УРОК № 12 Тема. Географічна карта. - Географія 6 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Географія 6 клас

УРОК № 12 Тема. Географічна карта.


УРОК  №  12
     Тема.      Географічна      карта.      Практична     робота     4    «Визначення    
масштабів     планів     та     карт     за     даними      про      відстані      на     міс­
цевості     та     відрізками     на     карті,      що     відповідають     цим      від­
станям».
     Мета:     продовжити     формування     знань     учнів    про     географічні     кар ­
ти,    дати    уявлення    про     картографічні     проекції     і    спотворен­
ня,     пов’язані     з     кулястою     формою     Землі,     навчити      визна ­
чати    масштаби     планів    та    карт    за    відомостями    про     відстані     
на    місцевості    та    відрізками    на    карті,     що    відповідають    цим     
відстаням;     розвивати      просторове      мислення;     виховувати    
поважне    ставлення     до    праці    картографів.
     Тип уроку:     розширення     і    поглиблення    знань.
     Обладнання:     підручник      географії,      атлас,      карта      півкуль,      різні     за     охоп­
ленням    території    карти,    план    місцевості,    глобус    Землі.
Структура      уроку
     I.    Організаційний    момент
     II.    Актуалізація     опорних     знань     і    вмінь     учнів
    III.    Мотивація     навчальної    та    пізнавальної    діяльності
     IV.    Вивчення    нового    матеріалу
     V.    Практична      робота     4     «Визначення     масштабів     планів     та     карт     за     даними     
про     відстані     на    місцевості    та    відрізками    на    карті,     що    відповідають    цим     
відстаням»
    VI.    Закріплення     нових     знань     і    вмінь     учнів
    VII.    Підсумок     уроку
    VIII.      Домашнє    завдання
ХІД     УРОКУ
I.  ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ  МОМЕНТ
II.  АКТУАЛІЗАЦІЯ  ОПОРНИХ  ЗНАНЬ  І  ВМІНЬ  УЧНІВ
Бесіда.
1)     Що    таке    карта?
2)     Які    умовні    знаки     використовуються     при     створенні     карт?
3)     Чи    є    у    вас    удома     географічні     карти     і    плани?
4)     Із     якою    метою    вони    використовуються?
III.  МОТИВАЦІЯ  НАВЧАЛЬНОЇ  ТА  ПІЗНАВАЛЬНОЇ  ДІЯЛЬНОСТІ
Вступне слово вчителя.
Історія      знає     винаходи,      що     докорінно      змінили      життя     людини,     на­
дали     їй      нових,     раніше     недоступних     можливостей.      До     них      належить     
і    карта.    Її     можна    поставити     в    один    ряд     із     колесом,    папером,    писемніс­
тю    й    іншими     видатними    досягненнями.
Шлях     до     тієї      карти,     що     є     у     ваших     атласах,     був      довгим     і     складним.    
Це     пов’язано      з     пошуком     найзручніших     способів      зображення      нашої     
планети.
IV.  ВИВЧЕННЯ  НОВОГО  МАТЕРІАЛУ
1.     Географічна     карта.
Розповідь учителя.
Ви     вже      знаєте,     що     на     відміну      від     планів     карти      охоплюють     значно    
більшу    територію,    це    може    бути    територія     певної    країни    і    навіть    усієї    
планети.    Тому    на    картах    зображуються     найбільш     великі    і    важливі    гео­
графічні     об’єкти,      для      позначення      яких     використовуються      ті      ж         мов ­
ні      знаки      —     контурні,      значкові     і     лінійні.      Залежно     від     призначення    
карти,     умовні     знаки      можуть     відображати     ті      чи     інші     об’єкти,      явища    
і    процеси,    що    відбуваються    на    Землі.
На     картах     ураховується     кулястість     (кривизна)     земної     поверхні,     
однак     повністю    передати    форму    нашої     планети     карти     не    можуть.    Не­
можливо     розгорнути     поверхню      кулі     або      сфери      без     розривів     або      скла­
док.     Тому     карти      спотворюють     поверхню      планети      й     обриси     окремих    
географічних      об’єктів,     в     одних      місцях     вони     можуть     «розтягувати»    
земну     поверхню,    в    інших    «стискати».     Найбільші    спотворення    харак ­
терні     для     карт    світу,     особливо    поблизу     полюсів.
2.     Способи     картографічного     зображення     земної    поверхні.
Розповідь учителя.
Не     можна     зобразити      на     папері     значну     частину      поверхні     Землі      без    
спотворень.      Тому     було     створено     багато     різних     способів      приблизного    
зображення      кулястої     поверхні     Землі      на     площині,     тобто      побудови    
карт.     Кожний     із      таких      способів      називається      картографічною      про ­
екцією.
Кожна    проекція    має     властиві    їй     спотворення.    Залежно    від    призна­
чення      карти,     форми     і     місця      розташування      зображуваної      території    
картографи      при      створенні      карт     змушені     зневажати     точністю     площ,     
напрямків    або     форм.     Карти,    виконані    за     допомогою    рівновеликої    про ­
екції,      використовуються      для      визначення      розмірів     материків,     океа­
нів,      держав.      Вони     точно      передають     площу     об’єкта,      але      деформують     
напрямок,    а    отже,     і    форму    об’єкта.
У     різний     час     були     запропоновані      циліндричні     проекції.     Дотепер     
для      створення      морських     карт     використовується      циліндрична     рівно ­
кутна      проекція     Меркатора.     Для      її      одержання     потрібні     спеціальні     об­
числення.      Ця     проекція     дозволяє     легко      визначати      потрібний      напря ­
мок,     однак      вона     сильно     спотворює     відстань;     наприклад,     відстань     від    
Мурманська     до     Чукотки     здається     такою      ж,     як     відстань     від     Панами    
до     о.      Цейлон,     а     в     дійсності     перша     є     приблизно     в     2,5    разу     меншою.    
На     такій      карті     світу     територія      Ґренландії     більша     за      Південну     Аме ­
рику,      у     дійсності     ж     територія      Південної     Америки     у     8    разів     більша    
за      Ґренландію.
Біографічна довідка.
Меркатор     Герард     (1512—1594),      фламандський     картограф.     За­
пропонував    кілька    картографічних     проекцій,     у    тому    числі     названих    
його     ім’ям      (циліндрична      рівнокутна     проекція     карти      світу).     Осно­
вною     працею     є     збірник      карт     й     описів     європейських      країн,     названий    
«Атласом»    (виданий     у    1595    р.).
Завдання     картографів,     що     створюють     навчальні      карти,     полягає     
в    тому,     щоб     підібрати    спосіб,    за     допомогою    якого     можна    було    б    «пере ­
нести»    зображення     на    площину    в    найзручнішому    для     вивчення     Землі     
вигляді.    Часто     для     цього     використовують     довільні    проекції.
V.  ПРАКТИЧНА  РОБОТА  4  «Визначення  масштабів  планів   
та  карт  за  даними  про  відстані  на  місцевості  та   
відрізками  на  карті,  що  відповідають  цим  відстаням»
Завдання.
1)     Пригадай,     що    таке    масштаб    і    для     чого    він    використовується     під    
час    створення     планів    місцевості    та    карт.
2)     Нижче     наведено     фрагменти     плану      місцевості     й     різних     карт.    
Зробивши      необхідні     обчислення,      визначте     їхні      масштаби      за     
даними      про      відстані      на     місцевості     й     розмірами     відповідних      їм    
відрізків    на    плані     й    карті    (див.     зразок).
3)     У      якому     числовому     масштабі     виконано      план     дачної     ділянки,    
якщо      відомо,      що     в     напрямку      північ     —     південь      довжина     ді ­
лянки    20    м,    а    на    плані     її     довжина    в    цьому     напрямку     становить     
5    см?      Запишіть      свої      дії     з     визначення      масштабу     й     поясніть     їх.
План    місцевості Топографічна    карта
З р а з о к:     1    :    10    000,    в    1    см    100     м ...
Найкоротша    відстань    на    місцевості    
між     джерелом     і    колодязем    210     м.
О б ч и с л е н н я .    Довжина    відпо ­
відного     відрізка     на    плані     —    2,1    см.     
210     м    :    2,1    =    100     м.    
Отже,     1    см    відповідає    100     м,    тобто     
числовий    масштаб    —    1    :    10    000
Найкоротша    відстань    на    місце­
вості    між     позначкою    висоти    142,1     
і    хвойним    деревом,    що    стоїть     окре­
мо,    —    785     м.
...
Топографічна        
карта
Фізична    
(загальногеографічна)     карта
Найкоротша    відстань    на    місцевості    
між     м.    Кель­Шейх    (позначка     висо­
ти    83)    і    берегом     Чорного    моря    —    5    км.
Найкоротша    відстань    на    місце­
вості    між     населеними     пунктами     
Жашків    і    Тетерівка     —    8    км.
VI.  ЗАКРІПЛЕННЯ  НОВИХ  ЗНАНЬ  І  ВМІНЬ  УЧНІВ
Бесіда.
1)     Чому    для     карт    характерні    спотворення?
2)     Наведіть      приклади     контурних,     значкових      і     лінійних     умовних    
знаків,    які    використовуються     при     створенні     географічних    карт.
3)     Розгляньте    легенду     карти     атласу    і    намалюйте    в    зошитах    умов­
ні     знаки,    що    використовуються     для     позначення     таких     об’єктів:    
канали,     болота,     піски,    вулкани,    холодні     течії.
VII.  ПІДСУМОК  УРОКУ
Учитель    доповнює     й    корегує     відповіді    учнів,     оцінює    їхню     навчаль ­

ну    діяльність.
VIII. ДОМАШНЄ  ЗАВДАННЯ
1)     Опрацювати     відповідний     параграф    підручника.
2*)     Розрахуйте     масштаб     рельєфного     глобуса      для      того,     щоб      найви ­
ща    вершина    світу    —    гора    Джомолунґма     (висота     8848    м)    —    була    
на    ньому     заввишки     0,9    м.

Категорія: Географія 6 клас | Додав: uthitel (03.10.2014)
Переглядів: 947 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: