УРОК № 5 Тема. Завершення епохи Великих географічних відкриттів. - Географія 6 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Географія 6 клас

УРОК № 5 Тема. Завершення епохи Великих географічних відкриттів.

УРОК  №  5   Тема. Завершення      епохи      Великих      географічних     відкриттів.     Пходи    піратів    і    землепроходців.    Відкриття    Австралії.     Прак    -тична     робота    2    «Складання     таблиці     “Етапи    географічного    
пізнання    Землі”»    (продовження).
     Мета:         продовжити      формування      в     учнів     уявлень      про      географіч -ні      дослідження     XVI—XVII    ст.;     виховувати     потяг      до     ман -дрів;     розвивати      дослідницькі     навички,     уміння     працювати   
з    джерелами    географічних    знань.
     Тип уроку:         вивчення    нового    матеріалу.
     Обладнання:         настінна    фізична    карта     світу    (півкуль),     атласи    для     6    класу,  
настінні      плакати      «Землепрохідці»,     «Семен      Дежньов     оги -нає     Чукотський    півострів».
Структура      уроку
     І.    Організаційний    момент
     ІІ.    Актуалізація     опорних     знань     та    їх     корекція
    ІІІ.    Мотивація     навчальної    та    пізнавальної    діяльності
     IV.    Вивчення    нового    матеріалу
     V.    Практична     робота    2    «Складання     таблиці     “Етапи    географічного     пізнання   
Землі”»    (продовження)
    VI.    Підсумок    уроку
    VII.    Домашнє     завдання
ХІД     УРОКУ
І.  ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ  МОМЕНТ
Учитель  перевіряє  наявність  в  учнів  на  партах  необхідного  для
уроку обладнання.
ІІ.  АКТУАЛІЗАЦІЯ  ОПОРНИХ  ЗНАНЬ  ТА  ЇХ  КОРЕКЦІЯ
Фронтальне опитування.
1)   Чому період XV—XVII ст. називають епохою Великих геогра-фічних відкриттів?
2)   Які  народи  зробили  найвагоміший  внесок  у  розвиток  геогра-фічних знань в епоху Великих географічних відкриттів?
3)   Чому  португальці  та  іспанці  намагалися  знайти  морський
шлях із Європи саме до Індії?
4)   Чому португальського принца Генріха прозвали Мореплавцем,
хоча сам він на кораблях майже не плавав?
5)   Хто з європейців першим досяг крайньої південної точки Аф-рики?
6)   Маршрут чиєї подорожі я показую на карті? (Учитель показує
маршрут подорожі Х. Колумба.)
7)   Якої великої географічної помилки припустився Х.  Колумб?
8)   Скільки плавань здійснив Колумб до берегів Америки?
9)   Під  чиїм  керівництвом  була  здійснена  перша  навколосвітня
подорож? Покажіть на карті її маршрут.
Географічний практикум.
Назвіть  географічні  об’єкти,  відкриті  експедицією  Ф.  Маґелла-на. (Важливо звернути увагу учнів, що Маґеллан лише назвав океан
 Тихим; першим з європейців (за сім років до Маґеллана) його побачив
іспанець Васко Нуньєс де Бальбоа.)
ІІІ.  МОТИВАЦІЯ  НАВЧАЛЬНОЇ  ТА  ПІЗНАВАЛЬНОЇ  ДІЯЛЬНОСТІ
Підсумовуючи відповіді учнів, учитель звертає увагу, що експеди-ція Ф. Маґеллана закінчилася в 1522 р., а епоха Великих географіч-них відкриттів тривала ще майже півтора століття. За такий значний
проміжок часу було здійснено ще чимало великих географічних від -криттів, про які ви сьогодні дізнаєтеся.
IV.  ВИВЧЕННЯ  НОВОГО  МАТЕРІАЛУ
Розповідь учителя.
Перша  навколосвітня  подорож  для  більшості  її  учасників  закін-чилася трагічно. Проте трагедія експедиції полягає ще й у тому, що
іспанський король через кілька років за невелику плату продав пор -тугальцям  право  на  використання  Маґелланової  протоки.  Іспанці
плавали до Індії навколо Африки, тому через деякий час про прото -ку, відкриту Ф. Маґелланом, майже перестали згадувати. За це доля
жорстоко покарала іспанців.
Утрата Іспанією інтересу до Індії пояснювалася тим, що через кіль -ка  років  після  подорожі  Ф. Маґеллана  іспанський  конкістадор  Ер-кан Кортес загарбав Мексику, а трохи пізніше інший завойовник  —
Франсіско Пісарро — підкорив Перу. Ці країни мали великі запаси
золота і особливо срібла. Величезні багатства попливли Атлантичним
океаном до Іспанії.
Із заздрістю спостерігали за збагаченням Іспанії європейські воло -дарі. Не відважуючись вступати у відкриту війну з нею, вони таємно
підтримували морських розбійників — піратів. Спершу ті нападали
на  поодинокі  кораблі,  а  потім  почали  здійснювати  напади  навіть
на  поселення  іспанців  в  Америці.  Останні  вжили  запобіжливих  за -ходів:  зміцнили  свій  флот  у  Карибському  морі,  що  ускладнило  дії
піратів.
Найзухвалішими  були  англійські  морські  розбійники.  Один  із
них,  Френсіс  Дрейк,  вирішив  пройти  Маґеллановою  протокою  до
Тихого  океану,  де  іспанці  піратів  не  чекали.  Спершу  Дрейку  не  по -щастило — його кораблі потрапили в сильний шторм. Уціліло лише
одне судно, яке було віднесене на південь. Завдяки цьому Дрейк зро -бив своє перше географічне відкриття: Вогняна Земля — не материк,
а острів. Протоку, яка лежить на південь від острова і є найширшою
у світі, пізніше назвали на честь Дрейка.
Незважаючи на втрату більшості кораблів, Дрейк усе ж таки здій-снив напад на іспанські поселення на західному узбережжі Америки
і пограбував їх. Здобич виявилася величезна. Проте повернутися на-зад пірат не міг — іспанці згадали про існування Маґелланової про -токи і послали туди кораблі, які мали перехопити зухвалого пірата.
І  тоді  Дрейк  прийняв  сміливе  рішення:  повторити  плавання  Ф. Ма-ґеллана. Йому це вдалося. Так пірат став керівником другої навколо -світньої експедиції. Сталося це в 1577—1580  рр.
Пізніше Дрейк ще не раз здійснював успішні походи проти іспан-ців. А в 1588 р. він був одним із керівників англійського флоту, який
розгромив  іспанський  флот  —  «Непереможну  армаду».  Після  цієї
поразки могутність Іспанії ослабла, і країна поступово почала зане -падати.  Цим  скористалася  невелика  європейська  країна  Голландія
(Нідерланди). Її кораблі почали здійснювати далекі плавання, у ході
яких  розширювалися  географічні  знання  європейців.  Найбільший
внесок у це зробили два плавання під керівництвом Абеля Тасмана,
здійснені в середині XVII ст.
У ході першого з них (1642—1643 рр.) цей мореплавець мав уста -новити, чи є частиною невідомої Південної землі, яка тягнеться аж до
Південного полюса, землі, яких досягали голландські кораблі в пів-денно-східній частині Індійського океану.
Робота з атласом.
Самостійно  знайдіть  на  карті  атласу  маршрут  першого  плавання
А. Тасмана і дайте відповіді на поставлені запитання (записані на зво-ротному боці крила дошки до початку уроку).
1)   Які частини Австралії міг бачити А. Тасман під час свого пер -шого плавання?
2)   Якщо А. Тасман під час свого першого плавання не бачив бере-гів  Австралії,  то  чому  ж  саме  його  вважають  першовідкрива -чем цього материка?
3)   Перше  плавання  А. Тасмана  довело,  що  суходіл,  раніше  від-критий  голландцями,  не  є  частиною  Південного  материка.
Проте  Тасман  повідомив  звістку,  що  він  бачив  іншу  землю,
яка могла б бути виступом цього материка. За допомогою кар -ти встановіть, які географічні об’єкти Тасман уважав частиною
Південного материка.
Розповідь учителя.
Якщо  плавання  іспанців,  португальців,  голландців,  хоч  і  були
небезпечними,  усе  ж  таки  здійснювалися  в  основному  в  теплих  мо -рях,  то  ті,  кому  довелося  це  робити  Північним  Льодовитим  океа-ном,  зазнавали  особливо  великих  труднощів.  (Учитель  демонструє
настінний  плакат  «Семен  Дежньов  огинає  Чукотський  півострів».)
Одне з найвизначніших плавань здійснив тут російський козак Семен
Дежньов  у  1648  р.  Вийшовши  з  гирла  річки  Колими  на  кількох  ко -чах  — невеликих суденцях з одним парусом і навіть без палуби — ко-заки подолали бурі й кригу Східно-Сибірського і Чукотського морів
і, обігнувши кам’янистий мис, вийшли до Тихого океану.
Дослідники  і  досі  дивуються,  як  це  вдалося  зробити  на  примі-тивних кочах. Повторити цей подвиг удалося лише більш ніж через
200  років. Єдиним поясненням є те, що козаки і служилі люди — до-слідники  Північної  і  Північно-Східної  Азії  (їх  називають  землепро -хідцями)  —  звикли  долати  неймовірні  труднощі  і  перешкоди.  Їм
доводилося  продиратися  безмежними  лісами,  тонути  в  підступних
болотах, переходити через високі гори, підніматися на веслах чи бе -регом, тягнучи за собою човни з припасами, проти течії стрімких рі -чок. І скрізь землепрохідці залишали після себе остороги — невеликі
укріплені  поселення.  (Учитель  демонструє  настінний  плакат  «Зем -лепрохідці».)
Подвиг землепрохідців можна порівнювати з плаванням Х. Колум-ба, Ф.  Маґеллана чи А.  Тасмана. Особливо вражає швидкість їхнього
просування. Португальцям для досягнення Індії на кораблях знадо -билося  близько  80 років.  Землепрохідці  в  незмірно  важчих  умовах
перетнули  Сибір  із  заходу  на  схід  лише  за  60 років.  Перший  похід
через Уральські гори козаки під керівництвом Єрмака Тимофійовича
розпочали в 1581 р. А вже в 1639 р. козак Іван Москвітін вийшов на
берег Охотського моря і доповів російському цареві, що «далі землиці
немає».
Через  кілька  років,  у  1643—1646 рр.,  загін  росіян  під  керівни-цтвом  Василя  Пояркова  дослідив  річку  Амур  і  частину  узбережжя
Охотського моря.
Походи  землепрохідців  тривали  до  початку  XVIII ст.,  коли  ко-заки  під  керівництвом  Володимира  Атласова  дослідили  півострів
Камчатку.
V.  ПРАКТИЧНА  РОБОТА  2  «Складання  таблиці  
“Етапи  географічного  пізнання  Землі”»  (продовження)
Учитель пропонує учням повернутися до заповнення таблиці «Ета-пи географічного пізнання Землі» (практична робота 2), використову-ючи підручник та атлас [9, с. 2—3].
Учитель  пропонує  учням  зачитати  записи,  зроблені  ними  в  таб-лиці.
VI.  ПІДСУМОК  УРОКУ
Заключне слово вчителя.
Ті, хто бажають більше довідатися про життя і діяльність Ф.  Дрей-ка, А.  Тасмана, С. Дежньова, В. Пояркова, І. Москвітіна, В. Атласо-ва,  можуть  це  зробити,  прочитавши  книги  «100  великих  мандрів-ників»,  «100 великих  мореплавців»,  а  також  книгу  А. Семенова
«Землепрохідці».
VII.  ДОМАШНЄ  ЗАВДАННЯ
Опрацювати відповідний параграф підручника.

Категорія: Географія 6 клас | Додав: uthitel (02.09.2014)
Переглядів: 615 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: