Урок № 6/57 Тема уроку. Методи спостереження та реєстрації елементарних частинок. Дозиметри. - Фізика 9 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Фізика 9 клас

Урок № 6/57 Тема уроку. Методи спостереження та реєстрації елементарних частинок. Дозиметри.


Урок № 6/57
Тема уроку. Методи спостереження та реєстрації елементарних
частинок. Дозиметри.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Мета уроку: ознайомити учнів з методами спостереження та реєстрації
елементарних частинок, формувати вміння самостійно
працювати з підручником, виділяти головне в тексті.
обладнання: детектори ядерних випромінювань.
План уроку
Етапи Час Прийоми та методи
I. Перевірка домаш-нього завдання
15 хв Самостійна робота учнів
II. Вивчення нового
матеріалу
20—25
хв
Пояснення вчителя; робота
з підручником; демонстрації;
бесіда; відповіді з місця;
записи на дошці та в зошитах
III. Закріплення
нового матеріалу
5—10
хв
Бесіда
IV. Домашнє завдання 2—3 хв Коментар учителя; записи
на дошці та в щоденниках
Хід уроку
I. Перевірка домашнього завдання
Учитель відповідає на запитання, які виникли в учнів у ході
виконання домашнього завдання. Наводимо розв’язання домашніх
задач.
Розв’язання задачі 18.18
Дано:
алюміній
D = 05, Гр
Із таблиці:
k =⋅
⋅°
09210
3
,
Дж
кг C
D
E
m
= ; EDm = ;
EQcm t == ∆ ;
∆t
E
cm
Dm
cm
D
c
=== .
∆t
[]== =°
⋅⋅°⋅⋅°

Гркг C
Дж
Дж кг C
кгДж
C .
∆t ==⋅°()


05
09210
3
5410
4
,
,
,C.
∆t ? — ?
Відповідь: ∆t =⋅ °

5410
4
,C.
219
Розв’язання задачі 18.19
Дано:
P = 002 ,
мкГр
с
t = 4 год
СІ
t = 14400 с
P
D
t
= ;
DPt =⋅;
D =⋅⋅=⋅
−− 0021014400 288 10
66 ,
D =⋅⋅=⋅
−− 0021014400 288 10
66 , (Гр).
D ? — ?
Відповідь: D =⋅−
288 10
6
Гр.
Фізичний диктант
1. Чи впливає радіоактивне випромінювання на живі організми?
2. Чи є правильним твердження, що слабке радіоактивне випро -мінювання стимулює ріст і розвиток організмів?
3. До чого може призвести радіоактивне випромінювання великої
інтенсивності?
4. Закінчіть речення: «Поглинена доза випромінювання —
це...».
5. За якою формулою можна визначити поглинену дозу випро -мінювання?
6. Яка одиниця поглиненої дози випромінювання в СІ?
7. Чому дорівнює 1 Гр?
8. Який найпростіший спосіб захисту від радіоактивного випро -мінювання?
9. Від якого радіоактивного випромінювання захиститися склад -ніше за все?
10. Для захисту від якого радіоактивного випромінювання вико-ристовують свинець?
11. Яка речовина дає найбільш інтенсивне випромінювання?
12. Чи можливе практичне застосування радіоактивних речо-вин?
II. Вивчення нового матеріалу
Розміри ядра є дуже малими — порядку 10
12 −
см, і при цьому
воно має складну структуру. Яким же чином вивчається будова
ядра? Мета уроку — дізнатися, як фізики одержують об’єктивну
інформацію про елементарні частинки. Всі прилади, за допомогою
яких реєструються елементарні частинки і ядра, називають детек -торами (від латин. detego — виявляю).
Запис у зошит. Детектор — це прилад для виявлення різних фі-зичних явищ, частинок, променів.
Наприклад, Марія Кюрі використовувала як детектор звичай-ний електрометр. Під впливом радіоактивного препарату електро -метр довільно розряджається.
Вивчення сучасних технічних приладів можна провести за та-ким планом (записується на дошці):
1. Призначення приладу.
2. Принцип дії приладу.
3. Схема приладу.
4. Застосування приладу.
Учні самостійно вивчають за підручником лічильники елемен-тарних частинок, трекові прилади, метод фотоемульсій, потім від-повідають на запитання вчителя.
Запитання до класу (лічильники елементарних частинок)
Для чого потрібний лічильник? •
Якою є ефективність такого пристрою? (Наприклад, якщо зі 100 •
частинок лічильник реєструє 10, то його ефективність 10%.)
Коли було створено лічильник Ґейґера—Мюллера? ( • Відповідь:
У 1928 р.)
На якому явищі засновано дію лічильника? ( • Відповідь: На яви -щі ударної іонізації: заряджена частинка, пролітаючи й вза-ємодіючи з атомом, наприклад, Аргону, вибиває електрон.)
Як побудований лічильник? ( • Відповідь: Скляна трубка, всере -дині вкрита металевим шаром; уздовж осі — тонка метале-ва нитка; у трубці — аргон; напруга між дротом і циліндром
близько 1000 В.)
Для чого застосовується лічильник? ( • Відповідь: Для реєстрації
електронів і γ -квантів.)
Демонстрація. Показуємо, як працює лічильник. Піднесемо до
лічильника пробірку з фосфором — почуємо кла -цання. Під час іонізації газу виникає електричний
імпульс, який перетворюється на клацання.
Запитання до класу (трекові прилади)
Коли й ким була створена одна з перших трекових камер? ( • Від-повідь: У 1912 р. було створено камеру Вільсона.)
Дайте означення трекового приладу. ( • Відповідь: Це прилад, який
дозволяє бачити й вивчати сліди елементарних частинок.)
За яким принципом працюють трекові прилади? ( • Відповідь:
Частинки, проникаючи в камеру, утворюють іони, які діють
як центри конденсації.)
Що можна дізнатися за треком частинки? ( • Відповідь: Чим
більший заряд частинки, тим більше утворюється іонів, тим
товстіший трек.)
У чому відмінність між камерою Вільсона й бульбашковою •
камерою?
Запитання до класу (метод фотоемульсій)
Ким і коли був розроблений цей метод? ( • Відповідь: У 1927 р.
Л. В. Мисовським.)
На чому заснований цей метод? •
У чому переваги методу фотоемульсій? •
Чому саме таким методом реєструються частинки з великою •
енергією? ( Відповідь: Фотоемульсії мають більшу густину.)
Який загальний принцип лежить в основі дії вивчених при - •
ладів? ( Відповідь: Це системи, які перебувають у нестійкому
стані. У разі потрапляння в них елементарної частинки си-стеми переходять у стійкий стан. У всіх приладах відбувається
іонізація.)
Найчастіше як індивідуальні дозиметри використовують детек -тори з фотоплівкою.
III. Закріплення нового матеріалу
Закінчіть речення.
1. Інформацію про мікросвіт учені одержують за допомогою...
(пристроїв для реєстрації елементарних частинок.)
2. Частинка, що пролітає через прилад, викликає перехід систе -ми в... (стійкий стан.)
3. Лічильник Ґейґера складається зі... (скляної трубки з двома
електродами.)
4. Трубка заповнена... (інертним газом.)
5. Лічильник Ґейґера реєструє... (електрони і γ -кванти.)
6. Іони й електрони, що утворилися в лічильнику Ґейґера, ство-рюють... (короткочасний електричний струм.)
7. Камера Вільсона являє собою... (герметично закриту посудину
з поршнем.)
8. Пара в камері конденсується на... (іонах, що утворилися під
час потрапляння в камеру частинок.)
9. За довжиною сліду частинки можна... (визначити її енер-гію.)
10. За допомогою методу фотоемульсії можна досліджувати час-тинки з... (дуже великою енергією.)
IV. Домашнє завдання
1. Вивчити теоретичний матеріал уроку.
2. Додаткове завдання. Виготовте прилад для спостереження
елементарних частинок — спінтарископ. Для цього потрібно
взяти дві картонні трубки циліндричної форми діаметром 15—
18 мм і заввишки 4—5 см. На дно трубки більшого діаметра
покласти картонну пластинку, вкриту сірчистим цинком (цю
флуоресціюючу речовину можна зіскребти з екрана електронно-променевої трубки, яка вийшла з ладу, і приклеїти на плас-тинку клеєм). Замість дна в трубку меншого розміру помістити
збільшувальне скло. На відстані 0,5 см від екрана розмістити
вістря голки (вона уткнута в стінку нижньої трубки). На вістрі
голки — велика кількість радіоактивної речовини (для цього
досить доторкнутися голкою до препарату камери Вільсона або
циферблата світного годинника).
Скарбничка цікавих фактів
Через 55 років...
...після смерті П’єра Кюрі до лічильника Ґейґера піднесли ар-куш із блокнота вченого — мірне гудіння лічильника змінилося
гуркотом.
 

Категорія: Фізика 9 клас | Додав: uthitel (07.04.2014)
Переглядів: 1391 | Рейтинг: 3.0/2
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: