УРОК № 46 Тема. Світовий океан. Практична робота 10 «Позначення на контурній карті гідрологічних об’єктів». - Географія 6 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Географія 6 клас

УРОК № 46 Тема. Світовий океан. Практична робота 10 «Позначення на контурній карті гідрологічних об’єктів».
УРОК № 46 Тема. Світовий океан. Практична робота 10 «Позначення на контурній карті гідрологічних об’єктів».
Мета: сформувати знання про Світовий океан як найбільшу час -тину гідросфери; дати уявлення про складові частини Сві-тового оке ану; продовжити формування вмінь і навичок
роботи з картами атласу та контурною картою; розвивати
увагу, уміння самостійно розв’язувати навчальні завдан-ня й створювати образ території; виховувати здатність
до співпереживання та естетичного сприйняття довкілля;
пробуджувати пізнавальний інтерес до географії; вихову-вати поважне ставлення до мореплавців і мандрівників.
Тип уроку: розширення й поглиблення знань.
Форма уроку: рольова гра.
Обладнання: підручник географії, атлас, глобус Землі, настінна фізич-на карта півкуль, контурні карти, ілюстрації із зображен -ням яхт і морських пейзажів різних районів Землі (насам-перед районів, у яких проходила навколосвітня подорож
Ф. Чичестера).
Підготовчий етап
Учитель повідомляє, що на одному з наступних уроків починається
вивчення нової теми — «Світовий океан». На першому уроці потріб -но буде здійснити навколосвітню подорож разом з одним із видатних
яхтсменів — Френсісом Чичестером. Одиночний навколосвітній рейс
він здійснив за рекордно короткий час у 65-річному віці.
Учитель обирає учнів, які допоможуть провести урок і зіграють
ролі Френсіса Чичестера, кореспондента англійської газети «Санді
таймс» і фахівця-географа. Френсіс Чичестер має розповісти про свою
подорож. Кореспондент буде вести урок, коментувати окремі його
моменти, а також напише газетну статтю про навколосвітній рейс.
Географ, використовуючи настінну карту півкуль, покаже маршрут
подорожі, місця стоянок, найважливіші географічні об’єкти, розпо -вість про найцікавіші з них. Решта учнів будуть наносити на контур -ну карту Світового океану маршрут навколосвітньої подорожі, підпи -сувати океани, моря, затоки й протоки, якими пройде яхтсмен, місця
стоянок, інші географічні об’єкти, поблизу яких пропливав Френсіс
Чичестер.
Учитель надає перелік джерел для підготовки до уроку, допомагає
підібрати матеріал, консультує в разі виникнення питань.
Література, яку можна порекомендувати використовувати учням:
1) Колс К. А. Под парусом в шторм: Пер. с англ.— Л., 1985.
2) Урбанчик А. В одиночку через океан: Пер. с польск.— М., 1974.
Пам’ятка учаснику рольової гри.
1) Чітко дотримуйтеся своєї ролі.
2) Намагайтеся слухати партнерів та вчителя.
3) Не коментуйте діяльність інших, перебуваючи в ролі.
4) Намагайтеся поставитися до своєї ролі як до реальної життєвої
ситуації, в яку ви потрапили.
5) Вийдіть із ролі по закінченні гри.
6) Візьміть участь в її аналізі.
Структура уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
ІІІ, Навколосвітня подорож Ф. Чичестера
IV. Підсумок уроку
V. Домашнє завдання
ХІД УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Учитель оголошує тему уроку і нагадує порядок його проведення.
ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Вступне слово вчителя.
Землю правильніше було б назвати планетою Океан, бо саме Світо-вий океан займає переважну частину земної поверхні. Тривалий час
люди дуже мало знали про океан, більше того, вони боялися плавати
далеко від берега. З океаном було пов’язано чимало повір’їв, що ви -кликали тремтіння в людських душах. Так, аж до початку епохи Ве -ликих географічних відкриттів моряки не наважувалися перетнути
екватор. Щоразу, коли кораблі наближалися до цього місця, команда
вимагала повернути назад, адже, як вони вважали, у районі екватора
вода кипіла, і саме в цьому місці білі люди ставали чорношкірими. На
одній давній арабській карті поблизу екватора (західне узбережжя
Африки) була зображена рука дияво ла, що піднімається з води. Хі -ба ж тут наважишся перетнути цю фатальну лінію? Скільки ж треба
було мужності й завзятості, щоб перебороти цей страх!
А скільки треба сил і відваги, щоб переплисти океан в одиночку, та
ще й у рекордні строки, та ще й у 65 років?
Сьогодні в нас відбудеться перше знайомство з океаном, і проведе-мо ми його у формі подорожі з видатним мореплавцем, який здійснив
цю рекордну за стро ками одиночну навколосвітню подорож.
ІІІ. НАВКОЛОСВІТНЯ ПОДОРОЖ Ф. ЧИЧЕСТЕРА
Розповідь учителя.
Світовий океан поділений ділянками суходолу на чотири величезні
частини — океани. Найбільшим океаном Землі є Тихий. Його площа
майже в 300 разів перевищує площу України. Тихий океан омиває
бере ги всіх материків, крім Африки. Це найглибший океан Землі,
його середня глибина становить 3980 м.
Площа Атлантичного океану вдвічі менша за площу Тихого. Він
має характерну витягнуту з півночі на південь форму. Атлантичний
і Тихий океани з’єднані протокою Дрейка.
Індійський океан, третій за величиною, омиває береги Євразії, Аф -рики, Австралії й Антарктиди. Основна частина океану розташована
в Південній півкулі.
Північний Льодовитий океан — найменший за площею та найміл-ководніший. Його середня глибина — 1220 м. Свою назву він одер-жав завдяки тому, що переважна частина поверхні вкрита кригою.
Це єди ний океан, який цілком розміщений в одній півкулі — Пів-нічній.
Учитель стисло розповідає про моря, протоки й затоки, наводить
приклади внутрішніх (Чорне, Середземне, Червоне) та окраїнних
(Карське, Охотське, Жовте) морів, заток (Мексиканська, Біскайська,
Перська, Бенґальська) і проток (Беринґова, Ґібралтарська, Дрейка,
Керченська).
Рольова гра «Навколосвітня подорож».
Продовжує урок кореспондент. Він називає себе, а також відреко-мендовує Френсіса Чичестера та фахівця-географа.
Кореспондент:
— Одиночний навколосвітній рейс Френсіса Чичестера визнаєть-ся найвидатнішим досягненням у подібних плаваннях. Незважаючи
на свій вік — 65 років, знаменитий мореплавець-одинак вирішив за
один раз кинути виклик мису Горн, що лякав навіть моряків великих
вітрильних кораблів, побити рекорд Віто Дюма, який обігнув земну
кулю за 272 дні, й установити рекорд із тривалості безперервних пе -реходів, звівши кількість зупинок до однієї.
Дві англійські газети, «Гардіан» і «Санді таймс», виділили кошти
на його експедицію в обмін на право першими публікувати інформацію про подорож. Сучасні засоби інформації — телебачення і ра -діо — приділили плаванню Чичестера, мабуть, стільки уваги, скіль-ки раніше було присвяче но всім одиночним плаванням разом узятим.
Географ:
— Здійснити задумане Чичестер, безумовно, міг, тільки обравши
важкий і небезпечний шлях — трасу вздовж «ревучих сороко вих»
широт. Цей шлях повторював маршрут знаменитих англійських
кліперів XIX ст., які ходили до Австралії просторами Атлантично-го океану, повз Гвінейську затоку, огинаючи мис Доброї Надії та
пливучи далі Індійським океаном. Вони досягали південно-східного
узбережжя Австралії, а потім прямували назад до Британських ост -ровів навколо мису Горн, через протоку Дрейка, везучи колоніальні
товари. (Показує географічні об’єкти і маршрут на карті півкуль.)
У цих широтах панують шторми й ураганні вітри. Але за сприятли -вих обставин саме вітри сорокових широт, що дмуть у західному на -прямку, і течія Західних вітрів (показує їх на карті) допомагають роз -вивати максимальну швид кість на значній частині маршруту.
Френсіс Чичестер:
— Для цієї навколосвітньої подорожі я використав яхту «Джипсі-Мот IV». На неї було завантажено близько 300 кілограмів продо-вольства, у тому числі обов’язковий у моїх рейсах часник. 27 серпня
1966 р. все було готове, і «Джипсі-Мот IV», яку проводжали десятки
моторних човнів, вийшла з Плімута.
Не буду приховувати: я мав багато приводів для побоювань. Крім
винятково важкої й небезпечної траси та необхідності форсованого
використання вітрил для великих швидкостей, першочерговою тур -ботою була сама яхта. Крім схильності до великого крену, «Джипсі-Мот IV» мала ще один суттєвий недолік — судно було погано врів-новажене. За сильних поривів вітру втримувати яхту на курсі було
над звичайно важко.
За першу добу я пройшов понад 180 миль (чудовий результат!).
Десь на заході залишилися Ґібралтарська протока та Середземне
море. Але вже на третій день мене спіткали перші труднощі. Як ви -явилося, «Джипсі-Мот IV», що йшла під усіма вітрилами, не бажає
слухатися «автопілота». 5 вересня поблизу о. Мадейра («географ» по-казує шлях яхти й острів на карті, учні позначають їх на своїх кон -турних картах) на «Джипсі-Мот IV» раптово налетів шквал, але це
була, мабуть, єдина неприємність на цьому відріз ку шляху. На двад -цять другий день самотності, коли «Джипсі-Мот IV», яку захопили
вітер і Канарська течія, проходила повз острови Зеленого Мису (дії
«географа» й учнів), я відсвяткував своє 65-річчя.
Кореспондент:
— 22 вересня яхта перетнула екватор (дії географа й уч нів), зали -шивши за собою 3500 миль і Ґвінейську затоку. Беручи до уваги, що
початкову частину шляху, до 40° північної широти, яхта змушена
була пройти при перемінних вітрах і про тягом близько 500 миль
траса пролягала в північній частині екваторіальної штильної смуги,
це був чудовий результат. На початку жовтня, на три дцять восьмий
день рейсу, «Джипсі-Мот IV» повернуло на схід, до району постій -них Західних вітрів, до відомих «ревучих сорокових» широт. Тим
часом у Чичестера з’являються нові турботи: скінчилися за паси
води, виникли проблеми з акумуляторами, за сильного вітру по -гано діє «автопілот». Усе це вимагало постійної роботи, що іноді
перевищувало фізичні можливості літнього моряка. Коли «Джип -сі-Мот IV» перетну ла 40 ° південної широти, залишивши за кормою
7000 миль, вітри набрали сили. А до Сіднея плисти ще стільки ж.
На п’ятдесят восьмий день рейсу Чичестер повідомив по радіо, що
він огинає мис Доброї Надії.
Френсіс Чичестер:
— Наступна частина шляху виявилася важкою і складною. Високі
хвилі жбурляли яхту, Західні вітри, на які я так розрахову вав, під -вели. Індійський океан мав надзвичайно грізний вигляд. «Автопілот»
усе частіше відмовляв. Шість разів перетинав я Північну Атланти -ку в цю пору року, тричі — наодинці. Там доводилося зустрічатися
з ураганами, за яких швидкість вітру досягала 80 вузлів. Але тепер,
порівняно до Індійського океану, усе це здавалося дитячою забавою.
Тутешні шторми люті, підступні й лиховісні.
Але «Джипсі-Мот IV», часто відхиляючись від прокладеного курсу
й роблячи небезпечний крен, завзято йшла на схід, до такої ще дале -кої Австралії.
Кореспондент:
— «Рейс століття», як назвала його преса, тривав, і, здавалося,
ніщо не могло перешкодити Чичестеру досягти Сіднея за сто діб.
Лихо прийшло зненацька: 15 листопада під час раптового шторму
вийшло з ладу автоматичне рульове управління, і Чичестер не зміг
самостій но відремонтувати його. Щезла надія досягти мети в запла -нований час. Чичестер, що вважався моряком винятково наполегли -вим і невтомним, вагався і розмірковував: чи не скоротити трасу й за -йти до одного з портів західного узбережжя Австралії? Але сила волі
перемогла. Уже наступного дня «Джипсі-Мот IV» прямувала далі на
схід: з’єднавши шкотами вітрило з румпелем, Чичестер змайстрував
імпровізований «автопілот».
Географ ( розповідає і показує на карті ):
— 4 грудня «Джипсі-Мот IV», перетнувши Велику Австралійську
затоку, пройшла між островом Кінг і мисом Отуей. Наступного дня,
5 грудня, минула сота доба плавання. Яхта Чичестера просувалася
Бассовою протокою (вона відокремлює материк Австралія від о. Тас -манія). До Сіднея залишалося близько 400 миль.
11 грудня Чичестер зайшов до Сіднею, де на нього чекав не тільки
гарячий прийом, але й усебічна допомога.
У сонячний полудень 29 січня 1967 р. Чичестер вийшов в океан .
Другий етап подорожі розпочався фатально. Протягом перших чо -тирьох штормових днів «Джипсі-Мот IV» не тільки не пройшла
й 200 миль, але й значно відхилилася від запланованої траси. Завжди
гріз не Тасманове море й цього разу продемонструвало свій характер.
Минуло два тижні, перш ніж «Джипсі-Мот IV» обігнула північний
острів Нової Зеландії і вийшла до безкрайнього Тихого океану.
Минуло ще кілька наповнених працею днів. Чичестер іде до ост-ровів Дієго-Рамірес. Попри труднощі у визначенні свого місця
розташування через хмарність, мореплавець із великим ризиком
наближаєть ся до грізних островів Вогненної Землі.
20 березня, близько 11 години, перебуваючи в протоці Дрейка, Чи -честер побачив мис Горн: момент, про який він мріяв, настав!
Незабаром «Джипсі-Мот IV» вийшла на простори Південної Атлан -тики, прямуючи на північний схід, через сорокові широти. (Географ
показує маршрут на карті.)
Френсіс Чичестер:
— Часто випадали важкі дні із сильними або зу стрічними вітра -ми. Іноді «Джипсі-Мот IV» за добу просувалася лише на кілька миль,
а часом навіть задкувала, що дуже мене нервувало. Змерзлий, промо-клий і злий, я вирішив не «боротися з океаном», а перече кати, щоб не
витрачати дорогоцінний час на свідомо даремну роботу.
Кореспондент:
— 11 квітня 1967 р. замкнулося кільце навколосвітньої подорожі.
«Джипсі-Мот IV» опинилася там, де перебувала 3 жовтня 1966 р. Піс -ля виходу із Сіднея Чичестер подолав понад 9000 миль, до Плімута
залишалося трохи понад 5000.
Географ (розповідає і показує на карті):
— Рухаючись на північ, «Джипсі-Мот IV» швидко перетинала Ат-лантику, її підганяли сильні вітри. Кілька днів примхливої погоди
в екваторіальній смузі не засмутили моряка.
24 квітня яхта вдруге перетнула екватор, цього разу прямуючи на
північ. Через три дні вітер посилився, і «Джипсі-Мот IV» залишила
зону штилів і перемінних вітрів і вийшла у смугу пасатів. Потім яхта
взяла курс на північний схід, до Азорських островів. 18 травня Азорські острови залишилися праворуч по борту. 28 травня, о дев’ятій го -дині по обіді, «Джипсі-Мот IV» перетнула лінію фінішу й закінчила
свій чудовий рейс.
Під час другого етапу навколосвітньої подорожі «Джипсі-Мот IV»
пройшла 15 517 миль за сто дев’ятнадцять днів. За весь час кругосвіт-нього пла вання, що зайняло дев’ять місяців і один день (із них двісті
двадцять шість ходових діб), Чичестер подолав 29 630 миль і встано-вив кілька рекордів. Найважливіші з них: найкоротший термін на -вколосвітньої подорожі (двісті двадцять шість днів), найдовший без -упинний пробіг (15 517 миль), найменша кількість проміжних портів
(один), кілька рекордів швидкості.
ІV. ПІДСУМОК УРОКУ
Учитель дякує головним героям: Френсісу Чичестеру, кореспон-денту англійської газети «Санді таймс» і фахівцю-гео графу. Потім
він пропонує одному з учнів показати маршрут навколосвітньої подо -рожі й назвати географічні об’єкти, які він наніс на контурну карту.
(Якщо настінна карта має глянсове покриття, то маршрут й об’єкти
наносяться безпосе редньо на карту маркером чорного кольору.)
Робота в парах.
Учні обмінюються контурними картами та проводять взаємну пе-ревірку їх заповнення. (Учителю слід попередньо ознайомити учнів
із критеріями оцінювання.)
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1) Опрацювати відповідний параграф підручника.
2) Розпочати виконання практичної роботи 10 «Позначення на
контурній карті гідрологічних об’єктів»(учні повинні підпи-сати моря, затоки, протоки).
Категорія: Географія 6 клас | Додав: uthitel (25.01.2014)
Переглядів: 1131 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: