УРОК № 66 Тема. Людство і планета Земля. - Географія 6 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Географія 6 клас

УРОК № 66 Тема. Людство і планета Земля.
 
УРОК  №  66 Тема. Людство і планета Земля.
Мета: продовжити формування системи знань про сучасні проб­
леми взаємодії суспільства і природи, зміни компонентів
природи під впли вом господарської діяльності, шляхи
розв’язання екологічних проблем; розвивати навички
мовлення і географічного мислення, уміння висловлюва ­
ти власну точку зору й аргументовано захищати її; вихо­
вувати дбайливе ставлення до довкілля, почуття господа ­
ря на Землі.
Тип уроку: розширення й поглиблення знань.
Форма уроку: урок­суд.
Обладнання: підручник географії, додаткові джерела інформації, ста ­
тистичні дані про забруднення навколишнього середо­
вища, фотографії, які ілюструють наслідки господарської
діяльності людини.
Підготовчий етап
Проведення  уроку  потребує  попередньої  підготовки,  під  час  якої 
розподіляються ролі, підбираються необхідні матеріали, продумуєть-ся хід уроку.
Основні  діючі  особи  (ролі  можуть  виконувати  старшокласники): 
Суддя, Прокурор, Захисник, Обвинувачуваний, Свідок із боку обви -нувачення,  Свідок  із  боку  захисту,  Експерт  зі  сталого  розвитку.  На 
розсуд учителя можна залучити ще десять учнів на роль присяжних, 
у цьому випадку основне питання — про винуватість — вирішується 
присяжними.
З огляду на те, що більшість учнів не беруть активної участі в під-готовці  й  проведені  уроку,  наприкінці  заняття  можна  використати 
«метод мікрофона», коли учні мають у декількох словах висловитися 
з питань, що обговорювалися.
Література, яку можна порекомендувати використовувати учням 
при підготовці до уроку:
1)   Важке  завдання  розвитку:  Звіт  про  світовий  розвиток:  Пер. 
з англ.— К.: Абрис, 1994.
2)   Стан  світу,  2002 /  К.  Флавін  та  ін.;  Пер  з  англ.  ВГО  «Украї -на. — К.: Інтелсфера, 2002.
Структура уроку
І. Організаційний момент
ІІ. «Суд»
ІІІ. Закріплення нових знань і вмінь учнів
IV. Підсумок уроку
V. Домашнє завдання
ХІД УРОКУ
І.  ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ  МОМЕНТ
Вступне слово вчителя.
Людина й природа... Чому ми все частіше відокремлюємо їх одне 
від одного, а іноді навіть протиставляємо? Люди  на є частиною при -роди. Але на сьогодні гармонія взаємин між людиною і природою по -рушилася,  і  це  може  призвести  до  катастрофічних  наслідків.  Люд -ство наближається до найвищої точки промислового розвитку. Якщо 
зростання кількості населення не припиниться, а споживання ресур -сів і  викиди забруднень відбуватимуться тими ж темпами, то в най -ближчі 100 років неминучими є катастрофічні наслідки, пов’язані із 
забрудненням навколишнього середовища.
Але цього може й не статися, усе залежить від людства взагалі й від 
кожного з нас зокрема. Так у якому світі ви житимете через кілька 
десятиліть?  Це  буде  світ,  де  не скінченна  низка  катаклізмів,  вичер -пані  ресурси,  океан  поглинає  міста,  вирують  бурі,  чи  світ,  де  люди 
жи тимуть у гармонії з природою. Дати відповідь на це запитання по-винне ваше покоління — ті, хто буде жити в XXI столітті.
ІІ.  «СУД»
Суддя:
—  Сьогодні  відбувається  розгляд  справи  «Планета  Земля  проти 
людства». Оголошуємо основні факти. «За даними Міжнародного со -юзу охорони природи й природних ресурсів, тільки біосфері планети 
завдано такої шкоди: під загрозою спустелення перебуває п’ята час -тина поверхні суходолу, що можна порівняти з площею такого мате -рика, як Африка; дегра дація посушливого ландшафту відбувається зі 
швидкістю 44 га/хв; у результаті видобутку піску і гальки, похован -ня  відходів  і  скидання  забруднюючих  речовин  деградують  і руйну -ються прибережні зони й мілководдя морів і океанів; лише за останні 
100  років із поверхні землі зникли 40  видів ссавців і 100  видів птахів; 
на  межі  зникнення  перебуває  близько  10 тис.  видів  тварин  і  понад 
2,5 тисяч рослин. Знищено близько половини площі вологих тропіч-них лісів, а частина, що залишилася, викорчовується і випалюється 
зі  швидкістю  20  га/хв.  За  даними  Продовольчої  і  сільськогосподар -ської організації ООН (ФАО), в середині 80-х рр. XX ст. щорічно зни -щувалося 11 млн га лісів, а на початку 90-х рр.— близько 17 млн  га, 
особливо це характерно для таких країн, як Бразилія, Філіппіни, Ін -донезія, Таїланд. Якщо ситуація не зміниться, то через півсторіччя 
можлива їхня остаточна загибель».
Людство  обвинувачується  не  лише  в  знищенні  лісів,  винищуван-ні рослин і тварин, але й у деградації ґрунтів, забрудненні Світового 
океану й атмосфери.
Приступимо до слухання справи.
Захисник:
— У процесі свого розвитку природа Землі постійно зазна вала змін, 
наприклад були льодовикові періоди, що змінювалися по  теплінням, 
були  катастрофи  природного  походження,  наприклад  одна  з  них 
спричинила  зникнення  динозаврів.  Отож,  у  змінах  навколишнього 
середовища немає нічого незвичайного.
Прокурор:
— Дійсно, природа Землі змінювалася, але це відбувалося протя-гом  десятків  тисяч  років,  а  наведені  суддею  факти  характеризують 
зміни, що сталися за час існування людства й відбуваються сьогодні. 
За оцінками вчених, у період виникнення землеробства і скотарства 
лісами  було  вкрито  62 млн  км
2
 суходолу,  а  з  ура хуванням  чагарни -ків — 75 млн км
2
, або 56  % усієї її поверхні. У резуль таті тривалого 
(протягом 10 тис. років) вирубування лісів їх площа зменшилася до 
40 млн км
2
. Нагадаю, що ліси є «легенями планети», рослини погли -нають вуглець і повертають до атмо сфери кисень. У лісах зосередже -но понад половини всіх видів флори й фауни Землі.
Саме  в  XX ст.  виникли  такі  екологічні  проблеми,  як  утворення 
«озонових дір» в атмосфері, глобальне потепління, забруднення Світо-вого океану й атмосфери, загибель багатьох видів рослин і тварин. Це 
пов’язано з активним впливом людини на навколишнє середовище, 
причому вплив цей збільшується з розвитком науки й техніки, зрос -танням кількості населення Землі. У результаті в господарський обо -рот залучаються усе нові землі, використовується все більше прісної 
води, збільшуються обсяги видобутку корисних копалин, будуються 
тисячі промислових підприємств.
Одним  із  наслідків  активного  використання  земель  стало  те,  що 
в усьому світі не залишилося степів у їх первісному вигляді. На тери-торії цієї природної зони землі розорані, степова рослинність знище -на,  ґрунти  виснажуються  через  вирощення  сільськогосподарських 
рослин й розведення худоби, інтенсивно розвиваються процеси еро -зії.  Процес  деградації  ґрунтів  є  особливо  інтенсивним  на  посушли -вих землях, які займають близько 6 млн км
2
, і найбільш характерний 
для країн Азії й Африки. У межах посушливих земель розташовані 
416
й головні  райони  спустелення,  де  надмірний  випас  худоби,  вирубу -вання лісів і нераціональне зрошування досягли загрозливого рівня.
Загальний обсяг стічних вод на початку 90-х рр. XX  ст. становив 
1800 км
3
. Для розбавлення забруднених стічних вод до прийнятного 
для  використання  рівня  на  одиницю  об’єму  потрібно  в  середньому 
близько  100  одиниць  чистої  води.  Збільшення  обсягів  споживання 
прісної води, інтенсивне її ви користання призводять до того, що час -тина  вод  суходолу  стає  забрудненою,  зменшуються  обсяги  прісної 
води,  принесеної  річками  до  морів  й  океанів.  Близько  1,3 млрд осіб 
використовують  у  побуті  забруднену  воду,  що  спричинює  велику 
кількість  епідемічних  захворювань.  Забруднення  річок  і  морів  зни -жує можливості задовольнити потреби в продовольстві за допомогою 
рибальства.
У районах із високим рівнем розвитку промисловості відбуваються 
значні за обсягами викиди шкідливих речовин, наприклад сполук ні -трогену, до атмосфери. Найбільше на повітряну оболонку впливають  
металургійні  підприємства  й  теплові  електростанції.  Збільшення 
видобутку корисних копалин призводить до утворення техногенних 
форм рельєфу, наприклад териконів, кар’єрів. Терикони, що склада -ються  з  порожньої  породи,  виділяють  до  атмосфери  шкідливі  гази, 
а  пил  від  них  розноситься  вітром  на  десятки  кілометрів  й  осідає  на 
ґрунті, забруднюючи його.
Останнім  часом  особливу  загрозу  становлять  хлорфлуоркарбонові 
сполуки  (фреони).  Ця  група  газів  широко  використовується  як  холо -доагенти  в  холодильниках  і  кондиціонерах,  у  вигляді  розчинників, 
розпилювачів,  стерилізаторів,  миючих  засобів  тощо.  Шкідлива  дія 
фреонів  була  відома  давно,  але  обсяги  їх  виробництва  продовжували 
швидко  зростати.  У результаті  за  останні  20—25  років  захисний  шар 
атмосфери зменшився на 2—5 %. Відповідно до розрахунків, зменшен-ня озонового шару на 1  % призводить до посилення ультрафіолетового 
випромінювання  на  2 %.  У  той  же  час  викиди  фреонів,  очевидно,  не 
є єдиною причиною руйнування озонового шару. Принаймні вчені на-зивають й інші причини, включаючи використання надзвукових літаків 
і космічних систем типу «Шаттл», «Протон», «Енергія».
Суддя:
—  Усе  сказане  дозволяє  дійти  невтішного  висновку:  екологіч-ні  проблеми  породжені  людиною  в  ході  її  господарської  діяльності 
з метою задоволення постійно зростаючих потреб. І тут виникає одне 
з найважливіших  протиріч:  потреби  людей  безмежні,  а  можливості 
їх задоволення обмежені ресурсами нашої планети. Людство нагадує 
джина,  що  вирвався  з  пляшки:  він  наділений  силою,  але  часто  за -стосовує  її,  не  замислюючись  про  наслідки  своїх  дій.  Тому  людство 
повинно усвідомити свій вплив на природу й спрямувати свої зусилля 
на розв’язання екологічних проблем.
Захисник:
—  Екологічна  проблема  —  «дитя»  останніх  століть.  Однак  лише 
в другій половині XX ст. на неї звернули особливу увагу через стрімке 
зростання  темпів  промислового  виробництва.  У  той  же  час  людина 
чимало  зробила  для  поліпшення  стану  навколишнього  середовища. 
Наведу деякі факти.
У  країнах  Західної  Європи  збільшуються  площі  під  лісами,  лісо-посадками, парками, скверами, лісопарками.
На підприємствах чорної і кольорової металургії, теплових елек-тростанціях стали широко використовуватися пиловловлювачі й по -вітряні  фільтри,  підвищилися  вимоги  до  рівня  викидів  шкідливих 
речовин промисловими підприємствами й транспортними засобами.
Застосовуються новітні технології, що дозволяють зменшувати за-бруднення вод океану й ліквідувати нафтові плями, укладаються до -говори про заборону й обмеження вилову окремих морських тварин.
Людина  докладає  значних  зусиль  для  охорони  рослин  і  тварин, 
ство рено Червону книгу, відведено великі площі для природоохорон -них  територій.  Так,  сьогодні  у  світі  нараховується  близько  300 біо-сферних заповідників, чотири з них розташовані в Україні.
Прошу заслухати свідка з цього питання.
Суддя:
— Слово надається свідку.
Свідок захисту:
— Із 1984 р. до міжнародної мережі включено Чорно морський біо-сферний  заповідник,  що  розташований  на  узбережжі  Чорного  моря 
і  займає  площу  близько  90 тис.  га.  На  території  цього  заповідника 
охороняється і вивчається понад 600  видів рослин, близько 300 видів 
птахів і 44  види ссавців, більшість із яких занесені до Червоної книги 
України, наприклад ковила, білоцвіт літній, орлан-білохвіст, степо -вий журавель, норка європейська, великий тушканчик.
Прокурор:
—  Однак  у  світі  продовжується  знищення  тварин,  ви  не  контро-люєте ситуацію, а окремі позитивні приклади не змінюють загальної 
картини.  Особливо  жалюгідним  є  стан  вод  Світового  океану.  Через 
відсутність єдиного підходу до охорони та єдиного законодавства його 
забруднення в ряді районів досягло критичної точки. На межі зник -нення опинилися деякі види китів, черепах і молюсків; різко змен -шилася кількість оселедців, сардин, анчоусів та інших видів риб.
Води  забруднюються  відходами  й  нечистотами,  що  викидаються 
з кораблів, змиваються з пляжів, виносяться річками. Учені підраху-
вали, що тільки пластикове сміття щорічно вбиває тисячі морських 
птахів, ссавців, риб і черепах. У Бразилії було виявлено 30 китів, що 
загинули  через  те,  що  поліетиленова  плівка  потрапила  до  їхніх  ди -хальних шляхів.
Особливо це вражає, якщо порівняти рівень витрат на військові по -треби й на охорону природи. За один рік на знищення життя людство 
витрачає понад 1 трлн доларів, а на всі екологічні програми ООН — 
у 100  разів менше.
Прошу заслухати свідка з боку обвинувачення.
Суддя:
— Слухаємо свідка.
Свідок обвинувачення:
— Навесні 1967 р. на рифи у Північному морі налетів гігантський 
танкер «Торрі Каньйон» з 120  тис. т нафти. Під ударами штормових 
хвиль судно розламалося, і вміст його цистерн вилився на поверхню 
моря. Близько 60 тис. т нафти опинилося в морі. Желеподібна бура 
маса — нафта, змішана з водою, обрушилася на британське узбереж -жя. А через півмісяця нафтова «петля» захлиснула відмілини Брета-ні у Франції.
Дослідження, що проводилися після аварії танкера, підтвердили 
найгірші  побоювання.  Загинули  майже  всі  краби,  омари,  молюски, 
риби, які опинилися в заражених водах. Мертва зона простяглася на 
сотні миль у ширину й на 10—15 метрів углиб. Тільки в Корнуоллі, 
в Англії, хвилі винесли на берег близько 40 тис. забруднених нафтою 
трупів морських птахів.
Нафтове  забруднення  негативно  впливає  на  стан  морського  й  ат-мосферного  середовища,  тому  що  нафтова  плівка  обмежує  газовий, 
тепловий  і  водний  обмін  між  ними.  За  деякими  оцінками,  щорічно 
до Світового океану потрапляє близько 3,5  млн т нафти й нафтопро -дуктів.
Подивіться  на  фотографії.  (Демонструє  фотографії  забруднення 
Світового океану.)
Суддя:
— Додайте фотографії до справи.
Захисник:
— Питання, пов’язані з використанням й охороною ресурсів Світо-вого океану, обговорювалися на конференції Організації Об’єднаних 
Націй із навколишнього середовища і розвитку, що проходила в Бра-зилії. У ній брали участь 178 держав і понад 30  різних міжнародних 
організацій.  За  участі  ряду  міжнародних  організацій,  у  тому  числі 
Організації  ООН  із  проблем  освіти,  науки  й  культури  (ЮНЕСКО) 
і Програми ООН із навколишнього середовища (ЮНЕП) здійснюють-
ся програми вивчення впливу людини на природу Світового океану, 
дослідження його ресурсного потенціалу, впливу Світового океану на 
клімат. У них беруть участь провідні вчені й фахівці з різних країн 
світу.
На багато років заборонено полювати на китів, обмежено терміни й 
об сяги вилову деяких промислових риб. У 1991 р. держави — члени 
ООН домовилися не використовувати рибальські сіті, довші за 3 км.
Прокурор:
—  Ваші  зусилля  не  приводять  до  якісних  змін.  На  доказ  прошу 
дозволу зачитати висновок «Прогноз розвитку», що проллє світло на 
можливий хід подій у найближчі десятиліття.
Суддя:
— Оголосіть висновок.
Прокурор (зачитує):
— Прогноз розвитку.
У Массачусетському технологічному інституті в США групою мате -матиків, програмістів та екологів було проведено комплексне дослі -дження  причин  і  наслідків  промислового  розвитку,  росту  кількості 
населення, забруднення навколишнього середовища.
Учені проаналізували кілька варіантів розвитку подій і дійшли ви-сновку,  що  якщо  світ  буде  розвиватися  теперішнім  шляхом,  то  вже 
в   2015  р.  виробництво  продуктів  харчування  почне  скорочуватися. 
Через кілька років із причини виснаження мінеральних і енергетичних 
ресурсів промисловість почне виробляти все менше товарів. Починаючи 
з 2030  р. через голод і хвороби кількість населення Землі почне швидко 
скорочуватися і до 2100 р. скоротиться у два—три рази. До цього часу 
на кожну людину буде припадати вдвічі менше продуктів харчування 
й у десять  разів  менше  товарів,  ніж  зараз.  Через  забруднення  навко-лишнього середовища й нестачу продовольства тривалість життя людей 
почне скорочуватися, і в 2050 р. може досягти 30—35 років.
Інший варіант пов’язаний зі зменшенням споживання й поступо -вою  стабілізацією  кількості  населення.  Якщо  більшість  сімей  буде 
мати  в  середньому  по  двоє  дітей,  люди  домовляться  про  обмеження 
використання товарів, електроприладів й автомобілів; будуть побудо-вані очисні споруди й зменшені викиди забруднень; у промисловості 
економно  використовуватимуть  ресурси,  а  в  сільському  господар -стві  активно  боротимуться  з  виснаженням  земель,  то  людство  змо -же уникнути катастрофи. Тоді кількість населення Землі до 2040 р. 
збільшиться  до  8 млрд  осіб  і  зупиниться  на  цій  цифрі.  Тривалість 
життя людей до цього часу досягне 80 років, а товарів і послуг вони 
будуть одержувати в середньому вдвічі більше, ніж у 90-х рр. XX  ст. 
Забруднення  навколишнього  середовища  спочатку  буде  збільшува -
тися, але з 2015  р. викид найбільш небезпечних речовин почне змен -шуватися, а з 2040 р. і всіх інших. Припиниться виснаження земель 
і знищення лісів.
Суддя:
— Додайте висновок експертів до справи.
Захисник:
— Це лише розрахунки, які не беруть до уваги можливість техніч-ного прогресу. Успіхи людства вражають: людина вийшла в космос, 
винайшла  комп’ютер,  почала  ви користовувати  супутниковий  зв’я -зок, просунулася в галузі створення нових матеріалів, досягла вели -чезних  успіхів  у  генній  інженерії,  позба вила  світ  багатьох  хвороб, 
удосконалила  обчислювальну  техніку  та  інформаційні  технології. 
Людина навчилася синтезувати близько 10  млн речовин і виробляти 
у  великих  масштабах  близько  50 тис.,  а  в  промислових  масштабах 
— близько 5 тис. речовин. За допомогою сучасних видів транспорту 
і  зв’язку  людям  удалося  «стиснути»  час  і  «скоротити»  відстані.
Більшість учених вважають, що найближчим часом люди розв’я-жуть проблему забезпечення енергоресурсів за рахунок нових техно-логій і нових джерел енергії. Не виключено, що через кілька десяти -літь основним джерелом енергії буде водень, а його запаси майже не 
обмежені. Ще 100  років тому фантастикою було використання атом -ної енергії, а сьогодні вагон уранової руди здатний цілий рік забезпе -чувати енергією і теплом велике місто. Учені всього світу працюють 
над розв’язанням цих проблем.
Прокурор:
— Результат бурхливого технічного розвитку виявився досить тра-гічним. Попри те, що успіхи науково-технічного процесу спричинили 
різке зростання споживання, саме в цьому фахівці вбачають причи -ни глобального екологічного неблагополуччя. Зростання споживання 
відбувалося як за рахунок споживання кожної людини, так і за раху -нок швидкого приросту кількості населення. Сьогодні на кожну лю -дину видобувають і вирощують близько 20 т сировини, що за допомо-гою енергетичної потужності в 250  Вт і 800  т води переробляється на 
продукти масою лише в 2 т, які витрачаються на пряме споживання. 
У процесі переробки сировини утворюється безліч побічних речовин. 
При  цьому  близько  90 %  видобутої  си ровини  в  процесі  технологіч -ної переробки йде в прямі відходи, так само як і основна маса води, 
за винятком тієї, що входить до кінцевих продуктів і випаровується 
в процесі виробництва.
На  сьогоднішній  день  людство  й  може  запобігти  катастрофи,  але 
йому може забракнути одного дуже важливого ресурсу — часу. Адже 
більшість  процесів,  про  які  ми  зараз  тільки  здогадуємося,  можуть 
стати необоротними, і тоді людство буде безсиле.
Захисник:
— Ви помиляєтеся. Зараз запропоновано концепцію сталого розви-тку, в основу якої покладено врахування довготермінових екологіч -них наслідків прийнятих зараз економічних рішень. У цій концепції 
вчені й фахівці різних країн представили для обговорення всьому сві -ту глобальну програму економічного та соціаль  ного розвитку людства 
на XXI ст. Так, планується мінімізувати кількість відходів на осно-ві впровадження маловідходних, безвідходних і ресурсозберігаючих 
технологій.  Забруднення  навколишнього  середо  вища  в  перспективі 
не повинно перевищувати його сучасний рівень.
Прошу дозволу оголосити довідку «Сталий розвиток».
Суддя:
— Оголосіть довідку.
Захисник ( зачитує):
— Довідка «Сталий розвиток».
Доповідь  «Наше  загальне  майбутнє»  була  розроблена  за  завдан-ням ООН Міжнародною комісією з навколишнього середовища і роз -витку  в  1987 р.  Вона  започаткувала  підготовку  глобальної  програ-ми  змін  у  світовому  розвитку,  яка  дістала  назву  Концепція  сталого 
розвитку.  У  цій  програмі  запропоновано  довготермінові  стратегії 
в галузі  охорони  навколишнього  середовища,  що  змогли  б  забезпе-чити поступальний розвиток світової економіки на тривалий період. 
Висновки  й  рекомендації  комісії  одержали  позитивну  оцінку  Гене -ральної  Асамблеї  ООН.
Концепція  сталого  розвитку  була  відбита  в  документах  конфе-ренції ООН із навколишнього середовища й розвитку, що проходила 
в Ріо-де-Жанейро в червні 1992 р., зокрема в програмі «Порядок ден-ний на XXI ст.», що являє собою глобальну програму економічного та 
соціального розвитку людства. У 2002 р. в Йоганнесбурзі (ПА) відбув-ся самміт із питань сталого розвитку людства, у якому брали участь 
представники більшості країн світу, у тому числі України.
Сталий розвиток — це розвиток, за якого негативний вплив на на-вколишнє середовище зводиться до мінімуму. Основне місце в цьому 
розвитку посідає проблема врахування довготермінових екологічних 
наслідків прийнятих сьогодні економічних рішень.
Суддя:
— Додайте довідку до справи.
Захисник:
— Усі розвинуті держави світу висловили своє прагнення досягти 
сталого  розвитку,  і  більшість  офіційних  державних  і  міжнародних 
документів останніх років використовують поняття сталого розвитку 
як базове.
Таким чином, є очевидним прогрес у поглядах людства на навко-лишню природу й подальші шляхи економічного розвитку.
Суддя:
— Ми запросили експерта з питань сталого розвитку. Він роз повість 
про шляхи реалізації Концепції сталого розвитку.
Експерт:
— Існує два основні підходи досягнення сталого розвитку. Перший 
підхід пов’язує сталий розвиток людства з екологічно чистою енергети -кою, безвідхідними технологіями, замкненими циклами виробництва. 
Цей підхід за вихідну точку бере те положення, що зміни в навколиш-ньому середовищі є наслідком нераціонального ведення господарства 
і можуть бути усунуті шляхом перебудов, які не будуть забруднювати 
довкілля. Однак створення абсолютно замкненого технологічного циклу 
є дуже дорогим, а подекуди й неможливим заходом. Тому повною мірою 
втілити в життя цей підхід сьогодні неможливо.
Другий підхід ґрунтується на тому, що людство споживає занадто 
багато природних ресурсів, що призводить до їх виснаження й дегра -дації навколишнього природного середовища.
Прокурор:
— У мене запитання до експерта.
Суддя:
— Ставте ваше запитання.
Прокурор:
— Чи існують на сьогодні механізми введення в дію Концепції ста-лого розвитку?
Експерт:
— На жаль, на сьогодні таких механізмів не існує, більше того, не-має єди ної точки зору щодо вибору шляхів реалізації цієї Концепції. 
Прихильники жорсткої сталості займають тверду позицію з багатьох 
питань,  наприклад  вони  пропонують  зменшити  масштаби  розвитку 
економіки, віддають пріо ритет прямому регулюванню цього процесу, 
наполягають  на  обмеженні  споживання.  Прихильники  гнучкої  ста -лості допускають економічне зростання з урахуванням екологічного 
стану  навколишнього  середовища.  Із  метою  регулювання  розвитку 
господарства вони пропонують використовувати різні економічні «ва-желі», наприклад великі штрафи за забруднення, пов’язують великі 
надії зі зміною споживчої поведінки населення Землі. Попри істотні 
розходження  цих  позицій,  обидві  вони  виступають  проти  техноген -ної концепції розвитку, яка ґрунтується на необмеженому розвитку 
вільного ринку, орієнтації на виключно економічне зростання, екс -
плуатації природних ресурсів, максимізації споживання. Обидва під -ходи виходять із того, що головним джерелом екологічних проблем 
є занадто високий рівень споживання.
Суддя:
— Надаємо останнє слово обвинувачуваному.
Обвинувачуваний:
— Давні люди, як і всі живі організми на землі, зазнавали великої 
залежності  від  природних  явищ,  наприклад  від  стихійних  лих  або 
примх  погоди.  Сьогодні  залежність  людини  від  багатьох  несприят -ливих  природних  процесів  зменшилася  —  ми  навчилися  будувати 
надійні  житла,  обігрівати  й  освітлювати  їх,  передбачувати  й  змен -шувати наслідки багатьох стихійних лих, долати величезні відстані 
за  короткий  час.  Уражаючих  успіхів  ми  досягли  в  другій  половині 
XX ст.— у час небачених темпів економічного розвитку.
Разом із тим ми визнаємо, що ці темпи розвитку багато в чому за-безпечувалися за рахунок варварського ставлення до навколишнього 
середовища, у результаті чого виникли екологічні проблеми, які за -грожують життю на Землі. Людство визнало, що подальший еконо -мічний розвиток без урахуван ня потенціалу навколишньої природно -го середовища й припустимих навантажень на нього є неможливим. 
Тому основою подальшого економічного розвитку має бути Концеп -ція сталого розвитку.
Суддя:
—  Технічні  досягнення  людства  незаперечні,  людям  удалося  по-ліпшити умови праці, збільшити тривалість життя, створити для себе 
комфортні умови. Людина навчилася захищатися від природних сти -хій,  але  породила  набагато  небезпечніші  проблеми,  ніж  злива,  град 
або ураган. Це забруднення Світового океану й атмосфери, деградація 
ґрунтів  і  спустелення.  Технічно  могутня  людина  не  стала  щасливі -шою, духовно багатшою, більше того, вона непокоїться за майбутнє: 
що буде з планетою через кілька десятиліть? (Якщо учитель задіює 
«суд  присяжних»,  то  «присяжні»  повинні  оголосити  своє  рішення 
з питання винності, якщо ні — слово бере «Суддя».)
Вирок. З огляду на визнання людством шкоди, якої воно завдало 
стану природи на планеті Земля, і бажання виправити стан, суд поста-новляє.
1)   Відновити  площі,  зайняті  лісами,  охороняти  рослини  й  тва-рин, докласти максимальних зусиль для збільшення кількості 
рідкісних і зникаючих тварин.
2)   Сповільнити темпи вичерпання мінеральних запасів і посилено 
працювати над тим, щоб у перспективі замінити їх неорганіч -
ними  або  відновлюваними  видами  ресурсів,  використовувати 
альтернативні  джере ла  енергії  —  сонячну,  вітрову,  геотер-мальну, енергію приливів.
3)   Використовувати природоохоронні технології в усіх галузях гос-подарства. Зменшити кількість відходів на основі впровадження 
маловідходних,  безвідходних,  ресурсозберігаючих  технологій.
А якщо людство не впорається із цією задачею, то все більше людей 
будуть пити неякісну воду, дихати повітрям, отруєним промислови -ми підприєм ствами й транспортними засобами, голодувати, очікува -ти  на  повені,  урагани  та  інші  катаклізми,  що,  зрештою,  може  при -звести до загибелі планети.
ІІІ.  ЗАКРІПЛЕННЯ  НОВИХ  ЗНАНЬ  І  ВМІНЬ  УЧНІВ
Учитель  пропонує  тим  учням,  що  не  брали  участі  в  проведенні 
«суду»,  відповісти  на  запитання.  (Відповіді  бажано  записувати  на 
магнітофон  для  подальшого  використання  в  навчальному  процесі.)
1)   Чи вважаєте ви обґрунтованим рішення суду?
2)   На чиєму боці ваші симпатії?
3)   Який виступ здався вам найбільш переконливим? Чому?
4)   Що  ви  могли  б  додати  до  висловлень  виступаючих  на  захист 
людс тва? На захист навколишньої природи?
5)   Чи  готові  ви  обмежити  свої  потреби  для  того,  щоб  зменшити 
навантаження на навколишнє середовище? Якщо так, то як ви 
собі це уявляєте?
IV.  ПІДСУМОК  УРОКУ
Заключне слово вчителя.
За  останні  100—200  років  взаємини  людини  й  природи  помітно 
ускладнилися. Збільшується кількість населення Землі, створюється 
все більш досконала техніка. Прагнучи задовольнити свої потреби, люди 
використовують усе більше природних ресурсів, чим погіршують стан 
навколишнього середовища. Досягнення науки й техніки дозволяють 
значно знизити негативний вплив людини на природу, але людство поки 
що не готове вкладати в це значні кошти. Воно не готове відмовитися 
заради цього від частини своїх благ. До того ж, величезні кошти на Землі 
витрачаються на виробництво й придбання зброї. Для багатьох країн 
загроза з боку іншої держави, часом умоглядна, вимагає значно більшої 
уваги й більших витрат, ніж усунення причин природних катастроф, 
що загрожують усьому людству.
V.  ДОМАШНЄ  ЗАВДАННЯ
Опрацювати відповідний параграф підручника.
Категорія: Географія 6 клас | Додав: uthitel (12.05.2014)
Переглядів: 471 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: