УРОК 22: Поширення світла в різних середовищах. Залом-лення світла на межі поділу двох середовищ - Фізика 7 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Фізика 7 клас

УРОК 22: Поширення світла в різних середовищах. Залом-лення світла на межі поділу двох середовищ

УРОК 6
Тема: Поширення світла в різних середовищах. Залом-лення світла на межі поділу двох середовищ
Методичні рекомендації й матеріали
Заломлення світла
Приступаючи до вивчення заломлення світла, треба знову звер-нутися до досліду з півциліндром (див. рис. 3.8, с. 116) для того, щоб 
нагадати учням раніше сформульовану тезу про те, що на межі поділу 
двох оптично різнорідних середовищ має місце як явище відбивання, 
так і явище заломлення світла.
Для  того  щоб  розібратися  в  суті  явища  заломлення,  ставлять 
серію  дослідів  з  вищезгаданим  півциліндром  і  трапецієподібною 
пластиною.  Обидва  оптичні  елементи  виготовлені  із  плексигласу. 
Звертають увагу учнів на те, що повітря й плексиглас є прозорими 
середовищами.
Дослід 1
Вузький пучок світла, сформований освітлювачем, спрямовують 
у   центр  плоскої  поверхні  півциліндра.  На  межі  поділу  «повітря—
скло» спостерігають зміну напрямку пучка світла.
Дослід 2
Повторюють попередній дослід з тією лише різницею, що цього 
разу  пучок  спрямовується  на  циліндричну  поверхню  півциліндра 
(за радіусом!). Простежують напрямок поширення світла в плекси -гласі й після виходу з нього, тобто в повітрі. Фіксують зміну напрямку 
світла на межі поділу «скло—повітря».
Дослід 3
На екрані приладу закріплюють трапецієподібну пластину й ко-ристуються нею як плоскопаралельною. На одну із граней пластини 
під  деяким  кутом  до  неї  спрямовують  вузький  пучок  світла.  Спо-стерігають, що пучок світла після «зустрічі» із плексигласом змінив 
напрямок свого поширення.
Аналогічна зміна відбувається при виході світла із плексигласу 
в повітря.
Зміна напрямку поширення світла при його проходженні через 
межу поділу двох середовищ називається заломленням світла.
Дослід 4
Повторюють перший дослід, тільки цього разу збільшують (змен-шують) кут падіння пучка світла. Звертають увагу учнів на відповідну 
зміну кута заломлення усередині плексигласу.
Кут заломлення світла тим більший, чим більший кут падіння.
При  переході  світла  з  повітря  в  скло  кут  заломлення  менше 
кута падіння.
Дослід 5
Знову повторюють перший дослід. Увага учнів цього разу зосе-реджується  на  напрямках  падаючих  і  заломленого  пучків  світла. 
Потім освітлювач розташовують так, щоб пучки помінялися місцями 
(скористалися властивістю оборотності світлових пучків).
При переході світла зі скла в повітря кут заломлення більше 
кута падіння.
Залежно від того, з якого середовища в яке переходить світло, 
кут заломлення може бути менше або більше кута падіння.
Дослід 6
Повторюють  перші  два  досліди  таким  чином,  щоб  падаючі  на 
межу поділу двох середовищ вузькі пучки світла зустрічали її під пря-мим кутом. Зміна напрямку світла в обох випадках не виявляється.
При  нормальному  (під  прямим  кутом)  падінні  пучка  світла 
на межу поділу двох середовищ заломлення світла відсутнє.
Підбиваючи підсумок цієї частини уроку, вчитель знову робить 
висновок про те, що заломлений пучок виявляється ближчим до пер-пендикуляра («притискається» до перпендикуляра), ніж падаючий, 
в одних речовинах, які називають оптично більш щільними, і далі 
від перпендикуляра («відхиляється» від перпендикуляра) у речови-нах, оптично менш щільних. При цьому звертається увага учнів на те, 
що оптична щільність середовища й густина речовини, яка чисельно 
дорівнює  масі  речовини  в  одиниці  об’єму,  не  те  саме.  Наприклад, 
оптичні щільності гліцерину й скипидару однакові, але густини цих 
речовин різні: гліцерину — 1,26 г/см
3
, скипидару — 0,87 г/см
3
.
Примітка. На завершення варто зробити кілька зауважень щодо 
рисунків  з  даної  теми.  Помилки  фізичного  характеру  в  рисунках, 
пов’язаних  з  вивченням  заломлення  світла,  є  одними  з  найпоши-реніших. Щоб уникнути їх, треба при побудові ходу променів не за -бувати, з якого саме середовища, більш-менш оптично щільного, іде 
світло,  і  відповідно  до  цього  будувати  кути  заломлення  меншими 
або   більшими  за  кути  падіння.  Межу  двох  середовищ  зображують 
якнайтоншою прямою лінією; одне із середовищ, частіше оптично 
більш щільне, показують нанесенням горизонтальних штрихів (по-дібно  зображенню  води);  перпендикуляр  необхідно  зображувати 
пунктирною лінією (рис. 3.37).
Повітря
Вода—
скло
Падаючий
промінь
Перпендикуляр
Кут падіння
Кут заломлюванн я
Падаючий
промінь
Відбитий
промінь
Заломлений
промінь
Рис. 3.37. Заломлювання світла
Удома пропонується розв’язати такі завдання.
6.1.     На  одному  березі  невели-кої водойми стоїть дерево, 
а   на  іншому  —  людина. 
Зна  йдіть  побудовою  поло -ження  точки  на  поверхні 
води,  у  якій  відбивається 
промінь  світла,  що  по-трапляє  в  око  людини  від 
вершини дерева (див. рис.).
6.2.     Що побачить спостерігач, 
якщо він буде перебувати 
в   точці  1?  Точці  2?  Точ-ці  3?
6.3.   Як уявляється точка, що перебуває над поверхнею води, для 
водолаза, який дивиться з води — наближеною до поверхні 
або більш віддаленою? Відповідь поясніть рисунком.
6.4.   Будь-яка  водойма,  дно  якої  добре  видно,  завжди  здається 
мілкішою, ніж у дійсності. Чому ?
6.5.   Як  змінилося  б  видиме  розташування  зірок  на  небі,  якби 
раптом зникла земна атмосфера?
Категорія: Фізика 7 клас | Додав: uthitel (31.01.2014)
Переглядів: 1365 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: