УРОК № 29 Тема. Рельєф дна Світового океану. - Географія 6 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Географія 6 клас

УРОК № 29 Тема. Рельєф дна Світового океану.


УРОК  №  29   Тема.   Рельєф     дна  Світового    океану.
     Мета:         продовжити     формування     системи    знань     про     основні     фор -ми    рельєфу    Землі,    дати    уявлення    про     особливості     рельє -фу    дна     Світового    океану;    розвивати     уміння    користувати -ся    шкалою    глибини;    виховувати    інтерес     до    географії.
     Тип уроку:         комбінований     з    елементами     рольової    гри.
     Обладнання:         підручник      географії,      глобус     Землі,     карта      півкуль,      карта     
Світового     океану,     профіль      однієї      з     ділянок     дна      Світового    
океану.
Структура      уроку
     І.    Організаційний    момент
     ІІ.    Актуалізація     опорних     знань     і    вмінь     учнів
    ІІІ.    Мотивація     навчальної    та    пізнавальної    діяльності
     IV.    Вивчення    нового    матеріалу
     V.    Закріплення     нових     знань     і    вмінь     учнів.
    VІ.    Підсумок    уроку
    VIІ.    Додаткове     завдання
ХІД     УРОКУ
І.  ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ  МОМЕНТ
ІІ.  АКТУАЛІЗАЦІЯ  ОПОРНИХ  ЗНАНЬ  І  ВМІНЬ  УЧНІВ
Цей етап рекомендується провести за одним із запропонованих ва-ріантів.
ВАРІАНТ    І
Робота в групах.
Учитель об’єднує учнів у дві команди дослідників рельєфу Землі.
Одна  команда  —  фахівці  з  рівнинних  територій,  друга  —  гірських.
Учитель  пропонує  вибрати  з  переліку  прикметників  ті,  що  нале-жать  до  рівнин  (перша  команда  піднімає  руки)  і  гірських  районів
(друга команда піднімає руки). По ходу гри вчитель просить окремих
учнів-фахівців пояснити свій вибір.
Перелік:  суворі,  родючі,  захмарні,  оброблювані,  плоскі,  високі,
важкодоступні,  широкі,  круті,  небезпечні,  засніжені,  заселені,  без -людні, горбкуваті.
Після  обговорення  вчитель  запитує:  «А  якби  я  назвав  слово  під-водні, хто б із вас підняв руку?». Узагальнюючи результати, учитель
робить висновок, що підводними можуть бути як рівнини, так і гори.
ВАРІАНТ    ІІ
Евристична бесіда.
1)   Які внутрішні процеси ви знаєте?
2)   Як вони впливають на формування рельєфу?
3)   Чи  можна  стверджувати,  що  дія  внутрішніх  процесів  є  одна-ковою і на суходолі, і на дні Океану?
4)   Який висновок із вашої відповіді можна зробити?
ІІІ.  МОТИВАЦІЯ  НАВЧАЛЬНОЇ  ТА  ПІЗНАВАЛЬНОЇ  ДІЯЛЬНОСТІ
Вступне слово вчителя.
Тривалий  час  люди  не  мали  відомостей  про  максимальні  глибини
Світового океану, не мали уявлення і про рельєф його дна. Після сьо -годнішнього уроку ви, 12-річні діти, будете знати про рельєф дна Сві -тового океану більше, ніж учені Середньовіччя. Активне дослідження
океанічного дна розпочалося не так давно, у середині ХХ ст., коли були
розроблені і почали застосовуватися спеціальні методи досліджень.
IV.  ВИВЧЕННЯ  НОВОГО  МАТЕРІАЛУ
Рольова     гра     «Вивчення    дна     Світового    океану».
Вступне слово вчителя.
Ми  вирушаємо  в  подорож  Світовим  океаном  разом  із  капітаном
Немо,  ученим  П’єром  Аронаксом  і  китобоєм  Недом  Лендом.  Це  лі-тературні герої роману «Двадцять тисяч льє під водою», написаного
відомим письменником-фантастом Жулем Верном. Автор описує іс -нуючі  та  вигадані  морські  рослини  і  тварини,  дає  точні  описи  гео-графічних об’єктів. Крім того, Жуль Верн ніби зазирнув у майбутнє,
щоб описати, наприклад, широке використання підводних човнів для
вивчення океану.
Як  відомо,  герої  цього  твору  здійснили  кругосвітню  подорож  на
підводному  човні  «Наутілус».  Зараз  вони  самі  розкажуть,  що  вони
побачили під час подорожі.
Учитель представляє «капітана Немо», «П’єра Аронакса» і «Неда
Ленда». (Ці ролі можуть виконувати учні старших класів.)
П’єр Аронакс:
— Це зараз існують спеціальні судна і прилади для вивчення океа-ну і визначення його глибин, наприклад ехолот. Із науково-дослідних
судів цей прилад посилає звуковий сигнал, і за швидкістю поширення
звуку визначає глибини. В останні десятиріччя для дослідження дна
океану  використовуються  спеціальні  підводні  судна  —  батискафи.
Вони нагадують наш «Наутілус», але є більш досконалими, батиска -
фи здатні занурюватися на глибини в тисячі метрів, щоб досліджува -ти морське дно, вести його фотографування і кінозйомку. Проте, нам
із «Наутілуса» вдалося пересвідчитися в існуванні підводних рівнин
і гір. От як я написав про це у своїх спогадах: «Часом через нерівність
морського  дна  «Наутілус»  сповільнював  хід  і  сковзав  із  верткістю
кита у вузьких проходах між пагорбами. Траплялося, цей лабіринт
так заплутувався, що ставав непрохідним; тоді підводний корабель,
як  аеростат,  злітав  на  велику  висоту  і,  минаючи  перешкоду,  знову
продовжував свій біг у декількох метрах над рівнем дна. Захоплюю -че, чудове плавання! Воно нагадувало політ на повітряній кулі, із тією
лише  різницею,  що  «Наутілус»  сліпо  підкорювався  волі  штурмана.
Близько чотирьох годин вечора характер дна, укритого густим шаром
мулу,  почав  видозмінюватися.  Воно  ставало  більш  кам’янистим,  не -мовби засіяним конгломератами, базальтовим туфом, напливами лави
і сірчистих обсидіанів. Я подумав, що ми вступаємо в гористу смугу, що
займе місце нескінченної рівнини. І справді, у той час як «Наутілус»
робив свої еволюції, я помітив, що обрій на півдні перетинають високі
гірські  кряжі.  Їхні  вершини,  мабуть,  виступали  над  рівнем  океану.
Ґранітна стіна, очевидно, була підніжжям материка чи острова.
Я не припиняв своїх спостережень і вночі. «Наутілус» вольтижу-вав над масивами вулканічного походження, що захаращували оке -анське дно. Часом, ніби готуючись сісти, він ішов, притиснувшись до
його сірих масивів, потім раптом злітав на поверхню океану».
Капітан Немо:
—  Ви  знаєте,  що  я  не  ставив  за  мету  вивчення  океану,  корабель
служив  справі  звільнення  мого  народу.  Як  відомо,  справедливість,
зрештою, перемогла. І зараз я готовий надати «Наутілус» до ваших
послуг, щоб вирушити в подорож і розповісти про підводні гори і рів -нини.
Нед Ленд:
— Під час плавання мене більше цікавила можливість втечі, а не ці
підводні простори. Але сьогодні ми разом із капітаном Немо і П’єром
Аронаксом допоможемо вам вивчити дно Океану.
Капітан Немо:
—  Обробка  даних,  зібраних  нами,  дозволяє  виділити  три  основні
частини дна Світового океану, що відрізняються за глибиною і фор -мою. Це шельф, материковий схил і ложе океану з глибоководними
рівнинами (улоговинами), підводними хребтами й океанічними жо -лобами.
Нед Ленд:
—  Окраїну  океанів  займає шельф  (материкова  обмілина).  Це  до -сить рівні ділянки материків, затоплені водами Світового океану. Ще
під  час  першої  подорожі  ми  досить  добре  вивчили  цю  частину  дна.
(Про це йдеться у главі «Прогулянка підводною рівниною».) Ширина
шельфу складає від декількох метрів до 1500 кілометрів. Це приблиз-но десята частина дна океану. Глибина шельфу досягає 200 м. Особли-вий інтерес до шельфової зони обумовлений тим, що тут розробляють-ся родовища деяких рудних корисних копалин, наприклад олов’яних
руд, ведеться видобуток нафти. Крім того, саме тут, на межі океанів
і  материків,  видобувається  до  9/10 морських  продуктів  —  рибних,
рослинних та ін. Шельф змінюється материковим схилом.
Капітан Немо:
—  Материковий  схил  розміщується  на  глибині  від  200   до
2000  метрів,  він  займає  приблизно  десяту  частину  дна  океану
і   має  значний  нахил.  Тут  є  підводні  гори  та  рівнини,  але  за  свої-ми  розмірами  вони  невеликі.  Материковим  схилом  на  дно  океану
переміщаються великі маси уламкового матеріалу у вигляді зсувів
і   водогрязьових потоків. Усе це накопичується біля його підніжжя.
Материковий схил поступово переходить у ложе Світового
 
океану.
П’єр Аранакс:
— Ложе океану розташовується на глибинах понад 2000  м і займає
75 % його площі. Ложе включає три основні форми рельєфу, які від-різняються за формою і походженням. Найбільшу площу ложа займа-ють улоговини  (рівнини). Особливістю ложа є наявність підводних гір
і хребтів. Значно поширені і вулкани, яких більше, ніж на суходолі.
Це цілком зрозуміло, адже земна кора під океанами в 5—10  разів тон-ша, ніж під материками.
Підводні  гірські  хребти  утворюють  складну  і  єдину  світову  сис -тему  протяжністю  понад  60  тис.  км.  Це  в  півтора  рази  довше  кола
земної кулі, але трохи менше, ніж довжина нашої дивної подорожі.
Ми пропливли 20 тис. льє, а це складає близько 90  тис. км. Частина
гірських хребтів, що розташовуються в центральній частині океанів,
дістала  назву  серединно-океанічних.  Вони  розміщені  в  тій  частині
океанів, де літосферні плити розходяться в різні боки. Їхня відносна
висота складає 2—4  км, а ширина — до 2000  км. Сильно розчленова-ні  гребені  і  схили  хребтів  розбиті  численними  розламами.  Місцями
вершини виходять на поверхню, утворюючи острови.
Підводні  хребти  поділяють  дно  на  глибоководні  океанічні  улого-вини  (рівнини).  Середні  глибини  улоговин  сягають  5 км.  Їхнє  дно
зазвичай  покрите  осадовими  породами  (різними  видами  морських
відкладень). Поверхня більшості улоговин горбкувата з відносними
висотами до 1000 м. Над їхнім дном можуть підніматися окремі вул-кани. Іноді над поверхнею океану морські вулкани утворюють остро -ви, наприклад Гавайські острови в Тихому океані.
Глибоководні жолоби являють собою вузькі пониження дна Світо -вого океану завглибшки до 11 000  метрів. Зазвичай вони розташова-ні  на  окраїнах  океанів  і  характеризуються  підвищеною  сейсмічною
і вулканічною активністю. Наприклад, уздовж західної окраїни Ти -хого океану розташовується система жолобів. Найбільш глибоким із
них є Маріанський (11  022  м). Як правило, поруч із такими западина -ми розташовується система дугоподібно вигнутих островів, найбільш
відомі серед них — Курильські, Японські.
V.  ЗАКРІПЛЕННЯ  НОВИХ  ЗНАНЬ  І  ВМІНЬ  УЧНІВ
Завдання.
1).  Підніміть руку, коли почуєте неправильне твердження чи по-милку.
Виділяють три основні частини дна Світового океану, що відрізня-ються глибиною і формою: шельф, материковий схил і ложе океану.
Окраїна  океанів  зайнята  шельфом  чи  материковою  обмілиною,  що
сягає глибини 500  м. Шельф являє собою досить рівні ділянки мате-риків, затоплені водами Світового океану. На шельфі ведеться видо -буток  деяких  корисних  копалин.  Материковий  схил  розташований
на глибині від 200  до 2000  метрів, він має нахил до 90°. Ця частина
дна  океану  відрізняється  найбільшою  продуктивністю:  тут  більше
всього виловлюється риби, добувається морепродуктів. Ложе океану
розташовується на глибинах понад 10 000  м і займає 75 % площі дна
океану, у ньому виділяють глибоководні плоскогір’я, підводні хреб -ти  й  океанічні  жолоби.  Океанічні  жолоби  сягають  глибин  у  кілька
десятків кілометрів.
2)   Використовуючи «Фізичну карту півкуль» і шкалу глибин, ви -значте (приблизно), як змінюється глибина дна океану вздовж
однієї з паралелей. Намалюйте спрощений профіль дна Світо -вого океану.
VI.  ПІДСУМОК  УРОКУ
Учитель  повторює  визначення  понять  «шельф»,  «материковий
схил», «ложе океану».
VII.  ДОМАШНЄ  ЗАВДАННЯ
Опрацювати відповідний параграф підручника.

Категорія: Географія 6 клас | Додав: uthitel (03.11.2014)
Переглядів: 1323 | Рейтинг: 1.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: