Урок № 14 Географічне положення й дослідження Африки - Географія 7 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Географія 7 клас

Урок № 14 Географічне положення й дослідження Африки

Урок № 14

Географічне положення й дослідження Африки

Мета уроку: сформувати знання про географічне положення материка; виявити характерні риси географічного положення Африки; дати уявлення про дослідження та освоєння материка; закріпити уміння визначати географічні координати на прикладі крайніх точок Африки.

Обладнання: підручник, зошит для практичних робіт, атлас, фізична карта Африки.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Очікувані результати: учні зможуть: називати характерні риси географічного положення Африки; визначати географічні координати; розповідати про дослідження та освоєння материка; показувати на карті об’єкти географічної номенклатури.

Географічна номенклатура: миси — Рас-Енгела, Агульяс, Альмаді, Рас-Гафун; моря — Середземне, Червоне; затоки — Гвінейська, Аденська; протоки — Мозамбіцька, Гібралтарська, Баб-ель-Мандебська; острів Мадагаскар; півострів Сомалі.

I.   Організаційний момент

II. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Вступне слово вчителя

Африка — найбільш жаркий материк, природа якого є досить різноманітною. У першу чергу це пов’язано з кількістю опадів, що тут випадають. В екваторіальних районах майже щодня йдуть зливи, простягаються масиви вологих вічнозелених лісів, а в тропічних широтах кілька місяців може не випадати ні краплі дощу. Тут розташована найбільша пустеля земної кулі — Сахара. Її територією протікає найдовша, а для давніх людей і найбільш загадкова річка світу — Ніл. В Африці живуть найбільші тварини суходолу — слони, бегемоти, носороги, жирафи.

(Оголосити тему й очікувані результати уроку.)

III.  Актуалізація опорних знань і вмінь

Бесіда за запитаннями

1.   Які умовні лінії, проведені на карті, вам відомі?

2.   Якими є особливості положення Сонця над екватором і тропіками в дні сонцестояння й рівнодення?

3.   Якими є особливості клімату характерні для екваторіальних широт? для тропічних?

IV.   Вивчення нового матеріалу

План

1.   Характеристика фізико-географічного положення Африки.

2.   Дослідження й освоєння материка.

1.   Характеристика фізико-географічного положення Африки

(Ознайомити учнів із планом характеристики фізико-географічного положення материка.)

План характеристики фізико-географічного положення материка

1)  Положення щодо екватора й нульового меридіана.

2)  Крайні точки материка, їхні географічні координати.

3)  Довжина материка в градусах і кілометрах.

4)  Положення щодо кліматичних поясів.

5)  Положення щодо материків.

6)  Положення щодо океанів й океанічних течій (особливості берегової лінії).

Розповідь учителя

Африка майже посередині перетинається екватором — це головна особливість її фізико-географічного положення. Причому ширша, масивніша частина материка розташована в Північній півкулі, тут його протяжність із заходу на схід становить понад 7400 км, тоді як у південній його частині — максимум 3100 км.

Про природу материка багато може розповісти положення його крайніх точок, у першу чергу північної та південної. Зверніть увагу, вони розміщені майже на однаковій відстані від екватора. При цьому основна територія материка розміщена в екваторіальних, субекваторіальних і тропічних широтах, тільки північні та південні окраїни заходять у субтропічні.

Практична робота

Учитель проводить інструктаж, ознайомлює учнів із метою та змістом практичної роботи 7 «Визначення географічних координат крайніх точок Африки». Нагадує послідовність дій при визначенні географічних координат і пропонує визначити координати крайньої північної точки Африки. Учні, які найшвидше впоралися із завданням, повторюють послідовність дій при визначенні координат цієї крайньої точки біля настінної карти. Потім семикласники працюють у парах, визначаючи координати решти точок, і записують їх у зошиті (завдання 2), наносять і надписують їх на контурній карті «Африка. Фізична карта» (завдання 3).

Координати крайніх точок Африки

Північна — мис Рас-Енгела (Ель-Аб’яд): 37°21′ пн. ш. і 9°45′ сх. д. (Туніс).

Південна — мис Голковий (Агульяс): 34°52′ пд. ш. і 19°59′ сх. д. (Південна Африка).

Західна — мис Альмаді: 17°32′ зх.д. і 14°45′ пн. ш. (півострів Зелений Мис, Сенегал).

Східна — мис Рас-Гафун: 51°23′ сх. д. і 10°26′ пн. ш. (півострів Сомалі, держава Сомалі).

Учні, які найшвидше впоралися із завданнями, роблять висновок.

Розповідь учителя (продовження)

Нульовий меридіан перетинає західну частину Африки — це єдиний материк, розташований у всіх чотирьох півкулях.

Із півночі Африка омивається Середземним морем, із заходу — Атлантичним океаном, зі сходу — Індійським. Течії цих двох океанів впливають на клімат, а отже, і на інші компоненти природи материка.

Від Європи Африка відділена Гібралтарською протокою, найменша ширина якої становить 14 км. Від Азії материк відокремлюють Гібралтарська і Баб-ель-Мандебська протоки, а вузький Суецький перешийок (завдовжки близько 120 км) поєднує ці частини світу. У другій половині ХІХ ст. тут був споруджений судноплавний канал.

Порівняно з найближчим материком — Євразією, берегова лінія Африки слабко розчленована. Береги здебільшого круті, тут мало зручних заток і бухт. Найбільша із заток — Гвінейська, вона є частиною Атлантичного океану й розміщена біля західних берегів материка, а з північного сходу Африка омивається Червоним морем. Найбільший півострів — Сомалі, який іноді називають «африканським рогом» (він насправді нагадує задертий ріг однієї з найбільших африканських тварин — носорога). Поблизу східних берегів Африки розташований четвертий за площею острів світу — Мадагаскар, від материка він відділений Мозабіцькою протокою. Інші острови є нечисленними й невеликими за розмірами.

Запитання і завдання

1)  Якими океанами, морями й затоками омивається Африка?

2)  Якими є особливості берегової лінії материка?

3)  Укажіть назви океанічних течій, що проходять уздовж берегів Африки, і визначте їхні типи.

Робота з картою

Використовуючи фізичну карту Африки, визначте відстань у градусах і кілометрах від крайньої північної точки материка до екватора й від крайньої південної точки материка до екватора.

Приклад розрахунку протяжності материка за паралеллю 10° пн. ш. Довжина відрізка на карті масштабом 1 : 40 000 000 (в 1 см — 400 км) — 17,7 см. Обчислення: 400 км × 17,8 = 7120 км.

Практична робота

Учні виконують завдання практичної роботи 8 «Позначення на контурній карті назв основних географічних об’єктів материка». Вони мають позначити й підписати на контурній карті «Африка» географічні об’єкти, що характеризують географічне положення материка.

Острови Африки

Назва

Місце розташування

Площа (тис. км²)

Мадагаскар

За 400 км на схід від Африки

590

Канарські

Біля північно-західного узбережжя Африки

7,3

Зеленого Мису

Біля узбережжя Західної Африки

4

Сокотра

На схід від мису Гвардафуй (Африка), територія Ємену

3,6

Реюньйон

В Індійському океані, у групі Маскаренських островів

2,5

Азорські

На захід від Піренейського півострова

Близько 2,3

Коморські

На схід від Африки

2,2

Маврикій

На схід від Африки

Понад 2

Біоко

У Гвінейській затоці

2

Занзібар

Біля східного узбережжя Африки (відділений від материка протокою завширшки 36 км)

1,7

2.   Дослідження й освоєння материка

(Нагадати учням, що їм уже відомо про дослідження Африки. Для актуалізації знань за темою поставити запитання.)

Бесіда за запитаннями

1)  Коли здійснював свої подорожі Ібн Баттута?

2)  Через які райони Африки пройшли його маршрути?

3)  Кому з португальців удалося першим досягти південного краю материка?

4)  Чому один із мисів Б. Діаш назвав мисом Доброї Надії?

5)  Яким був маршрут із Європи до Індії, що ним уперше пройшли кораблі Васко да Гами?

Варіант 1

Робота з карткою

Опрацювавши матеріал картки, заповніть таблицю. (Зразок заповненої таблиці наведено у варіанті 2.)

Зразок таблиці

Дослідження Африки

Період

Мандрівники й дослідники

Результати

 

 

 

Зразок картки

Ще в давнину єгиптяни почали освоювати північну частину континенту. Вони знали узбережжя Середземного моря від гирла Нілу до затоки Сидр, проникали в пустелю Сахару. Тривалі морські походи в прибережних водах материка здійснювали фінікійці, а в VI ст. до н. е. вони першими обігнули всю Африку. На початку Середньовіччя багаторазово перетинали Сахару араби, які поклали початок відкриттю річки Нігер, озера Чад, лівих приток річки Білий Ніл. У 1352—1353 рр. видатний мандрівник Ібн Баттута пройшов західну Сахару, побував на річці Нігер і потім повернувся через центральну частину пустелі.

Протягом тривалого часу європейці мало досліджували Європу (Піренейський півострів), крім деяких прибережних районів, адже цей півострів розміщений лише за 14 км від «чорного» континенту. Для багатьох європейців непереборною перешкодою ставали пустеля Сахара або екваторіальні ліси, небезпечні хвороби або вороже ставлення місцевих жителів. Остерігалися європейці й районів поблизу екватора, припускаючи, що палюче сонце в цих широтах здатне перетворити людей із білою шкірою на чорношкірих. Ці страхи вдалося перебороти тільки хитрістю. Напередодні епохи Великих географічних відкриттів португальці буквально крок за кроком просувалися спочатку до екватора, потім до південного краю Африки — мису Доброї Надії.

Перше розвідувальне плавання було розпочате в 1418 р., але невдовзі кораблі повернули назад — команди боялися навіть підійти до екватора. У 1434 р. капітан Жил Еаніш повернув корабель у відкритий океан, і моряки навіть не помітили, що зловісний мис опинився позаду. У 1443—1444 рр. було відкрито узбережжя Мавританії, звідки вивезли групу рабів. Ця подія започаткувала епоху работоргівлі, що забрала життя багатьох мільйонів жителів Африки.

У 1487 р. капітан Бартоломеу Діаш першим із європейців обігнув Африку з півдня й відкрив мис Бур (згодом він був перейменований на мис Доброї Надії). На підставі звітів Б. Діаша маршрут в Індію розробив Васко да Гама. У 1497—1498 рр. його експедиція обігнула мис Доброї Надії й уперше пройшла уздовж східного узбережжя до 3°20′ пд. ш. Повністю обриси континенту були встановлені тільки через 100 років.

У XVII ст. у внутрішніх районах Африки португальськими мандрівниками були відкриті озера Тана і Ньяса, досліджені витоки Голубого Нілу й нижня течія річки Конго. Але більша частина материка ще довго залишалася маловивченою. Найбільш зручними шляхами в глиб Африки були річки. Тому необхідно було з’ясувати, де починаються й куди впадають великі річки: Нігер, Конго, Замбезі, де розміщені витоки Нілу, чи є на континенті внутрішні озера та чи пов’язані вони із цими річками. У 1847—1848 рр. Північно-Східну Африку досліджував випускник Харківського університету — гірський інженер, мандрівник і дослідник Єгор Петрович Ковалевський. Але особливе місце серед дослідників внутрішніх районів материка посідає Д. Лівінгстон. Шотландець за походженням, Лівінгстон після закінчення медичного коледжу вступив до служби в Лондонське місіонерське товариство і в 1841 р. як лікар і місіонер був відправлений до Південної Африки. Він організовував школи, лікував хворих й одночасно займався спостереженнями й дослідженнями. Йому вдалося вивчити життя, звичаї й традиції місцевих жителів. Поступово дослідження стали основним заняттям Д. Лівінгстона. У 1849 р. він перетнув пустелю Калахарі, першим із європейців перетнув Південну Африку із заходу на схід, дослідивши значну частину басейну річки Замбезі й відкривши один із найбільших водоспадів планети — Вікторія. У 1867—1871 рр. він вивчав південні й західні береги озера Танганьїка.

У 1874 р. була організована англо-американська експедиція під керівництвом Г. Стенлі. Мандрівникам удалося завершити дослідження озер Вікторія й Танганьїка, відкрити давній гірський масив Рувензорі із засніженими вершинами, дослідити верхні течії річок Конго і Нілу.

Таким чином, до кінця ХІХ ст. були вивчені чотири великі африканські річки: Ніл, Нігер, Конго й Замбезі. На початку ХХ ст. виявлені величезні природні ресурси Африканського континенту.

Варіант 2

Повідомлення учнів

Школярі презентують повідомлення про мандрівників і дослідників Африки, решта учнів під час виступів заповнюють таблицю.

Зразок заповненої таблиці

Дослідження Африки

Період

Мандрівники й дослідники

Результати

2—1 тис. років до н. е.

Давні єгиптяни

Вивчення й освоєння північної частини континенту (узбережжя Середземного моря від гирла Нілу до затоки Сидр)

VI ст. до н. е.

Фінікійці

Першими обігнули Африку

Початок Середньовіччя

Араби

Багаторазово перетинали Сахару, поклали початок відкриттю річки Нігер, озера Чад, лівих приток Білого Нілу

1352—1353 рр.

Ібн Баттута

Пройшов західну Сахару, побував на річці Нігер і потім повернувся через центральну Сахару

Цікаві факти

Африка — один із найдавніших материків Землі. Це найбільш жаркий материк, тут немає зими в традиційному розумінні цього слова, поділ на зиму й літо на більшості територій материка є умовним.

В екваторіальних районах Африки щодня йдуть зливи, тут розташовані масиви вологих вічнозелених лісів, у тропічних широтах є райони, де роками не випадає ні краплі дощу.

Озеро, наповнене «чорнилами», розташоване в Алжирі. Водою цього озера можна писати на папері. «Чорнила» ніколи не висихають, тому що їх запас постійно поповнюється. Справа в тому, що в цю «природну чорнильницю» впадають дві невеликі річки: води однієї з них багаті на солі заліза, а іншої — на гумінові речовини; саме вони й утворюють рідину, подібну до штучного чорнила.

У Сахарі щорічно спостерігається близько 160 тис. міражів. Вони бувають стабільними й блукаючими, вертикальними й горизонтальними.

Удень у Сахарі жарко, а вночі холодно. Добові коливання температури повітря досягають 30 °С і вище.

Найбільші піщані дюни (бархани) зустрічаються в Сахарі у східній частині центрального Алжиру. Тут довжина дюнної хвилі досягає 5 км, а висота — 430 м (за іншим даними, бархани рекордної висоти розташовані в пустелі Наміб).

V.  Закріплення вивченого матеріалу

Запитання і завдання

1.   Якими океанами, морями й затоками омивається Африка?

2.   Якими є особливості берегової лінії материка?

3.   Назвіть і визначте типи океанічних течій, що проходять уздовж берегів Африки.

4.   Чому європейські мандрівники найбільшу увагу приділили дослідженню річок й озер Африки?

5.   Чому спочатку були колонізовані північні й південні окраїни материка?

6.   Про які особливості температурного режиму Африки ви можете сказати, ураховуючи отримані дані про її географічне положення?

7.   Визначте географічні координати острова Мадагаскар.

8.   Територіально найменшою країною Африки є Сейшельські Острови (площа — лише 455 км2, що менше за велике місто). Використовуючи карту атласу, визначте місце розташування островів. Коротко охарактеризуйте їх географічне положення.

9.   Ви знаєте, що на Землі існують три пояси з переважанням низького тиску й чотири — із переважанням високого. Їх утворення пов’язане із властивістю повітря змінювати об’єм і вагу залежно від температури. Яким є положення Африки щодо областей високого й низького тиску? Як і чому ці області можуть впливати на кількість опадів, що випадають у різних районах Африки?

VI.   Підсумки уроку

Висновки

Африка — другий за площею материк Землі. Із заходу вона омивається Атлантичним океаном, зі сходу — Індійським, із півночі — Середземним морем (Атлантичний океан). Від Європи материк відділений Гібралтарською протокою, з Азією його з’єднує Суецький перешийок (через нього проходить канал). Найбільша затока — Гвінейська, найбільший півострів — Сомалі, найбільший острів — Мадагаскар. Крайні точки материка: північна — мис Рас-Енгела (Ель-Аб’яд), південна — мис Голковий (Агульяс), західна — мис Альмаді, східна — мис Рас-Гафун.

Ще в давні часи єгиптяни почали освоювати північну частину континенту. Першим із європейців обігнув Африку капітан Б. Діаш. Північно-Східну Африку досліджував випускник Харківського університету — Є. Ковалевський. Англійський дослідник Д. Лівінгстон першим із європейців перетнув Південну Африку. Експедиція під керівництвом англійця Г. Стенлі відкрила гірський масив Рувензорі, досліджувала верхні течії річок Конго й Ніл.

Категорія: Географія 7 клас | Додав: uthitel (23.11.2013)
Переглядів: 7230 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: