Урок № 53 Природні зони Євразії - Географія 7 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Географія 7 клас

Урок № 53 Природні зони Євразії
Урок № 53
Природні зони Євразії
Мета уроку: сформувати знання про природні зони Євразії, охарактеризувати закономірно-сті їх розміщення; дати уявлення про типи ґрунтів, рослинність та тваринний світ природних зон материка; виявити екологічні проблеми материка; пояснити залежність природи материка від особливостей його географічного положення та рельєфу.
Обладнання: підручник, атлас, кліматична карта Євразії, фізична карта Євразії, карта природних зон Євразії, ілюстрації із зображенням представників рослинного й тваринного світу континенту.
Тип уроку: комбінований.
Очікувані результати: учні зможуть: характеризувати закономірності розміщення приро-дних зон материка; наводити приклади типів ґрунтів, рослинності й тваринного світу Євразії; пояснювати залежність природи материка від особливостей його географічного положення та рельєфу.
Географічна номенклатура: пустелі — Каракуми, Гобі.
I. Організаційний момент
II. Перевірка домашнього завдання
Учні пояснюють, якими причинами була обумовлена зміна рівня Каспійського моря.
III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
Вступне слово вчителя
Природні зони Євразії нагадають нам природні зони Північної Америки, але водночас на най-більшому материку природні зони є різноманітнішими. Найяскравіше це спостерігається в півден-ній частині помірного поясу, де широколисті ліси Західної Європи змінюються лісостепами При-карпаття, потім степами півдня України, напівпустелями й пустелями Центральної Азії, степами й лісостепами Монголії й нарешті лісами Далекого Сходу.
(Оголосити тему й очікувані результати уроку.)
IV. Актуалізація опорних знань і вмінь
Бесіда за запитаннями
1. Які кліматичні області формуються в помірному поясі? субтропічному? тропічному?
2. Чим обумовлене формування кліматичних областей?
3. Які природні зони розташовані в межах субтропічного й тропічного поясів Північної Аме-рики?
V. Вивчення нового матеріалу
План
1. Природні зони арктичного й субарктичного поясів.
2. Природні зони помірного поясу.
1. Природні зони арктичного й субарктичного поясів
Бесіда за запитаннями
Які природні зони виділяють на найбільшому континенті Землі?
Розповідь учителя
До природних зон арктичного й субарктичного кліматичних поясів відносять арктичні пустелі, тундри й лісотундри. Зона арктичних пустель займає острови Північного Льодовитого океану й частину північного узбережжя Євразії. Ця природна зона являє собою різновид пустелі з дуже ро-зрідженою, бідною рослинністю. За відсутності сонячного світла протягом частини року на охоп-лених вічною мерзлотою ґрунтах рослинність може виростати тільки на невеликих ділянках. Із тварин поширені білий ведмідь, песець і лемінг. На океанічному узбережжі живуть тюлені й чис-ленні птахи — чайки, баклани, гаги, гуси та ін.
Робота з картою
Визначте за картою природних зон географічне положення зони арктичних пустель у Євразії та порівняйте з розташуванням цієї зони в Північній Америці.
Розповідь учителя (продовження)
На південь розташована природна зона тундри, вона простягнулася уздовж північного узбе-режжя Євразії смугою завширшки до 500 км. Її південна межа майже збігається з ізотермою липня +11 °С. У західній частині материка внаслідок океанічного впливу її площа є невеликою.
Характерні риси цієї зони — тривала, сувора зима, невелика кількість опадів у поєднанні з ви-сокою відносною вологістю, сильні вітри, багаторічна мерзлота. Ці природні умови спричиняють формування одноманітних безлісних заболочених територій із численними озерами. Серед рослин переважають мохи й лишайники, південніше їх можуть доповнювати сланкі чагарники: лохина, журавлина, чорниця, багно. Характерні тундрові глейові ґрунти, які містять до 5 % гумусу.
Перехідною зоною від тундри до тайги є лісотундра. Вона являє собою поєднання тундрової та лісової рослинності, що утворює рідколісся. Спочатку ліс з’являється в долинах річок, а на південь дерева ростуть вище — на вододілах. Рослини й тварини лісотундри пристосовуються до суворих кліматичних умов. Берези, ялини, модрини тут сильно пригнічені, тому стовбури часто скривлені й пригнуті до землі, крони розвинені однобічно. Із тварин найпоширенішими є заєць-біляк, вовк, північний олень, лисиця, песець.
Завдання
Порівняйте природні зони тундри й лісотундри Євразії з відповідними зонами Північної Аме-рики.
2. Природні зони помірного поясу
Варіант 1
Розповідь учителя
До природних зон помірного поясу належать: хвойні, мішані й широколисті ліси, лісостеп, степ, напівпустелі, пустелі.
Хвойні ліси Сибіру й півночі Європи утворюють на материку природну зону тайги. У тайгових лісах мало світла, тому тут слабко розвинений підлісок, характерна одноманітність трав’яно-чагарникового ярусу. Тваринний світ цієї природної зони досить багатий і відносно добре зберігся. Тут поширені: бурий ведмідь, рись, росомаха, північний і благородний олені, лось, козуля, бурундук. Особливе значення мають хутрові звірі, їх налічують близько 30 видів, серед яких куниця, соболь, горностай, білка. У деяких районах Сибіру були акліматизовані ондатра й норка.
Зона мішаних і широколистих лісів розташована в Європі й на сході Азії, у внутрішніх облас-тях материка вона переривається. Дерева тут є більш вибагливими до ґрунтів, вологи, тепла, ліси багатоярусні, а тваринний світ різноманітніший, але не такий численний, як у тайзі. Для фауни цих лісів характерні борсук, лісовий тхір, ласка, їжак, білка, заєць-біляк, бобер, лисиця. Із птахів водяться тетерев, глухар, рябчик, вальдшнеп, сокіл сапсан, орел беркут, яструби — тетерев’ятник і перепелятник, пугач.
У мішаних лісах переважає ялина звичайна з домішкою дуба, липи, клена, у широколистих — дуб, бук, граб, ясен, клен. Якщо на заході материка більше поширені дубові ліси з домішкою граба, берези, бука, каштана справжнього, то на схід дуб доповнюють липа, клен, ясен.
Лісова зона переходить у степову поступово, утворюючи лісостепи. Для цієї зони характерна наявність лугових степів і лісів. У вигляді майже безперервної смуги лісостеп простягнувся від передгір’їв Карпат до Алтаю. Із природної рослинності, що мало збереглася, тут переважають дуб, береза, граб, липа, осока, ліщина, злакові рослини. Серед тварин є представники як лісів, так і сте-пів, звичайні білка, заєць, ховрашок, тушканчик, хом’яки. Переважають сірі лісові ґрунти, а на рі-внинних степових територіях — чорноземні. Територія зони належить до найбільш заселених ра-йонів Євразії.
У зоні степів для дерев випадає недостатньо опадів, тому переважає трав’яниста рослинність. Зовні степи являють собою рівнинні території, які в природних умовах були покриті трав’янистою рослинністю, що утворювала суцільний або майже суцільний покрив із ковили, типчака, тонконога й інших рослин.
Степи змінюються напівпустелями, тут жарке літо, прохолодна зима, випадає невелика кіль-кість опадів. У помірному поясі Азії напівпустелі простягаються суцільною смугою із заходу на схід приблизно на 10 тис. км від Прикаспійської низовини до східного кордону Китаю.
У субтропіках напівпустелі поширені на схилах плато, плоскогір’їв і нагір’їв, у тому числі на Вірменському й Іранському нагір’ях. Сильно розріджений рослинний покрив напівпустелі пред-ставлений багаторічними ксерофітними травами, дернинними злаками й полинами. Більшу части-ну року напівпустелі виглядають тьмяно, але навесні з’являються тюльпани, іриси, жовтці. Квіт-нуть вони довго — із настанням літа рослинність вигорає під палючим сонцем. Серед тварин напівпустелі найпоширенішими є гризуни — ховрашки, тушканчики, піщанки, полівки, хом’ячки та плазуни.
Особливість Євразії — це значні площі, зайняті пустелями в помірному поясі. Ці пустелі відрі-зняються суворими зимами, а літні температури тут високі, як і в тропічних пустелях. Рослинність тут розріджена, а в районах із найбільш жарким і посушливим кліматом майже відсутня. Для пі-щаної пустелі характерні розріджені зарості білого саксаулу. Вони майже не дають тіні, а довжина коріння може досягати 20 м. Із тварин найбільше плазунів (у першу чергу змій і ящірок), комах і павукоподібних (каракурт, скорпіони, фаланги).
До найбільших піщаних пустель світу належать: Руб-ель-Халі, Каракуми, Кизилкум.
У субтропіках Європи великі збезлісені простори вкриті маквісом — заростями вічнозелених чагарників, у тому числі миртом, суничним деревом, ладанником, деревоподібним вересом. Особ-ливо пишно вони розростаються після знищення верхнього деревного ярусу.
(Учитель підкреслює, що напівпустелі й пустелі помірного поясу відрізняються від подібних природних зон у субтропічному й тропічному поясах більш низькими зимовими температурами.)
Завдання
1) Використовуючи матеріал підручника, охарактеризуйте ґрунти зони напівпустель і пустель помірного поясу.
2) Закінчіть речення.
До природних зон помірного поясу належать: пустелі, степи, лісостепи, хвойні ліси (тайга), широколисті ліси, … і ….
Варіант 2
Робота в групах
Об’єднати учнів у шість груп (за кількістю природних зон помірного поясу) і запропонувати, опрацювавши матеріал підручника та відповідні карти атласу, охарактеризувати одну з цих при-родних зон і заповнити таблицю.
Зразок заповненої таблиці
ПРИРОДНІ ЗОНИ ПОМІРНОГО ПОЯСУ
Назва Географічне 
положення Особливості клімату Ґрунти Рослин-ність Тваринний світ
Тайга Простягнулася із заходу на схід су-цільною смугою приблизно між 55—65° пн. ш. У Європі хвойними лісами вкрита більша час-тина Скандинавсько-го півострова, Фін-ляндії та Карелії Помірні повітряні маси. Західний перенос (на захо-ді й у центрі). Пояс висо-кого атмосферного тиску. Зима морозна, літо прохо-лодне (середня температу-ра січня — від –10 до –20 °С, липня — від +10 до +18 °С, 400—600 мм опадів на рік). На західному узбережжі — морський клімат, у центральній час-тині — континентальний Підзолисті, дерново-підзолисті, болотні, мерзлотно- тайгові За складом рослинності розрізняють темнохвойну (ялина, яли-ця, сосна си-бірська й ке-дрова) і світ-лохвойну тайгу (лісова сосна, мод-рина) Бурий ведмідь, рись, росомаха, північний і благородний олені, лось, козуля, бурун-дук. Особливе зна-чення мають хутрові звірі (куниця, соболь, горностай, білка)
Мі-шані ліси Переважно у східних районах Європи й на Східноєвропейській рівнині. Неширока смуга є на півдні за-хідного Сибіру Помірні повітряні маси. Західне перенесення (на заході й у центрі). Пояс високого атмосферного тиску. Переважно помірно континентальний клімат із достатнім зволоженням (середня температура січ-ня — від –2 до –15 °С, ли-пня — від +15 до +19 °С, 500—700 мм опадів на рік) Сірі лісові, дерново-підзолисті Ялина, сосна, ялиця, дуб, клен, липа, ясен, дуб, бук, в’яз Крім тварин, що зу-стрічаються в тайзі, водяться козуля, за-єць-русак. Різномані-тніший і світ лісових птахів: дятел, синиця, чиж, рябчик
Широко-листі ліси На заході й сході материка поблизу океанів Помірні повітряні маси. Західне перенесення (на заході й у центрі). Пояс високого атмосферного тиску. Помірно континен-тальний клімат із рисами морського на заході; му-сонний — на сході (серед-ня температура січня — від 0 до –8 °С, липня — 
від +17 до +21 °С, 
600—800 мм опадів на рік) Сірі, бурі лісові Дуби, буки, граби, клени, липи, ясени на сході — пробкові ду-би, оксами-тові дерева Вовк, бурий ведмідь, благородний олень, кабан, козуля, бор-сук, лісовий тхір, ласка, їжак, білка, заєць-біляк, бобер, лисиця. Із птахів характерні тетерев, глухар, рябчик, вальдшнеп, сокіл сапсан, орел беркут, яструби — тете-рев’ятник і перепеля-тник, пугач, дятел, синиця, дрізд, зяблик
Лісо-степ У внутрішніх райо-нах Євразії, на пів-день від широколис-тих лісів Помірні повітряні маси. Західне перенесення (на заході й у центрі). Пояс високого атмосферного тиску. Помірно континен-тальний клімат (середня температура січня — від –2 до –10 °С, липня — від +16 до +21 °С, 400—600 мм опадів на рік) Сірі лісові, чорноземні Дуб, береза, граб, липа, клен, осока, ліщина, різ-нотрав’я, злакові рос-лини Вовк, лось, лисиця, зайці, куниця, лісовий кіт, білка, ховрашок, великий тушканчик, змії, ящірки
Степ Південь Східноєвро-пейської рівнини, південь Західноси-бірської рівнини, рівнини Східної Азії Помірні повітряні маси. Західне перенесення (на заході й у центрі). Пояс високого атмосферного тиску. Помірно континен-тальний клімат із недоста-тнім зволоженням (середня температура січня — від –2 до –8 °С, липня — від +18 до +24 °С, 300—500 мм опадів на рік) Різні типи чорноземів, каштанові Ковила, тип-чак, житняк, тонконіг, астрагал, шавлія Ховрашок, земляний заєць, тушканчик, хом’як, борсук, лиси-ця, степова гадюка, полоз. Багато степо-вих птахів: дрохва, сіра куріпка, жайво-ронок, степовий орел 
Напівпустелі та пус-телі У центральних райо-нах Євразії, на пів-день від степової зони Різкоконтинентальний, дуже посушливий (середня температура січня — від 0 до –4 °С, липня — від +24 до +36 °С, 100—250 мм опадів на рік) Світло-каштанові, сіро-бурі пустельні, солонці Тонконіг, полини, со-лянки, чагар-ник тама-риск, саксаул Сайгак, джейран, дикий осел — кулан, двогорбий верблюд, ховрашок, піщанки, тушканчик, лисиця, барханний кіт, піща-ний борсук, ящірки й змії (піщаний удав-чик, степова гадюка, ефа, гюрза й кобра), павуки тарантул і каракурт, скорпіон
Цікаві факти
Українські, південноруські, зауральські й західносибірські степи являють собою унікальний район Євразії, що багато в чому змінений людиною. Його головна ознака — безлісся і, як наслі-док, переважання відкритих просторів. У цій природній зоні для дерев випадає недостатньо опа-дів, тому домінує трав’яниста рослинність. Літо в степу жарке й сухе, але зимове похолодання здатне приносити морози до –30 °С. Під впливом частих і тривалих посух і суховіїв трави вже до середини літа вигорають. Тому степова флора змушена пристосовуватися як до літньої посухи, так і до зимових холодів. У рослин різнотрав’я часто розвинені довгі стрижневі корені, що дістають вологу із глибоких горизонтів ґрунту, а корені злаків отримують воду з незначних глибин.
У природних умовах степи були вкриті трав’янистою рослинністю, що утворює суцільний або майже суцільний покрив із ковили, типчака, тонконога й інших рослин. Сухість у цій природній зоні зростає на південь, тому яскраві разнотравні простори характерні тільки для північної смуги. Чим далі на південь, тим менш яскравими стають степи — у них переважає ковила, а в найпосуш-ливіших районах — типчак із ковилою.
Степ — це не тільки тип рослинності, але й весь ландшафт з особливим водним режимом, сво-їм набором ґрунтів і групами тварин. Фауна степів пристосована жити на відкритих просторах. Сьогодні важко визначити, якою була кількість копитних тварин і гризунів у природних степах, тому що найхарактерніші з них зникли або вимирають. Водночас можна стверджувати, що в неда-лекому минулому степи надавали життєвий простір багатьом копитним тваринам — туру, козулі, оленю, тарпану, сайгаку. Більшість із них трималося величезними стадами, які поїдали й рослин-ність, але оскільки кожний вид використовував її по-своєму, ґрунти залишалися гладкими й родючими. Сьогодні із ссавців у степах поширені сірий ховрашок, степовий тхір, сірий хом’як, кам’яна куниця, дикий кролик, зустрічаються вухатий їжак, байбак, тушканчики.
За сучасними уявленнями, у першу чергу безлісся степів пояснюється недостатнім атмосфер-ним і ґрунтовим зволоженням, що обумовили накопичення у верхньому шарі ґрунтів легкороз-чинних солей. До умов жаркого й сухого літа, частих посух і суховіїв, малосніжної зими й засоле-них ґрунтів найкраще пристосовані трав’янисті рослини. Листя багатьох із них вузьке або дрібне, укрите волосинками або пухом; деякі рослини мають восковий наліт або міцне стебло. Усі ці осо-бливості необхідні для зниження випаровування й утримання вологи.
VI. Закріплення вивченого матеріалу
Робота в групах
Об’єднати учнів у кілька груп і запропонувати кожній скласти порівняльну характеристику розміщення природних зон Євразії й Північної Америки за 40° пн. ш. Поєднати цю роботу з розглядом профілю рельєфу Євразії, що необхідно заздалегідь підготувати на дошці. Під час роботи ставити учням навідні запитання.
1. Які природні зони простягаються в Північній Америці із заходу на схід у помірних широ-тах?
2. Які природні зони простягаються в Євразії від західних до східних берегів материка, а які не утворюють суцільної смуги? Чому?
3. Поясніть виняткове різноманіття природи в межах материка.
Як побудувати профіль зміни природних зон Євразії
1. Відкладіть відрізок, що дорівнює довжині материка, за паралеллю.
2. Позначте великі форми рельєфу на лінії профілю (горизонталі, що перетинають лінію пара-лелі). У результаті горизонтальний масштаб профілю буде дорівнювати масштабу карти.
3. Користуючись вертикальним масштабом в 1 см — 1000 м, побудуйте лінію профілю: із то-чок перетину горизонталей із лінією профілю проведіть перпендикуляри відповідно до вер-тикального масштабу й поєднайте знову отримані точки плавною кривою лінією.
4. Користуючись горизонтальним масштабом, укажіть розташування окремих природних зон. Позначте природні зони відповідними кольорами (умовними знаками).
VII. Підсумки уроку
Висновки
Природні зони Євразії змінюються не тільки в напрямку північ—південь, а й із заходу на схід.
Зона арктичних пустель займає острови Північного Льодовитого океану і частину північного узбережжя Євразії. Вона являє собою різновид пустелі із дуже розрідженою рослинністю й бід-ними ґрунтами.
Південніше розташована природна зона тундри. Її характерні риси — тривала, сувора зима, невелика кількість опадів, сильні вітри, багаторічна мерзлота.
Перехідною зоною від тундри до тайги є лісотундра. Вона являє собою поєднання тундрової й лісової рослинності.
Зону тайги утворюють хвойні ліси Сибіру й півночі Європи. Для них характерна зміна видового складу із заходу на схід.
Зона мішаних і широколистих лісів розташована в Європі й на сході Азії, у внутрішніх облас-тях материка вона переривається. Дерева тут більш вибагливі до ґрунтів, вологи, тепла, а ліси ба-гатоярусні.
Для лісостепу характерна наявність лугових степів і лісів. У вигляді майже безперервної смуги він простягнувся від передгір’їв Карпат до Алтаю.
Степи являють собою рівнинні території, які в природних умовах були вкриті трав’янистою рослинністю, що утворювала суцільний або майже суцільний покрив із ковили, типчака, тонконога й інших рослин.
Степи змінюються пустелями й напівпустелями помірного поясу. Тут жарке літо, відносно прохолодна зима, випадає невелика кількість опадів.
VIII. Домашнє завдання
1. Опрацюйте матеріал підручника:
2. Підготуйте повідомлення про одну із зон субтропічного, тропічного, субекваторіального або екваторіального поясів.
План
1) Географічне положення.
2) Основні форми рельєфу.
3) Особливості клімату.
4) Внутрішні води.
5) Рослинність і тваринний світ.
6) Ґрунти.


Категорія: Географія 7 клас | Додав: uthitel (18.02.2014)
Переглядів: 7772 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: