УРОК 18 Тема: Утворення тіні й півтіні. Сонячне й місячне затемнення. Одержання оптичного зображення за допо-мого малого отвору - Фізика 7 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Фізика 7 клас

УРОК 18 Тема: Утворення тіні й півтіні. Сонячне й місячне затемнення. Одержання оптичного зображення за допо-мого малого отвору

УРОК 2
Тема: Утворення тіні й півтіні. Сонячне й місячне затем -нення. Одержання оптичного зображення за допо-могою малого отвору
Методичні рекомендації й матеріали
Утворення тіні й півтіні
Перехід  від  поняття  прямолінійного  поширення  світла  до  ви-вчення  утворення  тіні  й  півтіні,  а  потім  до  утворення  оптичного 
зображення за допомогою малого отвору просте і ясне. При вивченні 
прямолінійності  поширення  світла  ініціативою  переважно  володіє 
вчитель. Далі вона переходить до учнів.
Вивчення  тіні  й  півтіні  ведеться  так  само,  як  і  вивчення  поля 
освітленість. Розглядається тінь, що відкидає непрозоре тіло при його 
висвітленні спочатку одним точковим джерелом світла, потім двома 
такими  джерелами  й  на  завершення  протяжним  джерелом  світла. 
На підставі проведених дослідів роблять такі висновки: 1) простір, 
у який не потрапляє світло від джерела світла, називається тінню; 
2) частково освітлений простір називають півтінню; 3) розміри тіні 
залежать  від  відстані  до  джерела  світла  (при  наближенні  джерела 
світла розміри тіні зростають, при збільшенні відстані розміри тіні 
зменшуються до розмірів предмета); 4) чітка тінь від предмета вихо-дить тільки при висвітленні його точковим джерелом світла.
Під час обговорення питання про утворення тіні й півтіні необ-хідно  звернути  увагу  учнів  на  відмінність  між  поняттям  тіні  (ча-стина простору, куди не потрапляє світло від джерела) і перетином 
тіні  деякою  площиною  (темна  пляма,  спостережувана  на  площині 
екрана або поверхні іншого тіла). Часто тільки цю пляму помилково 
називають тінню.
При поясненні утворення тіні й півтіні досить корисною може виявитися де-монстрація з використанням саморобного 4-х точкового джерела світла (рис. 3.26).
Рис. 3.26. 4-точкове джерело світла
Точковими джерелами тут можуть виступати лампочки для  ки-шенькового  ліхтарика.  При  використанні  такого  джерела  світла 
лампочки вмикають у будь-якому порядку одна за одною і показу-ють утворення напівтіней різної інтенсивності. Потім пропонується 
здійснити уявний експеримент, уявивши джерело світла з необме-женим числом лампочок. Учні повинні дійти висновку, що в такому 
випадку перехід від області повної тіні до області повного світла буде 
плавним, без градацій.
Зображення предмету за допомогою малого отвору
Для одержання зображення предмета за допомогою малого отвору 
рекомендується використати проекційний апарат (ліхтар на оптичній 
лаві, ФОС-115). Предметом служить розпечена нитка розжарення увім-кненої лампи апарата. Лампа закрита кожухом. У ліхтаря видаляють 
всю оптичну начинку, тобто конденсор і об’єктив. Вихідний отвір ліх-таря закривають непрозорим екраном, у якому є група отворів різного 
діаметра. Потім світлу дають можливість послідовно проходити через 
зазначені отвори, починаючи з найбільшого й далі в міру зменшення 
їхнього діаметра, щораз спостерігаючи одержувану картину на екрані. 
Відзначають, що в міру зменшення діаметра діафрагми росте різкість 
зображення  на  тлі  зменшення  його  яскравості.  Відзначають  також, 
що  одержуване  зображення  подібне  до  нитки  розжарення  лампи  з 
тією лише різницею, що зображення стосовно оригіналу перевернене.
Потім дослід повторюють, пропускаючи світло одночасно через 
кілька  отворів  різної  форми,  але  з  одним  характерним  розміром 
(d = 1—2 мм). Отвори проколюють в екрані з фольги, який розташо-вують поблизу отвору ліхтаря. Спостерігають на екрані перевернені 
зображення нитки розжарення лампи за числом отворів. Перекону-ються, що форма отвору на відміну від його розмірів ніяк не позна-чається на якості одержуваного зображення.
Примітка. Досліди за спостереженням тіні й півтіні поряд з  до-слідами з одержання зображень за допомогою малого отвору розгляда-ються не самі по собі, а в контексті вивчення прямолінійності поширен-ня світла, як непряме підтвердження досліджуваної закономірності.
Місячні та сонячні затемнення
Для пояснення сутності місячних і сонячних затемнень пропо-нується провести модельний дослід, у якому використовуються гло-бус (модель Землі), кульовий кондуктор від електрометра на стійці 
(модель Місяця) і проекційний апарат (модель Сонця).
Глобус  висвітлюється  проекційним  апаратом.  Куля,  що  імітує 
Місяць, на високій стійці переміщується навколо глобуса. Коли куля 
перебуває  між  освітлювачем  і  глобусом,  її  тінь  падає  на  поверхню 
глобуса (рис. 3.27).
Рис. 3.27. Моделювання сонячного затемнення
У  тому  місці  Землі,  куди  потрапляє  тінь  від  Місяця,  спостері-гається сонячне затемнення.
Коли  куля  при  переміщенні  навколо  глобуса  входить  у  тінь 
від гло  буса, вона перестає висвітлюватися джерелом світла (рис. 3.28).
Сонце
Місяць
Місяць
Місяць
Рис. 3.28. Сонячне затемнення
Якщо  Місяць  при  своєму  обертанні  навколо  Землі  потрапляє 
в тінь, яку відкидає Земля, то спостерігається місячне затемнення.
При  виконанні  домашнього  завдання  пропонується  відповісти 
на такі питання.
2.1.  Яку форму буде мати перетин пучка світла, якщо екран роз-ташовувати  під  різними  кутами  до  напрямку  поширення 
світла?
2.2.     Покажіть графічно область простору, де 
необхідно розташовувати око для того, 
щоб побачити світну точку S.
Категорія: Фізика 7 клас | Додав: uthitel (12.01.2014)
Переглядів: 1379 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: