Урок № 44 Природні зони Північної Америки - Географія 7 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Географія 7 клас

Урок № 44 Природні зони Північної Америки
Урок № 44
Природні зони Північної Америки
Мета уроку: сформувати знання про природні зони Північної Америки, пояснити особливос-ті їх розміщення; дати уявлення про типи ґрунтів, рослинність та тваринний світ природних зон материка; виявити вплив господарської діяльності людей на природу Північної Америки.
Обладнання: підручник, атлас, кліматична карта Північної Америки, фізична карта Північ-ної Америки, карта природних зон, ілюстрації із зображенням представників рослинного й тва-ринного світу континенту.
Тип уроку: комбінований.
Очікувані результати: учні зможуть: характеризувати особливості розміщення природних зон материка; наводити приклади типів ґрунтів, рослинності й тваринного світу Північної Аме-рики, впливу господарської діяльності людей на природу; пояснювати залежність природи мате-рика від особливостей його географічного положення та рельєфу.
I. Організаційний момент
II. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
Вступне слово вчителя
Рослинний і тваринний світ Північної Америки має багато спільного з Євразією. Ця подібність пояснюється існуючими раніше сухопутними зв’язками між цими частинами світу. На цей зв’язок указує наявність цілої низки спільних родів і навіть видів ссавців (північні олені, лосі, ведмеді, ри-сі, росомахи, вовки, лисиці, горностаї, ласки, бобри). Але тут є й унікальні представники флори й фауни. Північна Америка — батьківщина секвої, що є найдавнішим представником рослинного світу. Окремі дерева живуть близько 4000 років. Один вид секвої — мамонтове дерево — досягає у висоту 100—150 м.
(Оголосити тему й очікувані результати уроку.)
III. Актуалізація опорних знань і вмінь
Бесіда за запитаннями
1. Що таке вічна (багаторічна) мерзлота?
2. Які кліматичні області формуються в помірному поясі? субтропічному? тропічному?
IV. Вивчення нового матеріалу
План
1. Особливості природних зон.
2. Охорона природи.
1. Особливості природних зон
Розповідь учителя
Сьогодні на уроці ви вперше докладно ознайомитеся із природою деяких зон, серед них — зона арктичних пустель, тундри й лісотундри, хвойних лісів (тайги), мішаних і широколистих лісів, лісостепів і степів (прерій) помірного поясу.
Завдання
Розгляньте карту природних зон Північної Америки й поясніть, які ще природні зони, крім пе-релічених, існують у Північній Америці. Порівняйте карту природних зон із картою кліматичних поясів.
Розповідь учителя (продовження)
Зони степів, мішаних і листяних лісів тягнуться меріодианально, а зони арктичних пустель, ту-ндри, хвойних лісів мають широтну протяжність. Так, у міру віддалення від Атлантичного океану до Скелястих гір ліси змінюються лісостепами й степами, оскільки в цьому напрямку відбувається поступове зменшення коефіцієнта зволоження.
Розглянемо деякі особливості природних зон Північної Америки.
Зона арктичних пустель займає більшу частину Гренландії й Канадського Арктичного архіпе-лагу. На сході зони великі простори зайняті льодовими, а на заході — кам’янистими пустелями. У зоні мало тепла, рослинність відсутня або представлена мохами й лишайниками, ґрунти розвинені слабко.
Південніше розташована тундра. Коротке й прохолодне літо й багаторічна мерзлота обумов-люють утворення тут бідних тундрових ґрунтів. У тундрі поширені болота й озера. Із рослинності характерні мохи й лишайники, болотні трави, деякі чагарники й карликові дерева. У лісотундрі з’являються хвойні дерева — ялина, бальзамічна туя, а на півдні — модрина.
На півночі помірного кліматичного поясу в умовах прохолодного літа й надмірного зволожен-ня сформувалася зона тайги. Тут ростуть переважно хвойні дерева — модрина, сосна, чорна ялина, ялиця, є й листяні породи — береза, осика, тополя. У лісах водяться хижі звірі — ведмеді, вовки, лисиці; зустрічаються олені, лосі, єноти, ондатра (водяний пацюк), бобри, норка. Ґрунти в тайзі малородючі: мерзлотно-тайгові й підзолисті.
Зона мішаних лісів із переважанням бурих лісових і дерново-підзолистих ґрунтів займає об-ласть Великих озер. У її межах об’єднуються масиви хвойних, дрібнолистих (береза, тополі) і ши-роколистих лісів.
Зона широколистих лісів лежить на південь і південний схід від мішаних лісів. Ґрунти тут бурі лісові. Видовий склад лісів досить різноманітний: дуб (білий, чорний, північний, червоний), липа, бук, платан, каштан, тюльпанове дерево, листопадна магнолія.
На південь від тайги й захід від мішаних і широколистих лісів, у районах із нестачею опадів (400—500 мм), розташовані лісостепи й степи. У Північній Америці їх називають преріями. Ко-лись вони були вкриті високими травами — ковилою й іншими злаками. Ближче до Кордильєр опадів випадає ще менше, тому рослинність стає біднішою: низькі трави не покривають усю зем-лю й ростуть окремими жмутками.
Субтропічні вологі вічнозелені мішані ліси зростають на жовтоземах і червоноземах. У лісах поширені дуб, магнолія, бук, сосна, на заболочених ділянках — болотний кипарис.
Пустелі й напівпустелі займають окремі простори на узбережжі Тихого океану й між хребтами Кордильєр. Вони характеризуються сухістю клімату, інтенсивним фізичним вивітрюванням, засо-леністю ґрунту й слабким розвитком рослинності.
На заході субтропічного поясу розміщена зона твердолистих лісів і чагарників. У лісах на захі-дних схилах гір поширені вічнозелені дуби, сосни, секвої, які належать до реліктів.
На Примексиканській і Приатлантичній низовині й на півострові Флорида розташовані мусонні й перемінно-вологі ліси. Тут, на жовтоземах і червоноземах, ростуть сосни, дуб, магнолія. Із тварин зустрічається опосум, рись, видра, ондатра.
Повідомлення учнів
Учні виступають із повідомленнями про представників тваринного світу Північної Америки.
Робота в групах
Об’єднати учнів у кілька груп і запропонувати порівняти дві природні зони (краще обрати контрастні: наприклад зону тундри й широколистих лісів, арктичні пустелі й зону лісостепів і степів, зону пустель і напівпустель та зону мусонних і перемінно-вологих лісів). Результати заносяться до таблиці.
Зразок заповненої таблиці
План характеристи-ки Природні зони
Тундра Широколистяні ліси
Географічне положення У субарктичному кліматичному поясі. Північ-не узбережжя материка й прилеглі до нього острови, південна межа зони на заході лежить на північ від Полярного кола, на сході вона заходить у більш південні широти, захоплюю-чи північну частину півострова Лабрадор. Межує з арктичними пустелями й лісотунд-рою У помірному кліматичному поясі. На південь від Великих озер, в основному в районі Аппалачів. Межують із зоною лісостепів, мішаних лісів, мусонних і перемінно-вологих лісів
Основні форми рельєфу Рівнини, Лаврентійська височина Рівнини, гори (Аппалачі)
Клімат Середня температу-ра липня (°С) 0…+10 +18…+23
Середня температу-ра січня (°С) –20…–35 +5…0
Річна кількість опа-дів (мм) 100—300 600—1200
Режим випадання опадів Цілий рік Літній максимум
Внутрішні води Озера, річки, болота Озера Мічиган й Ері, річка Огайо
Рослинність Мохи, лишайники, болотні трави, чагарники, карликові дерева (верба, береза) Різні види дуба, бук, клен, липа, в’яз, платан, горіх, каштан, дикі яблуні
Тваринний світ Лемінг, песець, північний олень — карибу, полярний вовк, вівцебик, росомаха.
На узбережжі влітку гніздиться багато птахів, у прибережних водах живуть тюлені, моржі Олень, ведмідь, дикобраз, вовк, куниця, лисиця, ласка, бобри, опосум (єдиний вид сумчастих на материку).
Багато птахів: лунь, дикі індички, жов-тушники, дятли 
Ґрунти Тундрові Бурі лісові
Діяльність людини Полювання, рибальство, видобуток корисних копалин Вирубка цінних порід дерев, вирощу-вання сільськогосподарських рослин і тварин, видобуток корисних копалин, промислове виробництво
Спільні риси
В обох зонах виражені пори року (у широколистих лісах їх чотири), ростуть дерева (у тундрі — карликові), є поді-бні види тварин, наприклад олені, вовк
Відмінні риси
Тундра Широколисті ліси
Мало опадів, вічна мерзлота, бідність рослинного й тваринного світу, утруднене освоєння людиною Досить опадів, різноманітний рослинний і тваринний світ, високий рівень освоєння людиною
2. Охорона природи
Робота з карткою
Опрацюйте матеріал картки, складіть план і наведіть приклади впливу господарської діяльності людей на природу.
Зразок картки
Рослинний і тваринний світ Північної Америки зазнавав суттєвого впливу людини. Так, вологі тропічні ліси майже всюди вирубані, і на їхньому місці з’явилися плантації сільськогосподарських культур. Степи й лісостепи стали головною областю землеробства й пасовищного скотарства, тому на великих просторах природна трав’яна рослинність або зникла взагалі, або зазнала значних змін у видовому складі.
До приходу європейців у преріях водилося багато бізонів — найбільших копитних на Землі. Індіанці полювали на них заради м’яса й шкіри. Із появою європейців і застосуванням вогнепаль-ної зброї почалося хижацьке винищування цих тварин. До кінця XIX ст. із багатьох мільйонів бі-зонів залишилося лише кілька сотень. Сьогодні ці копитні охороняються, у тому числі в найбіль-шому національному парку Америки — Вуд-Баффало.
За останні десятиліття зникли багато видів птахів (мандрівний голуб, безкрила гагарка й ін.). Значно зменшилася кількість оленів, вилорогів, ведмедів й інших ссавців. Третина прісноводних риб (190 видів) належить до рідкісних або зникаючих видів. У країнах Північної Америки прийняті закони про охорону й відновлення природи. Перший національний парк у світі був створений у США 1 березня 1872 р., коли Конгрес країни ухвалив закон, за яким Єллоустонська долина в Кордильєрах оголошувалася територією з особливою охороною. Природні умови цього парку дуже різноманітні. Тут представлені і великі гори з добре вираженою зміною рослинності з висотою, і вулканічні явища, і глибокі каньйони, і багатий тваринний світ. Усе це робить парк своєрідним природним музеєм.
Цікаві факти
Основну частину Єллоустонського національного парку займає піднесена рівнина, створена сотні тисяч років тому потужними потоками лави. Про активність процесів, що тут відбуваються, свідчить той факт, що щороку в Єллоустоні відбуваються тисячі слабких землетрусів. Майже всі вони непомітні для людини.
Саме наслідками діяльності внутрішніх сил Землі цікавий парк. Тут поширені озера з гарячою водою й гарячі джерела. У долині Обсидіанової річки височіє велика скеля, що складається з вул-канічного скла. Але найбільша особливість парку — це гейзери. Серед них є гіганти, що викида-ють потужні стовпи води на висоту до 100 м. Щоправда, це видовище можна спостерігати раз на кілька років. Є гейзери, що викидають воду кожні три-п’ять хвилин і піднімають її на висоту в кі-лька метрів.
У Єллоустоні заборонене будь-яке полювання, а тварини не бояться людей. Тут можна побачи-ти горностаїв, благородних оленів, антилоп, гірських баранів, рисей, ведмедів грізлі, бізонів. У степових районах зустрічаються колонії бабаків. Біля берегів Бобрового озера можна побачити скупчення споруд із дерев, а іноді й самих тварин.
Дивом Єллоустонського парку називають один із найбільших гейзерів земної кулі — «Екселсі-ор». Він утворився в центрі озера та має круті скелясті береги. Над водою клубочиться пара. Май-же в центрі озера із глухим шумом піднімається струмінь води, і за мить усе озеро ніби підкида-ється вгору у вигляді величезного стовпа води, що досягає 8—10 м у діаметрі й 100 м заввишки. Пара піднімається на 300 м догори.
V. Закріплення вивченого матеріалу
Завдання
Порівняйте природу Північної та Південної Америки. Укажіть, які з розглянутих на уроці при-родних зон відсутні в Південній Америці, та поясніть причини цього явища. Дайте відповіді на запитання.
1. На якому материку більш рухлива земна кора?
2. Який материк найбільше витягнутий із півночі на південь?
3. На якому материку різноманітніший тваринний світ?
4. Які гори мають більшу протяжність — Кордильєри чи Анди?
5. На якому материку більш різноманітний клімат?
6. Чому і в Північній, і в Південній Америці пустелі розташовані на заході?
Вправа «Переваги—недоліки»
Об’єднати учнів у дві групи. Завдання першої — визначити переваги освоєння природної зони степів у Північній Америці, другої — недоліки цього процесу.
Вправа «Подорож»
Складіть маршрут руху із крайньої північної до крайньої південної точки материка. Опишіть рослинний і тваринний світ природних зон, розміщених на маршруті.
VI. Підсумки уроку
Висновки
Розташування природних зон материка має певні особливості. Арктичні пустелі, тундри, хвойні ліси мають широтну протяжність, а зони степів, мішаних і широколистих лісів простяга-ються в меридіональному напрямку. Зона арктичних пустель займає більшу частину Гренландії й Канадського Арктичного архіпелагу. Тут мало тепла, рослинність відсутня або представлена мо-хами й лишайниками, ґрунти розвинені слабко.
Південніше розташована тундра. Коротке прохолодне літо, багаторічна мерзлота й слабороз-винена рослинність обумовлюють тут утворення бідних тундрових ґрунтів.
Ліси займають близько третини території: у середній частині Канади розташована типова тай-га, у басейні Великих озер — мішані й широколисті ліси.
У внутрішній частині материка переважає степова й напівпустельна рослинність. У тропічно-му поясі також поширені савани.
У Кордильєрах чітко виражена висотна поясність. Вона визначається висотою гір і положен-ням окремих їхніх частин у різних кліматичних поясах.
Діяльність людини вплинула на всі компоненти природи континенту. Особливо наочно це проявляється на території США, де постраждала лісова й степова рослинність, ґрунти й тварин-ний світ, річки й озера.
У ХХ ст. країни Північної Америки прийняли закони про охорону й відновлення природи. Сьогодні на материку існує кілька десятків національних парків і заповідників (найстаріший — Єллоустонський національний парк).
VII. Домашнє завдання
1. Опрацюйте матеріал підручника:
2. Ознайомтеся з матеріалом про висотну поясність Північної Америки.
3. Підготуйте повідомлення про стихійні явища Північної Америки.
ВИСОТНА ПОЯСНІСТЬ ПІВНІЧНОЇ АМЕРИКИ
У Кордильєрах спостерігається послідовна зміна природних зон від підніж до вершин. У захід-ній частині Кордильєр Аляски через низькі температури снігова лінія розташована дуже низько, до неї піднімаються хвойні ліси. У Кордильєрах Канади західні схили гір укриті хвойними лісами приблизно до висоти 1500 м. Вище вони поступаються місцем гірській тундрі, що із просуванням на південь змінює пояс субальпійських та альпійських лугів. Кордильєри США відповідають най-більш широкій частині гірського поясу й мають велике різноманіття природних умов. На західних схилах Сьєрра-Невади нижній пояс до 1000—1200 м складається із чагарників, вище (до 1700—1800 м) на бурих лісових ґрунтах ростуть вологолюбні хвойні ліси з білої ялиці, цукрової й жовтої сосни, кедра, на висоті 1500 м — ліси із гігантської секвої, до 2800—3000 м — хвойні ліси із сосни широкохвойної, ялиці прекрасної ялини, їли на підзолистих ґрунтах. Вище, на гірських лугових ґрунтах, поширені альпійські луги. Великі простори внутрішнього плато зайняті полиновими й чагарниковими напівпустелями й пустелями.
Інтернет-ресурси
1. Природа Північної Америки (фотографії): http://skachat-ok.ru/films/.2456-nepriruchennaya-priroda-severnoj-ameriki-untamed-north-america-the-reign-of-moko-2002-satrip.html
2. Природа Аляски (фотографії): http://www.ecosystema.ru/08nature/world/us-al/15.htm
4. Єллоустонський національний парк (відеофрагмент): http://www.youtube.com/watch?v=JYt23hYowVY
4. Бізони (опис, відеофрагмент): http://proanimals.net/mlekopitayushie/160-bizon-vladyka-prerij.html

Категорія: Географія 7 клас | Додав: uthitel (25.01.2014)
Переглядів: 3396 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: