УРОК № 35 Тема. Теплові пояси. - Географія 6 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Географія 6 клас

УРОК № 35 Тема. Теплові пояси.


УРОК  №  35
     Тема.      Теплові    пояси.
     Мета:     формувати     знання     про      обертання     Землі      навколо      Сонця,    
познайомити     з     тропіками      і     Полярними     колами,      дати     уяв -лення      про      жаркий,      помірні     і     холодні      теплові      пояси      Землі,    
їх      місце     розташування      й     особливості,     формувати     знання    
про     закономірності    в    розподілі    середньорічних    темпера-тур      на     планеті;      розвивати      просторове      уявлення;      вихову-вати    розуміння     важливості    географічних    знань.
     Тип уроку:     комбінований.
     Обладнання:     підручник      географії,      атлас,      глобус     Землі,     карта      півкуль,     
кліматична    карта.
Структура      уроку
     I.    Організаційний    момент
     II.    Актуалізація     опорних     знань     і    вмінь     учнів
    III.    Мотивація     навчальної    та    пізнавальної    діяльності
     IV.    Вивчення    нового    матеріалу
     V.    Закріплення     нових     знань     і    вмінь     учнів
    VI.    Підсумок    уроку
    VII.    Домашнє     завдання
ХІД     УРОКУ
I.  ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ  МОМЕНТ
II.  АКТУАЛІЗАЦІЯ  ОПОРНИХ  ЗНАНЬ  І  ВМІНЬ  УЧНІВ
Гра «Шапка запитань».
Учні одержали випереджальне — завдання підготувати по одному
запитанню, яке стосується пройденого матеріалу теми «Атмосфера».
Учитель збирає записки із запитаннями в «шапку», потім учні по чер­
зі витягують записки і відповідають на запитання. Якщо хтось з учнів
не може дати відповідь, то це робить автор запитання.
Зразок запитань.
1)   Від чого залежить температура повітря в приземному шарі ат­
мосфери?
2)   Розкажіть про будову термометра.
3)   Де потрібно встановлювати термометр? Чому?
4)   Як змінюється температура протягом доби?
5)   Який місяць найхолодніший на території України?
Бесіда.
1)   Що ви знаєте про тропічні широти?
2)   Чому  за  полярними  колами  спостерігаються  низькі  темпера­
тури?
III.  МОТИВАЦІЯ  НАВЧАЛЬНОЇ  ТА  ПІЗНАВАЛЬНОЇ  ДІЯЛЬНОСТІ
Вступне слово вчителя.
Ви вже маєте знання про паралелі і географічну широту. Чотири
паралелі  —  Північний  і  Південний  тропік,  Північне  і  Південне  по ­
лярне коло — мають особливе значення. Місце розташування цих уні­
кальних умовних ліній пов’язано з обертанням Землі навколо Сонця
і зміною  видимого  шляху  нашого  світила  над  горизонтом.  Сьогодні
ми більш докладно розглянемо ці лінії, що відіграють роль своєрід ­
них кордонів між тепловими поясами Землі.
IV.  ВИВЧЕННЯ  НОВОГО  МАТЕРІАЛУ
1.     Річне    обертання    Землі     навколо     Сонця.
Розповідь учителя.
Земля обертається навколо Сонця. Одне обертання вона здійснює
за 365  днів і 6 годин. Земна вісь розташована під кутом 66 °33´  до пло­
щини орбіти, тому майже весь рік то Північна півкуля одержує біль­
ше  сонячного  тепла,  то  Південна.  Вирушимо  в  подорож  довжиною
в рік і звернемо увагу на положення Сонця над екватором, тропіками
і полярними колами.
Почнемо із зими. 22  грудня Сонце розташоване в зеніті, тобто під
кутом 90°, над Південним тропіком — це паралель 23°27′ пд. ш. Пів­
денний  тропік  —  це  крайня  південна  межа,  де  Сонце  можна  поба ­
чити  в  зеніті,  а  сонячні  промені  можуть  прямовисно  надходити  на
земну  поверхню.  22 грудня  в  Південній  півкулі  найдовший  день,
а в нашій  —  Північній  —  найдовша  ніч.  У  наших  краях  у  цей  час
зима,  а  в  Південній  півкулі  —  літо.  Але  надзвичайне  явище  від ­
бувається  за  полярними  колами  —  у  районах  із  географічною  ши ­
ротою  понад  66 °33′  і  більше:  у  районі  Південного  полярного  кола
Сонце  не  заходить  за  горизонт  —  це  явище  називається  полярний
день, а в районі Північного полярного кола воно не сходить — це по­
лярна ніч. 22 грудня називають днем зимового сонцестояння. У цей
день  Сонце  начебто  «робить  зупинку»  на  своєму  видимому  шляху
над  горизонтом,  і  в  наступні  тижні  його  спостерігають  у  зеніті  все
ближче  до  екватора.
Земля продовжує свій рух навколо Сонця, яке 21 березня розташо ­
ване в зеніті над екватором. У результаті цього кількість тепла і світ ­
ла, що одержують Північна і Південна півкулі, приблизно однакова.
21 березня  —  це  весняний  день,  коли  день  дорівнює  ночі,  тому  він
і   називається день весняного рівнодення. У наступні тижні в Півден­
ній півкулі зменшується світловий день. 22 червня, у день літнього
сонцестояння, тут спостерігається найкоротший день, а в Північній
півкулі — найдовший. У цей день Сонце розташоване в зеніті над Пів ­
нічним тропіком — це паралель 23°27′ пн. ш. На південь від цієї умов­
ної лінії Сонце в зеніті не буває. 22  червня на Північному полярному
колі — полярний день, а в районі Південного — полярна ніч. Через
три місяці — 23  вересня — Сонце знову розташоване в зеніті над еква­
тором. Це день осіннього рівнодення, тривалість дня знову дорівнює
ночі, а обидві півкулі одержують однакову кількість сонячного тепла.
На простому прикладі розглянемо, як відбувається обертання Зем­
лі навколо Сонця і змінюється освітленість Північної і Південної пів ­
куль. Розташуємо глобус поблизу від лампи, що горить, і будемо обер­
тати  його  навколо  лампи  проти  годинної  стрілки.  Увесь  звернений
бік до лампи глобуса освітлений. Спробуємо знайти таке положення
глобуса, щоб межа світла і тіні проходила одночасно через обидва по ­
люси. Таке положення щодо Сонця Земля має в дні весняного і осін ­
нього рівнодення. Обертаючи глобус навколо осі, легко помітити, що
в цьому положенні тривалість дня повинна дорівнювати ночі, і при ­
тому одночасно в обох півкулях — Північній і Південній.
Застромимо шпильку перпендикулярно до поверхні глобуса в таку
точку екватора, щоб вона своєю голівкою була спрямована прямо на
лампу. Тіні від цієї шпильки ми не побачимо. Це означає, що для жи ­
телів  екватора  Сонце  опівдні  розташоване  в  зеніті,  тобто  перебуває
прямо над головою.
Тепер рушимо з глобусом навколо лампи проти годинникової стріл ­
ки і «пройдемо» чверть нашого колового шляху. При цьому необхідно
пам’ятати, що при річному русі Землі навколо Сонця напрямок її вісі
весь час залишається незмінним.
При такому положенні глобуса ми побачимо, що Північний полюс
освітлений лампою (Сонцем), а Південний полюс перебуває в темряві.
Саме в такому положенні перебуває Земля, коли в Північній півкулі
літо,  а  в  Південній  півкулі  —  зима;  там  у  цей  час  сонячні  промені
падають на земну поверхню більш похило.
Пройдемо ще чверть кола. Тепер глобус зайняв положення, прямо
протилежне весняному. Знову межа дня і ночі проходить через обидва
полюси, і знову тривалість дня на всій Землі дорівнює ночі. Це день
осіннього рівнодення.
Неважко  переконатися,  що  в  цей  день  на  екваторі  Сонце  опівдні
розташоване  знову  в  зеніті,  і  його  промені  падають  прямовисно  на
земну поверхню. Отже, для жителів екватора Сонце перебуває в зеніті
два рази на рік: під час весняного й осіннього рівнодення.
Пройдемо ще чверть кола. Глобус (Земля) буде розташований з ін ­
шого боку від лампи (Сонця). Тепер Північний полюс перебуває в тем ­
ряві, а Південний — освітлений Сонцем. Південна півкуля отримує
більше  сонячного  тепла,  ніж  Північна.  На  північній  половині  Зем ­
лі  — зима, а на південній — літо. Це положення Земля займає в день
зимового сонцестояння. У цей час на південному тропіку Сонце в зені­
ті, тобто його промені падають прямовисно. Це найдовший день у Пів­
денній півкулі і найкоротший — у Північній.
Здолавши ще чверть кола, ми повертаємося до вихідного положення.
Виконаємо ще один цікавий дослід: не будемо нахиляти вісь глобу­
са,  а  розташуємо  її  перпендикулярно  до  підлоги.  Якщо  ми  пройдемо
тим же самим шляхом із глобусом навколо лампи, то переконаємося,
що в цьому випадку на всій Землі цілий рік буде тривати рівнодення.
У наших широтах стояли б вічні весняно­осінні дні, і не було б різких
переходів від теплих до холодних місяців. Усюди (крім, звичайно, самих
полюсів) Сонце сходило б точно на сході о 6  годині ранку за місцевим
часом, піднімалося опівдні завжди на ту саму для даного місця висоту
і заходило  б точно на заході о 6 годині вечора за місцевим часом.
Таким  чином,  завдяки  рухові  Землі  навколо  Сонця  і  незмінному
нахилу земної осі до площини її орбіти відбувається зміна пір року.
Цим же пояснюється і те, що на Північному і Південному полюсах
день  і  ніч  тривають  по  півроку,  а  на  екваторі  протягом  усього  року
день дорівнює ночі.
2.     П’ять    теплових    поясів    Землі.
Розповідь учителя.
Обертання  Землі  навколо  Сонця  і  послідовна  зміна  кута  падіння
сонячних променів є причиною звичної для нас — жителів помірних
широт — зміни чотирьох пір року. Цей порядок є незмінним рік у рік:
холодна  сніжна  зима,  за  нею  тепла  квітуча  весна,  потім  спекотли­
ве  зелене  літо  і  прохолодна  золота  осінь.  Але  чотири  пори  року  ха ­
рактерні  не  для  всієї  території  Землі.  Нам  важко  це  уявити,  але  на
Землі є райони, де зими, у нашому розумінні, не буває — тут навряд
чи  побачиш,  як  падає  сніг,  зате  цілий  рік  буяє  рослинність.  Є  й ін ­
ші  крайнощі  —  райони,  де  протягом  усього  року  сніг  і  крига  є  нео­
дмінною частиною пейзажу, а рослини важко знайти навіть улітку.
У  чому ж  причина  цих  явищ  і  де  розташовані  ці  райони?  Причина
вам уже є  зрозумілою — різний кут падіння сонячних променів, що
обумовлює  розходження  в  кількості  одержуваного  сонячного  тепла
залежно від географічної широти, а ці райони цікаві тим, що обмеже ­
ні тропіками і полярними колами.
(Учитель продовжує розповідь, використовуючи кліматичну кар ­
ту.) Лінії, що з’єднують точки з однаковою середньорічною темпера ­
турою,  називаються  ізотермами.  Зверніть  увагу,  що  розташування
ізотерм  подібне  до  розташування  паралелей.  Тому  говорять  про  за ­
лежність температури повітря від широти.
Між Північним і Південним тропіками, з обох сторін екватора, со­
нячні  промені  падають  прямовисно  або  під  великим  кутом  і  нагрі­
вають земну поверхню. Тепер зрозуміло, чому протягом усього року
тут спекотно, а середньорічна температура, як правило, від +20  °С до
+26  °С? Цілком зрозумілою є і назва території, що розташована між
Північним і Південним тропіками,— жаркий тепловий пояс.
На  південь  від  Північного  тропіка  і  на  північ  від  Південного  роз­
ташовані  два  помірні  теплові  пояси  —  північний  і  південний.  Сон ­
це  тут  у  зеніті  не  буває,  зате  значно  змінюється  його  висота  над
горизонтом  протягом  року,  що  обумовлює  велику  амплітуду  коли ­
вань температури і зміну зими, весни, літа й осені. Помірні теплові
пояси  одержують  менше  сонячного  тепла,  ніж  жаркий  пояс,  тому
температури  тут  значно  нижче.  Узимку  вони  можуть  опускатися
до  –15 °С  і  нижче,  а  влітку  підніматися  до  +25  °С  і  вище.  Середньо­
річна  температура  в  помірному  поясі  складає  від  +20  °С  до  –0   °С.
 Знижується  вона  з  наближенням  до  меж  цих  поясів  —  Північного
і  Південного  полярних  кіл.
За полярними колами простяглося «царство льоду і снігу» — пів­
нічний  і  південний  холодні  теплові  пояси.  Улітку  кут  падіння  со­
нячних  променів  тут  мінімальний,  до  того  ж  частина  променів
відбивається льодовим і сніговим покривом, і земна поверхня не на ­
грівається.  Узимку  Сонце  не  показується  над  горизонтом  від  однієї
доби  до  176  діб —  майже  півроку!  Протягом  усього  року  тут  спосте­
рігаються  низькі  температури  повітря,  як  правило,  значно  нижче
0 °С. Тільки короткого полярного літа температура може перевищити
позначку в  0 °С. На території холодних теплових поясів розташовані
обидві «верхівки» Землі — Північний і Південний полюси.
V.  ЗАКРІПЛЕННЯ  НОВИХ  ЗНАНЬ  І  ВМІНЬ  УЧНІВ
Бесіда.
1)   Що таке тропіки і полярні кола?
2)   Що таке полярний день? Де і чому його можна спостерігати?
Географічний практикум.
Заповніть таблицю «Характеристика теплових поясів».
Назва
Особливості розта­
шування, межі
Кут падіння сонячних променів
і кількість одержуваного тепла
Температу­
ра повітря
Жаркий
Помірні
Холодні
VI.  ПІДСУМОК  УРОКУ
Учитель узагальнює відповіді учнів, вибірково перевіряє заповнені
таблиці.
VII.  ДОМАШНЄ  ЗАВДАННЯ
1)   Опрацювати відповідний параграф підручника.
2*)  Високі температури повітря, широта даної ділянки земної по­
верхні,  кут  падіння  сонячних  променів  складає  менше  30 °,
низькі  температури  повітря,  кут  падіння  сонячних  променів
складає більше 60 °. Визначте, де тут причини, а де наслідки.
3*)  Уявіть, що вісь обертання Землі розташована під прямим ку­
том до площини орбіти. Як ви вважаєте, до яких наслідків це
може  привести?  Зверніть  увагу  на  зміну  пір  року,  тривалість
дня і ночі, полярний день і полярну ніч.

Категорія: Географія 6 клас | Додав: uthitel (04.01.2015)
Переглядів: 1620 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: