Урок № 31 Клімат Південної Америки - Географія 7 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Географія 7 клас

Урок № 31 Клімат Південної Америки

Урок № 31

Клімат Південної Америки

Мета уроку: сформувати знання про особливості клімату Південної Америки; виявити вплив кліматотвірних чинників на кліматичні умови різних частин материка; дати уявлення про розміщення кліматичних поясів Південної Америки та типи їх клімату; встановити особливості розподілу температури та опадів; формувати уміння порівнювати особливості природних умов материків на прикладі Південної Америки, Африки та Австралії; розвивати уміння аналізувати тематичні карти.

Обладнання: підручник, атлас, кліматична карта Південної Америки.

Тип уроку: комбінований.

Очікувані результати: учні зможуть: розповідати про типи клімату Південної Америки; наводити приклади кліматичних поясів; пояснювати особливості розподілу температури та опадів; порівнювати особливості природних умов Південної Америки, Африки, Австралії; показувати на карті об’єкти географічної номенклатури.

I.   Організаційний момент

II. Перевірка домашнього завдання

Робота з контурною картою

Роздати школярам контурні карти Південної Америки й зачитати назви десяти географічних об’єктів, які учні повинні позначити на місці їхнього розташування початковими буквами (або позначити їх цифрами від 1 до 10 й занести до легенди). Після позначення об’єктів учні пояснюють закономірності в розміщенні гір і рівнин територією материка.

Зразок переліку об’єктів

Ла-Платська низовина, мис Горн, Карибське море, затока Ла-Плата, протока Дрейка; острів Вогняна Земля, Амазонська низовина, Бразильське плоскогір’я, гора Аконкагуа; вулкан Котопахі.

III.  Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Вступне слово вчителя

(Запропонувати учням відкрити кліматичну карту Південної Америки.)

Зверніть увагу, яким кольором виділена основна частина території материка. Про що це свідчить? Правильно, про велику кількість опадів. Дійсно, Південна Америка є найбільш вологим материком, при цьому рекордна кількість опадів не перевищує 10 000 мм на рік. Тут немає від’ємних середньорічних температур, за винятком гірських районів. Проте в цілому температури тут не настільки високі, як в Африці й Австралії. Так, максимальна температура становить +48,9 °С, тоді як в Австралії вона на 4 °С, а в Африці — майже на 9 °С вища.

(Оголосити тему й очікувані результати уроку.)

IV.   Актуалізація опорних знань і вмінь

Бесіда за запитаннями

1.   Які кліматотвірні чинники ви знаєте?

2.   Якими є особливості клімату Африки? Чим вони пояснюються?

3.   У яких районах Африки випадає максимальна кількість опадів? Чому?

4.   Якими є особливості клімату екваторіального, субекваторіального, тропічного кліматичних поясів?

V.  Вивчення нового матеріалу

План

1.   Загальні особливості клімату.

2.   Кліматичні пояси.

1.   Загальні особливості клімату

Варіант 1

Робота з карткою

Опрацювавши матеріал картки, дайте відповіді на запитання.

Зразок картки

Як і Африка, більшість території Південної Америки розміщена в жаркому поясі, і лише південна частина материка — у помірному. Розташований між 12° пн. ш. і 56° пд. ш. материк отримує велику кількість сонячної енергії майже на більшості території. На відміну від Африки, найважливішим кліматотвірним чинником у Південній Америці є її рельєф — Анди на заході й великі рівнини на сході. Повітряні потоки, що спрямовуються з боку Атлантичного океану, вільно проникають на захід аж до гірської системи Анд. На заході й частково на півночі бар’єр Анд обмежує вплив повітряних мас, що йдуть із Тихого океану й Карибського моря.

Важливе значення мають також течії Атлантичного й Тихого океанів, що проходять поблизу берегів материка. Уздовж західного узбережжя з півдня на північ, майже до екватора, проходить потужна холодна Перуанська течія. Вона виносить маси холодних вод з Антарктики й знижує температуру в екваторіальній зоні на 4 °С порівняно із середньою величиною для цих широт і не сприяє утворенню опадів. Гвіанське й Бразильське відгалуження Південної Пасатної течії в Атлантичному океані сприяють насиченню повітря вологою й зменшенню коливань температури протягом року. З Атлантичного океану пасати приносять теплі й вологі повітряні маси. Зустрічаючи на своєму шляху Бразильське й Гвіанське плоскогір’я, вони залишають значну частину вологи на їхніх схилах.

Клімат помірного поясу Тихоокеанського узбережжя багато в чому визначають західні вітри помірних широт, що приносять з океану багато вологи.

Середня річна кількість опадів у Південній Америці приблизно вдвічі більша, ніж на будь-якому іншому материку. Цьому сприяють північно-східні й південно-східні пасати, що приносять на материк теплі й вологі повітряні маси Атлантичного океану. Додатково насичують повітря вологою теплі Бразильська й Гвіанська течії.

У результаті дії пасатів східні узбережжя Південної Америки отримують близько 2000—3000 мм опадів на рік. Із просуванням у глиб материка їхня кількість поступово зменшується. Однак і у внутрішніх рівнинних районах протягом року випадає понад 1000 мм опадів.

На кількість опадів впливає й рельєф — навітряні схили Анд у Колумбії й Південному Чилі отримують більше ніж 5000 мм опадів на рік (це найвищі показники на материку). Водночас на західному узбережжі випадає мінімальна кількість опадів. Це пояснюється наявністю постійної області підвищеного тиску біля південно-західних берегів материка (20—30° південної широти), а також впливом потужної холодної Перуанської течії, що охолоджує повітря тихоокеанського узбережжя.

1)  У яких широтах розміщена основна частина Південної Америки?

2)  Як це впливає на кліматичні умови?

3)  Чим пояснюється велика кількість опадів?

4)  Як впливають на клімат прилеглих територій теплі й холодні течії?

Завдання

Запропонувати учням уявити клімат Південної Америки, якби така протяжна й висока гірська система, як Анди, розміщувалася у східній частині материка, простягнувшись уздовж усього узбережжя Атлантичного океану. (Можна нагадати школярам про вплив Великого Вододільного хребта на клімат Австралії.) Виконання таких завдань не тільки розвиває їхню уяву, але й дозволяє краще зрозуміти устрій реального світу.

2.   Кліматичні пояси

Робота в групах

Об’єднати учнів у шість груп (за кількістю природних зон і областей високогірного клімату). Кожна група повинна опрацювати матеріал картки, відповідні карти атласу і заповнити таблицю.

Після завершення роботи представники груп презентують її результати, решта учнів складають за доповідями коротку характеристику кліматичних поясів, а потім відповідають на запитання.

Зразок картки

На відміну від Африки, де кліматичні пояси змінюються на південь і на північ від екватора, у Південній Америці зміна кліматичних поясів, крім субекваторіального, спостерігається тільки на південь. Екваторіальний пояс охоплює частину Амазонської низовини й Північні Анди. Тут переважають екваторіальні повітряні маси з високими температурами протягом року (+25…+27 °С). Для цього поясу характерна велика кількість опадів, що коливається від 1500 до 2500 мм, а на схилах Анд і Тихоокеанському узбережжі їх кількість зростає до 5000 мм і більше на рік. Уся північна частина материка, включаючи Орінокську низовину й значну частину Гвіанського плоскогір’я, розташована в субекваторіальному поясі Північної півкулі.

До субекваторіального поясу Південної півкулі належать східна й південна частини Амазонської низовини, північна й центральна частини Бразильського нагір’я. Середні температури зимових місяців Південної півкулі змінюються від +20 до +24°, а літніх — від +25 до +28 °С. Досить чітко виражена відмітна риса субекваторіального клімату — сезонність у розподілі опадів, більшість із середньорічної норми в 1000—2000 мм випадає влітку відповідної півкулі. Тільки на північно-східних схилах Гвіанського плоскогір’я й прилеглого до нього узбережжя Атлантичного океану опади випадають рівномірно протягом року.

У межі тропічного кліматичного поясу Південна Америка входить тільки в Південній півкулі, це південно-східна частина Бразильського нагір’я на північ від Ла-Платської низовини, внутрішні рівнини й середня частина Анд. У ньому помітні відмінності температур за сезонами року (літо — +25 °С, зима — +15 °С), кількість опадів на сході — від 1000 до 2000 мм, а на внутрішніх рівнинах — від 500 до 1000 мм. Майже всі опади випадають улітку, за винятком східних схилів Бразильського нагір’я, де вони бувають і взимку. У внутрішніх частинах материка (рівнина Гран-Чако) клімат посушливий, із літнім максимумом опадів і різко вираженим сухим зимовим періодом. У тропічному поясі виділяються чотири типи клімату: тропічний вологий (приатлантичні райони), тропічний континентальний (внутрішні райони), високогірний клімат Анд із вертикальними поясами й тропічний пустельний Тихоокеанського узбережжя. Пустельний клімат найбільш яскраво виражений у пустелі Атакама.

Субтропічний пояс охоплює території, розташовані в основному між 30° і 40° пд. ш. Зима тут м’яка (+10…+12 °С), температури можуть опускатися значно нижче 0 °С у зв’язку із вторгненнями порівняно холодних повітряних мас із півдня; літо дуже жарке (+20…+25 °С). Опадів випадає від 500 до 1000 мм, причому їхня кількість зменшується в напрямку від Атлантичного океану до Анд, але в південній частині Тихоокеанського узбережжя — понад 2000 мм. У субтропічному поясі виділяються області субтропічного вологого клімату (південний схід материка — окраїна Бразильського нагір’я, басейн нижнього Уругваю, межиріччя Парани й Уругваю, східна частина Пампи), субтропічного континентального (у центрі) і середземноморського клімату із сухим і нежарким літом і м’якою та дощовою зимою (на Тихоокеанському узбережжі).

Території, розміщені на південь від 40° пд. ш., розміщені в помірному кліматичному поясі (найвужча частина материка), де чітко проявляються зміни температур за сезонами року. На півночі середня температура влітку становить +15 °С, на півдні — +10 °С, а взимку відповідно +5° і 0 °С (у зв’язку із проникненням холодного повітря з півдня бувають сильні морози). У східній частині поясу панує континентальний, порівняно сухий клімат (річна кількість опадів — 100—250 мм) із холодною зимою й теплим, вологим літом. На Тихоокеанському узбережжі клімат морський. Він формується під впливом західних вітрів, які приносять багато опадів.

В Андах зміна кліматичних поясів залежить як від географічної широти, так і від висоти місця над рівнем моря. Біля східного підніжжя Анд, у районі екватора, клімат екваторіальний, у той час як на вершині вулкана Котопахі лежить вічний сніг. На західних схилах особливо багато опадів випадає в зимовий час. Улітку дощів буває менше, але переважає похмура хмарна погода. Річні суми опадів скрізь перевищують 2000 мм.

Гірські хребти не пропускають вологе повітря у внутрішні області Анд, тому там клімат сухий. Унаслідок сухості повітря різниця температур дня й ночі дуже велика. Навіть удень на освітленому сонцем боці тепло, а в тіні холодно.

Зразок таблиці

Назва поясу

Розташування на території Південної Америки

Особливості клімату (формування різних типів клімату)

Причини, що обумовили
такі кліматичні умови

Тропічний

Південно-східна частина Бразильського плоскогір’я, північна частина Ла-Платської низовини й внутрішніх рівнин

Середня літня (січнева) температура +20 (на заході) …+26 °С (на сході); зимова (липнева) +15…+20 °С. Більшість опадів випадають улітку, на узбережжі Тихого океану їхня середньорічна кількість дорівнює лише 50 мм. Тут формується тропічний пустельний тип клімату. На східних схилах Бразильського плоскогір’я і в зимовий період випадають рясні опади (середньорічний показник 1500—2000 мм). Тут формується тропічний вологий тип клімату

На клімат усього поясу впливає розташування в тропічних широтах й області високого тиску.

На кліматичні умови прибережної частини Тихого океану від 30° до 5° пд. ш. впливають холодна Перуанська течія і пасати, що віддали вологу над східною частиною материка.

На клімат південно-східної частини Бразильського плоскогір’я впливають пасати, що несуть вологу з Атлантичного океану й характер підстилаючої поверхні

1)  У складі яких кліматичних поясів виділяються різні типи клімату?

2)  Якими є причини їх формування?

Робота з картами

Використовуючи кліматичну карту Південної Америки і карту кліматичних поясів Південної Америки, дайте відповіді на запитання.

1)  Чому Південна Америка отримує велику кількість сонячної енергії?

2)  Як впливає на клімат материка бар’єр Анд?

3)  Чому на заході материка в екваторіальній зоні температура на 4 °С нижча порівняно із середньою величиною для цих широт?

4)  Охарактеризуйте найважливіший тип циркуляції атмосфери для більшості території Південної Америки.

5)  Чому середньорічна кількість опадів у Південній Америці приблизно вдвічі більша, ніж на будь-якому іншому материку?

6)  Патагонія являє собою плато, що обдувається потужними вітрами. Місцеві жителі жартують: якщо на хвилину зупинитися, то воно пройде повз. Поясніть наявність потужних вітрів у цьому районі.

Цікаві факти

Течії є найважливішим чинником формування клімату. Переносячи водні маси, вони «зміщують» і кліматичні показники, характерні для районів, де вони перебували. Холодні течії знижують температуру повітря й сприяють зменшенню кількості опадів, вплив теплих «водних потоків» є протилежним.

Але іноді течії мають негативний вплив. У першу чергу це стосується Ель-Ніньйо. Річ у тому, що зазвичай величезні маси води, нагріті в екваторіальній зоні океану, переміщуються уздовж екватора від берегів Південної Америки в бік Азії. Однак час від часу, із періодичністю від 2 до 9 років, течія повертає назад і спрямовує водні маси від Азії до Америки. Цей водний потік й дістав назву Ель-Ніньйо. У перекладі з іспанської це слово означає дитину Христа, оскільки найчастіше течія виникає в період Різдва. З Ель-Ніньйо пов’язують короткочасні, але часто катастрофічні коливання в кліматичних умовах по усьому світу.

Особливо яскравий характер це мало в 1997 р. У цей період пожежі перетворили на попіл вологі екваторіальні ліси Індонезії, а потім забушували на просторах Австралії. Торнадо проносилися там, де їх ніколи не було, так, від них постраждала Каліфорнія. Торнадо із приємним ім’ям «Нора» досягло небувалих розмірів і промчалося над Лос-Анджелесом. У чилійській пустелі Атакама, що завжди вирізнялася незвичайною сухістю, почалися зливи. В іншому кінці земної кулі — у східній частині Нової Гвінеї, земля потріскалася від спеки й посухи. Екваторіальна зелень висохла, колодязі залишилися без води, урожай загинув.

Учені не дійшли одностайної думки щодо виникнення Ель-Ніньйо. Можливо, у певний момент слабшають постійні вітри — пасати, і тоді теплі поверхневі води, які «збиралися» в західній частині Тихого океану, течуть назад. У результаті потік теплої води Ель-Ніньйо перешкоджає підйому на поверхню багатої на планктон холодної води з Антарктики біля берегів Перу й Чилі. Риба не рушає в ці райони за кормом, і місцеві рибалки залишаються без улову.

Єдине, що сьогодні може хоч якось зменшити негативний ефект Ель-Ніньйо, — це точне пророкування його чергової появи. Щоправда, у жителів Південної Америки є свій, давній спосіб «впливати» на Ель-Ніньйо — це ритуальні обряди місцевих чаклунів. Спостережливі перуанські маги здійснюють ці обряди в лютому—березні й за якимись, тільки їм відомими ознаками визначають, чи з’явиться Ель-Ніньйо цього року.

VI.   Закріплення вивченого матеріалу

Завдання

Порівняйте клімат Південної Америки й Африки за планом.

План

1.   У яких поясах розташовані материки?

2.   Якого поясу, що є в Південній Америці, немає в Африці?

3.   На якому материку випадає більше опадів?

4.   На якому материку вищі температури?

5.   На якому материку площа, зайнята екваторіальним поясом, є більшою?

6.   На якому материку площа, зайнята тропічним поясом, є більшою?

VII. Підсумки уроку

Висновки

Південна Америка — найвологіший материк Землі. Найбільша кількість опадів — понад 5000 мм на рік, випадає на частині навітряних схилів Анд. Найпосушливішою є Патагонія й південна частина Центральних Анд.

На материку немає від’ємних середньорічних температур, за винятком гірських районів. Однак у цілому температури тут не такі високі, як в Африці й Австралії.

Материк розміщений у шести кліматичних поясах — від субекваторіального (у Північній півкулі) до помірного (у Південній). Клімат більшої частини Південної Америки екваторіальний (Амазонська низовина), субекваторіальний і тропічний. Південна частина континенту розташована в помірному поясі, де панує західне перенесення помірних повітряних мас. Тут виділяються дві кліматичні області. На західному узбережжі — морський помірний, із м’якою теплою зимою, похмурою й вітряною погодою. У східній частині поясу — помірно континентальний із невеликою кількістю опадів (до 300 мм).

VIII.   Домашнє завдання

1.   Опрацюйте матеріал підручника:

2.   Підготуйте повідомлення про одну з річок материка (Амазонка, Парана, Оріноко).

3.   Спрогнозуйте, як змінився б клімат материка (окремих його районів), якби гірська система Анд простягнулася на східному узбережжі материка.

Категорія: Географія 7 клас | Додав: uthitel (23.11.2013)
Переглядів: 2605 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: