УРОК № 15 Тема. Зображення нерівностей земної поверхні на плані й карті. - Географія 6 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Географія 6 клас

УРОК № 15 Тема. Зображення нерівностей земної поверхні на плані й карті.


УРОК  №  15
     Тема.      Зображення      нерівностей      земної     поверхні     на     плані    й    карті.
     Мета:     формувати     знання     учнів     про      способи     зображення      нерів-ностей     земної     поверхні,     дати     уявлення     про      горизонталі     
як     способи     зображення      рельєфу     на     плані     і     карті,      форму-вати     знання     про      шкалу      висот      і     шкалу      глибин,      навчити      ви-користовувати     горизонталі      й     шкали     для      визначення     ви-соти    точок     земної    поверхні;    розвивати     логічне    мислення,    
уміння     створювати      образ      території;      виховувати     поважне    
ставлення     до    професії    топографа.
     Тип уроку:     комбінований.
     Обладнання:     підручник      географії,      атлас,      глобус     Землі,     карта      півкуль,     
різні    за    охопленням     території    карти,    план    місцевості.
Структура      уроку
     I.    Організаційний    момент
     II.    Актуалізація     опорних     знань     і    вмінь     учнів
    III.    Мотивація     навчальної    та    пізнавальної    діяльності
     IV.    Вивчення    нового    матеріалу
     V.    Закріплення     нових     знань     і    вмінь     учнів
    VI.    Підсумок    уроку
    VII.    Домашнє     завдання
ХІД     УРОКУ
I.  ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ  МОМЕНТ
II.  АКТУАЛІЗАЦІЯ  ОПОРНИХ  ЗНАНЬ  І  ВМІНЬ  УЧНІВ
Бесіда.
1)     Що    таке    відносна    висота?
2)     Що    таке    абсолютна    висота?     Як    її     визначають?
3)     Чим     відрізняється     відносна    висота    від    абсолютної?
4)     Розгляньте     «Фізичну      карту      півкуль».      У     які     кольори      вона     роз-фарбована?    Як    ви    вважаєте,     для     чого    це    необхідно?
III.  МОТИВАЦІЯ  НАВЧАЛЬНОЇ  ТА  ПІЗНАВАЛЬНОЇ  ДІЯЛЬНОСТІ
Вступне слово вчителя.
Ви     вже      знаєте,     як     виміряти     висоту     точок      земної     поверхні.      Але     
цих      точок      безліч,     і     нанести      їх      усі     на     план     або      карту      неможливо.     
А    отримати      інформацію      про      нерівності      земної     поверхні     вкрай      необ-
хідно.      Як     же     вирішити      це     складне      завдання?      Картографи      знайшли    
цікавий      і     дуже     наочний     вихід.      Який?     Сьогодні     ви     про      це     дізнаєтеся,    
а     також     навчитеся      використовувати     свої      знання     і     зможете     визна -чати     висоту     як     окремих     точок,     так      і     значних     за      розмірами     ділянок     
земної     поверхні.
Ви     вже      знаєте,     як     розрахувати     довжину     і     ширину     певного      геогра-фічного      об’єкта,      а     тепер      ви     навчитеся      визначати      висоту     земної     по-верхні     або      глибину      западин      і     дна      Світового     океану.      Це     третє      вимірю -вання,    що    передає     карта,    й    одна    з    її     чудових     властивостей.
IV.  ВИВЧЕННЯ  НОВОГО  МАТЕРІАЛУ
1.     Зображення    нерівностей     горизонталями.     Поняття     про     горизон -талі     як    умовні    лінії,    що    з’єднують     точки     з    однаковою    абсолютною    
висотою.    
Учитель    демонструє    план    місцевості    і    показує     на    ньому     горизонта -лі,    звертає     увагу     учнів     на    те,    що    вони    проведені     через     певну     кількість    
метрів,    наприклад    1,     5,     10    або     20.    Учні    знаходять     горизонталі     і    місце,     
де     поміщена      інформація      про      те,     через      яку      кількість     метрів     вони     про -ведені.
Розповідь учителя.
Протягом    декількох     століть    було    запропоновано    і    випробувано    ба-гато     різних     способів      зображення      рельєфу      на     картах.      Перші     з     них      яв-ляли     собою      примітивні     рисунки     гір.      Гори     зображувалися     схематич -но:     або      у     вигляді      горбів,     зубців,     або      у     вигляді      плям,      або      ж     окремими     
рисунками.      Такий     прийом      зображення      рельєфу      був      широко     розпо -всюджений     у    XV—XVIII    ст.
Наприкінці     XVIII    ст.     виник     спосіб      штрихового     зображення      ре-льєфу.     Він     базувався      на     тому,      що     при      вертикальному     падінні     світла     
похила     поверхня     висвітлюється      менше,     ніж      горизонтальна.     Якщо     
вважати,     що     білі      проміжки      між      штрихами     відповідають     кількості    
світла,    а    товщина    штрихів    —    його    втраті     на    схилі,     то    такі     штрихи    мо-жуть    виражати     рельєф.     Чим    крутішим     є    схил,     тим     товщими    є    штрихи    
і    меншими    відстані     між     ними.
Штрихи     унаочнюють     рельєф     на     карті,      але      не     дозволяють      судити    
про     висоти    точок     земної    поверхні,     тому    в    середині    ХІХ    ст.    рельєф    по-чали    зображувати    за     допомогою    горизонталей.
За     горизонталями     на     плані      місцевості     і     топографічній      карті    
можна     визначити:     наскільки      рівною     є     зображена     місцевість,     яка     
її           висота.
—     Чи     можна     за      горизонталями     визначити     висоту     місцевості;     кру -тий     чи    положистий     схил;     де    підйом    і    спуск?
2.     Поняття    про     бергштрихи.
Географічний практикум.
Зобразіть     за      допомогою     горизонталей      і     бергштрихів     пагорб     і     уло -говину.
3.     Позначення    на    плані    ярів     і    стрімчастих     берегів    рік.
Робота з підручником.
Опрацювати    відповідний     текст     підручника.
4.     Шкала     висот.     Горизонталі     на    фізичних    картах.    Розфарбовування     
проміжків     між    горизонталями    методом    пошарового     фарбування     
відповідно    до    шкали    висот.     Поняття     про     шкалу     висот.
Розповідь учителя.
Тони     і     відтінки     в     шкалі      підбираються      так,      щоб      відобразити      плав-ну,     поступову      зміну      висот,     унаочнити     уявлення      щодо     нерівності     
поверхні     Землі.     Райони     з     абсолютною      висотою      від     0    до     200     м     по-значені      зеленим      кольором,      від     200     до     500     м     —     жовто-коричневим,    
гірські     райони     —     коричневим      кольором,      причому     чим      вище      гори,     
тим      інтенсивнішим      є     колір.      Тобто      чим      більшою     є     абсолютна     висо-та     піднесеної     ділянки      земної     поверхні,      тим      у     темніший      колір      вона    
позначена      на     карті.
Абсолютну     висоту     найвищих     ділянок      поверхні     Землі      на     планах    
і    картах     можна     визначити     за      спеціальним     позначенням     (позначкою     
висоти):     точці     з    написаними     поруч     цифрами    чорного     кольору.
Географічний тренінг.
Учні     знайомляться      зі      шкалою      висот,     визначають      висоту     окремих    
ділянок      земної     поверхні,      наприклад     Гімалаї,      Амазонська     низовина,     
Середньосибірське    плоскогір’я.
5.     Шкала     глибин.     Поняття     про     ізобати.
Розповідь учителя.
Ізобати    —    це    лінії    на    карті,     що    вказують    на    глибини.    Вони    зобра -жують     рельєф     дна      озер,     морів     й     океанів.      На     навчальних      «Фізичних    
картах     півкуль»     вони     можуть     з’єднувати     точки      з     глибинами     200     м,    
2000    м,    4000    м    та    ін.    Кожному    проміжку,    наприклад    —    від    0    до    200     м, 
від     200     до     2000    м     і     від     2000    до     4000    м,     —     відповідає     свій      відтінок     ко-льору,    відповідно    до    шкали    глибин.
Місце     розташування      найглибших     ділянок      океанів,      морів     та     озер    
можна     визначити     за      цифрами     синього      кольору,     які     показують     точну     
глибину     даної    точки     щодо    середнього    рівня     Світового    океану.
6.     Поняття    про     шкалу     глибин.
Географічний тренінг.
Учні     знайомляться      зі      шкалою      глибин,      визначають      глибину      окре-мих     ділянок     Світового    океану,     наприклад    прибережної    і    центральної     
частини     Чорного    моря.
V.  ЗАКРІПЛЕННЯ  НОВИХ  ЗНАНЬ  І  ВМІНЬ  УЧНІВ
Географічний практикум.
Учитель     зображує      на     дошці      за      допомогою     горизонталей      пагорб.    
Учні     повинні      визначити     форму     рельєфу      (пагорб      або      яр);      який     схил    
більш      крутий,      який     більш      положистий;     відносну     висоту     об’єкта;      го -ризонталі,    проведені     через     кожні     10    м;    абсолютну    висоту    (висота     при -лягаючої    території    110     м    над     рівнем    Світового    океану).
1)     Опишіть     за      планом     місцевості     шлях     від     школи     до     озера:      при -близну     відстань;     об’єкти,      які     можна     побачити     по     шляху;     ука -жіть,    де    спуск     та    підйом.
2)     Як     ви     вважаєте,      чому     більшість      озер     позначені      на     «Фізичній    
карті    півкуль»    в    однаковий    колір?
3)     Визначте     за      «Фізичною     картою     України»     приблизну     абсолют -ну    висоту    місцевості,    де    ви    проживаєте.
4)     Розв’яжіть    кросворд.
По    горизонталі:    1.     Лінія,    що    вказує    вільним     кінцем    напрямок     схи -лу.    2.     Уміння    визначати     напрямок     і    відстань.
По     вертикалі:     1.     Знак,      що     вказує     висоту     даного     місця      над      рівнем    
моря.     2.     Найпростіший    прилад    для     визначення     висоти.     
2
1 1р і
2 р і
VI.  ПІДСУМОК  УРОКУ
Учитель    узагальнює    відповіді    учнів,     оцінює    їхню     навчальну    діяль -ність.
VII.  ДОМАШНЄ  ЗАВДАННЯ
1)     Опрацювати     відповідний     параграф    підручника.
2*)     Опишіть     за      планом     місцевості     шлях     від     школи     до     залізничної     
станції.      Укажіть     відстань;     час     перебування     в     дорозі      (якщо      ру-хатися     пішки     зі      швидкістю     4    км/год);     усі     об’єкти,      які     можна    
побачити    на    шляху;    спуск,    підйом.     Укажіть    найвищу    точку     на    
місцевості,     укажіть      її      абсолютну     висоту,      розрахуйте     відносну    
висоту     цієї      точки      стосовно     берега     річки.     Розкажіть     про      те,     які    

об’єкти     ви    змогли    б    побачити,     перебуваючи    в    одній     із     точок     сво -го     маршруту     (на     свій     розсуд).     Опис    можна    представити    у    формі     
невеликої     розповіді.

Категорія: Географія 6 клас | Додав: uthitel (03.10.2014)
Переглядів: 843 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: