Урок № 56 Країни Північної Європи - Географія 7 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Географія 7 клас

Урок № 56 Країни Північної Європи
Урок № 56
Країни Північної Європи
Мета уроку: дати уявлення про природу, населення й господарство країн Північної Європи; показувати на карті об’єкти географічної номенклатури.
Обладнання: підручник, атлас, політична карта Євразії, комплексна карта Євразії, карта господарства Європи.
Тип уроку: комбінований.
Очікувані результати: учні зможуть: характеризувати географічне положення, природу, населення й господарство окремих країн і регіону Євразії; показувати на карті об’єкти географі-чної номенклатури.
Географічна номенклатура: Данія, Ісландія, Норвегія, Фінляндія, Швеція.
I. Організаційний момент
II. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
Вступне слово вчителя
(Привернути увагу учнів до політичної карти Євразії й показати країни, розташовані в Північ-ній Європі.)
Природа цього регіону сувора — тут холодна зима й прохолодне літо, а значна частина терито-рії розміщена в районі Північного полярного кола. У цій місцевості із грудня по лютий Сонце лед-ве видніється над горизонтом (а в деяких районах спостерігається полярна ніч). Проте жителі Пів-нічної Європи змогли не тільки вижити в досить складних природних умовах, але й досягти висо-кого рівня життя.
(Оголосити тему й очікувані результати уроку.)
III. Актуалізація опорних знань і вмінь
Завдання
Зачитати назви держав Євразії, учні позначають їх на контурній карті відповідними цифрами в районах місця розташування: Франція, Німеччина, Росія, Китай, Японія, Індія, Україна, Казахстан, Саудівська Аравія, Велика Британія. Потім запропонувати записати назви народів, що прожива-ють у перелічених десятьох країнах.
Бесіда за запитаннями
1. Які народи населяють Північну Європу?
2. До якої раси вони належать?
3. Які їхні зовнішні ознаки?
4. Що ви знаєте про природу острова Ісландія?
5. Де розташовані Скандинавські гори?
6. До яких гір за віком вони належать?
IV. Вивчення нового матеріалу
План
1. Склад регіону, його географічне положення й особливості природи.
2. Характеристика країн Північної Європи.
1. Склад регіону, його географічне положення й особливості природи
Розповідь учителя
До країн Північної Європи зараховують Норвегію, Швецію, Фінляндію, Ісландію й Данію. Пе-рші три розташовані поруч й утворюють Феноскандію, Ісландія — острівна держава між Європою й Америкою, а Данія являє собою перехідну зону від Північної Європи до Середньої та належить до цього регіону історично.
Острів Ісландія за походженням відчужений від Європи. Він є однією з вершин серединно-океанічного хребта Атлантичного океану. Тут багато вулканічних вершин, а породи, що його складають, є переважно молодими.
Усі країни Північної Європи розташовані на берегах морів.
Для рельєфу характерне поєднання рівнинних територій і гірських масивів. Гірський захід Фе-носкандії утворюють Скандинавські гори й Норландське плоскогір’я.
У недалекому минулому Скандинавські гори були центром потужного зледеніння, що охопило великі рівнинні простори Європи. Льодовик залишив після себе відшліфовані скельні куполи — «баранячі лоби», безліч валунів, озерних улоговин. Наслідком давнього зледеніння є також своєрі-дна конфігурація берегової лінії Скандинавського півострова. Тут багато глибоких і вузьких за-ток — фіордів, скелястих острівців, що утворюють мальовничі архіпелаги.
Незважаючи на те, що основна частина регіону розташована в субарктичних широтах, його клімат м’який, з ознаками морського. Причина цього явища — тепла Північноатлантична течія. Характерним є коротке й досить прохолодне літо (крім самого півдня Феноскандії) із середніми температурами липня від +17 °С на півдні до +10…+12 °С на півночі, відносно м’яка зима, холод-на затяжна весна; часті тумани й висока вологість повітря.
Незважаючи на істотні відмінності в кількості опадів (2000 мм на рік на заході й 400—600 мм на сході), вони повсюдно перевищують випаровуваність. Це обумовлює надлишкове зволоження, високий ступінь заболоченості поверхні (територія регіону з великою кількістю озер і площею во-дної поверхні). Феноскандія має густу річкову мережу, але річки, як правило, короткі, із невироб-леними долинами й порожисті. У гірських районах, особливо у високих горах, є льодовики.
Природні зони Північної Європи змінюються з півночі на південь від зони арктичних пустель й арктичних тундр до зони південної тайги на моренних або озерних рівнинах (це переважний ландшафт). Рослинний покрив Ісландії небагатий: мохи й лишайники в горах змінюються луками в долинах і подекуди на узбережжях. Переважним типом рослинності Феноскандії є західноєвро-пейська сосново-ялинова тайга. На півдні Фінляндії, у середній і південній Швеції тайгові ліси змінюються хвойно-широколистими, у яких в основному ростуть дуб, липа, клен, в’яз, подекуди бук. Із великих ссавців поширені лось, лисиця, борсук, песець. Багато водоплавних і лісових пта-хів, але більшість є перелітними. Ґрунти підзолисті лісові, дерново-підзолисті й глейові, часто за-болочені.
Для країн Феноскандії найбільш сприятливими для розселення є південні частини країн: півос-трів Південна Норвегія, півострів Південна Швеція, Приморська південна рівнина Фінляндії (у Норвегії ще вузька приморська тераса — страндфлет. В Ісландії найбільш сприятливі природні умови спостерігаються в прибережній смузі на південному заході країни й на півострові Рейк’янес. Він являє собою територію, що спрямована в бік Атлантичного океану, із великими полями застиглої лави, подекуди вкритої рослинністю.
Від давніх часів регіон відомий традиціями рибальства, молочним тваринництвом на заплавних озерних лугах, розробкою лісових ресурсів.
Бесіда за запитаннями
1) Які країни належать до Північної Європи?
2) Де розташовані країни регіону?
3) Якими є особливості їхнього географічного положення?
4) Як географічне положення впливає на клімат країн регіону?
5) Якими є особливості рельєфу країн регіону?
6) Як давнє зледеніння вплинуло на природу Північної Європи?
7) Якими є особливості внутрішніх вод регіону?
2. Характеристика країн Північної Європи
Повідомлення учнів
Учні виступають із повідомленнями про країни Північної Європи.
Зразок повідомлень
ІСЛАНДІЯ (РЕСПУБЛІКА ІСЛАНДІЯ)
Республіка Ісландія розташована на однойменному острові, другому за величиною в Європі.
Він привертає увагу вчених, які вивчають процеси, що формують вигляд планети. Річ у тому, що Ісландія дуже молода, вона утворилася в результаті вулканічних вивержень в останні 60 млн років. І сьогодні тут триває утворення земної твердіні: так, у 1963 р. в результаті підводного виве-рження біля південно-західного узбережжя Ісландії виник невеликий острів Суртсей. В Ісландії представлені майже всі типи вулканів, що зустрічаються на Землі. Приблизно кожні п’ять років трапляється хоча б одне виверження. Неодноразово вулканічна діяльність взагалі ставила під сум-нів існування людей на острові. Найбільшої популярності набув вулкан Гекла, розташований за 100 км на схід від Рейк’явіка. Тільки від часу заселення острова відбулося понад 70 вивержень Ге-кли, але найбільші спостерігалися в 1947 і 1970 р. Варто зазначити, що поступово активність внут-рішніх сил Землі в Ісландії слабшає. Близько 10 тис. років тому на острові діяло 200 вулканів, а сьогодні активні «тільки» 20 із них.
Як і в деяких інших районах, в Ісландії вулканічну діяльність супроводжують гарячі джерела. Тут їх налічується понад 250. Ісландське слово «гейзер», тобто «лютий», тепер поширюється на всі гарячі джерела, що періодично фонтанують. Найцікавіший із них — Штроккр. Він має дивну властивість — у ньому можна викликати штучний фонтан води. Для цього досить кинути в окріп близько десятка шматків дерну й через деякий час можна почути глухі удари, а за кожним із них на висоту 30—40 м буде злітати фонтан води.
В Ісландії широко використовується внутрішня енергія Землі — понад половина ісландців проживає в будинках, що обігріваються водою гарячих джерел, тепла вода подається і в численні теплиці й плавальні басейни.
Природні особливості Ісландії багато в чому визначаються її географічним положенням. Острів розташований неподалік від Арктики, омивається Норвезьким і Гренландським морями, південне узбережжя «підігрівається» теплою Північноатлантичною течією. Клімат Ісландії субполярний морський: літо прохолодне й дощове, зима, порівняно з районами Канади й Росії, що розташовані на цих самих широтах, жарка. На узбережжі зимова температура вища, ніж в Україні, і становить –1…+3 °С. У внутрішніх районах іноді трапляються морози нижче ніж 15 °С. Над Ісландією часто проходять циклони, що спричиняє дуже нестійку погоду. Сильні дощі з вітром змінюються тихими та ясними днями.
Сучасна історія Ісландії починається від середини VIII ст., коли на острові висадився норве-жець Флоукі Вільгельдарссон. Йому сподобалися тутешні луги й річки, багаті на рибу. Однак хо-лодні зима й весна розчарували, напевно тому він дав острову назву «Крижана країна». Звістка про цей острів поширилася серед вікінгів і через кілька років сюди прибуло 20 тис. осіб. Близько 874 р. у «Затоці димів» (так перекладається назва «Рейк’явік») було засноване селище, яке пізніше стало столицею держави.
Основним заняттям місцевого населення на довгі роки стало пасовищне скотарство й рибальс-тво. Не забували ісландські вікінги про далекі морські походи, пам’ять про які збереглася в герої-чних народних переказах — сагах. У них увічнені відомості про те, як у 986 р. ісландець Ейрік Ру-дий досяг Гренландії, де було засновано свою колонію. Завдяки сагам відомо, що вікінги майже за 500 років до Колумба побували в Америці.
Ісландці — це нащадки скандинавів, у першу чергу норвежців і данців, що переселилися сюди в ІХ—ХІ ст. Місцеві жителі майже завжди звертаються одне до одного тільки на ім’я. Причина полягає в тому, що більшість із них не має прізвища, зате має ім’я по батькові. Воно дається за іменем батька: у хлопчиків із закінченням -son (син), а в дівчаток -dottir (дочка).
Ісландія — високорозвинена індустріальна держава. Через віддаленість від берегів як Європи, так і Америки її називають «пустельником Атлантики». Навколишні морські простори багаті на рибу. Спочатку рибальство, а згодом і переробка риби перетворилися на найважливіші галузі гос-подарства країни. Сьогодні вони дають понад половину експортних надходжень країни. Країна посідає перше місце у світі за виловом риби на одну особу.
Хоча північна точка Ісландії досягла Північного полярного кола, у теплицях вирощують помі-дори й салат, огірки й дині, виноград і банани, троянди та хризантеми.
Головне місто країни — Рейк’явік — є не тільки найбільш північною столицею світу, основним економічним і культурним центром Ісландії, але й одним із найекзотичніших міст світу.
НОРВЕГІЯ (КОРОЛІВСТВО НОРВЕГІЯ)
Королівство займає західний і північний край Скандинавського півострова. Крім материкової частини до Норвегії належить ряд островів, серед них й архіпелаг Шпіцберген.
На території Норвегії розміщений північний край Європи — мис Нордкап (Північний), що яв-ляє собою край пустельного острова Магере й лежить під 71°10′ пн. ш.
Значну частину території країни займають Скандинавські гори.
Під час льодовикової епохи сформувалося багато особливостей рельєфу країни. Після танення льоду були затоплені низовини давніх долин, де утворилися фіорди. Для них характерні стрімчасті високі схили з висячими долинами, велика довжина й глибина при невеликій ширині. Весь західний берег порізаний цими вузькими морськими затоками з берегами, що круто обриваються.
Клімат країни помірний морський, на крайній півночі — субарктичний. Береги Норвегії зігрі-ваються теплою Північноатлантичною течією, тому тут досить м’яка зима й прохолодне літо. Се-редня річна кількість опадів від 3000 мм на заході до 300 мм на сході країни. На заході є місця, де опади випадають майже щодня. Це надзвичайно рідкісне явище для високих широт.
Найбільші річки протікають на сході Норвегії. Багато річок на шляху до фіордів блукають гір-ськими лабіринтами й утворюють водоспади. У південній частині країни багато мальовничих озер.
Норвегія здавна була країною мореплавців, і сьогодні велика кількість населення проживає на узбережжі в невеликих селищах. Приблизно третина жителів улаштувалася в столиці країни — Осло й у найближчій місцевості. А в долинах і по обидва береги Осло-фіорду проживає майже половина населення країни. Крайню північ зайняли саами — ця етнічна група налічує до 40 тис. осіб. Багато які саами традиційно займаються випасанням оленів.
Сучасна Норвегія — високорозвинена індустріальна держава з одним із найвищих рівнів життя у світі. Економіка цієї північної країни ґрунтується на рибальстві, переробці риби, видобутку нафти й газу, торговельному флоті, а також гідроенергетиці й розробці лісових ресурсів. Варто додати, що надра країни багаті на різноманітну рудну сировину, а її простори вкриті лісами.
Світову славу здобув традиційний об’єкт рибного промислу — норвезький оселедець. У вели-чезній кількості виловлюють його у фіордах й біля берегів Норвегії.
Про роль моря в житті країни свідчить і великий торговельний флот. Норвезькі моряки відріз-няються високою культурою й мистецтвом судноводіння, особливо у високих широтах Атлантики й Північного Льодовитого океану.
Частка сільського господарства в економіці країни невелика й постійно скорочується. Найбі-льше значення має продукція молочного тваринництва, у рослинництві вирощуються ячмінь, овес, картопля й пшениця.
ФІНЛЯНДІЯ (ФІНЛЯНДСЬКА РЕСПУБЛІКА)
Фінляндська Республіка — держава на півночі Європи, частина якої розміщена за межею поля-рної ночі — Північним полярним колом. Це рівнинна країна, лише на північному заході сюди за-ходить східний край Скандинавських гір. Багато природних об’єктів країни створені або мають сліди льодовикової епохи. Льодовики згладили пагорби й заповнили улоговини своїми відкладеннями. На згадку про власну присутність вони залишили численні озера й ланцюги оз — звивистих пасм заввишки в кілька десятків метрів.
Клімат Фінляндії помірний, на південному заході перехідний від морського до континенталь-ного. Оскільки вся країна розміщена на північ від 60° пн. ш., улітку дні тривалі й прохолодні, а взимку короткі й холодні. У теплу пору року трапляються заморозки.
Близько третину площі займають болота й заболочені місцевості. Фінляндія повністю виправ-дує свою неофіційну назву — Країна тисячі озер, хоча насправді їх значно більше — близько 60 тисяч.
Найвідомішим є озеро Сайма. Це навіть не озеро, а система озер, поєднаних між собою вузь-кими протоками й тисячами великих і малих островів. Сайма використовується для сплаву лісу й транспортування вантажів. Каналом озеро пов’язане з Фінською затокою.
Головне багатство фінів — ліс, який називають «зеленим золотом Фінляндії». Переважають хвойні породи, тільки на південному заході до них домішуються широколисті. На крайній півночі ліси змінює лісотундра й гірська тундра.
Предки сучасних фінів були язичниками, вели кочовий спосіб життя й займалися переважно полюванням і риболовлею. Пізніше вони стали здійснювати набіги на території, заселені шведсь-кими племенами. У відповідь на ці набіги шведи розпочали хрестові походи проти язичників-фінів. Вони завершилися завоюванням частини сучасної Фінляндії й поширенням там християнст-ва. Прийняття нової релігії супроводжувалося поширенням європейських звичаїв і культури.
Основну частину населення Країни тисячі озер складають фіни — народ фіно-угорського по-ходження, також тут живуть шведи. Фінська й шведська мови офіційно визнані державними, хоча тільки 5,8 % населення країни вважали своєю рідною мовою шведську. Протягом шести століть Фінляндія була провінцією Швеції, тому елементи шведської культури й особливо мови міцно за-кріпилися в країні. Наявність двох основних етносів не створює жодних проблем у країні. До на-ціональних меншин належать саами, їх налічують близько 1,7 тис. осіб. Саами живуть у Лапландії.
Основна частина населення країни розміщена на півдні й уздовж узбережжя. Найбільше міс-то — Гельсінкі, тут проживає кожний третій городянин. Характерна риса фінських міст і сіл — гармонічне поєднання забудови й природних об’єктів. Квартали міст поділені справжнім лісом. Деревами оточені й самі міста, іноді важко зрозуміти, де закінчується місто й починається сільська місцевість або суцільні лісові масиви. У центрі фінського села розміщена церква й адміністративні будинки. А ось житлові будинки вільно розташовуються в лісових масивах, часто у вигляді хуто-рів. Нерідко вони розміщені за багато кілометрів від центру.
Фінляндія — високорозвинена індустріальна держава. Основне надбання країни — ліс, тому здавна тут переважали галузі промисловості, що базуються на переробці деревини, а сільське гос-подарство завжди поєднувалося з лісовим господарством. Ліс використовується для виробництва деревини, фанери, картону, целюлози, паперу й інших матеріалів. За експортом паперу й картону Фінляндія посідає друге місце у світі після Канади.
У результаті економічних перетворень у країні виникли й інші галузі промисловості, зокрема металургія, хімічна промисловість, машинобудування. Фінські кораблебудівники відомі своїми криголамними суднами, а металурги — високоякісними металами.
Найважливіша галузь сільського господарства — тваринництво. Фінські селяни розводять ве-лику рогату худобу молочного напрямку, свиней і бройлерів, на півночі займаються оленярством.
Фінляндія славиться досягненнями в галузі архітектури й промислового дизайну.
ШВЕЦІЯ (КОРОЛІВСТВО ШВЕЦІЯ)
Королівство Швеція розташоване в Північній Європі. У минулому це була одна з наймогутні-ших європейських держав. До її складу входили Фінляндія, країни Балтії й частина сучасної Польщі й Північної Німеччини. Сьогодні це не менш могутня держава, але вже з погляду економі-чного розвитку, рівня та якості життя.
Швеція є однією з найбільших держав Європи, її територія витягнута з півночі на південь на 1500 км. У її рельєфі переважають плоскогір’я й горбисті рівнини, тільки на півночі й заході роз-міщені старі Скандинавські гори. Схили Скандинавсих гір перетинаються численними широкими й глибокими долинами, що утворюють вузькі озера. Тут зосереджена переважна частина лісових ресурсів, якими славиться Швеція, і найбільші родовища рудних корисних копалин.
У межах південної частини країни розташовані рівнини Середньої Швеції, плато Смоланд і рі-внини півострова Сконе. Значна частина цієї території характеризується рівнинним рельєфом і родючими ґрунтами. Тут переважають орні землі й пасовища, масиви первинних лісів майже не збереглися.
Рельєф країни має сліди зледеніння. Льодовики сповзали зі Скандинавських гір і на захід, у во-ди Атлантичного океану, і на південний схід, вистилаючи область Балтійського моря. На рівнинах вони виорювали заглиблення в тріщинах, шліфували виступи скель. У результаті утворилися своєрідні пам’ятки давнього зледеніння — «баранячі лоби». Вони являють собою окремі скелясті пагорби з пологим схилом, зверненим у бік льодовиків, що наступали, і з крутим схилом, зверненим у протилежний бік. У тих місцях, де «баранячі лоби» опинилися на затоплених морем ділянках, їх можна спостерігати у вигляді незліченних острівців — шхер. Частина шхер заросли лісом настільки, що важко розрізнити в його густій зелені опуклі брили гранітів.
Клімат Швеції помірний, перехідний від морського до континентального. Основним чинником його формування є положення країни на північно-західній окраїні Євразії, наближеність Атлантичного океану й відкритість холодним повітряним масам Арктики. Істотними є відмінності в кліматичних умовах окремих районів країни. Так, якщо на півдні середня температура січня наближена до 0 °С, то на півночі вона опускається до –14 °С. На всій території Швеції зими затяжні, а літо коротке. У північній частині на узбережжі Балтійського моря часто спостерігаються тумани.
Численні, але невеликі річки Швеції, як правило, багатоводні, молоді й порожисті. Багато які з них мають швидку течію та водоспади. Як і сусідня Фінляндія, Швеція може претендувати на на-зву Країни тисячі озер, ними зайнято близько 8 % території, більшість має льодовикове походжен-ня. Найбільші озера — Венерн, Веттерн, Меларен й Ельмарен можна порівняти з американськими Великими озерами у зменшеному вигляді. Вони судноплавні, поєднані річками й каналами в єдину водну систему і є важливою складовою транспортної мережі країни. Озеро Меларен поєднане протоками й каналами з Балтійським морем.
Понад половина території Швеції вкрита лісами. На півночі поширені криволісся й хвойні ліси з переважанням сосни та ялини; у південній частині хвойних лісів залишилося мало, а в збереже-них масивах до хвойних порід домішуються дуб, ясен, липа, в’яз, клен.
У давнину територію Швеції населяли німецькі племена. На початку I тис. н. е. почали налаго-джуватися торговельні зв’язки Східної Скандинавії з країнами Середземномор’я, а від VII ст. міс-цеві жителі вже вели активну торгівлю зі слов’янами й франками. До VIII—ІХ ст. належить виникнення першої держави в Середній Швеції — королівства свеїв. Поселення свеїв були базами для походів вікінгів. Вихідці зі Швеції брали участь у набігах данських і норвезьких вікінгів на країни Західної Європи, але частіше вони вирушали російськими річками на пошуки контактів із Візантією й арабським світом. Походи шведських вікінгів мали не стільки розбійницький, скільки торговельний характер. Вважається, що вікінги-варяги брали участь у створенні найдавнішої слов’янської державності на сході Європи, деякі з них осіли уздовж шляху «із варягів у греки».
Швеція була першою країною у світі, де в 1749 р. був проведений перепис населення. Тоді тут проживало 1 млн 765 тис. осіб. Сьогодні населення країни становить близько 9 млн жителів, і за цим показником Швеція є найбільшою державою Північної Європи. Як і для більшості країн регі-ону, для Швеції характерні великі відмінності в густоті населення. Найбільш густо заселені рівни-ни на півдні Середньої Швеції. У північній частині країни проживає лише кожний десятий житель країни. Більшість шведів належить до євангелічної лютеранської церкви, що має статус державної.
Швеція досягла визначних результатів у галузі охорони здоров’я. Тут найнижчий показник ди-тячої смертності у світі, а живуть вони в середньому більш ніж 80 років.
Швеція — високорозвинена індустріальна країна. Основу її економіки становлять: електроене-ргетика, металургія, машинобудування, деревообробна й целюлозно-паперова промисловість.
Традиційною галуззю промисловості є шведська лісова індустрія.
Як в інших скандинавських країнах, основні галузі сільського господарства Швеції — тварин-ництво й виробництво кормів. У поголів’ї худоби переважає велика рогата худоба молочного й м’ясного напрямків і свині.
Найбільший економічний і культурний центр країни — Стокгольм. Свою столицю шведи називають Північною Венецією. Її мальовничі квартали розташовані на зарослих зеленню островах. В усіх напрямках через місто проходять протоки з прохолодними водами Балтики й озера Меларен.
ДАНІЯ (КОРОЛІВСТВО ДАНІЯ)
Данія — країна парадоксів. Крім території власне Королівства Данія, до складу держави вхо-дять колишні колонії: Фарерські острови й Гренландія. Гренландія — найбільший острів світу, йо-го площа 2175 тис. км2. Територія цієї автономії в 50 разів більша, ніж та частина країни, що нею управляє, щоправда, кількість населення Гренландії дорівнює лише 59 тис. осіб. Берегова лінії Да-нії становить 7438 км, а це у 20 разів перевищує довжину з півночі на південь і майже в 16 разів — із заходу на схід. У країні немає міст, віддалених від берега моря більш ніж на 60 км. Зате від материкової частини віддалена… столиця — Копенгаген. Місто розміщене в «морській країні» (так перекладається назва острова Зеландія, де й розкинулося головне місто Данського королівства.
Територія Данії рівнинна, у деяких місцях вона розгладжена давнім зледенінням. У данському ландшафті немає ні високих гір, ні глибоких прірв, природа тут спокійна.
Клімат Данії помірний морський із прохолодним літом, м’якою зимою. Середня річна кількість опадів коливається від 450 мм на узбережжі протоки Великий Бельт до 800 мм на заході Ютландії.
Більшість населення Данського королівства — міські жителі, у країні переважають невеликі, затишні міста з населенням менш ніж 15 тис. осіб. Найбільшим містом за кількістю жителів є Ко-пенгаген. Данці є нащадками кочових німецьких племен, що прийшли сюди в III—VI ст. і витіс-нили ютів.
Данія — високорозвинена постіндустріальна країна, рівень життя її населення є одним із най-вищих у світі. У Данському королівстві розвинені всі галузі господарства. У промисловості най-більш розвинені суднобудування, виробництво суднових двигунів, промислового, у тому числі електронного обладнання, сільськогосподарських машин, електротехніки, молочної й м’ясоконсервної продукції, а також хімічна й нафтохімічна, цементна, целюлозно-паперова про-мисловість і деревообробка. У країні переважають невеликі фірми, що випускають високоякісну продукцію. Зберігають свої традиції данські майстри, що виготовляють вироби з кераміки, порце-ляни й скла.
Протягом тривалого часу для Данії існувала гостра проблема забезпечення паливними корис-ними копалинами. У результаті відкриття родовищ нафти й природного газу на шельфі Північного моря Данське королівство отримало доступ до власного «чорного золота» й «блакитного палива».
Високоінтенсивне сільське господарство дає тільки 3 % ВВП. Сьогодні країна є традиційним експортером молока, масла, сиру, бекону, свинини. Тільки від продажу за кордон сиру данські фе-рмери отримують майже 1 млрд дол. на рік.
Робота з таблицею
Використовуючи матеріал повідомлень, підручника й карти атласу, порівняйте географічне положення країн регіону та заповніть таблицю.
Зразок заповненої таблиці
План характе-ристики гео-графічного положення Назви країн, характеристики
Королівство Данія Республіка Ісландія Королівство Норвегія Фінляндська Республіка Королівство Швеція 
У якому клімати-чному поясі (об-ласті) розташо-вана Помірний (морсь-кий) Субарктич-ний Помірний (морсь-кий) і субарктич-ний Помірний (кон-тинентальний) Помірний (кон-тинентальний)
Особливості роз-ташування на території матери-ка На півострові Ют-ландія, островах Данського архіпелагу, а також на о. Борнхольм у Балтійському морі й частині Фризьких островів. (Крім те-риторії власне Дан-ського королівства до складу держави входять колишні колонії: Фарерські острови й Гренлан-дія) Острів у пів-нічній частині Атлантич-ного океану, поблизу Пів-нічного поля-рного кола У західній і півні-чній частині Ска-ндинавського пі-вострова (крім материкової час-тини до Норвегії належить ряд ос-тровів, серед них і дев’ять великих островів архіпе-лагу Шпіцберген) На півночі Єв-ропи, частина території роз-міщена за Пів-нічним поляр-ним колом На сході й пів-дні Скандинав-ського півост-рова. Приблиз-но сьома части-на країни роз-ташована за Північним по-лярним колом
Вихід до океану (моря), його ха-рактер Омивається Північ-ним і Балтійським морями, берегова лінія порізана Омивається Норвезьким і Гренландсь-ким морями, берегова лінія порізана Омивається Нор-везьким і Північ-ним морями, бе-регова лінія порі-зана Омивається Балтійським морем, берегова лінія порізана Омивається Балтійським морем і його Ботнічною за-токою, берегова лінія порізана 
Із якими країна-ми межує Німеччина Фінляндія, Шве-ція, Росія Норвегія, Росія, Швеція Норвегія й Фін-ляндія
Цікаві факти
Рибальство ісландців ґрунтувалося на промислі двох основних видів морської риби: тріски й оселедця, останніми роками зросло значення мойви й сайди. «Місцевий» оселедець — найбільший у світі і росте він дуже швидко, до трирічного віку досягаючи 20—22 см у довжину. Виловлений оселедець солять і переробляють на риб’ячий жир у невеликих містах на північному узбережжі. Відходи перемелюються на борошно — як корм для худоби й добрива.
В усьому світі відома фінська лазня — сауна. Її дія полягає в температурному контрасті гаря-чого сухого повітря парильні й холодної води басейну або природної водойми. Для фінів сауна була й залишається особливим місцем. У минулому за нею визнавалися надприродні властивості. Люди вірили, що в сауні живе особливий дух, тому там не можна погано висловлюватися, щоб не розлютити його. Особливі духи живуть і у вогні. І якщо топити піч правильно, то вони лікують людей.
Шведська земля багата на таланти — вона дала світові видатного натураліста, основоположни-ка класифікації рослинного й тваринного світу — Карла Ліннея, винахідника однієї з температур-них шкал — Андерса Цельсія, винахідника й підприємця Альфреда Нобеля. Він заповів частину свого чималого капіталу для встановлення п’яти щорічних премій у галузі хімії, фізики, медицини, літератури й захисту світу. Нобелівські премії вважаються найбільш престижними у світі.
Всесвітньо відомими стали шведські казкарі: Астрід Ліндгрен та Сельм Лагерлеф. Міжнародне визнання здобули фільми Інгмара Бергмана, зокрема: «Сунична галявина», «Сьома печатка», «Сцени із сімейного життя».
Історія Данії сповнена парадоксів. Досить сказати, що ця невелика країна контролювала майже всю Північну Європу, а вихідці з Данії були основою, а іноді й засновниками деяких держав. Розквіт данського панування припадає спочатку на ІХ—ХІ ст., а потім на XIV—XV ст.
Починаючи від VIII ст. данці брали участь у заморських походах вікінгів у країни Європи. Ці давньоскандинавські морські розбійники наводили жах на жителів багатьох країн. Вони сміливо виходили в море під час шторму й піднімалися руслами річок у глиб суходолу, нерідко захоплюю-чи великі території.
V. Закріплення вивченого матеріалу
Вправа «Так або ні?»
1. Основна частина населення Фінляндії проживає на півдні й уздовж узбережжя. (Ні)
2. Республіка Ісландія розташована на однойменному півострові. (Ні)
3. На території Швеції розташований північний край Європи — мис Нордкап (Північний). (Ні)
4. Найбільше місто Норвегії — Гельсінкі. (Ні)
5. Понад половина території Швеції вкрита лісами. (Так)
6. Найбільше місто Данії — Копенгаген. (Так)
VI. Підсумки уроку
Висновки
Усі країни Північної Європи розташовані на берегах морів. Для їхнього рельєфу характерне поєднання рівнинних територій і гірських масивів. Незважаючи на те, що основна частина регіону розташована в субарктичних широтах, його клімат м’який, з ознаками морського.
Природні зони Північної Європи змінюються з півночі на південь від зони арктичних пустель й арктичних тундр до зони південної тайги на моренних або озерних рівнинах (це переважний ландшафт).
Здавна регіон відомий традиціями рибальства, молочним тваринництвом на заливних озерних лугах, розробкою лісових ресурсів.
VII. Домашнє завдання
1. Опрацюйте матеріал підручника:
2. Підготуйте повідомлення про одну з країн Західної Європи (Німеччина, Франція, Велика Британія).
Інтернет-ресурси
1. Історія й культура країн Північної Європи (описи, фотографії): http://scandinavica.info/scandinavia/today/country/iceland/
2. Ісландія (опис, фотографії): http://www.royal-t.ru/stranyi/islandiya.html
3. Ісландія (відеофрагменти): http://video.turmir.com/country_50.html
4. Норвегія (відеофрагменти): htth://tonkosti.ru
5. Швеція (відеофрагменти): htth://tonkosti.ru

Категорія: Географія 7 клас | Додав: uthitel (18.02.2014)
Переглядів: 1401 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: