Урок 6 ТЕМА. Початкові відомості про будову атома. Ядерна модель атома. Електрони. Йони. Лабораторна робота № 3 «Вимірювання розмірів ма - Фізика 7 клас (нова програма) - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Фізика 7 клас (нова програма)

Урок 6 ТЕМА. Початкові відомості про будову атома. Ядерна модель атома. Електрони. Йони. Лабораторна робота № 3 «Вимірювання розмірів ма

 

Урок 6

ТЕМА. Початкові відомості про будову атома. Ядерна модель атома. Електрони. Йони. Лабораторна робота № 3 «Вимірювання розмірів малих тіл різними способами»

Мета:сформувати знання про будову атома, ядерну модель атома,

електрони, йони; виробляти вміння визначати розміри малих тіл; навчи-тись обчислювати площі тіл; навчитись оцінювати похибки вимірювань та записувати результат з урахуванням похибки.

Тип уроку:урок комбінований.

Унаочнення:демонстрування моделі атома.

Обладнання:мультимедійний проектор, компьютер, ППЗ «Фізика 7» від «Квазар-Мікро».

Очікувані результати

Після уроку учні:

навчаться визначати розміри малих тіл; обчислювати площі тіл; оціню-вати похибки вимірювань та записувати результат з урахуванням по-хибки.

ХІД УРОКУ

І. АНАЛІЗ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Під час аналізу результатів самостійної роботи показати кращі

роботи учнів, спинитись на поясненні типових помилок.

ІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

У ході лекції з використанням демонстрацій учні конспектують ма-теріал.

Учитель. У XX столітті наука досягла такого рівня, що вчені

змогли побачити атоми. На рисунку наведено фотографію поверх-ні вістря голки (з тугоплавкого металу вольфраму), зроблену за до-помогою спеціального мікроскопа, роль пучків світла в якому віді-гравали пучки заряджених частинок. Кружечки — це зображення окремих атомів.

Отже, у численних дослідах було встановлено, що всі тіла на-вколо нас утворені з атомів.

37 Розділ 1. Фізика як природнича наука. Методи наукового пізнання

Ученим відомо сьогодні понад 100 різних типів атомів. Маси

всіх атомів приблизно кратні масі найлегшого атома — атома Гід-роґену. Наприклад, маса наступного за масою атома — Гелію —

приблизно в 4 рази більше за масу атома Гідроґену, а маса атома

Карбону приблизно в 12 разів більша, ніж маса атома Гідроґену.

На досить малих відстанях атоми притягуються один до одно-го, завдяки чому в більшості речовин атоми об’єднуються в моле-кули.

Наприклад, кожна молекула кисню й водню утворена із двох

однакових атомів, а молекула води утворена з одного атома Окси-ґену й двох атомів Гідроґену. Властивості речовини визначає тип її молекул, тому саме молекула є найдрібнішою частинкою певної речовини. Так, вода утворена з молекул, у складі яких перебува-ють атоми Гідроґену й Оксиґену, але вода за кімнатної температу-ри є рідиною, а водень і кисень — газами. Кількість різних типів молекул величезна: ученим сьогодні відомо кілька мільйонів ти-пів молекул. І кожен тип молекул відповідає певній речовині зі своїми властивостями.

Розміри атомів і молекул

Капнімо на поверхню води маленьку краплю оливкової олії.

Олія розтечеться по поверхні води дуже тонким шаром. Однак тов-щина олійної плівки не може бути менша за розмір молекули олії.

Це й визначає максимальну площу плівки. Так, досліди показу-ють, що крапелька оливкової олії об’ємом 1 мм

3

розтікається по

площі не більше 1 м

2

. Знаючи об’єм крапельки й площу олійної

плівки, можна оцінити довжину молекули олії: товщина плівки

38 Уроки фізики у 7 класі. Нова програма. Частина 1

дорівнює приблизно довжині молекули олії і становить близько

1 нм. Найменша молекула — одноатомна молекула гелію.

Чи дійсно атом є неподільним?

На початку XX ст. вчені змогли проникнути й усередину ато-ма. Англійський учений Ернест Резерфорд, «обстрілюючи» атоми

пучками швидких частинок, установив, що деякі з цих частинок

унаслідок зіткнення з атомами «відскакують» назад! Пояснити

це можна було тільки тим, що всередині атома є крихітне ядро,

у якому зосереджено практично всю масу атома. Розрахунки,

зроб лені Резерфордом, показали, що розміри ядра приблизно в сто

тисяч разів менші від розмірів атома. Тобто якщо атом збільшити

до розмірів циркової арени, то ядро було б «маковим зернятком»

посередині арени! Отож Демокріт, який стверджував, що в при-роді є тільки атоми та порожнеча, недооцінив «роль» порожнечі:

виявилося, що й атоми «наповнені» переважно порожнечею! Ядро

має позитивний електричний заряд, а навколо ядра рухаються

дуже легкі негативно заряджені частинки — електрони. Це нага-дує Сонячну систему. Подібність атома до Сонячної системи поси-люється й тим, що майже вся маса Сонячної системи зосереджена

в Сонці: маса всіх планет, разом узятих, становить близько однієї

тисячної частки від маси Сонця. Виходячи з цього, Резерфорд за-пропонував «планетарну» модель атома, згідно з якою електро-ни в атомі рухаються навколо атомного ядра подібно до того, як

планети рухаються навколо Сонця. Однак незабаром з’ясувалося,

що рух електронів відбувається зовсім за іншими законами, ніж

рух планет. Докладніше ви дізнаєтеся про це з курсу фізики на-ступних класів. Отже, виявилося, що атом є подільним: він утво-рений з атомного ядра й електронів. Одразу ж постало запитання:

а чи є неподільним атомне ядро? У подальших дослідах (зокрема,

39 Розділ 1. Фізика як природнича наука. Методи наукового пізнання

проведених тим самим Резерфордом) з’ясувалося, що ядро атома

утворено з частинок двох типів — позитивно заряджених протонів

і нейтронів, які не мають електронного заряду. Маси протона та

нейтрона виявилися приблизно однаковими. Це пояснило, чому

маси всіх атомів приблизно кратні масі атома Гідроґену: ядро ато-ма Гідроґену має один протон.

 Модель атома Гідрогену

ІІІ. ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 3

Прилади і матеріали:лінійка; дріб (або горох); пшоно (або мак);

голка; нитка (або дріт), фотографії молекул.

Теоретичні відомості

Виміряти діаметр маленької кульки дуже важко, але, якщо

покласти щільно в ряд 10–20 таких кульок, то довжина всього

ланцюжка дорівнюватиме середньому діаметру однієї кульки (l

0

),

помноженому на число кульок (n): lln =0

.

l

0

l

Цей спосіб вимірювання розмірів малих тіл називається спо-собом рядів. Чим більше кульок в ряді, тим точніший результат.

ХІД РОБОТИ

1 Покладіть впритул до лінійки 10–15 горошин чи шротинок.

Виміряйте довжину ряду. Обчисліть діаметр однієї горошини

чи шротинки. Результати вимірювань та обчислень занесіть до

таб лиці.

40 Уроки фізики у 7 класі. Нова програма. Частина 1

Дослід 1 l, см n

l

0, см

2 Визначте способом рядів середній діаметр зерен маку (пшона).

Підказка:укласти щільно зернятка маку вам допоможе голка.

Результати вимірювань та обчислень занесіть до таблиці.

Дослід 2 l, см  n

l

0, см

3 Використовуючи спосіб рядів, визначте діаметр нитки. Підказка:

виток до витка намотайте нитку на олівець; n— кількість ви-тків.

l

Дослід 3 l, см n

l

0, см

4 Дайте відповіді на контрольні запитання.

1) Як, використовуючи лінійку, виміряти товщину десятикопій-чаної монети? Зробіть це. План дій і результат запишіть.

2) Виміряйте товщину аркуша вашого підручника з фізики. За-пишіть свої дії та отриманий результат.

3) На фотознімку вістря голки видимий діаметр молекули речо-вини дорівнює 0,5 мм. Чому дорівнює дійсний діаметр моле-кули цієї речовини, якщо фотознімок отримано за допомогою

електронного мікроскопа зі збільшенням у 200 000 разів?

41 Розділ 1. Фізика як природнича наука. Методи наукового пізнання

5 Зробіть висновок за виконаною роботою.

ІV. ПІДСУМОК УРОКУ

Закінчити речення

 Я дізнався, що...

 Тепер я можу...

 Отже...

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1 Вивчити конспект уроку; відповідний параграф підручника;

скласти опорний конспект.

2 Розв’язати задачі.

 Крапля олії об’ємом 000 ,3 мм3

розтеклася по поверхні води

тонким шаром. Знаючи, що середній діаметр молекули олії до-рівнює 0,0000001 мм, визначте площу олійної плями на по-верхні води.

 У якому з варіантів а–гна рисунку правильно показано будову

атома Гелію? Чому ви вважаєте інші варіанти неправильними?

абв г

Категорія: Фізика 7 клас (нова програма) | Додав: uthitel (01.11.2015)
Переглядів: 476 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: