Урок № 3/69 Тема уроку. Енергетичні ресурси. Проблеми сучасної енергетики. - Фізика 8 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Фізика 8 клас

Урок № 3/69 Тема уроку. Енергетичні ресурси. Проблеми сучасної енергетики.
 
Урок № 3/69
  Тема уроку.  Енергетичні ресурси. Проблеми сучасної енергетики.
  Тип уроку:   урок-конференція.
  Мета уроку:  показати  значення  енергії  в  житті  людини;  висвітлити 
проблеми, пов’язані з використанням традиційних ви-дів енергії; ознайомити учнів з новими видами енергії; 
формувати навички роботи в групі.
План уроку
Етапи Час Прийоми і методи
I. Постановка на-вчальної проблеми
5 хв Розповідь учителя
II. Вивчення та закрі -плення нового мате -ріалу
25—30 
хв
Презентація проектів група-ми учнів; бесіда; обговорення 
проектів
III. Підведення під -сумків
5—10 
хв
Коментарі вчителя й учнів
Коментар до уроку
Учні повинні підготуватися до цього уроку заздалегідь. Вони 
розподіляються на групи. Кожна група отримує завдання докладно 
вивчити матеріали про малопоширені, але перспективні джерела 
енергії, наприклад про енергетичні ресурси Світового океану (ви-користовуються матеріали, наведені нижче, а також додаткова лі-тература). У ході підготовки до уроку можна використати розділ 
«Енергія  в  житті  людини»  підручника  [1]  (с.  246—250).  Проект 
заздалегідь оформлюється на ватманському аркуші у вигляді бар-вистого рекламного плаката, складається звучний слоган.
Хід уроку
I.  Постановка навчальної проблеми
Розповідь учителя
Учитель стисло говорить про проблеми забезпечення електрич-ною енергією багатьох галузей світового господарства. Основу су-часної енергетики становлять тепло- і гідроелектростанції. Проте 
вартість вугілля, нафти й газу постійно зростає, а природні запаси 
цих видів палива скорочуються. Більшість річкових ресурсів для 
будівництва  гідроелектростанцій  уже  освоєні.  Для  будівництва 
нових  місця  немає.  АЕС  уже  не  вважаються  джерелами  дешевої 
й   екологічно чистої енергії. Запаси уранової руди також обмежені. 
Океан — гігантський акумулятор енергії Сонця, що потім транс-формується  в  енергію  вітрів  і  течій.  Енергетичні  ресурси  океану 
є величезними й поновлюваними.
II.  Вивчення та закріплення нового матеріалу
Конференція
Кожна  група  презентує  свій  проект.  Опоненти  з  інших  груп 
намагаються знайти «слабкі місця» розробки, виступаючи із кри-тичними зауваженнями. Завдання вчителя — координувати й на-правляти полеміку в конструктивне русло.
Матеріали для проектів
Морські водорості як джерело енергії
Пропонується  використовувати  прибережні  водорості  й  фіто-планктон для переробки на паливо. Один із способів переробки — 
сбродження вуглеводів водоростей у спирти й ферментація великої 
кількості водоростей без доступу повітря для виробництва метану. 
Також  після  переробки  фітопланктону  його  можна  використову-вати як рідке паливо.
«Солона» енергія
Осмотичний тиск, що виникає у разі змішування прісних річ-кових  вод  із  солоними,  є  пропорційним  різниці  в  концентраціях 
солей у цих водах. У середньому цей тиск становить 24 атмосфе-ри, для ріки Йордан там, де вона впадає в Мертве море,— 500   ат-мосфер.  У  цьому  сенсі  інтерес  представляють  устя  таких  рік,  як 
Амазонка, Парана, Конго й ін.
Енергія течій
Сучасний рівень розвитку техніки дозволяє одержувати енергію 
течії у разі швидкості потоку більше за 1 м/с. При цьому потуж-ність,  отримана  від  1  м
2
  поперечного  переріза  потоку,  становить 
близько 1 кВт. Перспективними в цьому плані є течії Гольфстрім 
і Куросіо, а також у протоках Гібралтар, Ла-Манш, Курильський. 
Так, перший досвідний зразок такої турбіни під назвою «Коріоліс» 
уже випробуваний у Флоридській протоці.
Енергія хвиль
Цю ідею виклав ще в 1935 році радянський учений К. Е. Ці-олковський. В основі хвильових енергетичних станцій лежить дія 
хвиль на робочі механізми, які являють собою поплавці, маятни-ки,  лопаті  тощо.  Механічна  енергія  їхнього  руху  перетворюєть-ся  в  електричну.  В  Індії  від  хвильової  енергії  працює  плавучий 
маяк порту Мадрас. У Норвегії в 1985 році уведено в експлуатацію 
першу у світі промислову хвильову станцію потужністю 850 кВт. 
Однак сьогодні електроенергія, отримана таким чином, у два-три 
рази дорожча за традиційну.
Енергія вітру
Використання енергії вітру має багатовікову історію. Ще напри-кінці XIX століття вітряний електродвигун використовував Ф. Нан -сен на судні «Фрам» для забезпечення учасників полярної експедиції 
світлом і теплом під час дрейфу в льодах. Уже кілька тисяч вітряних 
установок великої потужності діють у Норвегії, Нідерландах, Шве ції, 
Італії,  Китаї,  Росії.  У  зв’язку  з  мінливістю  вітру  за  швидкістю  та 
напрямком велика увага приділяється створенню вітроустановок, що 
працюють з іншими джерелами енергії. Енергію великих океанських 
ВЕС передбачається використовувати для виробництва водню з оке -анської води або для видобутку корисних копалин із дна океану.
Термальна енергія
Ідея  використання  теплової  енергії,  накопиченою  тропічними 
й  субтропічними  водами  океану,  була  запропонована  ще  наприкінці 
XIX  століття.  В  70-ті  роки  XX  століття  побудовано  перші  досвідні 
океанські  теплові  електростанції  (ОТЕС).  Робота  ОТЕС  заснована  на 
принципі, використовуваному в паровій машині. Розрахункова потуж-ність 250—400 МВт. Останнім часом виникла ідея створення підвод -них ОТЕС, що працюють за рахунок різниці температур гідротермаль -них джерел і навколишніх вод. Найпривабливішими для розміщення 
ОТЕС  є  тропічні  й  арктичні  широти  (в  арктичних  районах  різниця 
температур підлідної води й повітря становить 26  C°  і більше).
Енергія припливів
Використання  енергії  припливів  почалося  ще  з  XI  століття. 
Так, на берегах Білого й Північного морів зводилися млини й лі-сопилки,  що  працювали  на  приливній  хвилі.  Удалині  від  берега 
коливання  рівня  моря  не  перевищують  1  м  (у  Чорному  морі  — 
10  см), але біля самого берега вони можуть бути значними (13 м 
на Пенжинській губі на Охотському морі). Уважається економічно 
доцільним будівництво ПЕС у районах із приливними коливання-ми рівня моря не менш, ніж 4 м. Проектна потужність ПЕС зале-жить від характеру припливу, об’єму й площі приливного басейну, 
кількості турбін, установлених на греблі.
III. Підведення підсумків уроку
Учні  розповідають,  що  нового  вони  дізналися  на  уроці,  і  ви-словлюють свою думку про те, який проект їм здається найбільш 
перспективним.
Категорія: Фізика 8 клас | Додав: uthitel (20.05.2014)
Переглядів: 445 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: