УРОК № 24 Тема. Вулканізм і явища,що його супроводжують. Практична робота 7 «Позначення і підписування на контурній карті найбі - Географія 6 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Географія 6 клас

УРОК № 24 Тема. Вулканізм і явища,що його супроводжують. Практична робота 7 «Позначення і підписування на контурній карті найбі


УРОК  №  24 Тема. Вулканізм і  явища,що його  супроводжують. Практична  робота  7  «Позначення  і  підписування на  контурній  карті  найбільших літосферних  плит,     сейсмічних     поясів,   вулканів,    гір,     рівнин» (продовження).
     Мета:         сформувати     знання    про     вулкани     й    гейзери,    дати    поняття     
про      причини     їх      утворення;     розвивати      спостережливість,     
образну      пам’ять;     виховувати     здатність     співпереживати.
     Тип уроку:         комбінований.
     Обладнання:         підручник      географії,      атлас,      схема      «Вулкан»,      схема      «Гей-зер»,     фізична     карта      півкуль,      ілюстрації      із      зображенням     
виверження     вулканів,    пластилін.
Структура      уроку
     І.    Організаційний    момент
     ІІ.    Актуалізація     опорних     знань     і    вмінь     учнів
     ІІ.    Мотивація     навчальної    та    пізнавальної    діяльності
     IV.    Вивчення    нового    матеріалу
     V.    Практична      робота     7      «Позначення     і      підписування     на     контурній      карті  
найбільших    літосферних     плит,    сейсмічних    поясів,    вулканів,    гір,     рівнин»    
(продовження)
    VI.    Закріплення     нових     знань     і    вмінь     учнів
    VII.    Підсумок     уроку
    VIII.      Домашнє    завдання
ХІД     УРОКУ
І.  ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ  МОМЕНТ
ІІ.  АКТУАЛІЗАЦІЯ  ОПОРНИХ  ЗНАНЬ  І  ВМІНЬ  УЧНІВ
Фронтальне опитування.
1)     Що    таке    тектонічні    рухи?
2)     Наведіть     докази     вертикальних      і     горизонтальних      рухів      земної    
кори.
3)     Де    поширені     землетруси?
4)     У     якому    стані    перебуває     речовина    мантії?
5)     Що    вам     відомо    про     зміну     температури    в    земній    корі?
6)     Що    таке    астеносфера     й    де    вона    розташована?
7)     Чому     виверження      вулканів     називають     грізним      явищем      при -роди?
Географічний практикум.
Побудуйте    логічний    ланцюжок,    що    зв’яже    земну     кору,     літосферні    
плити     й    зміни     вигляду     земної    поверхні,     викликані    землетрусами.
(Наприклад:     земна      кора     —     літосферні     плити      —     рух      літосферних    
плит     —     напруження     в     літосфері     —     розрядка     напруги      —     землетру-су    —    зміни     вигляду     земної    поверхні.)
ІІІ.  МОТИВАЦІЯ  НАВЧАЛЬНОЇ  ТА  ПІЗНАВАЛЬНОЇ  ДІЯЛЬНОСТІ
Вступне слово вчителя.
На     рубежі     І     і     ІІ     ст.     до     н.      е.      поет,     ім’я     якого      для      нас     залишилося      не-відомим,     написав      поему      «Етна».      Послухайте     уривок     із      неї:      «Одного     
разу    розверлися    етнейські     печери;     запалилася     велика    гора,    виплесну-лися    її     палаючі     безодні,     і    потоки    вогненної     лави    понеслися     широкими    
схилами,     заливаючи    все.     Блискавки    розгніваного    Юпітера    борознили    
ефір,     вихорі     темних      хмар     закрили     світле      небо.     Усе     горіло     —     і     луки,     
і     ліс,      і     пагорби,     і     гладкі     ниви,      і     навіть     люди.      Вогонь     поглинав     усе     на    
своєму     шляху.     Селища      загорялися     одне     за      одним.     Кожний     рятував     
своє    добро,    скільки     вистачало     сил     і    самовладання.    Усякий    хапав,    що    
було     самого     цінного,     і     кидався      навтьоки».     Яке      явище     описав     поет?
Так,     це     описано      виверження      вулкана      Етна.     Сьогодні     ви     довідаєтеся    
багато      нового     й     цікавого     про      вулкани      —     ці      вогнедишні     гори,     «казани     
з    вогненним,    розпеченим    варивом»    із     речовин,    що    складають     літосферу.
IV.  ВИВЧЕННЯ  НОВОГО  МАТЕРІАЛУ
1.     Магматизм.    Поняття     про     магматизм    і    його    різновид    —    вулканізм     
(поверхневий     магматизм).
Розповідь учителя.
Ви     вже      знаєте     про      існування      астеносфери,     саме     тут      відбувається    
утворення      магми     (у      перекладі      з     грецької     —     «густа     мазь»).     Високий    
тиск    приводить    до    того,    що    магма     тріщинами    піднімається    в    напрям -ку     до     земної     поверхні     й     може     тверднути      в     товщі      земної     кори     або      на    
поверхні    нашої     планети.
2.     Вулкан     —    бог     вогню.    Утворення    й    будова    вулканів.
Розповідь учителя.
Свою     назву      вулкани      дістали     за      іменем     бога      вогню      в     давніх     римлян.     
Це    не    дивно     —    вогнедишна     лава,    що    надходить     із     глибин    Землі     під    час    
вивержень,    заворожує     спостерігачів    своєю     міццю    й    неприборканістю.
Учитель    демонструє    схему     «Вулкан»     і    розповідає    про     будову    цього     
геологічного     утворення.     У     центральній     частині      вулкана      розташовується     жерло,    яким    лава    піднімається    до    поверхні.     Жерло    закінчуєть-ся     кратером     —     отвором,     через      який     виливається     лава,     викидаються    
гази,    водяна    пара,    уламковий    матеріал.
Робота в парах.
Виліпіть    із     пластиліну    модель    вулкана.
Учитель    може    запропонувати    одним    учням    зробити     його    в    розрізі,     
іншим    —    зовнішній     вигляд    спокійного    вулкана,    третім    —    вулкан    під    
час     виверження.     Можливо     й     створення      декількох      моделей      вулкана,    
що     відображають      динаміку     процесу      виверження:     підняття     магми,    
утворення     бічних    кратерів,    вилив     лави,     розтікання    лави,     викиди     по-пелу     й     уламкового      матеріалу,     застигання     лави,      деяка      зміна      форми    
вулкана.
3.     Поняття    про     діючі    й    згаслі     вулкани.
Розповідь вчителя.
Налічується    понад     600     діючих    вулканів.    Більшість     їх     розташовується    
по    берегах    Тихого    океану,     утворюючи    Тихоокеанське    вулканічне    кільце,    
іноді    цей     район     називають     «вогненним    кільцем     Землі».    Другий    вулканіч-ний     пояс    розташований     уздовж    берегів    Середземного    моря    й    тягнеться     
через    територію     Євразії    до    Великих    Зондських    островів.
Виверження    вулканів    супроводжуються     вибухами,    бурхливим    ви-ливом     лави,     викидами     кам’яних     уламків     і    попелу,     які    можуть    стано -вити     небезпеку      для      людей,     що     проживають     поблизу.     Учені      підраху -вали,     що    вибух     одного    вулкана     за     величиною    енергії,     що    виділяється,    
відповідає     вибуху     декількох      тисяч      атомних     бомб.      Один     із      найвідо -міших     вулканів     —     Везувій,     розташований      в     Італії.     Він     уважався      по-гаслим,      а     в     79    р.      відбулося      його     виверження,     що     супроводжувалося    
пепловими     викидами      й     потоками      лави.      Було     повністю     знищено     два     
міста     —     Помпеї     й     Геркуланум.     Загинули      тисячі     людей.     Трагізм      цієї     
катастрофи     передав      у     своїй      картині      «Останній      день     Помпеї»     худож-ник     К.    Брюллов.    (Учитель     демонструє    репродукцію    картини.)
На    жаль,    і    на    сьогоднішній     день    не    можна    точно     спрогнозувати    ви-верження     того    або     іншого     вулкана.
—     Опишіть     відображені      на     картині      події     (коли      й     де     це     відбуваєть-ся,     що     супроводжує     виверження,     які     процеси      і     явища     показані,     по-чуття      й     емоції     людей).      (Можна      провести     рольову      гру,      коли     одні     учні    
розповідають     про      причини     виверження,     інші     —     про      супутні      явища    
і    події,     треті    —    про     дії    людей.)
Але      найбільш      знаменитим      є     вулкан     Кракатау,      розташований      на    
однойменному     острівці      в     Зондській      протоці.     У     серпні     1883    р.      жителі   
Джакарти     (у     150     км    від    Кракатау)     вибігли     з    будинків,     перелякані    гур -котом     неймовірної     сили.     Це    був     «відгомін»    вибуху,     що    за     потужністю     
в    26    разів    перевищував    вибух     водневої    бомби     й    був     чутний    на    відстані     
понад      3000    км.      У     результаті     виверження      в     повітря      з     легкістю     було    
викинуто      до     20    км
3
    гірських     порід,      знесена      верхня     частина      вулкана,    
зруйнований    острів,    утворилася    цунамі,     що    знищила    розташовані    на    
узбережжях    села    —    загинуло    понад     36    тис.     осіб.    Викид    до    атмосфери    
вулканічного    попелу    спричинив    зниження     середньої     температури    на    
кілька     градусів     і     викликав      незвичайні     червоні      зорі,     які     можна     було    
спостерігати     в     різних     куточках     земної     кулі.     У     1927—1929     рр.     вна -слідок     декількох      повторних     вивержень     у     цьому      ж     районі     утворився     
острів     Анак    Кракатау    («Син     Кракатау»).
4.     Вулкани    і    їхні     розміри.
Розповідь учителя.
Висота     вулканів     може     досягати     декількох      тисяч      метрів.     Так,     вул -кан      Кіліманджаро,     розташований      в     Африці,     заввишки      6010    м.     Клю-чевська     Сопка     —    один    із     молодих    вулканів    на    Камчатці    —    має     висоту    
4750    м.     Найбільшим     вулканом      світу     є     вулкан     Мауна-Кеа     на     Гавай -ських      островах     у     Тихому      океані,     його     абсолютна     висота     4214    м,     і     ще    
приблизно    5    км    перебуває     під    водою.
Вивченням    вулканів    займаються     вулканологи.    Вони    часто     назива-ють      вулкани     «вікнами»     в     глибини     Землі,     які     дозволяють      визначати     
склад     і    стан    зон     літосфери,    де    зароджується     магма.    Одним    із     найвідо -міших     учених-вулканологів     вважається      Гарун      Тазієв.     Він     працював     
у    Льєжському    університеті,    на    олов’яних     рудниках     в    Африці,    під    час    
війни      брав     участь     у     русі      Опору.     До     34    років      Тазієв     не     міг     визначити-ся,    чим     займатися,    і    тільки    дослідження    вулканів,     де    для     нього     пере-плелися      наука,     спорт      й     естетика,      дозволили     розкритися      особистості    
цієї      відважної      людини.     Він     опускався      у     кратери      багатьох     вулканів    
    Африки,    Центральної    Америки,    Індонезії,     Японії,    Середземномор’я,     
спостерігав      і     вивчав     процеси,     що     відбувалися      там.     Гарун      Тазієв     на-писав      багато     книг,      зняв     кілька     фільмів      про      вулкани,     серед      яких    
«Кратери      у     вогні»,     «Вулкани»,      «Зустрічі     з     дияволом»,      «Коли     Земля    
тремтить».     Сміливий      і     життєрадісний     Гарун      Тазієв     сприймає      світ      не    
тільки    як    учений,     але     й    як    поет    і    художник.    От    як    він    описує    лаву,    що    
виливається:    «Від    дороги    круто     нагору    йшов    схил,     густо     порослий    лі -сом;     нам      удалося      легко      піднятися      відразу      метрів     на     сто      кам’янистим    
руслом     висохлого      струмка,     де     йти      було     легко.     Наприкінці     дня,     ми-нувши    перелом     профілю,    ми    наткнулися     на    величезний     масив     уже     за -
тверділого     сірого      базальту,      там      і     тут      поцяткованого     рожевими      й    чер -воними     рідкими    струмочками.
Ця    дивовижна    маса    лави    здіймалася    над     землею     заввишки     з    п’яти-,    
шестиповерховий    будинок,    продовжуючи     повзти    вперед    зі     швидкістю    
декількох      сантиметрів      на     секунду.     Навколо     безупинно     стікали      вниз    
струмочки    камінчиків,     щебінки    й    шматочки     шлаків,    часом     котилися    
великі     камені     й     цілі      брили,     яскраво-червоний      колір      яких     указував    
на     високу     температуру     —     близько      1000    градусів.     Здивувала     мене     не    
стільки     висока    швидкість    просування     лави    на    відстані     2    км    від    точки     
виходу     (мені      доводилося     спостерігати     й     у     сто      разів     більш      стрімкі      по-токи,      що     йдуть      ще     далі     від     жерла),     скільки      неймовірна     товщина     цієї     
маси     —     близько      15    м,     тобто      в     п’ять-шість      разів     більша     за      звичайний    
базальтовий     потік    такого    типу».
5.     Гарячі    джерела    й    гейзери.
Розповідь учителя.
Гейзери     —    це    джерела,    які    періодично    викидають    фонтани    гарячої     
води    й    пари.     Вода    гейзерів     має     температуру    до    80—100      °С,    висота    ви-киду     досягає      30—60    м.     Наприклад,     гейзер     Велетень     на     Камчатці     час    
від     часу     викидає      окріп      на     висоту     до     40—50    м.     А     в     Новій      Зеландії     на    
початку     ХХ    ст.    діяв    гейзер,    що    викидав    воду    майже    на    500     м.
От     як     описує     один     із      гейзерів:     «Під     час     спокою      улоговина      напо-внена      чистою,      як     кристал,     зеленуватою     водою,     що     біля     поверхні    
досягає      температури     близько      80    °С.    Раптом     лунає      підземний     шум,    
він     триває     кілька     секунд,      а     потім      змовкає      й     знову      повторюється     
з    новою      силою.     Вода     спучується,      вигибаючись     у     вигляді      опуклого    
зводу;     з’являються    пухирці     пари,     вони    лопаються    на    поверхні,     і    вода    
злітає      на     кілька     метрів     нагору.     Потім      усе     стихає;      густа      біла      пара     за -повнює     на     якийсь     час     улоговину.     Явище     повторюється      через      певний    
час     із      завидною      пунктуальністю,     начебто      під     землею      розташований     
годинниковий      механізм».
Учитель     демонструє     схему      «Гейзер»     і     пояснює     механізм     функціо-нування    цього     джерела.
Географічний тренінг.
Порівняйте    гейзер    й    закипаючий     на    плиті     чайник.     (Поступове     під-вищення     температури     води;      водяна     пара,     що     вилітає;      окріп,     що     кле -коче;    накип,    що    утворюється    на    стінках.)
IV.  ПРАКТИЧНА  РОБОТА  7 «Позначення  і  підписування     
на  контурній  карті  найбільших  літосферних  плит,   
сейсмічних  поясів,  вулканів,  гір,  рівнин»  (продовження)
Завдання.
1)     Знайдіть    на    карті    півкуль:    Східноєвропейську    й    Західносибір-ську     рівнини,     Середньосибірське     плоскогір’я,     плоскогір’я      Де-кан;     на     фізичній     карті     України:     Причорноморську     низовину,     
Волинську,    Придніпровську     й    Подільську    височини.     Визначте    
їхнє     географічне      положення,      виділіть     на     контурній      карті     від-повідними    кольорами,    підпишіть    назви.
2)     Знайдіть     на     фізичній     карті     півкуль      такі      вулкани:     Везувій,    
Ключевська      Сопка,     Кракатау.      Визначте     їхнє     географічне      по-ложення,     позначте    відповідним     знаком    на    контурній     карті    пів-куль,     підпишіть    назви.
V.  ЗАКРІПЛЕННЯ  НОВИХ  ЗНАНЬ  І  ВМІНЬ  УЧНІВ
Географічний практикум.
1)     Доведіть,    що    виверження     вулкана     є    проявом    магматизму.    (При     
відповіді    учням    необхідно     згадати,    що    таке    магматизм,    як    від-бувається     виверження     вулкана.)
2)     Нанесіть     на     контурну     карту      найбільші      вулкани,     надпишіть    
їхні     назви.
3)     Намалюйте     схему      будови     гейзера.      Чому     гарячі     джерела     роз-ташовані    в    районах     вулканізму?
VI.  ПІДСУМОК  УРОКУ
Учитель    узагальнює    відповіді    учнів     і    повторює    географічну     номен -клатуру,    що    вивчалася     на    уроці.
VII.  ДОМАШНЄ  ЗАВДАННЯ
Опрацювати    відповідний     параграф    підручника.

Категорія: Географія 6 клас | Додав: uthitel (02.11.2014)
Переглядів: 991 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: