УРОК № 51 Тема. Річки. Практична робота 10 «Позначення на контурній карті гідрологічних об’єктів» - Географія 6 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Географія 6 клас

УРОК № 51 Тема. Річки. Практична робота 10 «Позначення на контурній карті гідрологічних об’єктів»
 
УРОК  №  51
Тема. Річки. Практична робота 10 «Позначення на контурній
карті гідрологічних об’єктів» (продовження).
Мета: формувати знання про річку і її частини, дати відомос -ті про будову річкової долини, живлення й режим річок;
розвивати вміння створювати образ об’єкта; виховувати
любов і дбайливе ставлення до природи.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: підручник географії, атлас, карта півкуль, фізична карта
України, схема «Річкова долина», схема «Пороги», схема
«Водоспад», ілюстрації із зображенням різних ділянок те-чії Дніпра.
Структура уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів
ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
IV. Вивчення нового матеріалу
V. Практична робота10 «Позначення на контурній карті гідрологічних
об’єктів» (продовження)
VI. Закріплення опорних знань і вмінь учнів
VII. Підсумок уроку
VIII. Домашнє завдання
ХІД УРОКУ
І.  ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ  МОМЕНТ
ІІ.  АКТУАЛІЗАЦІЯ  ОПОРНИХ  ЗНАНЬ  І  ВМІНЬ  УЧНІВ
Рольова гра.
Учитель викликає до дошки кількох учнів і пропонує кожному зі­
грати роль однієї з частин водної оболонки Землі. При цьому потрібно 
розповісти  про  участь  свого  персонажа  у  світовому  кругообігу  води 
в природі. Дійові особи: крапелька води, сонячне проміннячко, хма­
ра, річка, підземна вода, льодовик, океан.
Учитель:
— Було б чудово, якби ви передали своєрідність характеру кожно­
го зі своїх героїв. Наприклад, океан — могутній, упевнений у собі, він 
найголовніший серед вод гідросфери, а крапелька води — маленька, 
весела, хоробра, спритна.
Океан:
—  Я  найбільша  частина  водної  оболонки  Землі,  я  величезний 
і сильний,  я  вкриваю  більше  двох  третин  території  нашої  планети 
й складаюся з незліченної кількості крапельок води.
Далі йде розповідь крапельки води, сонячного проміннячка й хма­
ри. Потім знову крапелька води разом із річкою, підземними водами 
й  льодовиком  розповідає  про  ту  частину  круговороту  води,  що  від ­
бувається на суходолі.
Океан:
—  Я  не  відпускаю  жодну  крапельку  води  назавжди.  Іноді  через 
кілька  днів,  а  іноді  і  через  тисячі  років  вона  повертається  до  мене, 
щоб через якийсь час знову вирушити в подорож.
Бесіда.
1)   Які ріки є у вашій місцевості?
2)   Де бере початок одна з них, де протікає, куди впадає?
3)   Чому люди здавна селилися на берегах річок?
ІІІ.  МОТИВАЦІЯ  НАВЧАЛЬНОЇ  ТА  ПІЗНАВАЛЬНОЇ  ДІЯЛЬНОСТІ
Вступне слово вчителя.
Головним  персонажем  сьогоднішнього  уроку  є  річка.  Історія 
роз витку  більшості  давніх  цивілізацій  пов’язана  з  річками.  Вони 
є  головним  джерелом  прісної  води;  служать  природними  шляхами 
сполучення,  недарма  річки  заведено  називати  водними  артеріями. 
У річкових водах водяться промислові види риб. Тепер більш доклад ­
но поговоримо про те, що являють собою річки і як вони «живуть».
IV.  ВИВЧЕННЯ  НОВОГО  МАТЕРІАЛУ
1. Річка і її частини. «Плавання» на човні Дніпром.
Розповідь учителя.
(Учитель у ході розповіді показує географічні об’єкти на фізичній 
карті  України,  використовує  схеми  підручника.)  Докладно  з  річка ­
ми ми познайомимося, спускаючись на човні найважливішою річкою 
України — Дніпром. Минуле, сьогодення й майбутнє України багато 
в чому пов’язане з цією річкою.
Що ж являє собою річка? Річка — це природний водний потік, що 
тече в поглибленні, створеному її рухом. Це поглиблення називається 
руслом. Русло розташоване в більш широкому витягнутому зниженні 
земної поверхні — річковій долині.
Дніпро — третя за довжиною річка Європи. Як і кожна річка, Дні­
про бере початок із витоку. Витоком може бути джерело, льодовик, 
озеро або, як у Дніпра, невелике болото. Отже, починаємо нашу подо ­
рож на Валдайській височині, де, у районі з координатами 56° пн. ш., 
33,5° сх. д. , на висоті 243  м над рівнем моря бере свій початок Дніпро. 
Тут він є зовсім непримітною річкою завширшки в кілька метрів, що 
тече між низькими берегами. Із човна добре видно, що частина бере ­
гів заболочені, а деякі покриті лісом. Нижче за течією долина Дніпра 
трохи звужується й становить близько одного кілометра.
На своєму довгому шляху неспішний Дніпро перетинає різні при­
родні ландшафти. Верхній Дніпро тече серед лісів, горбкуватою міс ­
цевістю. Береги досить високі, у деяких місцях ми не побачимо жод ­
ної заплави.
Заплава річки — це частина річкової долини, що періодично затоп­
ляється  водою,  зазвичай  під  час  повені.  Далі  Дніпро  стає  повновод ­
нішим завдяки річкам, які впадають у нього. Ці річки називаються 
притоками. У верхній течії праворуч Дніпро приймає Прип’ять, Тете­
рів, Ірпінь — це праві притоки, а ліворуч у нього впадають Сож, Дес ­
на — ліві притоки. У середній течії, від Києва до Запоріжжя (621 км) 
долина Дніпра широка. Ми пливемо річкою й милуємося пейзажами. 
Звертаємо увагу, що правий берег круто обривається до річки, особли­
во в районі міст Київ і Канів, де дніпровські кручі досягають висоти 
понад  100  м.  Береги  тут  дуже  мальовничі.  Київ  із  його  численними 
пам’ятками  давнини  схожий  на  гігантський  музей,  що  розкинувся 
між блакитним українським небом і дзеркальною гладдю Дніпра. Це 
місто прикрашене парками, бульварами, просторими площами, чим 
здобуло славу однієї з найкрасивіших столиць світу.
(Учитель демонструє схему «Річкова долина».) В окремих місцях 
на схилах річкової долини Дніпра можна побачити горизонтальні або 
трохи похилі поверхні — це тераси. Раніше вони були заплавою річ ­
ки.  До  будівництва  гребель  гідроелектростанцій  у  південній  части ­
ні  середньої  течії  (між  Дніпропетровськом  і  Запоріжжям),  де  русло 
річки  проходило  крізь  виходи  твердих  порід,  на  дні  були  підняття, 
називані порогами.
(Учитель демонструє схему «Пороги».) Раніше нашому човну важ ­
ко було б перебратися через них, а зараз тут ходять великі судна.
Ліворуч у середній й нижній течії у Дніпро впадають такі річки, як 
Псел, Ворскла, а праворуч — Рось, Базавлук, Інгулець. Дніпро — це 
головна річка, вона й усі її притоки утворюють річкову систему. На ­
зва річкової системи дається за назвою головної річки.
У  Дніпропетровську  річка  утворює  водоймище  —  первісток  дні­
провського каскаду. Це — найвужче із шести дніпровських «морів», 
тому що на цій ділянці води річки затопили вузьке порожисте русло. 
Схили долини тут круто спускаються до води.
У нижній течії, відразу за Запоріжжям (довжина 331  км), долина 
Дніпра стає широкою. Річка вступає у світ степів. Зверніть увагу, це 
відразу стає помітно — відбувається різка зміна ландшафтів. На бе ­
регах  річки  замість  мальовничих  сел  з  білосніжними  хатками,  що 
потопають  у  розкішних  садах,  з’являються  безкраї  поля  пшениці, 
кукурудзи й соняшника.
Нижче за течією створене Каховське водоймище, і ширина річки 
тут  досягає  понад  2  кілометрів.  Аж  до  Херсона  правий  берег  підне ­
сений, а лівий майже весь час низький.
Свій  багатокілометровий  шлях  Дніпро  закінчує,  упадаючи  до 
Дніпровського лиману — затоку в північно­західній частині Чорно­
го моря. Тут розташоване гирло Дніпра. Гирло — це місце впадання 
річки в іншу річку, озеро або море.
При впаданні в море ріка утворює дельту, зайняту плавнями. Дель­
та  —  це  рівнинний  простір,  складений  річковими  відкладеннями. 
Часто це утворення своєю трикутною формою нагадує грецьку букву 
дельта, що і визначило його назву.
2. Поняття про гірські річки й водоспади. Характер течії гірських
річок.
Практичний дослід.
За наявності джерела води учитель разом з учнями створює модель 
річки в ємності, наповненій піском.
Географічний практикум.
Вставте  пропущені  слова:  дельта,  русло,  джерело,  болото,  озеро, 
притоки, гирло, річкова система. (Текст записаний на дошці.)
Річка починається з ..., це може бути ... . Вона тече поглибленням, 
що називається ... , на шляху в неї впадають інші річки — це ....  . Ра ­
зом із головною річкою вони утворюють ....  .
Місце впадання річки в іншу річку, озеро або море називається ... , 
деякі річки в цьому місці утворюють ... .
3. Живлення й режим річок.
Розповідь учителя.
Розрізняють дощове, снігове, льодовикове й підземне живлення рі ­
чок. Залежно від кліматичних умов району, де протікає річка, і пори 
року, основний приплив води вона одержує переважно з одного дже ­
рела  живлення.  У  наших  широтах  більша  частина  води  надходить 
у річки під час весняного танення снігу — це снігове живлення.
При розливах Дніпра різниця денних температур води й суходолу 
може  досягати  20  °С.  Тому  в  прибережній  зоні  можна  спостерігати 
денний бриз, що приносить прохолоду з річки на мальовничі дніпров ­
ські  береги.  Якщо  після  спекотного  дня  настане  ясна  ніч,  починає 
«працювати» нічний бриз, який дме в напрямку річки, «забираючи» 
запилене міське повітря. Саме тому бризи називають санітарними віт­
рами, а набережні — найкращим місцем для приємної прогулянки.
У  зимовий  період  більшість  річок  України  поповнюється  підзем­
ними водами, відбувається підземне живлення.
Льодовикове  живлення  є  характерним  для  гірських  річок,  вода 
в  яких  чиста  й  холодна.  Річки  помірних  широт,  до  яких  належить 
і  Дніпро,  живляться  з  різних  джерел.  Таке  живлення  називається 
змішаним.
Залежно від того, які джерела живлення переважають, річки мо­
жуть мати різний режим — регулярну зміну рівня й витрат води. Ви­
трати  води  —  це  об’єм  води,  що  протікає  за  одиницю  часу.  Напри ­
клад,  Дніпро  за  особливостями  водного  режиму  характеризується 
високою  весняною  повінню,  низькою  літньою  й  зимовою  меженню 
й дещо підвищеним осіннім стоком.
Мозковий штурм.
Сибір відомий своєю суворою зимою, температура тут може опус­
катися  нижче  –60   °С.  У  таких  умовах  трапляються  випадки,  коли 
річка промерзає не тільки зверху, але й із дна. Один з очевидців роз ­
повідав, що коли кінь провалився крізь лід у таку річку, то його витя ­
гли живим і — найдивніше — сухим. Використовуючи опорні слова, 
поясніть,  як  це  могло  статися.  (О п о р н і   с л о в а:  живлення,  зима, 
опади, підземні води, дно.)
Під  час  мозкового  штурму  учні  можуть  висловлювати  будь­які, 
найфантастичніші й найбезглуздіші припущення. Учитель не пови ­
нен заважати учням, він має підтримувати їх і фіксувати всі вислов ­
лені точки зору для наступного обговорення.
4. Зміна річок у часі. Використання річок людиною.
Учитель у своїй розповіді наводить приклади використання річок 
людиною: судноплавство, рибальство, відпочинок і туризм; називає 
споживачів  річкової  води:  підприємства  промисловості,  сільського 
господарства, населення.
V.  ПРАКТИЧНА  РОБОТА  10  «Позначення  на  контурній  
карті  гідрологічних  об’єктів»  (продовження)
Завдання.
1)   Із  перелічених  географічних  об’єктів  викресліть  ті,  які  не 
належать  до  гідрологічних:  море,  рівнина,  річка,  острів, 
плоскогір’я, озеро, жолоб, океан, водоймище, пустеля.
2)   Знайдіть  на  фізичній  карті  світу  або  фізичній  карті  України 
річки:  Дніпро,  Дунай,  Янцзи,  Ніл,  Амазонку,  Міссісіпі.  Під ­
пишіть  ці  гідрологічні  об’єкти  на  контурній  карті.  Підкрес­
літь  у  наведених  вище  переліках  назви  річок,  розташованих 
у  Європі.
VI.  ЗАКРІПЛЕННЯ  ОПОРНИХ  ЗНАНЬ  І  ВМІНЬ  УЧНІВ
Географічний практикум.
1)   Підніміть руку, коли почуєте неправильні твердження барона 
Мюнхгаузена, і виправте його помилки.
Юний  друже!  У  пошуках  витоку  однієї  річки  я  вирушив  униз 
за  її  течією.  Іти  довелося  зарослим  травою  руслом.  У  деяких  міс ­
цях  мені  зустрічалися  невеликі  моря,  характерні  для  долин  річок. 
Я звернув увагу, що в річки є притоки, які беруть початок від русла 
головної  річки.  У  заплаві  річки  на  соковитій  траві  паслися  корови. 
Я виявив, що річку підживляють численні джерела. Навіть у посуш ­
ливий  період  вона  не  пересихає  завдяки  підземним  водам.  Узимку 
річка  живиться  тільки  талими  водами.  У  деяких  місцях  на  схилах 
долини  було  видно  тераси.  Чим  нижче  за  течією  я  спускався,  тим 
річка  ставала  все  вужчою  й  вужчою.  Нарешті  я  опинився  біля  ви ­
току  —  ним  було  море.
2)   Розрахуйте  загальне  падіння  (різниця  між  висотою  витоку 
й   висотою гирла річки) і ухил річки Дніпро.
Ухил  розраховується  шляхом  ділення  загального  падіння  на  до­
вжину річки. Початок Дніпра розташований на висоті 253 м над рів­
нем моря, довжина — 2201 км.
VII.  ПІДСУМОК  УРОКУ
Учитель узагальнює відповіді учнів, оцінює їхню навчальну діяль­
ність.
VIІI. ДОМАШНЄ  ЗАВДАННЯ
Опрацювати відповідний параграф підручника.
Категорія: Географія 6 клас | Додав: uthitel (02.04.2014)
Переглядів: 1204 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: