Урок № 5/50 Тема уроку. Кількість теплоти. Питома теплоємність тіла. - Фізика 8 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Фізика 8 клас

Урок № 5/50 Тема уроку. Кількість теплоти. Питома теплоємність тіла.

Урок № 5/50
  Тема уроку.  Кількість теплоти. Питома теплоємність тіла.
  Тип уроку:   засвоєння нових знань.
  Мета уроку:  ввести поняття «кількість теплоти», «питома теплоємність 
тіла»; показати на досліді зв’язок теорії з  практикою.
  о бладнання:  демонстраційний електричний термометр, сухе пальне, 
посудини для нагрівання води.
Хід уроку
I.  Перевірка домашнього завдання
Учні відповідають з   місця і  біля дошки на питання після па-раграфа підручника, пояснюють розв’язання домашніх задач.
Питання класу
Що називають внутрішньою енергією тіла? •  
Які способи зміни внутрішньої енергії тіла ви знаєте? Наведіть  •  
приклади.
Які види теплопередачі вам відомі? Наведіть приклади. •  
Далі  перевіряються  і  обговорюються  результати  домашнього 
експерименту.  У  цей  час  один  із  учнів  відтворює  рисунок-схему 
будови термоса на дошці, потім пояснює призначення кожного еле-мента. Заслухуються короткі повідомлення за запропонованими на 
попередньому уроці темами.
II.  Вивчення нового матеріалу
Бесіда
Внаслідок теплопередачі внутрішня енергія тіла або збільшу-ється, або зменшується. Цю зміна енергії у  фізиці називають кіль -кістю теплоти.
Запис у   зошит: Кількість теплоти — енергія, яку тіло втрачає або 
набуває внаслідок теплопередачі.
Далі можна запропонувати «перекласти» деякі фрази на «фі-зичну» мову. Наприклад: каструля нагрілася на вогні =  каструлі 
передано  певну  кількість  теплоти;  дах  нагрівся  під  променями 
сонця =   дах  отримав  певну  кількість  теплоти;  вода  охолонула 
у   холодильнику =   вода  віддала  певну  кількість  теплоти;  праска 
охолола =  праска виділила (віддала) певну кількість теплоти.
Ця  фізична  величина  має  вимірюватися,  як  і  будь-який  вид 
енергії, у   джоулях. Вводиться позначення (запис на дошці й у  зо -шитах).
Питання класу
Що  потребує  більше  енергії  для  нагрівання  на  1  •   ° С  —  склян-ка  води  чи  чайник  води?  (Робиться  висновок  про  залежність 
кількості теплоти від маси тіла.)
Що виділить більше теплової енергії — одна розігріта цеглина  •  
чи ціла цегельна грубка, нагріта до такої ж температури?
У якому випадку буде потрібно більше енергії — при нагріванні  •  
1   кг води на 1 ° С чи на 10 ° С?
У  якому  випадку  склянка  окропу  виділить  (віддасть)  більше  •  
енергії  —  при  остиганні  до  80  ° С  чи  до  кімнатної  темпера -тури?
Робиться висновок про те, що кількість теплоти залежить від 
того,  наскільки  градусів  нагрівається  чи  остигає  тіло,  тобто  від 
різниці початкової і   кінцевої температури тіла.
Перед  введенням  поняття  «питома  теплоємність  тіла»  пропо-нується провести наступний демонстраційний експеримент.
Демонстрація.   На два однакових нагрівники поміщають склянки 
з   водою і   олією однакової маси. Температуру води 
і   олії  вимірюють.  Після  ввімкнення  нагрівників 
температура  олії  підвищується  швидше,  ніж  тем -пература води.
Висновок:  нагрівання тіл однакової маси до однакової темпе -ратури потребує різної кількості теплоти і  залежить від роду ре -човини тіла.
Запис у   зошит: Кількість теплоти, необхідна для зміни температу -ри тіла, залежить від роду речовини, з  якої складається це тіло, 
від маси тіла і  від зміни його температури.
Формулюється  поняття  питомої  теплоємності  тіла,  вводяться 
відповідні позначення, записується формула:
Qcmt t =−()21
Учням повідомляється, що питома теплоємність всіх речовин, 
які цікавлять нас, встановлена дослідним шляхом. Учні ознайом-люються із таблицями питомих теплоємкостей, звертається увага 
учнів на одиниці цієї фізичної величини.
Питання і  завдання класу
Визначте питому теплоємність алюмінію, заліза. •  
Що  означають  твердження:  «Питома  теплоємність  алюмінію  •  
920
Дж
кг⋅° C
»; «Питома теплоємність заліза  450
Дж
кг⋅° C
»?
У якої  •   речовини — у   свинцю чи срібла — масою 1   кг більше 
змінюється  енергія  молекул  при  зміні  температури  на  1   ° С?
У якого із двох тіл однакової маси (наприклад, у  срібла чи міді)  •  
буде вищою температура після одержання однакової кількості 
теплоти?
Що  виділить  більше  енергії,  остигаючи  на  1  •   ° С,—  1  кг  води 
чи 1  кг спирту?
III. Закріплення нового матеріалу
Розв’язування якісних задач
У  дві  однакових  склянки  з  окропом  опустили  ложки:  у  пер - •  
шу  — алюмінієву, а  в другу — срібну. Маса ложок однакова. 
У   якій зі склянок вода швидше охолоне?
Де  в  побуті  використовується  більша  питома  теплоємність  •  
води?
Чому близькість водойм впливає на температуру повітря? •  
Що потрібно знати, щоб розрахувати кількість теплоти, отри- •  
ману тілом при нагріванні?
Що  потрібно  знати,  щоб  розрахувати  кількість  теплоти,  що  •  
виділить тіло при охолодженні?
IV.  Домашнє завдання
[1]: § 39; впр. № 39 (задачі 1—3).
[2]: § 22 (п. 1, 2).
[3]:   СР — задачі 28.1; 28.4;  
ДР — задачі 28.7; 28.9;  
ВР — задачі 28.25; 28.27.
Творче завдання. Придумайте спосіб для простого порівняння 
питомих  теплоємностей  двох  різних  металів  (не  вдаючись  до  таблиць). (Можливе  розв’язання: якщо велика точність не потрібна, 
то два однакових за масою шматка металу можна нагріти в   кипля-чій воді й опустити в   однакові калориметри. Наскільки відрізня-тимуться  температури  води  у  калориметрах  після  охолодження 
металу,  таке  саме  розходження  буде  й  у  питомих  теплоємностях 
цих металів.)
Підготуватися до лабораторної роботи № 12 за посібником [4]: 
домашня робота № 13.
Скарбничка цікавих фактів
Можна відрегулювати!
Деякі  тварини  можуть  регулювати  кількість  одержуваного 
тепла.  Наприклад,  метелик-перламутрівка  регулює  ступінь  на-грітості  своїх  крилець,  змінюючи  кут  їхнього  розкриття.  Якщо 
крильця  розкриті  повністю  —  нагрівання  посилюється,  якщо 
зменшити  кут  розкриття  —  нагрівання  стає  меншим.  У   та-кий  спосіб  метелик  підтримує  комфортну  для  себе  температуру 
+35   ° С. А  в   деяких земноводних є  спеціальні пігментні клітини, 
які  дозволяють  змінювати  кольори  поверхні  тіла  від  світлих  до 
темних відтінків, тим самим регулюючи кількість теплової енер-гії, що поглинається.
Коли немає під рукою чайника
Виявляється,  воду  можна  закип’ятити  у   паперовій  коробці! 
Внаслідок  високої  питомої  теплоємності  вода  при  нагріванні  по-глинає таку велику кількість теплової енергії, що папір не встигає 
нагрітися до температури загоряння.
Чи дійсно постійні «сталі величини»?
Питома  теплоємність  тіла  не  є  сталою  величиною  для  певної 
речовини. Вона, як правило, зменшується зі зменшенням темпе-ратури,  при  якій  перебуває  тіло.  Наприклад,  при  охолодженні 
міді до температури –253  ° С її питома теплоємність зменшується 
у   24  рази порівняно зі значенням для кімнатної температури.
Категорія: Фізика 8 клас | Додав: uthitel (21.02.2014)
Переглядів: 2627 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: