УРОК 30 Тема: Дисперсія світла. Спектральний склад світла. Лабораторна робота - Фізика 7 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Фізика 7 клас

УРОК 30 Тема: Дисперсія світла. Спектральний склад світла. Лабораторна робота
 
УРОК 30
Тема: Дисперсія світла. Спектральний склад світла. Ла-бораторна робота
Методичні рекомендації й матеріали
Дисперсія світла
На  початку  уроку  варто  з’ясувати,  чи  доводилося  учням  спо-стерігати,  як  при  освітленні  деяких  предметів  сонячним,  тобто  бі-лим, світлом виходить кольорове забарвлення (наприклад,   мильної 
 бульки). Учні до цього прикладу, як правило, додають і  інші ви  падки, 
наприклад кольорове фарбування нафтової плями на поверх  ні води, 
кольорові пучки, що йдуть від грані дзеркала, нарешті, веселка й т. д. 
Чим  пояснюється  різне  забравлення  тіл  і  кольори  веселки  при 
висвітленні білим світлом? Щоб зрозуміти виникнення природних 
кольорів  і  штучних  фарб,  треба  познайомитися  зі  складом  білого 
світла й властивостями його складових частин.
Склад білого світла й властивості його складових частин
Наводиться  невелика  історична  довідка  про  дослід  Ньютона 
в 1666  р.  Ньютон  довів,  що  сонячне  світло  складне  і  що  показник 
заломлення світла залежить від його кольору (демонструється основ-ний  дослід:  розкладання  білого  світла,  пропущеного  через  вузьку 
щілину, за допомогою призми).
Умовою одержання гарного спектра є рівність відстаней від при-зми до першого екрана, на який проектувалася щілина без призми, 
і від призми до другого екрана, на який проектується спектр.
Додатково використовується прилад — збиральна лінза для про -ектування  освітленої  щілини  на  екран.  Екран  варто  розташувати 
на такій відстані, щоб на ньому вийшло зображення щілини — цим 
досягається виразність зображення. (У розпорядженні експеримен-татора повинен бути другий рухливий екран.)
Установка  для  демонстрації  явища  збирається  безпосередньо 
на  уроці  перед  учнями.  Схема  установки  накреслюється  на  дошці 
з поясненням призначення окремих її частин.
Примітка. При демонструванні звертається увага учнів на те, що 
призма встановлюється своїм ребром заломлення паралельно щілині.
Демонстрація виконується в кілька етапів. Спочатку учні спос-терігають на екрані отримане за допомогою лінзи зображення щілини 
195
(призми на шляху світла ще немає). Потім на шляху пучка міститься 
призма. Учні встановлюють, що замість світлого зображення щілини 
на екрані одержано послідовний ряд її кольорових зображень.
Сукупність кольорових зображень освітленої білим світлом щі-лини називається  спектром .
Спектр  складається  з  багатьох  кольорових  смуг,  кольори  яких 
послідовно й непомітно переходять один в одний.
Основні кольори були зазначені ще Ньютоном, а саме: червоний, 
жовтогарячий,  жовтий,  зелений,  блакитний,  синій,  фіолетовий.
Деякі із проміжних кольорів носять складні назви: жовто-зеле-ний, зелено-блакитний тощо.
Учні  встановлюють,  які  пучки  найменше  відхилилися  від  по-чаткового  напрямку  і  які  найбільше.  Учитель  відзначає,  що  різне 
відхилення від початкового напрямку є ознакою різного заломлення 
кольорових пучків, що збільшується від червоних кольорів до фіоле-тового. Учні разом з учителем установлюють: біле світло складається 
з багатьох кольорових пучків, що володіють різною, безупинно змі -нюваною заломлюваністю.
Розкладання білого світла на кольори називається дисперсією 
світла.
На  підставі  результатів  виконаних  дослідів  робиться  висновок 
про те, що пучок білого світла є складним і що він складається із семи 
основних кольорів, що є простими — однорідними.
Розкладання білого світла на кольорові пучки пояснюється тим, 
що пучки різної кольоровості по-різному заломлюються призмою. Це 
пов’язане з тим, що швидкість поширення світла в призмі залежить 
від його кольоровості. Червоне світло менше заломлюється призмою, 
ніж  фіолетове,  оскільки  швидкість  поширення  червоного  світла 
в призмі більша за швидкість поширення в ній фіолетового світла. 
У вакуумі світло будь-якої кольоровості поширюється з однако-вою швидкістю, рівною 300 000 км/с.
Примітка.  Необхідно  звернути  увагу  учнів,  що  розкладання 
білого світла на кольорові пучки відбувається вже на першій грані 
призми  при  переході  світла  з  повітря  в  скло  й  що  на  другій  грані 
при  переході світла зі скла в повітря кут розчину кольорових пучків 
світла збільшується внаслідок вторинного заломлення.
Синтез білого світла
Висновок про складний склад білого світла може одержати по-дальше підтвердження, якщо можна буде скласти із всіх спектраль-
196
них  кольорових  пучків  біле  світло.  Інакше  кажучи,  зіставлення 
двох протилежних процесів — аналізу й синтезу — становить повне 
доведення складності складу білого незабарвленого пучка світла.
1­й варіант досліду: на шляху спектральних променів ставиться 
циліндрична лінза, утворювальні якої — паралельні щілині, і пере-сувається доти, поки на екрані не вийде біла смуга.
2­й варіант досліду: на шляху спектральних променів ставиться 
сферична збиральна лінза.
3­й варіант досліду: на відцентровій машині у швидке обертання 
(більше 10 об/с) приводиться коло з нанесеними на нього кольорови-ми секторами, так зване коло Ньютона.
Висновок  з  досліду: при  змішанні  всіх  спектральних  пучків 
отримують біле світло.
Складання білого світла із всіх кольорових спектральних пучків 
називається синтезом білого світла. 
Синтез білого світла зробив уперше Ньютон в 1667 р.
Завдання на повторення.
14.1. Яка роль діафрагми у фотоапараті?
14.2. 
E
  Побудуйте зображення пред-мета,  частково  відгородже-ного  від  лінзи  непрозорим 
екраном.  При  якому  поло-женні перешкоди зображен-ня принципово неможливе? 
При  якому  положенні  пе-решкоди  вийде  зображення 
лише частини предмета?
14.3.    Що можна буде поба-чити  на  поперечно-му  екрані,  що  помі-щають у положення 
1;  2;  3;  4?  Укажіть 
області світла й тіні.
Категорія: Фізика 7 клас | Додав: uthitel (05.04.2014)
Переглядів: 735 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: