УРОК № 37 Тема. Рух повітря. - Географія 6 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Географія 6 клас

УРОК № 37 Тема. Рух повітря.
УРОК № 37
Тема. Рух повітря.
Мета: сформувати в учнів поняття «повітряні маси», формувати
знання про вітер і причини його утворення, продовжити
знайомство з будовою флюгера, формувати вміння бу­
дувати розу вітрів; розвивати пам’ять, математичні здіб­
ності; виховувати розуміння важливості використання
енергії вітру в практичній діяльності людини.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: підручник географії, календар погоди, таблиця «Сила ві ­
тру», схема «Утворення бризу», флюгер, колба, трубка,
спиртівка.
Структура уроку
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів
III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
IV. Вивчення нового матеріалу
V. Закріплення нових знань і вмінь учнів
VI. Підсумок уроку
VII. Домашнє завдання
ХІД УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ
Робота в групах.
Учитель об’єднує учнів у групи і видає їм картки з однаковим тек-стом.
За 5 хв учні повинні знайти помилки і неточності, правильне на-писати зверху, заповнити пропуски.
Дидактична картка.
Атмосферне повітря тисне тільки на тіла і предмети, що розта-шовані на поверхні Землі. Атмосферний тиск дорівнює масі стовпа
повітря, що тисне. Із висотою тиск збільшується. Ми не відчуваємо
атмосферного тиску, тому що він урівноважується тиском повітря
всередині нашого організму. Першим довів існування і вимірив ат -мосферний тиск італійський учений ... у середині XVII ст. За нор -мальний прийнятий тиск атмосферного повітря на рівні моря на
широті ... за температури повітря 0 °С, що в цих умовах складає ...
мм рт. стовпа. Для вимірювання атмосферного тиску використову -ється термометр. Різке зниження тиску передбачає... . Якщо тиск
повільно, але неухильно піднімається, то протягом двох-трьох днів
варто очікувати... .
Бесіда.
1) Чи доводилося вам спостерігати вітер великої сили?
2) Які події і явища супроводжують сильний вітер?
3) Що ви знаєте про утворення вітру?
4) Як можна визначити силу вітру?
5) Як ви вважаєте, чому вітри часто називають мандрівниками?
III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Вступне слово вчителя.
Угадай, хто це? Він багатоликий, як великий актор: сьогодні він
«грає роль» пустотливого хлопчака — ганяє папірець тротуаром,
ласкаво тріпає листя дерев; а завтра «перевтілюється» в могутньо -го богатиря, який легко може вирвати дерево з коренем, зруйнува -ти будинок. Він то ласкавий, то підступний, то сердитий, то добрий,
він і руйнівник, і творець, і жартівник, і трудівник. Так хто ж це?
Правильно — це вітер, невтомний мандрівник земними просторами.
Ніхто з ним не зрівняється за кількістю і довжиною намотаних на-вколо Землі доріг.
Тепер ближче познайомимося з причинами виникнення вітрів, їх-німи різновидами і значенням.
IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Утворення вітру.
Розповідь учителя.
Прозоре, невидиме повітря ми помічаємо завдяки вітру: захитали-ся гілки дерев, лист, що опадає, різко злетів нагору і понісся вдале -чінь — усе це дія вітру.
Вітер — це своєрідна повітряна течія, що характеризується на -прямком, силою і швидкістю. Головною причиною утворення вітру
є нерівномірність атмосферного тиску на земній поверхні, причому
чим більшою є різниця тисків, тим сильніший вітер. Оскільки атмо -сферний тиск залежить від температури повітря, в основі виникнення
вітру лежить розходження в нагріванні земної поверхні. Переконати-ся в цьому ви зможете, розглянувши схему утворення вітру на при -кладі бризу.
(Учитель демонструє схему утворення бризу.) Бриз — це легкий
вітер, що формується на березі моря, озера або іншої великої водо -йми. Він охоплює смугу поверхні водного простору і суходолу за-вширшки в кілька кілометрів. Найкраще спостерігати бриз у соняч -ний літній день: поверхня суходолу швидко нагрівається, пісок стає
таким гарячим, що без взуття довго не встоїш. Температура повітря
над суходолом росте. Повітря розширюється, легшає і піднімається
нагору — над суходолом утворюється область низького атмосферно-го тиску. Температура води значно нижче, тому і повітря над водою
більш прохолодне, отже, більш важке. Над водою формується область
високого тиску. Подібно річці, що стікає з гір на рівнину, повітря по -чинає переміщатися з області низького атмосферного тиску в область
високого. Різниця в атмосферному тиску між суходолом і водоймою
незначна, тому бриз дме зі швидкістю до 6 м/с, він колише листя,
жене до берега невеликі хвилі. А де ж повітря, що було над суходо-лом? Воно піднімається вгору, остигає і на висоті 1—2 км розтікаєть-ся в різні боки. Частина його опиняється над водою, на місці повітря,
що вітер поніс у бік суходолу. Так утворюється денний бриз.
Уночі ситуація змінюється. Поверхня суходолу швидко остигає,
і над ним утворюється область високого атмосферного тиску, а над
водою формується область низького тиску. Нічний бриз у приземному
шарі переміщає повітря із суходолу в бік водойми.
Бриз можна порівняти з маятником, який удень рухається від
моря до суходолу, а вночі — у зворотному напрямку.
Дослід.
У колбу вставимо гумову пробку з вузькою скляною трубкою, куди
капнемо підфарбовану воду. Нагріємо колбу на спиртівці — крапля
води підніметься нагору. Це значить, що при нагріванні повітря роз -ширилося. Щось подібне відбувається вдень над суходолом при утво-ренні денного бризу. Суша в цьому випадку відіграє роль спиртівки,
яка «підігріває» повітря у приземному шарі.
Переконатися, що тепле повітря піднімається нагору, ви можете
вдома. Для цього на висоті 70—80 см від пальника газової плити кіль -ка секунд потримайте аркуш паперу. (Не проводьте дослід без дорос -лих, будьте обережні з плитою.)
Географічний практикум.
Схарактеризуйте взаємозв’язок між температурою повітря, його
тиском і вітром.
2. Повітряні маси і закономірності їх переміщення.
Розповідь учителя.
Бриз впливає на невелику поверхню завширшки в кілька кіломет-рів, а є вітри, що діють на території в тисячі кілометрів. Ці вітри-гіганти переміщають повітряні маси — великі частини тропосфери
з однорідними властивостями. Розміри повітряних мас можна по -рівняти з розмірами частини материка або океану, тому, переміща -ючись на величезні відстані, вони довго зберігають свої властивості,
у першу чергу температуру і вологість. Згадайте, як узимку мороз
змінюється відлигою, а пізньою весною спостерігаються заморозки.
Це повітряні маси приносять ту погоду, що є характерною для місць,
де вони «народжувалися». Таким чином, ми ніби опиняємося в тому
районі, звідки вони прийшли. Залежно від місця формування виді -ляють кілька типів повітряних мас: екваторіальні, тропічні, помірні,
арктичні і антарктичні.
Назви повітряних мас точно вказують на широти, над якими вони
«народжувалися». Ви вже знаєте, які там середні температури, і змо -жете визначити, як зміниться температура повітря, якщо над терито -рією України опиняться арктичні або тропічні повітряні маси.
Переміщаються повітряні маси завдяки дії потужних вітрів. «Жит -тя» більшості з них пов’язане з постійним рухом повітря з поясів із
переважанням високого тиску до поясів із низьким тиском. Тому ці
вітри називають постійними.
До постійних вітрів належать пасати, які протягом усього року
дмуть в одному напрямку: із тропічних широт до екваторіальних. На -зву «пасати» зумовило іспанське словосполучення «viento di раsаdа»,
що означає «вітер, що сприяє переїзду». Цей термін широко вживався
за часів вітрильного флоту, коли мореплавці використовували дію па-сатів під час плавань із Європи до Америки. Пасати надували вітрила
кораблів Колумба, Маґеллана, Кука й інших сміливих підкорювачів
Океану. Учені пояснили процес утворення цих вітрів, спираючись на
розуміння причин, що приводять у рух повітря.
Як же так, скажете ви, якби пасати віяли під прямим кутом із тро-пічних широт до екваторіальних, то за їхньою волею вітрильники
опинилися б біля берегів Африки. Справа в тому, що внаслідок обер -тання Землі навколо своєї осі потоки повітря відхиляються праворуч
у Північній півкулі і ліворуч у Південній. Тому пасати Північної пів -кулі дмуть не в південному, а південно-західному напрямку, а пасати
Південної — не в північному, а в північно-західному напрямку.
Крім пасатів до постійних вітрів належать північно-східні, пів-денно-східні і західні вітри. Для нас, жителів помірних широт, найбільший інтерес мають західні вітри. Тепла зима попередніх
років — це їхня «робота», вони забезпечили постійну «доставку»
на територію України повітряних мас із високою для нашої зими
температурою.
Крім вітрів, що дмуть в одному напрямку, існують вітри, які змі-нюють напрямок протягом року.
3. Поняття про мусони як сезонні вітри. Природа виникнення му­
сонів і райони їх поширення.
Розповідь учителя.
Мусон, як і бриз, теж можна назвати вітром-«маятником», але він
змінює свій напрямок тільки двічі на рік. Його «адреса» — тропічні
широти, над прикордонними між материками й океанами районами
Землі. Особливо завзято і старанно вони дмуть на берегах Індійського
океану, наприклад на півострові Індостан.
4. Циклони й антициклони.
Розповідь учителя.
Важливу роль у переміщенні повітряних мас грають циклони й ан-тициклони. Циклон — це область пониженого атмосферного тиску.
Він утворюється в результаті «повітряних боїв» між масами повітря
з різними властивостями і являє собою величезний повітряний ви -хор. Циклон приносить хмарну погоду й опади.
Повною протилежністю циклона є антициклон, на це вказує і його
назва — префікс «анти» означає «протилежність».
— Яка протилежність циклона?
Правильно — область високого тиску з ясною погодою і відсутніс-тю опадів.
Саме про наближення циклонів і антициклонів «попереджає» ба-рометр.
5. Вивчення вітрів. Будова флюгера й інших приладів, що викорис ­
товуються для вимірювання вітру.
Розповідь учителя.
Вітер — одна з погодних складових, спостережених і вивчених
метеорологічними службами. На метеостанціях ведуть постійні спо -стереження за напрямком, швидкістю і силою вітрів. У приземних
шарах атмосфери з цією метою використовують флюгер або більш
досконалі прилади, наприклад анеморумбометр. Установлюють їх
на відкритому місці на певній висоті. Найважливіші частини флюгера — стержень, флюгарка, пластина. За відхиленням пластини мож-на визначити силу вітру. Флюгарка вільно обертається на стержні
і гострим кінцем завжди спрямована проти вітру.
Коли йдеться про напрямок вітру, мається на увазі сторона гори-зонту, звідки він дме. Напрямок і визначає назву вітру. Наприклад,
вітер, який дме з півдня, називається південним та ін. У різних ра -йонах Землі переважають вітри з різними напрямками. Напрямок
вітру змінюється не тільки в просторі, але і в часі, наприклад уліт -ку на більшій частині території України переважають західні вітри,
а взимку — східні.
6. Поняття про розу вітрів.
Розповідь учителя.
Роза вітрів є графіком, що складається з восьми відрізків, що пере-тинаються між собою і вказують основні й проміжні сторони горизонту.
На відрізках рози вітрів відкладається кількість днів, протягом яких
переважав певний напрямок вітру, а потім усі показники поєднуються
суцільною лінією. Роза вітрів унаочнює уявлення щодо повторюваності
вітрів різних напрямків у даній місцевості за певний період часу.
Географічний практикум.
За даними своїх спостережень за погодою побудуйте розу вітрів за
місяць. Визначте, які вітри переважали у вашій місцевості в цей пе -ріод, яку погоду вони обумовили.
7. Поняття про швидкість і силу вітру. Шкала Бофорта.
Повідомлення учня.
Найсильніші вітри на земній кулі відзначаються на антарктично-му континенті. Холодне повітря зумовлює появу тут постійних і дуже
сильних вітрів, особливо взимку, коли їхня середня добова швидкість
може перевищувати 40 м/с, а в окремі моменти — 60 м/с. Далеко не
кожен автомобіль може розвити таку швидкість. Нагадаємо, що вже
при швидкості 30 м/с вітер класифікується як ураганний. Разом із
низькими температурами повітря ці вітри створюють надзвичайно
суворі природні умови в Антарктиді.
8. Значення вітру і його використання людиною.
Розповідь учителя.
— Яке значення вітрів?
Переміщаючись на величезні відстані, вітри переносять тепло і во-логу, перемішують води у Світовому океані, беруть участь у процесі
формування різних форм рельєфу. Вітер несе з міст забруднене про -мисловими підприємствами й автомобілями повітря.
Основним достоїнством вітру є його повсюдне поширення і неви-черпність, тому люди здавна використовували його енергію. Нада -вати руху вітрильному судну, переміщати сухопутні вітрильні віз -ки — буєра, примушувати обертатися вітродвигуни — це далеко не
повний перелік «професій» вітру. Ще в Стародавньому Єгипті вико -ристовували вітряні двигуни для подавання води на поля. Вітер нада -вав руху жерновам млинів, що змелювали зерно на борошно. У наш
час енергія вітру використовується для вироблення електроенергії.
Особ ливо широкого розвитку це набуло в одній із країн Західної Єв -ропи — Нідерландах. В Україні вітрова станція побудована в Криму,
поблизу озера Донузлав. На жаль, поки що енергія вітру використо -вується недостатньо.
Є і негативні моменти в діяльності вітрів: сильні вітри на морях
неодноразово спричиняли аварії кораблів, на суходолі знищували
насадження, руйнували цілі населені пункти. Вітер катастрофічної
сили — одне із найнебезпечніших для людини явищ природи. Пам’я-таєте казкову повість О. Волкова «Чарівник Смарагдового міста»? Усі
пригоди в ній починаються з того, що будиночок, який являв собою
фургон, знятий із коліс, разом із дівчинкою Еллі і песиком Тотошкою
був підхоплений степовим ураганом й опинився в дивній країні Же -вунів. У цій історії не так уже багато вимислу. Неодноразово відзна -чалися випадки, коли вітер піднімав у повітря автомобілі й автобуси,
виривав із корінням вікові дерева, валив підйомні крани.
Із величезною швидкістю рухається повітря всередині невеликих,
але надзвичайно потужних вихорів — смерчів. В Америці, де вони
є досить поширеним явищем, ці вихори дістали назву торнадо. Як
пилосос, вихор діаметром понад сто метрів «усмоктує» пісок, ґрунт,
плоди дерев, дрібні предмети. Нерідко трапляються випадки, коли
смерч піднімає в небо воду з водойм із живими організмами, що жи -вуть там. У результаті випадали «дощі» із жаб, оселедців. Швидкість
повітря в такій повітряній «каруселі» іноді досягає швидкості паса -жирського літака.
Із метою запобігання наслідків таких вітрів людині необхідно їх
вивчати, навчитися вірогідно прогнозувати їхнє формування і розви -ток. Особливо важливим це є для діяльності авіаційного і морського
транспорту, сільського господарства.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ
Бесіда.
1) Намалюйте схему утворення нічного бризу.
2) Поясніть причини його утворення на берегах водойм.
Географічний практикум.
Учені стверджують, що на окраїнах великих міст можна спостері-гати «міський» бриз, який завжди дме від міських окраїн до центра.
Поясніть утворення цього вітру, складіть ланцюжок логічно-наслід-кових зв’язків.
З р а з о к: центральна частина міста — скупченість будинків —
скупчення автомобілів — спалювання палива — підвищення темпе -ратури — область низького тиску — вітер.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
Учитель узагальнює відповіді учнів.
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1) Опрацювати відповідний параграф підручника.
2*) Виразіть швидкість слабкого вітру (3—5 м/с), сильного вітру
(10—12 м/с), шторму (20 м/с) й урагану (понад 30 м/с) через
швидкість людини при ходьбі (5 км/год), під час бігу (15—
20 км/год); через швидкість руху леопарда (100 км/год), швид -кість спортивного автомобіля (200 км/год). Урахуйте, що в одно -му кілометрі 1000 метрів, а в одній годині 3600 секунд. Чи можна
стверджувати, що людина біжить швидше за слабкий вітер, але
повільніше за сильний вітер, а леопард може мчати, як ураган?
Категорія: Географія 6 клас | Додав: uthitel (24.01.2014)
Переглядів: 2721 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: