Урок № 50 Геологічна будова й рельєф Євразії - Географія 7 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Географія 7 клас

Урок № 50 Геологічна будова й рельєф Євразії
Урок № 50
Геологічна будова й рельєф Євразії
Мета уроку: сформувати знання про особливості геологічної будови Євразії та виявити її відмінності від інших материків; дати уявлення про історію розвитку й формування рельєфу; ви-явити закономірності розміщення корисних копалин; показувати на карті об’єкти географічної номенклатури.
Обладнання: підручник, зошит для практичних робіт, атлас, фізична карта Євразії, карта будови земної кори Євразії, ілюстрації із зображенням різних форм рельєфу (у тому числі льодо-викового походження).
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Очікувані результати: учні зможуть: розповідати про відмінність геологічної будови Євра-зії та інших материків; називати основні особливості рельєфу материка та закономірності роз-міщення корисних копалин; показувати на карті об’єкти географічної номенклатури.
Географічна номенклатура: гори — Альпи, Піренеї, Апенніни, Карпати, Кримські, Сканди-навські, Уральські, Кавказ, Тянь-Шань, Гімалаї (г. Джомолунгма); рівнини — Східноєвропейська, Західносибірська, Велика Китайська; низовини — Прикаспійська, Індо-Гангська, Месопотамська; височини — Середньоруська; плоскогір’я — Середньосибірське, Декан; нагір’я — Тибет, Іранське; вулкани — Гекла, Етна, Везувій, Ключевська Сопка, Фудзіяма, Кракатау.
I. Організаційний момент
II. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
Вступне слово вчителя
(Привернути увагу учнів до карти будови земної кори.)
На відміну від інших материків, в утворенні Євразії взяли участь кілька літосферних плит. Проте основу найбільшого континенту Землі становить Євразійська плита. До її найдавніших ді-лянок належать: Східноєвропейська, Сибірська, Китайсько-Корейська, Південнокитайська плат-форми. Вони поєднані між собою більш молодими платформними ділянками. Велика кількість платформ є характерною рисою Євразії.
(Оголосити тему й очікувані результати уроку.)
III. Актуалізація опорних знань і вмінь
Бесіда за запитаннями
1. Як утворилися сучасні материки та океани?
2. Які факти підтверджують теорію літосферних плит?
3. Що ви знаєте про Тихоокеанське «вогняне кільце»?
IV. Вивчення нового матеріалу
План
1. Геологічна будова материка.
2. Характерні риси рельєфу Євразії.
3. Корисні копалини Євразії.
1. Геологічна будова материка
Розповідь учителя
У ході геологічної історії відбувалося зближення Африканської, Аравійської й Індо-Австралійської плит із Євразійською. Ці переміщення обумовили грандіозні вертикальні рухи: пі-дняття гір і нагір’їв, опускання западин, а також утворення найбільшої гірської споруди матери-ка — Альпійсько-Гімалайського складчастого поясу. Він простягнувся через всю Євразію, від Ат-лантичного океану на заході до Індокитайського півострова на південному сході.
Рух літосферних плит триває й сьогодні, що спричиняє активні горотвірні процеси на матери-ку. Особливо вони характерні для Центральної й Східної Азії, Зондських островів і деяких інших районів. Учені пов’язують ці процеси з гігантськими сейсмічними поясами, де відбувається біль-шість землетрусів. Найактивнішим із них є Тихоокеанський сейсмічний пояс. Тут періодично ре-єструються катастрофічні землетруси. Так, у 1923 р. такий землетрус трапився в районі Токіо, час-тина міста була зруйнована, загинуло майже 100 тис. осіб.
До сейсмічних поясів приурочені й області вулканічної діяльності. Згаслі й діючі вулкани утворюють вершини гірських хребтів Японських, Філіппінських, Зондських островів. Тільки на території Японії налічується близько 200 вулканів, із них близько 40 є діючими. Також діючі вул-кани існують в Ісландії, у районі Апеннін, згаслі — на Кавказі, у Карпатах.
У четвертинний період на рельєф північних і гірських районів Євразії значною мірою вплинуло й давнє зледеніння. Цей час характеризується загальним похолоданням на Землі й періодичним виникненням великого материкового льодовика. Поступове потепління клімату спричинило не тільки його відступання й утворення найбільших у світі льодовикових відкладень, але й грандіозні переселення флори й фауни.
Сучасне зледеніння розвинене в багатьох високогір’ях Азії (Гімалаї, Каракорум, Тибет, Кунь-Лунь, Памір, Тянь-Шань), у Європі (Альпи й Скандинавські гори), але особливо потужним воно залишається на островах Арктики й в Ісландії.
Робота з картою
Використовуючи карту будови земної кори, дайте відповіді на запитання.
1) Чим можна пояснити утворення найбільшої гірської споруди материка — Альпійсько-Гімалайського складчастого поясу?
2) Що вказує на те, що рух літосферних плит триває?
3) Чим було викликане давнє зледеніння і як воно позначилося на сучасному рельєфі Євразії?
2. Характерні риси рельєфу Євразії
Розповідь учителя
Зверніть увагу на фізичну карту Євразії. Окремі частини давніх платформ виступають на пове-рхню у вигляді рівнин і плоскогір’їв, що утворюють своєрідний пояс. Він включає Східноєвропейську й Західносибірську рівнини, Туранську низовину, Казахський дрібносопковик, Середньосибірське плоскогір’я й Велику Китайську рівнину.
Робота з картою
За допомогою фізичної карти Євразії знайдіть названі рівнини й дайте відповіді на запитання.
1) Чи погоджуєтеся ви з тим, що ці рівнини утворюють своєрідний пояс?
2) У яких районах та на яких географічних об’єктах він переривається?
Розповідь учителя (продовження)
До гір Альпійсько-Гімалайського складчастого поясу відносять: Піренеї, Альпи, Карпати, Апенніни, Балканські гори, Кавказ, Гіндукуш, Памір, Гімалаї, Тибет. Частина із цих гір мають ве-ршини понад 7 тис. м. У зв’язку з цим Євразія вважається найвищим материком Землі (його сере-дня висота — 840 м). При цьому середня висота Європи лише близько 300 м.
Альпійське горотворення проявилося в Євразії інтенсивніше, ніж будь-де на Землі. Воно охо-пило не тільки альпійські складчасті структури, але й привело в рух інші райони Азії. У багатьох випадках це обумовило відродження давніх гір, наприклад Тянь-Шаню. Ці гори, а також Сканди-навські, Урал, Алтай з’явилися в епоху давньої складчастості й були сильно зруйновані під впли-вом зовнішніх сил. Привертає увагу такий факт: у Євразії розташовані всі «восьмитисячники» Зе-млі.
НАЙВИЩІ ГІРСЬКІ ВЕРШИНИ ЄВРАЗІЇ ТА СВІТУ
Назва Висота (м) Місце розташування
Джомолунгма (Сагарматха, Еверест) 8848 Гімалаї, на кордоні Непалу й Китаю
Чогорі (К-2, Годуїн-Остен, Дапсанг) 8611 Каракорум
Канченджанга 8585 Гімалаї, на кордоні Непалу й Індії 
Лхоцзе 8545 м (за іншими даними — 8501 м) Гімалаї, на кордоні Непалу й Китаю
Макалу 8470 Гімалаї, на кордоні Непалу й Китаю (на схід від Мака-лу розміщена ущелина р. Арун завглибшки до 7300 м)
Із зовнішнього боку частини гірських дуг утворилися низовини, серед яких — Месопотамська й Індо-Гангська. Ці рівнинні території, разом із плоскогір’ям Декан й Аравійським, утворюють ще один пояс рівнин. Він значно менший за північний і поділений гірськими системами.
Велику роль у рельєфі Євразії відіграють і рифтові структури, серед яких виділяються запади-ни Байкалу й Мертвого моря. Мертве море розміщене на 395 м нижче за рівень моря.
Робота з картами
Запропонувати школярам, використовуючи фізичну карту Євразії, виявити найбільш характер-ні риси рельєфу континенту. Вони дійдуть висновку, що для рельєфу Євразії характерна наявність двох поясів гір і рівнин, простори зайняті великими рівнинами, які збільшуються із заходу на схід, найвищі гірські масиви розміщені в центральній частині континенту (найбільших висот вони досягають у межах Гімалаїв, Каракоруму й Тибетського нагір’я), до окраїн Євразії висота гір зменшується. Також учні з’ясовують, що висота Альп порівняно з іншими гірськими країнами Європи є значною.
Способом накладання карт вони підтверджують, що давні платформи виражені в рельєфі рів-нинами (від низовин до плоскогір’їв), а складчасті пояси, що простягнулися через весь материк, — горами.
Поки всі учні аналізують карти, один із них може побудувати на дошці профіль рельєфу Євра-зії за 90° сх. д. і виявити взаємозв’язок між рельєфом і внутрішньою будовою материка.
Порівнюючи рельєф Євразії й інших материків, учні за допомогою градусної сітки визначають розміри найбільших рівнин Євразії й Північної Америки (наприклад Середньосибірського плоско-гір’я й Великих Американських рівнин), роблять висновки про величину окремих форм рельєфу материка.
3. Корисні копалини Євразії
Робота з карткою
Опрацювавши матеріал картки, позначте на контурній карті «Євразія. Фізична карта» найбіль-ші родовища корисних копалин у районі їхнього залягання. Визначте закономірності в розміщенні мінеральних ресурсів.
Зразок картки
Материк багатий на корисні копалини, особливо на запаси вугілля, нафти, природного газу, руди чорних і кольорових металів. Так, великі басейни розміщені в центральній і східній частині Європи, серед яких Силезький, Рурський, Донецький. Але особливо значні запаси перебувають на півночі й сході Азії — у Росії та Китаї.
Найбільше нафти міститься на Аравійському півострові, у районі Перської затоки (Ірак, Іран), на Західносибірській рівнині. У Європі нафта й газ добуваються із дна Північного моря. Запаси цих видів корисних копалин є і в районі крайових прогинів та міжгірних западинах, у тому числі Передкарпатському крайовому прогині та Середньодунайській западині. Але особливо великі ро-довища природного газу зосереджені в Північній і Центральній Азії.
У надрах давніх платформ Євразії зосереджені значні запаси руд заліза, марганцю, кольорових металів. Родовища залізних руд розробляються на півострові Індостан, на північному сході Китаю, у горах Скандинавського півострова, у південній частині Східноєвропейської рівнини, у тому числі в Криворізькому басейні. Надра Індостану також багаті на золото, алмази й коштовне каміння. Родовища бокситів розміщені на півночі Великої Китайської рівнини в Казахстані. Поклади олова й вольфраму утворюють своєрідний пояс на сході й південному сході Азії.
Із нерудних корисних копалин особливе значення має хімічна сировина, наприклад калійна й кухонна солі, сірка, фосфати. Найбільшими басейнами калійних солей є Верхньорейнський, При-карпатський, Верхньокамський, Прип’ятський, запаси фосфоритів містяться на території Східноє-вропейської рівнини.
Завдання
Зачитати текст, а учні, почувши неправильне твердження, мають підняти руку та виправити помилку.
Основою найбільшого континенту Землі є Євразійська літосферна плита. До її найдавніших ді-лянок належать молоді платформи. У процесі геологічної історії відбувалося зближення Африкан-ської, Аравійської й Індо-Австралійської літосферних плит із Євразійською. Це обумовило утво-рення найбільшої гірської споруди материка — Тихоокеанського складчастого поясу. Рух літос-ферних плит триває й сьогодні, що спричиняє активні горотвірні процеси на материку. У Євразії із заходу на схід зменшуються простори, зайняті великими рівнинами. Гори нової складчастості утворюють один пояс. Зі сходу Євразія оточена гірсько-острівними дугами, для яких характерна особливо висока сейсмічність.
Практична робота
Ознайомити учнів із метою та змістом практичної роботи 15 «Позначення на контурній карті назв основних географічних об’єктів Євразії». Учні виконують завдання 1—3.
Цікаві факти
«Висока Азія» утворює унікальний гірський вузол, розташований у центральній частині Євра-зії. Він включає найвищі гірські країни світу, у тому числі Гімалаї. Саме тут перебувають 11 із 14 вершин світу заввишки понад 8000 м.
На карті добре видно, що Гімалаї утворюють гігантську дугу, обмежену із заходу річкою Інд, а зі сходу — долиною річки Брахмапутра. Найвища гірська країна підноситься над рівниною трьома величезними кам’яними валами, що утворюють Сивалікські гори (Передгімалаї), Малі й Великі Гімалаї (останні поділяються на Ассамські, Непальські, Кумаонські й Пенджабські).
Між Малими й Великими Гімалаями на висоті близько 1500 м розташовуються міжгірні доли-ни, найбільша з яких має назву Катманду.
Найбільш піднесену частину гірської країни утворюють Великі Гімалаї. Індуси називали цей район Девіабхуні — «країна богів». Тут розташувалася ціла низка найвищих вершин, серед яких Канченджанга, Макалу, Дхаулагірі, а також третій, висотний полюс Землі — Джомолунгма (Еве-рест).
«Матір богів» — так перекладається назва гори із санскриту. Непальці називають Джомолунг-му ще й Сагармата, що означає «Володар неба». На її вершині дме пронизливий вітер, температура вночі знижується до –60 °С, а кількість сонячного випромінювання в 30 разів вища, ніж на рівні моря. Першими це відчули новозеландець Едмунд Хілларі й гімалайський горець, шерп Тенцинг Норгей. У 1953 р. вони змогли досягти висотного полюса Землі.
Великий Кавказ розміщений між Чорним і Каспійським морями. Це найграндіозніша з гірських споруд, що оточують із півдня величезну Східноєвропейську рівнину. Великий Кавказ — це ще й могутній природний бар’єр для вітру й холоду, які наступають із півночі, але виявляються безсилими перед його високими кручами.
Останнім часом часто говорять про геологічну молодість Кавказу й цим пояснюють його вели-ку висоту. Але його давні «предки» — «Пра-Кавкази» різних обрисів не раз виникали серед прос-торів давнього океану Тетіс у вигляді поздовжніх островів. Однак тільки в останню, альпійську епоху складчастості відбулися найновіші та найбільші підняття. Тому насправді в районі Великого Кавказу молодим є тільки його здиблений рельєф. Надра ж набагато давніші. Так, тут зустріча-ються докембрійські сланці й граніти. Деякі хребти складені мармуром. На останньому етапі гео-логічної історії все це було зім’яте в грандіозні складки-хвилі й зазнало загального здиблення.
Завдяки тривалій історії в надрах Кавказу міститься багато коштовних мінералів і гірських по-рід. Так, із процесами давнього й альпійського горотворення, а також із вулканічною діяльністю пов’язане формування руд цинку, свинцю, вольфраму, ртуті. Тут розміщено багато мінеральних джерел, серед яких — Боржомі, Авадхара, Цхалтубо, Менджі.
Із рельєфом Великого Кавказу поєднується висотна поясність його ландшафтів. Біля підніж найчастіше розташовані степи й лісостепи, які іноді «піднімаються» і на нижні яруси гір. Середня частина схилів усюди зайнята лісами, які по верхній крайці оточують криволісся й гірські луки. У привершинних областях високогір’їв панують вічні сніги й льодовики.
Найбільшими вершинами Великого Кавказу є Ельбрус (5633 м) і Казбек (5047 м).
Тибет являє собою найбільше й найвище нагір’я на земній кулі. Потужні внутрішні сили Землі піднесли його рівнинні території на висоту в 4,5 км. До того ж на території Тибету є гори, абсолю-тна висота яких перевищує 6 км.
Тибет є одним із найбільш таємничих і недоступних місць нашої планети. Природа відгородила цей район від сторонніх очей. Тибет оточують не менш грандіозні (понад 6000 м) гірські системи: Гімалаї з південного заходу й півдня, Каракорум і Кунь-Лунь із півночі й Сичуаньські (Сіно-Тибетські) Альпи зі сходу. Ще однією перешкодою стали наявні тут гірські степи, пустелі й напівпустелі. Лише зрідка по окраїнах, особливо на півдні, у глибоких річкових долинах зустрічаються оазиси лісової рослинності.
Для будови поверхні Тибету найбільш характерні дві особливості: широтне простягання хреб-тів і незначна вертикальна розчленованість його центральної частини. Перша особливість пов’язана із західно-східним простяганням складок, друга — зі слабким розвитком водної ерозії. Це пояснюється тим, що зовнішній, поверхневий стік практично відсутній.
Закритий для чужоземців Тибет протягом століть залишався загадкою для представників захід-ної цивілізації. Не дивно, що це нагір’я сьогодні вабить до себе численних мандрівників і дослід-ників.
Проте цей таємничий світ важко назвати зручним місцем для мандрівок. Через величезну висоту й ізольованість від вологих повітряних мас його клімат є надзвичайно суворим і сухим. Тибетська зима тривала, морозна й майже безсніжна. Весна пізня, навіть у травні бувають сильні морози, часті пилові бурі. Літо прохолодне, ще в липні трапляються заморозки.
На Тибеті випадає дуже мало опадів. Це пояснюється тим, що нагір’я розміщене під прикрит-тям Гімалаїв і тому потрапило в «дощову тінь». Так називають гористі райони, на територію яких не надходять вологі повітряні маси. У цьому випадку всю вологу «забирають» Гімалаї. Вони більш високі й розташовані значно ближче до океану. Тобто це найвища стіна на Землі.
На нагір’ї зароджуються найбільші річки Азії. У його східній частині беруть початок Янцзи й Хуанхе, які течуть на схід територією Китаю до Східнокитайського й Жовтого морів. Інд витікає на південному заході, а потім спрямовується на північний захід до Аравійського моря. Дещо на схід розміщені витоки Брахмапутри. Вона тече в інший бік, щоб злитися зі священним Гангом.
V. Закріплення вивченого матеріалу
Вікторина «Чи знаєш ти Євразію?»
Об’єднати учнів у дві команди: перша — представники Європи, друга — Азії, і запропонувати провести змагання.
ПЕРШИЙ ТУР
Зачитати назви географічних об’єктів, що характеризують рельєф материка. Учні повинні під-няти руку, коли почують назву географічного об’єкта, що стосується відповідної частини світу.
ДРУГИЙ ТУР
Представники від кожної команди підходять до дошки й записують три назви географічних об’єктів, розташованих у Євразії (рівнини, гори, вулкани). Потім учасники протилежної команди повинні знайти на фізичній карті світу ці об’єкти й визначити їхнє географічне положення.
ТРЕТІЙ ТУР
Запропонувати представникам команд охарактеризувати географічне положення Гімалаїв за планом.
План
1. У якій частині якого материка перебувають?
2. Між якими меридіанами й паралелями розміщені?
3. Які географічні об’єкти розташовані поруч?
4. Якою є приблизна протяжність гір?
5. У якому напрямку вони простягнулися?
Перемагає команда, представники якої швидше й точніше виконають завдання.
Робота з картою
Знайдіть на фізичній карті Євразії географічні об’єкти, назви яких пов’язані з іменами мандрів-ників і дослідників.
Запитання і завдання
1. Наведіть приклади районів, де на формування рельєфу активно впливав вулканізм.
2. Чим можна пояснити різницю в розміщенні корисних копалин різного походження?
3. Чи згодні ви з твердженням, що в Євразії рівнин набагато більше, ніж на інших материках?
4. Як це пов’язано з тектонічною будовою материка?
5. Чи можливі землетруси на території України? Якщо так, укажіть, де саме вони траплялися або можуть траплятися і чому.
VI. Підсумки уроку
Висновки
Основою найбільшого материка Землі є Євразійська літосферна плита. До її найдавніших ді-лянок належать: Східноєвропейська, Сибірська, Китайсько-Корейська й Південнокитайська плат-форми. Окремі їхні частини виступають на поверхню у вигляді рівнин і плоскогір’їв, що утворю-ють своєрідний пояс. Він включає Східноєвропейську й Західносибірську рівнини, Туранську ни-зовину, Казахський дрібносопковик, Середньосибірське плоскогір’я й Велику Китайську рівнину.
На відміну від інших материків, в утворенні Євразії взяли участь кілька літосферних плит. У ході геологічної історії відбувалося зближення Африканської, Аравійської й Індо-Австралійської плит з Євразійською. Ці переміщення обумовили утворення найбільшої гірської споруди матери-ка — Альпійсько-Гімалайського складчастого поясу. До нього належать: Піренеї, Альпи, Карпати, Апенніни, Балканські гори, Кавказ, Гіндукуш, Памір, Гімалаї, Тибет. Із зовнішнього боку частини гірських дуг утворилися низовини, серед них — Месопотамська й Індо-Гангська.
Євразія багата на низку корисних копалин, особливо на запаси вугілля, нафти, природного га-зу, руди чорних і кольорових металів. Найбільше нафти залягає на Аравійському півострові, у ра-йоні Перської затоки (Ірак, Іран) і на Західносибірській рівнині (Росія). Найбільші родовища при-родного газу зосереджені в Північній і Центральній Азії (Росія, Туркменістан, Казахстан).
Родовища залізних руд розробляються на півострові Індостан, на північному сході Китаю, у горах Скандинавського півострова, у південній частині Східноєвропейської рівнини.
VII. Домашнє завдання
1. Опрацюйте матеріал підручника:
2. Чи погоджуєтеся ви з твердженням, що в Євразії рівнин набагато більше, ніж на інших ма-териках. Як це пов’язано з тектонічною будовою?
3. У розміщенні найбільших форм рельєфу Євразії існують суттєві відмінності від інших ма-териків. Так, рівнини Євразії не зосереджені в якійсь частині, як, наприклад, у Південній або Північній Америці, а розміщені в різних частинах материка; найпотужніші гірські сис-теми й нагір’я (наприклад Гімалаї, Каракорум, Тибет) розташовуються в глибині материка, на деякій відстані від узбереж океанів.
Поясніть ці особливості розміщення найбільших форм рельєфу материка.
Інтернет-ресурси
1. Рельєф Євразії (описи, фотографії): http://geomasters.ru/archives/1536
2. Джомолунгма — найвища вершина світу (фотографії): http://www.liveinternet.ru/users/3062210/post199680670/
3. Джомолунгма — найвища вершина світу (відеофрагмент): http://video.mail.ru/mail/yaske-ira/382/975.html
4. Тибет (описи, фотографії): http://th.akreal.net/index.php?option=com_content&view=category&id=120:2011-05-20-00-50-27&layout-default
5. Навчальні фільми он-лайн із серії «Гірські системи» (Саяни, Кримські, Памір, Уральські, Тянь-Шань, Кавказькі, Карпати та ін.): http://wildportal.ru/gori/306_gory.html
6. Гімалаї (відеофрагмент): http://video.mail.ru/mail/ludmilafish/8867/13169.html
7. Подорож у Тибет (відеофрагмент): http://rutube.ru/tracks/804498.html

Категорія: Географія 7 клас | Додав: uthitel (18.02.2014)
Переглядів: 4398 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: