Урок № 3 Будова земної кори та рельєф - Географія 7 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Географія 7 клас

Урок № 3 Будова земної кори та рельєф

Урок № 3

Будова земної кори та рельєф

Мета уроку: закріпити знання учнів про літосферні плити, сейсмічні пояси, платформи, області складчастості й форми рельєфу; ознайомити із закономірностями в розташуванні стійких і рухливих ділянок земної кори й відповідних їм форм рельєфу; розвивати вміння комплексно використовувати карти атласу.

Обладнання: підручник, зошит для практичних робіт, атлас, фізична карта світу, карта будови земної кори.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Очікувані результати: учні зможуть: пояснювати процес поширення стійких та рухомих ділянок земної кори і форм рельєфу, що їм відповідають; аналізувати тематичні карти.

I.   Організаційний момент

II. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Вступне слово вчителя

Наша планета не завжди мала такий вигляд, як сьогодні. Якби ви змогли побачити Землю кілька десятків мільйонів років тому, ви б її не впізнали. Це пояснюється рухливістю земної твердині. Ви пам’ятаєте, що літосфера не є монолітним шаром, він розколотий на літосферні плити. Сьогодні ми поговоримо про наслідки переміщень цих величезних кам’яних блоків.

(Оголосити тему й очікувані результати уроку.)

III.  Актуалізація опорних знань і вмінь

Бесіда за запитаннями

1.   Що таке земна кора?

2.   Що ви знаєте про утворення сучасних материків та океанів?

3.   Які приклади «стикування» протилежних берегів материків і великих островів ви можете навести на доказ теорії літосферних плит?

4.   Які форми рельєфу ви знаєте?

IV.   Вивчення нового матеріалу

Нагадати, що школярі вже вивчали внутрішню будову Землі, та запропонувати розглянути карту «Рух літосферних плит».

Бесіда за запитаннями

1.   Які два головні типи земної кори існують на планеті? Чим вони відрізняються?

2.   Якими є наслідки руху літосферних плит?

3.   Які процеси відбуваються на дні океану в районах розташування рифтових долин?

Розповідь учителя

(Дати визначення головних елементів платформи — плит і щитів.)

Словник

Плита — це велика частина платформи, що характеризується значною глибиною залягання фундаменту, покритого потужним чохлом осадових порід.

Щит — це велика частина платформи, піднята тектонічними рухами до рівня виходу на поверхню магматичних і метаморфічних порід.

Земна кора ніколи не перебуває у стані спокою, вона постійно рухається. Але при цьому одні ділянки Землі залишаються досить стійкими, інші ж — характеризуються рухливістю. Найбільш стійкими є платформи — одні з головних глибинних структур земної кори. Як правило, це найдавніші її ділянки, які на сьогодні являють собою великі рівнинні простори суходолу. Найменш спокійними є ділянки, розташовані на межах літосферних плит, тут перебувають сейсмічно активні зони (пояси). Загальна довжина цих ділянок земної кори становить тисячі кілометрів. При зближенні двох плит відбувається зіткнення. Так, менш потужна та більш легка плита, що складається з океанічної кори, «піднурює» під більш масивну — материкову, утворюючи жолоби й гірські хребти. Якщо зіштовхуються дві плити з материковою корою, їх краї зминаються у складки. При розходженні двох плит утворюються величезні розломи земної кори.

(Запропонувати учням розглянути карту руху літосферних плит в атласі.)

Бесіда за запитаннями

1.   Яким ділянкам планети відповідає земна кора материкового типу?

2.   Де розміщуються рівнини суходолу?

3.   Якою є причина формування областей складчастості?

4.   Як утворюються складчасто-брилові гори?

Цікаві факти

Близько 90 % поверхні Землі займають вісім найбільших літосферних плит: Австралійська, Антарктична, Африканська, Євразійська, Індостанська, Тихоокеанська (найбільша літосферна плита, майже повністю складена корою океанічного типу), Північноамериканська, Південноамериканська.

До плит середнього розміру належать Аравійська, Кокос, Наска, Скотія, Сомалійська, Філіппінська, Хуан де Фука.

Протягом багатьох років учені намагалися скласти достовірні прогнози щодо ймовірних місць майбутніх сейсмічних подій (у першу чергу землетрусів). Із цією метою створено сотні сейсмічних станцій. Фахівці, які там працюють, розшифровують записані сейсмографом дані й аналізують їх. Прогноз є особливо важливим для районів, які повністю належать до зони можливих катастрофічних землетрусів. Адже, щоб уникнути катастрофи, достатньо вжити запобіжних заходів — вимкнути електроенергію, газ, евакуювати населення. Однак прогрес у розв’язанні питань щодо точного прогнозування залишається несуттєвим.

Останнім часом американські геофізики дійшли висновку, що місця землетрусів і вивержень вулканів визначаються підземними покладами кварцу, тому їхня локалізація може сприяти прогнозуванню часу й сили майбутніх землетрусів.

V.  Практична робота

Провести інструктаж, під час якого пояснити послідовність виконання роботи.

Завдання

1.   Використовуючи карту будови земної кори й фізичну карту світу, учні підписують на картосхемі (контурній карті літосферних плит) назви семи найбільших літосферних плит, позначають штрихуванням райони суходолу, де проходять сейсмічні пояси та гори, які відповідають їм у рельєфі.

2.   Використовуючи карту будови земної кори та відомості про платформи, складчасті пояси, наведені в зошиті для практичних робіт, семикласники визначають їх місце розташування. За допомогою фізичної карти світу вони з’ясовують, які форми рельєфу їм відповідають, указують їхні назви й заповнюють таблицю.

Зразок заповненої таблиці

Ділянки земної кори

Форма рельєфу

Назва

Сибірська давня платформа

Плоскогір’я

Середньосибірське

Східноєвропейська давня платформа

Рівнина (височини, низовини)

Східноєвропейська (Приазовська, Придніпровська; Причорноморська, Поліська)

Індійська давня платформа

Плоскогір’я, низовина

Декан, Індо-Гангська

Західносибірська молода платформа

Рівнина

Західносибірська

Області герцинської і каледонської складчастості

Гори із плоскими вершинами й пологими схилами

Урал, Західний Саян

Області альпійської складчастості. Середземноморський сейсмічний пояс

Гори, як правило, із гострими вершинами й крутими схилами

Атлас, Альпи, Апенніни, Карпати, Кримські, Кавказ, Гіндукуш, Гімалаї

3.   Використовуючи теоретичні відомості, наведені в зошиті для практичних робіт (с. 4), результати, отримані в процесі виконання завдання 2, учні заповнюють пропуски в тексті.

Літосфера розколота на … (літосферні плити) — величезні блоки, з усіх боків обмежені сейсмічно … (активними) зонами (поясами).

Найбільш стійкими ділянками земної кори є … (давні платформи), у рельєфі їм відповідають … (рівнини).

Найбільш рухливими є ділянки меж … (літосферних плит), із ними пов’язують місце розташування … (сейсмічних) поясів.

Утворення й розвиток молодих гір пов’язують з областями … (складчастості).

Найбільш підготовлені учні роблять висновок: причина закономірностей у розміщенні цих ділянок земної кори пов’язана з тим, що літосфера поділена на плити, які обмежені сейсмічно активними зонами (поясами). Давнім платформам, що розташовані в межах літосферних плит і є стійкими ділянками земної кори, відповідають рівнини. Розташованим на межі літосферних плит областям складчастості, як правило, відповідають гори.

Додаткове завдання виконується на розсуд учителя (воно не є складним).

Якщо учні послідовно виконували завдання 1, 2, 3, оцінки можуть бути такими:

1—3 бали — завдання 1;

4—6 балів — завдання 1, 2;

7—9 балів — завдання 1—3;

10—11 балів — правильне виконання завдань 1—3 із висновком;

12 балів — правильне виконання завдань 1—3 із висновком і додаткового завдання.

Робота в групах

Об’єднати учнів у дві групи: перша — дослідники рівнинних територій, друга — дослідники гір, і запропонувати провести невеликий конкурс.

Перший тур

Зачитати характеристики різних форм рельєфу; члени першої команди повинні підняти руку, коли йдеться про рівнини, другої — про гори.

Зразки характеристик

1) Серед них є низовини.

2) Вони можуть утворюватися в областях складчастості.

3) Серед них є складчасто-брилові.

4) Вони розміщуються на давніх платформах.

5) До них належать Карпати.

6) Серед них є плоскогір’я.

Другий тур

Представник від кожної команди підходить до дошки та складає відповідну схему — «Відмінності рівнин за висотою» (або «Відмінності гір за висотою»).

Третій тур

По п’ять учасників кожної команди по черзі підходять до дошки й пишуть назви рівнин або гір. Потім інші члени команди повинні знайти на фізичній карті світу (півкуль) форми рельєфу, зазначені протилежною командою.

VI.   Підсумки уроку

Висновки

Літосфера розколота на літосферні плити — величезні блоки земної кори, обмежені з усіх боків сейсмічно активними зонами (поясами). Літосферні плити прилягають одна до одної та повільно дрейфують по астеносфері в різних напрямках. Найбільш рухливими є межі літосферних плит (області складчастості), найбільш стійкими — платформи, які складені більш давніми породами. Областям складчастості відповідають гори; давнім платформам — рівнини.

VII. Домашнє завдання

1.   Опрацюйте матеріал підручника:

2.   Спробуйте спрогнозувати, де опиниться один із материків, наприклад Австралія, через 50, 100, 150 млн років. Урахуйте, що такі припущення щодо майбутнього вигляду Землі є приблизними, оскільки ґрунтуються на сталості напрямку та швидкості руху літосферних плит.


 

Категорія: Географія 7 клас | Додав: uthitel (23.11.2013)
Переглядів: 7469 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: