УРОК № 28 Тема. Основні форми рельєфу Землі. Гори. Практична робота 6 - Географія 6 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Географія 6 клас

УРОК № 28 Тема. Основні форми рельєфу Землі. Гори. Практична робота 6


УРОК  №  28 Тема. Основні    форми    рельєфу Землі.    Гори. Практична    робота    6    
«Установлення     взаємозв’язків     між     будовою     земної     кори    
та     формами     рельєфу,     визначення     їхнього      геологічного    
часу»
     Мета:         поглибити      та     систематизувати     знання     учнів     про      основні     
форми    рельєфу    Землі;    розвинути     первинні    уміння    харак -теризувати     географічне      положення     гір     по     фізичній     кар -ті,     складати     їх      комплексну      характеристику;      виховувати    
творче    мислення.
     Тип уроку:         комбінований.
     Обладнання:         фізична    карта     півкуль,     фізична    карта     України,     ватман,     ко-льорові     маркери,    фотокартки    (слайди)    гірських     вершин.
Структура      уроку
     І.    Організаційний    момент
     ІІ.    Актуалізація     опорних     знань     і    вмінь     учнів
    ІІІ.    Мотивація     навчальної    та    пізнавальної    діяльності
     ІV.    Вивчення    нового    матеріалу
     V.    Практична     робота    6    «Установлення    взаємозв’язків    між    будовою    земної    
кори    та    формами    рельєфу,    визначення    їхнього     геологічного    часу»
    VI.    Закріплення     нових     знань     і    вмінь     учнів
    VII.    Підсумок     уроку
    VIII.      Домашнє    завдання
ХІД     УРОКУ
І.  ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ  МОМЕНТ
ІІ.  АКТУАЛІЗАЦІЯ  ОПОРНИХ  ЗНАНЬ  І  ВМІНЬ  УЧНІВ
Географічна розминка.
Учні ставлять один одному питання за фізичною картою півкуль,
визначаючи положення великих рівнин.
Подальша  робота  відбувається  за  одним  із  запропонованих  варі­
антів.
ВАРІАНТ    І
Географічний крос.
Закінчіть речення.
1)   Рівнини, абсолютна висота яких не перевищує 200  м, назива­
ються...  
205
2)   Вторинні рівнини утворюються на місці ... .
3)   Нанесеннями річок утворені такі рівнини, як ... .
4)   На території України найбільшими низовинами є ... .
5)   Гірські породи, що складають рівнини, мають, як правило, по ­
ходження ... .
ВАРІАНТ    ІІ
Гра «Вірю — не вірю»
Учням пропонується відповісти на запитання, що починаються зі
слів  «Чи  вірите  ви,  що... ».  Гра  може  проводитися  з  усім  класом  чи
в групах.  У  першому  випадку  учні  дають  стислі  відповіді,  у  друго ­
му — розгорнуті, аргументовані.
1)   Чи  вірите  ви,  що  в  Україні  велику  площу  займають  висо­
чини?
2)   Чи вірите ви, що деякі рівнини можуть утворюватися зі зруй­
нованих гір?
3)   Чи вірите ви, що всі рівнини на фізичній карті позначені зеле­
ним кольором?
4)   Чи вірите ви, що дно давнього моря може стати рівниною?
5)   Чи  вірите  ви,  що  у  формуванні  Придніпровської  низовини
«брала участь» річка Дніпро?
ВАРІАНТ    ІІІ
Проблемне запитання.
Як видно з «Фізичної карти України», майже вся територія нашої
країни рівнинна. Чим це можна пояснити?
ІІІ.  МОТИВАЦІЯ  НАВЧАЛЬНОЇ  ТА  ПІЗНАВАЛЬНОЇ  ДІЯЛЬНОСТІ
Вступне слово вчителя.
Володимир Висоцький в одній зі своїх пісень написав такі рядки:
«Лучше гор могут быть только горы, на которых еще не бывал». Ба ­
гато альпіністів стверджують, що немає нічого прекраснішого у сві­
ті,  ніж  застигла  краса  гірських  вершин.  І  попри  те,  що  альпіністів
у  горах  часто  спіткає  небезпека,  вони  знову  і  знову  прагнуть  під ­
корити  нові,  усе  більш  неприступні  висоти.  Чим  же  так  приваблю ­
ють  гори?  На  сьогоднішньому  уроці  ми  спробуємо  розкрити  деякі
таємниці  природи,  з’ясувавши,  як  утворюються  гори,  які  процеси
беруть  участь  у  їх  формуванні,  де  на  Землі  можна  побачити  найви ­
щі  гірські  вершини.
ІV.  ВИВЧЕННЯ  НОВОГО  МАТЕРІАЛУ
1.     Гори     та    їх     класифікація.
Робота з підручником.
Учні опрацьовують відповідний текст підручника.
Завдання.
1)   Дайте визначення поняття «гори» і запишіть його до зошитів.
2)   Складіть схематичний рисунок будови гори. Підпишіть на ньо ­
му підніжжя, вершину, схил.
3)   Побудуйте схему класифікації гір за висотою, утворенням, ві­
ком.
2.     Характеристика    окремих    гірських     систем.
Робота в групах.
Учитель об’єднує учнів у групи, знайомить їх із порядком роботи,
критеріями оцінювання.
Кожна  група  повинна  скласти  опис  певного  гірського  масиву  (за
вибором  учителя),  нарисувати  його  схематично  на  плакаті  та  в  ро ­
лях показати, дія яких процесів впливала або продовжує впливати на
формування цих гір.
Учитель у ході роботи коригує дії учнів навідними завданнями і за ­
питаннями.  Замість  висновку  можна  запропонувати  учням  скласти
вірш,  присвячений  горам,  у  стилі  «синквей»  (японське  складання
 віршів).
Зразок вірша.
КАРПАТИ
Круглі, зелені, горбисті.  
Ростуть, вражають, надихають.
Карпати дуже гарні.  
Завжди.
V.  ПРАКТИЧНА  РОБОТА  6 «Установлення  взаємозв’язків   
між  будовою  земної  кори  та  формами  рельєфу,  
визначення  їхнього  геологічного  часу»
Iнструктаж.
Ви вже знаєте, що поняття «рельєф» означає окремі нерівності по­
верхні літосфери. Знайомство з картою світу або окремого материка
дозволяє виділити на них дві основні форми рельєфу: гори й рівнини.
Ці форми рельєфу є характерними й для дна Світового океану.
За утворенням і віком виділяють первинні, і вторинні (структур­
ні) рівнини. Первинні рівнини складені морськими відкладеннями,
вони  утворилися  в  результаті  підняття  морського  дна,  наприклад
Східноєвропейська  рівнина.  Морські  відкладення  переважають
і в межах  Західносибірської  рівнини.  Вторинні  рівнини  формують­
ся наносами річок. Так, Амазонська низовина складена потужними
утвореннями,  що  нанесли  притоки  Амазонки.  Деякі  вторинні  рів ­
нини  були  колись  гірськими  спорудами,  але  в  результаті  тривалих
процесів  руйнування  відбулося  їхнє  вирівнювання.  До  вторинних
рівнин  також  належать  височини  й  плоскогір’я,  що  складаються
з горизонтальних  шарів  вулканічних  порід,  наприклад  плоскогір’я
Декан.
Найбільші  гірські  системи  утворюються  в  межах  зіткнення  літо­
сферних плит. При цьому одні гори в цей час продовжують «рости»
у результаті внутрішніх процесів, інші поступово «вмирають» — руй­
нуються  під  дією  зовнішніх  процесів,  на  місці  останніх  згодом  мо ­
жуть утворитися рівнини.
У ході виконання практичної роботи учні співставляють карти атла ­
су, заповнюють таблицю й у результаті доходять висновку, що давнім
платформам у рельєфі відповідають рівнини, а областям складчастос ­
ті,  як  правило,  нагір’я  й  гори  різної  висоти.  Завдання  № 2 спрямо ­
ване  на  виявлення  районів  суходолу,  де  проходять  сейсмічні  пояси
й у рельєфі їм відповідають гори. Воно виконується на розсуд учителя
найбільш підготовленими учнями. Завдання № 3  підводить учнів до
формулювання висновку.
Завдання.
1)   Використовуючи карту будови земної кори й фізичну карту сві ­
ту, визначте ділянки земної кори й великі форми рельєфу, які
їм відповідають. Заповніть таблицю (за зразком).
Ділянка
земної кори
Форми рельєфу Назва Геологічний час утворення
Давні платформи
Сибірська Плоскогір’я
(рівнина)
Середньосибір ­
ське
Докембрій — найдавні ­
ша ділянка земної кори,
утворення якої передувало
кембрійському періоду
Молоді платформи
Ділянка
земної кори
Форми рельєфу Назва Геологічний час утворення
Області складчастості
2)   На  контурній  карті  «Фізична  карта  світу»  позначте  штри­
хуванням  ті  райони  суходолу,  де  проходять  сейсмічні  пояси
й у рельєфі їм відповідають гори. Перелічіть найбільші гірські
системи,  що  опинилися  в  районах  розташування  сейсмічних
поясів.
3)   Виберіть із наведених ланцюжків причинно­наслідкових зв’яз­
ків правильний:
    стійкі, вирівняні ділянки земної кори  →→ платформи →→ рівни ­
ни суходолу й дна океану;
   рухливі  ділянки  земної  кори  →→ літосферні  плити →→ молоді
платформи →→ гори.
VI.  ЗАКРІПЛЕННЯ  НОВИХ  ЗНАНЬ  І  ВМІНЬ  УЧНІВ
Міні-практикум.
Позначте на контурній карті гірські системи світу.
Експрес-тестування.
1)   Українські Карпати та Кримські гори за висотою належать до
гір:
а)  високих;  б)   середніх;  в)   низьких.
2)   Найвищі гори світу:
а)  Кавказькі;  б)   Ґімалаї;   в)   Анди.
3)   Вершини молодих гір зазвичай:
а)  гострі;  б)   округлі;  в)   плоскі.
4)   Переважну частину території України займають:
а)  гори;  б)   плоскогір’я;  в)   рівнини.
5)   На фізичній карті гори зображують кольором:
а)  зеленим;  б)   жовтим;  в)   коричневим.
Творча лабораторія.
(Продовження роботи в групах.)
Зіставте карти «Будова земної кори» та «Фізична карта півкуль»
та визначте: а) гірські системи, що відповідають областям складчас ­
тості; б) період горотворення. Результати занесіть до таблиці.
Область складчастості Гірська система Період горотворення
VII.  ПІДСУМОК  УРОКУ
Заключне слово вчителя.
Рельєф поверхні Землі надзвичайно різноманітний. Найбільшими
формами рельєфу Землі є материки та западини океанів. На суходолі
та дні океану виділяють дві основні форми рельєфу: гори та рівнини,
які розрізняють за багатьма характеристиками: висотами над рівнем
моря, віком, способом утворення тощо. Територія України переважно
рівнинна. На заході країни розташовані середні за висотою гори Кар ­
пати, на півдні — Кримські гори.
VIII. ДОМАШНЄ  ЗАВДАННЯ
1)   Опрацювати відповідний параграф підручника.
2)   Скласти кросворд із п’яти­шести назв гір та гірських систем.
Додатковий матеріал до уроку.
— Вважається, що чим вище піднімаються гори, тим більше вони
руйнуються. Насправді висота гір залежить від виду гірських порід,
які  їх  складають,  та  швидкості  піднімання  (зростання  гір).  Гори,
складені нестійкими породами (піщаник та ін.), швидко руйнують­
ся  і,  незважаючи  на  їх  «молодий  вік»,  мають  округлі  вершини  та
є відносно  невисокими.  Гори,  складені  переважно  ґранітами,  мо­
жуть  здійматися  на  висоту  до  9000 м.  Згідно  з  розрахунками,  для
того щоб гори зруйнувалися та на їх місці утворилася рівнина, необ­
хідно близько 22 млн років.
— Найвищою горою суходолу є Еверест (8848  м), що дістала на­
зву  на  честь  керівника  індійської  топографічної  служби  англійця
Джорджа Евереста. Друга назва гори — Джомолунґма, переклада­
ється  як  «Богиня ­мати  світу»  або  «Мати  богів  Землі».  Але  за  від­
носною висотою найбільшою на Землі є не Джомолунґма, а згаслий
вулкан   Мауна­Кеа («Біла гора») на Гаваях. Якщо вимірювати її від
підводної основи (глибина понад 5  тис. м) до вершини, то загальна
висота Мауна­Кеа становить 10 203  м, із яких лише 4205  м височать
над рівнем моря.
Останнім часом виявили ще вищу гору  — 10 672  м, але її верши­
на показується над поверхнею води лише на 12  см під час відпливу.
Гора, розташована в Тихому океані поблизу Каролінських островів,
ще не має назви.
— «Дахом»  Америки  та  всієї  Західної  півкулі  вважають  гору
Аконкаґуа заввишки 6960 м, а найглибша улоговина (–392 м) Землі
розташована в Південно ­Західній Азії та зайнята Мертвим  морем.
— Із  давніх  часів  у  горах  жили  люди,  пристосовуючись  до  їх
складних  природних  умов.  Археологи  знаходять  малюнки  старо ­
давніх людей на висотах понад 3  тис. метрів.
— Стародавня столиця інків Мачу­Пікчу розташовувалася в Ан­
дах на вершині заввишки 6000 м. Сучасна столиця Мексики — Ме­
хіко лежить на висоті 2240  м, столиця Еквадору  — Кіто — на висоті
2818 м.  Із  давніх ­давен  горами  проходили  торговельні  шляхи,  на ­
приклад Великий шовковий шлях пролягав через Памір, а караван­
ний шлях з Індії до Тибету — через Ґімалії. Через знамениті альпій­
ські перевали Сен ­Готард і Сен ­Бернар йшли дороги, що сполучали
країни Європи. У ХІІІ–XVI ст. монахи одного з монастирів на пере ­
валі Сен ­Бернар вивели широко відому на сьогодні породу собак­ря­
тівників — сенбернарів. Вони розшукували заблукалих подорожніх
та рятували їх, зігріваючи своїм теплом.
В Андах на висоті 5000  м до наших часів збереглися ділянки Цар ­
ської  дороги,  побудованої  інками  ще  задовго  до  відкриття  матери­
ка  європейцями.  Довжина  цієї  вимощеної  дороги  складала  понад
5000 м, а ширина  — 8 м.
Гори  завжди  приваблюють  спортсменів,  туристів,  лижників.
У  1796 р.  була  вперше  підкорена  найвища  вершина  Альп  —  гора
Монблан (4807 м), і тоді вид спорту  — підняття на вершини, отри­
мав назву альпінізм. У 1953 р. житель Непалу Норгей Тенцинг і гро ­
мадянин Нової Зеландії Едмунд Хілларі підкорили «третій полюс»
Землі — Джомолунґму.

Категорія: Географія 6 клас | Додав: uthitel (03.11.2014)
Переглядів: 1301 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: