Урок № 58 Країни Південної Європи - Географія 7 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Географія 7 клас

Урок № 58 Країни Південної Європи

Урок № 58

Країни Південної Європи

Мета уроку: дати уявлення про природу, населення й господарство найбільших країн Південної Європи; показувати на карті об’єкти географічної номенклатури.

Обладнання: підручник, атлас, політична карта Євразії, комплексна карта Євразії, карта господарства Європи.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Очікувані результати: учні зможуть: характеризувати географічне положення, природу, населення й господарство окремих країн і регіону Євразії; показувати на карті об’єкти географічної номенклатури.

Географічна номенклатура: Албанія, Андорра, Боснія й Герцеговина, Ватикан, Греція, Іспанія, Італія, Македонія, Мальта, Португалія, Сан-Марино, Сербія, Словенія, Хорватія, Чорногорія.

I.   Організаційний момент

II. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Вступне слово вчителя

(Привернути увагу учнів до політичної карти Євразії й показати країни, розташовані в Південній Європі.)

Рівень розвитку більшості країн Південної Європи дещо нижчий, ніж країн Західної. До складу регіону входять вісім держав й одна залежна територія — Гібралтар. Найважливіше значення тут мають Італія, Іспанія, Греція й Португалія.

(Оголосити тему й очікувані результати уроку.)

III.  Актуалізація опорних знань і вмінь

Бесіда за запитаннями

1.   Які народи населяють Південну Європу?

2.   До якої раси вони належать?

3.   Які їхні зовнішні ознаки?

4.   Де розташовані Альпи?

5.   Що ви знаєте про їхню природу?

IV.   Вивчення нового матеріалу

План

1.   Географічне положення і природа Південної Європи.

2.   Країни Південної Європи.

1.   Географічне положення і природа Південної Європи

Розповідь учителя

Південна Європа включає Піренейський, Апеннінський і Балканський півострови, а також численні середземноморські острови (лише Італія охоплює частину материкової Європи). Північна межа Південної Європи проходить по північному підніжжю Піренеїв, південному підніжжю Альп і південному краю Паданської рівнини, потім по течії Сави й нижньому Дунаю. Найбільш характерна риса географічного положення — розташування в районі Середземномор’я. Тут здавна активно розвивалося судноплавство. Цьому сприяла достатня кількість бухт, безліч островів і мисів, високі гори-орієнтири.

Регіон розміщений у зоні альпійської складчастості і є найактивнішою ділянкою земної кори в Європі. Це територія з переважанням гірського рельєфу, у якому гірські споруди альпійської складчастості поєднуються з більш давніми складчастими масивами, а рівнини займають порівняно мало місця. Здебільшого вони вузькою смугою оточують узбережжя півостровів і великих островів, іноді заходячи в них долинами річок. Найбільша низовина регіону — Паданська рівнина на півночі Італії. Найвищі гори розташовані на півночі Південної Європи. Найбільш важкодоступними в Європі є Апеннінські гори, вони простягаються більш ніж на 1000 км із півночі на південь країни, в основному уздовж східного узбережжя Апеннінського півострова. Альпи й Апенніни настільки тісно пов’язані, що важко встановити, де закінчується одна система й починається інша.

Клімат Південної Європи переважно субтропічний середземноморський (жарке сухе літо, м’яка дощова зима, рання весна й тривала тепла осінь). Улітку в регіоні переважають повітряні маси континентального тропічного повітря, що надходить із Північної Африки й сильно нагрітих районів Південно-Східної Європи. Узимку велику роль відіграють морські повітряні маси помірних широт, що проникають разом із циклонами з Атлантики. Річкова мережа розвинена слабко, розміри річкових басейнів невеликі, переважають короткі й бурхливі водотоки, річки, що падають із гір. Багато річок міліють або пересихають улітку. Більшість водотоків належить до басейну Середземного моря (винятки — португальські й частина іспанських річок, що несуть свої води в Атлантичний океан).

Для південноєвропейських ландшафтів характерне сусідство гір і моря та сильно порізані береги. Тут поширений маквіс (суничне дерево, верес, ялівець, мирт, лавр, дика маслина, скумпія, ладанник). Горам притаманна вертикальна поясність, ліси збереглися окремими масивами з дуба кам’яного, пінії, сосни приморської.

Гірські райони відносно багаті на рудні копалини, особливо мідні, поліметалеві руди й боксити.

2.   Країни Південної Європи

Повідомлення учнів

Учні виступають із повідомленнями про країни Південної Європи: представники першої групи розповідають про Італію, другої — про Іспанію.

Зразок повідомлень

Італія (Італійська Республіка)

Італія включає територію Апеннінського півострова, а також островів Сицилія, Сардинія й низку дрібних островів. Омивається Середземним, Лігурійским, Тірренським, Іонічним й Адріатичним морями. Межує із Францією, Швейцарією, Австрією, Словенією.

Італійська Республіка характеризується надзвичайно вигідним приморським положенням. Вона має протяжну берегову лінію й омивається теплими морями. За винятком деяких районів Альп, в Італії немає місцевостей, віддалених від моря більш ніж на 120 км. Країна розташована на перетині багатьох міжнародних шляхів сполучення, у тому числі між Європою й Південно-Західною Азією, Європою й Північною Африкою.

В Італії існують три діючі вулкани: Стромболі (924 м) на однойменному острові, Везувій (1277 м) поблизу Неаполя й Етна (3323 м) у східній Сицилії. Часто трапляються землетруси. Велика річка По починається в Коттських Альпах у південно-західному П’ємонті неподалік від кордону із Францією і, звиваючись, тече на схід через південний П’ємонт, Ломбардію й Венецію до впадання в Адріатичне море.

Італія погано забезпечена основними видами корисних копалин — вугіллям, нафтою, залізною рудою. Важливішу роль відіграють запаси природного газу, поліметалевих руд, ртуті, калійної солі, сірки, деяких будівельних матеріалів.

Населення Італії становить більш ніж 58 млн жителів. Найбільш густонаселені області розташовані на півночі, а також у районі Рима й Неаполя. Рідше населені острови й гірські райони.

У національному складі переважають італійці (98 %), у країні проживають представники й інших, в основному сусідніх, народів Європи (німці, словенці, албанці, греки, французи).

Основна частина міського населення зосереджена в Північній Італії. Тут розміщена найбільша міська агломерація — Мілан (4,1 млн осіб). Мілан — це столиця Ломбардії, головний промисловий і транспортний вузол, найважливіший фінансовий центр, найчастіше його називають діловою столицею країни.

Італія — високорозвинена держава. Головні особливості її промисловості: порівняно велика частка продукції легкої й харчової промисловості, залежність від імпортної сировини й недостатня спеціалізація на виробництві наукоємної продукції.

У транспортному машинобудуванні країни панівне положення посідає «ФІАТ». Цей багатогалузевий концерн випускає легкові й вантажні автомобілі, автобуси, рухомий склад для залізниць, міський електротранспорт.

Італія є великим виробником споживчих товарів: бавовняних тканин, взуття, одягу, меблів, молочної продукції, кондитерських і м’ясних виробів, овочевих і фруктових консервів.

У сільському господарстві переважає рослинництво. Головними продовольчими культурами є пшениця й кукурудза. Тут збирають понад 12 млн т різних овочів. Більш ніж половина припадає на томати, також вирощують капусту, цибулю, салат, артишок, спаржу. З інших культур найбільше значення мають виноград, маслини й цитрусові.

Морське узбережжя Італії, гірські райони, численні історичні пам’ятки й культурні центри мають велике значення для розвитку туризму. Італію щорічно відвідує 50 млн іноземних туристів.

Іспанія (Королівство Іспанія)

Королівство Іспанія розташоване на південному заході Європи, займаючи основну частину Піренейського півострова.

Характерною рисою країни є контрастність у природі, історії, культурі, населенні. У цій країні можна побачити і християнські церкви, і мусульманські мечеті, релігійні свята й криваву кориду, всесвітньо відомі пляжі й будні сучасної індустрії.

Іспанія належить до традиційних католицьких країн (католиками є 98 % населення). Ця релігія має статус державної, а третина учнів навчаються в католицьких школах. Однак сьогодні ставлення багатьох іспанців до релігії не настільки серйозне, як раніше. Прояви цього можна спостерігати в різних сферах життя, у тому числі й у ставленні до родини й кількості дітей. В іспанських жінок найнижчий у світі коефіцієнт фертильності — 1,2 дитини на одну жінку. У результаті демографічна ситуація в країні складається вкрай несприятливо.

Національний склад населення країни досить своєрідний. Більшість різного за етнічними коренями населення поступово трансформувалася в єдину націю — іспанців, зараз вони становлять 75 % населення. У периферійних районах країни проживають представники інших національностей. Найбільша етнічна група — каталонці, вони населяють північний схід країни. Тут розміщена економічно найбільш розвинена частина країни й одне з найбільших міст — Барселона.

Своє дозвілля іспанці проводять здебільшого за межами будинку. Обід в Іспанії завершується сієстою.

Іспанія — розвинена індустріальна країна, однак за низкою соціально-економічних показників, особливо в перерахунку на одну особу, вона поступається деяким західноєвропейським країнам. У країні найбільше значення мають електроенергетика, машинобудування, металургія, нафтопереробна й хімічна галузі. Іспанська промисловість традиційно тяжіє до морських узбереж. Особливе місце посідає харчова промисловість, особливо виноробна й маслоробна (виробництво маслинової олії), вона розміщена більш рівномірно.

У сільському господарстві важливе значення має рослинництво, зокрема обробка зернових культур, соняшнику, бавовнику, цукрових буряків, а також виноградарство, вирощування цитрусових, маслин й овочів.

Іспанія посідає третє місце у світі за кількістю туристів. Найбільш привабливими вважаються морські узбережжя країни, особливо ланцюжок всесвітньо відомих середземноморських курортів: Коста-Брава, Коста-Дорада, Коста-Бланка й Коста-дель-Соль.

Португалія (Португальська Республіка)

Португалія простягнулася уздовж західного Атлантичного узбережжя вузькою смугою зі зручною береговою лінією. На території Португалії розміщена найзахідніша точка найбільшого континенту — мис Рока.

У рельєфі країни поєднуються рівнини й невисокі гори. У північній частині розміщені гори, ближче до центральної частини здійнялися вершини хребта Сьєрра-да-Ештрела з максимальною висотною позначкою країни — 1991 м. Низовини й невисокі плато із червоною землею займають південну частину Португалії. Уздовж самого океану простягнулася вузька смужка піщаних пляжів із дюнами.

Територія Португалії розташована на південь від 42° пн. ш., тому клімат тут субтропічний середземноморський. На більшій її частині м’яка зима з великою кількістю опадів; жарке, сонячне й трохи посушливе літо; мінливі весна й осінь. Кліматичні умови країни пом’якшує Атлантичний океан, завдяки впливу якого сезон тут коротший, ніж на іспанському узбережжі Середземного моря.

Річкова мережа країни досить густа, виділяються три річки: Тежу (Тахо), Доуру (Дуеро) і Гвадіана. Територією Португалії протікають тільки нижні їхні течії.

Ліси вкривають приблизно п’яту частину території Португалії. На схилах гір і в горбкуватих районах значну площу займають насадження коркового дуба. Стовбур і гілки цього унікального дерева вкриті корком — покривною тканиною, непроникною для води й газів. Понад 3000 років люди збирають урожай корка, його знімають раз на десять років починаючи з 15—20-літнього віку дерев. Португалія поставляє на світовий ринок до половини коркової кори найвищої якості.

Мовою португальці наближені до галісійців (основне населення Галісії — автономної області в Іспанії). Але португальська мова збагатилася як за рахунок слів із німецької й арабської мов, а також мов азіатських народів, із якими спілкувалися португальські мандрівники й торговці.

Епоха Великих географічних відкриттів позначилася не тільки на мові. Дивний світ, що побачили португальці, вразив їх своєю розмаїтістю, а потім відобразився в архітектурі й образотворчому мистецтві.

Португалія — індустріально-аграрна країна. До традиційних галузей її індустрії належать: текстильна, швейна, взуттєва, харчова (виробництво маслинової олії й рибних консервів). Велике значення мають металургія, машинобудування, нафтопереробна й нафтохімічна, цементна промисловість. Важка промисловість переважає в столиці — м. Лісабоні, його околицях й у м. Порту, тоді як на півночі спеціалізуються на виробництві товарів легкої й харчової промисловості (тканини, взуття, вино, продукти харчування).

У сільському господарстві переважає рослинництво, із зернових найбільше вирощують пшениці й кукурудзи, обробляють жито, ячмінь. Розвинене виноградарство, плодівництво.

У Португалії давні традиції рибальства, ловлять тунця, ската, вугря, але найбільше сардину. Португальські консерви із сардин є відомими в усьому світі.

Греція (Республіка Греція)

Греція — давня середземноморська країна. Вона оточена морями й розташована на порозі Азії, на перехресті найважливіших шляхів сполучення.

Гори й плоскогір’я займають близько 4/5 території Греції. Найвища точка Греції — священна гора Олімп (2917 м). Згідно з давньогрецькою міфологією, на її вершині жили могутні боги на чолі із Зевсом. У центральній частині материкової Греції розташована гірська система Пінд. На півдні вона завершується горою Парнас (2457 м).

Клімат країни субтропічний, середземноморський. Навіть узимку середні температури тут не опускаються нижче за точку замерзання, а влітку вони тримаються на рівні +25…+27 °С. Температура води не набагато нижча.

Греки мають досить складну етнічну історію. Давньогрецький етнос почав складатися на початку ІІ тис. до н. е. після переселення на Балканський півострів протогрецьких племен — спочатку ахейців й іонійців, а потім дорійців. У VIII—VI ст. до н. е. на території Греції виник ряд держав, найважливішими з яких були Афіни й Спарта. У цей самий час установилася загальногрецька культурна єдність і з’явилася загальна самоназва «елліни».

Стародавні греки створили високу античну цивілізацію, що вплинула на культуру багатьох країн Європи й Азії. У Греції працювали видатні мислителі й учені — Арістотель, Сократ, Геродот, Платон, Плутарх, Страбон, творили Арістофан, Гомер, Есхіл, які формували культуру класичної Давньої Греції.

У 146 р. до н. е. Давня Греція була включена до складу володінь Римської імперії, а від кінця IV ст. стала частиною Візантійської імперії. У подальші роки етнічний склад населення Греції зазнав істотних змін. У XV ст. країна була підкорена турками-османами, які протягом майже 400 років панували тут і залишили слід у культурі греків.

Найбільш густо заселені прибережні райони й особливо долина Вардара й ряд островів. Третина всього населення проживає у Великих Афінах. Тут же, а також у районі Салонік сконцентрована промисловість країни. Переважна більшість населення країни сповідує православ’я. Після розколу християнської церкви в 1054 р. Візантія, до складу якої входила територія сучасної Греції, стала центром східної (греко-православної або православної) церкви.

У Греції розміщені 16 пам’яток культури, що належать до всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Серед них Афінський Акрополь, Дельфи — загальногрецький релігійний центр із храмом й оракулом Аполлона й, звісно, гора Афон (Свята гора). Афон розташований на півострові Айон-Орос, на південний схід від Салонік. Тут гора круто підноситься від узбережжя на висоту 2033 м. Навколо Афона розташовано близько двох десятків монастирів. Протягом багатьох сторіч сюди приїздять прочани з усього світу.

Греція — індустріальна держава із середнім рівнем розвитку. До основних галузей її промисловості належать гірничодобувна, харчова, текстильна, машинобудування (у тому числі суднобудування), металургія. Країна посідає третє місце у світі за виробництвом маслинової олії, яку називають «зеленим золотом» Середземномор’я.

Найважливіші сільськогосподарські культури — пшениця, картопля, помідори, бобові; обробляють виноградну лозу й цитрусові (апельсини, лимони, мандарини). Ще до нашої ери греки були відомі як видатні мореплавці, і сьогодні Греція має десятий за кількістю суден торговельний флот у світі. Понад 800 кораблів плаває у Світовому океані під грецьким прапором. Значні доходи приносить туризм — країну відвідує більш ніж 10 млн туристів на рік, які залишають тут до 5 млрд дол.

Робота з таблицею

Використовуючи матеріал повідомлень однокласників, текст підручника й карти атласу, порівняйте найбільші країни Південної Європи.

Зразок заповненої таблиці

План характеристики

Назви країн, характеристики

Італія (Італійська Республіка)

Іспанія (Королівство Іспанія)

Природні умови

Італія є переважно гірською країною: у її північній частині величезною дугою розташовані Альпи, на півострові — Апенніни. В Альпах розташована гора Монблан (4807 м), під якою проходить тунель, що пов’язує Італію з Францією. Вкриті альпійськими лугами схили гір приваблюють велику кількість туристів, а взимку й навесні стають гірськолижним курортом. На півночі розташована найбільша рівнина країни — Паданська.

Горотворні процеси на території Італії тривають і сьогодні, тому діють вулкани, трапляються землетруси. Один із символів країни та єдиний діючий на материковій частині Європи вулкан — Везувій.

Розмаїтість рельєфу й велика меридіональна протяжність території країни є головними причинами відмінностей у кліматичних умовах на території Італії. Клімат Паданської рівнини є перехідним від помірного до субтропічного з теплим літом і прохолодною, туманною зимою. На Апеннінському півострові клімат субтропічний середземноморський із жарким, сухим літом і м’якою зимою. Особливо чітко він виражений на півдні півострова й на островах.

На порівняно вузькій і гористій території Італії недостатньо простору для формування протяжних річок. Тому більшість із них короткі, але швидкі. Густа річкова мережа сформувалася тільки в Північній Італії. Тут протікає найдовша й найповноводніша річка — По

У рельєфі Іспанії поєднуються гори й рівнини. Це друга за висотою країна в Європі після Швейцарії. Центральна частина країни зайнята плоскогір’ям Месета з ланцюгом середньовисоких гір. Дещо вищі гірські масиви, розміщені на північних і південних кордонах, на півночі це Піренейські й Кантабрійські гори, на півдні — Андалузькі, а на південному сході Іспанії простягаються гори Кордільєра-Бетіка. Піренеї є однією з найбільш важкодоступних гірських країн Європи. Хоча в середньому висота їх не дуже велика (трохи більше ніж 2500 м), вони мають лише кілька зручних перевалів. Єдина велика низовина — Андалузька — розташовується на півдні країни.

Клімат країни середземноморський, із досить жарким літом і теплою зимою. Опадів воно дає небагато — 300—500 мм. Значні території країни страждають від нестачі води. Тільки на півночі й у горах їхня кількість зростає до 1000 мм і більше на рік.

Андалузькою низовиною протікає річка Гвадалквівір (єдина судноплавна в нижній течії). Вона використовується для зрошення й вироблення електроенергії. Інші річки відрізняються різкими сезонними коливаннями рівня води й порожистою течією

Промисловість

Головні особливості італійської промисловості: порівняно велика частка в загальному обсязі промислового виробництва легкої й харчової промисловості; невеликі обсяги видобутку корисних копалин і як наслідок — велика залежність від імпортної сировини.

Італія посідає друге місце в Західній Європі й дев’яте у світі за виплавкою сталі — 27 млн т. Чорна металургія працює на імпортній сировині й паливі, тому найбільші комбінати розташовані на узбережжі (Генуя, Неаполь, Таранто).

Особливість машинобудування країни — спеціалізація на виробництві товарів середнього рівня складності. У транспортному машинобудуванні панівне положення посідає «ФІАТ» (Фабрика італійських автомобілів у Турині).

У хімічній промисловості найбільше значення має виробництво синтетичних волокон, пластмас, автомобільних шин, фармацевтичних препаратів.

Італія є великим виробником споживчих товарів: продуктів харчування, бавовняних тканин, взуття, одягу, меблів

Найбільше значення мають електроенергетика, машинобудування (судно- і автомобілебудування, приладобудування, електротехнічна й електронна промисловість), металургія, нафтопереробна й хімічна галузі. Іспанська промисловість традиційно тяжіє до морських узбереж. Приморському положенню більшості великих промислових центрів значною мірою сприяли історичні зв’язки з колоніями, а також те, що основні джерела промислової сировини розміщені в гірських районах, що перебувають у внутрішній частині країни. Загальну схему розміщення іспанської промисловості порушують атомна енергетика, що останнім часом динамічно розвивається, і автомобілебудування. Так, виробництво автомобілів розміщене в найбільших містах — Барселоні, Мадриді, Вальядоліді, а також у Країні Басків. Важливе місце посідає харчова промисловість, особливо виноробне й маслоробна (виробництво маслинової олії), вона розміщена більш рівномірно

Сільське господарство

У сільському господарстві важливе значення має рослинництво, особливо зернові культури: пшениця, кукурудза, жито й овес. Основна технічна культура — цукровий буряк, також вирощується соя, бавовник, льон.

В Італії збирають понад 12 млн т різних овочів. Більш ніж половина припадає на томати, також вирощують капусту, цибулю, салат, артишок, спаржу. Щорічно в країні збирають 5—6 млн т фруктів: яблук, груш, персиків, черешні, абрикосів, слив. З інших культур найбільше значення мають виноград і маслини.

На півдні вирощують цитрусові (апельсини, мандарини, грейпфрути, лимони), мигдаль, бергамот, волоські горіхи, фундук.

У тваринництві переважає розведення великої рогатої худоби (молочно-м’ясного напрямку). На півдні розводять овець

У сільському господарстві велику роль відіграє рослинництво, особливо зернові культури, соняшник, бавовник, цукрові буряки, а також виноградарство, вирощування цитрусових, маслин та овочів. Основні площі під зерновими культурами розміщені в центральних і південних районах країни. На сході вирощуються традиційні культури: пшениця, виноград, маслини, а також овочі та фрукти. Виноградарство традиційно розвинене на Середземноморському узбережжі, звідки походять всесвітньо відомі сорти іспанських вин — херес і малага. У тваринницьких господарствах вирощують велику рогату худобу, свиней, коней і биків для кориди

Транспорт

У зв’язку з витягнутістю країни з півночі на південь мережа автомобільних і залізничних шляхів Італії найбільш розвинена в меридіональному напрямку. У внутрішніх перевезеннях основну роль відіграє автомобільний транспорт.

Залізничне сполучення пов’язує найбільші міста Італії між собою та з рештою Європи.

Важливим засобом пересування є повітряний транспорт. Особливо широко авіація використовується для зв’язку з островами й у міжнародних сполученнях.

У зовнішніх перевезеннях переважає морський транспорт

У внутрішніх перевезеннях головну роль відіграє автомобільний і залізничний транспорт.

Основні залізничні й автомобільні магістралі розходяться від Мадрида в усіх напрямках.

Зростає значення авіаційного транспорту.

У зовнішньоторговельних зв’язках переважає морський транспорт

Зовнішні економічні зв’язки

Експорт: машини й устаткування, одяг, взуття, автомобілі, транспортне обладнання, хімічні товари, продукти харчування, кольорові метали (Німеччина, Франція, США, Велика Британія, Іспанія).

Імпорт: машини й устаткування, хімічні товари, паливо, корисні копалини, одяг, продукти харчування (Німеччина, Франція, Нідерланди, Велика Британія, США)

Експорт: машини, автомобілі, продукти харчування, субтропічні товари (Франція, Німеччина, Португалія, Італія, Велика Британія, Латинська Америка, США).

Імпорт: машини й устаткування, паливо, хімічні товари, напівфабрикати, продукти харчування (Франція, Німеччина, Італія, Бенілюкс, Велика Британія, США)

Цікаві факти

Основу населення Італії становили італіки. Вони жили на Апеннінському півострові в I тис. до н. е. Латини (пізніше — римляни), що належали до їхньої групи, населяли область Лаціо. Згідно з легендою, саме вони заснували Рим. У VI—ІІ ст. до н. е. латини підкорили інших італіків, а також етрусків, що жили на півночі півострова, лігурів і ряд інших племен. Поступово територія Італії стала основною частиною могутньої Римської держави. Зміцнення її влади поклало початок романізації, що відіграла величезну роль в історії багатьох народів Європи. У завойованих землях римляни створювали міста, будували шляхи, зводили храми, амфітеатри, акведуки (водогони, у тому числі у вигляді аркових мостів), терми (громадські лазні).

Основи літературної італійської мови були закладені в період Раннього Відродження в Тоскані. Його творцем вважається Данте Аліг’єрі, автор одного з найбільших шедеврів світової літератури — «Божественної комедії». Важливий внесок у розвиток італійської мови та літератури здійснили Ф. Петрарка і Дж. Боккаччо.

У період Середньовіччя Італія перетворюється на калейдоскоп невеликих країн, що постійно видозмінювалися. Найпоширенішою формою стають міста-держави з республіканським ладом. Деякі з них досягли великої могутності (так, величезні території були підвладні Венеції).

Епоха Раннього Відродження відзначена розквітом іспанського рицарського роману. Період від середини XVI до кінця XVII ст. називають «золотою добою» іспанської літератури — у цей час творили багато відомих письменників, у тому числі автор безсмертного здобутку «Дон Кіхот Ламанчський» М. Сервантеса. У цій книзі, що створювалася як пародія на рицарські романи, поєднуються реалізм, трагікомічність, героїка й романтика. Не меншу славу здобули герої комедій видатного представника «золотої доби» Л. де Веги.

Від середини XVI ст. почався економічний занепад Іспанії. У війнах з Англією країна втратила колишню морську могутність, а потім — більшу частину американських володінь. Остаточно Іспанія втратила великі заморські володіння у ХХ ст. Сьогодні Іспанія — конституційна монархія, демократична держава, член ЄС.

До початку епохи Великих географічних відкриттів Португалія стала сильною морською державою. Найбільший дохід португальці отримували від торгівлі з Індією й Китаєм, що відбувалася через середземноморські порти. Але коли турки завоювали Візантію, то перекрили традиційний торговельний шлях. Португальці почали активно шукати морський шлях в Індію. У 1497 р. вони спорядили експедицію, яку очолив маловідомий придворний король Мануела I Васко да Гама. Експедиція тривала два роки. Мореплавцям удалося обігнути Африку й досягти західного узбережжя країни. У Португалію повернулася менше ніж половина моряків, але результат був досягнутий: відкритий морський шлях із Європи в Індію, що забезпечило Португалії на багато десятиліть величезні прибутки. Близько 2000 кораблів, навантажених коштовностями, прянощами, шовками й чорними невільниками, щорічно входили в гирло р. Тежу.

У XVI ст. Португалія захопила великі території на західному березі Африки, кілька колоній в Індії й Китаї, Індонезії й нарешті Бразилію. Португальці вивозили з колоній прянощі, золото, срібло. Але королівський двір, будівництво замків, палаців, соборів, утримання сильної армії вимагали дедалі більших витрат. До того ж у Португалії з’явилися суперники: іспанці, англійці, французи, голландці. У 1581 р. іспанський король Філіпп II висунув свою кандидатуру на португальський престол і захопив країну, яка 60 років перебувала під іспанським пануванням. Пізніше Португалія опинилася в економічній і політичній залежності від Англії.

Португалія — це однонаціональна країна, але в португальцях мішана кров лузитанів, кельтів, фінікійців, греків, римлян, вестготів, маврів. Однорідний і релігійний склад населення країни, традиційно її жителі є римо-католиками.

V.  Закріплення вивченого матеріалу

Запитання і завдання

1.   Які півострови включає Південна Європа?

2.   У чому полягає особливість Середземномор’я з погляду розвитку людської цивілізації?

3.   Чому територія регіону є найактивнішою ділянкою земної кори в Європі?

4.   Охарактеризуйте гори Південної Європи.

5.   Чим відрізняється клімат Південної Європи від клімату сусідніх регіонів?

6.   Якими є особливості річкової мережі?

7.   Охарактеризуйте природу маквіса.

8.   Чому Італію можна назвати середземноморською державою більшою мірою, ніж інші європейські країни?

VI.   Підсумки уроку

Висновки

Південна Європа включає Піренейський, Апеннінський і Балканський півострови, а також численні середземноморські острови (лише Італія захоплює частину материкової Європи). Клімат регіону переважно субтропічний середземноморський (жарке сухе літо, м’яка дощова зима, провесна й тривала тепла осінь). Річкова мережа розвинена слабко, розміри річкових басейнів невеликі, переважають короткі й бурхливі водотоки. Широко розповсюджений маквіс (суничне дерево, верес, яловець, мирт, лавр, дика маслина, скумпія, ладанник).

VII. Домашнє завдання

1.   Опрацюйте матеріал підручника:

2.   Підготуйте повідомлення про одну з країн Центральної та Східної Європи (Білорусь, Угорщина, Молдова, Польща, Румунія, Словаччина, Україна, Чехія, Сербія).

Інтернет-ресурси

1.   Італія (опис): http://www.italcult.ru/obshie_svedeniya_4.php

2.   Італія (відеофрагменти): http://tonkosti.ru

3.   Іспанія (відеофрагменти): http://tonkosti.ru

4.   Греція (відеофрагменти): http://tonkosti.ru

 

жаy�2 ����ейну … (Атлантичного) океану. Найбільше значення для розвитку й розміщення промислових підприємств має найповноводніша річка Німеччини — … (Рейн).

 

ІІ група (Франція)

Франція розташована в … (західній) частині Європи. Вона омивається водами … (Атлантичного) океану й … (Середземного) моря. У рельєфі переважають … (рівнини). Серед річок розмірами виділяються … (Луара, Сена, Гаронна, Рона). Клімат більшої частини Франції є … (помірним морським). На узбережжі Середземного моря клімат … (субтропічний середземноморський). Із корисних копалин країна найкраще забезпечена … (бокситами, ураном). Франція є європейським лідером за обсягами виробництва електроенергії на … (атомних) електростанціях.

ІІІ група (Велика Британія)

Велика Британія — острівна держава на Британських островах, що омивається морями, межує з … (Ірландією). Від материка країна відділена протоками … (Ла-Манш і Па-де-Кале). У рельєфі країни переважають горбкуваті рівнини (південь і південний схід), нагір’я та низькі … (гори). Клімат … (помірний морський) — зима тепла, літо прохолодне. У країні переважає досить похмура погода, із дощами й … (туманами).

У країні багато невеликих, але повноводних річок, серед яких … (Темза, Северн, Трент). Велика Британія посідає перше місце в Європі за запасами … (паливних) корисних копалин. На шельфі Північного моря розробляються значні запаси … (нафти і природного газу).

VI.   Підсумки уроку

Висновки

  • Основна частина території Західної Європи розміщена в помірному поясі. Регіон має надзвичайно сприятливе приморське положення. У його рельєфі переважають рівнини. На півдні природним кордоном регіону служать гори, а на півночі — узбережжя Північного й Балтійського морів.
  • Клімат змінюється із заходу на схід. Це проявляється в посиленні континентальності: зменшенні кількості опадів, збільшенні літньої температури й зниженні зимової.
  • Не так давно для регіону були характерні широколисті та мішані ліси на бурих лісових і підзолистих ґрунтах. Сьогодні ліси займають невелику частину території.

VII. Домашнє завдання

1.   Опрацюйте матеріал підручника:

2.   Підготуйте повідомлення про найбільші країни Південної Європи (Італія, Іспанія, Португалія, Греція).

 

 

Категорія: Географія 7 клас | Додав: uthitel (12.05.2014)
Переглядів: 1005 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: