УРОК № 4 Епоха Великих географічних відкриттів. Практична робох­ та 2 «Складання таблиці “Етапи географічних відкриттів" - Географія 6 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Географія 6 клас

УРОК № 4 Епоха Великих географічних відкриттів. Практична робох­ та 2 «Складання таблиці “Етапи географічних відкриттів"

УРОК  №  4 Епоха    Великих     географічних    відкриттів.    Практична    робох­  та     2    «Складання      таблиці      “Етапи   географічного      пізнання    
Землі”»    (продовження).
     Мета:         з’ясувати      значення     подорожей     португальців     та     іспанців     
для      розвитку     географічного      пізнання;     пояснити     назву     
етапу     географічних    досліджень;     продовжувати     виховува­
ти    повагу    до    подвигів    мандрівників    минулого;     продовжу ­
вати     розвивати      інтерес      до     вивчення     географії      та     вміння    
працювати    з    картами     світу.
     Тип уроку:         комбінований.
     Обладнання:         настінні      фізичні     карти      світу     (півкуль)     й     Африки,     плакати     
з    набору    «Видатні    мандрівники»,     «Христофор     Колумб»    та    
«Фернан     Маґеллан»,     настінні      плакати      «Х.    Колумб     в    Аме­
риці»,      «Ф.     Маґеллан     відкриває      протоку»,     атласи     для     
6    класу,      книги      З.     Шилової     «Велике      плавання»,     С.    Цвейга    
«Подвиг     Маґеллана»,    глобус.
Структура      уроку
     І.    Організаційний    момент
     ІІ.    Актуалізація     опорних     знань     та    їх     корекція
    ІІІ.    Мотивація     навчальної    та    пізнавальної    діяльності
     IV.    Вивчення    нового    матеріалу
     V.    Поетапне     закріплення     вивченого     матеріалу
    VI.    Вивчення     нового    матеріалу     (продовження)
    VII.    Практична     робота    2    «Складання     таблиці     “Етапи    географічного     пізнання    
Землі”»    (продовження)
VIII.      Підсумок    уроку
    IX.    Домашнє     завдання
ХІД     УРОКУ
І.  ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ  МОМЕНТ
ІІ.  АКТУАЛІЗАЦІЯ  ОПОРНИХ  ЗНАНЬ  ТА  ЇХ  КОРЕКЦІЯ
Учитель пропонує учням поставити  запитання по незрозумілих їм
частинах раніше вивченого матеріалу.
Фронтальне опитування.
1)   Які два етапи географічного пізнання Землі вивчалися в ході
попереднього уроку?
2)   У якому столітті закінчився середньовічний етап географічно­
го пізнання Землі?
3)   Яких трьох найвизначніших античних географів ви можете назвати?
4)   У праці якого географа вперше описана південна частина України?
5)   У чому полягають найвизначніші досягнення античних географів?
Гра «Був — не був».
Учитель показує на карті географічні об’єкти і пропонує учням від ­
повідати  на  запитання:  «Чи  бував  тут  Марко  Поло  (Ібн  Баттута)?».
ІІІ.  МОТИВАЦІЯ  НАВЧАЛЬНОЇ  ТА  ПІЗНАВАЛЬНОЇ  ДІЯЛЬНОСТІ
Вступне слово вчителя.
Узагальнюючи  відповіді  учнів,  учитель  підкреслює,  що  до  сере­
дини XV ст. європейцям було відомо про менш ніж 1/4  поверхні Зем­
лі. Інші народи мали ще менші знання. На підтвердження цього вчи ­
тель пропонує учням в атласі [9, с. 1] розглянути зображення глобуса,
виготовленого М. Бехаймом у 1492 р. Існують свідчення, що перший
глобус було виготовлено ще у Стародавній Греції (Кратесом). Глобус
же Бехайма — найдавніший із тих, що дійшли до нашого часу. Йому
вже понад 500  років.
Довге його «життя» пояснюється, зокрема, тим, що глобусом фак­
тично не користувалися. Це обумовлено швидким зростанням знань
європейців про поверхню Землі. Як наслідок, глобус Бехайма швидко
застарів.
За період із середини XV  ст. до середини XVII  ст., тобто приблизно
за  200 років,  люди  довідалися  про  Землю  більше,  ніж  за  всю  попе­
редню історію людства. Тому цей період в історії називають епохою
Великих географічних відкриттів. Без знань про неї важко пояснити
багато сучасних географічних назв.
IV.  ВИВЧЕННЯ  НОВОГО  МАТЕРІАЛУ
Розповідь учителя.
На  першому  етапі  Великих  географічних  відкриттів  особливу
роль  відіграли  дві  країни,  розташовані  на  південному  заході  Євро ­
пи — Португалія та Іспанія. Деякі народи цих країн, християни, ще
у VIII  ст. були поневолені завойовниками — арабами­мусульманами.
Війни за визволення тривали понад 500 років і завершилися вигнан­
ням арабів із Піренейського півострова. (Учитель супроводжує свою
розповідь показом географічних об’єктів на настінній карті світу.)
Першими перемогли загарбників португальці. Хоча вони і здобу­
ли перемогу, проте країна була зруйнована тривалими війнами, а її
господарство  занепало.  Намагаючись  якось  виправити  становище,
правителі Португалії почали організовувати грабіжницькі походи до
Африки. Під час походів португальці вдосконалювали своє мистецтво
воїнів і моряків. Ці походи схвалювала і католицька церква: порту ­
гальці боролися з ворогами християн — мусульманами.
Португальці  першими  з  європейців  розпочали  шукати  шлях  до
Індії  в  обхід  володінь  ворожих  європейцям  арабів  і  турків.  Туди  їх
вабили  прянощі  —  перець,  кориця,  ваніль,  які  на  той  час  у  Європі
були дуже дорогими.
Організатором  походів  уздовж  берегів  Африки  в  пошуках  шляху
до Індії став португальський принц Генріх. Сам він не був мореплав ­
цем (принц не переносив морської хитавиці), але за 40  років (з 1420 до
1460 р.)  організував  кілька  десятків  експедицій.  Він  керував  будів­
ництвом  кораблів,  підготовкою  моряків,  створював  карти  і  залучав
до цього найкращих спеціалістів Європи. Як результат, португальці
дослідили значну частину західного узбережжя Африки. За заслуги
в організації експедицій сучасники прозвали принца Генріха Море ­
плавцем.
Найбільші  відкриття  португальці  здійснили  вже  після  смерті
принца. У 1488 р. капітан Бартоломеу Діаш досяг крайнього півдня
Африки.  Шлях  із  Європи  до  Індії  був  фактично  відкритий.  Але  ко ­
раблі Діаша зазнали великих пошкоджень, а моряки стомилися від
кількамісячної  мандрівки  і  вимагали  повернення  експедиції.  Тому
Діаш до Індії не дістався. Після повернення експедиції до Португалії
король перейменував мис у південній частині Африки (Діаш дав йому
назву мис Бур) на мис Доброї Надії.
Іспанці  дуже  заздрили  успіхам  португальців.  Проте  їхні  морські
офіцери мали значно гіршу підготовку, ніж португальські. Тому для
керівництва іспанською експедицією, яка мала знайти шлях до Індії,
правителі  Іспанії  найняли  італійця  Христофора  Колумба,  який  на ­
чебто мав карту, де було показано шлях до Індії. (Учитель демонструє
плакат  «Христофор  Колумб»,  який  використовує  і  для  ілюстрації
своєї подальшої розповіді.) Колумб вірив, що Земля має форму кулі,
і запропонував досягти Індії, пливучи на захід (учитель за допомогою
глобуса ілюструє намір Колумба). Але Колумб не знав справжніх роз ­
мірів Землі — він уважав, що вона втричі менша, ніж насправді.
Експедиція  вирушила  на  трьох  невеликих  парусних  кораблях
улітку 1492  р. Іспанці раніше ніколи не відпливали далеко від берега, тому дуже страшилися цього плавання. Кілька разів моряки ви ­
магали повернення, стикаючись із загадковими явищами: великими
скупченнями водоростей­сарґасів (цю ділянку Атлантичного океану
навіть назвали Сарґасовим морем), відхиленням стрілки компаса від
напрямку на Полярну зорю тощо. Плавання затягнулося, і Колумб,
намагаючись  заспокоїти  матросів,  почав  у  бортовому  журналі  за­
нижувати  відстань,  пройдену  кораблями.  Одночасно  він  установив
винагороду тому моряку, який першим побачить суходіл. І нарешті
уночі 12 жовтня 1492 р. пролунало довгождане: «Земля!».
Побоюючись підводних скель, Колумб наказав капітанам зупини­
тися. Кинули якорі, і вони дістали морського дна. А вранці перед ман­
дрівниками  постав  острів,  оточений  смугою  яскраво ­жовтого  піску.
За нею зеленіли рослини, серед яких виділялися пальми.
Колумб із кількома іншими мандрівниками висадився на острові
(учитель демонструє настінний плакат «Христофор Колумб в Амери ­
ці»). Тут вони зустріли напіводягнених людей зі смаглявим кольором
шкіри,  темним  волоссям  і  звуженим  розрізом  очей.  На  європейців
вони були несхожі. Колумб вирішив, що це є доказом того, що його
експедиція досягла Індії. Тому місцевих жителів він назвав індіанця ­
ми, а самі острови — Вест­Індією (Західною Індією).
V.  ПОЕТАПНЕ  ЗАКРІПЛЕННЯ  ВИВЧЕНОГО  МАТЕРІАЛУ
Бесіда.
1)   Чому  Колумб  відкриті  ним  острови  назвав  не  просто  Індією,
а Вест­Індією?
2)   Як ці острови називаються зараз? (Для відповіді на це запитан ­
ня учням пропонується використати карту півкуль в атласі.)
3)   Куди насправді приплив Колумб?
4)   Розгляньте настінний плакат. Як поводять себе іспанці?
5)   Чому вони так радіють?
VI.  ВИВЧЕННЯ  НОВОГО  МАТЕРІАЛУ  (ПРОДОВЖЕННЯ)
Розповідь учителя.
Радість  іспанців  була  недовгою.  На  відкритих  островах  вони  не
знайшли прянощів, хоча Колумб пізніше здійснив сюди ще три подо ­
рожі. Хто з вас хоче довідатися більше про його мандрівки, той може
це зробити, прочитавши цікаву повість письменниці Зінаїди Шишо ­
вої «Велике плавання». (Учитель демонструє книгу.)
До самої смерті Колумб вірив, що відкрив шлях до Індії. Насправ­
ді  ж  у  1497—1498 рр.  це  здійснив  португалець  Васко  да  Ґама,  обі­
гнувши Африку з півдня. (Учитель показує маршрут подорожі Васко да Ґами на настінній карті.) Прянощі рікою потекли до Португалії,
казково збагачуючи португальського короля. Іспанці заздрили пор ­
тугальцям, і тому, остаточно переконавшись, що відкриті Колумбом
землі не є Індією, відновили пошуки західного шляху до цієї країни.
Нову  експедицію  було  споряджено  в  1519 р.  Очолив  її  португалець
Фернан Маґеллан, який раніше відвідував Індію. (Тут і далі вчитель
у ході розповіді використовує настінний плакат «Фернан Маґеллан».)
Експедиція перетнула Атлантичний океан і вздовж берегів Півден ­
ної Америки рушила на південь. Коли мандрівники зустрічали якусь
затоку, Маґеллан направляв для її обстеження два кораблі, а сам з ін ­
шими трьома очікував на результати; так він шукав протоку на захід.
Через це плавання проходило дуже повільно.
При просуванні на південь море ставало дедалі бурхливішим і хо­
лоднішим. Матроси й офіцери були невдоволені та вмовляли Маґел ­
лана  повернутися,  проте  він  твердо  вів  експедицію  вперед.  І  врешті
щастя йому усміхнулося: кораблі, послані на обстеження чергової за­
токи, з’ясували, що це не затока, а протока. (Учитель звертає увагу
учнів на настінний плакат «Фернан Маґеллан відкриває протоку».)
Її пізніше назвали Маґеллановою.
Протока  була  вузькою  і  бурхливою,  із  численними  підводними
скелями. Об одну з них розбився найменший корабель експедиції  —
«Сант ­Яго». Команда найбільшого корабля «Сан­Антоніо» злякала­
ся, і вночі корабель таємно втік назад, до Іспанії.
Плавання протокою тривало близько тижня. Уночі на південному
березі іспанці спостерігали велику кількість вогнищ, а тому назвали
цей берег Вогняною Землею.
Експедиція вийшла з протоки на величезний водний простір, пла­
вання яким тривало п’ять місяців. Не вистачало води і їжі. Люди хво ­
ріли, багато з них померло. Кораблі рухалися повільно, бо протягом
усього плавання через океан вітри були слабкі. Мандрівники назвали
океан Тихим.
Експедиція  була  на  межі  загибелі.  Та  врешті  морякам  пощасти­
ло — вони наштовхнулися на один із Маріанських островів. (Учитель
показує острови на карті.) Тут вони відпочили, запаслися провізією
і  свіжою  водою,  а  також  довідалися,  що  південніше  розташовані
якісь значно більші острови. Іспанці допливли до них за кілька днів.
Тут  вони  побачили  багато  прянощів.  Намагаючись  установити  над
островом  іспанське  панування,  Маґеллан  утрутився  у  чвари  місце ­
вих вождів і в одній із сутичок загинув. До Іспанії експедицію довів
 молодий  офіцер  Хуан  Елькано.  Із  п’яти  кораблів  повернувся  лише
один — «Вік торія».
Експедиція Маґеллана мала для розвитку географії величезне зна­
чення, остаточно було доведено, що Земля має форму кулі; було відкрито
багато нових земель; європейці зрозуміли, що водних просторів на Землі
більше, ніж суходолу, а також те, що всі океани сполучені між собою.
VII.  ПРАКТИЧНА  РОБОТА  2  «Складання  таблиці   
“Етапи  географічного  пізнання  Землі”»  (продовження)
Учитель пропонує учням продовжити роботу над заповненням таб­
лиці «Етапи географічного пізнання Землі», попередньо застерігши
їх від заповнення четвертого стовпчика, оскільки вивчення матеріалу
про епоху Великих географічних відкриттів буде продовжене на на ­
ступному уроці.
Робота з контурною картою.
Нанесіть на контурну карту географічні об’єкти, відкриті під час
експедицій Б.  Діаша та Х. Колумба.
VIII. ПІДСУМОК  УРОКУ
Заключне слово вчителя.
Ті,  хто  бажають  більше  довідатися  про  експедицію  Маґеллана—
Х. Елькано,  можуть  це  знайти  в  багатьох  книгах,  зокрема,  у  книзі
австрійського  письменника  Стефана  Цвейга  «Подвиг  Маґеллана»
(Учитель демонструє її.)
IX.  ДОМАШНЄ  ЗАВДАННЯ
1)   Опрацювати відповідний параграф підручника.
2)   Позначити на контурній карті географічні об’єкти, відкриті чи
досліджені експедицією Ф. Маґеллана.

Категорія: Географія 6 клас | Додав: uthitel (02.09.2014)
Переглядів: 944 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: