УРОК № 39 Тема. Атмосферні опади. - Географія 6 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Географія 6 клас

УРОК № 39 Тема. Атмосферні опади.


УРОК № 39
Тема. Атмосферні опади.
Мета: формувати знання учнів про види атмосферних опадів
і причини їх утворення; розвивати пам’ять, спостереж-ливість, творчі здібності учнів, уміння створювати образ
об’єкта й описувати його; виховувати інтерес до прове -дення спостережень за станом погоди.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Обладнання: підручник географії, календар погоди, карта півкуль, ілю -страції і малюнки із зображенням атмосферних опадів.
Структура уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
IV. Підсумок уроку
V. Домашнє завдання
ХІД УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ
Бесіда.
1) У яку пору року можна спостерігати дощ, снігопад, грозу,
град?
2) За часи дослідження в Антарктиді не спостерігалося жодної
грози. Чим би ви це пояснили?
ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Вступне слово вчителя.
На сьогоднішньому уроці ви не тільки більше довідаєтеся про дощ,
сніг, росу, град й інші види опадів, але і зможете розповісти про них,
виявивши свої творчі здібності. Я також підготував таку розповідь,
точніше, детектив, де йдеться про град.
1. Дощ.
До дошки виходить команда, що підготувала розповідь про дощ.
Одні учні по черзі описують утворення і випадання дощових крапель,
інші демонструють процеси, які відбуваються в атмосфері.
Перший учень:
— Перехід водяної пари у рідкий стан відбувається за умови на-сичення нею повітря. При цьому виділяється надлишкова кількість
водяної пари у вигляді крапельок води. Необхідною умовою їхнього
утворення є ядро конденсації — дрібні порошини, кожна з яких по-кривається плівкою води. Так виникає крапелька.
Другий учень:
— Для того щоб дощова крапля була «готова» впасти на землю,
вона має «вирости» до певних розмірів. Діаметр краплі складає від
0,05 до 6,0 мм. Дрібні крапельки води (діаметром від 0,05 до 0,1 мм)
ніби плавають у повітрі завдяки висхідним потоками повітря. Зі -штовхуючись, крапельки з’єднуються в більш велику краплю (Два
учні—«крапельки води» зіштовхуються і, обійнявшись, утворюють
велику «краплю».)
Третій учень:
— Чим сильнішими є висхідні потоки повітря, тим більшими ста -ють краплі. Улітку, коли приземне повітря нагрівається і піднімаєть-ся вгору, зазвичай випадають великокраплинні дощі (діаметр крапель
до 6—7 мм), а навесні й особливо восени випадають дощі з мілких
краплинок. Швидкість падіння крапель становить від 4 до 8 метрів
за секунду. Це можна порівняти зі швидкістю бігу людини — краплі
летять зі швидкістю бігуна на довгі дистанції. Спринтеру (бігуну на
короткі дистанції) не складно обігнати їх, тому що він може пробігти
9—10 метрів за секунду. (Один з учнів вибігає повз школярів у кори-дор, демонструючи швидкість падіння дощових крапель.)
Четвертий учень:
— Інтенсивність дощу може складати від десятих часток міліметра
за годину (один з учнів капає піпеткою) до ста міліметрів при зливах
(інший учень ллє воду з поливалки у відро). Найбільш дощове місце
на Землі розташоване на одному з островів Гавайського архіпелагу,
у середньому тут на рік спостерігається 335 дощових днів. В окремих
районах пустелі Атакама (Чилі) за час спостережень дощ не випадав
жодного разу.
Найбільша середня річна сума опадів спостерігається у гірському
селищі Черрапунджі (Індія). Тут випадає понад 11 метрів опадів на рік,
це приблизно у 20 разів більше, ніж у Харківській області. Така кіль-кість опадів може затопити триповерховий будинок. Обділені опадами
тропічні пустелі, у деяких із них випадає менше 10 міліметрів опадів
на рік — це майже в 50 разів менше, ніж у Харківській області.
2. Сніг.
До дошки виходить друга команда — «фахівці» зі снігу і снігопадів.
Перший учень:
— У холодну пору року можна спостерігати випадання твердих
опадів у вигляді снігу — снігопад. Снігопад можливий при темпера -турі нижче 0 °С. Сніжинки являють собою крижані кристалики, що
утворюються в результаті їх зростання чи злипання одного з іншим.
Середня маса сніжинок складає тисячну долю грама. Як правило,
вони мають шестигранну форму, також зустрічаються дво- і тригран -ні сніжинки. (Один з учнів демонструє ілюстрації із зображенням сні-жинок.) Конфігурація сніжинок залежить від температури, вологості
й інших умов. Так, при температурі повітря від –4 до –10 °С утворю-ються сніжинки у формі голок, спіралей, призм.
Другий учень:
— При тихій погоді і температурі до 0 °С сніжинки злипаються
й утво рюють хлоп’я. Їхній діаметр може досягати 10 см і навіть біль -ше, а маса доходити до 0,5 гр. (Один з учнів зважує кульок, наповне -ний ватою.) Якщо сніжинки пролітають через крапельки води — ви-падає сніжна крупа. (Учень демонструє «сніжну крупу» — маленькі
кульки з вати.) Сніжинки часто «мандрують»; їх може підхопити
вітер і влаштувати заметіль. Заметіль можна порівняти зі сніжною
каруселлю (кілька учениць — «сніжинок» кружляють класом), яка
«забирає» сніг з одних — зазвичай підвищених місць, і влаштовує
замети в інших місцях — зазвичай це балки, яри й інші понижені
ділянки земної поверхні, а також «споруджує засідки» у вигляді за -метів біля різних перешкод, наприклад стін і парканів («сніжинки»
присідають біля однієї зі стін класу). Найбільш затишно сніжинки
почувають себе в поглибленнях на різних схилах.
Третій учень:
— Сніг, що випадає на земну поверхню, утворює сніговий покрив.
Він відіграє велику роль у збереженні рослин від вимерзання; забез-печує їх вологою під час сніготанення; поповнює водою річки, озера
й інші водойми, впливає на формування кліматичних умов у цій міс-цевості. Також сніг рятує від холоду дрібних тварин, таких як земле -рийки, миші-полівки. Деякі птахи можуть улаштувати собі в снігу
тимчасовий «будинок».
3. Град.
Слово вчителя.
Слухайте мою розповідь уважно, тому що потім вам буде потрібно
відповісти на запитання.
Детектив «Помилкова тривога,
чи Більше знаєш — краще спиш»
Ви всі добре знаєте героїв мультфільму «Слідство ведуть Колоб -ки». Сьогодні ви довідаєтеся продовження історії про викрадення
слона. Діючі особи: Шеф, Колега, іноземець із табуреткою, він же
Карбофос, брат іноземця з табуреткою, він же Амофос.
Події починаються вночі, під час грози. Дзвонить телефон, і Шефу
повідомляють, що під час грози в слона влучила градина і серйозно
пошкодила ногу.
Шеф:
— Такого граду не буває. Це Карбофос пробрався у зоопарк і знову
хотів викрасти нашого слона. Але спроба не вдалася. А як ви вважає-те, Колего?
Колега:
— Аналогічно. Я бачив град не один раз, це невеликі крижані
кульки. Вирушаємо на пошуки Карбофоса!..
Шеф:
— Але спочатку зберемо відомості про град. Я чув, що він випадає
під час грози. А гроза була. До того ж, ще звечора я бачив грозові
хмари.
Колега:
— А я навіть прокинувся від спалаху блискавки.
Колега (читає):
— Блискавка — це гігантська іскра, що утворюється між двома
хмарами чи між хмарою і землею під час грози та супроводжується
гуркотом грому.
Шеф:
— Але далеко не кожна гроза супроводжується градом. До того ж
зараз середина літа.
Колега:
— Наскільки я знаю, град випадає за прохолодної погоди. Крис-талики льоду можуть кілька разів підніматися й опускатися в тро -посфері, перетинаючи позначку 0 °С. Поступово маса градинок
збільшується. Вони покриваються новими шарами льоду, досягають
розмірів невеликої горошини і випадають на земну поверхню.
Шеф:
— Але у нас граду не було. Я дивився у вікно і нічого не побачив.
Колега (виглянувши у вікно):
— Аналогічно. Нічого не бачу. Узагалі нічого.
Шеф:
— А що ви вночі побачите на неосвітленій частині вулиці? По-дивіться в інше вікно.
(Колега дивиться, але градин усе одно не бачить.)
Шеф:
— Град може випадати на досить вузькій смузі в кілька метрів.
Колега (читає):
— На шляху до землі дрібні градини можуть устигнути розтану -ти, і тоді йде холодний дощ. Уловили мою думку, Шефе?
Шеф:
— Уловив, уловив. Слухайте далі, Колего. Випадаючи вузькою,
але довгою (до 100 км) смугою, град знищує посіви сільськогоспо -дарських культур, ламає гілки дерев, стебла кукурудзи і збиває пло -ди у фруктових садах. Ой-ой-ой! Від ударів градин можуть загинути
свійські птахи, дрібна худоба. У серпні 2002 р. в теплій Іспанії випав
град, що утворив шар висотою до 50 см.
Колега:
— Шефе, ну навіщо ви серед ночі читаєте ці жахи?
Шеф:
— Почекайте, Колего, це тільки початок, тут усе, як у казці, чим
далі, тим страшніше. У 1939 р. на Північному Кавказі, у Нальчику,
випав град розміром із куряче яйце, загинуло близько 2000 овець.
У Воронежі град поламав черепицю на даху будинків, пробив мета-левий дах автобуса. Маса градин іноді досягає 1 кг. У 1961 р. гради -на масою 3 кг убила індійського слона.
Колега:
— Усе! Телефонуйте до зоопарку — відбій тривоги. Лягаємо спати.
Шеф:
— Усе-таки правильно говорять — хто багато знає, той краще
спить!»
У цей час іноземець із табуреткою (Карбофос) і його брат (Амо -фос) сидять в автомобілі і слухають розмову Колобків. Карбофос:
«Які глупі ці Колобки, навіть я знаю, що говорять так: менше зна -єш — міцніше спиш». Голоси Колобків стихають і змінюються по-сопуванням. Іноземці починають обговорювати наступні дії плану
щодо викрадення слона. Виявляється, вони обробили хмари спеці -альною хімічною сполукою і в такий спосіб учинили над містом гро -зу і град. Амофос: «Тепер я відправитися до зоопарку і представити-ся відомим лікарем — Фталазолом. Вони самі віддати мені слона для
лікування. Назавжди... Ха-ха-ха. Для цього в мене є всі необхідні
довідка, із печаткою і прописом, тобто підписом. Це є дуже кароший
довідка, тут написана, що мені треба приймати Фталазол». Амофос
іде до зоопарку, а там на нього вже очікують Колобки. Вони давно
здогадалися про плани братів і встигли приготуватися: усю свою роз -мову заздалегідь записали на магнітофонну плівку, а самі ще вчора
відправилися до зоопарку і поширили чутку щодо поранення слона.
Град дійсно був, але слон не постраждав.
Запитання.
1) У яку пору року найчастіше буває гроза?
2) Чи можна штучно викликати грозу? Дощ?
3) Чи може град убити чи поранити слона?
4) До яких наслідків може призвести випадіння граду?
4. Опади, що випадають із повітря.
Третя команда виходить до дошки і розповідає про опади, які ви-падають із повітря.
Перший учень:
— Опади (роса, іній, паморозь) можуть випадати не тільки на зем -ну поверхню, але і на різні предмети. Росу можна спостерігати після
теплого літнього дня, коли вночі земна поверхня швидко остигає.
Тепле приземне повітря, яке містить велику кількість водяної пари,
стикається з холодною поверхнею, і на неї «висаджується повітря -ний десант» крапельок води. Ці крапельки і називають росою. (Один
з учнів демонструє травинку і лист із крапельками води.) Кількість
крапельок залежить від температури рослин чи наземних предметів,
а також від вологості повітря. Чим нижчою є температура і більшою
вологість, тим ряснішою є роса.
Другий учень:
— Ранньої весни і пізньої осені, у ясну і безвітряну ніч, утворюєть-ся іній. Це тонкий шар крижаних кристаликів, які осаджуються на
поверхні ґрунту, траву і наземні предмети. (Один з учнів демонструє
малюнок із зображенням кристаликів інею на траві.)
У тиху морозну погоду утворюється паморозь — тверді опади у ви-гляді кристаликів льоду. Паморозь наростає на гілках дерев, прово -дах тощо під час туману при замерзанні крапельок води, а також у ре-зультаті сублімації — переходу води з газоподібного стану у твердий.
За одну ніч паморозь здатна перетворити знайомий вам пейзаж на
казкову країну Діда Мороза, копітко і швидко «оформивши» гілки
дерев, стеблинки, проводи. (Один з учнів демонструє ілюстрацію із
зображенням дерев і чагарників, укритих памороззю.)
Третій учень:
— Якщо в холодну пору року підвищується температура, то тепле
і вологе повітря може утворити на поверхні предметів крижаний чи
водяний наліт. Якщо це супроводжується поступовим зниженням
температури повітря, то на ґрунті утворюється ожеледь. Зазвичай
ожеледь спричиняє холодний дощ. При сильному вітрі і низьких тем -пературах крапельки води намерзають на поверхні предметів і мо-
жуть утворити шар льоду товщиною до кількох сантиметрів. (Один
з учнів демонструє невеликий дерев’яний брусок, покритий льодом.)
IV. ПІДСУМОК УРОКУ
Учитель визначає команду-переможницю, оцінює навчальний рі -вень учнів.
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Опрацювати відповідний параграф підручника.
Категорія: Географія 6 клас | Додав: uthitel (25.01.2014)
Переглядів: 1557 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: