Урок № 9 Атлантичний океан - Географія 7 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Географія 7 клас

Урок № 9 Атлантичний океан

Урок № 9

Атлантичний океан

Мета уроку: сформувати знання про характерні риси географічного положення, особливості будови дна та рельєфу, властивості водних мас, морські течії та природні багатства Атлантичного океану; дати уявлення про його дослідження та представників органічного світу; підписати на контурній карті об’єкти географічної номенклатури океану.

Обладнання: підручник, зошит для практичних робіт, атлас, фізична карта світу, карта океанів.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Очікувані результати: учні зможуть: характеризувати географічне положення Атлантичного океану; розповідати про особливості будови дна та рельєфу; наводити приклади течій, представників органічного світу; розповідати про властивості водних мас та морських течій; показувати на карті географічні об’єкти.

Географічна номенклатура: острови — Ісландія, Бермудські, Зеленого Мису; підводні хребти — Північноатлантичний, Південноатлантичний; течії — Гольфстрім, Північноатлантична, Канарська, Лабрадорська.

I.   Організаційний момент

II. Перевірка домашнього завдання

Учні пояснюють причини того, що острови Мікронезії відвідує порівняно мало туристів, і пропонують заходи для покращання туристичної ситуації.

III.  Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

(Продемонструвати учням карту «Атлантичний океан».)

Вступне слово вчителя

Перед вами розміщена карта Атлантичного океану. Як бачимо, він витягнутий із півночі на південь і дещо нагадує своєю формою цифру «вісім». Його площа удвічі менша, ніж Тихого океану, із яким він з’єднаний найширшою протокою на Землі — протокою Дрейка. Здавна Атлантичний океан освоювався людьми, у різні епохи на його берегах виникали центри мореплавства. Звідси європейці вирушали в далекі мандрівки.

(Оголосити тему й очікувані результати уроку.)

IV.   Актуалізація опорних знань і вмінь

Бесіда за запитаннями

1.   Які моря належать до Атлантичного океану?

2.   Які процеси є причиною утворення серединно-океанічних хребтів?

3.   Чим Атлантичний океан відрізняється від Тихого?

V.  Вивчення нового матеріалу

План

1.   Географічне положення і розміри Атлантичного океану.

2.   Історія дослідження.

3.   Будова і рельєф дна океану.

4.   Клімат. Водні маси і течії.

5.   Органічний світ.

1.   Географічне положення і розміри Атлантичного океану

Розповідь учителя

Атлантичний океан омиває береги п’яти материків: Євразії й Африки — на сході, Північної й Південної Америки — на заході й Антарктиди — на півдні. Довжину Атлантичного океану з півночі на південь можна порівняти з довжиною Тихого океану. Атлантика простягнулася від арктичного поясу на півночі до антарктичного — на півдні. Завширшки він значно менший — наприклад, в екваторіальній частині Атлантика простягнулася із заходу на схід приблизно на 2800 км.

Берегова лінія Атлантики є більш порізаною в Північній півкулі. Тут розміщені найбільші затоки океану — Мексиканська (друге місце у світі за площею), Гудзонова, Біскайська, Гвінейська і більшість морів, у тому числі Балтійське, Північне, Карибське, Середземне. Середземне море — єдине у Світовому океані, води якого омивають береги трьох частин світу — Європи, Азії й Африки. В Атлантиці розташована й найбільша ділянка спокійної води у Світовому океані — Саргасове море. Майже вся його поверхня покрита водоростями саргасум.

Основні групи островів материкового походження розміщені поблизу берегів Європи й Америки, серед них: Великобританія, Ірландія, Ньюфаундленд. Ряд островів мають вулканічне (острови Зеленого Мису, розташовані біля узбережжя Західної Африки) і коралове походження (Бермудські острови, розташовані біля Північної Америки).

Завдання

Використовуючи матеріал підручника й карти атласу, охарактеризуйте географічне положення Атлантичного океану.

2.   Історія дослідження

Робота з карткою

Учитель роздає на кожну парту картку з матеріалом, опрацювавши який, учні повинні виписати імена мандрівників (дослідників) та їхні досягнення. Після завершення роботи учитель з учнями узагальнюють результати в таблиці на дошці.

Зразок картки

Ще за часів плавань фінікійців, греків та римлян були отримані відомості про прибережні води океану, що прилягають до берегів Європи й Північної Африки. У ІХ—Х ст. нормани плавали в Північній Атлантиці до берегів Ісландії, Гренландії, Північної Америки. У XV ст. іспанські й португальські моряки започаткували далекі плавання з метою пошуку шляху до Індії. Найвидатніші подорожі в цей період були здійснені Б. Діашем, Х. Колумбом, Васко да Гамою. У XVI—XVII ст. європейські мореплавці вивчали береги Північної Америки, найбільший внесок належить Дж. Дейвісу, Г. Гудзону, В. Баффіну. Вивчення основної частини водного простору Атлантичного океану було завершено до початку XVIII ст. Його комплексні дослідження почалися наприкінці ХІХ ст. на спеціально обладнаних експедиційних кораблях. У минулому столітті важливе значення мали океанографічні дослідження Міжнародного геофізичного року, що проводилися в період 1957—1958 рр., у результаті яких було зібрано багато матеріалу про природу океану. У 1963—1964 рр. проведено експедицію «Еквалант», метою якої було вивчення екваторіальної й тропічної зони Атлантичного океану.

3.   Будова і рельєф дна океану

Розповідь учителя

Геологічний вік Атлантичного океану порівняно невеликий. Його формування вчені пояснюють розходженням літосферних плит. У районах, де відбувається цей процес, розташований Серединноатлантичний хребет. Подекуди він виходить на поверхню, утворюючи острови, наприклад, відомий своїми вулканами й гейзерами острів Ісландія. Серединноатлантичний хребет поділяє океан на майже рівні частини: східну й західну. Довжину хребта можна порівняти з протяжністю гірської системи північноамериканських Кордильєр, що переходять в Анди Південної Америки (довжина 18 000 км). Відносна висота Серединноатлантичного хребта не настільки велика — 2 км. На схід і захід від Серединноатлантичного хребта тягнуться невеликі підняття.

Основна частина ложа океану зайнята океанічними рівнинами з переважними глибинами близько 5—6 км. Максимальні глибини пов’язані із глибоководними жолобами, що облямовують гірські системи острівних дуг. Найглибший жолоб — Пуерто-Ріко — розташований на північ від острова Пуерто-Ріко, його глибина — до 8742 м, а довжина — 1070 км. Шельф займає близько 9 % дна океану, найчіткіше виражений біля берегів Європи й Північної Америки.

Робота з картою

Використовуючи карти атласу, визначте положення Серединноатлантичного хребта. Переконайтеся, що острів Ісландія являє собою частину цієї гірської системи.

Практична робота

Підпишіть на контурній карті «Карта океанів» острови — Ісландія, Бермудські, Зеленого Мису; підводні хребти — Північноатлантичний, Південноатлантичний; позначте і підпишіть течії — Гольфстрім, Північноатлантична, Канарська, Лабрадорська.

4.   Клімат. Водні маси і течії

Пошукове читання

Учитель роздає на кожну парту картку з матеріалом. Опрацювавши його, учні повинні знайти відповіді на запитання.

1)  Чим пояснюється різноманіття клімату в акваторії океану?

2)  Якими є особливості клімату тропічних широт?

3)  Як змінюється солоність поверхневих вод океану?

4)  Якими є особливості круговоротів, що утворюються течіями в Атлантичному океані?

Зразок картки

Велика протяжність Атлантичного океану з півночі на південь визначає різноманіття кліматичних умов на його поверхні. Океан розташований майже в усіх кліматичних поясах: від екваторіального до субарктичного на півночі й антарктичного на півдні.

У помірних широтах дмуть західні вітри, тут спостерігаються часті шторми, особливо в південній частині океану. Для північних тропічних широт у період від червня до жовтня—листопада характерні тропічні тайфуни. Вони перетинають океан у західному напрямку й найбільшої сили досягають над Карибським морем і Мексиканською затокою, охоплюючи береги Карибських країн і США. Рекордна кількість тайфунів — 12, була зафіксована у 2005 р.

Поверхневі води океану мають показник середньої температури +16,9 °С, у той час як у Тихому він становить +19,1 °С, а в Індійському — +17 °С. Дещо нижчі температури в основному пояснюються суттєвим впливом на Атлантику Північного Льодовитого океану й Антарктики. Відрізняється й середня температура води в Північній і Південній півкулях. Завдяки течії Гольфстрім середня температура води в Північній Атлантиці є вищою. У цілому ж температура поверхневих вод знижується від екватора до полюсів. При цьому річна амплітуда температур біля екватора не перевищує 3 °С, а в помірних широтах досягає 8 °С.

Атлантичний океан найсолоніший з усіх океанів (до 37,3 ‰). Солоність його вод перевищує й середні показники Світового океану (хоча в Індійському океані зустрічаються місця з набагато вищим відсотком вмісту солі). Це пов’язано зі співвідношенням випаровуваності опадів, що випадають, і стоку прісної води з материків. Через вузькість океану значна частина води, що випарувалася, випадає у вигляді опадів над суходолом. Найвищі показники випаровуваності характерні для тропічних і субтропічних широт, а найбільша кількість опадів припадає на екватор. Тому найвища солоність відзначається в тропічних і субтропічних широтах, на екваторі вона зменшується до 35 ‰. У помірних широтах цей показник є ще нижчим — 34 ‰. Цікаво, що до Атлантичного океану впадають три із чотирьох найповноводніших річок земної кулі — Амазонка, Конго, Оріноко, але їхні води опрісняють тільки прибережні райони. Особливістю Атлантичного океану є й існування в ньому прісних підземних вод. Одне з таких джерел давно відоме морякам, воно розташоване на схід від півострова Флорида, на глибині 40 м. Тут кораблі поповнюють запаси прісної води.

Через особливості переміщення повітряних мас над океаном й обрисів берегової лінії поверхневі течії Атлантичного океану утворюють кілька круговоротів. Тут вони проявляються активніше, ніж в інших океанах.

Характерною рисою Атлантики є існування найпотужнішої теплої течії світу — Гольфстріму. Ця стійка, поверхнева течія являє собою водний потік завширшки від 75 до 120 км і завглибшки до 700 м. Гольфстрім зароджується в Мексиканській затоці, біля південно-східного узбережжя Північної Америки, куди постійними вітрами зганяються великі маси води. Швидкість течії становить до 10 км на годину, вона переносить більше води, ніж усі річки Землі на відстань понад 3000 км. Як й інші течії, Гольфстрім впливає на клімат прилеглих територій, завдяки йому збільшується кількість опадів, підвищується температура повітря. Недарма Гольфстрім і його продовження — Північноатлантичну течію називають «водяним опаленням» Європи. Ці течії сприяють проникненню вод Атлантики в Північний Льодовитий океан й утворенню там прошарку теплої води, що був відкритий видатним полярним дослідником Ф. Нансеном під час дрейфу на кораблі «Фрам».

Море отримало назву від скупчень плаваючих на його поверхні саргасових водоростей (група морських бурих водоростей). Море являє собою застійний центр замкненої антициклонічної циркуляції. Його межі умовні через сезонні зміни течій, що розташовані в субтропічних широтах. Температура поверхневих вод улітку — +26…+28 °С, узимку — +18…+23 °С. Саргасове море вважається найбільшою ділянкою спокійної води. Для нього характерна підвищена солоність — до 37,5 ‰, до того ж його води вважаються дуже прозорими. У Саргасовому морі живуть різноманітні морські тварини, у тому числі макрелеві, летючі риби, краби, морські черепахи.







море з Мармуровим

120

1,3

29

5.   Органічний світ

Варіант 1

Розповідь учителя

За видовим складом рослинного й тваринного світу Атлантичний океан поступається Тихому. Це пояснюється його меншим віком, меншими розмірами й наслідками останнього зледеніння. Проте кількість багатьох видів риб і морських тварин в океані є значною. У помірних і високих широтах найбільше риби водиться у верхніх шарах води. У теплих водах їхня кількість зменшується, а видовий склад зростає. При цьому більше риби зосереджується на глибині близько 100—250 м.

У північній частині Атлантичного океану водяться найважливіші промислові риби — тріска, пікша, оселедці, морські окуні, палтуси. Води океану та його морів багаті не тільки на рибу, але й на водорості. На невеликих глибинах перебувають бурі водорості (ламінарії) завдовжки до 5 м (іноді до 25 м). Деякі їхні їстівні види застосовують у медицині (морська капуста). У кубічному сантиметрі морської води міститься 1,5 г білка й чимало інших поживних речовин. Учені підрахували, що Атлантичний океан «за поживністю» оцінюється у 20 тис. урожаїв, які збирають за рік на всьому суходолі.

Шельф Атлантичного океану багатий на нафту, природний газ й інші корисні копалини. Відомі прибережно-морські родовища залізних і марганцевих руд (США, Канада, Фінляндія), алмазів (Південно-Західна Африка), сірки (Мексиканська затока). У Північному морі здійснюють видобуток нафти Велика Британія й Норвегія; у Мексиканській затоці — Мексика й США.

Найважливішою проблемою Атлантичного океану, у першу чергу її північної частини, є зростаючий вплив господарської діяльності людини. Особливо небезпечними є різні види забруднень, у тому числі нафтове, побутове (сміття, каналізаційні стоки), забруднення отрутохімікатами. Щорічно до Атлантичного океану та його морів потрапляють тисячі тонн нафти й нафтопродуктів, величезна кількість різних кислот і солей, мільйони тонн твердих речовин (пластмаса, поліетилен, скло, папір). На дні в спеціальних контейнерах здійснюється поховання радіоактивних відходів.

У зв’язку із ситуацією, що склалася, у ряді країн розроблюються та впроваджуються різні системи очищення стоків, діють спеціальні служби з боротьби з наслідками аварійних розливів нафти. Створюються заповідні території, серед них морський національний парк «Еверглейдс» і морський парк «Джефферсон».

Варіант 2

Пошукове читання (робота з підручником)

Опрацюйте відповідний матеріал підручника і дайте відповіді на запитання.

1)  Чому Атлантичний океан найсолоніший з усіх океанів?

2)  Якими є особливості рослинного й тваринного світу океану?

3)  Які країни мають вихід до океану? (Для відповіді скористайтеся політичною картою.)

4)  Що ви знаєте про рівень їхнього економічного розвитку?

Цікаві факти

До Атлантичного океану належить наймілкіше море Землі — Азовське (глибина — до 15 м) і найменше море — Мармурове (площа — 12 тис. км2).

Атлантичний океан — наймолодший за часом утворення.

В океані розміщений один із найбільш протяжних, широких і глибоких рифтів Землі.

Середземне море — єдине у Світовому океані, води якого омивають береги трьох частин світу — Європи, Азії й Африки.

Найбільша висота хвилі, виміряна за допомогою приладів, була відзначена 30 грудня 1972 р. у Північній Атлантиці в точці з координатами 59° пн. ш., 19° зх. д. Її висота становила 26 м.

Найширшою протокою у світі є протока Дрейка (до 1120 км).

Найбільшу кількість тропічних циклонів у світі було зареєстровано в 1933 р. Тоді синоптики нарахували в Атлантичному, Тихому й Індійському океанах 21 циклон. Відтоді щорічно перед початком сезону ураганів синоптики готують для них 21 ім’я. Але у 2005 р., коли до кінця сезону залишилося понад два місяці, у тропічних широтах уже було зареєстровано 17 циклонів. Із них 12 — в Атлантичному океані, що є абсолютним рекордом за весь час спостережень.

VI.   Закріплення вивченого матеріалу

Робота з таблицею

Використовуючи матеріал таблиці, розкажіть про особливості вод Атлантичного океану порівняно з Тихим.

Назви

Солоність поверхневих вод у відкритому океані (‰)

Середня температура поверхневих вод у відкритому океані (°С)

Зміни температури поверхневих вод у відкритому океані (°С)

Середня температура всієї товщі вод

Тихий

 30—31 (у північних помірних широтах)
36,5 (у південних тропічних широтах)

19,4

Від 29 до –0,5…–1

4,7

Атлантичний

34—37,3

16,5

Від 28 до –0,5…–1

5,6

Змагання команд

Об’єднати учнів у дві команди: перша — дослідники Тихого океану, друга — Атлантичного.

Перший тур

Зачитати характеристики океанів. Учасники команд повинні підняти руку, коли йдеться про відповідний океан.

Зразок характеристик

1.   Він витягнутий із півночі на південь і дещо нагадує своєю формою цифру «вісім».

2.   Це найглибший океан на земній кулі.

3.   Тут перебуває найбільша ділянка спокійної води у Світовому океані — Саргасове море.

4.   Він розташований у всіх чотирьох півкулях і є особливо широким між тропіками.

5.   Із півночі океан майже повністю оточений суходолом.

6.   У його західній і південно-західній частинах розташовані численні острови, у тому числі Сахалін, Японські, Філіппінські, Зондські острови.

7.   Тут перебуває найпотужніша тепла течія планети — Гольфстрім.

Другий тур

По п’ять учасників від кожної команди по черзі підходять до дошки й пишуть назви частин океану (морів, заток, проток). Потім інші учасники команди повинні знайти та показати на фізичній карті світу (океанів) географічні об’єкти, зазначені протилежною командою.

Робота з таблицею

Заповніть таблицю, указавши у відповідному стовпчику порядковий номер географічного об’єкта.

1) Берингове море, 2) Панамський канал, 3) Ісландія, 4) Гольфстрім, 5) Берингова протока, 6) Чорне море, 7) Маріанський жолоб, 8) Лабрадорська течія, 9) Японські острови, 10) Середземне море, 11) Охотське море, 12) Японське море, 13) острови Зеленого Мису, 14) Гавайські острови, 15) Карибське море, 16) Бермудські острови, 17) Канарська течія.

Зразок заповненої таблиці

Тихий океан

Атлантичний океан

1, 2, 5, 7, 9, 11, 12, 14

3, 4, 6, 8, 10, 13, 15, 16, 17

VII. Підсумки уроку

Висновки

•     Атлантичний океан омиває береги п’яти материків: Євразії, Африки, Північної й Південної Америки, Антарктиди. Основні групи островів розташовані поблизу берегів Європи й Південної Америки, серед них — Великобританія, Ірландія, Ньюфаундленд.

•     Відомості про прибережні води океану були отримані ще до нашої ери. У XV ст. іспанські й португальські моряки поклали початок далеким плаванням в Атлантиці. У XVI—XVII ст. європейські мореплавці (Дж. Дейвіс, Г. Гудзон, В. Баффін) вивчали береги Північної Америки.

•     Геологічний вік океану порівняно невеликий. Основну частину ложа займають океанічні рівнини з переважаючими глибинами 5000—6000 м. На дві частини його поділяє Серединноатлантичний хребет. Максимальні глибини пов’язані з глибоководними жолобами, які зосереджені навколо острівних дуг.

•     Океан розташований майже у всіх кліматичних поясах. Температура поверхневих вод знижується в напрямку від екватора до полюсів. Атлантичний океан найсолоніший із усіх океанів (до 37,3 ‰). Найбільша солоність спостерігається у тропічних і субтропічних широтах, у помірних широтах цей показник ще нижчий.

•     За видовим різноманіттям рослинного й тваринного світу Атлантичний океан поступається Тихому. Однак кількість багатьох видів риб є значною, особливо в помірних і високих широтах.

•     Шельф Атлантичного океану багатий на нафту й природний газ (Мексиканська затока, Північне море).

VIII.   Домашнє завдання

1.   Опрацюйте матеріал підручника:

2.   Складіть по одному запитанню за матеріалами тем «Тихий океан» і «Атлантичний океан». Запишіть їх на окремих картках, указавши своє прізвище.

Категорія: Географія 7 клас | Додав: uthitel (23.11.2013)
Переглядів: 3908 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: