УРОК № 33 Тема. Значення атмосфери та її охорона. - Географія 6 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Географія 6 клас

УРОК № 33 Тема. Значення атмосфери та її охорона.


УРОК  №  33
     Тема.      Значення    атмосфери    та    її     охорона.
     Мета:     закріпити      знання     про      склад      і     будову     атмосфери,      дати    
уявлення    про     значення    повітряної     оболонки    для     життя     на    
Землі,     познайомити     з     причинами     і     наслідками     забруд-нення      атмосфери;      розвивати      географічне      мислення;     ви-ховувати     розуміння      важливості     охорони     атмосферного    
повітря.
     Тип уроку:     комбінований.
     Обладнання:     підручник,     дані     про     забруднення    атмосфери.
Структура      уроку
     I.    Організаційний    момент
     II.    Актуалізація     опорних     знань     і    вмінь     учнів
    III.    Мотивація     навчальної    та    пізнавальної    діяльності
     IV.    Вивчення    нового    матеріалу
     V.    Закріплення     нових     знань     і    вмінь     учнів
    VI.    Підсумок    уроку
    VII.    Домашнє     завдання
ХІД     УРОКУ
I.  ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ  МОМЕНТ
II.  АКТУАЛІЗАЦІЯ  ОПОРНИХ  ЗНАНЬ  І  ВМІНЬ  УЧНІВ
Географічний диктант.
Учитель  об’єднує  учнів  за  рядами  у  три  варіанти.  У  кожному  ва-ріанті певному шару атмосфери відповідають конкретні цифри. На -приклад:  тропосфера  —  1,  2,  3;  стратосфера  —  4,  5,  6;  верхні  шари
атмосфери — 7, 8, 9.
1)   Тут розташований озоновий шар.
2)   Тут  із  висотою  температура  знижується  на  6 °  через  кожні
1000 м.
3)   Тут міститься майже вся водяна пара атмосфери.
4)   Сюди піднявся О. Піккар зі своїм асистентом.
5)   Ця оболонка поступово переходить у безповітряний простір.
6)   Тут проходять траси пасажирських літаків.
7)   Атмосфера тут настільки розріджена, що іноді верхню частину
цього шару називають відкритим космосом.
8)   Тут зосереджено близько 85 % повітря атмосфери.
Бесіда.
Що ви можете розповісти про кожне з наведених понять: атмосфе-ра; вуглець; смоґ; метеор; вихлопні гази; озонові діри.
III.  МОТИВАЦІЯ  НАВЧАЛЬНОЇ  ТА  ПІЗНАВАЛЬНОЇ  ДІЯЛЬНОСТІ
Вступне слово вчителя.
Цю оболонку іноді називають «п’ятим» або «повітряним океаном»,
а вам вона відома під назвою атмосфера. Сьогодні ми більш докладно
вивчимо цю дивовижну оболонку, довідаємося про те, як вона «обе -рігає» живі організми від сонячного випромінювання і низьких тем -ператур. Це необхідно для того, щоб зрозуміти, наскільки важливою
є атмосфера і як діяльність людини може вплинути на її стан і влас -тивості.
IV.  ВИВЧЕННЯ  НОВОГО  МАТЕРІАЛУ
1.     Атмосфера    і    життя     на    Землі.
Розповідь учителя.
«Необхідно, як повітря!» — ви, напевно, часто чули цей вислів? Так
говорять, коли відчувають нагальну потребу в чому-небудь.   Дійсно,
якщо без води людина може прожити кілька діб, то без повітря — лі -чені хвилини. Але це лише маленький штрих характеристики повіт -ряної оболонки Землі.
Атмосфера відіграє вирішальну роль у забезпеченні умов існуван-ня  рослин  і  тварин  на  Землі.  Рослини  використовують  повітря  для
процесу  фотосинтезу,  люди  і  тварини  для  дихання.  Великим  є  зна -чення повітряної оболонки у світовому кругообігу води в природі та
інших процесах і явищах, які відбуваються на Землі.
Стан атмосфери визначає кліматичні умови на планеті. Повітряна
оболонка  ніби  «зігріває»  Землю,  утримуючи  тепло  біля  її  поверхні,
у результаті середня температура повітря в приземних шарах підви-щується.  Цю  властивість  атмосфери  називають  «парниковим  ефек-том»,  причиною  його  виникнення  є  присутність  в  атмосфері  вугле -цю і  водяної пари. Ці складові повітряної оболонки можна порівняти
із  целофановою  плівкою,  що  пропускає  сонячні  промені,  які  надхо -дять на Землю, й утримує тепло біля її поверхні.
—  До  яких  наслідків  для  планети  могла  б  призвести  відсутність
«парникового  ефекту»?  Урахуйте,  що  середня  температура  повітря
на Землі складає +15 °С.
Повітряна оболонка не дає Землі «охолонути» вночі і «перегріти-ся» вдень. На Місяці, де атмосфера відсутня, денна температура дося -гає +120 °С, а неймовірно холодною місячною ніччю вона опускається
до –160  °С.
Місяць багато чого може «розповісти» про те, який би вигляд мала
Земля без повітряної оболонки. В умовах відсутності повітря (вакуу -му) не поширюються звукові хвилі, тому на Місяці панує безмовність.
Небо тут темне, і зорі можна спостерігати навіть удень. Без атмосфери
і на нашій планеті панувала б мертва тиша під чорним куполом неба,
засіяним зорями. Її безжиттєвий спокій порушували б падіння метеор-них тіл — осколків комет й астероїдів.
На щастя, атмосфера захищає планету від впливу космосу. У щіль-них шарах атмосфери згоряє більшість метеорних тіл. У цьому легко
переконатися,  спостерігаючи,  як  ці  космічні  посланці  «вогненною
стрілою»  простромлюють  нічне  небо.  «Дивися,  зірка  впала»,—  го -ворять  люди,  хоча  насправді  вони  бачили  явище,  яке  називається
метеор.
Метеорні тіла розміром із піщину або горошину рухаються в кос-мічному просторі з величезною швидкістю. Потрапляючи до щільних
шарів повітряної оболонки Землі, вони розжарюються і, пролетівши
кілька кілометрів, на висоті від 100 до 80 км згоряють. Чим більшим
за розмірами є метеорне тіло, тим сильнішим і тривалішим є світіння.
У ясну безмісячну ніч можна побачити понад 10 метеорів за годину,
іноді  спостерігають  «метеоритний  дощ».  Такі  «дощі»  найрясніше
«проливаються» на Землю в серпні і вересні, у цей час можна спосте -рігати до 100 і більше метеорів за годину.
Малі тіла Сонячної системи — залізні, кам’яні і залізокам’яні — не
згоряють, а тільки оплавляються в атмосфері, і їхні залишки падають
на Землю. Такі тіла називають метеоритами.
Деякі  метеорити  настільки  великі  за  розмірами,  що  залишають
після падіння на поверхні Землі глибокий слід у вигляді поглиблен -ня з положистими схилами — кратера. Довкола нього можна знайти
осколки метеорита. Це безцінний матеріал для наукових досліджень
і  відкриттів.  Так,  наприклад,  у  складі  метеоритів  учені  виявляють
алюміній,  залізо,  кальцій  та  інші  розповсюджені  на  Землі  хімічні
елементи, що підтверджує теорію про єдність походження Землі й  ін -ших небесних тіл.
Зверніть увагу на характерні ознаки метеоритів, можливо, вам по-щастить знайти один із них: 1) кутаста, неправильна форма; 2) згла-джені виступи; 3) наявність ямок; 4) покриті тонкою, як яєчна шка -ралупа, чорною кіркою плавлення.
Повідомлення учня.
Метеори і боліди.
Метеор — це атмосферне явище, а не предмет. Це спалах у верхніх
шарах атмосфери. Причому, метеорами прийнято вважати лише такі
спалахи, які за яскравістю не перевищують світіння Венери — їх да -ють метеорні тіла масою декілька грамів. Спалахи більш великих (або
більш швидких) тіл набагато яскравіші, і їх іменують не метеорами,
а болідами.
В основі майже всіх стародавніх описів болідів і метеорів лежать
зорові образи. Слов’яни зіставляли боліди (точніше, їх небесний слід)
зі змієм, стовпом або списом. Литовці тлумачили падаючі зорі як зо -лоту  нитку  чарівниці,  китайці  —  як  вогненних  драконів.  Можна
припустити,  що  падіння  яскравих  великих  болідів  породило  і  дав -ньогрецький  міф  про  сина  Геліоса  —  Фаетона,  який  не  впорався  із
сонячною колісницею й упав на землю, а також легенди про Змія Го -ринича — вільно літаючого в піднебессі.
2.     Вплив     людини     на    атмосферу.
Розповідь учителя.
У результаті господарської діяльності людини, у першу чергу спа-лювання  палива,  кількість  вуглецю  в  повітряній  оболонці  зростає,
що спричинює посилення «парникового ефекту». Не поспішайте ра-діти,  що  холодна  зима  стане  недовгою,  а  тепле  літо  —   тривалішим.
Усі  наслідки  підвищення  середньої  температури  повіт ря  важко  пе-редбачити. Якщо вона підвищиться на кілька градусів, почнеться ак -тивне   танення льодовиків, підніметься рівень вод Світового океану,
станеться глобальна зміна клімату.
Спалювання палива призводить до ще одного небезпечного явища:
до атмосфери потрапляє сірка у вигляді сірчистого газу. Сполучаю -чись із водяною парою, сірка утворює сірчану кислоту, у результаті
випадають  кислотні  дощі,  які  руйнують  споруди,  підвищують  кис -лотність  ґрунтів,  що  призводить  до  зниження  їхньої  родючості;  не -гативно впливають на здоров’я людини.
Вивчення атмосфери показує, що «киснева подушка» людства за-бруднюється. Найбільших масштабів забруднення атмосферного по -вітря досягло у великих промислових центрах. Тут заводи і фабрики
викидають в атмосферу пил, сажу, кіптяву. Проблемою стає зроста -юча кількість автомобілів. Сажа і пил осідають на листях рослин, по -рушуючи процеси фотосинтезу.
Атмосфера  Землі  містить  озон  —  газ,  що  поглинає  частину  со-нячної  радіації.  Наприкінці  70-х  рр.  ХХ   ст.  в  атмосфері  були  ви -явлені ділянки зі зниженим умістом озону — «озонові дірки». Їхнє
утворення  пояснюється  як  природними,  так  і  техногенними  при -чинами.
3.     Охорона    атмосфери.
Розповідь учителя.
Для  захисту  атмосферного  повітря  від  забруднення  на  промисло-вих підприємствах будують очисні споруди, що вловлюють гази, пил,
дим,  кіптяву  і  сажу.  Ці  установки  дозволяють  не  тільки  захистити
атмосферу, але й використовувати речовини, що вловлюються, у ви -робництві, наприклад із газів — відходів виробництва, можна виго -товити азотну кислоту.
Є більш простий, випробуваний часом, а головне, доступний будь-якій
людині спосіб очищення повітря — садіння дерев і чагарників. Зелені
насадження є «живими пилососами», що збирають пил на своїх листах
і стеблах. Ділянка лісу в 1 км
2
 може зібрати до 3000  т пилу за рік. Пил
змивається дощем, і «пилосос» знову готовий до роботи. Можна сказати,
що зелені насадження прибирають за людиною те «повітряне сміття»,
яке вона створює в процесі своєї діяльності. Запам’ятайте, що краще за
всіх очищують атмосферу в’яз і бузок.
«Зелені  острівці»  прикрашають  міста  і  селища,  служать  місцем
відпочинку людей і середовищем життя тварин і птахів.
Рослини вилучають з атмосфери вуглець, а повертають кисень. Де-які рослини, наприклад сосна, кедр, цибуля, часник, мають і лікар -ські властивості: вони виділяють речовини, які знищують небезпеч -ні  для  людини  бактерії,  сприяють  зміцненню  людського  організму,
лікують деякі хвороби.
V.  ЗАКРІПЛЕННЯ  НОВИХ  ЗНАНЬ  І  ВМІНЬ  УЧНІВ
Бесіда.
1)   Визначте значення атмосфери для життя на Землі.
2)   Уявіть, що атмосфера зникла. До яких наслідків це може при-звести?
3)   Що спричинює забруднення атмосфери?
VI.  ПІДСУМОК  УРОКУ
Учитель узагальнює відповіді учнів, пропонує одному з них зроби-ти висновок.
VII.  ДОМАШНЄ  ЗАВДАННЯ
1)   Опрацювати відповідний параграф підручника.
2*)  Заповніть пропуски в логічних ланцюжках причинно-наслід -кових  зв’язків,  починаючи  від:  а)  вирубка  лісів   → загибель
життя  на  Землі;  б)  господарська  діяльність → підвищення
температури на Землі  → підвищення рівня Світового океану.

Категорія: Географія 6 клас | Додав: uthitel (04.01.2015)
Переглядів: 856 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: