Урок № 2/2 Тема уроку. Подільність електричного заряду. Електрон. Будова атома. - Фізика 8 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Фізика 8 клас

Урок № 2/2 Тема уроку. Подільність електричного заряду. Електрон. Будова атома.


Урок №  2/2
  Тема уроку.  Подільність  електричного  заряду.  Електрон.  Будова атома.
  Тип уроку: засвоєння нових знань.
  Мета уроку:  пояснити  явище  електризації;  показати  на  досліді
подільність  електричного  заряду;  охарактеризувати
електрон як носія елементарного електричного заряду;
сформулювати поняття іона як структурного елемента
речовини; навчити користуватися електроскопом.
  обладнання:  два електроскопи, металевий стрижень на ізольованій
ручці.
План уроку
Етапи Час Прийоми та методи
I.         Перевірка      домаш-нього      завдання;      ак-туалізація     опорних    
знань
5—10     
хв
Усне     опитування;     експре         с-контроль     знань
II.         Вивчення      нового    
матеріалу
20—25    
хв
Пояснення     вчителя;     демон -страції;      виділення          
головного;     записи     на     дошці     
та     в      зошитах    
III.         Закріплення     нового    
матеріалу
8—10     
хв
Бесіда
IV.     Домашнє      завдання 1—2     хв Коментар     учителя;     записи         
на     дошці      та     в      щоденниках
Хід уроку
I.   Перевірка домашнього завдання; актуалізація опорних
знань
Експрес-контроль знань
Проводиться     за      посібником     [5].
Усне опитування
У      який     спосіб      можна     •   наелектризувати     тіло?
Як     відрізнити     наелектризоване     тіло      від     ненаелектризованого? •  
Як     можна     одержати      позитивний      заряд?     ( •   Відповідь:      потерти     
скляну     паличку     об     шовк.)    
Як     можна     одержати      негативний      заряд?     ( •   Відповідь:      потерти     
ебонітову      паличку     об     вовну).
Як     взаємодіють      між      собою      заряджені     тіла? •  
У      якому     випадку     можна     спостерігати     взаємне      відштовхування      •  
заряджених      тіл,      а      в      якому     —     взаємне      притягання?
За     якою     властивістю      можна     розділити      речовини     на     провідники      •  
та     діелектрики?
Укажіть,     які     з      наведених     речовин      належать      до     провідників,     •  
а      які     —     до     діелектриків:      срібло,     бронза,      вугілля,     скло,      сталь,     
графіт,      пластмаса,     водяний     розчин     солі,     пісок,      віск,     бензин,     
шовк,      цукор,     розчин     цукру,     повітря,     вода,     гума.
Як     називається      прилад     для      виявлення     електричного      заряду     •  
у      тіла?     Опишіть     будов у      цього      приладу.
II.  Вивчення нового матеріалу
Щоб     зрозуміти,     як     виникає     електричний     заряд,     згадаємо     бу-дову     будь-якої      речовини.      Із      чого     вона     складається?     ( Відповідь:     
з      молекул,     атомів.)      Але      молекули      й      атоми      у      звичайному      стані     не    
мають     електричного      заряду.
Наприкінці     XIX     ст.     англійський     фізик      Дж.      Томсон     внаслідок     
своїх      дослідів      виявив,      що     до     складу     атома      будь-якого     хімічного     
елемента     входять      негативно      заряджені     частинки.      Їх      назвали      елек-тронами,     таким      чином,     електрон      —     елементарна     частинка,      яка     
вже      із      самого     початку      має      електричний     заряд.
Потрібно     було     з’ясувати,     чи     є      електрон     найменшою      зарядже-ною      частинкою     в      природі,     тобто      чи     існує      межа     подільності      елек-тричного     заряду?      Звернемося      до     досліду.
Демонстрація 1.    Заряджений      електроскоп      з’єднуємо      з     незарядже-ним      за      допомогою     металевого     стрижня     на     ізольо -ваній      ручці.      Частина     заряду     перейшла      з     першої    
кулі    на    другу:    смужки     другого     електроскопа    розій-шлися     на     деякий     кут,     а     в     першого     електроскопа    
початковий     кут      розходження     смужок      зменшився    
й     став     дорівнювати     куту     розходження     смужок      на    
другому     електроскопі,     тобто     кут     розходження    сму -жок      першого     електроскопа     зменшився     вдвічі.
Висновок:      початковий      заряд      розділився     навпіл.
Демонстрація 2.    Розряджаємо     другий     електроскоп     рукою     та     знову     
з’єднуємо      його     з      першим.         Заряд,     що     залишився,     
знову      розділиться      на     дві     рівні     частини.     Таким    
чином,     на     першій     кулі     залишиться     
1
4
     частина     
початкового      заряду.
Запитання до класу
Що     відбудеться,     якщо      кулю     електроскопа      з’єднати     з      тілом      •  
більшого     об’єму?
Якщо      діяти      так      далі,     можна     одержати     
1
8
,     
1
16
     частину      почат -кового     заряду.      Щоб     одержати      дуже     маленький     заряд,     потрібно     на-давати     його     не     великим     кулям,     а      маленьким     крапелькам      рідини    
або      крупинкам     металу.      На     початку      XX     ст.     такі      досліди      ставили     
американський      учений     Р.     Міллікен,     радянський      фізик      А.     Йоффе.    
В      усіх      дослідах     розділити      заряд      більш      за      певне      граничне      значення     
не     вдавалося.
Висновок:      електричний     заряд      має      межу     подільності.     Частинку,    
яка      має      найменший      заряд,     і      називають     електроном.
Запис  у  зошит.  За     одиницю     електричного      заряду     прийнятий    
один     кулон      (1      Кл).     Заряд      електрона      дорівнює     q
е
=− ⋅

1610
19
,      Кл.
Маса     електрона      в      3700     разів     менша     за      масу     молекули      Гідрогену     
й      у      510
22
⋅      разів     менша     за      масу     крильця     мухи.
Як     же     розташовані     електрони     в      атомі?     На     початку      XX     ст.     до-сліди      англійського     фізика     Е.     Резерфорда     дозволили     дати     відповідь    
на     це     питання.
(Учнів     знайомлять      із      планетарною     моделлю     атома.     Пояснюєть-ся     процес     електризації     під     час     тертя,     утворення     іонів.)
Запис у   зошит.  Іон      —     заряджена     частинка,     на     яку      перетворю-ється      атом,      втративши      (приєднавши)     один     або      кілька     елек-тронів.
Ми     називаємо     тіло     електрично      нейтральним     не     тому,      що    
воно     не     має      електрично      заряджених     частинок,      а      тому,      що     по-вний     заряд      цього      тіла     дорівнює     нулю,      тобто      заряди     обох     знаків    
містяться      в      тілі      в      рівній     кількості.     Якщо      сухою     рукою     провести    
по     шерсті     кота,     то     частина      електронів     атомів     шерсті     перейде      на    
руку,      внаслідок      чого     рука     зарядиться      негативно,     а      шерсть     —     по-зитивно.     Між     рукою     та     шерстю     можуть      навіть     проскочити      ви-димі     іскорки.
Запис  у   зошит.     Електричний     заряд      не     створюється     й      не     зникає,     
а      передається      від     тіла      до     тіла      або      переміщується     всередині      даного    
тіла      (закон     збереження      електричного      заряду,      вперше      був      сформу -льований     Б.     Франкліном     у      1747     р.).
III. Закріплення нового матеріалу
Запитання для організації бесіди
Чи     має      електричний     заряд      межу     подільності? •  
Як     називають     частинку      з      найменшим      електричним      заря- •  
дом?
Чи     може     деяка      частинка     мати     електричний     заряд,     який     є      мен - •  
шим     від     заряду     електрона      в      2      рази?      перевищує     заряд      електрона     
в      1,5     разу?      в      4      рази?     
Від     атома      Гелію      відділився     один     електрон.      Як     називається      ча- •  
стинка,      що     утворилася?     Який     її      заряд?
Які     частинки     входять      до     складу     атома?     Чому     атом     у      цілому     •  
є      нейтральним?
Чому     при      електризації     тертям     на     тілах      з’являються     рівні     за      •  
модулем,     але      протилежні      за      знаком      заряди?
Дві     однакові     за      розміром     кулі     заряджені     одна     позитивним,     •  
а      інша      —     негативним      зарядом.     Як     зміниться      маса     куль     після     
їхнього      зіткнення?     Чому?
Чому     розряджується     електроскоп,     якщо      торкнутися      його     куль- •  
ки     пальцями?
Чому     можна     зарядити      тертям     скляну      паличку,     тримаючи      •  
її      в      руці,     але      неможливо     в      такий      самий      спосіб      зарядити      мета-леву     паличку?
Чому     відхиляється     стрілка-покажчик      на     електроскопі? •  
IV.  Домашнє завдання
1.      Вивчити     теоретичний     матеріал     уроку.
2.      Розв’язати     задачу     за      посібником     [1].
Задача 1.74.     Дві     легкі     однакові     незаряджені     металеві     пла -стинки,      підвішені      на     вертикальних      шовкових     нитках,      торка -ються      одна     одної.      Пластинкам     передають     9610
12
, ⋅      додаткових     
електронів.      Який     заряд      за      знаком      і      значенням     одержує     кожна    
пластинка?      Як     поводитимуться      пластинки     після      одержання    
заряду?     
3.           Творче завдання.  Проведіть      спостереження     та     з’ясуйте,     за      яких    
умов     електризуються      нейлонова     блуза      або      вовняний      костюм.    
Поясніть     результати     своїх      спостережень.
Скарбничка цікавих фактів
А що, якби...
...кількість      електронів     у      тілі      людини      зменшилася     хоча     б      на    
один     відсоток     від     їхнього      загального     числа?     Сила     електричного     
відштовхування      не     дозволила      б      навіть     наблизитися     одній      люди-ні      до     іншої.     Люди     в      буквальному     значенні     розлетілися      б      одне     від    
одного     в      різні     боки.
А що, якби...
...об’єм      людини      масою     80     кг     зменшився     за      рахунок     проміжків    
між      ядром      і      електроном,     тобто      електрони     впритул     прилягали     б    
до     ядер?      У      такому     випадку     об’єм,      який     би     зайняла      людина,     до-рівнював     би    
1
1 000 000
     частині      голівки      від     булавки.     До     речі,     у      зір-ки     Сиріус     є      супутник,      густина      якого      близька      до     густини      ядерної     
речовини.
А що, якби...
...атом     Гідрогену      збільшити     так,     щоб      розміри      ядра     зрівняли-ся     б      із      футбольним      м’ячем?      Електрон     при      такому     збільшенні     пере-бував      би     на     відстані      23     км     від     цього      м’яча.

Категорія: Фізика 8 клас | Додав: uthitel (03.09.2014)
Переглядів: 716 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: