Урок № 4 Тема. Великі мореплавці. - Географія 6 клас (Нова програма) - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Географія 6 клас (Нова програма)

Урок № 4 Тема. Великі мореплавці.


Урок  №  4
Тема.         Великі    мореплавці.
Мета:        розширити    і    поглибити    знання    учнів    з    історії    пізнання
Землі,    формувати    вміння    працювати    з    додатковими    дже-релами    знань;    розвивати    кмітливість,    готовність    до    спів-робітництва,    творчі    здібності;    виховувати    пізнавальний
інтерес    до    життєдіяльності    мореплавців    і    мандрівників.
Тип уроку:        розширення    і    поглиблення    знань.
Форма уроку: урок-прес-конференція.
обладнання:        фізична    карта    півкуль,    портрети    Христофора    Колумба,
Фернана    Маґеллана    і    Васко    да    Ґами,    ілюстрації    із    зобра-женням    окремих    моментів    подорожей    (наприклад,    «Ма-ґеллан    у    протоці»),    хронологічна    таблиця    «Великі    геогра-фічні    відкриття».
особистості:         Христофор    Колумб,    Фернан    Маґеллан,    Васко    да    Ґама.
Підготовчий    етап
Урок-прес-конференція потребує детальної попередньої підготов-ки, під час якої вчитель розробляє організаційно-методичне забезпе-чення (схему роботи, інструктивні картки із завданнями тощо).
На попередньому занятті обираються учні, що в ході уроку будуть
грати ролі видатних першовідкривачів епохи Великих географічних
відкриттів: Христофора Колумба, Фернана Маґеллана, Васко да Ґами
(це можуть бути учні старших класів) і їхніх «штурманів». При цьому
необхідно враховувати бажання учнів виконувати ту чи іншу роль, їхнє
вміння працювати з додатковою літературою, творчі здібності. У підготовці і проведенні прес-конференції «мореплавцям» будуть допомагати
найближчі помічники — «штурмани». (Бажано, щоб група, що включає
«мореплавців» і «штурманів», не розголошувала, хто яку роль буде виконувати.) Інші учні класу готують запитання, відповіді на які вони хотіли б почути від головних діючих осіб. Учитель збирає ці запитання і пе-редає «мореплавцям» і їхнім помічникам. Запитання можна розділити
на групи за рівнями складності: 1) побудовані на матеріалі, викладеному
в підручнику; 2) ті, що вимагають знання карти і маршруту подорожі;
3) ті, що вимагають використання додаткових джерел знань; 4) ті, що
вимагають глибокого знання результатів подорожей.
Учитель може запропонувати учням класу виступити в ролі журналістів засобів масової інформації, які відображають інтереси різних соціальних груп. Наприклад, телебачення: освітні, науково-популярні, пізнавальні та розважальні програми. Виходячи з цього,
запитання можуть мати різну спрямованість.
«Мореплавці» готують інформацію про життя своїх героїв, у тому
числі автобіографічні дані, вивчають матеріали, присвячені їхнім подорожам. «Штурмани» допомагають докладно вивчити маршрути подорожей. Вони також повинні нанести на контурну карту пункт, де
починалася подорож, маршрут подорожі, місця проміжних зупинок
і кінцевий пункт.
На першому етапі кожний із «мореплавців» робить по чотири повідомлення,  у  яких  розповідає  про  деякі  факти  зі  «своєї»  біографії,
причому чим далі, тим інформація стає більш докладною і загально-відомою. Завдання учнів — якомога раніше визначити, хто з «манд-рівників» у даний момент виступає, і написати його ім’я на «контр-ольному листу». На цьому листі вони також пишуть стислу «замітку»
про прес-конференцію. Кількість балів, що одержить кожен з учнів,
залежить від того, на якому етапі буде вгадане ім’я мореплавця (від
4 до  1 балу)  і змісту замітки,  яку вони  підготують  під час  уроку.
Література, яку можна порекомендувати використовувати учням
при підготовці до уроку:
1)  Джеймс П., Мартин Дж. Все возможные миры.— М., Прогресс,
1988.
2)  Магидович И. П. Очерки по истории географических откры-тий.— М., 1956.
Пам’ятка до роботи з джерелом.
1)  Уважно прочитайте джерело.
2)  Виділіть головні події та явища, відмежуйте від другорядних.
3)  Намагайтеся оцінити достовірність події, викладених у джерелі.
4)  Важливі події занотуйте до зошита.
Структура    уроку
     I.    Організаційний    момент
     II.    Прес-конференція
    III.    Підсумок    уроку
    IV.    Домашнє    завдання
Хід    уроку
І.  органІзацІйний момент
Учитель оголошує тему уроку, порядок його проведення в формі
прес-конференції, нагадує систему оцінювання.
ІІ.  Прес-конФеренцІя
Перший    етап.
«Мореплавці» виступають із повідомленнями про деякі факти з їх-нього життя.
Христофор Колумб
1)  Народився в родині жерстяника. Протягом багатьох років до
1485 р. плавав на португальських суднах, жив у Лісабоні і на
островах Мадейра і Порту-Санту. (4 бали.)
2)  Читав на чотирьох мовах, вивчав і добре знав карти, що існува-ли на той час. При підготовці до плавання звертався за порадою
до відомого італійського астронома, космографа і географа Па-оло Тосканеллі. (3 бали.)
3)  У першу експедицію вирушив у 1492 р. на трьох суднах з екі-пажем у 90 осіб. Під час третьої експедиції, у 1500 р., був аре-штований за наклепом і закутий у кайдани, які зберіг до кін-ця життя. Усього здійснив 4 експедиції до відкритих земель.
(2 бали.)
4)  Материк, що був відкритий завдяки його подорожам, дістав
ім’я іншого мореплавця. Місцевих жителів він назвав індіан-цями. (1 бал.)
Фернан Маґеллан
1)  Бідний дворянин, він деякий час служив пажем у почеті пор-тугальської королеви. (4 бали.)
2)  Брав участь у морських битвах з арабами і маврами, де виявив
себе як рішуча, відважна і мужня людина. Під час експедиції
зміг припинити бунт, який через півроку плавання підняла
група офіцерів на трьох кораблях. Заколотники вимагали змі-нити курс руху експедиції і направитися до мису Доброї Надії.
(3 бали.)
3)  Під час переходу через один з океанів експедиція не зустріла
жодного населеного острова, на кораблях почався голод, май-же всі захворіли на цингу, а 19 моряків померло від цієї хворо-би. На щастя, погода сприяла мандрівникам, не було жодного
великого шторму, тому океан був названий Тихим. (2 бали.)
4)  Науковий результат експедиції був грандіозним: мореплавці
вирушити на захід, а повернулися зі сходу. Цим було незапере-чно доведено, що Земля має кулясту форму, а Світовий океан
являє собою єдине ціле. Тільки через 60 років англієць Френсіс
Дрейк здійснив другу подібну подорож. (1 бал.)
Васко да Ґама
1)  Придворний знатного походження, якого король Мануел при-значив керувати експедицією з не з’ясованих до кінця причин.
(4 бали.)
2)  У розпорядженні експедиції були два важкі кораблі, легке
судно, а також транспортний корабель із запасами продовольства. Під час подорожі  мореплавці зазнали голоду, захворі-ли на цингу, зустріли опір арабів і напади піратів. Додому на
двох суднах повернулося менше половини екіпажу експеди-ції. (3 бали.)
3)  Торговельний шлях, відкритий у результаті плавання, за-безпечив одній європейській країні на 90 років монополію
торгівлі з Південною і Південно-Східною Азією і величезні
прибутки.  Після  другої  експедиції  першовідкривач  дістав
титул графа, але на багато років був відсторонений від уся-кої діяльності. Тільки наприкінці життя він зміг здійснити
третю експедицію. (2 бали.)
4)  З Індії до Португалії мореплавці привезли гвоздику, корицю
і дорогоцінні камені. (1 бал.)
Другий    етап.
Учні ставлять запитання «мореплавцям».
Зразки запитань і відповідей.
Христофор Колумб
1)  Яка мета ставилася перед експедицією, що вирушила з Іспанії
в 1492 р.?
Ми вирушили шукати західний шлях до Східної Азії, звідки роз-раховували привезти золото, срібло, дорогоцінні камені, прянощі,
інші товари.
2)  Після того як португальський король відхилив пропозицію
досягти Азії західним шляхом, ви сім років намагалися здій-снити свій проект в Іспанії. Чому для ухвалення остаточного
рішення знадобилося стільки часу?
Перший раз комісія, що складалася із ченців і придворних, під
головуванням духівника королеви зробила негативний висновок.
Тільки в 1491 р. нова комісія завдяки впливу найближчого фінансо-вого радника королівської родини — Луїса Сантанхелю, прийняла
мій проект.
3)  Під час першого плавання ви навмисно зменшували пройдену
за добу відстань. Чому ви так робили?
У наші часи моряки дуже рідко виходили у відкрите море, в осно-вному плавали уздовж берегів і до відомих островів, наприклад Ка-нарських. Тому, як тільки наші кораблі вирушили в далекий, нікому
не відомий шлях, більшість моряків впали у відчай. Я зрозумів, що
чим більше ми будемо віддалятися від Іспанії, тим складнішою буде
ситуація на кораблях, а якщо в душах моряків оселиться страх, ми
ніколи не досягнемо мети.
4)  Під час першої експедиції ви відкрили Сарґасове море. Як це
відбулося?
Приблизно через півтора місяці плавання у воді почали з’являтися
жмутки трави. Ми зраділи, тому що вважали це однією з ознак суходо-лу, адже трава була зелена і могла відірватися від берега зовсім недав-но. Іноді трави було стільки, що здавалося, начебто ми пересуваємося
лісовою галявиною. Ми кілька разів кидали лот, але він не досягав дна.
5)  Як ви ставитеся до того, що відкрита вами частина світу назва-на ім’ям іншого мореплавця, який побував там пізніше за вас.
Я вважав, що не відкривав нової частини світу. Ми знайшли шлях
до східної частини Азії, яка на той час була мало відома європейцям.
Тому я й назвав ці землі Вест-Індією, а місцевих жителів — інді-анцями.
6)  Усього ви здійснили чотири подорожі до берегів Вест-Індії. Коли
відбулася четверта експедиція і які її основні результати?
Подорож зайняла два з половиною роки — із весни 1502 р. до осені
1504 р. Я мав намір здійснити навколосвітню подорож, тому шукав
західний прохід до Південного моря, що омиває береги Індії. Наша
експедиція  вперше  зустріла  місцевих  жителів,  що  мали  високий
рівень розвитку культури, у них були бронзові сокири і дзвіночки,
дерев’яний посуд і кольорові тканини. Ми пройшли сотні кілометрів
уздовж берегів Вест-Індії, але так і не знайшли західний прохід.
Біографічна довідка.
Христофор Колумб помер 20 травня 1506 р. в місті Вальядолід.
Його смерть була майже не помічена сучасниками. З усіх титулів, які
він має, мореплавець найбільше цінував звання «Адмірал Моря —
Океану». У цій видатній людині цілеспрямованість, уміння пере-конувати та віра в провидіння поєднувалися з практичністю, під-озрілістю, хворобливим самолюбством.
Фернан Маґеллан.
1)  Основною метою вашої експедиції було досягнення Молукк-ських островів західним шляхом. Чим приваблювали європей-ців ці острови?
Молуккські острова іноді називають Пряними, тому що з цих ост-ровів до Європи везли прянощі: гвоздику, корицю, мускатний горіх.
У європейських країнах ці товари коштували дуже дорого і приноси-ли величезні прибутки.
2)  Чому ви, португалець, запропонували свій проект досягнення
Пряних островів іспанському королю Карлу І?
Після  участі  в  португальських  воєнних  походах  в  Африці  я  по-вернувся  на  батьківщину  і  запропонував  португальському  королю проект досягнення островів західним шляхом, але він відхилив
мою пропозицію. Тоді разом з астрономом Фалейру ми вирушили до
Севільї (Іспанія), де переконали Індійську раду в існуванні протоки
між Атлантичним і Південним океанами, яка давала можливість пі-дійти до Молуккських островів західним шляхом. Між нами і коро-лем Карлом І була укладена угода, за якою король спорядив п’ять
кораблів і забезпечив експедицію провізією на два роки.
3)  На початку експедиції ваша флотилія складалася з п’яти кораб-лів, а до Тихого океану вийшли тільки три. Що сталося з двома
іншими кораблями?
Протягом осені 1520 р. експедиція займалася пошуками проток, щоб
вийти з Атлантичного до Південного океану. Більшість офіцерів-іспан-ців не вірили в правильність обраного маршруту і вчинили бунт. Мені
вдалося його припинити, один із заколотників був страчений, два виса-джені на берег, а інші помилувані. Пошуки протоки були безуспішни-ми, і навіть я в деякі моменти сумнівався у правильності розрахунків.
В один з осінніх днів шукати прохід до Південного океану вирушив ко-рабель під командуванням мого відданого друга — Мішкіта. Більше ми
цей корабель не бачили, трохи раніш експедиція загубила ще одне суд-но. («Штурман»: «Маґеллан не знав, що на кораблі, яким командував
Мішкіта, знову стався бунт, його друг був поранений і закутий у кайда-ни. Заколотники обрали іншого капітана і вирушили у зворотний шлях.
В Іспанії вони оббрехали Маґеллана, у результаті чого його дружина і
син залишилися без засобів для існування і вмерли в злиднях»).
4)  Деякі назви, які ви дали різним районам Землі, збереглися
до наших днів, наприклад Патагонія, Вогненна Земля, Тихий
океан. Не могли б ви пояснити, як вони виникли?
В одній із бухт, де зимувала експедиція в 1520 р., до кораблів під-ходили індіанці, дуже високі на зріст. Ми їх називали патагонцями,
що в перекладі з іспанської означає «великоногий». Надалі ця назва
закріпилася за територією, де жили ці люди. Щодо Вогненної Землі,
то, мабуть, мається на увазі назва «Земля Вогнів». Так я назвав одну
з відкритих нами південних земель, пропливаючи через протоку, що
зв’язує Атлантичний і Південний океани. Ця назва виникла в резуль-таті спостережень за цією територією. Удень вона здавалася зовсім
безлюдною, а вночі ми неодноразово спостерігали вогні багать. Га-даю, що походження назви «Тихий океан» усім добре відоме.
5)  Ваша експедиція першою здійснила тривале плавання Південною півкулею. Чи звернули ви увагу на зоряне небо над цим
районом Землі?
Ще здавна мандрівники знаходили правильний шлях за зорями.
У нашій експедиції за зорями спостерігав Андрес Сан-Мартін, його
іноді називали звіздарем. Він звернув нашу увагу на те, що над Пів-денним полюсом мало зорь і немає такого орієнтира, як Полярна зоря
в Північній півкулі. Наш звіздар також звернув увагу на два скупчен-ня зорь, що нагадували хмари пилу. («Штурман»: «Ці дві зоряні сис-теми надалі одержали назви Великої і Малої Маґелланових хмар».)
6)  Як ви зрозуміли, що розташовується неподалік від Молукк-ських островів?
Я і мій раб Енріке раніше відвідували Південно-Східну Азію й зна-ли, що тут говорять малайською мовою. Коли до корабля пристав чо-вен із місцевими жителями, то Енріке, уродженець Суматри, звер-нувся до них малайською, його зрозуміли. Це переконало нас у тому,
що ми неподалік від Пряних островів.
Біографічна довідка.
Фернан Маґеллан склав проект і здійснив найвидатнішу подорож
епохи Великих географічних відкриттів. Першим серед європейців
провів кораблі Тихим океаном. Загинув разом із вісьмома членами
експедиції під час сутички з місцевими жителями на острові Мака-тан у квітні 1521 р.
Васко да Ґама
1)  До складу експедиції, що вирушала з Португалії в 1497 р., ви
включили злочинців, засуджених до страти. Навіщо це було
зроблено?
Цих людей я спеціально попросив у короля Мануела для виконання найбільш небезпечних завдань.
2)  Скільки часу знадобилося експедиції, щоб здійснити подорож
від Португалії до Індії і назад?
Подорож тривала понад двох років. Якби араби не приховували від
нас шлях Індійським океаном до Індії, ми б досягли її берегів раніше.
3)  Багато хто вважає, що ви жорстоко ставилися до арабів, які
плавали Індійським океаном.
Араби бачили в нас конкурентів. Тому вони не хотіли, щоб євро-пейці без їхнього посередництва вели торгівлю з Індією.
4)  Ваше повернення до Лісабона викликало велику радість із боку
влади. Чим би ви це пояснили?
Владноможці сподівалися (і як потім виявилося, не даремно) одержати великі прибутки від торгівлі з Індією. Шлях, відкритий мною,
90 років контролювався Португалією, і це принесло величезну економічну, політичну і військову вигоду країні.
5)  Де ви робили зупинки на шляху до Індії?
На шляху до Індії ми зупинялися в бухті, яку назвали ім’ям Святої Єлени. Висадившись на берег, ми зустріли місцевих жителів зі шкірою кольору «сухих листків». Потім ми обігнули мис Доброї На-дії і кинули якір у «Гавані пастухів». Тут моряки обміняли бубенці
і  червоні шапки на жирних биків і браслети зі слонової кістки. Потім
ми тривалий час ішли вздовж східного узбережжя Африки і зробили
кілька зупинок, щоб поповнити запаси продуктів і води. В одному
з таких місць ми опинилися напередодні Різдва. Цей район, населений неграми, які займалися землеробством і мали досить високий
рівень культури, я назвав Натал, що в перекладі з португальської
означає «різдво».
Біографічна довідка.
У 1502 р. Васко да Ґама одержав звання адмірала і вирушив до
Індії з флотом із 20 кораблів. Повернувшись в 1503 р. до Португалії,
почав обмірковувати плани щодо загарбання Індії, однак наступного
разу вирушив туди тільки через 21 рік. Це сталося, коли його при-значили віце-королем Індії — країни, морський шлях до якої він
відкрив європейцям і де незабаром помер.
ІІІ.  ПІдсмок уроку
На цьому етапі уроку «штурмани» здають учителю карти, а інші
учні — картки з відповідями і підсумковою роботою у формі стислої
замітки для газети чи інформації, яку можна використовувати в радіо-чи телевізійній передачі. Кожному з «мореплавців» і «штурманів»
виставляється оцінка за знання матеріалу і сценічну майстерність.
Таким чином, учитель має можливість оцінити всіх учасників уроку — прес-конференції.
IV.  домашнє  завдання
Опрацюйте відповідний параграф підручника.

Категорія: Географія 6 клас (Нова програма) | Додав: uthitel (15.09.2016)
Переглядів: 109 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: