Урок № 23 Країни Африки - Географія 7 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Географія 7 клас

Урок № 23 Країни Африки
Урок № 23

Країни Африки

Мета уроку: актуалізувати поняття «країна», «населений пункт»; дати уявлення про природу, населення й господарство найбільших країн Африки; показувати на карті об’єкти географічної номенклатури.

Обладнання: підручник, атлас, зошит для практичних робіт, карта розміщення населення, карта народів світу, карта господарства Африки.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Очікувані результати: учні зможуть: розповідати про природу, населення й господарство найбільших країн Африки; показувати на карті об’єкти географічної номенклатури.

Географічна номенклатура: Алжир, Єгипет, Демократична Республіка Конго, Республіка Південна Африка.

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Вступне слово вчителя

Ви вже познайомилися з деякими особливостями країн континенту, більшість із яких є молодими й з’явилися на карті нещодавно. Але є держави, історія яких налічує тисячі років, а досягнення їхніх жителів здатні вразити навіть сучасних людей.

Так, однією з найдавніших цивілізацій світу є Єгипет. Уже в середині IV тис. до н. е. його жителі перейшли до осілості й незабаром змогли окультурити багато рослин і приручити ряд тварин. Судячи із зображень і написів на стінах усипальниць, що належать до середини ІІІ тис. до н. е., єгиптяни будували судна зі стебел папірусу. Спочатку вони плавали тільки Нілом, але потім вийшли в Середземне море. Одне з перших морських плавань було здійснене на початку XVII ст. до н. е., коли з міста Бібла (Ліван) 40 суден доставили в Єгипет деревину знаменитого ліванського кедра.

(Оголосити тему й очікувані результати уроку.)

III. Актуалізація опорних знань і вмінь

Перевірка домашнього завдання

На сьогодні деякі представники різних рас живуть у районах, де природні умови відрізняються від тих, за яких ці раси формувалися. Наприклад, представники негроїдної раси проживають у США. Як ви вважаєте, чи збережуться в наступних поколінь афроамериканців зовнішні ознаки їхніх предків? Обґрунтуйте свою відповідь.

Бесіда за запитаннями

1. Які зміни відбулися на політичній карті Африки протягом минулого століття?

2. Які держави континенту змогли відстояти свою незалежність протягом ХХ ст.?

3. Представники яких людських рас живуть на материку? Якими є особливості їхньої географії?

4. Чим би ви пояснили низький рівень економічного розвитку деяких країн материка?

5. Якими є особливості розселення жителів материка?

6. Чи пов’язані вони з особливостями природних умов у різних частинах Африки?

З огляду на те, що навчальна програма не регламентує кількість найбільших країн, які необхідно розглянути на уроці, пропонуються кілька з них (за вибором): Алжир, Єгипет, Судан, Демократична Республіка Конго, Республіка Південна Африка.

IV. Вивчення нового матеріалу

План

1. Алжир.

2. Єгипет.

3. Судан.

4. Демократична Республіка Конго.

5. Республіка Південна Африка.

1. Алжир (Алжирська Народна Демократична Республіка)

Бесіда за запитаннями

1) Якими є особливості природи північної частини Сахари?

2) Де розміщені гори Атлас?

3) Чим пояснюється їхнє формування?

Варіант 1

Повідомлення учнів

Школярі виступають із повідомленнями про Алжир, решта учнів складає за доповідями тезовий конспект про природу, населення та господарство країни.

Варіант 2

Розповідь учителя

Алжир — найбільша за територією країна Африки. Вона нагадує величезний п’ятикутник, що спрямований у північно-західну частину Африканського континенту. Протяжність країни з півночі на південь — 1900 км, зі сходу на захід — 1800 км. Північна її частина уздовж 1300 км омивається водами Середземного моря — воротами в Середземномор’я. Із країнами тропічної Африки Алжир поєднує транссахарська автомагістраль.

За характером поверхні Алжир можна поділити на північну — гірську частину, середню — рівнинну й південну — частково рівнинну, частково гірську. Більше ніж половина Північного Алжиру — це піднесені рівнини із середніми висотами 400—1200 м. Саме тут розміщені гори Атлас, що складаються з окремих масивів і гірських ланцюгів, північні з яких називаються Телль-Атлас. Західний Телль-Атлас від кордонів Марокко до масивів, що оточують столицю, утворює горбкуваті ланцюги, які чергуються із прибережними рівнинами. Нерідко навіть досить високі гірські масиви підносяться над цим своєрідним фундаментом лише на кілька сотень метрів, створюючи враження горбкуватої, а не гірської території.

Через велику довжину з півночі на південь територія Алжиру розташовується в різних зонах. Північний Алжир займає субтропічну зону Середземномор’я, де панує м’який клімат, основна ж частина країни — це спекотна пустеля Сахара.

Алжир — країна тепла, а подекуди жарка й безводна. Максимальні температури всюди високі й навіть у північній частині можуть досягати +40 °С. Особливо важко переносити спеку в періоди, коли алжирську землю обпалює сироко. Сироко — це вітри, що дмуть із пустель, вони особливо згубні для посівів у весняний період або на початку літа.

Середньомісячні температури найхолоднішого місяця — січня, за винятком гірських районів, перевищують 0 °С. Різниця між температурами січня на узбережжі, у внутрішніх районах і в південних горах Атласу в середньому дорівнює близько 5 °С.

Опади випадають в основному у вигляді дощів, але в зимовий час над гірськими районами алжирської півночі нерідко йде сніг. Приблизно один раз на десять років його випадає настільки багато, що ускладнюється рух транспорту й порушується зв’язок.

В Алжирі тільки одна річка — Шеліф — має більш-менш постійну течію. Інші водотоки в сухий сезон пересихають, зберігаючи підземний стік й окремі озерця в долині. Ці озерця є вогнищами поширення малярійних комарів, а в суху пору року тут збираються земноводні. Важливим джерелом одержання води є підземні води. У країні є й мінеральні джерела, цілющі властивості яких відомі ще від часів Римської імперії.

Минуле й сьогодення Алжиру багато в чому визначається пустелею. Під пісками Сахари приховані величезні багатства: нафта, природний газ, фосфати, залізна руда. Пустеля відіграла велике значення й в історії Алжиру — сюди йшли місцеві жителі — бербери, рятуючись від загарбників.

На території країни населення розміщене дуже нерівномірно: у північній частині проживає понад 90 % алжирців. Особливо густо населені прибережна смуга й полонини Телль-Атласу.

У західній і центральній частинах Північного Алжиру переважає осіле населення, зайняте в основному рільництвом. Напівкочівники й кочівники-скотарі розселені на території Високих плато, Сахарського Атласу й Сахари.

Запитання і завдання

1) Назвіть особливості географічного положення Алжиру.

2) На які корисні копалини багаті надра країни?

3) Розкажіть про гірські райони країни.

4) Якими є особливості внутрішніх вод країни?

5) Чому Алжир змушений імпортувати зерно, цукор, молоко й молочні продукти, рослинні й тваринні жири?

6) Як і чому змінюються кліматичні умови на території Алжиру?

7) Найбільшим містом країни, а також її столицею є місто Алжир, яке амфітеатром розкинулося на схилі гір західного берега Алжирської бухти. У місті, заснованому тисячу років тому, зараз проживає 3,1 млн осіб. Використовуючи карти й інші додаткові джерела знань, охарактеризуйте географічне положення міста. У чому ви вбачаєте його вигідність?

2. Єгипет (Арабська Республіка Єгипет)

Бесіда за запитаннями

1) Якими є особливості режиму річки Нил?

2) Що ви знаєте про історію Давнього Єгипту?

Розповідь учителя

Єгипет належить до тих країн, що розташувалися на двох материках, — частина його території розміщена в Африці, частина — у Євразії. Назва країни походить від фінікійського «Хікупта» — перекрученого єгипетського «Хаткапта». Самі єгиптяни раніше називали свою країну «Кемет» («Чорна земля») за кольором чорноземного ґрунту в Нільській долині. Сучасні араби Єгипту називають свою країну «Миср».

Територія Єгипту рівнинна, тільки на півдні Синайського півострова розташовані гори. Країна оточена півкільцем пустель: із заходу — Лівійською, зі сходу — Аравійською, а на крайньому південному сході — Нубійською. У цьому півкільці представлені різні пустелі: кам’янисті та галькові, піщано-галькові та піщані й навіть солончакові.

Клімат Єгипту, за винятком вузької прибережної смуги Середземного моря, тропічний. Повітря тут сухе, а погодні умови протягом цілого року характеризуються малою хмарністю й рідким випаданням опадів. Середземноморська смуга завширшки 30—40 км являє собою особливу кліматичну область, де панує середземноморський субтропічний клімат із жарким сухим літом і м’якою дощовою зимою.

Характерна риса клімату — переважне зростання температури повітря й скорочення кількості атмосферних опадів, що випадають, у міру рухів із півночі на південь.

Опадів на території країни випадає дуже мало, і вони припадають переважно на період від грудня до січня. Найбільша їх кількість випадає в західній прибережній частині дельти Нілу, але й там у середньому становить лише 180 мм на рік.

Як не дивно, території сучасного і Давнього Єгипту мало відрізняються. І сьогодні понад 90 % населення країни зосереджено в долині й дельті Нілу. Густота населення в цих районах перевищує 1000 осіб/км2.

Єгиптяни були й залишаються хліборобами, вони вирощують пшеницю і ячмінь, бавовну й виноград; у їхніх садах є фініки, інжир, гранати; розводять корів, овець і кіз. Сучасний Єгипет — це не тільки традиційне сільське господарство, але й нафтові свердловини, металургійні заводи, хімічні комбінати й гідроелектростанції. Значні запаси нафти «приховані» в рифтових западинах Червоного моря й Суецької затоки, на північній окраїні Лівійської пустелі. Часто поряд розташовані родовища природного газу.

Основою матеріального й духовного життя єгиптян залишається Ніл. Поблизу міста Асуана була споруджена унікальна висотна гребля, що сприяло регулюванню стоку, забезпеченню водою каналів, усуненню загрози посух, а площа поливних земель у країні збільшилася на одну третину. Нижче Асуана Ніл — уже не річка, а єгипетське «море». Підперті Асуанською греблею, його води розлилися по дну долини, утворивши озеро завдовжки близько 500 км. Штучне «море» робить Ніл судноплавним на всій середній течії та дає стільки ж риби, скільки єгипетські рибалки виловлюють у Середземному й Червоному морях.

Найбільшим містом Єгипту й усієї Африки є столиця країни Каїр — тут проживає більше ніж 10 млн осіб.

Запитання і завдання

1) Якими є особливості клімату Єгипту?

2) Яку роль для країни та її жителів відіграє річка Ніл?

3) Охарактеризуйте географічне положення країни.

4) Знайдіть на карті місце розташування Асуанської греблі. Розкажіть, із якою метою вона була побудована.

5) Основна частина сільськогосподарських земель країни використовується для рослинництва. Обробляють здебільшого бавовник, зернові (рис, пшеницю, кукурудзу). Чим би ви пояснили цю особливість сільського господарства країни?

6) Який внесок у культуру людства здійснили давні єгиптяни?

3. Судан (Республіка Судан)

Бесіда за запитаннями

1) Які стихійні лиха характерні для суміжних із Сахарою районів?

2) Що характерно для природи саван, де вологий період триває 3—5 місяців, а кількість опадів знижується до 300—500 мм?

Варіант 1

Повідомлення учнів

Школярі виступають із повідомленнями про Судан, решта учнів складає за доповідями тезовий конспект про природу, населення та господарство країни.

Варіант 2

Розповідь учителя

У природі, історії, населенні, господарстві Судану проглядаються дві частини — північ і південь. Дещо порушує цю закономірність Ніл і його притоки, які «нав’язують» подібність умов господарювання в річкових долинах.

Судан займає південно-східну частину північноафриканського поясу пустель і східну частину, що прилягає до неї з півдня, величезної географічної області Судан, що простягнувся через весь континент — від Атлантики до Ефіопського нагір’я. Поверхня країни являє собою рівнину, підняту на висоту 500—1000 м, причому північ є низькою частиною, а південь — високою. На крайньому півдні, у відрогах плоскогір’я, розміщена найвища точка країни — гора Кіньєті (3187 м).

Клімат характеризується високими температурами протягом усього року, але якщо на півночі літо дуже жарке, температура досягає +40 °С і вище, а зима відносно прохолодна — відзначаються температури +14…+15 °С, то на півдні сезонність у температурі виявляється слабше — +25…+29 °С. Ще більш суттєвими є відмінності в опадах: на півночі близько 100 мм на рік, на півдні — до 1500 мм. Відмінності в кліматі є наслідком широтного положення країни між сухим і жарким тропіком, де розміщений північний Судан, і вологим жарким екватором, на ближніх підступах до якого розміщена південна частина країни.

У Судані добре виражена широтна зміна природних зон — від «класичної» пустелі на півночі до лісів на півдні. Якщо північ можна назвати країною пустель, то південь — це країна саван і рідколісь. Чим ближче до південних і південно-західних кордонів Судану, тим різноманітніший видовий склад флори. Особливо багате на рослинність плато, що поділяє басейни Нілу й Конго. Дерева тут ростуть не поодиноко, а гаями.

Расовий склад населення країни досить різноманітний. У північній частині Судану переважають представники європеоїдної, у південній — негроїдної рас. У північному Судані оселилися нащадки переселенців з Аравійського півострова, які пізніше змішалися з іншими етносами. На півдні живуть темношкірі нілоти — найвищі й найбільш темношкірі люди на Землі.

Найбільше кочівників живе на пустельній півночі. Вони займаються верблюдівництвом і вівчарством, розводять кіз й овець. На півдні живуть суданські «ковбої», вони випасають велику рогату худобу (зебу) й коней. Велика рогата худоба відрізняється низькою продуктивністю, але завдяки значній кількості поголів’я країна посідає одне з перших місць в Африці за виробництвом молока.

9 липня 2011 р. офіційно було проголошене утворення нової держави — Південного Судану. 18 квітня 2012 р. воно стало членом Міжнародного валютного фонду й Всесвітнього банку. Зараз Південний Судан є однією з найбідніших країн у світі, але його економіка має перспективи розвитку.

Запитання і завдання

1) Якими є особливості клімату країни?

2) Розкажіть про рельєф країни.

3) Чому на території Судану добре виражена широтна зміна природних зон?

4) Чим відрізняється населення північної й південної частин країни?

5) У країні періодично виникають конфлікти між мусульманською північчю й півднем, де переважають представники традиційних вірувань і християнства. Тільки в період від 1982 до 2000 р. війна між жителями півночі й півдня Судану забрала десятки тисяч життів. Чим загрожують військові конфлікти країні з низьким рівнем економічного розвитку?

4. Демократична Республіка Конго

Бесіда за запитаннями

1) Із чим пов’язана вулканічна діяльність на сході материка?

2) Що ви знаєте про річкову систему р. Конго?

Розповідь учителя

Демократична Республіка Конго (ДРК) — держава в Центральній Африці. За площею ДРК займає 12-те місце у світі й третє в Африці. Країна межує з Бурунді, Південним Суданом, ЦАР, Угандою, Руандою, Замбією, Анголою, Конго. У районі гирла р. Конго має вихід до Атлантичного океану.

Більшу частину території країни займає западина Конго, яка щаблями підноситься до окраїн із середньою висотою близько 900 м. На південному сході й сході височіють гірські хребти. Серед них виділяється масив Рувензорі, розташований на кордоні з Угандою. Тут, поблизу екватора, розміщена найвища точка — пік Маргерита. Дещо південніше, між озерами Едуарда й Ківу, розташована група вулканів Вірунга, серед яких є і діючі.

Клімат країни екваторіальний, на півдні й крайній півночі — субекваторіальний. Середні температури найбільш жаркого місяця (лютого) — + 24…+28 °С, найбільш холодного (липня) — +22…+25 °С. У гірських районах клімат прохолодніший. Опадів випадає від 1000 до 2500 мм на рік, найбільше їх у сезон дощів — від жовтня до березня.

Уся територія ДРК розташована в басейні р. Конго та її численних приток. Береги річки й частина її водозбірного басейну вкриті густими екваторіальними лісами. У цілому ліси займають більшу частину території ДРК. Поступово долина річки звужується, а глибина зростає. Конго опиняється у високотравних саванах. Тут водяться африканські буйволи, антилопи, жирафи, ростуть баобаби. У середині минулого століття нерегульоване полювання призвело до різкого скорочення кількості ряду тварин.

Для захисту й відновлення кількості тварин створені національні парки, два з яких включені ЮНЕСКО до списку світової спадщини. Перший парк — Вірунга, заснований у 1925 р., — розташований на сході країни. Тут є численні гарячі джерела, діючі та згаслі вулкани. Різноманітний рослинний світ парку, тут представлені ліси, зарості деревоподібного вересу й високогірні альпійські луги. Важливим об’єктом охорони заповідника є колонії досить нечисленної гірської горили.

Ще більш рідкісною твариною є білий носоріг, який живе в національному парку Гарамба, розташованому на північному сході Конго. Браконьєри полювали на цю тварину через його ріг, що нібито має унікальні лікувальні властивості й тому дуже цінується. На сьогоднішній день кількість білих носорогів незначною мірою зросла.

У країні багато боліт, є озера. Найбільші озера ланцюжком простягнулися уздовж східного кордону, у зоні розломів земної кори, серед них — Танганьїка. Це озеро поділяють між собою ДРК, Танзанія, Замбія й Бурунді. Танганьїка розташоване на висоті 773 м, у ньому водиться багато риби й воно судноплавне.

Надра ДРК приховують родовища золота, кобальту, срібла, олова, вольфраму, цинку, кадмію, алмазів. На південному сході країни розташований знаменитий африканський «мідний пояс». Конго має найпотужніший природний потенціал серед країн Центральної Африки.

У країні проживає понад 200 народностей й етнічних груп негроїдної раси. Більшість належить до народів групи банту (лубу, конго, занде, монго). Їх традиційні заняття — ручне землеробство, збирання й полювання. Із ремесел поширені ткацьке, гончарне, різьблення по дереву й плетиво. Здавна народи, що населяють ДРК, уміли виплавляти й обробляти метали, на які дуже багаті ці краї. Традиційним житлом є плетена з лози й жердин хатина з дахом, спорудженим із пальмових гілок.

У прикордонних з Угандою й Суданом районах живуть нілотські народи. На рівнинах їхнє традиційне заняття — землеробство, у горах — відгінне скотарство. В екваторіальних лісах живуть пігмеї-тва. Назва цього народу має грецьке походження й означає «розміром із кулак» — їхній зріст не перевищує 1,5 м. Пігмеїв налічується близько 200 тис. осіб, багато з них зберігають кочовий спосіб життя й архаїчну культуру. Основні заняття пігмеїв: полювання, збирання й рибальство. Полюють вони з луками, іноді використовують маленький спис і сітки, сплетені з міцної трави. Протягом тривалого часу вони не знали способів добування вогню, тому ретельно оберігали головешки багаття.

Незважаючи на важливе значення видобувної промисловості, основою економіки ДРК залишається сільське господарство. Воно дає понад половину небагатого національного доходу країни. При цьому сільськогосподарські угіддя не перевищують десятої частини території. Головні продовольчі культури — маніок, кукурудза, рис, банани, бобові, батат, арахіс. Плантаційні господарства спеціалізуються на вирощуванні й виробництві олійної пальми, каучуку, цукрової тростини, чаю, кави й какао. Тваринництво малопродуктивне, до того ж райони його розвитку обмежені через поширення мухи цеце. Вирощують велику рогату худобу, кіз, свиней, овець, свійську птицю.

Велике значення має лісове господарство й рибальство. Деревина цінних порід спрямовується на експорт, інша використовується як паливо і як кріплення на шахтах. Рибальство розвинене на річках й озерах країни.

Основним джерелом експортних надходжень є мідь, кобальт, алмази, олов’яна руда й цинк. Про масштаби видобутку алмазів, міді й кобальту свідчить той факт, що в 1998 р. їхній експорт склав 1,6 млрд дол. Сьогодні Клондайком країни й найважливішим гірничодобувним районом не тільки ДРК, але й усієї Африки є провінція Шаба, розташована в південно-східній частині країни.

Запитання і завдання

1) Якими є особливості рельєфу території країни?

2) Розкажіть про місце перебування й основні заняття пігмеїв.

3) На які корисні копалини багаті надра ДРК?

4) Чим би ви пояснили строкатість етнічного складу країни?

5) Чому на території ДРК сформувалися поклади руд кольорових металів?

6) Як і чому змінюється природа в різних частинах басейну річки Конго?

7) До яких типів належать озера країни? Якою є природа їхнього утворення?

5. Південна Африка (колишня Південно-Африканська республіка)

Бесіда за запитаннями

1) Якими є особливості розміщення природних зон у Південній Африці?

2) Чим пояснюється велика кількість опадів у Драконових горах, що випадають на східних схилах?

Варіант 1

Повідомлення учнів

Школярі виступають із повідомленнями про Південну Африку, решта учнів складає за доповідями тезовий конспект про природу, населення й господарство країни.

Варіант 2

Розповідь учителя

Держава розташована на півдні Африки. Значну частину території займає плоскогір’я, особливістю якого є підвищення висот до окраїн. Стрімчастий схил плоскогір’я утворює дугу завдовжки понад 2000 км — це Великий Уступ. Найбільших висот він досягає в Драконових горах, де є вершини понад 3000 м. На півдні розташовано кілька паралельних хребтів Капських гір, їхня середня висота перевищує 1500 м. Західне узбережжя країни омивається водами Атлантичного, а східне — Індійського океану.

Клімат більшості території країни тропічний, на півдні — субтропічний. Середня температура в січні — +18…+27 °С, у липні — +7…+10 °С. Простежується зменшення температури зі сходу на захід. З опадами картина протилежна, їхня кількість змінюється від 50 мм на сході країни до 650 мм на плоскогір’ї й досягає 2000 мм на рік на східних схилах Драконових гір. Дощовий період триває протягом літніх місяців. Узимку, як правило, дощ є рідкісним явищем, у цей час повітря надзвичайно сухе, рослини жовкнуть. На узбережжі Атлантичного океану часто спостерігаються тумани, особливо густі вони навесні.

Головні річки — Оранжева, що впадає в Атлантичний океан, і Лімпопо, що несе свої води в Індійський океан. Більшість інших річок мають стік тільки під час вологого сезону. Живлення переважно дощове, стік нерівномірний, із літнім максимумом. Тільки на річках, що стікають із Великого Уступу й Капських гір паводки зазвичай спостерігаються взимку. Більша частина річок не судноплавна, а їхні гирла засмічені наносами.

Для внутрішніх районів Південної Африки характерна опустелена савана, частину території займає пустеля Карру. На сході розташована савана. Далі на південь її змінюють субтропічні ліси й твердолисті вічнозелені чагарники.

За останні два століття значно збіднів тваринний світ країни. Деякі види були знищені, а частина великих тварин перебралася в гірські й пустельні райони. Так, якщо колись слони були поширені майже на всій території країни, то зараз нечисленні стада живуть тільки в лісі Книсна й у національних парках. Колись численні леопарди сьогодні опинилися під загрозою зникнення.

Для того щоб уберегти тих тварин, що залишилися, у Південній Африці створені 18 національних парків, у тому числі один із найдавніших і найвідоміших у світі — парк Крюгера, заснований більше ніж 100 років тому.

Південна Африка є найбільш розвиненою державою Африки, вона займає одне з перших місць у світі за видобутком алмазів, золота, платини, кам’яного вугілля, марганцевої руди. Основа сільського господарства — тваринництво, тут розводять велику рогату худобу, овець і кіз. На полях країни вирощують кукурудзу, пшеницю, цукрову тростину. Південноафриканські цитрусові експортуються до багатьох країн.

Запитання і завдання

1) Розкажіть про рельєф країни.

2) Якими є особливості розподілу опадів на території Пвденної Африки?

3) Чому на річках, що стікають із Великого Уступу й Капських гір, паводки зазвичай спостерігаються взимку?

4) До появи європейців фауна території країни була дуже багатою. До яких наслідків привела господарська діяльність людей в останні два сторіччя?

5) Чому континентальність клімату в Південній Африці збільшується зі сходу на захід?

6) У 2005 р. в районі міста Йоганнесбург стався землетрус силою у 5,3 балу за шкалою Ріхтера. Чим би ви пояснили прояв внутрішніх сил Землі в цьому районі?

Додатковий матеріал

Кількість населення найбільших країн Африки



Країна

Населення (тис. осіб)

1

Нігерія

155 215,6

2

Ефіопія

90 873,7

3

Египет

82 079,6

4

ДР Конго

71 712,9

5

Південна Африка

49 004,0

6

Судан

45 047,5

7

Танзанія

42 746,6

8

Кенія

41 070,9

9

Алжир

34 994,9

10

Уганда

34 612,3

11

Марокко

31 968,4

12

Гана

24 791,1

13

Мозамбік

22 948,9

14

Мадагаскар

21 926,2

15

Кот-д’Івуар

21 504,2

Цікаві факти

Долина й дельта Нілу — особлива частина Єгипту. Власне кажучи, це величезний (завдовжки 1,5 тис. км) оазис, оточений пустелями. Дельта Нілу утворилася з відкладень річкового алювію на місці однієї з морських заток. Найбільша її довжина з півдня на північ — 175 км, а із заходу на схід — 220 км. За площею дельта Нілу (22 тис. км2) є однією з найбільших у світі й приблизно вдвічі перевищує площу дельти Волги.

Основною їжею єгипетського селянина (фелаха) є каша із проса, кукурудзи або бобів, вівсяні коржі, кисле молоко й фініки. Баранину і яловичину їдять не частіше ніж раз на тиждень — у базарний день або під час релігійних свят.

Спосіб життя населення Судану відрізняється: одні суданці ведуть осілий спосіб життя, вони живуть у містах або займаються землеробством; інші — осіло-кочовий, вони поєднують землеробство й відгінне тваринництво; треті віддають перевагу напівкочовому способу життя, поєднуючи переміщення з багатомісячними зупинками для обробки продовольчих культур; четверті є типовими кочівниками, рухаючись шляхами, які зберігаються протягом століть.

Задовго до проникнення європейців на території сучасного Конго сформувалися державні утворення, королівства: Конго, Куба, Лубу й Лунда. Наприкінці XV ст. самостійний розвиток народів країни було порушено європейцями. Спочатку тут з’явилися португальці, які активно займалися работоргівлею. Їхні спроби проникнути в глиб країни були марними. Цьому завадили пороги й водоспади р. Конго, непрохідні ліси, опір місцевого населення й епідемії хвороб, зокрема малярії. Наприкінці ХІХ ст. на цю територію звернули увагу бельгійці. У 1885 р. король Бельгії Леопольд II домігся від учасників Берлінської конференції європейських держав передання в його володіння «Незалежної держави Конго». 30 червня 1960 р. країна здобула незалежність.

Незважаючи на наявні незліченні природні багатства, Демократична Республіка Конго залишається однією з найбідніших африканських держав. Країна розкрадається вихідцями з європейських держав і представниками сусідніх країн. Щорічний розмір контрабанди одних тільки алмазів із ДР Конго оцінюється у 800 млн дол.

V. Закріплення вивченого матеріалу

Вікторина «Чи знаєш ти Африку?»

1. Ця країна здобула незалежність у 1922 р. (Єгипет)

2. Яка держава Африки не має виходу до моря та межує тільки з однією країною? (Лесото)

3. Це країна трьох Нілів — Білого, Голубого й головного — річки Ніл. (Судан)

4. Із поваги до корінного населення Лівінгстон зберіг усі місцеві назви, нанесені на карту, зробивши лише один виняток. Який? (Назвав водоспад Вікторія на честь королеви Англії)

5. Яка річка у верхів’ях називається Крокодилячою? (Лімпопо)

6. Ця земля називалася Невільничим берегом, потім за одним із королівств — Дагомея. А як називається тепер? (Бенін)

7. Яку назву має найбільш низькорослий народ на Землі, що живе в екваторіальних лісах? (Пігмеї)

8. Яку рослину називають «королевою оазисів»? (Фінікова пальма)

9. Це поодиноке дерево можна вважати символом Африки. Діаметр стовбура його великих зразків може перевищувати 10 м й охопити таке дерево зможуть тільки 15 осіб. (Баобаб)

10. Це найбільш розвинена держава Африки. (Південна Африка)

11. Які назви мають високорослі народи світу — жителі саван? (Тутсі, нілоти)

12. Яку траву іноді називають «негритянським хлібом»? (Банан)

13. Надра цієї країни приховують багато родовищ золота, кобальту, срібла, олова, вольфраму, цинку, кадмію, алмазів, а на південному сході розташований «мідний пояс». (ДР Конго)

14. Яка держава з’явилася на карті Африки в результаті об’єднання двох незалежних держав — Республіки Танганьїки й Народної Республіки Занзібару й Пемби? (Танзанія)

15. Назва цієї країни походить від фінікійського «Хикупта». (Єгипет)

16. Про яких комах в Африці говорять: «Літаюча чума», «бич Аллаха», «килим диявола»? (Сарана)

17. Це найбільша держава Африки за кількістю населення. (Нігерія)

18. Це найбільша за площею держава Африки. (Алжир)

19. Величезна тварина з ряду водних плазунів із подовженим сплющеним тілом, що закінчується довгим хвостом. Має величезну пащу з кількома рядами гострих зубів. (Крокодил)

Завдання

Порівняйте дві карти «Політична карта Африки» й «Густота населення» і визначте країни Африки, що мають:

1) високу густоту населення;

2) низьку густоту населення;

3) країни, де населення розміщене нерівномірно.

Якими причинами це можна пояснити?

Тестові завдання

У зошиті для практичних робіт учні виконують завдання узагальнюючого контролю 2 («Африка»).

VI. Підсумки уроку

Висновки

• Алжир — найбільша за територією країна Північної Африки й друга серед усіх африканських держав. За характером поверхні його можна поділити на північну — гірську частину, середню — рівнинну й південну — частково рівнинну, частково гористу. Північний Алжир займає субтропічну зону Середземномор’я, тут м’який клімат, основна ж частина країни — це пустеля Сахара.

• Єгипет — найбільший зовнішньоторговельний партнер України в Африці. Він оточений півкільцем пустель, через які протікає Ніл. Клімат Єгипту, за винятком вузької прибережної смуги Середземного моря, тропічний. Опадів випадає дуже мало, і вони припадають переважно на грудень і січень.

• Об’єднаний Судан був найбільшою державою Африки й десятою у світі. До відділення Південного Судану його площа становила 2505,8 тис. км2, на сьогодні — 1886 тис. км2. Його клімат відрізняється високими температурами й значними відмінностями в опадах: на півночі — близько 100 мм на рік, на півдні — до 1500 мм.

• Демократична Республіка Конго (ДРК) — країна Центральної Африки. Вся територія ДРК розташована в басейні р. Конго і її численних приток. Клімат екваторіальний, на півдні й крайній півночі — субекваторіальний.

• Республіка Південна Африка — найбільш розвинена держава Африки, вона займає одне з перших місць у світі з видобутку алмазів, золота, платини, кам’яного вугілля, марганцевої руди. Основа сільського господарства — тваринництво, тут розводять велику рогату худобу, овець і кіз.

VII. Домашнє завдання

1. Опрацюйте матеріал підручника:

2. Підготуйтеся до уроку узагальнення знань. (Учителеві пропонуються дві форми його проведення — урок-подорож або тестування.)
Категорія: Географія 7 клас | Додав: uthitel (23.11.2013)
Переглядів: 1782 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: