Урок 13 Геологічна карта України. Вік і поширення гірських порід. Геохронологічна таблиця. Зміна природних умов території України - Географія 8 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Географія 8 клас

Урок 13 Геологічна карта України. Вік і поширення гірських порід. Геохронологічна таблиця. Зміна природних умов території України
Урок 13
Геологічна карта України. Вік і поширення гірських порід.
Геохронологічна таблиця. Зміна природних умов території
України в архейську, протерозойську, палеозойську,
мезозойську, кайнозойську ери
Мета: познайомити учнів із геологічною картою України, показати приклади можливого її практичного використання; дати уявлення про вік і поширення гірських порід у межах території України; навчити працювати з геохронологічною таблицею; сформувати уявлення учнів про зміну природних умов на території України за часів архейської, протерозойської, палеозойської, мезо-зойської, кайнозойської ер; сприяти формуванню наукового світогляду про будову земної кори.
Обладнання: геологічна та тектонічна карти України, карти атласів, геохронологічна таб-лиця; роздавальний матеріал: аркуші з тестовими завданнями.
Тип уроку: комбінований (формування нових знань, умінь та навичок).
Основні поняття та назви: тектоніка, геологічний час, тектонічна структура, плита, платформа, зона підвищеної сейсмічної активності, геохронологічна таблиця.
Очікувані результати: учні навчаться: визначати вік гірських порід за геологічною картою; порівнювати особливості природних умов території України в різні ери; пояснювати геохроноло-гію розвитку території України; оцінювати вплив дніпровського зледеніння, лесонакопичення, неотектонічних рухів на формування рельєфу території України; наводити приклади поширення гірських порід різного віку.
Словничок
Палеогеографія — наука, яка вивчає природні умови нашої планети та її окремих частин у минулому, у певні відрізки геологічного часу.
I. Організаційний момент
Оголосити учням тему уроку, назвати основні етапи роботи на уроці, форми роботи та облад-нання, яке необхідне для результативної навчальної діяльності, разом з учнями визначити мету й завдання роботи на уроці відповідно до його теми.
II. Актуалізація опорних знань і вмінь
Прийом «Бліцопитування»
1. Чи знаєте ви, що вивчає наука геоморфологія?
2. Як ви розумієте поняття «геологічний час»?
3. На які три групи за походженням поділяють гірські породи?
4. Дайте визначення поняття «рельєф».
5. Назвіть відомі вам форми рельєфу.
6. Як співвідносяться за площею низовини, височини та гори в межах території України?
7. Що таке сейсмічний пояс?
8. Що називається ерозією?
9. Коли було останнє зледеніння?
10. Яку територію охопив льодовик?
11. Як льодовик вплинув на формування рельєфу України?
III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
Вступне слово вчителя
Існує така легенда:
«Був собі в стародавні часи легендарний герой на ім’я Кідца. Подорожував він Землею.
І от одного разу потрапив він у велике місто. Побачив гомінкий базар. Підійшов до одного з торговців та спитав, чи давно стоїть у цьому місці це славетне місто. На що торговець відповів, що місто це дуже старовинне і що його батько, дід та прадід із давніх-давен були його мешканцями та торгували на цьому базарі.
Кідца подивився на славетне місто та пішов собі далі.
Через багато сотень років він знов потрапив у цю місцевість і побачив на місці славетного міс-та поле, на якому батько із сином в’язали у снопи пшеницю. Кідца спитав у них, чи давно вони обробляють це поле, адже тут донедавна ще було славетне місто. Батько разом із сином відповіли, що скільки вони себе пам’ятають, стільки існує це поле, ще дід діда обробляв його та вирощував на ньому пшеницю. Кідца здивувався такій відповіді та й пішов далі.
Минуло ще чимало сотень років. Кідца знову повернувся в цю місцевість та побачив синє море на місці колишнього багатого на врожай поля пшениці. Здивувавшись, він спитав у рибалок, що вибирали рибу, чи давно вони займаються тут цим промислом, адже нещодавно тут було чудове поле. Рибалки дуже здивувалися цьому запитанню та відповіли, що їх діди-прадіди ловили тут рибу і ніхто ні про яке поле ніколи не чув…».
Ця легенда має дуже глибокий зміст. Вигляд нашого краю змінювався під впливом зовнішніх та внутрішніх сил Землі. За часів геологічної епохи територія нашого краю не один раз була дном моря, не раз укривалася густими лісами, тут росли папороті, хвощі, плауни. Були тут і діючі вул-кани. Тваринами, що зустрічалися найчастіше, були динозаври. Скелет одного з них було знайде-но в районі міста Дружківка, у довжину він сягав понад 30 м.
(За матеріалами: Капіруліна С. Л., Сорока М. В. Усі уроки географії: 8 клас. — Х.: Вид. група «Основа», 2008. — 240 с.)
IV. Вивчення нового матеріалу
План вивчення нового матеріалу
1. Геологічна карта України. Геохронологічна таблиця. Зміна природних умов території Укра-їни в архейську, протерозойську, палеозойську, мезозойську, кайнозойську ери.
2. Вік і поширення гірських порід.
Розповідь учителя
За допомогою геологічної карти можна відтворити подорож у просторі та часі, а за допомогою геохронологічної таблиці — подорож лише в часі. Але вони доповнюють одна одну. Користуватися картою на перший погляд складно, адже вона подібна до якоїсь мозаїки, що має хаотичну, як спочатку здається, будову. Однак, якщо уважно придивитися до карти та ретельно переглянути легенду карти, то стає зрозумілим, що нічого складного карта на відображає. Кожний колір показує гірські породи певного віку, за допомогою легенди карти можна визначити цей вік.
Земна кора дуже неоднорідна, що зумовлене особливостями її формування протягом тисячо-літь.
ГЕОХРОНОЛОГІЧНА ШКАЛА
Щоб легше уявити геологічний час, можна зробити цікаве порівняння-екскурс.
Якщо взяти 100 млн років за один рік, то вік нашої планети — 46 років, із яких про перші сім років її життя вченим нічого не відомо; до 42 років на материках не було життя; тільки рік тому Земля вкрилася пишною рослинністю, на ній оселилися динозаври; на минулому тижні в Африці з’явилися перші люди; наприкінці цього тижня Землю покривали льодовики; годину тому люди почали займатися землеробством; в останню хвилину почався розвиток промисловості.
1. Геологічна карта України. Геохронологічна таблиця.
Варіант 1
Прийом «Географічна лабораторія»
Завдання: об’єднайтеся в пари та розгляньте геологічну карту України та геохронологічну таб-лицю. Визначте та назвіть:
1) найдавнішу та наймолодшу ери;
2) періоди, із яких складаються палеозойська, мезозойська та кайнозойська ери;
3) епохи горотворення;
Варіант 2
Прийом «Домашня заготовка»
Завдання: об’єднайтеся у п’ять груп і розкажіть про розвиток природних умов на Землі в ар-хейську, протерозойську, палеозойську, мезозойську, кайнозойську ери.
Повідомлення учнів
РОЗВИТОК ПРИРОДНИХ УМОВ НА ЗЕМЛІ В АРХЕЙСЬКУ ЕРУ
Значна територія України вкрита горами, відбувається активна вулканічна діяльність, процеси горотворення, на поверхню виливається магма. Формується Український щит, який пізніше розбивається на окремі блоки.
РОЗВИТОК ПРИРОДНИХ УМОВ НА ЗЕМЛІ В ПРОТЕРОЗОЙСЬКУ ЕРУ
По всій території відбуваються інтенсивні рухи земної кори. Мілководне Рифейське море за-ймає територію сучасної Волині та Поділля. Сліди активної вулканічної діяльності прослідкову-ються на прикладі базальтових родовищ Рівненщини.
РОЗВИТОК ПРИРОДНИХ УМОВ НА ЗЕМЛІ В ПАЛЕОЗОЙСЬКУ ЕРУ
Упродовж палеозою відбувається багато значних подій. Інтенсивной розвиток органічного сві-ту. Море вкриває західну частину території. На південному сході починає формуватися Дніпров-сько-Донецька западина й Донецька складчаста область. Формуються Пракарпати. Клімат посту-пово змінюється від вологого субтропічного на більшості території до напівпустельного. У дель-тах річок та по берегах озер розвиваються торфові болота. Відбувається поступове зникнення лісів із папороті та плаунів.
РОЗВИТОК ПРИРОДНИХ УМОВ НА ЗЕМЛІ В МЕЗОЗОЙСЬКУ ЕРУ
Територія майже всієї України поступово то ставала дном моря, то піднімалася з води. Про це свідчать значні товщі осадових відкладень тих часів. У Донбасі відновилися інтенсивні горотворчі процеси. Починається утворення Карпат і Кримських гір. Розвиваються птахи, з’являється флора, яка дає початок сучасній рослинності.
РОЗВИТОК ПРИРОДНИХ УМОВ НА ЗЕМЛІ В КАЙНОЗОЙСЬКУ ЕРУ
Починаються процеси альпійського горотворення. Інтенсивно виявляються тектонічні рухи. Утворюються Карпатські гори, відокремлюється Чорне море. Розвиваються людиноподібні мавпи. Починається зледеніння. Установлюється сучасна берегова лінія.
Розповідь учителя
Найсуттєвіший вплив на формування верхнього шару гірських порід і невеликих форм рельєфу мали льодовики, що наступали зі Скандинавського півострова. Найбільший вплив мало дніпровське зледеніння (290—240 тис. років тому). Його наслідки значною мірою впливають на сучасну природу України.
Виділяють два етапи дніпровського зледеніння:
• етап наступу льодовика;
• етап його танення.
На етапі наступу під тиском великої маси льоду утворювалися долини льодовикового виорю-вання (льодовик діяв, ніби величезний плуг). Під час короткочасних зупинок у русі льодовик утворював вали й куполи напірних морен. (Морена — нагромадження несортованих нанесень — валунів, пісків, глин.) Наступаючи, льодовик діяв, ніби величезний бульдозер.
Із прильодовикових районів сильними вітрами переносився пил, який відкладався й накопичувався на земній поверхні. При ущільненні із цих відкладів утворювалися леси й лесоподібні суглинки.
Лесоподібні гірські породи покривають 70 % площі України. На цих породах у міжльодовикові епохи формувалися найбільш родючі ґрунти, а нині найкраще зростає культурна рослинність.
На етапі танення льодовика утворювалися потужні потоки талих вод і озера. У великих зни-женнях земної поверхні талі льодовикові води переносили й накопичували товщі піщаних, супі-щаних і піщано-глинистих відкладень (найбільше — у межах Поліської низовини).
Антропогеновий період триває. Остання льодовикова епоха завершилася близько 12 тис. років тому (а разом із нею — палеоліт — давній кам’яний вік у матеріальній історії людства). Розпоча-лася сучасна міжльодовикова епоха (голоцен), упродовж якої діяльність людини дедалі більше впливає на зміни земної поверхні й навіть земних надр.
(За матеріалами: Географія / Авт.-упорядн.: Л. Пасенко, М. Сорока, С. Капіруліна, Н. Бєскова, Л. Паламарчук. — 2-ге вид. — К.: ТОВ «Казка», 2010. — (Серія «Новий довідник»).)
2. Вік і поширення гірських порід.
Випереджальне завдання
Учні під час розповіді вчителя заповнюють таблицю.
Розповідь учителя
(Розповідь включає в себе запитання для роботи з настінною картою.)
Український щит є піднятою ділянкою платформи. Кристалічні породи, що його складають, можна побачити в долинах річок, де вони часто виходять на поверхню.
Завдання: пригадайте, які форми рельєфу відповідають Українському щиту. (У сучасному рель-єфі Український щит представлений Придніпровською та Приазовською височинами.)
Щит складений найдавнішими гірськими породами. Їх вік становить 3,5—4 млрд років: грані-ти, гнейси, кварцити, пісковики тощо. Докембрійська поверхня щита є нерівною, її перекриває потужна товща палеозойських, мезозойських і кайнозойських осадових гірських порід. Український щит розбитий густою мережею глибинних розломів на окремі, зміщені один відносно одного блоки. Із розломами пов’язана більшість річкових долин. Такими самими розломами щит відокремлюється від Дніпровсько-Донецької, Причорноморської западини та Волино-Подільської плити. У місцях, де осадових порід мало, кристалічні породи виходять на поверхню.
На захід від Українського щита розташована Волино-Подільська плита. У її межах докембрій-ський фундамент залягає на глибинах 2000—2500 м. На північ від неї перебуває Галицько-Волинська западина, де докембрійський фундамент опущений на глибину 3000—7000 м. На його поверхні залягають потужні товщі палеозойських, мезозойських та кайнозойських відкладень.
На схід від Українського щита розташована Дніпровсько-Донецька западина.
Завдання: пригадайте, яка форма рельєфу відповідає Дніпровсько-Донецькій западині? (У ре-льєфі на поверхні їй відповідає Придніпровська низовина.)
Дніпровсько-Донецька западина розташована під осадовими породами на глибині до 12 км, що є однією з найбільших западин Східноєвропейської платформи. Вона складена осадовими відкла-деннями палеозойського, мезозойського та кайнозойського періодів. Із породами девонського і кам’яновугільного періодів пов’язані родовища нафти й газу, а також солі, що поховані під інши-ми осадовими породами.
На південний схід від Дніпровсько-Донецької западини розташована Донецька складчаста об-ласть, виражена в сучасному рельєфі Донецькою височиною — кряжем. Там на поверхню виходять девонські та карбонові (кам’яновугільні) породи. Це структура герцинського горотворення. Із товщею карбонових відкладень, потужність яких досягає 12 км, пов’язані поклади кам’яного вугілля.
На північний схід від Дніпровсько-Донецької западини розташований схил Воронезького кристалічного масиву. Докембрійські породи, якими він складений, залягають на глибині від 150 до 900 м.
Завдання: пригадайте, яка сучасна форма рельєфу відповідає Воронезькому кристалічному ма-сиву. (У сучасному рельєфі це західні схили Середньоруської височини.)
На південь від Українського щита розташована Причорноморська западина.
Завдання: пригадайте, яка сучасна форма рельєфу відповідає Причорноморській западині. (У рельєфі їй відповідає Причорноморська низовина.)
Западина перебуває на південній окраїні Східноєвропейської платформи. Докембрійський фу-ндамент залягає тут на глибинах 600—3200 м, вище нагромаджуються палеозойські, мезозойські та кайнозойські відкладення.
На південь від Східноєвропейської платформи розташовується Скіфська платформа, що утворилася під час герцинського горотворення. Більша її частина лежить під водами Чорного й Азовського морів.
Завдання: пригадайте, яка сучасна форма рельєфу відповідає Скіфській платформі. (У сучасно-му рельєфі це рівнинний Крим.)
Фундамент Скіфської платформи залягає на глибинах від 500 м на півдні до 6000 м на півночі.
Складчасті структури Українських Карпат — це гірські споруди альпійського горотворення.
Завдання: пригадайте, які сучасні форми рельєфу їм відповідають. (До них належать Передкарпатський прогин, складчасті гори та Закарпатська западина.)
Вони складені переважно крейдовими, палеогеновими та неогеновими відкладеннями. У су-часному рельєфі складчастим структурам відповідають пасма гірських хребтів та улоговини між ними. Передгірний прогин у рельєфі виражений Передкарпатською височиною, Закарпатська за-падина — однойменною низовиною.
Складчасті структури Кримських гір — це велике підняття, частина якого занурена в Чорне море. Гори складені переважно мезозойськими та кайнозойськими відкладеннями, вулканічними породами. У межах Головного пасма поширені відкладення тріасового та юрського періодів.
У межах Середземноморського рухливого поясу по глибинних тектонічних розломах проявля-ються землетруси, поширення яких утворює зони сейсмічної активності.
Повідомлення учнів
ДЕ І ЧОМУ В УКРАЇНІ ВІДБУВАЮТЬСЯ ЗЕМЛЕТРУСИ.
СЕЙСМІЧНО АКТИВНА ЗОНА ГІР ВРАНЧА В РУМУНІЇ
Сейсмічно активна зона гір Вранча, розташована в Румунії, на зламі Карпатської «підкови», між Східними й Південними Карпатами. Саме вона зумовлює найсильніші, до 7—8 балів, землет-руси на південному заході України.
Закарпатська сейсмічно активна зона приурочена до глибинного розлому, у її межах відбува-ється розсування ділянки земної кори.
Землетруси Кримсько-Чорноморської зони приурочені до глибинного розлому, на північ від якого піднімаються Кримські гори, а на південь опускається Чорноморська глибоководна запади-на.
Південно-Азовська сейсмоактивна зона зумовлена розломом, на північ від якого опускається улоговина Азовського моря, а на південь — піднімається східне продовження Кримських гір на Керченському півострові.
Невеликі землетруси часом відбуваються в Передкарпатті, у зоні глибинного розлому, яким Карпатська складчаста споруда насувається на схід.
Прийом «Кути»
Методика проведення: учні об’єднуються у п’ять груп. Кожна група отримує матеріал для самостійного опрацювання. Під час роботи можна використовувати карти атласу, шкільні на-стінні карти, матеріали підручника тощо.
Робота починається з розповіді вчителя.
Учитель: історія розвитку земної кори протікає згідно із закономірністю періодичності процесів у природі. За даними геологічних та астрономічних досліджень, під час обертання Сонця разом із планетами по еліпсу навколо центру Галактики відстань від нашої Сонячної системи до центру Галактики змінюється. У періоди, коли Сонце й планети розташовуються якнайдалі від центру Галактики, надра Землі стискуються (унаслідок зменшення сили тяжіння), а земна кора ніби зморщується, активізується горотворення, унаслідок затягування океанічних літосферних плит під материкові, зминання у складки осадових порід колишнього дна океанів зростає відносна площа суходолу. І навпаки, у періоди найближчого розташування Землі до центру Галактики її надра розширюються (унаслідок збільшення сили тяжіння), а земна кора розтягується, зростають площі океанів за рахунок утворення нової земної кори океанічного типу, а в межах материків виникають глибокі тріщини.
Такі поступові зміни земної кори й рельєфу Землі, які тривають від початку одного розширен-ня Землі до початку іншого, називаються геотектонічними циклами. Середня тривалість одного такого циклу становить близько 176 млн років. Вона відповідає одному оберту Сонячної системи навколо центру Галактики. Отже, рух Сонячної системи навколо центру Галактики, згідно з ви-кладеною гіпотезою, є головною причиною періодичності в розвитку земної кори.
Завдання: спробуйте прослідкувати геотектонічні цикли та їх прояв у межах території України. Проаналізуйте наданий матеріал, скориставшись картами й геохронологічною таблицею, зробіть відповідні висновки.
І група
БАЙКАЛЬСЬКИЙ ГЕОТЕКТОНІЧНИЙ ЦИКЛ (650—540 млн років тому)
Основні події: на початку циклу — утворення Давньоатлантичного океану; наприкінці — за-криття океану, горотворення на захід і південь від Східноєвропейської платформи. Складчасті структури цього циклу залягають у фундаменті Скіфської плити, Львівського прогину та Карпат.
ІІ група
КАЛЕДОНСЬКИЙ ГЕОТЕКТОНІЧНИЙ ЦИКЛ (540—408 млн років тому)
Протікав у межах нинішньої Західноєвропейської платформи.
ІІІ група
ГЕРЦИНСЬКИЙ ГЕОТЕКТОНІЧНИЙ ЦИКЛ (408—225 млн років тому)
На початку циклу — розширення, утворення морського басейну на місці сучасної Скіфської плити, Пракарпат; утворення Дніпровсько-Донецької западини та Львівського прогину; наприкін-ці циклу — стиснення земної кори, формування Донецької, Пракарпатської, Пракримської герцинських складчастих систем. Нині герцинські складчасті структури залягають у фундаменті Скіфської плити.
IV група
КІММЕРІЙСЬКИЙ ГЕОТЕКТОНІЧНИЙ ЦИКЛ (225—105 млн років тому)
Почався з нового опускання окраїн платформи. Наприкінці циклу протікало складкотворення й горотворення в межах Скіфської плити та Кримської складчастої системи. Сформувалася Причорноморська западина.
V група
АЛЬПІЙСЬКИЙ ГЕОТЕКТОНІЧНИЙ ЦИКЛ (105—0 млн років тому)
На початку циклу утворився Карпатський морський басейн. 25 млн років тому розпочалося формування сучасного рельєфу: поступове загальне підняття суходолу в межах Східноєвропейсь-кої платформи, утворення сучасних Карпат та оновлення Кримських гір.
V. Узагальнення та систематизація знань
Варіант 1
Прийом «Бліцопитування»
1. Що відображає геохронологічна таблиця?
2. Яку інформацію можна отримати за допомогою геологічної карти?
3. Чому в історії Землі відносна площа суходолу то зменшувалася, то збільшувалася?
4. Що називається геотектонічним циклом?
5. Схарактеризуйте причини існування геотектонічних циклів.
6. Де в межах України на земну поверхню виходять найдавніші гірські породи?
7. Коли і як вони утворилися?
8. Схарактеризуйте основні зміни природних умов у межах України впродовж антропогенового періоду.
9. Чим відрізняється історія геологічного розвитку платформ і рухливих поясів?
10. Як наслідки дніпровського зледеніння вплинули на сучасну природу України?
11. Земля максимально наблизиться до центру Галактики через 20 млн років. Спрогнозуйте зміни, які відбуватимуться тоді в рельєфі України.
Варіант 2
Прийом «Експрес-тест»
1. Найбільш молодими відкладеннями на території України є:
А палеогенові
Б неогенові
В четвертинні
Г крейдові
2. Яке з перелічених горотворень є найдавнішим?
А альпійське
Б герцинське
В каледонське
Г мезозойське
3. Виберіть правильне твердження.
А в архейську еру на території України відбувалися горотворчі процеси, вулканізм, проце-си вивітрювання гірських порід
Б в архейську еру відбувалися коливальні рухи земної кори, спостерігалось материкове зледеніння
В в архейську еру більша частина території перебувала під морем
Г в архейську еру спостерігався вулканізм та накопичення значних товщ крейди в тектоні-чних западинах
4. Виберіть правильне закінчення твердження: «Україна розташована в межах…».
А давньої Західноєвропейської платформи та молодого Альпійсько-Гімалайського склад-частого поясу
Б молодої Східноєвропейської платформи та молодого Альпійсько-Гімалайського склад-частого поясу
В давньої докембрійської Східноєвропейської платформи та молодого Альпійсько-Гімалайського складчастого поясу
Г давньої Східноєвропейської платформи та давнього Альпійсько-Гімалайського складча-стого поясу
5. Укажіть тектонічну структуру, яка займає більшу частину території України.
А Західноєвропейська платформа
Б Східноєвропейська платформа
В Скіфська платформа
Г Український щит
6. Яка з перелічених тектонічних структур має найбільший вік?
А Західноєвропейська платформа
Б Східноєвропейська платформа
В Скіфська платформа
Г Альпійська складчаста система
7. Українські Карпати — це:
А молоді середньовисокі гори
Б старі середньовисокі гори
В молоді високі гори
Г молоді середньовисокі гори
8. Яке з перелічених горотворень є найбільш молодим?
А альпійське
Б герцинське
В каледонське
Г мезозойське
9. Під час якого горотворення в Україні сформувалися Карпати та Кримські гори?
А герцинського
Б каледонського
В мезозойського
Г альпійського
VI. Підсумки уроку
Варіант 1
Прийом «Аукціон»
Методика проведення: див. урок 1.
Варіант 2
Прийом «Мікрофон»
Методика проведення: див. урок 5.
VII. Домашнє завдання
1. Підручник
2. Підготуйте фотографії краєвидів України.
3. Випереджальне завдання: підготуйте короткі повідомлення про сталактити, сталагміти, ка-рстові форми рельєфу, терикони.
Матеріал для повідомлень
СТАЛАГМІТИ
Сталагміти (від грец. stalagma — крапля) — натеклі мінеральні утворення (найчастіше вапня-кові) у вигляді конусів, стовпів, що ростуть із долу печер та інших підземних порожнин у карсті назустріч сталактитам і нерідко зливаються з ними.
СТАЛАКТИТИ
Сталактити (від грец. stalaktos — такий, що натік по краплі) — натеклі мінеральні утворення (найчастіше вапнякові), які звисають у вигляді бурульок, торочків і т. ін. зі стелі та верхньої час-тини стін печер та інших підземних порожнин у карсті.
КАРСТ
Карст (від нім. Karst), карстові явища — явища, пов’язані з розчиненням природними водами гірських порід (гіпс, кам’яна сіль). Карст характеризується комплексом підземних (печери, порож-нини, ходи, природні криниці) і поверхневих (лійки, пілля) форм рельєфу, своєрідністю циркуляції та режиму підземних вод, річкової мережі (що зникає в підземних порожнинах) та озер.
ТЕРИКОН
Терикон (від фр. terri conique — конічний відвал породи) — насип (найчастіше конусоподіб-ний) із порожньої породи на земній поверхні при шахті (копальні). Порода подається на вершину терикону в скипах або перекидних вагонетках.
(За матеріалами Енциклопедії Кирила та Мефодія)
Категорія: Географія 8 клас | Додав: uthitel (22.12.2013)
Переглядів: 3837 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: