Урок 11 Підсумковий урок за темами: «Вступ», «Фізико-географічне положення України», «Джерела географічної інформації», «Географічні досл - Географія 8 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Географія 8 клас

Урок 11 Підсумковий урок за темами: «Вступ», «Фізико-географічне положення України», «Джерела географічної інформації», «Географічні досл

Урок 11

Підсумковий урок за темами: «Вступ», «Фізико-географічне
положення України», «Джерела географічної інформації»,
«Географічні дослідження на території України»

Мета:  підбити підсумки вивчення тем: «Вступ», «Фізико-географічне положення України», «Джерела географічної інформації», «Географічні дослідження на території України»; визначити рівень навчальних досягнень учнів, рівень умінь та навичок розв’язання географічних задач, роботи з географічними картами, додатковими джерелами географічної інформації.

Обладнання: контурні карти, топографічні карти; роздавальний матеріал: аркуші з тестовими завданнями.

Тип уроку: корекції, систематизації та узагальнення вивченого матеріалу, оцінювання рівня навчальних досягнень учнів.

Очікувані результати: учні навчаться: характеризувати методи географічних досліджень, кордони та особливості географічного положення України, положення України відносно годинних поясів; наводити приклади формування території України, картографічних проекцій, видів спотворень на картах; внеску видатних учених — дослідників природних умов і природних ресурсів України різних часів; показувати на карті одиниці адміністративно-територіального устрою, крайні точки України, суміжні з Україною держави; географічний центр України та Європи; робити висновки: про особливості географічного положення України, переваги та недоліки географічного положення країни; про особливості положення України в годинних поясах; самостійно користуватися топографічними картами, атласами, географічними енциклопедіями, словниками, довідниками як джерелами географічної інформації.

I.   Організаційний момент

Коротко назвати основні етапи уроку, форми роботи та обладнання, яке необхідне для результативної навчальної діяльності, разом з учнями визначити мету та завдання роботи на уроці відповідно до його теми.

II. Актуалізація опорних знань і вмінь

Прийом «П’ять речень»

Методика проведення: див. урок 8.

Учні об’єднуються в групи, кожна з яких відповідає за окрему тему з тих, що вже вивчено: «Вступ», «Фізико-географічне положення України», «Джерела географічної інформації», «Географічні дослідження на території України». Учні працюють чітко визначений час, після чого підбивають підсумки роботи, оголошують її результати.

Повідомлення учнів

Історія географічних досліджень рідного краю

Г. Гайко, В. Білецький, Т. Мікось, Я. Хмура. Гірництво та підземні споруди в Україні та Польщі (нариси з історії). — Донецьк: УКЦентр, Донецьке відділення НТШ, «Редакція гірничої енциклопедії», 2009. — 296 с. (унікальне видання, що містить у собі історичні нариси про історичні шляхи освоєння надр України та Польщі (с. 145)).

(http://www.experts.in.ua/baza/doc/download/maketRed1.pdf)

Григорій Капустін

Народився в селі Данилівське Костромського повіту в сім’ї кріпосного селянина. Дата народження не встановлена. Був виборним піддячим Приказної ізби в селі Данилівське протягом 17 років.

Захоплювався геологією та досяг успіхів у виявленні руд, що сприяло його виклику до Берг-колегії. Багато разів брав участь в експедиціях, присвячених пошуку корисних копалин. Від 1715 до 1723 р. під час експедицій, у які він їздив за наказом Петра І, відкрив родовища золота, срібла й інших корисних копалин у воронезькому та устюзькому краях і родовища кам’яного вугілля в Донецькому кам’яновугільному басейні. Відкриття Капустіним наприкінці 1721 р. на річці Кундрючій родовища кам’яного вугілля дало початок роботам із геологічної розвідки Донецького кам’яновугільного басейну.

Григорій Капустін упритул наблизився до вугільних родовищ, брав проби поблизу Тули, Воронежа й на Дону, однак проби цих копалин не підтвердили наявності в них паливних якостей. Нижче представлений фрагмент із протоколу Берг-колегії (від 4 липня 1723 р.) про результати досліджень ковальським майстром Марком Реєром проб кам’яного вугілля, видобутого Г. Капустіним: «І проти вишчеописаного протоколу артилерії іноземець ковальський майстер сказав: яке земляне вугілля дане йому пробувати, яке взяте у Воронезькій губернії та в донських містечках, знайдене доносителем піддячим Григорієм Капустіним, і він, Реєр, те вугілля пробував, і за пробою виявилося, що від цього вугілля дійства жодного не було, тільки це вугілля у вогні тріщить і лише почервоніє, а жару від нього ніякого немає, і як витягнеш із вогню, буде чорне, як і перший…».

Берг-колегія затвердила рішення не давати Капустіну винагороди, оскільки в привезених ним зразках не було виявлено корисних властивостей. Незабаром рудознавця взагалі заарештували за звинуваченням у приховуванні листа про зловживання повітових чиновників. Хоча Капустіна невдовзі було звільнено, у новій експедиції на Донбас у 1724 р. йому вже не довірили керівництво пошуками — їх очолив англієць Грегорі Ніксон, а розпоряджатися коштами експедиції було доручено унтер-офіцеру А. Маслову.

(За матеріалами http://ru.wikipedia.org/wiki/Капустин,_Григорий_Григорьевич)

Василь Зуєв

У 1781 р. мандрівник і природодослідник, академік Петербурзької академії Василь Федорович Зуєв (1752—1794 рр.) під час своєї подорожі півднем України відвідав Криворіжжя. У своїй книзі «Мандрівні нотатки Василя Зуєва від Санкт-Петербурга до Херсона в 1781 і в 1782 році» він пише про наявність у районі злиття річок Інгулець і Саксагань залізної руди, яку він називає «залізним шифером». Це перша в науковій літературі згадка про поклади криворізьких залізних руд.

(За матеріалами: Г. Гайко, В. Білецький, Т. Мікось, Я. Хмура. Гірництво та підземні споруди в Україні та Польщі (нариси з історії). — Донецьк: УКЦентр, Донецьке відділення НТШ, «Редакція гірничої енциклопедії», 2009. — 296 с.)

Народився в сім’ї солдата. Навчався в академічній гімназії й академічному університеті, у 1774 р. командирований за кордон. У Лейдені та Страсбурзі вивчав здебільшого природну історію, але також і фізику, хімію, метафізику та ін. Після повернення із-за кордону Зуєв був підданий іспиту в Академії наук і за дисертацію «Idea metamorphoseos insectorum ad caetera animalia applicata» призначений ад’юнктом Академії; у 1787 р. став академіком.

Ще студентом Академічного університету Зуєв брав участь у відомій експедиції Палласа, який відправляв його для наукових робіт і спостережень на Українські гори, в Обдорськ, Березів для дослідження Обі до Льодовитого океану, на Індерські гори тощо.

Під час цих поїздок Зуєв збирав різні пам’ятки та рідкісні речі, що збагатили науку в описах Палласа. Багато сторінок у дорожніх записках Палласа належать Зуєву. У 1781 р. академія доручила Зуєву дослідження краю, якого не торкнулися колишні експедиції, а саме знову отриманих Росією територій між річками Бугом і Дніпром, гирлом Дніпра та його лиману з околицями.

(За матеріалами http://ru.wikipedia.org/wiki/Зуев,_Василий_Фёдорович)

IІІ.  Узагальнення та систематизація знань

Прийом «Експрес-тест»

(Із запропонованих тестових завдань можна обрати необхідну кількість і сформувати з них стільки варіантів, скільки буде потрібно для проведення об’єктивного оцінювання рівня навчальних досягнень учнів.)

І рівень

1.   На які частини було поділено Україну в 1667 р. після Андрусівського перемир’я?

А   на Північну та Південну

Б   на Західну та Східну

В   на Лівобережну та Правобережну

Г   на Материкову та Приморську

2.   Які території сучасних областей України входили до складу Слобожанщини?

А   Харківська, частково Луганська та Сумська області

Б   Харківська, частково Луганська та Донецька області

В   Харківська та Полтавська області

Г   Харківська та Сумська області

3.   Укажіть назву літопису, у якому в 1187 р. вперше було вжито назву «Україна».

А   «Київський літопис»

Б   «Галицько-Волинський літопис»

В   «Переяславський літопис»

Г   «Польський літопис»

4.   Укажіть імена київських князів, за часів яких Україна досягла найбільшої могутності.

А   Данило Галицький

Б   Володимир Великий

В   Ярослав Мудрий

Г   Святослав

5.   Кого вважають автором першої у світовій історії детальної топографічної карти України?

А   Аль-Масуді

Б   Іона Якуба

В   Гійома Левассера де Боплана

Г   Плінія Старшого

6.   Генеральним описом Лівобережної України 1765—1769 рр. вважають:

А   Рум’янцевський опис

Б   Францисканську метрику

В   Йосифинську метрику

Г   опис Д. Журавського

7.   У скількох годинних поясах розташована територія України?

А   в одному

Б   у двох

В   у трьох

Г   у чотирьох

8.   Визначте, у якій частині материка Євразія розташована Україна.

А   у Центральній Європі

Б   у Західній Європі

В   у Східній Європі

Г   у Південній Європі

9.   Укажіть крайню південну точку України.

А   село Грем’яч

Б   мис Сарич

В   село Соломонове

Г   село Червона Зірка

10.   Укажіть назви морів, до яких має вихід Україна.

А   Азовське, Каспійське

Б   Чорне, Балтійське

В   Чорне, Азовське

Г   Чорне, Середземне

11.   Укажіть крайню північну точку України.

А   село Соломонове

Б   мис Сарич

В   село Грем’яч

Г   село Червона Зірка

12.   Виберіть держави, з якими Україна не має спільних кордонів.

А   Польща, Словаччина, Білорусь

Б   Румунія, Молдова, Росія

В   Чехія, Литва, Австрія

Г   Угорщина, Росія, Білорусь

13.   Виберіть числовий показник, який характеризує величину території України.

А   603,7 тис. км2

Б   604,7 тис. км2

В   605,7 тис. км2

Г   606,7 тис. км2

14.   Визначте, яка з названих країн має площу більшу, ніж Україна.

А   Франція

Б   Індія

В   Норвегія

Г   Велика Британія

15.   Географічна довгота якого міста України буде більшою?

А   Львів

Б   Київ

В   Луганськ

Г   Чернівці

16.   Крайньою західною точкою України є:

А   село Червона Зірка

Б   мис Сарич

В   село Соломонове

Г   село Грем’яч

17.   У якому годинному поясі розташована більша частина території України?

А   у нульовому

Б   у першому

В   у другому

Г   у третьому

18.   Географічна широта якого міста України буде більшою?

А   Вінниця

Б   Черкаси

В   Хмельницький

Г   Полтава

19.   У якому році в писемних джерелах було вперше вжито назву «Україна»?

А   у 1187 р.

Б   у 1213 р.

В   у 1667 р.

Г   у 1919 р.

20.   Установіть відповідність між назвами етнічних земель та сучасними областями.

1    Галичина

2    Покуття

3    Таврія

4    Слобожанщина

А   півострів Крим, Запорізька й Херсонська області

Б   Харківська та частини Сумської й Луганської областей

В   Львівська, Івано-Франківська й Тернопільська області

Г   південно-східна частина Івано-Франківської області

Д   Вінницька область

21.   Установіть відповідність між іменами видатних дослідників території України та об’єктами їх досліджень.

1    Гійом Левассер де Боплан

2    Василь Назарович Каразін

3    Василь Васильович Докучаєв

4    Костянтин Григорович Воблий

А   організував регулярні метеорологічні спостереження в Харкові, вивчав вплив лісових насаджень на клімат, географію населення Слобідської України

Б   очолював експедицію, яка вивчала ґрунти, рослинність та геологічну будову Полтавщини

В   був одним із засновників українського географічного народознавства

Г   досліджував питання економічного районування, розміщення продуктивних сил, історії народного господарства України

Д   першим у світовій історії склав детальну військову карту всієї країни

ІІ рівень

1.   Коротко схарактеризуйте сферу географічних досліджень Василя Докучаєва (Павла Чубинського, Володимира Кубійовича).

2.   Назвіть, що вивчає наука етнографія (картографія, демографія, геологія, геоморфологія, гідрологія, спелеологія, біогеографія, археологія).

3.   Назвіть імена античних учених, у працях яких є відомості про Україну.

4.   Укажіть назви етнічних земель України, які розташовані поза межами нашої держави.

5.   Визначте переваги географічного положення України.

ІІІ рівень

1.   Позначте та підпишіть на контурній карті крайні точки та географічний центр України, визначте їх географічні координати.

2.   Позначте та підпишіть на контурній карті країни, із якими межує Україна, укажіть назви їх столиць.

3.   Позначте та підпишіть на контурній карті географічні об’єкти, за допомогою яких можна схарактеризувати географічне положення України (річки, форми рельєфу, моря).

4.   Дайте визначення поняття «енциклопедія». Назвіть відомі вам енциклопедії.

5.   Дайте визначення поняття «словник». Назвіть відомі вам словники, що містять географічну інформацію.

6.   Дайте визначення поняття «топографічна карта». Назвіть напрямки практичного використання топографічних карт.

IV рівень

1.   Дайте характеристику експедиційних досліджень природних умов та природних ресурсів України. Назвіть їх результати.

2.   Поясніть зв’язок між географічним положенням України та природними умовами, що сформувалися на її території.

3.   Охарактеризуйте стаціонарні дослідження природних умов та природних ресурсів України. Назвіть їх результати.

4.   Схарактеризуйте наукову та просвітницьку діяльність Українського географічного товариства.

Задачі (на визначення місцевого часу)

1.   За місцевим часом у Миколаєві 12 год 06 хв. Розрахуйте місцевий час для Києва.

Розв’язання:

1)  Визначаємо географічну довготу міст: Миколаїв — 32° сх. д.; Київ — 30°30′ сх. д.;

2)  визначаємо різницю довготи: 32° сх. д. – 30°30′ сх. д. = 1°30′;

3)  визначаємо різницю в часі: 1°30′ · 4 хв = 6 хв;

4)  визначаємо місцевий час у Києві. Київ розташований на захід від Миколаєва, тому час буде меншим: 12 год 6 хв – 6 хв = 12 год.

Відповідь: у Києві місцевий час дорівнює 12 год.

2.   За місцевим часом у Києві 6 год. Котра година в даний момент за місцевим часом у пункті, який розташований поблизу села Червона Зірка (крайня східна точка України) і має географічну довготу 40°15′ сх. д.?

Розв’язання:

1)  Київ — 30°30′ сх. д.; Червона Зірка — 40°15′ сх. д.;

2)  40°15′ сх. д. – 30°30′ сх. д. = 9°45′;

3)  9°45′ · 4 хв = 39 хв;

4)  6 год + 39 хв = 6 год 39 хв.

Відповідь: у пункті, що розташований поблизу крайньої східної точки України, місцевий час становить 6 год 39 хв.

3.   За місцевим часом у точці, що розташована поблизу села Червона Зірка (40°15′ сх. д.), 9 год. Котра година в даний момент за місцевим часом поблизу крайньої західної точки України (22° сх. д.)?

Розв’язання:

1)  40°15′ сх. д. – 22° сх. д. = 18°15′;

2)  18°15′ · 4 хв = 73 хв = 1 год 13 хв;

3)  9 год – 1 год 13 хв = 7 год 47 хв.

Відповідь: місцевий час поблизу крайньої західної точки України становить 7 год 47 хв.

IV.   Підсумки уроку

Визначення правильності виконання тестових завдань за підготовленими ключами.

V.  Домашнє завдання

Випереджальне завдання: підготуйте повідомлення про поверхню території України за часів різних геологічних ер.

Матеріал для повідомлення

Геохронологічна таблиця. Вік і поширення гірських порід

Ера, тривалість (млн років)

Період (початок, млн років тому)

Геотектонічний цикл

Гірські породи та райони їх найбільшого поширення

Кайнозойська, 70

Антропогеновий, 1,8

Альпійський

Лесоподібні суглинки; на півночі — моренні валунні суглинки, алювіальні піски й супіски; торф

Неогеновий, 25

Глини, піски, вапняки, мергелі; гіпси, кам’яні й калійні солі (Передкарпаття); вулканічні породи (Закарпаття); осадові залізні руди (Керченський півострів)

Палеогеновий, 67

Зім’яті в складки пісковики, конгломерати (у Карпатах); піски, глини, буре вугілля (осадовий чохол Українського щита); піски, пісковики, мергелі, глини (Дніпровсько-Донецька западина, Внутрішнє пасмо Криму)

Мезозойська,165

Крейдовий, 137

Мезозойський (кіммерійський)

У Карпатах (пісковики, глини, мергелі). Крейда, кремінь, вапняки, мергелі, пісковики — на півночі Волино-Подільської плити, Середньоруській височині

Юрський, 195

Вапняки Головного пасма Кримських гір. Невеликі ділянки на заході Карпат (вапняки, конгломерати, пісковики) та Донбасі (піщано-глинисті відкладення)

Тріасовий, 230

В основі Головного пасма Криму; невеликі ділянки в Донбасі (піщано-глинисті відкладення). В інших місцях — занурені під більш молоді гірські породи

Палеозойська, 330

Пермський, 285

Герцинський

Піщано-глинисті відкладення (Донецька складчаста область). У зануреному стані — на Дніпровсько-Донецькій западині (кам’яна сіль)

Кам’яновугільний, 350

Найпоширеніші в Донбасі (перешаровуються пласти аргілітів, пісковиків, кам’яного вугілля — потужністю 12 км). Є також ртутні й поліметалеві руди

Девонський, 400

На заході Подільської височини (пісковики, сланці, доломіти, вапняки) та Донбасі; у зануреному стані — у Львівському прогині і Дніпровсько-Донецькій западині (нафта, газ, кам’яна сіль)

Силурійський, 440

Каледонський

Відслонюються в долинах річок Придністров’я (Волино-Подільської плити) — вапняки, пісковики

Ордовицький, 500

Мало поширені (на півдні Волино-Подільської плити, осадового чохла західних схилів Українського щита)

Кембрійський, 570

Байкальський

Протерозойська, 2000

2600

Український щит: метаморфічні (залізисті кварцити, сланці, мармури); магматичні (граніти, сієніти, габро, лабрадорити тощо)

Архейська, 3500

3600

 

 

 

Категорія: Географія 8 клас | Додав: uthitel (21.12.2013)
Переглядів: 1418 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: