УРОК № 40 Тема. Погода. Практична робота 8 «Спостереження за погодою й обробка зібраних матеріалів». - Географія 6 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Географія 6 клас

УРОК № 40 Тема. Погода. Практична робота 8 «Спостереження за погодою й обробка зібраних матеріалів».
УРОК № 40
Тема. Погода. Практична робота 8 «Спостереження за погодою
й обробка зібраних матеріалів».
Мета: сформувати поняття «погода», познайомити з її типа-ми, продовжити формування знань учнів про показники
погоди, дати уявлення про складання прогнозу погоди
і його значення в практичній діяльності людини; розви -вати пам’ять і логічне мислення; виховувати інтерес до
проведення спостережень за станом погоди.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Обладнання: підручник географії, карта півкуль, синоптична карта, фо-тографії Землі з космосу, календар погоди.
Структура уроку
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів
III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
IV. Вивчення нового матеріалу
V. Практична робота 8 «Спостереження за погодою й обробка зібраних
матеріалів»
VI. Закріплення нових знань і вмінь учнів
VII. Підсумок уроку
VIII. Домашнє завдання
ХІД УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ
Бесіда.
1) Що таке погода?
2) Коли ви слухаєте прогноз погоди, на які показники звертаєте
найбільшу увагу? Чому?
3) Які показники погоди ви заносите до «Календаря погоди»?
III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Вступне слово вчителя.
Слово «погода» добре вам знайоме, воно широко використовуєть -ся в повсякденному житті. Часто це слово доводиться чути по радіо
і телебаченню, коли йдеться про температуру повітря, опади, тиск
повітря тощо.
Погода дуже впливає на настрій, самопочуття і здоров’я людини.
На вулиці тепло і сонячно — і настрій у нас «теплий», радісний,
але як тільки різко похолодало, небо вкрилося хмарами — і це від-разу відбивається на нашому настрої і самопочутті. Учені довели,
що особливо чутливі до змін погоди діти до 1 року і люди похилого
віку, старші за 60 років.
Так що ж дійсно означає поняття «погода», чим вона характеризу-ється і чому впливає на наше самопочуття?
IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Поняття «погода».
Розповідь учителя.
Погодою називають стан нижнього шару атмосфери в даній місце-вості у певний момент або протягом якого-небудь періоду (доба, мі-сяць, сезон). Вона є результатом безлічі процесів, що відбуваються
на планеті, і впливає не тільки на самопочуття, але і на господарську
діяльність людини. Стан погоди характеризують такі показники:
температура приземного шару повітря, атмосферний тиск, вологість
повітря, сила і напрямок вітру, хмарність, атмосферні опади. У по-всякденному житті нас більше за все цікавить температура повітря,
опади і несприятливі атмосферні явища (туман, ожеледь та ін.).
— Відкрийте свої «Календарі погоди» і поясніть, якими прилада -ми й у яких одиницях виміряються показники погоди.
2. Типи погоди.
Розповідь учителя.
Усі елементи погоди взаємозалежні. Пригадайте один із ясних літ-ніх днів, коли ви прокидаєтеся, швиденько вдягаєтеся, умиваєтеся,
їсте і біжите гуляти. Щось подібне відбувається й у природі. Схід Сон -ця знаменує початок нового дня, і все «оживає», починає рухатися.
Квіти «піднімають голову» і тягнуться до сонячних променів, птахи
цвірінчать, «обговорюючи ранок, що наступив» і передбачає гарну
погоду. Світлішає і теплішає — повітря прогрівається, підвищується
його температура, «пробуджується» вітер. До полудня земна поверх-ня розігрівається, що зумовлює вертикальне переміщення повітря:
воно піднімається нагору і, остигаючи, утворює хмари. Але як тільки
Сонце починає хилитися до горизонту, ніби за командою «Готуємося
до нічного сну!» знижується температура повітря, зникають хмари,
вщухає вітер і, начебто сумучи за чудовим літнім днем, що промайнув, на траві «сльозинкою» випадає роса. Так ми описали тип погоди
під назвою тепла літня погода.
Тип погоди — це узагальнена характеристика погоди, що включає
відомості про середні добові температури, стан хмарності, опади, на-явність і силу вітру. Зверніть увагу — «диригувало» всіма змінами
погоди Сонце. Незабаром ви переконаєтеся, що Земля живе за ритмом
Сонця.
Погода може бути сталою протягом тривалого часу, наприклад
у тропічних районах увесь рік спекотно, опади випадають украй рід-ко. Для цієї території характерним є один тип погоди. У помірних
широтах типи погоди чергуються за кліматичними сезонами. Але
буває, що серед морозної зими з властивими їй снігопадами, погода
раптом змінюється, наприклад у січні вона стає ніби осінньою: про -холодною, похмурою, із дощами, що мрячать. Чому це відбувається?
Погода змінюється, як і весь навколишній світ, причому вона може
це робити за лічені хвилини, погода — «чемпіон» зі змін. Головною
причиною зміни погоди є постійне переміщення повітряних мас.
Саме про їхній рух або, навпаки, стале положення йдеться в про -гнозах погоди.
Повідомлення учня.
Погода підкоряється законам природи. Саме природа подбала про
те, щоб людський організм був пристосований до змін погоди. Кожен
із нас має здатність переносити певні коливання температури і воло-гості повітря, зміну атмосферного тиску. Так, здорова людина протя -гом короткого часу може перенести температуру +160 °С. Температу-ру +104 °С вона зможе терпіти 26 хв, +93 °С — 33 хв, +82 °С — 49 хв,
а +71 °С — 1 год. Мінімальна температура, за якої люди нетривалий
час були на повітрі, складає –88 °С. Найнебезпечнішими для здоров’я
людини є низькі температури.
Вплив погоди на здоров’я людини вивчають різні науки — медици-на, біологія, біометеорологія.
3. Прогноз погоди.
Учитель звертає увагу учнів на важливість прогнозів погоди як
у повсякденному житті людини, так і для різних сфер її господарської
діяльності, особливо для працівників сільського і комунального гос -подарства, будівельників, авіаторів і моряків.
Бесіда.
1) Які ще галузі господарства, для котрих важливим є прогноз
погоди, ви можете назвати?
2) Чи згодні ви з думкою, що погода примхлива?
Розповідь учителя.
Вивченням атмосферних процесів займається наука метеорологія.
Понад 100 років діє світова мережа метеорологічних станцій, куди
входить більш як 10 тис. метеостанцій, розташованих у різних час-тинах Землі. Метеорологи ведуть постійні спостереження за атмо-сферою планети, проводять вимірювання і збирають інформацію про
стан атмосфери. Потім результати передаються до центрів Всесвіт-ньої служби погоди у Вашинґтоні, Москві і Мельбурні. Сюди ж над -ходять дані зі спеціальних буйкових станцій, розташованих у Півден-ній півкулі; наукових і торговельних судів; пасажирських літаків.
У центрах Всесвітньої служби погоди двічі на добу вся інформація,
що надійшла, обробляється й аналізується для підготовки прогнозу
погоди.
Метеорологічна станція складається з метеоплощадки, де в певних
місцях установлені прилади, і приміщення, у якому обробляються
результати вимірювань. У важкодоступних районах працюють авто-матичні метеостанції.
Прогноз погоди складають синоптики на основі отриманих ре-зультатів про стан погоди на великій території. Ці дані наносять
на спеціальну синоптичну карту за допомогою умовних позначок.
Синоптичні карти часто називають «картами погоди». Вони склада-ються метеослужбами різних країн регулярно, що дозволяє просте-жити за змінами погоди і припустити, як будуть розвиватися атмо-сферні процеси в найближчі дні. Особлива увага приділяється руху
циклонів й антициклонів, а також розподілу атмосферного тиску.
Деякі показники погоди досить точно можна прогнозувати шляхом
математичних розрахунків, інші приблизно. Часто синоптикам до-водиться спиратися не тільки на наявну інформацію і знання, але
і на свою інтуїцію. Прогнози бувають короткотермінові (складають -ся на термін до трьох днів) і довготермінові (на кілька днів, місяць
і навіть рік).
В останні десятиліття для вивчення атмосфери широко вико-ристовують радіозонди, метеорологічні ракети і супутники. Ра-діозонди є незамінними для дослідження атмосфери на висоті до
30 км. Вони обладнані невеликими, але дуже точними і чуттєвими
приладами, що вимірюють температуру, тиск і вологість повітря,
і радіопередавачами. За результатами їхніх досліджень складають
карти стану атмосфери на різних висотах. Метеорологічна ракета
обладнана приладами для вимірювання атмосферного тиску й отри-мання інших даних, наприклад про склад повітря у верхніх шарах
атмосфери.
Метеоспутники працюють на навколоземних орбітах, звідки по-стійно ведуть зйомку хмарного покриву нашої планети, передають
інформацію про стан нижніх шарів атмосфери.
V. ПРАКТИЧНА РОБОТА 8 «Спостереження
за погодою й обробка зібраних матеріалів»
Методичні рекомендації.
Цю роботу краще виконувати частинами, причому деякі завдання
виконуються під керівництвом і за особистої участі вчителя. Вико-нанню основних завдань цієї практичної роботи має передувати тре -нувальна робота. Наприклад, можна запропонувати учням побудува-ти графік добового ходу температур в один із днів, коли проводилися
спостереження за погодою.
Завдання дозволяють використати як наведені дані, так і зібра-ні учнями матеріали про стан погоди. Це дає можливість учням не
тільки навчитись будувати графіки й діаграми, але й порівнювати їх.
Наприклад, у класі учні побудували графік річного ходу температур у
Харкові, а дома — у своєму населеному пункті. У результаті виявля-ються відмінності, що може стати за джерело інформації для аналізу:
чим спричинена, наприклад, більш холодна зима в Харкові?
Деякі завдання можуть виконуватися за варіантами, у парах або
групами. Наприклад, при побудові графіків добового і річного ходу
температур можна одній групі учнів запропонувати використати ві -домості, зібрані у вересні, іншій — у жовтні, третій — у листопаді
тощо. Можна зробити це за сезонами: один день літа, один — осені,
зими й весни, а потім порівняти добовий (місячний) хід температур.
Виконання завдання може мати такий вигляд:
1) Середня добова температура: (1 + 6 + 4 + 2 – 1) =12 °С;
12 : 5 = 2,4 °С.
Добова амплітуда температур: 6 + 1 = 7 °С.
Найвища температура опівдні. Найнижча — опівночі. Це поясню -ється кількістю одержуваної сонячної енергії: опівдні — максималь-на її кількість, опівночі — вона відсутня.
2) Найтепліший місяць року: липень.
Найхолодніший місяць року: січень.
282
Температура швидко підвищувалася весною, знижувалася восени.
Середня річна температура: 99 – 23 = 76 °С; 76 : 12 = 6,333 °С.
Річна амплітуда температур: 20 + 8 = 28 °С.
При побудові діаграми випадання опадів за сезонами на основі да-них, наведених у зошиті, й виконанні завдань учні одержують такі
результати:
За зиму випало 86 мм опадів. За весну випало 118 мм опадів. За
літо випало 183 мм опадів. За осінь випало 117 мм опадів.
Самий дощовий місяць — червень.
Найменше опадів випало в лютому.
Усього за рік випало 504 мм опадів.
При побудові рози вітрів можна запропонувати учням один варі -ант — літній місяць, другий — зимовий.
Інструктаж.
Інформацію про вітри, що переважають у да-ній місцевості в певний період часу, можна пред-ставити за допомогою рози вітрів — спеціального
графіка, що складається з восьми відрізків, що
вказують основні й проміжні сторони горизонту.
Розу вітрів будують за місяць, сезон, рік. На лініях рози вітрів від-кладається кількість днів, протягом яких переважав вітер певного
напрямку, потім всі показники з’єднуються лінією. Роза вітрів дає
наочне уявлення щодо повторюваності вітрів різних напрямків у да-ній місцевості за певний період часу.
При описі погоди, можна використати дані за один із зимових мі-сяців, наприклад січень.
Максимальна температура 0 °С, мінімальна –32 °С. Амплітуда
температур –32 °С. Середня температура –8 °С.
За описуваний період температура спочатку знижувалася, потім
підвищувалася.
Опади спостерігалися протягом 8 днів. Опади випадали у вигляді
снігу, за січень випало 33 мм опадів.
Протягом січня переважали східні вітри.
Кількість днів із суцільною хмарністю — 10, з мінливою хмарніс -тю — 7, безхмарних — 14.
Спостерігалися завірюха, снігопад і відлига.
Завдання.
1) Використовуючи дані своїх спостережень, побудуйте графіки
добового і річного ходу температур. Розрахуйте середню добову
температуру й добову амплітуду коливань температур.
2) Використовуючи дані своїх спостережень, побудуйте розу віт-рів за один із місяців.
3) Використовуючи дані своїх спостережень, побудуйте діаграму
хмарності, виділяючи кількість ясних днів, днів із суцільною
й змінною хмарністю.
4) Використовуючи дані про щомісячну кількість опадів, що ви-пали протягом року, побудуйте діаграму випадання опадів по
сезонах.
5) Опишіть погоду за добу (місяць, сезон або півроку — осінь,
зима) за наступним планом: описуваний період; максимальна,
мінімальна й середня температура за описуваний період; амп -літуда температур; зміна температур (підвищення, зниження);
кількість днів з опадами (при описі погоди більш ніж за добу);
кількість і вид опадів; переважний напрямок вітру; кількість
ясних днів, днів із суцільною хмарністю й змінною; явища
природи, що спостерігалися за описуваний період.
VI. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ
«Перевірте свої знання й оцініть їх».
Учитель ставить запитання і пропонує учням дати письмові від-повіді. Відповіді вчитель потім зачитує і пропонує учням виправити
помилки і виставити собі оцінку.
1) Що таке погода?
2) Які показники характеризують погоду?
3) Де ведуться спостереження за атмосферними процесами?
4) Для чого створена Всесвітня служба погоди?
5) На основі яких даних складається прогноз погоди?
6) Яким приладом вимірюють температуру повітря?
7) Для яких сфер діяльності людини прогноз погоди є найбільш
важливим?
Міні-конкурс.
Учитель називає народні прикмети стосовно погоди. Учні повинні
підняти праву руку, якщо прикмета провіщає гарну погоду, якщо
погану — ліву.
1) Ластівки і стрижі літають високо в небі.
2) Удень вітер був невеликий, а до вечора він помітно підсилився.
3) Великі квіти білого латаття закрилися.
4) Ластівки і стрижі літають низько над землею.
5) Сонце ввечері заходить у суцільний шар хмар.
6) У ярах і балках увечері і вночі стелиться туман, що зникає піс-ля сходу Сонця.
284
7) Кількість хмар у небі поступово зменшується.
VII. ПІДСУМОК УРОКУ
Учитель узагальнює відповіді учнів.
VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1) Опрацювати відповідний параграф підручника.
2*) Здавна люди використовують місцеві ознаки для прогнозуван-ня погоди. Складіть прогноз на найближчі дні, потім порівняй-те його з реальним станом погоди в ці дні. Зробіть висновок
про те, наскільки точними виявилися ваші припущення щодо
стану погоди.
Категорія: Географія 6 клас | Додав: uthitel (25.01.2014)
Переглядів: 1950 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: