га, або ж 0,2 % від загальної площі області. Перші донецькі штучні гори з’явилися тут ще до революції.

Жодних географічних назв або специфічної нумерації терикони не мають. Існують лише народні найменування та орієнтація за найближчими іменованими об’єктами, поблизу яких вони утворилися (вугільні шахти). За кожний терикон в оригіналі відповідає шахта, яка його створила. На практиці ж половина шахт закриті, а ці рожеві гіганти порожньої породи змушені існувати самостійним життям під блакитним небом Донбасу.

Так, трапляється, що терикони горять. Що найцікавіше, не ззовні, а зсередини. Нагору непомітно здіймається чадний газ, а температура всередині подекуди сягає 3000 градусів, а інколи вони можуть вибухати.

(За матеріалами http://bezlik.kultor.com.ua/2009/06/19/terykony-z-chym-jih-jidyat)

 

Категорія: Географія 8 клас | Додав: uthitel (22.12.2013)
Переглядів: 5831 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 1
1  
Я карту шукав!!!

Ім`я *:
Email *:
Код *: